Хто стріляє у танку

0 Comments

Українська броня: що може танк “Оплот” та чи є в нього недоліки (відео)

Українським військовим потрібен потужний танковий броньований кулак для того, щоб долати оборону росіян яку вони звели на окупованих територіях.Серед зразків іноземного виробництва і решток радянського минулого, в армії є й українські моделі, зокрема “Оплот”. Це основний український танк, розробкою якого займалися у Харкові. Він може вражати не тільки наземні, а й надводні цілі під час зустрічного вогню ворога.

Танк був прийнятий на озброєння ЗСУ у 2009 році. Йому не страшні ані висока температура, ані погода, ані дорожні умови. Температура за якою він працює від -40 до +55° С, а висота роботи до 3000 м над рівнем моря. Точна кількість танків “Оплот” в українській армії невідома. Вони також експортувались до Таїланду.

Характеристики танку “Оплот”:

  • Дальність стрільби — 5 км,
  • Озброєння — 125 мм КБА-З (гладкоствольна)
  • протитанкова керована ракета “Комбат”
  • 12,7-мм НСВТ зенітний кулемет
  • 1 × 7,62-мм танковий кулемет
  • дизельний двигун 6ТД-2 1200 к.с.
  • Операційна дальність — 450 км
  • з додатковими баками — 500 км
  • Швидкість — 70 км/год

З відкритих джерел відомо, що такі танки замовить Міноборони для ЗСУ. Про це колишній очільник Міноборони Олексій Резніков повідомив у травні 2023 року. Загалом український танковий потенціал наразі дуже строкатий. В армії понад 30 типів танків та модернізацій без урахування специфічних версій. Може стати ще більше. Питання, чи підходить таке розмаїття для формування танкової армії вже після перемоги, залишається відкритим.

Раніше “Телеграф” писав, що військовий експерт сумнівається у цьому. Він вважає, що сучасний український танк “Оплот” не може стати основною важкою бойовою машиною армії України в майбутньому через те, що він буде занадто застарілим. Серед слабкостей, які завадять “Оплоту” Олександр Коваленко називає двигун.

Росія відправляє на фронт танки 40-х років. Що це за техніка і чому так роблять

Військові експерти запевняють, що впізнали ці бронемашини – це старі радянські танки Т-54 і Т-55, взяті на озброєння в 1946 і 1958 роках відповідно.

Швидше за все, у справжніх боях вони ніколи не брали участі, а використовувалися регіональною владою для проведення військових парадів або й просто стояли в музеях.

Коментар кореспондента ВВС Павла Аксьонова

Поява на платформах військових ешелонів, що йдуть на фронт, танків Т-54 і Т-55 — це не перший випадок, коли Росія зняла зі зберігання та відправила на війну стару бронетехніку. Раніше вже були помічені, зокрема й на фронті, танки Т-62М, які є глибокою модернізацією Т-55.

З українського боку у війні беруть участь словенські М-55S, які також є покращеною версією Т-55. Та й німецькі Leopard-1, про постачання яких в Україну домовилися західні країни, хоч і належать до пізнішого покоління, але все одно сильно застаріли порівняно із сучасними.

Т-62 та М-55 сильно відрізняються від базової версії. Насамперед це стосується гармати. 100-міліметрова Д-10Т, якою озброєні Т-55 і Т-54, свого часу була чудовою зброєю. Проблема в тому, що цей час – 1940-і роки. І Т-62, і М-55 отримали нові гармати з набагато кращими характеристиками, які хоч трохи наближають їх до сучасних танкових гармат.

Обидва покращили й інші параметри – щоб зброя відповідала вимогам 1960-х років.

Проте війна в Україні – це конфлікт, у якому кількість має значення, тому в Росії на фронт можуть відправляти і ледве навчених мобілізованих солдатів, і танки 1950-х років, зняті зі зберігання.

За цією логікою, зрештою танк – це віз із гарматою, а тому підтримати піхоту у штурмі укріплених позицій він у будь-якому разі зможе.

Однак сучасні засоби боротьби з танками за минулі пів століття пішли настільки далеко вперед, що для них машини цього покоління будуть дуже легкою ціллю. Так, Т-55, ймовірно, дооснащуватимуть – встановлять на них блоки динамічного захисту, без якого вони стануть жертвою навіть звичайного гранатомета РПГ-7, а можливо, внесуть й інші зміни.

Але перетворити зброю, яку проєктували в розрахунку на битви 1960-х, на щось, що може відіграти серйозну роль на полі бою у 2020-х, просто неможливо.

У відправці Т-54 і Т-55 на фронт може бути ще один сенс – їх набагато простіше освоювати мобілізованим. Сучасні танки сімейств Т-72, Т-80 та Т-90 надто складні, щоб довірити їх людям, у яких буде відносно небагато часу, щоб навчитися на них їздити та стріляти.

Тому велика ймовірність того, що екіпажі цих машин не будуть професійними, а отже, і використовувати потенціал навіть таких старих танків на 100% вони не зможуть.