Ялинки України: живі та штучні, класичні й технологічні

Головна новорічна ялинка міста встановлена в Центральному парку ім. Миколи Леонтовича. Вона має висоту 28 метрів і складається із 324 натуральних дерев. Прикраси – іграшки у вигляді великих бурульок та світлові 3D-кулі.

На території поруч відкрито ярмарок, ковзанку, дитячі та сімейні атракціони, а також гіроспуск на дискових санчатах.

Крім Центрального парку, ялинка встановлена у парку Дружби народів.

Облаштування і обслуговування новорічних ялинок на території Вінницької громади обійшлося у 1,909 млн грн.

КРАМАТОРСЬК

12-метрова зелена красуня є центральною у новорічній композиції. Разом зі ще 35 триметровими ялинками усе це нагадує неймовірний казковий ліс у самому центрі Краматорська на площі Миру.

Дерево штучне, куплене 7 років тому.

БАХМУТ (Донецька область)

Головна ялинка на площі Свободи міста Бахмут – це живе дерево, якому приблизно 60 років (воно є на історичних фото 1964 р.). Її прикрашають до свят 20-й рік поспіль. Висота ялинки – 12,5 м. Яскраве вбрання складається з 40000 лампочок – це світлодіодні гірлянди, які розташовані по всій ялинці; 800 різнокольорових кульок; 32 великі світлодіодні прикраси у формі іграшок, на яких мерехтять 9600 лампочок. Є гірлянди у вигляді сніжинок, загалом 240 вогників.

Всі прикраси було оновлено у 2019 році. Приблизна сума – 550 тис. грн.

ДНІПРО

Головна ялинка в Дніпрі встановлена на площі Героїв Майдану, хоча раніше основні святкові заходи відбувалися на Європейській площі.

Двадцятиметрове дерево зроблене з безпечних матеріалів. Разом із прикрасами воно коштувало місту 9 млн грн.

А всього на оздоблення вулиць у Дніпрі витратили 51 млн грн. Серед найбільш цікавих локацій – інсталяція з казковими фігурами висотою 8 метрів на Фестивальному причалі та найбільший в Україні світловий сухий фонтан, прикрашений двома кілометрами гірлянд.

ЖИТОМИР

У місті другий рік поспіль прикрашають ялинку, що росте на пішохідній вулиці Михайлівській. Висота новорічної красуні – 27 метрів.

Цього року вона прикрашена у класичному стилі. Для її декорації використали 2100 метрів вогників, а також 700 золотистих і сріблястих та 30 світлодіодних куль.

Прикраси для ялинки та всієї вулиці Михайлівської обійшлися у 215 тис. грн.

ЗАПОРІЖЖЯ

Висота головної міської ялинки 22 метри, вага – 5,2 тонни (металевий каркас та гілки штучної хвої).

Цього року ялинку прикрасили у європейському стилі. На гірлянди та іграшки з бюджету міста виділили близько 2 млн грн.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Місто Івано-Франківськ у 2021 році засвітило головну ялинку одним із перших в Україні. Вона засяяла 3 грудня на своєму звичному місці – Вічовому майдані. 18-метрова штучна красуня, яку придбали ще у 2017 році за 550 тис. грн, знову тішить франківців і гостей міста неймовірною грою світла. Проте жодної іграшки на ялинці немає. Вона повністю прикрашена 3-D ілюмінацією з програмним контролем і світловими функціями. Цю атракцію теж придбали значно раніше. Цього разу фахівці КП «Івано-Франківськміськсвітло» самотужки розробили нові програми для того, щоб досягти більше світлових ефектів та візерунків на ялинці. Їх складають на 64 гірляндах, кожна – по 20 м у довжину. Додаткових коштів на монтаж та обладнання для новорічного дизайну з бюджету не витрачали. Для новорічно-різдвяного ярмарку на Вічевому майдані традиційно відкрили дерев’яні будиночки та поставили фотозони.

Також біля Ратуші запрацювала ковзанка. Вперше вона з’явилась в Івано-Франківську у 2019 році. Одночасно тут можуть кататись до 200 осіб.

КРОПИВНИЦЬКИЙ

Кропивницька ялинка – штучна, заввишки 14 метрів. Востаннє її оновлювали чотири роки тому, а взагалі їй 10 років. Нових іграшок теж не купували, 28 тис. грн витратили на гірлянди для фотозони.

Фото: Суспільне Кропивницький

За словами начальниці міського управління культури Анни Назарець, загалом на новорічні свята в місті передбачено 170 тис. грн.

ЛЬВІВ

Головна ялинка – 17-метрова красуня, яку громаді подарував мешканець села Оброшине Василь Козленко. Протягом 35 років дерево було окрасою його подвір’я. У супроводі поліції та під звуки новорічних мелодій ялинку 13 грудня привезли і встановили на площі перед Львівською оперою. Її родзинкою у цьому році стали автентичні прикраси – різдвяний «павук» та окремі його елементи – ромби. Над новою концепцією працювали художники Роман Зілінко та Ольга Кравченко. Навколо ялинки встановили різдвяний паркан, прикрашений орнаментом із символікою ромбів. Його розробила відома майстриня витинанок Дарія Альошкіна.

На облаштування, перевезення та охорону головної ялинки з міського бюджету виділили 512 тис. грн.

СЄВЕРОДОНЕЦЬК (Луганська область)

Штучна ялинка у Сєверодонецьку – найменша, її висота 10 метрів. Встановлена на площі Миру. Вона прикрашена 3D-гірляндою, навколо ялинки розміщені фігури, що світяться: куля, сови, дзвіночки. Також стоять новорічні фігури Святого Миколая, сніговика та оленя. Поруч встановлено дитячий майданчик.

ЛУЦЬК

Тут до різдвяно-новорічних свят традиційно прикрашають три живі ялинки, які ростуть на Театральній площі. Відтак гроші витрачають лише на декор і утримання святкового містечка – на це йде близько 300-400 тис. грн.

Фото: Луцька міська рада

На ялинки повісили 150 іграшок і понад 200 гірлянд. Нових прикрас цьогоріч не купували.

Фото: Луцька міська рада

МИКОЛАЇВ

Штучна миколаївська ялинка має 22 метри заввишки і 10 у діаметрі. Прикрашена світлодіодною ілюмінацією у вигляді різних фігурок.

Ялинка придбана ще в 2017 році за 2,8 млн грн. Тоді видання «Українська правда» порівняло ціну ялинок у різних містах і назвало миколаївське новорічне дерево найдорожчим в Україні. За його інформацією, подібні у Сумах та Дніпрі коштували приблизно вдвічі дешевше.

Цьогоріч, за інформацією мерії, ялинку прикрасили ілюмінаціями, які були придбані раніше. Невеликі кошти пішли лише на заміну пошкоджених елементів.

ОДЕСА

Цього року головна ялинка міста, яку встановили біля мерії, оздоблена в морському стилі. Так само оформили дизайнери й фасад адмінбудівлі та світлові конструкції довкола ялинки, що символізують водорості. А поряд – казкове містечко зі світловими елементами, що нагадують риб і восьминогів. Верхівку ялинки прикрашає дванадцятикутний кристал діаметром близько 1,5 м із програмованим управлінням світлоелементів.

Висота ялинки 20 м, а ширина – 9 м. Зібрали зелену красуню з металевого каркаса і штучної хвої з італійського сировини. Як уточнили в комунальному підприємстві «Одесміськсвітло», обійшлась новорічна ялинка в 2 млн 630 тис. грн.

УЖГОРОД

В Ужгороді цьогоріч уперше встановили штучну ялинку. Пояснили це міркуваннями економії – не треба щороку купувати нову, а також екології – не доведеться рубати дерева. Висота ялинки – 18 м. Розмістили її не на Театральній, як раніше, а на площі Шандора Петефі. За ялинку разом із доставкою, монтажем, огорожею і гірляндою заплатили 969 тис. грн.

ПОЛТАВА

Фото: Полтавська міська рада

Штучна конусоподібна ялинка на Театральній площі у Полтаві має висоту 22 м. Міська рада не схвалила виділення 3 млн грн на нові прикраси та ілюмінацію, тому використовують закуплені в 2017-2018 рр. Окрім уже традиційної ялинки з прикрасами, парканом і шатром з гірлянд та кількома фігурами, на площі встановили невелику карусель, мінітир та тюбінгову гірку. Як повідомило видання “Полтавщина”, до кінця цього року міська рада запланувала витратити на монтаж ялинки та новорічну ілюмінацію 90 тис. грн. Ще близько 50 тис грн коштуватиме охорона ялинки і ярмарку.

Фото: Полтавська міська рада

РІВНЕ

Ялинка штучна, заввишки у 18 м. Огорожа навколо складається з 24 щитів із новорічною символікою. Біля новорічної конструкції встановлено світлодіодні санчата з оленями заввишки 2,2 м та інші фігури. Ялинку прикрашають п’ять комплектів світлодіодних прикрас на стовпах, які мають вигляд силуетів ангелів. Штучна ялинка разом із наборами іграшок, гірлянд, ангелами, оленями та ведмедями обійшлося місту в 3 млн грн.

Купила міська влада штучну ялинку вперше, раніше встановлювали живі дерева, а торік обійшлися тими, що ростуть на майдані.

СУМИ

Цьогоріч 19-метрову штучну ялинку встановили біля театру ім. Щепкіна – торік вона стояла на майдані Незалежності. Сама конструкція не нова, вона придбана в 2017 році за 1,5 млн грн і є зменшеною копією київської ялинки 2013-2014 рр. Поруч облаштували святкові інсталяції та ятки з їжею і напоями.

Загалом встановлення ялинки та прикраси для неї обійшлися у 98 тис. грн. А на новорічне облаштування Театральної площі та Соборної вулиці виділено близько 500 тис. грн.

ТЕРНОПІЛЬ

В обласному центрі штучна ялинка, яку традиційно облаштували на Театральному майдані, має 18,5 м висоти. Тернопіль став одним із перших міст, де ще кілька років тому відмовилися від живого дерева на новорічні свята. На ялинку цього року лише докупили 200 нових іграшок, оновили 3D-ілюмінацію, яка не тільки підсвічує символ Нового року різнокольоровими вогнями, але й створює різноманітні оригінальні світлові інсталяції.

На це із міської казни витратили майже 80 тис. грн.

ХАРКІВ

Головна харківська ялинка встановлена на площі Свободи. Це та ж 40-метрова красуня, що вперше була відкрита у 2018 році – найвища в країні.

Ялинка зібрана з окремих штучних деталей, має власне електронне керування ілюмінацією.

Монтаж дерева та його прикраси обійшлися бюджету Харкова у понад 3 млн грн.

ХЕРСОН

Цьогоріч тут придбали нову штучну 18-метрову головну ялинку за 1,6 млн грн. Змінилося місце її розташування: у минулі роки головна красуня стояла біля будівлі ОДА та облради на площі Свободи, де знаходиться монумент Героям Небесної сотні. Тепер зимове містечко розмістилося біля кіноконцертної зали «Ювілейний».

Нова ялинка відрізняється від тієї, що була раніше. Для її монтажу не потрібна спеціалізована техніка. Ставиться каркас, всередині натягуються спеціальні мембрани. І якщо раніше окремо вішали гірлянди та іграшки, то тепер вони вже розміщені на окремих блоках, які кріпляться до ялинки. Монтується таке дерево протягом двох діб, воно безпечне з точки зору пожежної безпеки. «Стара» ялинка вже віджила своє, але цьогоріч ще «працює» – вона встановлена перед обласним Палацом молоді та студентів.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Головну ялинку міста встановили на пішохідній зоні вулиці Проскурівської. Вона штучна і використовується із 2018 року. Висота конструкції 20 м. Прикрасили її світлодіодною ілюмінацією. Поруч зі святковим майданчиком розгорнули різдвяний ярмарок.

На прикраси для ялинки витратили майже 300 тис. грн.

ЧЕРКАСИ

Головна ялинка Черкас-2022 заввишки 19 м є штучною. Її, як і торік, встановлено на Соборній площі міста, біля облдержадміністрації. Облаштування ялинки, прикрас на ній та ілюмінацій, а також обладнання фотозон загалом коштувало черкаському бюджету 5,2 млн грн.

Новорічне дерево прикрашене гірляндами та іграшками.

ЧЕРНІВЦІ

Цього року Чернівці вперше придбали штучну ялинку висотою 18 м за майже 800 тис. грн. Її встановили на Соборній площі.

Прикрасили ялинку 3D-гірляндами, які місто придбало у 2018 році за 743 тис. грн, та новими іграшками і декором у срібно-золотистих тонах. На новий декор із міського бюджету цього року витратили близько 30 тис.

ЧЕРНІГІВ

Штучна ялинка висотою 18 м на Красній площі прикрашена гірляндами і червоною Вифлеємською зіркою. Крім того, на площі обладнано новорічне містечко, ковзанку, 12 фотозон і встановлено 120 живих ялинок і сосон.

Укрінформ

Фото: Олександр Лапін, Микола М’якшиков, Дмитро Смольєнко, Юрій Рильчук, Альона Николаєвич, Алла Мірошниченко, Ніна Ляшонок, Сергій Гудак, Олег Снітовський, В’ячеслав Мадієвський, Ірина Староселець, Юрій Стригун, Віталій Олійник та з відкритих джерел

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Яку ялинку ставити на свята: живу чи штучну

Ставлення українського суспільства до новорічних ялинок постійно змінювалося впродовж останніх 50 років. За радянських часів вважалося престижним ставити розкішну ялинку з лісу. Останні 20 років штучні ялинки стали важливим атрибутом новорічного маркетингу. Кліматичні зміни змушують нас переглянути життєві звички.

Останніх десять років перед Різдвом між лісгоспами, що продають живі ялинки, та виробниками штучних ялинок із пластику розгорається справжній “батл”. Як одні, так і інші використовують “екологічні аргументи” – нібито саме їх продукція більш екологічна. То яку ж обрати? Порівняємо основні екологічні фактори: вуглецевий слід, загальний вплив на довкілля від виробництва та транспортування, а також – вплив на біорізноманіття.

Для вимірювання “екологічності” важливим аргументом є “вуглецевий слід” – цифра, що дозволяє порівняти, наскільки та чи інша діяльність впливатиме на зміну клімату.

16 кг CO2 “коштуватиме” жива ялинка для довкілля, якщо вона, після використання, опинилася на сміттєзвалищі;.

3.5 кг СО2 становить вуглицевий вплив живої ялинки, яку утилізували правильно – спалили, переробили на добриво, або на мульчу (у багатьох великих містах України вже є спеціалізовані сервіси для збору новорічних ялинок, де подбають про її правильну утилізацію). Спалюючи ялинку, ми вивільнимо приблизно таку ж кількість парникових газів, яку дерево поглинуло, доки росло;

40 кг СО2 становить виробництво вуглецевий слід штучної ялинки.

У Carbon Trust підрахували – одна штучна ялинка за викидами вуглецю – як 10 правильно утилізованих чи спалених живих дерев.

Виробництво живих і штучних ялинок, а також їх доставка до місця продажу разюче відрізняються. Для виготовлення штучної ялинки з металу та пластику:

заводи із виробництва матеріалів для ялинки забруднюють повітря, воду та грунти;

штучні ялинки від місця виготовлення до місця реалізації перевозять на значні відстані (найчастіше їх виготовляють в Китаї), та ще й витрачають ресурси на пакування продукції.

також штучні ялинки найчастіше виготовляють із полівінілхлориду – цей вид пластику не переробляється та завдає значної шкоди для довкілля.

На противагу штучній, живі ялинки перед тим, як потрапити до споживачів:
накопичували парникові гази, тобто, позитивно впливали на вуглецевий баланс;

живі ялинки реалізуються локальними виробниками, тобто, зазвичай їх не перевозили на значні відстані.

У ще одному дослідженні, яке провела компанія Еllipsos, окрім вуглецевого сліду врахували також вплив від видобутку невідновлювальних джерел енергії та матеріалів, токсичність для людей, забруднення повітря, вплив на озоновий шар, забруднення води та вплив на водні екосистеми, евтрофікацію водойм, тощо. У досліджені дійшли висновку, що штучна ялинка може вважатися кращою для довкілля тільки за умови, що її використовуватимуть більше 20 (!) років.

Здебільшого люди використовують штучні ялинки у середньому 10 років, ринок штовхає людей купувати нові та більш сучасні.

Продаж живих ялинок для новорічних та різдвяних свят часто пов’язують із вирубуванням лісів (знелісненням), зміною складу лісів (коли хвойні дерева регулярно вибирають) та зменшенням біорізноманіття.

Живі ялинки, які продають легально, вирощені на спеціальних плантаціях (часто такі плантації облаштовують на ділянках, де неможливо виростити справжній ліс – наприклад, під лініями електропередач, де є обмеження щодо висоти дерев), або ж їх заготовляють в межах запланованих рубкок догляду (такі дерева все одно б зрізали, незалежно від свят та попиту). Фактично, легально зрубані дерева не становлять загрози біорізноманіттю та лісам. Більше того, купуючи живу ялинку ми підтримаємо місцевого “зеленого виробника”, бо на відміну від заводу із виробництва пластику – він не забруднює довкілля, а легально отримані лісгоспами кошти, зокрема, будуть спрямовані на догляд та відновлення лісів.

Інша справа із ялинками, добутими незаконно. У західних країнах, де проводили дослідження вуглецевого сліду та впливу на довкілля, проблема браконьєрських вирубок не стоїть так гостро, тож, грунтовних досліджень цього аспекту знайти навряд чи вдастся.

Вплив кожного окремого незаконно зрубаного дерева на стан лісів та біорізноманіття практично неможливо порівняти. Адже, часом “нелегальні дерева” – зрубані не на землях лісфонду, а, скажімо, на територіях, що вже віддані під забудову, а іноді – це можуть бути дорослі дерева, які зрубали в парку чи заповіднику, щоб зрізати з них лише верхівку.

Втім, тут кожен покупець може свідомо обирати: купити легальну ялинку, чи браконьєрську або тіньову.
легальні ялинки продають тільки в офіційних зареєстрованих точках продажу;

легальна ялинка має бирку або наклеєну (!) на стовбур стрічку із спеціальним кодом, перевірити який можна тут https://open.ukrforest.com/

якщо обираєте живу ялинку- найперше, переконайтеся в її “легальності”, а також подбайте про її правильну утилізацію після свят;

якщо Ви вже майте штучну – використовуйте її так довго, як це можливо.
Проте є кращий вибір, ніж зрубані чи штучні ялинки

Якщо ви хочете зустріти новорічні та різдвяні свята приязно для довкілля – обирайте замість зрубаної ялинки – вирощену у горщику, яку згодом можете посадити, щоб вона ще багато років накопичувала та утримувала парникові гази, очищала повітря та тішила вас та тих, хто навколо. Чудовими альтернативами також є композиції із гілками, або “креативні” ялинки, із гілок, ниток, книг, стрічок, тощо.