Скільки підводних човнів втратила Німеччина у Другій світовій

0 Comments

Німецькі підводні човни Другої світової війни: фото та технічні характеристики

Підсумок будь-якої війни залежить від багатьох факторів, серед яких чимале значення має, звичайно ж, озброєння. Незважаючи на те що абсолютно всі німецькі підводні човни Другої світової війни були дуже потужними, оскільки особисто Адольф Гітлер вважав їх найбільш важливою зброєю і приділяв чималу увагу розвитку цієї промисловості, їм не вдалося завдати противникам шкоди, яка б значно вплинула на хід війни. Чому так сталося? Хто стоїть біля витоків створення підводної армії? Чи були насправді німецькі підводні човни Другої світової війни настільки непереможними? Чому такі завбачливі нацисти так і не змогли здолати Червону армію? Відповідь на ці та інші запитання ви знайдете в огляді.

  • Загальна інформація
  • Головнокомандувач Кригсмарина
  • Технічні характеристики
  • Склад Крігсмарини
  • Досягнення ВМФ
  • План Z
  • Потужні німецькі підводні човни Другої світової війни
  • Результати діяльності Крігсмарини

Загальна інформація

У сукупності вся техніка, що стояла на озброєнні Третього рейху протягом Другої світової війни, носила назву «Крігсмарине», а підводні човни становили значну частину арсеналу. В окрему галузь підводне обладнання перейшло 1 листопада 1934, а розформований флот був вже після того як війна закінчилася, тобто проіснувавши менше десятка років. За такий короткий проміжок часу німецькі підводні човни Другої світової війни принесли чимало страху в душі своїх супротивників, залишивши свій величезний слід на кривавих сторінках історії Третього рейху. Тисячі загиблих, сотки потоплених кораблів, все це залишилося на совісті нацистів і їхніх підлеглих.

Головнокомандувач Кригсмарина

У часи Другої світової війни біля керма Крігсмарини стояв один з найвідоміших нацистів – Карл Деніц. Німецькі підводні човни у Другій світовій війні зіграли, безумовно, важливу роль, але без цієї людини цього б не сталося. Він особисто займався створенням планів з атаки супротивників, брав участь в атаках на безліч кораблів і домігся успіхів на цій стезі, за що і був нагороджений Лицарським хрестом і Дубовим листям – однією з найзначніших нагород нацистської Німеччини. Деніц був шанувальником Гітлера і був його наступником, що чимало йому нашкодило під час Нюрнберзького процесу, адже після смерті фюрера він вважався головнокомандувачем Третього рейху.

Технічні характеристики

Нескладно здогадатися, що за стан підводної армії відповідав Карл Деніц. Німецькі підводні човни у Другій світовій війні, фото яких доводять їх міць, володіли вражаючими параметрами.

Загалом, на озброєнні Крігсмарини стояв 21 вид підводних човнів. Вони мали такі характеристики:

  • водотоннажність: від 275 до 2710 тонн;
  • надводна швидкість: від 9,7 до 19,2 вузлів;
  • підводна швидкість: від 6,9 до 17,2;
  • глибина занурення: від 150 до 280 метрів.

Це доводить, що німецькі підводні човни Другої світової війни були не просто потужними, вони були найбільш потужними серед озброєння країн, які воювали з Німеччиною.

Склад Крігсмарини

До військових човнів флоту Німеччини належало 1154 субмарини. Примітно, що аж до вересня 1939 року підводних човнів було всього 57 штук, інші були побудовані спеціально для участі у війні. Деякі з них були трофейними. Так, налічувалося 5 голландських, 4 італійських, 2 норвезьких і по одній англійській та французькій субмарин. Всі вони також перебували на озброєнні Третього рейху.

Досягнення ВМФ

Кригсмарини протягом усієї війни завдавав чималої шкоди своїм супротивникам. Так, наприклад, найбільш результативний капітан Отто Кречмер потопив майже п’ятдесят ворожих суден. Є свої рекордсмени і серед судів. Наприклад, німецький підводний човен U-48 потопив 52 судна.

Протягом всієї Другої світової війни німецьким військово-морським силам вдалося знищити 63 міноносці, 9 крейсерів, 7 авіаносців і навіть 2 лінкори. Найбільшою і примітною перемогою для німецької армії серед них можна вважати затоплення лінкора «Роял Оук», екіпаж якого складався з тисячі осіб, а його водотоннажність становило 31200 тонн.

План Z

Оскільки Гітлер вважав свій флот вкрай важливим для торжества Німеччини над іншими країнами і відчував до нього виключно позитивні почуття, то він приділяв йому чималу увагу і не обмежував фінансування. У 1939 році був розроблений план з розвитку Крігсмарини на найближчі 10 років, якому, на щастя, так і не вдалося втілитися в життя. Згідно з цим планом, мали побудувати ще кілька сотень найпотужніших лінкорів, крейсерів і підводних човнів.

Потужні німецькі підводні човни Другої світової війни

Фото деякої збереженої німецької підводної техніки дають уявлення про потужність військово-морського флоту Третього рейху, але лише слабо відбивають, наскільки сильною була ця армія. Найбільше в німецькому флоті було підводних човнів типу VII, вони мали оптимальні морехідні якості, мали середні розміри, а головне, їх будівництво було відносно недорогим, що важливо у воєнний час.

Вони могли занурюватися на глибину до 320 метрів при водотоннажності до 769 тонн, екіпаж становив від 42 до 52 службовців. Незважаючи на те що «сімки» були досить якісними човнами, з часом ворожі Німеччини країни покращували своє озброєння, тому німцям теж довелося попрацювати над модернізацією свого дітища. В результаті цього у човна з’явилося ще кілька модифікацій. Найбільш популярною з них була модель VIIC, яка стала не тільки уособленням військової потужності Німеччини під час нападу на Атлантику, але і була значно більш зручною, ніж попередні версії. Значні габарити дозволили встановити більш потужні дизельні двигуни, а наступні модифікації відрізнялися ще й міцними корпусами, що дозволяло глибше занурюватися.

Німецькі підводні човни Другої світової війни піддавалися постійному, як зараз би сказали, апгрейду. Однією з найбільш інноваційних моделей прийнято вважати тип XXI. У цьому підводному човні була створена система кондиціонування повітря і додаткове обладнання, яке було призначене для більш тривалого перебування команди під водою. Всього було побудовано 118 човнів цього типу.

Результати діяльності Крігсмарини

Підводні човни Німеччини Другої світової війни, фото яких досить часто можна зустріти в книгах про військове обладнання, зіграли дуже важливу роль у наступі Третього рейху. Їхню міць не можна недооцінювати, але варто враховувати, що навіть за такої протекції з боку найкривавішого фюрера у світовій історії німецькому флоту так і не вдалося наблизити свою державу до перемоги. Ймовірно, недостатньо лише хорошого оснащення і сильної армії, для перемоги Німеччини не вистачило тієї кмітливості і хоробрості, якою володіли хоробрі воїни Радянського Союзу. Всім відомо, що нацисти були неймовірно кровожерливими і на своєму шляху мало чим гребували, але не допомогла їм ні неймовірно оснащена армія, ні відсутність принципів. Броньована техніка, величезна кількість боєприпасів і новітні розробки не принесли Третьому рейху очікуваних результатів.

Друга світова війна:хронологія

Це стаття про хронологію ключових подій до та під час Другої світової війни. Масове вбивство євреїв Європи відбулося в контексті Другої світової війни. Мірою того, як німецькі війська нападали та окупували дедалі більші території в Європі, Радянському Союзі та Північній Африці, расова та антисемітська політика режиму ставала більш радикальною, перетворюючись із переслідувань на геноцид.

Цю сторінку також перекладено наступними мовами

  • 18 вересня 1931 року Японія захопила Маньчжурію.
  • 2 жовтня 1935 року – травень 1936 року фашистська Італія вторглася, завоювала й анексувала Ефіопію.
  • 25 жовтня – 1 листопада 1936 року 25 жовтня нацистська Німеччина та фашистська Італія підписали договір про співпрацю. 1 листопада оголошено про формування Осі Рим-Берлін.
  • 25 листопада 1936 року нацистська Німеччина та імперська Японія підписали Антикомінтернівський пакт. Пакт спрямовано проти Радянського Союзу та міжнародного комуністичного руху.
  • 7 липня 1937 року Японія вторглася до Китаю.
  • 26 листопада 1937 року Італія приєдналася до Німеччини та Японії в Антикомінтернівському пакті.
  • 11–13 березня 1938 року Німеччина приєднала Австрію в результаті аншлюсу .
  • 29 вересня 1938 року Німеччина, Італія, Велика Британія та Франція підписали Мюнхенську угоду, яка змушувала Чехословацьку Республіку передати нацистській Німеччині Судетську область, включаючи позиції, ключові для військові оборони Чехословаччини.
  • 14–15 березня 1939 року під німецьким тиском словаки проголосили свою незалежність й утворили Словацьку Республіку. Німеччина окупувала роз’єднані чеські землі в порушення Мюнхенської угоди й утворили Протекторат Богемії та Моравії.
  • 31 березня 1939 року Франція та Велика Британія гарантували цілісність кордонів Польщі.
  • 7–15 квітня 1939 року фашистська Італія вторглася в Албанію та анексувала її.
  • 23 серпня 1939 року нацистська Німеччина та Радянський Союз підписали угоду про ненапад та секретний протокол, що розділяв Східну Європу на сфери впливу.
  • 1 вересня 1939 рокуНімеччина вторглася до Польщі, розпочавши Другу світову війну в Європі.
  • 3 вересня 1939 року, дотримуючись своєї обіцянки гарантії кордонів Польщі, Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині.
  • 17 вересня 1939 року Радянський Союз вторгся до Польщі зі сходу. Польський уряд втік у вигнання через Румунію спочатку до Франції, а потім до Великої Британії.
  • 27–29 вересня 1939 року Варшава капітулювала 27 вересня. Німеччина та Радянський Союз розділили Польщу між собою.
  • 30 листопада 1939 – 12 березня 1940 року Радянський Союз вторгся до Фінляндії, розпочавши так звану Зимову війну. Фіни домоглися перемир’я та поступилися Радянському Союзу північними берегами озера Ладога. Вони також уступили невелику частину фінської берегової лініі на Північному Льодовитому океані.
  • 9 квітня 1940 року – 9 червня 1940 року Німеччина вторглася до Данії та Норвегії. Данія капітулювала в день нападу. Норвегія трималася до 9 червня.
  • 10 травня 1940 року – 22 червня 1940 року Німеччина здійснили напад на Західну Європу, зокрема на Францію та нейтральні країни Бенілюксу (Бельгію, Нідерланди та Люксембург). Люксембург окуповано 10 травня, Нідерланди капітулювали 14 травня, Бельгія капітулювала 28 травня. 22 червня Франція підписала угоду про перемир’я, за якою Німеччина окупувала північну половину країни й усе атлантичне узбережжя. На півдні Франції встановлено колабораціоністський режим зі столицею у Віші.
  • 10 червня 1940 року Італія вступила у війну. Італія вторглася на південь Франції 21 червня.
  • 28 червня 1940 року Радянський Союз змусив Румунію передати східну провінцію Бессарабію та північну половину Буковини Радянській Україні.
  • 14 червня 1940 року – 6 серпня 1940 року Радянський Союз 14–18 червня окупував країни алтики (Естонію, Латвію та Литву). 14–15 липня СРСР здійснив комуністичний переворот у цих країнах, та анексував їх як радянські республіки 3–6 серпня.
  • 10 липня 1940 року – 31 жовтня 1940 року Війна в повітрі, відома як Битва за Британію. Війна завершилася поразкою для нацистської Німеччини.
  • 30 серпня 1940 року Другий Віденський арбітраж: Німеччина та Італія розв’язалисуперечку щодо рішення про поділ спірної провінції Трансільванія між Румунією та Угорщиною. Втрата північної Трансільванії змусила румунського короля Кароля зректися престолу на користь свого сина, Міхая, і привела до влади диктатуру під керівництвом генерала Іона Антонеску.
  • 13 вересня 1940 року Італія напала на контрольований британцями Єгипет із підконтрольної італійцям Лівії.
  • 27 вересня 1940 року Німеччина, Італія та Японія підписали Тристоронній пакт.
  • Жовтень 1940 року 28 жовтня Італія вторглася до Греції з Албанії.
  • Листопад 1940 року Угорщина (20 листопада), Румунія (23 листопада) і Словаччина (24 листопада) приєдналися до Осі.
  • Лютий 1941 року Німеччина відправила африканський корпус до Північної Африки для посилення нестійких позицій Італії.
  • 1 березня 1941 року Болгарія приєдналася до Осі.
  • 6 квітня 1941 року – червень 1941 року Німеччина, Італія, Угорщина і Югославія вторглися в Югославію та разом із Болгарією поділили її на частини. Югославія капітулювала 17 квітня. Німеччина й Болгарія вторглися до Греції на підтримку Італії. Опір у Греції припинився на початку червня 1941 року.
  • 10 квітня 1941 року лідери терористичного руху Усташі проголосили так звану Незалежну Державу Хорватія. Визнана відразу Німеччиною та Італією, нова держава включала провінцію Боснія-Герцеговина. Хорватія офіційно приєдналася до сил країн Осі 15 червня 1941 року.
  • 22 червня 1941 року – листопад 1941 року Нацистська Німеччина та її партнери по Осі (крім Болгарії) атакували Радянський Союз. Фінляндія, домагаючись відшкодування територіальних втрат після перемир’я, що завершило так звану Зимову війну, погодилася взяти участь у вторгненні. Німеччина швидко захопила країни Балтики і, з приєднанням фінів, до вересня взяла в облогу Ленінград (Санкт-Петербург). У центрі СРСР німці на початку серпня захопили Смоленськ і до жовтня просунулися до Москви. На півдні німецькі та румунські війська захопили Київ у вересні та Ростов-на-Дону у листопаді.
  • 6 грудня 1941 року контрнаступ Радянського Союзу спричинив хаотичний відступ німців із передмість Москви.
  • 7 грудня 1941 року Японія бомбардувала Перл-Харбор.
  • 8 грудня 1941 року Сполучені Штати оголосили війну Японії, вступивши в Другу світову війну. Японські війська висадилися на Філіппінах, у французькому Індокитаї (В’єтнам, Лаос, Камбоджа) та британському Сінгапурі. Японці до квітня 1942 року окупували Філіппіни, Індокитай і Сінгапур і в травні взяли під контроль Бірму.
  • 11–13 грудня 1941 року нацистська Німеччина та її партнери по Осі оголосили війну Сполученим Штатам.
  • 30 травня 1942 року – травень 1945 року Велика Британія бомбардувала Кельн, розпочавши кампанію бомбардувань, що повернула війну до території Німеччини. Протягом наступних трьох років англо-американські бомбардування перетворили міста Німеччини на руїни.
  • Червень 1942 року ВМС США зупинили просування японських військово-морських сил в центральній частині Тихого океану поблизу атолу Мідвей.
  • 28 червня 1942 року – вересень 1942 року Німеччина та її партнери по Осі розпочали новий наступ у Радянському Союзі. Німецькі війська до середини вересня пробилися в Сталінград (Волгоград) на річці Волзі та, після захоплення Кримського півострова, проникли вглиб Кавказу . Коли німецькі сили в Північній Африці вторглися в Єгипет, Німеччина була на піку свого військового успіху в Другій світовій війні.
  • 7 серпня 1942 – 9 лютого 1943 року вперше сили союзників перейшли у наступ проти японських сил, висадившись на островах Тулагі, Флорида та Гуадалканал ( Соломонові острови).
  • 23–24 жовтня 1942 року британські війська розгромили Німеччину та Італію при Ель-Аламейні в Єгипті, змусивши сили Осі хаотично відступати через Лівію до східного кордону Тунісу.
  • 8 листопада 1942 року американські та британські війська висадилися в декількох точках на пляжах Алжиру та Марокко у французькій Північній Африці. Неспроможність військ французького режиму Віші боронитися від вторгнення дозволила союзникам швидко рухатися до західного кордону Тунісу й призвела до німецької окупації півдня Франції 11 листопада.
  • 23 листопада 1942 року – 2 лютого 1943 року радянські війська контратакували, прорвавши угорську та румунську лінії фронту на північний та південний захід від Сталінграда та захопивши в місті німецьку Шосту армію. Після заборони Гітлером відступати або чинити спроби вирватися з радянського оточення, уцілілі вояки Шостої армії здалися в полон 30 січня та 2 лютого 1943 року.
  • 13 травня 1943 року сили Осі в Тунісі здалися союзникам, завершивши північно-африканську кампанію.
  • 5 липня 1943 року Німеччина розпочала масований танковий наступ під Курськом у Радянському Союзі. Радянські війська стримували атаку протягом тижня й почали власну наступальну операцію.
  • 10 липня 1943 року американські та британські війська висадилися на Сицилії. До середини серпня союзники взяли Сицилію під контроль.
  • 25 липня 1943 року Велика фашистська рада усунула від влади Беніто Муссоліні, що дозволило італійському маршалові П’єтро Бадольйо сформувати новий уряд.
  • 8 вересня 1943 року уряд Бадольйо безумовно капітулював перед союзникам. Німеччина негайно захопила контроль над Римом та північною Італією, встановивши маріонетковий фашистський режим під керівництвом Муссоліні, якого 12 вересня звільнив з ув’язнення німецький диверсійно-десантний загін .
  • 9 вересня 1943 року союзні війська висадилися на узбережжі Салерно поблизу Неаполя.
  • 6 листопада 1943 року радянські війська звільнили Київ.
  • 22 січня 1944 року союзні війська успішно висадилися біля Анціо, трохи на південь від Риму.
  • 19 березня 1944 року , побоюючись наміру Угорщини вийти зі співдружності Осі, Німеччина окупувала Угорщину й змусила регента, адмірала Міклоша Хорті, призначити пронімецького прем’єр-міністра.
  • 4 червня 1944 року союзні війська звільнили Рим. Протягом наступних шести тижнів англо-американські бомбардувальники змогли вперше вразити цілі на сході Німеччини.
  • 6 червня 1944 року британські, американські та канадські війська успішно висадилися на узбережжі Нормандії у Франції, відкривши «Другий фронт» проти Німеччини.
  • 22 червня 1944 року радянські війська розпочали масований наступ на сході Білорусі, знищили Групу Центр німецької армії та, до 1 серпня, просунулися на захід до річки Вісла в напрямку до Варшави в центральній Польщі.
  • 25 липня 1944 року союзні сили прорвалися з Нормандського плацдарму й рушили на схід у бік Парижа.
  • 1 серпня 1944 року – 5 жовтня 1944 року проти Німеччини повстала Армія Крайова (некомуністичний польський рух опору), намагаючись звільнити Варшаву до приходу радянських військ. Радянська армія зупинилася на східному березі Вісли. 5 жовтня німці прийняли капітуляцію залишків сил Армії Крайової, що воювали у Варшаві.
  • 15 серпня 1944 року союзні сили висадилися на півдні Франції поблизу Ніцци й стрімко просунулися в напрямку річки Рейн на північний схід.
  • 20–25 серпня 1944 року союзні війська досягли Парижа. 25 серпня Вільні французькі сили за підтримки союзних військ увійшли до французької столиці. До вересня союзники дійшли до німецького кордону. До грудня було звільнено практично всю Францію, більшу частину Бельгії та частину південних Нідерландів.
  • 23 серпня 1944 року поява радянських військ на річці Прут спонукала румунську опозицію до повалення режиму Антонеску. Новий уряд укладав перемир’я та негайно перейшов на бік країн-союзників. Румунський переворот змусив Болгарію 8 вересня, а Німеччину в жовтні, звільнити Грецію, Албанію та південну Югославію.
  • 29 серпня 1944 року – 28 жовтня 1944 року під керівництвом Словацької Національної Ради, що складалася як із комуністів, так і з некомуністів, підпільні словацькі загони опору повстали проти Німеччини та місцевого словацького фашистського режиму. У кінці жовтня німці захопили Банську Бистрицю, центр повстання, і придушили організований опір.
  • 4 вересня 1944 року Фінляндія погодилася укласти перемир’я з Радянським Союзом і вигнати німецькі сили.
  • 15 жовтня 1944 року угорський фашистський рух «Стрілохрест» здійснив державний переворот за німецької підтримки, щоб перешкодити угорському уряду вести переговори про капітуляцію перед Радянським Союзом.
  • 20 жовтня 1944 року війська США висадилися на Філіппінах.
  • 16 грудня 1944 року Німеччина розпочала останній наступ на заході, відомий як «Битва за Виступ», намагаючись знову підкорити Бельгію та розділити сили союзників вздовж німецького кордону. До 1 січня 1945 року німці перейшли у відступ.
  • 12 січня 1945 року Радянський Союз почав новий наступ, у січні звільнивши Варшаву й Краків. Після двомісячної облоги, 13 лютого СРСР захопив Будапешт, вигнавши німців та угорських колабораціоністів з Угорщини на початку квітня.
  • 7 березня 1945 року війська США перетнули річку Рейн у Ремагені.
  • 4 квітня 1945 року захоплення Братислави змусило Словаччину капітулювати.
  • 13 квітня 1945 року радянські сили захопили Відень.
  • 16 квітня 1945 року Радянський Союз розпочав остаточний наступ, оточивши Берлін.
  • Квітень 1945 року Партизанські загони під керівництвом югославського комуністичного лідера Йосипа Тіто захопили Загреб і повалили режим Усташів. Вищі керівники Усташів втекли до Італії та Австрії.
  • 30 квітня 1945 рокуГітлер скоїв самогубство.
  • 7–8 травня 1945 року Німеччина підписала безумовну капітуляцію в штабі генерала США Дуайта Д. Ейзенхауера, командувача союзними силами на північному заході Європи, 7 травня у місті Реймс. Капітуляція набула чинності 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом.
  • 8 травня 1945 року Німеччина підписала в Берліні другий, дуже схожий документ про капітуляцію. Він також набув чинності 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом. За московським часом, це було вже після опівночі 9 травня.
  • Травень 1945 року Союзні війська завойовують Окінаву, останній острів на шляху до основних японських островів.
  • 6 серпня 1945 року США скинули атомну бомбу на Хіросіму.
  • 8 серпня 1945 року Радянський Союз оголосив війну Японії та вторгся до Маньчжурії.
  • 9 серпня 1945 року США скинули атомну бомбу на Нагасакі.
  • 2 вересня 1945 року В принципі погодившись на беззастережну капітуляцію 14 серпня 1945 року, Японія офіційно капітулювала, тим самим закінчивши Другу світову війну.

Поширені запитання про Другу світову війну

Скільки тривала Друга світова війна?

Друга світова війна тривала шість років, з 1939 по 1945 рік.

Коли почалася Друга світова війна?

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року з німецького вторгнення до Польщі.

Коли закінчилася Друга світова війна в Європі?

Німецькі збройні сили беззастережно капітулювали перед союзникам 7 травня 1945 року. Капітуляція набула чинності наступного дня, 8 травня.

Друга світова війна офіційно закінчилася в більшості країн Європи 8 травня (День перемоги у Європі). Через різницю в часі радянські сили оголосили своїм «Днем перемоги» 9 травня 1945 року.

Коли завершилася Друга світова війна на Тихоокеанському театрі воєнних дій?

Друга світова війна завершилася 2 вересня 1945 року на Тихоокеанському театрі воєнних дій офіційним підписанням Японією документів про капітуляцію.