Незалежному Нейтральному Туркменістану 30 років

Чи знаєте ви, чим живе Туркменістан сьогодні та чому він є важливим стратегічним партнером для України?

Для широкого світового загалу Туркменістан – це передусім 50 трлн м 3 покладів природного газу і розвинена транспортно-логістична інфраструктура, можливості якої охоплюють територію від Каспійського моря до Індійського океану та Південнокитайського моря. Ще – один із найпотужніших у Центральній Азії виробників нафто- й газохімічної продукції та один із найбільших в Азії реципієнтів прямих іноземних інвестицій.

А для громадян Туркменістану, іноземців, які живуть і працюють на туркменській землі, людей, які цікавляться духовно-культурною складовою, Туркменістан є передусім історичною колискою низки прадавніх культур у регіонах Центральної та Південної Азії. Це батьківщина родоначальника туркмен Огуз хана та місце зародження давніх цивілізацій, які за часом збігаються із зародженням трипільської культури.

Підтвердженням цього є археологічні знахідки знаного археолога Віктора Саріаніді, який понад 40 років вивчав історію й культуру країни, відкривав нові цивілізації, проводив розкопки в античних містах та знаходив численні артефакти. Такі античні міста, як Мерв та Ніса, включено до об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Культурна спадщина знайшла своє відображення і в надзвичайно глибоких літературних і філософських творах. Основними носіями літературних надбань є Коркут та Махтумкулі Фрагі, які відіграли таку ж важливу роль в історії свого народу, як Григорій Сковорода й Тарас Шевченко. Численні твори туркменських майстрів слова перекладені, в тому числі, українською мовою.

Визначальну роль в продовженні і розвитку культурних, філософських, літературних, соціальних зв’язків двох народів сьогодні відіграє молодь. Свого часу в Україні навчалось майже 18 тисяч юнаків і дівчат з Туркменістану, наразі – близько 5 тисяч. Завдяки активним контактам української та туркменської молоді у вищих навчальних закладах України здійснюється надзвичайно важливий обмін тією величезною культурною й філософською спадщиною, яка притаманна двом народам. Туркменська молодь, крім набуття професійних знань і навичок, знайомиться з українською історією, мистецтвом, літературою, мовою.

Яскравим втіленням давньої туркменської архітектурної культури стала одна з найчарівніших столиць світу Ашгабат – Біла перлина Азії, яка в цьому році святкувала 140-річчя свого народження. Ашгабат, який має найбільшу в світі кількість будівель з білого мармуру, по чистоті може легко скласти конкуренцію Сінгапуру, а за кількістю новобудов – Дубаю.

Неможливо оминути згадування ще однієї спадщини туркменського народу – ахалтекінських коней та алабаїв, які символізують красу, гармонію, силу і процвітання країни. Туркмени вважають ахалтекінців, які були виведеними близько 5000 років тому, священними тваринами і називають «небесними кіньми». Знаменитий ахалтекінець Янардаг зображений на Державний герб Туркменістану.

Однією з туркменських традицій, яка має багатовікову історію, є килимарство. Туркменістан залишається єдиною країною у світі, де виготовлення килимів здійснюється вручну, за старовинними традиціями й технологіями, які втілюють культуру і душу народу. Професія килимаря залишається надзвичайно почесною і затребуваною сьогодні. У новому Музеї туркменського килима представлена ​​найширша експозиція унікальних килимів. Одні унікальні 700-річним віком, інші – розмірами, що неодноразово було відображено в Книзі рекордів Гіннеса.

Занурившись у культурні особливості країни, згадаймо і про вишукану національну туркменську кухню. Центральне місце займають м’ясні страви, особлива перевага надається баранині. Ризикну стверджувати, що туркменська баранина смачніша навіть за дуже популярну в світі новозеландську.

ЧОМУ ТУРКМЕНІСТАН ОБРАВ ПОЛІТИКУ ПОСТІЙНОГО НЕЙТРАЛІТЕТУ?

Сьогодні, 27 вересня, Туркменістан святкує 30-річчя Незалежності.

Унікальність зовнішньополітичної моделі Туркменістану полягає в тому, що в 1995 році Генасамблея ООН одностайно прийняла резолюцію «Про постійний нейтралітет Туркменістану». Туркменістан і по сьогодні залишається єдиною в світі країною з цим офіційним статусом.

Керівництво Туркменістану використовує модель постійного нейтралітету, як можливість поєднувати внутрішню політику в контексті розбудови власної економічної, культурної, соціальної моделі, з миролюбною зовнішньою політикою, яка базується на принципах добросусідства, невтручання, мирного розвитку та співробітництва.

За останні 10 років Туркменістан став регіональним лідером у проведенні міжнародних заходів високого рівня, які не лише сприяли становленню міжнародного авторитету країни, а й зробили суттєвий внесок у зміцнення регіональної безпеки й стабільності. Визнанням дієвості, ефективності та далекоглядності політики нейтралітету стало відкриття в Ашгабаті поки що єдиного в світі Регіонального центру ООН з превентивної дипломатії для Центральної Азії.

УКРАЇНА Й ТУРКМЕНІСТАН: СОЮЗНИКИ, ПАРТНЕРИ, ДРУЗІ

Туркменістан став однією з перших країн, яка визнала незалежність України. Дипломатичні відносини між нашими країнами встановлені в 1992 році.

З того часу й до сьогодні Україна та Туркменістан вже майже 30 років пліч-о-пліч у царині двостороннього співробітництва та взаємної підтримки вирішують важливі політичні, економічні, культурні й соціальні питання на всіх значущих міжнародних майданчиках заради підтримки миру, безпеки та з метою досягнення спільних Цілей сталого розвитку.

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ

Прикро, що сьогодні обсяг річного товарообігу між двома країнами за весь 2020 рік дорівнює показникам, які наші країни отримували лише за пару тижнів 15 років тому.

Чи є реалістичним повернення до динаміки, якою ми колись пишались і яка слугувала чудовим фундаментом для ефективного економічного розвитку обох країн? Відповідь на це питання є стверджувальною.

Туркменістан сьогодні активно і стабільно розвивається, незважаючи на проблеми, пов’язані зі світовою пандемією. Обсяг зовнішньоторговельного обігу Туркменістану за 8 місяців цього року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшився майже на 10%, а ВВП зріс більш як на 6%.

Україні для того, щоб повернути собі статус одного з головних зовнішньоекономічних партнерів Туркменістану, як, до речі, і решти країн Центральноазійського регіону, треба зайняти проактивну позицію, використовувати наявний потенціал, дружні зв’язки та напрацьовані контакти.

Туркменістан має значний інтерес до широкої номенклатури традиційної української продукції: виробів з чорних металів, залізничних локомотивів, вагонів, турбін, насосів, промислових кранів, сільськогосподарської техніки, фармацевтичної й хімічної продукції, паперу й картону тощо, а також сільськогосподарської продукції та значного переліку продуктів харчування. Фактично нереалізованим на сьогодні є експортний потенціал послуг у сфері будівництва, транспортування, телекомунікацій та інформації, фінансів тощо.

Критично важливим у контексті розвитку двосторонніх відносин є транспортно-логістичне питання. Наприклад, вартість експорту однієї тонни українського зерна до Туркменістану становить близько 100 доларів США, що зводить нанівець мінімальні конкурентні переваги України на азійському ринку.

Ашгабат уже зробив багатомільярдні інвестиції у розвиток транспортної інфраструктури, яка починається із нового мультифункціонального Каспійського мегапорту і продовжується сотнями кілометрів сучасних залізниць, автошляхів, мостів, у будівництві яких брала участь, в тому числі, Україна. Туркменістан по факту є міжнародним транспортно-логістичним хабом, який на півночі виходить на Казахстан та Узбекистан, на півдні – на Іран, країни Перської затоки, Афганістан, Пакистан, Індію, на сході – на Киргизстан, Таджикистан, Китай та країни Південно-східної Азії.

Прикметним є той факт, що під час виступу на цьогорічній сесії ГА ООН, Президент Туркменістану Г.Бердимухамедов окремо наголосив на важливості реалізації нових інфраструктурних проєктів та зміцненні транспортного сполучення в Центральній Азії.

Першою частиною домашнього завдання для України в цій царині має стати Робоча група із залученням представників всіх профільних міністерств і відомств та зацікавлених приватних компаній для створення транспортно-логістичної стратегії для Великої Азії.

Сподіваємося, що і в найближчому майбутньому провідні українські будівельні компанії будуть залучені в реалізації інфраструктурних проєктів загальнодержавного значення в Туркменістані.

ЕНЕРГЕТИЧНА СПІВПРАЦЯ

Одним із ключових питань двосторонніх відносин залишається відновлення співробітництва України з Туркменістаном в енергетичній галузі. За останні 10-12 років Туркменістан став помітним регіональним і глобальним гравцем на ринках виробництва й експорту електроенергії, дизельного палива, мастильних матеріалів, авіаційного керосину, карбаміду та аміачної селітри, поліпропілену, поліетилену тощо.

Головним енергоресурсом Туркменістану був і залишається природний газ. Вже мало хто пам’ятає, що до 2006 року Туркменістан був єдиним постачальником природного газу в нашу державу. Сьогодні ми розуміємо, що відновлення старих конструкцій співробітництва в газовій сфері не є реальним. Головний транзитер туркменського газу в Україну перетворився на агресора. Газотранспортна артерія САЦ (Середня Азія – Центр) потужністю 55 млрд м 3 на рік – майже не працює.

Багато чого змінилося й у регіоні Центральної Азії. Туркменістан активно розбудовує газотранспортну мережу. На китайському напрямку, який є сьогодні основним, на першому етапі планується вивести постачання газу до 55 млрд м 3 з поступовим збільшенням до 65 млрд м 3 і далі – до 100 млрд м 3 на рік.

Наразі здійснюється активне будівництво газопроводу Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія, проєктною потужністю 33 млрд м 3 газу на рік.

Відновлення повноцінного співробітництва з Туркменістаном в енергетичній сфері вимагає надзвичайно високої мотивації, нових підходів, нових моделей та пропозицій.

Сьогодні Туркменістан повністю виконав домашнє завдання в частині готовності до експорту природного газу в західному напрямку. Побудований 800-кілометовий газогін Схід-Захід потужністю 30 млрд м 3 газу на рік, який починається з одного з найбільших у світі родовищ природного газу Галкиниш і завершується на узбережжі Каспійського моря. В майбутньому цей газогін слугуватиме першою ланкою в інфраструктурі постачання туркменського газу в європейському напрямку. Чи зможе Україна стати партнером і союзником Туркменістану у здійсненні цієї амбітної мети, залежатиме тільки від нас.

Віктор Майко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туркменістані

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Як називають людей які живуть у Туркменістані

Туркменські жінки в традиційному одязі. Фото Вені Марковського на Flickr. CC-BY-2.0.

Туркменістан є найбезпечнішою країною для жінок у Центральній Азії згідно з Індексом жінок, миру і безпеки, нещодавно опублікованим Джорджтаунським інститутом жінок, миру і безпеки та норвезьким Центром гендеру, миру і безпеки PRIO. Хоча результати дослідження ґрунтуються на даних з авторитетних міжнародних джерел, цей висновок явно розходиться з баченням незалежних ЗМІ та правозахисних груп, а також висновками міжнародних експертів.

Наприклад, згідно з результатами опитування, кожна шоста жінка в Туркменістані протягом життя зазнавала домашнього насильства (ДН), а понад 40 відсотків зазнавали різного ступеня соціального контролю. П’ятдесят дев’ять відсотків жінок у Туркменістані вважають, що чоловік має право бити свою дружину.

Окрім домашнього насильства, жінки в Туркменістані стикаються з підтримуваними державою патріархальними поглядами, гендерною дискримінацією та широкими обмеженнями їхніх фундаментальних прав. З моменту вступу на посаду президента Сердара Бердимухамедова минулого року ситуація для жінок у Туркменістані погіршилася.

Жінки, мир і безпека в країні диктаторів

Туркменістан – центральноазійська країна з населенням близько шести мільйонів осіб. Вона відносно невідома більшості людей, оскільки є однією з найбільш ізольованих країн світу. Країна здобула незалежність після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, і з того часу нею керували три різні диктатори. Останні два президенти – батько і син. Гурбангули Бердимухамедов передав президентство своєму синові Сердару Бердимухамедову у 2022 році після того, як керував країною з 2006 року.

Індекс “Жінки, мир, безпека” (WPS) оцінює 177 країн світу за рівнем залучення жінок, правосуддя та безпеки, вимірюючи показники у 13 сферах, використовуючи дані агентств ООН, Світового банку, світового опитування Gallup та інших джерел. Туркменістан посідає 58 місце. Казахстан посідає 70-те місце, Таджикистан – 90-те, Узбекистан – 94-те, а Киргизстан – 95-те.

За даними WPS, Туркменістан є найгіршою країною в Центральній Азії та Центральній і Східній Європі щодо доступу жінок до правосуддя. Туркменістан також має найгірші показники у своїй групі щодо фінансової інклюзії жінок. Але в інших сферах країна показала кращі результати: вона посіла найвище місце у своїй групі за сприйняттям жінками безпеки в громаді, вимірюючи відсоток жінок, які заявили, що почуваються в безпеці, гуляючи наодинці вночі в районі, де вони живуть. Що стосується насильства з боку інтимного партнера, що вимірюється як відсоток жінок, які нещодавно зазнали фізичного або сексуального насильства з боку партнера, Туркменістан посів друге місце в Центральній Азії з показником 7,2 відсотка, порівняно з 6 відсотками в Казахстані.

Порушення прав жінок

Хоча Туркменістан отримав найвищий загальний бал за показником WPS серед країн Центральної Азії, ситуація для жінок там залишається похмурою. Як задокументували в нещодавньому звіті Міжнародне партнерство з прав людини (IPHR) та Туркменська ініціатива з прав людини (TIHR), влада Туркменістану не лише не протидіяла дискримінаційним гендерним стереотипам і негативним практикам, але й активно сприяла їх поширенню. Надії на покращення ситуації після передачі президентських повноважень від батька були розбиті початком нової кампанії з контролю за зовнішнім виглядом жінок в ім’я захисту національних традицій і цінностей.

Наприклад, згідно з інформацією, отриманою TIHR та іншими незалежними джерелами, співробітницям державних установ та студенткам наказали носити сукні в національному стилі, а також під загрозою покарання не використовувати інтенсивний макіяж, не фарбувати волосся і не користуватися послугами салонів краси. Є також повідомлення про свавільні затримання жінок, звинувачених у користуванні косметичними послугами, і навіть про міліцейські рейди на салони краси.

Жінки також стикаються з дискримінацією за ознакою статі при доступі до державних послуг і з серйозними перешкодами при отриманні або поновленні водійських прав. Деякі з цих проблем були висвітлені 6 листопада, коли ситуація з правами людини в Туркменістані оцінювалася в рамках Універсального періодичного огляду (UPR) в Женеві. UPR – це процес експертної оцінки держави, який координується Радою ООН з прав людини. Під час цього огляду Туркменістан отримав низку рекомендацій щодо покращення ситуації з правами жінок.

Водночас, затяжна економічна криза в країні негативно вплинула на становище жінок по всій країні, що означає, що їм доводиться годинами стояти в чергах за продовольчими товарами. Це іноді призводить до спонтанних протестів, які влада швидко придушує. У державному секторі Туркменістану працюють переважно жінки. Як наслідок, вони страждають від репресивних дій держави щодо працівників державного сектору, таких як примусова мобілізація на щорічний збір бавовни або організовані державою масові пропагандистські заходи.

Широко розповсюджене домашнє насильство

Кожна шоста жінка зазнала насильства від свого теперішнього або колишнього партнера, згідно з першим в історії національним опитуванням щодо домашнього насильства у 2020 році. Дослідження було проведене владою Туркменістану та Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA). Ситуація з насильством виявилася найгіршою в Лебапському (північно-східному) і Дашогузькому (північному) велаятах. Понад 13 відсотків жінок повідомили, що зазнавали економічного насильства з боку свого партнера, що включало обмеження доступу до грошей.

Опитування показало, що контроль за поведінкою жінок з боку чоловіків/партнерів є поширеною проблемою. Понад 40% жінок повідомили, що зазнавали певної форми соціального контролю. Двадцять два відсотки повідомили, що їм обмежують час виходу з дому, а майже 21 відсоток заявили, що їм не дозволяють працювати або навчатися поза домом. Опитування продемонструвало, що така поведінка контролю йде пліч-о-пліч з домашнім насильством: майже кожна п’ята респондентка заявила, що вважає виправданим побиття чоловіком дружини, якщо вона вийшла з дому без його дозволу.

Крім того, серйозною проблемою є приховування випадків домашнього насильства, оскільки жінки, які пережили насильство, стикаються з соціальним тиском, щоб не “ганьбити сім’ю”, повідомляючи про знущання над ними. Менше 12% опитаних жінок, які пережили домашнє насильство, зверталися по допомогу до поліції або інших установ, причому такі побоювання і тиск з боку суспільства були названі основними причинами мовчання. Жінки, ймовірно, занижують кількість випадків насильства, а це означає, що домашнє насильство може бути більш поширеним, ніж показує опитування.

У січні та лютому 2024 року Комітет ООН з ліквідації дискримінації (CEDAW) розгляне стан дотримання прав жінок у Туркменістані. У переліку питань, адресованих владі напередодні цього огляду, комітет попросив пояснити “запровадження кодексів одягу і зовнішнього вигляду та інших дискримінаційних практик” в атмосфері, яка “посилюється активним поліцейським наглядом і контролем за поведінкою жінок”. Вони також поцікавляться заходами, вжитими “для ліквідації патріархальних поглядів, які лежать в основі гендерного насильства над жінками”, а також для криміналізації домашнього насильства – кроку, якого країна ще не зробила.

Щодо того, чи безпечно в Туркменістані жінкам ходити наодинці вночі, слід зазначити, що Туркменістан був оточений у рейтингу WPS такими країнами, як Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати та Китай, які мають такий самий розгалужений апарат державної безпеки. Хоча посилена поліція може допомогти жінкам почуватися безпечніше на вулицях Туркменістану, той самий апарат також використовується для придушення прав жінок до такої міри, що, як каже відомий ютубер Ілля Варламов, вони живуть майже “без прав”.

Ось відео на YouTube про порушення прав жінок у Туркменістані.

Поки зберігаються нинішні патріархальні моделі та прогресує порушення прав, немає простору для змістовної дискусії про те, чи є Туркменістан безпечним для жінок.