Де вирощують саджанці

0 Comments

Фісташка: посадка, догляд, популярні сорти для вирощування

В даний час доступні сорти, які добре ростуть і дають урожай в кожному регіоні України, за умови виконання агротехніки.

Опис культури

Фисташка – це багаторічна листопадне дерево. У тропіках і субтропіках рослина також вирощують в формі чагарнику, там культура є вічнозеленою. У дикій природі фісташка зростає на схилах гір, добре переносить недолік вологи і низьку температуру.

В нашій країні культуру вирощують у відритому грунті або в домашніх умовах. після посадки саджанці фісташки дерева утворюють потужну кореневу систему. Вона розростається в ширину і глибоко йде в землю. Тому відстань до інших дерев має бути не менше 5 метрів. А при вирощуванні в діжках використовують місткі ємності.

Морозостійкі сорти витримують температуру – 30 градусів врожайність дорослого дерева досягає 25 кг.

Популярні сорти

Для вирощування на дачі і в комерційних цілях, селекціонерами створені сорти, які мають компактну крону, що дають високий урожай. Розглянемо характеристики найбільш затребуваних культур.

  • Амелія – в залежності від клімату, дерево досягає висоти від 4 до 7 метрів, формує розкидисту крону. Цвітіння настає в квітні, плоди дозрівають у вересні. Плодова зрілість настає на 6 рік вирощування. Шкаралупа горіха щільна, світла. Ядро сухе, в міру тверде, зеленуватого кольору, з відчутним солодким смаком.
  • Альбіна – морозостійкий, високоврожайний сорт, плодоношення щорічне. Горіхи дозрівають у вересні – жовтні, мають приємний солодкуватий смак, горіхове післясмак. Рослина жаростійкий, стійко переносить недолік вологи.
  • Киргизька – дерево має високий імунітет до хвороб і шкідників, морозостійко. Плодова зрілість настає на 5 рік вирощування, плоди формуються кистями, що спрощує збір врожаю. Вони мають рівну овальну поверхню, цінуються за солодкий смак.
  • Гірська перлина – дерево має компактні розміри, досягає висоти 4 метрів. Кістянки дуже великі, круглої форми з хорошим смаком. Урожай збирають у вересні. Сорт відрізняється стійкістю до хвороб, шкідників, морозам.

Фисташка посадка і догляд: особливості

Фісташкове дерево є дводомних. Для отримання зав’язі і плодів, необхідно перехресне запилення, для цього на ділянці забезпечують вирощування фісташки жіночого і чоловічого типу. Одне чоловіче дерево здатне обпилити до 10 жіночих рослин. Посадку культур виконують групами, витримуючи при цьому необхідне для повноцінного росту відстань.

Через те, що саджанець після посадки у відкритий грунт активно формує кореневу систему, пересадку фісташка переносить хворобливо. Тому місце посадки вибирають, так, щоб дереву було достатньо світла і місця для розвитку.

Рослина віддає перевагу кам’янистий, піщаний грунт, також підійде супіщаних грунт нейтральною або слаболужною реакції. Важливо, щоб грунтові води залягали на глибині не вище 2 метрів.

Посадкову лунку готують завчасно, для цього:

  • викопують яму, об’ємом 50 літрів;
  • заповнюють її на третину поживною сумішшю з: родючого грунту, перегною і піску в рівних кількостях.

При посадці кореневу систему саджанця рівномірно розподіляють руками і акуратно засипають землею. При цьому треба стежити, щоб коренева шийка залишалася вищою за рівень землі.

Після того як яма засипана наполовину виконують полив так, щоб земля до самого коріння добре промокла. Після того як вода повністю вбереться, засипають лунку повністю, виконують ще один полив. Щоб зберегти вологу, і не допустити утворення кірки, поверхню мульчують.

Вирощування і догляд за фісташкою

Доросле дерево фісташки не вимагає багато уваги з боку людини. Догляд за фісташкою в перший рік посадки вимагає регулярного поливу (один раз на тиждень або рідше, якщо йдуть дощі), видалення бур’янів, розпушування і мульчування грунту. Перед морозами стовбур саджанця загортають мішковиною або агроволокном.

Догляд за дорослим деревом включає:

  • полив – тільки в посушливий період, при цьому використовують до 30 літрів води;
  • підгодівлі – 3-4 рази протягом сезону: ранньою весною, в період бутонізації, в період формування плодів і після збору врожаю. Для добрива використовують мінеральні комплекси з азотом, калієм і фосфором.
  • профілактичну обробкувід шкідників – ранньою весною по набухають нирках і після цвітіння;
  • обрізку – навесні видаляють сухі і поламані гілки, а також пагони, що ростуть усередину крони або загущаючі її.

Перед морозами стовбур дорослого дерева захищають від гризунів мішковиною або іншим матеріалом.

Вирощування в домашніх умовах

Фісташки нескладно виростити на підвіконні. Для цього в спеціалізованих магазинах набувають якісні компактні саджанці чоловічого і жіночого типу. Після посадки в ємність, рослина в перші шість тижнів формує кореневу систему. У цей час ріст надземної частини майже не відбувається.

В перший рік вирощування виконують регулярний полив. У міру зростання культури, необхідна пересадка в більшу ємність. При цьому виконують перевалку кореневої системи разом з грудкою землі.

Пересадку і обрізку виконують ранньою весною. За допомогою обрізки можна сформувати крону у формі бонсай. Домашнє дерево підгодовують раз в місяць, при цьому використовують готові мінеральні комплекси. Виконуючи ці рекомендації, перший урожай отримують на 5-6 рік вирощування.

Корисні властивості фісташки

Плоди фісташки багато хто називає горіхами. Насправді це кісточка плода. Вона багата поживними речовинами, цінується за корисні властивості. У Кістянки фісташки містяться:

При помірному споживанні в їжу:

  • виявляється легкий жовчогінний ефект, це усуває застій жовчі, перешкоджає утворенню каменів;
  • зв’язується і виводиться холестерин;
  • нормалізується робота шлунково-кишкового тракту.

Фисташка – це незамінний інгредієнт в кулінарії, диететические харчуванні. Вона добре засвоюється організмом, швидко і на тривалий період дає відчуття ситості.

Як вирощувати лохину: вибір саджанців, посадка, удобрення, підготовка до зими

Лохина — одна з найкорисніших та найпопулярніших ягід на сьогодні. Багато аграріїв та й не лише прагнуть виростити вдома декілька саджанців і смакувати її плодами протягом сезону. Тож SuperAgronom.com вирішив дізнатись всі секрети купівлі саджанців лохини, їхнього вибору та посадки не для промислового вирощування, а для власного задоволення.

Олена Джежула , співвласниця та керівниця сімейного бізнесу на Вінниччині — «Гарний сад» , що спеціалізується на інтернет-продажах плодових, ягідних, хвойних та декоративних розповіла про вирощування саджанців лохини, їхнє удобрення та про особливості посадки.

Як правильно обрати саджанець лохини?

Олена Джежула виділила три основні критерії, які варто враховувати при виборі саджанців лохини:

  • зовнішній вигляд саджанців;
  • наявність закритої кореневої системи;
  • вік.

Спеціалісти радять звертати увагу на зовнішній вигляд рослин, тому що здорові саджанці відповідно мають гарний вигляд.

«Залежно від періоду в який купуєте саджанці, вони виглядають по-різному. Наприклад, навесні та восени нормою для рослин є почервоніння листя. Восени в залежності від сорту кольорова гама лохини вражає: від зеленого до темно-червоного. Навесні лохина має почервоніння, тому що дуже чутлива до перепадів температур», — додала пані Олена.

Але якщо влітку листя лохини червоніє — це перша ознака того, що їй не вистачає кислотності ґрунту або наявні грибкові захворювання.

Обирайте гарний кущ, правильно скронований, адже тоді будуть закладені і додаткові плодові гілки.

Спеціалістка радить купувати саджанці з закритою кореневою системою, де вже гарно сформоване коріння, адже це дозволяє проводити посадку протягом всього сезону — весною, навіть жарким літом та восени, допоки не промерзне ґрунт.

«Перевага такої кореневої системи у тому, що там повністю сформований корінь з комом землі, що дає 99% гарантію на приживання, оскільки аграрії не травмуватимуть рослину. Коріння лохини досить ніжне, тому вона потребує саме кислого торфу, що гарно тримає вологу і пропускає повітря», — зауважила Олена Джежула.

Також важливим аспектом вибору саджавця є його вік. Адже відомо, що лохина починає вступати в плодоношення після трирічного віку, тому якщо хочете отримати врожай раніше, то варто купувати саджанці трирічні та старші.

«Люди купують одно- та дворічні саджанці, адже думають, що молодші саджанці краще приживуться і відповідно ціна на них менша. Але якщо рослини мають закриту кореневу систему, коріння гарно сформовано, то вік саджанця немає різниці, потрібно лише при посадці та надалі створити ті умови, яких потребує лохина», — додала пані Олена.

Але не менш важливим фактором вибору саджанців є вибір сорту.

Вибір сортів лохини

Олена Джежула рекомендує вирощувати різні сорти за терміном дозрівання. Наприклад, ранній, середній та пізній, щоб розтягнути період плодоношення по максимуму. Для України найбільше підходять сорти, які за морозостійкістю USDA відповідають п’ятій зоні (це приблизно -32°C), стійкі до захворювань і не вимогливі до умов вирощування.

«Лохина достигає поступово, тому при дозріванні абсолютно всі плоди з куща Ви не зможете зірвати. Але оскільки маєте різні сорти за терміном дозрівання, то можете збирати лохину з середини липня по середину вересня. Є самозапильні сорти культури, але є й такі, що потребують перехресного запилення, тому краще садити різні сорти», — розповіла співвласниця та керівниця «Гарний сад».

З ранніх сортів пані Олена рекомендує зупинити свій вибір на сорті Дюк, тому що він має смачну та соковиту ягоду, найшвидше достигає. Блюкроп (середньої стиглості сорт) та Блюголд (середньоранньої стиглості) найперші з’явилися, коли почали окультурювати сорти лохини, вони дуже гарно себе зарекомендували.

Блюголд має високу врожайність, гарну транспортабельність та морозостійкість. Недоліком є схильність до осипання, тому потрібно вчасно зібрати врожай, особливо, якщо у аграріїв механізований збір.

«Морозостійкі сорти лохини витримують температуру до -35 °C, а стільки в Україні навіть не буває. Вона морозостійка рослина, є найбільш довгожителем, вона може рости та плодоносити декілька десятків років, тому до вибору сорту варто підходити розсудливо та серйозно» , зауважила Олена Джежула.

У пізнього сорту лохини Елліот цьогоріч розтягнулося плодоношення і навіть наприкінці вересня в господарствах, де його вирощували, ще збирали останні ягоди. Він має відмінні смакові властивості. Також його можна вирощувати як для ручного, так і для механізованого збору, тому що ягода стійка до осипання, має гарний відрив та високу транспортабельність.

Посадка лохини: як правильно?

Посадка лохини — один з найважливіших та найскладніших етапів роботи з культурою, адже саме від нього залежатимете ріст і розвиток рослин в подальші 20-40 років. Варто виділити для лохини сонячне, але захищене від вітру місце.

«Посадка лохини здійснюється і навесні, і восени, і навіть влітку, адже за літній сезон саджанці лохини встигають краще вкорінитися на ділянці й зміцніти настільки, що ризик їхнього підмерзання взимку мінімальний», — зазначила пані Олена.

Лохина навесні висаджується в ґрунт до набрякання бруньок і закінчувати посадку потрібно восени. Ранньою весною, а краще наприкінці зими варто провести кронування саджанців лохини, яке варто проводити з дворічного віку.

Технологія вирощування лохини, або чому ця ягода стає популярною

Для посадки ямковим способом у аграрія піде 50-70 л субстрату на 1 саджанець, а в траншеї доведеться витратити вдвічі більше. Якщо саджанців не багато, то варто садити ямковим способом (0,5 м довжина, 0,5 ширина, 0,5 глибина + висота в гряді), але якщо від 10 і більше,то рекомендують посадку у траншеї (2 м довжина, 0,7 м ширина, а висота в гряді 0,5 м).

На чорноземах лохина не ростиме, тому ґрунт варто вибирати з посадкової ямки та замінювати на кислий торф рН 3,5-4,5.

Якщо ваша ділянка розташована на важких, глинистих ґрунтах або ґрунтові води розташовані не глибоко, на дно ями кладуть дренаж. Шар кори повинен бути 7-10 см. На піщаних грунтах потреби в такому дренажі немає. Справа в тому, що лохина не виносить застою води в прикореневій зоні. А дренаж дозволить прибирати надлишки води без шкоди для рослини.

«На дренаж добре йде соснова дошка або соснова кора,крупної фракції, з лісу і чим він старіший, тим краще. З лісу ми беремо верхній шар, той що над землею, кору, шишки, голки сосни, соснові гілки, які варто подрібнити. Дренаж — це наша додаткова кислотність і додаткове повітря,та захист від застою води.Над дренажем ми маємо засипати кислий торф. Рекомендую купувати вже готовий кислий торф, в якому кислотність відрегульовано. Кислотність має складати від 3,5 до 4,5 рH» , додала співвласниця компанії.

Лохина потребує субстрату з кислотністю від 3,5 до 4,5. Оптимальні значення, при яких ця рослина відчуває себе найкраще — 4,5, це пов’язано з тим, що мікориза — симбіотичні гриби, що ростуть на коренях лохини, гинуть при більш високих значеннях кислотності. Тому рослини починають відчувати дефіцит азоту, заліза, фосфору та інших елементів живлення.

Пані Олена радить кислий торф попередньо змішувати з колоїдною сіркою, з розрахунку 50 гр сірки на один кущ. Також саджанці можна замочити у воді, з горщиком поставити у ємність з водою мінімум на 1-2 години.

«Краще на ніч чи на день замочити рослину, щоб рослина напилася і її було легше дістати з горщика. Дістали рослину з горщика, низ коріння можна навіть трошки розправити, адже в горщику воно спресоване. До того субстрат теж варто спресувати», — зауважила пані Олена.

Для мульчування (вкривання поверхні ґрунту) підійде верхня падаль соснового лісу (голки ,шишки,кора різних фракцій). Мульчуємо гарно, насипаємо «горбиком», тому що по мірі росту і з поливом ви можете бачити, що ота мульча буде просідати, відповідно ви її маєте підсипати, тому що це так сама ваша додаткова кислотність, додатково мульча вологу тримає, дехто навіть рекомендує змішувати тирсу соснову.

Фермери, що вирощують ягоду, на посадкову яму 240 літрів вносять кору соснову 100 л ( або кору соснову 70 л + тирсу хвойну 30 л), хвойний опад 70 л, пісок 30 л, торф верховий 40 л та 100 гр колоїдної сірки.

«Якщо ви додаєте при посадці чи при мульчуванні соснову тирсу, особливо дрібної фракції, то я раджу з власного досвіду, додавати небагато, тому що тирса, вбирає у себе вологу найшвидше і найбільше. Вона збирається у комочок, затримує вологу, і вона не йде куди потрібно», — застерігає спеціалістка.

Удобрення лохини

Як і кожен живий організм саджанець лохини потребує догляду та підживлення, тому спеціалісти рекомендують використовувати комплексні добрива для лохини.

Кіноа, лохина, дуби, магнолії та гінкго у СНАУ. Як вирощувати, то вже вирощувати!

Лохина добре реагує на внесення мінеральних добрив навесні, в період сокоруху і набухання бруньок. Органічні добрива під культуру категорично не можна вносити, проте сульфат амонію, сульфат калію, сірчанокислий магній, суперфосфат і сульфат цинку найкраще допомогають лохині під час вегетації.

Першу підкормку варто здійснити навесні до розпускання бруньки.

«Я рекомендую брати саме комплексні добрива, тому що там вже всі мікро- та макроелементи йдуть у комплексі, і рослина безпосередньо може взяти те, що їй не вистачає. Також обов’язково варто слідкувати за вологозабезпеченням рослин, особливо якщо жарке літо, та не забувати та гарно поливати», — розповіла пані Олена.

Азотні добрива (сульфат амонію) фахівці рекомендують вносять у три етапи: під час початку сокоруху вносять 40 % необхідних лохині на рік азотних добрив, на початку травня — 35 %, а на початку червня — 25 %. У середньому це по 70-90 г добрива на один кущ. З літа до наступної весни лохина азотних добрив не потребуватиме. Фосфорні добрива (суперфосфат) вносять улітку і восени з розрахунку 100 г на один кущ. Сульфат магнію вноситься один раз за сезон з розрахунку 15 г на один кущ, а сульфат калію і сульфат цинку – один раз по 2 г на кущ.

Також внесення сірки рекомендується проводити навесні і на осінь. Тобто на осінь рослині допомогти краще увійти в зиму, а навесні, щоб допомогти їй вийти із зими. Тому навесні я рекомендую взяти таку гарну пригоршню колоїдної сірки і просто по колу посипати кущ лохини і та сірка потім з дощем, зі снігом піде до ґрунту, і так само навесні можна зробити таку саму операцію.

Фермери, які вирощують ягоду, користуються крапельним поливом, адже лохина не любить спеки. При температурі вище 30 °C вода по рослині не піднімається вище 80 см. Тому верхівки можуть засихати, ягоди осипатися.

Поливайте лохину 3-4 рази на тиждень, витрачаючи по 1 відру на дорослий кущ. При цьому відро води виливайте у 2 прийоми: рано-вранці і ввечері в той же день після заходу сонця. У другій половині літа особливо важливо стежити за поливом, оскільки нестача вологи під час плодоношення негативно позначається на кількості і якості врожаю.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном