Сегнетова сіль як називається інакше

0 Comments

Словник фразеологізмів

атті́чна сіль. Витончений дотеп. Сергій Іванович, .. вмів, як ніхто, .. несподівано підсипати аттічної солі і цим змінювати настрій співбесідників (Переклад О. Кундзича).

відва́жити со́лі [до́бре]. Відповісти грубо, образливо, уїдливо. А Черевань: — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? — Не свинею, а собакою, да .. ще не на самоті. — Га-га-га! — засміявся Черевань.— Одважив солі добре! — каже Божий Чоловік,— да зробив негаразд (П. Куліш).

відва́жити со́лі [до́бре]. Відповісти грубо, образливо, уїдливо. А Черевань: — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? — Не свинею, а собакою, да .. ще не на самоті. — Га-га-га! — засміявся Черевань.— Одважив солі добре! — каже Божий Чоловік,— да зробив негаразд (П. Куліш).

води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. [Кембль:] З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка); [Голубиха:] Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка).

води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. [Кембль:] З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка); [Голубиха:] Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка).

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський).

2. Жити спільними інтересами, турботами. Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили! .. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний). діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну).Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко).

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський).

2. Жити спільними інтересами, турботами. Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили! .. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний). діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну).Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко).

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський).

2. Жити спільними інтересами, турботами. Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили! .. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний). діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну).Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко).

додава́ти / дода́ти со́лі (пе́рцю). Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний). додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич).

додава́ти / дода́ти со́лі (пе́рцю). Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний). додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич).

наси́пати со́лі на хвіст кому, грубо. 1. Не мати змоги заподіяти кому-небудь щось неприємне у відповідь на його дії. — Що він тобі зможе зробити? На хвіст, значить, солі насипати. (М. Стельмах); — Зроблю! Вже я йому зроблю! — вимахував руками Шугалія. — А він мені хай солі на хвіст насипле (В. Кучер); — Тепер всіх крию без жалю — Насиплять солі хай на хвіст! (З журналу).

2. Надто досадити комусь, завдати неприємностей і т. ін. Начальник розвідки сказав жартома: “Тепер треба насипати їм солі на хвіст (П. Панч); — А що він вам, Устиме Григоровичу, на хвіст солі насипав? — сміявся Грибов (М. Олійник).

не до со́лі кому і без додатка. 1. Кому-небудь байдуже до чогось, коли є інші, важливіші справи. А вже мені не до солі, коли грають на басолі (М. Номис).

2. Кому-небудь дуже скрутно. — А чортові, не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив, мов гринджоли, І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський); Робота у мене часами.. йшла не шпарко, бо такі були справи, що було “не до солі (Леся Українка); — Мені тепер, як кажуть,— не до солі… Що то робить моя Одарочка? (О. Стороженко).

одва́жити со́лі кому. Поставити когось у незручне становище, відповісти комусь уїдливо, грубо, зробити неприємність тощо. — Здається, Сомко налаяв Іванця свинею чи що? — Не свинею, а собакою.. — Га-га-га! — засміявся Черевань. — Одважив солі добре (П. Куліш).

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Бідувати, терпіти нестатки. Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.); Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець); Мусіла [мусила], значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий); Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич); Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер). перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук).

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на сіль, на квас). Бідувати, терпіти нестатки. Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Нар. опов.); Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець); Мусіла [мусила], значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий); Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич); Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер). перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук).

проковтну́ти без со́лі кого, що і без додатка. Знищити, погубити когось. Козацтво гукало. — Не подаруємо ляхам кривди! — Москаль обсаджує нас фортецями,— кричав Явтух, наче той, що зістарився у січовиках.— Поки заселимо своїми хуторами паланки, поки виростуть на тих хуторах молоді козаки,— москаль проковтне нас без солі! — Потерпимо трохи! — кричали й старі (М. Лазорський).

си́пати зайця́м со́лі на хвіст. 1. Марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне. Що ти сиплеш зайцям солі на хвіст? Я тебе не боюся (З усн. мови).

2. Мріяти про щось нереальне. Весь вільний час ви мрієте над водою про такенну-о щуку або сиплете зайцям солі на хвіст (П. Козланюк).

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка. Виклика́ти тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський). соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко).

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка. Виклика́ти тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський). соли́ти ра́ни душі́. Але Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його [Начка] щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) сіль в о́ці. 1. у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський). сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моєї дитини! Він тобі сіль в очах! (Леся Українка). сі́ллю в о́ку. Городове козацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський).

2. зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр.. присл..); Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..).

як (мов, ні́би і т. ін.) сіль в о́ці. 1. у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський). сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моєї дитини! Він тобі сіль в очах! (Леся Українка). сі́ллю в о́ку. Городове козацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський).

2. зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр.. присл..); Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..).

сіль землі́, книжн. Найкращі, найвидатніші представники народу; добірна частина певного товариства, суспільства, іноді ірон. То ж сіль землі, то ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Леся Українка); — Гірники, питаєш? — Гірники, як тобі сказати, сіль землі… (М. Рудь); — Це храм науки. Тут відвіку Справляє месу сіль землі… (С. Караванський); На хутори не кликали [читати “Кобзар” Т. Г. Шевченка]. На хуторах жила “сіль землі”… Патріархи… (О. Ковінька).

cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Коцюбинський); “Сіль тобі в очі”,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах).

cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Коцюбинський); “Сіль тобі в очі”,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах).

сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)]. Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам ..— Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п’яненька (П. Куліш).

сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)]. Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам ..— Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п’яненька (П. Куліш).

сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)]. Уживається як прокляття і виражає побажання невдачі, лиха, всього недоброго. — Щоб ти окаменіла, як Лотова жінка, за такі речі! — крикнув з досади Шрам ..— Сіль тобі на язик, печина в зуби! — оддала потиху Ковалиха, бо була трохи п’яненька (П. Куліш).

діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський).

2. Жити спільними інтересами, турботами. Одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили, вкупі робили! .. а тепер одні — вільні, другі — невільні! (Панас Мирний). діли́ти хліб-сіль попола́м (по́рівну).Павло Тимофійович! Знову прийшлося зустрітися нам, ділити хліб-сіль пополам (І. Гончаренко).

як (мов, ні́би і т. ін.) сіль в о́ці. 1. у кого, кому. Бути неприємним, завдавати прикрощів кому-небудь; заважати комусь або дратувати когось. Еге, десь Гафійка забарилась на музиках. Хай погулає дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям, мов сіль в оці (М. Коцюбинський). сіль в оча́х. Заплакані очі [Іванихи] палали нестримним гнівом: — Ти радий здихатися моєї дитини! Він тобі сіль в очах! (Леся Українка). сі́ллю в о́ку. Городове козацтво та Січ були москвинам сіллю в оку: озброєна Гетьманщина була небезпечною країною (М. Лазорський).

2. зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці (Укр.. присл..); Пішов русин найматися до графа, якого люди любили, як сіль в оці (Казки Буковини..).

як сіль у воді́, зі сл. пропа́сти. Безслідно. — Не сунь носа, куди не треба! Роби так, щоб були всі за нами! А то пропадеш, як сіль у воді! (І. Чендей).

Харчова добавка E337 (Сегнетова сіль)

E337 (Sodium potassium tartrate), також відома як сегнетова сіль, є харчовою добавкою, яка використовується в харчовій промисловості. Ця добавка має безбарвні або блакитнуваті кристали, які можуть мати солоний, освіжаючий смак.

Сегнетова сіль є тетрагідратом подвійної солі винної кислоти, яка складається з натрію та калію. Ця добавка також відома під іншими назвами, такими як тартрат натрію-калію або калій-натрій виннокислий.

Для виробництва сегнетової солі використовуються спеціальні технології. Зазвичай вона одержується шляхом осадження з розчину кислого тартрату калію при додаванні необхідної кількості натрій карбонату. Цей процес дозволяє отримати мелкокристалічну сегнетову сіль.

Історично, сегнетова сіль була відкрита французьким аптекарем П’єром Сеньетом (або Елі Сеньє) у 17 столітті. Вона була використана в різних галузях, включаючи медицину та техніку, завдяки своїм унікальним властивостям, таким як поляризація і п’єзоелектричність.

Застосування

Харчова добавка E337 (Sodium potassium tartrate) широко використовується в харчовій промисловості як антиоксидант та стабілізатор.

Ця добавка додається до різних продуктів з метою збереження їх якості та тривалості зберігання. Вона допомагає запобігти окисленню продуктів, що забезпечує збереження їх свіжості та смакових якостей.

Харчова добавка E337 використовується в пекарській промисловості. Вона може впливати на текстуру та структуру харчових продуктів, зокрема, на підвищення пухкості та м’якості хлібобулочних виробів.

Також харчова добавка E337 може використовуватись в м’ясних і рибних виробах, кондитерських виробах, напоях, солодощах та інших продуктах, які мають тривалий термін зберігання. Вона допомагає зберегти свіжість та якість цих продуктів, зменшуючи ризик окислення жирів та псування продуктів.

Користь для організму

Харчова добавка E337 (Sodium potassium tartrate) може мати деякі корисні властивості для організму. Однією з них є його антиоксидантна дія. Антиоксиданти є речовинами, які захищають клітини організму від пошкоджень, спричинених вільними радикалами. Вільні радикали є нестабільними молекулами, які можуть пошкодити клітини та спричинити розвиток різних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, рак та старіння.

Дослідження показали, що антиоксиданти можуть допомогти знизити ризик розвитку цих захворювань. Однак, досліджень, що безпосередньо пов’язують харчову добавку E337 з певними корисними властивостями, наразі недостатньо. Тому, більше наукових досліджень потрібно для підтвердження його корисності для організму.

Шкода для організму

Харчова добавка E337 (тартрат натрію-калію) вважається безпечною для споживання і дозволена в Європейському Союзі без обмежень. Проте, деякі люди можуть бути чутливими до цієї добавки і виявляти певні негативні реакції.

Незважаючи на те, що досліджень, що б підтверджували шкідливість E337, недостатньо, існують деякі теоретичні ризики, пов’язані з її споживанням. Наприклад, великі дози тартрату натрію-калію можуть викликати побічні ефекти, такі як шлунково-кишкові розлади, діарея та запаморочення.

Також варто зазначити, що харчова добавка E337 містить калій, який може впливати на роботу серця. Людям з певними серцевими захворюваннями рекомендується утриматися від споживання продуктів, які містять цю добавку.

Незважаючи на це, важливо зазначити, що ризик виникнення негативних ефектів від споживання E337 є дуже низьким, особливо при звичайному споживанні продуктів, що містять цю добавку.