Що таке ставка подорожчання

0 Comments

Нацбанк підвищив облікову ставку одразу на 15%: як це вплине на інфляцію та курс гривні

Як заявив на брифінгу голова НБУ Кирило Шевченко, це “дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та зменшити тиск на валютному ринку”.

Своєю чергою “це посилить спроможність національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси в умовах війни”, а також зменшить потребу в емісії, тобто друку грошей, пояснив він.

Не “чарівна паличка”

В НБУ розраховують, що після підвищення облікової ставки мають зрости ставки за депозитами. Також зростуть відсотки за державними цінними паперами, і ті, хто хотів зберегти свої гроші від знецінення та вкладав їх у дефіцитну валюту, можуть вкласти їх в ОВДП чи віднести в банк.

А це, у свою чергу, зніме якусь частину попиту на долари і тиск на курс гривні.

“Ми дуже добре розуміємо усі наслідки прямого фінансування дефіциту державного бюджету (за рахунок емісії – Ред.) як для збільшення інфляції, так і для курсу гривні. Тому ми і говоримо про те, що основними джерелами фінансування дефіциту бюджету має стати (крім міжнародної допомоги, за яку ми вдячні і яка постійно надходить в значних обсягах) запозичення міністерства фінансів, які будуть здійснюватися за ринковими ставками, – заявив голова НБУ.

Він додав, що національний банк, як і інші центральні банки, є кредитором останньої надії.

“Ми не є чарівною паличкою, за допомогою якої можна вирішити усі проблеми фінансування дефіциту бюджету”, – каже Шевченко.

Голова НБУ також навів таку статистику: якщо у березні та квітні НБУ витрачав на валютні інтервенції для підтримки курсу гривні 2 млрд доларів, то у травні – вже 3,4 млрд доларів.

Пришвидшується також і інфляція. У квітні цього року вона вже становила 16,4%, а у травні “тренд на прискорення інфляції зберігався”, заявив голова НБУ. Тобто, ціни зростатимуть ще швидше.

Від обмежень до ринкових важелів. Але з фіксованим курсом

Якщо на початку війни НБУ запроваджувало валютні обмеження, аби впоратися із природньою за таких обставин панікою, то тепер там кажуть, що рішення про різке підвищення облікової ставки є спробою впоратися із інфляцією та девальвацією у ринковий спосіб.

Адже “наразі за відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та втрати ресурсу фінансовою системою”.

Там також розраховують, що зміна облікової ставки буде підкріплена і поверненням оподаткування імпорту, яке зняли з початком війни. Це дозволить ще більше скоротити брак коштів у бюджеті.

Разом із тим, НБУ поки що збереже фіксований офіційний курс на рівні 29,25 грн за долар. А назвати конкретну дату повернення до плаваючого курсу, як це було до війни, поки що в НБУ не можуть.

“Для цього треба, щоб настали відповідні макроекономічні умови”, – заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій. Серед цих умов він назвав активнішу роботу фінансового ринку та стабілізацію валютних надходжень.

20 травня Нацбанк скасував обмеження на встановлення курсу, за яким банки купують і продають готівкову валюту, щоб зменшити різницю між курсом готівкової валюти у банках та в обмінниках і на “чорному ринку”.

Проте “множинність” курсів в Україні зберігається, адже крім фіксованого офіційного є ще й курс міжбанківських операцій, операцій за картками та готівкових операцій.

В НБУ також не стали заперечувати припущення, що до такого різкого підвищення облікової ставки його змусило те, що фактична фінансова допомога від партнерів України є меншою, ніж щомісячний дефіцит у близько 5 млрд доларів на місяць.

“Дійсно, поки що ті обсяги допомоги, які отримує Україна, є меншими за розраховану потребу у 5 млрд доларів на місяць. Але віримо, що найближчим часом обсяги міжнародної допомоги зростуть”, – заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

В НБУ також наголосили, що нинішній досить високий як для воєнного часу рівень валютних резервів вдається підтримувати саме завдяки міжнародній фінансовій допомозі партнерів України. Але й сама Україна має “максимально ефективно” використовувати свої резерви, зокрема, і валютні.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Також на цю тему

Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в січні 2023 року

У січні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) сповільнилася до 26,0% (у грудні 2022 року – 26,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,8%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.

Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2023 року. Відхилення від прогнозу насамперед пов’язано з більшою, ніж припускалося, пропозицією сирих продуктів харчування.

Крім того, інфляцію стримували такі чинники, як стабільна ситуація на валютному ринку та поліпшення інфляційних очікувань, у тому числі завдяки вжитим НБУ заходам, а також подальший позитивний вплив деокупації частини регіонів України.

Натомість фундаментальний інфляційний тиск, виражений показником базової інфляції, в січні посилився, хоч і дещо менше, ніж очікував НБУ. Основна причина такої динаміки – подальше зростання виробничих витрат бізнесу, зокрема через дефіцит електроенергії.

Базова інфляція в січні 2023 року зросла до 23,3% р/р з 22,6% р/р у грудні 2022 року

Подорожчання оброблених продовольчих товарів незначно прискорилося (до 29,6% р/р). На тлі дефіциту електроенергії швидше зростали ціни на продукти з енергоємним виробництвом: м’ясні та олійні, масло, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви. Прискорилося й подорожчання імпортних продовольчих товарів тривалого зберігання через вищий попит та збільшення витрат бізнесу, зокрема логістичних. Соняшникова олія також дорожчала швидше на тлі підвищення експортних цін. Натомість завдяки зменшенню вартості сировини нижчими темпами зростали ціни на макарони. Повільніше дорожчали й молочні продукти з огляду на зменшення світових цін та достатню пропозицію на внутрішньому ринку.

Зростання цін на непродовольчі товари очікувано пришвидшилося (до 22,3% р/р). Зокрема, вищими темпами дорожчали одяг та взуття, ліки, товари для особистого догляду, товари для дому, електроніка та автомобілі. Це пов’язано з подальшим вичерпанням запасів імпортної продукції, закупленої до липневого коригування офіційного курсу, та зі збільшенням витрат бізнесу, зокрема через необхідність закуповувати енерготовари та паливо для автономної роботи. Водночас стабільна ситуація в готівковому сегменті валютного ринку, поліпшення інфляційних очікувань та слабкий і нерівномірний попит стримували зростання цін на цю категорію товарів.

Темпи зростання вартості послуг підвищилися (до 15,5% р/р). Медичні, страхові та ветеринарні послуги, послуги закладів громадського харчування, інтернет та кабельне телебачення дорожчали швидше – також під впливом зростання виробничих витрат бізнесу. Вартість послуг електриків та сантехників зростала вищими темпами, що може пояснюватися збільшенням попиту на такі послуги в умовах дефіциту електроенергії. Натомість подорожчання послуг спортзалів, курсів водіїв, стоянок автомобілів, таксі та оренди житла сповільнилося під впливом слабшого попиту.

Зростання цін на сирі продукти харчування сповільнилося до 38,5% р/р

Овочі борщового набору дорожчали нижчими темпами через вищу за попит пропозицію, у тому числі завдяки теплій погоді, як і тепличні овочі – через достатню пропозицію імпортної продукції. Сповільнилося зростання цін на м’ясо з огляду на зниження вартості кормів та складнощі зі зберіганням продукції на тлі слабкого попиту. Завдяки збільшенню пропозиції пригальмувало й подорожчання яєць. Зважаючи на кращі, ніж очікувалося, врожаї, сповільнилося підвищення цін на борошно, гречку та інші крупи. Вплив від деокупації частини Херсонщини та розблокування постачання товарів до регіону з інших областей України також стримували зростання вартості сирих продуктів харчування.

Водночас через підвищення світових цін і високі логістичні витрати швидше дорожчали фрукти, зокрема банани та цитрусові. Зростання цін на цукор також прискорилося під впливом більших витрат бізнесу, зокрема з огляду на необхідність забезпечувати безперебійну роботу виробництв в умовах дефіциту електроенергії.

Темпи зростання адміністративно регульованих цін знизилися до 14,7% р/р

Під впливом слабшого споживчого попиту пригальмувало подорожчання алкогольних напоїв, а завдяки стабілізації цін на пальне – нижчими темпами дорожчали транспортні послуги. Адміністративну інфляцію також стримував мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.

Натомість зростання цін на тютюнові вироби пришвидшилося з огляду на планове підвищення акцизів.

Зростання цін на пальне сповільнилося до 61,8 р/р

Це насамперед пов’язано зі сповільненням подорожчання нафти в річному вимірі, а також із суттєвими запасами пального, накопиченими через побоювання щодо збільшення попиту на нього на тлі перебоїв з електропостачанням.

Більша пропозиція продовольства, слабший споживчий попит, вплив від деокупації регіонів України, стабільна ситуація на валютному ринку та поліпшення інфляційних очікувань знівелювали ефекти від зростання витрат бізнесу, зокрема пов’язаних із дефіцитом електроенергії. Як наслідок, інфляція почала знижуватися дещо раніше, ніж прогнозував Національний банк.

НБУ очікує, що інфляція і надалі поступово знижуватиметься у 2023 році. Однак в умовах повномасштабної війни зберігаються й значні проінфляційні ризики. Свідченням цього є, зокрема, подальше прискорення базової інфляції через перенесення вищих виробничих витрат бізнесу. Крім того, надлишкова пропозиція продовольства, що зумовила відхилення фактичної інфляції від прогнозу НБУ, частково сформувалася завдяки теплим для зими погодним умовам у січні та може мати короткостроковий вплив.

Національний банк і надалі проводитиме жорстку монетарну політику для збереження курсової стійкості, поліпшення інфляційних очікувань та забезпечення стійкого зниження інфляції.