Коли зявляються бруньки на деревах

0 Comments

Бруньки (будова дерева частина 3)

Бруньки залежно від розташування в кроні поділяються на внутрішні, розміщені на звернутому всередину крони боці пагонів і гілочок; зовнішні – на боці, , звернутому назовні крони; і бічні, розташовані на інших двох боках пагонів і гілочок.

Залежно від органів, які розвиваються з бруньок, їх поділяють на листкові (ростові, або вегетативні) й квіткові, або плодові (репродуктивні).

Листкові бруньки. Листкова брунька являє собою зачаток пагона. Вона складається з дуже короткої центральної частини – осі, яка, власне, й є зачатком пагона. На осі листкової бруньки щільно складені маленькі листочки. Зовні брунька вкрита лусками, які оберігають її від несприятливих зовнішніх впливів.

Листкові бруньки (мал. 1, а) дрібніші й загостреніші за плодові. Бічні бруньки більш, або менш сплюснуті, а верхівкові – конусоподібні.

У плодових дерев листкові бруньки у верхній і середній частині гілочок більші, краще розвинуті, ніж у нижній частині. Ближче до основи гілочок вузли без бруньок зустрічаються частіше, ніж у верхній частині їх.

З листкових бруньок розвиваються листки й пагони. Верхівкова брунька, як правило, дає найсильніший пагін. З бічних бруньок залежно від місця їх розташування пагони різні за силою росту: чим ближче до верхівки, тим пагони сильніші, з віддаленням від верхівки сила росту їх слабшає. Часто в нижній частині пагона бруньки не пробуджуються зовсім. Це так звані сплячі бруньки. За допомогою обрізування можна викликати проростання будь-якої листкової бруньки.

Оскільки листкові бруньки можуть розвиватися в пагони, їх називають ще ростовими, або вегетативними.

У гілочок, які здатні давати прирости лише з верхівкових бруньок, за допомогою вкорочування можна викликати появу пагонів з бруньок, розміщених ближче до основи.

При сильному рості дерева, а також після інтенсивного вкорочування утворюється дуже багато сильних пагонів.

Сила росту пагонів залежить від нахилу гілочки, на якій вони розташовані. Коли кут нахилу гілки становить близько 30°, пагони ростуть рівномірно по всій її довжині. На вертикальних і близьких до такого положення гілочках пагони розвиваються з бруньок у верхній їх частині, а нижня частина залишається оголеною. Чим більше положення гілочки наближається до горизонтального, тим слабшими стають пагони у її верхній частині і сильнішими біля основи.

Квіткові, або плодові бруньки більші за розмірами, ніж вегетативні, заокруглені і притуплені (мал. 1, б). В одних плодових порід з цих бруньок розвиваються квіти (і плоди), в інших, крім квіток (і плодів), розвиваються листки і пагони. Тому квіткові бруньки поділяються на прості і змішані. Простими називаються бруньки, з яких розвиваються лише квіти (і плоди), як у персика, сливи та інших кісточкових порід. Змішані бруньки дають квітки (і плоди), листя й пагони. Такі квіткові бруньки характерні для яблуні, груші, айви, мушмули, малини, винограду тощо. З однієї квіткової бруньки може з’явитися різна кількість квіток: одна ( у персика, абрикоса, айви та ін.), або кілька ( в яблуні, груші, вишні й ін.).

Додаткові бруньки. Якщо простежити за розвитком пагонів і закладанням бруньок, не можна не помітити, що останні утворюються в пазусі листка, безпосередньо над місцем кріплення його черешка до пагона. Як було вже зазначено, буває, що в пазусі листка не закладається ні листкова, ні квіткова бруньки. Але переважно в пазухах листків закладається по бруньці. Причому з одного чи обох боків основної бруньки утворюється ще відповідно по одній, або дві бруньки, які називаються додатковими. У деяких плодових порід, таких як персик і абрикос, додаткові бруньки бувають великі й добре розвинуті: часто це квіткові бруньки, але можуть бути й листкові (мал. 2). У таких випадках говорять про групове розташування бруньок, або про бруньки-близнюки.

Додаткові бруньки закладаються тільки на сильних гілочках (змішані, ростові й жирові). Отже, в кожної плодової породи є також гілочки без додаткових бруньок. Є породи, наприклад вишня, яка зовсім не утворює додаткових бруньок.

У яблуні і груші з обох боків основної бруньки розташовано по одній ледь помітній, або зовсім непомітній додатковій бруньці, які називають ще стипулярними (умовно чи примусово пробуджувані бруньки). При загибелі чи видаленні у яблуні, або груші листкової бруньки, біля основи якої є стипулярна брунька, або при видаленні гілочки, що виросла з такої бруньки, в окремих випадках стипулярні бруньки можуть пробуджуватися й давати слабкі пагони (це свідчить про те, що стипулярні бруньки яблуні та груші є резервними, які часом замінюють листкові бруньки). Цю особливість використовують при обрізуванні дерев груші та яблуні: часом дуже сильні гілочки вкорочують трохи вище їх основи, сподіваючись, що стипулярні бруньки проростуть в короткі слабкі пагони, на яких легко закладаються квіткові бруньки.

Стипулярні бруньки яблуні та груші є умовними, або примусово пробуджуваними, тобто такими, що дають пагони тільки при умові видалення основної листкової бруньки чи гілочки, яка з неї розвинулася. У такому випадку до додаткових бруньок посилюється приплив поживних речовин і вони починають проростати.

А в таких порід, як абрикос і персик, додаткові бруньки розвиваються одночасно з основною.

Сплячі бруньки – це ті бруньки, що містяться під корою дерева. Вони мають вісь – зачаток пагона – й можуть протягом більш чи менш тривалого часу зберігати здатність розвинутись у пагін, якщо до них посилиться приплив поживних речовин. Причиною посиленого припливу поживних речовин і пробудження сплячих бруньок може бути ослаблення, або припинення надходження їх в інші частини дерева (сильне обрізування, поломка, або ж усихання багатьох чи великих частин дерева, сильне нахилення верхівок гілок під вагою врожаю).

Уже було відзначено, що в нижній частині пагонів, особливо біля основи їх, є вузли, в яких немає чітко виявлених бруньок. Але під корою на таких вузлах є сплячі бруньки, які більш, або менш тривалий час зберігають здатність пробуджуватись. Звичайно і частина листкових бруньок перетворюється в сплячі. Як відомо, листкові бруньки характеризуються різною пробуджуваністю. Крім того, кількість бруньок, що пробуджуються, визначається наявністю поживних речовин, яких недостатньо, щоб забезпечити прирости з усіх бруньок. Як правило, лише частина з них, переважно на верхівках гілочок, пробуджується і дає різні за силою росту пагони. Частина бруньок, розташованих нижче, хоч і пробуджується, утворює лише розетку з кількох листків, але не дає приросту і не закладає нових листкових бруньок. У наступному році вони залишаються сплячими. Деякі з листкових бруньок біля основи гілки зовсім не пробуджуються і перетворюються в сплячі. З віком гілки такі бруньки вкриваються корою і зникають під нею.

Адвентивні бруньки. Іноді, хоч і дуже рідко, під корою гілок, де ніколи не було листків, можна знайти вісі бруньок, здатних прорости в пагони. Це так звані адвентивні бруньки. Найпереконливішим доказом їх існування там, де ніколи не було листків, є те, що іноді на коренях плодових дерев з’являються пагони з листками (коренева поросль), хоч і відомо, що на коренях немає вузлів з листками.

За характером розташування (під корою чи в її складках) й особливо за здатністю до пробудження лише завдяки інтенсивному припливу поживних речовин адвентивні й стипулярні бруньки можуть бути об’єднані в одну групу з сплячими бруньками. Тому часто, коли говорять про сплячі бруньки, мають на увазі також стипулярні й адвентивні бруньки.

Сплячі бруньки одних плодових порід, наприклад, яблуні та груші, довше зберігають здатність до проростання, ніж інших порід (персик, черешня).

Зрізи, зроблені поблизу сплячої, або ж адвентивної чи стипулярної бруньки, що зберегли свою життєдіяльність, можуть викликати їх пробудження і утворення пагонів, які замістять видалену частину.

Пробуджуваність, або здатність до проростання. В одних плодових порід і сортів розвивається (пробуджується) більше листкових бруньок, а в інших – менше. Ті сорти й породи, в яких проростає менше листкових бруньок, мАють більше сплячих, бо ті бруньки, що не розвинулися, перетворюються на сплячі.

Пагонопродуктивність. У деяких плодових порід і сортів більше листкових бруньок утворює вегетативні гілочки, з яких надалі формуються великі й сильні скелетні і напівскелетні гілки, інших – менше. У першої групи крони густі, а в другої – рідші. Пагоноутворювальна здатність плодових дерев не завжди безпосередньо залежить від пробуджуваності бруньок. Пробуджуваність бруньок може бути високою, а здатність до галуження слабою. Так буває тоді, коли дуже незначна частина тих бруньок, що розвинулися, дає сильний приріст, а решта ж їх утворює гілочки й плодові прутики (зерняткові породи); букетні та квіткові гілочки (кісточкові). На таких приростах звичайно зав’язуються плоди, але гілочки ці недовговічні, швидко відмирають і, як наслідок, спостерігається оголення гілок і розгалужень. Слід також відзначити, що там, де з листкових бруньок розвинулись слабі прирости, сплячих бруньок не залишається.

Скелетні гілки та розгалуження оголюються як внаслідок поганої пробуджуваності листкових бруньок, так і в результаті слабої здатності дерева до галуження навіть тоді, коли пробуджуваність бруньок добра, але з них утворюється слабий приріст. У першому випадку на оголеній частині гілки сплячих бруньок більше, ніж у другому.

Відтворювальна здатність – це здатність дерева утворювати пагони на старих і оголених частинах гілок і розгалужень. Різні плодові породи й сорти мають неоднакову відтворювальну здатність. Вона насамперед залежить від кількості сплячих бруньок і від того, як довго ці бруньки зберігають здатність пробуджуватися й давати пагони.

Пробуджуваність бруньок, пагонопродуктивність, оголення гілок і регенеративні можливості дерев залежить не тільки від породи й сорту, а ще й від їх віку, розташування бруньок, сили росту, розміщення і нахилу гілок, гілочок, пагонів від світлового й поживного режимів. На частину цих факторів можна активно впливати обрізуванням.

Що таке Брунька

Брунька – це перші зелені пагони, які з’являються на деревах та кущах навесні. Вони є символом весни та початку нового життя в природі. Бруньки – це маленькі, але дуже важливі частини рослин, які мають велике значення для їхнього росту та розвитку. Давайте докладніше розглянемо, що таке брунька та як вона впливає на життя рослин.

Походження бруньки

Бруньки походять з бутонів, які утворюються восени на кінцях гілок та стебел рослин. Вони захищені зовнішнім покривом, що називається лускою, та містять у собі зародків нових листків, квіток та пагонів. Ці зародки вже виростають та розвиваються під час зими, готуючись до появи на поверхні землі навесні.

Роль бруньки в житті рослин

Бруньки є джерелом життя для рослин. Вони не тільки допомагають рослинам зростати та розвиватися, але й відіграють важливу роль у їхньому виживанні та пристосуванні до змін у середовищі. Коли настає весна, бруньки розкриваються та починають свій ріст, адже вони містять в собі запаси поживних речовин, які накопичилися під час зими.

Види бруньок

Існує декілька видів бруньок, які можна зустріти на різних рослинах. Найпоширеніші з них – це листкові, квіткові та пагональні бруньки. Листкові бруньки містять зародки нових листків та відповідають за їхній ріст та розвиток. Квіткові бруньки містять зародки квіток та відповідають за формування та розвиток квітів. Пагональні бруньки містять зародки пагонів та відповідають за їхній ріст та розвиток.

Вплив бруньки на середовище

Бруньки мають важливе значення не лише для рослин, але й для усього живого світу. Вони служать джерелом їжі для багатьох тварин та комах навесні. Багато птахів будують свої гнізда у бруньках дерев та кущів. Крім того, бруньки впливають на рівновагу водного балансу, оскільки вони вбирають воду з ґрунту та випускають її в атмосферу.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.