Які є види танго
Танго має різні стилі і види. Відомі такі види танго: Салон, Лісо, Нуево, Фантазія, Мілонгеро, Орільєро, Канженге… Салон передбачає більш вільну позицію партнерів один до одного.19 бер. 2015 р.
Танго | |
---|---|
Стилістичні походження | Хабанера, кандомбе, мілонга, танго фламенко, сарсуела, полька, вальс, паяда |
Походження | район Ріо де Ла Плата |
Типові інструменти | бандонеон, гітара, фортепіано, скрипка і контрабас |
Популярність | Європа, Америка, Японія |
Танго — жанр музики і танець, притаманний регіону Ла-Плата, і найбільш поширений у містах Буенос-Айрес(Аргентина) та Монтевідео (Уругвай). У ньому поєднуються негритянські корені, культура ґаучо, іспанські, італійські, африканські мотиви та етнічно строката суміш впливів, привнесених мігрантами з країн Європи.
У 1957 році історик Рікардо Родріґес Молас дослідив мови привезених до Аргентини рабів і знайшов у них слово «танго», яке означало «місце зустрічі».
Танго зародилося серед представників найнижчих верств населення обох міст [Буенос-Айреса та Монтевідео] як вияв експресії, народженої від злиття афроаргентинської та афроуругвайської культур, автентичної креольської культури та культур європейських мігрантів.
Оркестра типіка є розширеною версією секстету типіка, який включає 2 бандонеони, дві скрипки, контрабас та фортепіано. Нині багато оркестрів танго намагаються наслідувати такий склад і найпопулярнішим складом ансамблю є оркестр зі скрипки, бандонеона, контрабаса і фортепіано.
Та́нго — жанр музики і танець, притаманний регіону Ла-Плата, і найпоширеніший у містах Буенос-Айрес (Аргентина) та Монтевідео (Уругвай). Письменник Ернесто Сабато говорить про «гібридне» становище танго . За словами поета Едуардо Джорландіні, у ньому поєднуються …