Сервіс Megogo підтвердив, що його власником є син ексмера Черновецького

Мультимільйонер та син колишнього мера Києва Леоніда Черновецького Степан Черновецький є інвестором найбільшого українського ОТТ-сервісу Megogo. Про це співзасновник компанії Федір Дроздовський розповів в інтерв’ю Forbes Україна.

«Степан є інвестором нашого проєкту. Інформацію про частки інвестицій ми поки не розголошуємо», – зазначив Дроздовський.

На сайті Megogo в розділі «Структура власності» зʼявився документ, в якому йдеться, що Степан Черновецький є кінцевим бенефіціаром української юрособи ТОВ Megogo.

Це форма про кінцевих бенефіціарів компаній, які зареєструвалися в «Нацраді з питань телебачення та радіомовлення». ТОВ Megogo, своєю чергою, належить ланцюжку кіпрських компаній.

Видання вважає Megogo активом Черновецького приблизно з 2020 року. Цю інформацію підтверджували два українські венчурні інвестори і три топи компаній-конкурентів.

Український OTT-сервіс Megogo запустився в 2011 році. Зараз він працює в 14 країнах світу. В лютому 2023 року компанія вийшла на ринок Польщі та за пʼять місяців зібрала 20 000 платних абонентів. До повномасштабної війни у Megogo було понад 1,5 млн передплатників у всьому світі. Зараз – 750 000.

Раніше повідомлялося, що глава інвестиційної компанії Chernovetskyi Investment Group, син ексмера Києва Леоніда Черновецького Степан бере участь в незаконній забудові історичної частини столиці, а саме – він має безпосереднє відношення до будівництва елітного ЖК «Поділ Град Вінтаж» на території заповідника «Стародавній Київ».

Вони заправляють Україну. Хто є власниками найбільших українських мереж АЗС

Повномасштабне вторгнення росіян кардинально змінило роботу паливного ринку. Втім список найбільших мереж АЗС залишився таким самим яким він був і до війни. За невеликим вийнятком: повноцінним гравцем ринку паливного ритейлу стала держава.

Повномасштабна війна суттєво змінила бізнес торгівлі пальним в Україні. З перших днів війни росіяни обстрілювали українські нафтобази , власниками яких були великі мережі АЗС. Це унеможливило стару логістику цього бізнесу, яка передбачала зберігання великих партій пального на нафтобазах з поступовим розвозом по АЗС. Зараз паливні ритейлери вимушені працювати “з коліс” зберігаючи пальне на заправках та постійно підвозячи туди нові партії палива.

Другою проблемою стала необхідність масштабної диверсифікації поставок пального в країну. До повномасштабної війни значна частина палива надходила до України з Росії та Білорусі, а також морем . Війна та блокування морської логістики змусили гравців паливного ринку терміново диверсифікувати поставки, що їм вдалося зробити вже влітку 2022 року.

Стрес-тест, котрий паливний ринок пройшов в перший рік війни, змінив не лише формат його роботи, але й головних гравців. З осені минулого року ослабли позиції найбільшого гравця паливного ритейлу групи “Приват”, котра втратила контроль над своїми ключовими активами “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Водночас сильним гравцем на ринку пального стала держава в особі “Нафтогазу”, який зараз контролює мережі АЗС “Укрнафти”, а також АЗС колишньої мережі Glusco. Держава може наростити свою частку в паливному бізнесі в тому випадку, якщо буде доведено російський слід в ще двох мережах Amic та Shell. Наразі обидві компанії підозрюють в тому, що в їх структурі власників є росіяни, і якщо це буде доведено, частка російських акціонерів буде конфіскована та передана в управління одній з державних компаній.

Читайте також

Влада посилює боротьбу з ввозом російського пального. Чи стануть нові правила розмитнення причиною потрясінь на ринку

Водночас ядро найбільших гравців ринку пального майже не змінилось і після подолання країною паливної кризи мережі АЗС повернулися до торгівлі пальним у своїх традиційних цінових сегментах. Частину АЗС як великих системних гравців, так і невеликих регіональних мереж була зруйнована внаслідок бойових дій та ракетних атак. І хоча великі гравці періодично відновлюють зруйновані АЗС на деокупованих територіях наразі важко сказати точно скільки АЗС зараз залишилося працювати в Україні. Втім попри всі виклики воєнного часу конкуренція на ринку паливного ритейлу стала жорсткішою, що вимагає від найбільших гравців швидкої реакції на нові виклики, та постійного розвитку.

Власники найбільших загальнонаціональних мереж АЗС в Україні. Інфографіка: Delo.ua

Кити паливного ринку. “Приват” та “Нафтогаз”

Навіть попри те, що лідер “Привату” Ігор Коломойський перебуває під арештом , “приватівці” залишаються чи не найбільшим гравцем на ринку паливного ритейлу. Зараз приватівці контролюють близько 1000 АЗС по всій Україні, з яких працює понад 800 заправок. А до початку повномасштабної війни група “Приват” була абсолютним гегемоном на ринку паливного ритейлу. Так у 2021 році за оцінкою Антимонопольного комітету “Приват” контролював 169 операторів АЗС(Авіас, Авіас+, ANP та інші), які керували майже 25% заправок в Україні(всього 1625 АЗС). Усі ці оператори торгували пальним виробленим на Кременчуцькому нафтопереробному заводі через систему безготівкового розрахунку “Авіас” скретч-картами та паливними картами. А координував роботу мереж АЗС центр в Дніпрі.

А от після повномасштабного вторгення мережа почала поступово здавати свої позиції. Найбільшим ударом по “приватівцям” стала націоналізація компанії “Укрнафти”, яка є найбільшим нафтовидобувником країни, а також володіла понад 500 АЗС та компанії “Укртатнафта”, котра контролює єдиний в Україні великий нафтопереробний завод в Кременчуці. У листопаді 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку п рийняла рішення про примусове відчудження зазначених компаній та передачі їх під контроль міністерства оборони.

До націоналізації приватівці формально керували компаніями в партнерстві з державою. Так в “Укрнафті” компаніям Коломойського належали 42% акцій, а державі в особі групи “Нафтогаз” 50% плюс одна акція. В “Укртатнафті” Коломойський спільно з партнером Генадієм Боголюбовим володіли 60% акцій, а 40% належало тому ж “Нафтогазу”. Загалом таке партнерство тривало багато років і було дуже непростим для держави. Лише через толінгові схеми в “Укрнафті” держава втрачала мільярди гривень щорічно . Крім цього контроль над видобутком та нафтопереробкою давав АЗС “приватівців” такі конкурентні переваги, яких не мав ніхто на ринку.

Тож наразі мережею АЗС “Укрнафта”, яка володіє понад 500 АЗС(456 з них працює) керують “Нафтогаз” та Міноборони. Крім цього в управління дочки “Нафтогазу” компанії “Нафтогаз Ойл Трейдінг” знаходяться 172 заправки колишньої мережі АЗС Glusco. Зараз 72 з цих АЗС працюють під брендом U.GO. В серпні Нацагентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розірвало з “Нафтогаз Ойл Трейдингом” договори управління активами мережі АЗС Glusco через те, що управитель систематично надавав недостовірну інформацію про доходи, які отримував від використання автозаправок та нафтобаз . Вже у вересні АРМА підписала відповідну угоду про управління з “Укрнафтою” . Однак сам факт передачі досі не відбувся і станом на початок листопада мережа досі знаходиться в управлінні “Нафтогаз Ойл Трейдинга”, який продовжує запускати нові АЗС мережі .

Мережа Glusco була сформована у 2016 році на базі заправок російської державної компанії “Роснєфть”, та належала Proton Energy Group, кінцевим власником яких був Нісану Моісеєву. Моісеєв був близьким до проросійського політика та кума російського диктатора Владіміра Путіна Віктора Медведчука. Glusco торгувала нафтопродуктами “Роснєфті” котрі надходили через трубопровід “ПрикарпатЗахідтранс”, що контролювався Медведчуком. Але у лютому 2022 року на Медведчук та його оточення потрапили під санкції, а на активи був накладений арешт . Варто зазначити, що оточення Медведчука наприкінці 2021 року намагалося відновити контроль над Glusco через підставних осіб .

Маркетмейкери. ОККО та WOG

“Зелені” мережі АЗС ОККО та WOG вважають маркетмейкерами тобто ключовими гравцями паливного ринку, які своєю ціновою політикою впливають і на менших гравців. Ці мережі є прямими конкурентами та працюють в однаковому ціновому сегменті, продаючи пальне за цінами вище середніх, проте вони не рахуються преміумними. Під контролем ОККО 403 працюючі АЗС по всій країні, а WOG контролює 400 АЗС. Обидві компанії є великими імпортерами палива в Україну та значними гравцями на ринку дрібного опту.

Власником компанії ОККО є концерн “Галнафтогаз”, кінцевим бенефіціаром якого є бізнесмен Віталій Антонов. WOG станом на листопад 2023 року Володіють Сергій Лагур та Степан Івахів .А от діти покійного засновника компанії Ігоря Єремеєва схоже втратили контроль над групою ще у 2022 році .

Читайте також

Дунайський коридор. Як обстріли портової інфраструктури можуть змінити ситуацію на ринку палива

Західні компанії з російським слідом. Amic та Shell

Австрійська компанія Amic Energy прийшла в Україну у 2016 році, викупивши 240 АЗС російського “Лукойла”. До повномасштабної війни компанія була п’ятою за обсягами реалізації пального та контролювала 6,7% ринку роздрібної торгівлі пальним. Власниками компанії є австрійці Гюнтер Майер, Йоханнес Клезль, Андреас Зернетц та британець Філіп Ендрю Гіллен.

Однак у 2022 році компанія потрапила в скандал після того, як Бюро економічної безпеки звинуватило Amic Energy в ухилянні від сплати податків, а також виплаті дивідендів російським власникам, а суд арештував майно компанії. Але в “АМІК Україна” заперечили зв’язок з росіянами та звернулись до суду для оскарження рішення про арешт майна. Однак арешт майна майже не вплинув на роботу компанії й 227 АЗС цієї мережі досі продовжують працювати.

Мережа АЗС Shell володіє 132 АЗС в Україні та торгує в одному ціновому сегменті з Amic. Власником мережі з 2008 року є ТОВ “Альянс Холдинг”. За даними ЗМІ ця компанія була створена як спільне підприємство британської Shell(51%) та компанії “Альянс Ойл Україна”, котрою в свою чергу володіє нідерландська компанія CICERONE HOLDING B.V.

На початку жовтня Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду про стягнення в дохід держави активів, котрі належать російському бізнесмену Едуарду Худайнатову. Серед активів, як вважає Мін’юст може бути й компанія CICERONE HOLDING B.V, котра володіє часткою мережі Shell в Україні.

В Shell заперечили будь-який зв’язок з росіянами. В компанії зауважили, що “Альянс Холдинг” та “Альянс Ойл Україна” є абсолютно різними не пов’язаними між собою юридичними особами. “Альянс Холдинг” є єдиним оператором АЗС Shell в Україні. Дана компанія знаходиться під контролем групи Shell. На цей час Shell володіє 97,44% акцій нідерландської компанії “CICERONE HOLDING B.V.”, якій належить ТОВ “Альянс Холдинг”.

Також в Shell зауважили, що засновник “Альянс Холдингу” компанії CICERONE HOLDING B.V. відсутній – акції вільно обертаються на світовій біржі. Це пов’язане з тим, що материнська компанія групи Shell – SHELL PLC є публічною.

“ТОВ ”Альянс Ойл Україна” жодним чином прямо або опосередковано не має і не мало відношення до Групи Shell, до нідерландської компанії CICERONE HOLDING B.V. і відповідно до ТОВ “Альянс Холдинг”. Shell plc є власником Shell Україна. Частка власності становить 97.4 % ”, – зазначили в Shell.

У справі про стягнення а ктивів Худайнатова компанію Shell Overseas Investments B.V., котра є дочірньою компанією Shell plc, дійсно долучили в якості третьої сторони яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Клопотання щодо цього було мотивоване тим, що Shell Overseas Investments B.V. володіє 97,44 % акцій CICERONE HOLDING B.V.

Разом з тим в позовній заяві Мінюсту сказано, що Худайнатов є власником 100% акцій LLC “Independent Petroleum Company-Holdings”, котра повністю володіє компанією, IPS (Independent Petroleum Company) Holdings CY Limited. Остання повністю володіє компанією Daumier Investments Limited. Daumier Investments Limited є власником 100% Geltome Ltd, котра повністю володіє компанією Sauthonia Holdings Ltd, а та є власником 100% Todwick Holdings Ltd. В свою чергу Todwick Holdings Ltd є власником 49% акцій CICERONE HOLDING B.V. Таким чином Міністерство юстиції вважає, що росіянин Худайнатов здійснює права тотожні розпорядженню 49% “Альянс Холдингу”, а інші 51% належать Shell Overseas Investments B.V.

Лоукостери. “БРСМ-Нафта” та “Мотто”

Мережа АЗС “БРСМ-Нафта” налічує 167 АЗС по всій території України. Її власником є бізнесмен з Києва Андрій Біба. Мережа торгує пальним в низькому ціновому сегменті, а також активно розвиває напрямок магазинів на своїх АЗК. Наразі на 57 АЗС цієї мережі працюють повноцінні супермаркети “Good market”.

Мережа АЗС “Мотто” налічує понад 150 АЗС. Ця мережа також торгує в сегменті “лоукост”. Власником компанії зазначений киянин Леонід Наумчик , проте ЗМІ пов’язували цю мережу АЗС з міністром енергетики часів Януковича Едуардом Ставицьким. Ставицький раніше був партнером Біби в “БРСМ-Нафті”. Проте після перемоги Революції Гідності екс-міністр втік з України, а у 2018 році “БРСМ-Нафта” розірвала договір оренди з 63 АЗС, котрі належали Ставицькому . В тому ж році ці АЗС увійшли в мережу “Мотто”. Також до складу мережі увійшли низьколіквідні станції мережі WOG, котрі “Мотто” взяла в оренду .

“БРСМ-Нафта” та “Мотто” неодноразово потрапляли в скандали пов’язані з продажем низькоякісного пального виготовленого на напівлегальних Міні-НПЗ . Крім цього БРСМ звинувачували в оптимізації податків під час війни, оскільки податкове навантаження з ПДВ у 2022 році склало 0,04%. Втім вже у 2023 році голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що у серпні компанія суттєво наростила податкове навантаження, сплативши податків більше ніж будь-яка інша мережа .