Який колір має бути у свинини

0 Comments

Чому свіжий стейк стає сірим і чи безпечно його їсти: пояснення експертів

Вважати, що колір м’яса є надійним показником його свіжості, помилково. Твердження, що чим червоніший колір стейка, тим краще, не відповідає дійсності.

Відео дня

З часом м’ясо може втрачати свій червоний колір і ставати сірим, але це не означає, що воно зіпсоване, пише IFLScience.

Чому м’ясо червоне?

М’ясо набуває свого червоного кольору завдяки міоглобіну, білку, який зв’язується з киснем. Коли м’ясо піддається впливу кисню, міоглобін перетворюється на оксиміоглобін, який має більш насичений червоний колір.

Чому м’ясо стає сірим?

З часом кисень продовжує окислювати міоглобін, перетворюючи його на метміоглобін, який має сірий колір. Цей процес відбувається швидше на поверхні м’яса, тому фарш може стати сірим швидше, ніж цілі шматки.

Чи безпечно їсти сіре м’ясо?

Сіре м’ясо не завжди означає, що воно зіпсоване. Однак важливо перевірити м’ясо перед приготуванням, щоб переконатися, що воно не має неприємного запаху або слизької текстури.

Чому м’ясо в магазині таке червоне?

М’ясо в магазині часто має більш насичений червоний колір, ніж м’ясо вдома, тому що його упаковано в спеціальний пластик, який пропускає трохи повітря. Це дозволяє м’ясу окислюватися і ставати червоним.

Ось кілька порад, як зберегти м’ясо свіжим:

Зберігайте м’ясо в холодильнику при температурі 0-4°C. Щільно загорніть м’ясо в фольгу або харчову плівку.

Заморозьте м’ясо, якщо ви не збираєтеся їсти його протягом кількох днів.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!

Колір сечі

У нормі колір сечі змінюється від світло-жовтого до янтарно-жовтого. Зміни в кольорі сечі можуть бути ознакою зневоднення, деяких хвороб або наслідком вживання медичних препаратів та окремих продуктів харчування. Нормальне забарвлення сечі пов’язано зі вмістом у ній барвників (урохромів А та В, уробіліноїдів, уроетрину та інших). Найважливішими з них є уробілін та продукт його розпаду ‒ уробіліноген. Вони утворюються при розпаді гему (частини гемоглобіну). Спочатку гем у тканинах печінки перетворюється в білівердін, потім у білірубін. Білірубін виводиться з жовчю в дванадцятипалу кишку, а потім розкладається мікроорганізмами товстої кишки до уробіліногену. Через стінки кишечнику в процесі реабсорбції уробіліноген потрапляє в кров, де остаточно перетворюється в уробілін, який фільтрується нирками у сечу.

Колір сечі є важливим та доступним показником гідратації ‒ тобто насичення організму водою. Його широко використовують для оцінки щоденного загального споживання рідини. Вода є основою життя, вона може вважатись найважливішою поживною речовиною. Зв’язок між гідратацією організму та загальним здоров’ям останнім часом активно досліджується в різних галузях медицини. Наприклад, низький рівень споживання води, який призводить до гіпертонічності плазми, пов’язують із розвитком гіперглікемії, яка передує резистентності до інсуліну, наслідком якої стає розвиток діабету 2 типу. Чисельними дослідженнями показано, що дорослі, які споживають багато рідини, мають менший ризик розвитку хронічних захворювань нирок та утворення ниркових каменів.

У цьому контексті вимірювання концентрованості сечі, включаючи осмолярність, питому вагу і кольору, стають дедалі актуальнішими як показники не тільки гострого зневоднення, але й достатнього споживання рідини для забезпечення здоров’я у довгостроковій перспективі.

Серед різних біомаркерів сечі, які вказують на рівень гідратації, колір сечі унікальний за своєю простотою, вартістю та мінімальним необхідним досвідом вимірювання. Спочатку він використовувався для моніторингу гострої дегідратації у спортсменів. Зараз вимірювання коліру сечі для визначення рівня гідратації (дегідратації) є звичайною процедурою. Для цього використовують 8-точкову шкалу, яка демонструє зміну забарвлення сечі разом із дегідратацією або зневодненням. Перші 4 кольори відповідають нормальному рівню гідратації організму, чотири останніх вказують на нестачу води. Сечу слід розглядати на білому тлі в добре освітлюваному приміщенні. Найкраще використовувати зразок добової сечі.

Щоденна потреба у воді є індивідуальним показником, який залежить від ваги та зросту, харчування, фізичної активності та інших факторів, таких як клімат, стан навколишнього середовища та хвороби. Для контролю споживання води та запобіганню зневодненню, люди можуть відстежувати щоденне споживання води, але цей спосіб не варто вважати надійним. Кращим варіантом є оцінка кольору сечі, оскільки відмінності в добовому загальному споживанні води, втраті з потом, зміни в раціоні та кліматі достатньо точно віддзеркалені в об’ємі та концентрації 24-годинної (добової) сечі.

Серед змін у кольорі сечі, які не пов’язані із зневодненням, особливе занепокоєння мають викликати такі:

  • Поява видимої крові у сечі. Кров може свідчити про інфекцію сечовивідних шляхів або наявність каменю, що практично завжди супроводжується больовим синдромом. Наявність крові без больових відчуттів може свідчити про серйозніші проблеми, такі, як рак.
  • Темна або помаранчева сеча може вказувати на розвиток хвороби печінки, особливо коли у пацієнта світлий стілець та жовті шкіра і очі.

При оцінюванні кольору сечі слід пам’ятати, що при відсутності стандарту для порівняння, інтерпретація кольору буде залежати від особливостей зору. Кожна людина по-своєму сприймає кольори. Деякі розповсюджені зміни у кольорі сечі:

  • Знебарвлення ‒ часто спричинюється лікарськими засобами або надлишком рідини, що виводиться організмом, як природнім шляхом, так і внаслідок хвороби;
  • Червона або рожева сеча ‒ незважаючи на загрозливий вигляд, червона сеча не обов’язково сигналізує про серйозні проблеми зі здоров’ям. Її поява може бути наслідком вживання медикаментів (рифампіцин, феназопіридин, проносні засоби, що містять сенну ) або продуктів (буряк, ожина, ревінь). В іншому випадку можна підозрювати наявність у сечі крові (гематурію), яка спричинюється каменями нирок або сечового міхуру, запальними хворобами сечовивідного тракту, кістами нирок, простатитом, пухлинами.
  • Помаранчева сеча ‒ її поява можлива при використанні таких ліків, як сульфасалазин (азальфідин), феназопіридин, деяких проносних засобів та хіміотерапевтичних препаратів. Розповсюдженою причиною появи сечі помаранчевого відтінку є зневоднення (дегідратація). В іншому випадку помаранчева сеча може вказувати на проблему з печінкою або жовчною протокою, особливо якщо наявний світлий стілець.
  • Синя або зелена сеча з’являється при вживанні деяких яскравих харчових барвників. Ряд медикаментів призводить до її появи, включаючи амітриптилін, індометацин та пропофол (диприван). Крім того, барвники, що використовуються для деяких аналізів функції нирок та сечового міхура, також можуть зафарбувати сечу у гаму синіх та зелених кольорів. Зелена сеча зрідка зустрічається при інфекціях сечовивідних шляхів, викликаних бактеріями роду псевдомонас (pseudomonas). Синя сеча характерна для рідкісного спадкового захворювання ‒ сімейної доброякісної гіперкальціємії, яку також називають синдромом синього підгузника.
  • Темно-коричнева сеча іноді з’являється внаслідок вживання великої кількості бобів, ревеню або алое. Низка препаратів може забарвити сечу в коричневий колір: протималярійні ‒ хлорокін і примакін, антибіотики ‒ метронідазол і нітрофурантоїн, проносні, що містять сенну, і метокарбамол ‒ м’язовий релаксант. При екстремальних фізичних навантаження відбувається мікроушкодження м’язів, що також призводить до коричневого забарвлення сечі.

Найбільш відчутні зміни забарвлення сечі при різних патологічних станах і причини зміни, відображені в наступній таблиці:

Колір сечіЗахворювання
Темно-жовтийЗастійна нирка, набряки, опіки, блювота, понос
Блідий, водянистийЦукровий діабет, нецукровий діабет
Темно-бурийГемолітичні анемії
Темний, майже чорнийГостра гемолітична нирка
Алкаптонурія
Меланосаркома
ЧервонийНиркова колька, інфаркт нирки
Вид «м’ясних помиїв»Гострий нефрит
Колір пива (зеленувато-бурий)Паренхіматозна жовтяниця
Зеленувато-жовтийМеханічна жовтяниця
БілуватийЖирове переродження і розпад ниркової тканини
МолочнийЛімфостаз нирок

Фактори ризику

Вік. Пухлини сечового міхура та нирок, які можуть викликати появу крові у сечі та зміну її забарвлення, частіше зустрічаються у літніх людей. У чоловіки старше 50 років поява крові у сечі часто пов’язана із збільшенням передміхурової залози (простати).

Спадковість. Якщо у пацієнта в родині хтось мав камені у нирках або захворювання нирок, то у нього зростає ризик розвитку аналогічних хвороб.

У деяких випадках при звичайному забарвленні сечі осад має колір залежно від вмісту солей, формених елементів, слизи й т.п.:

Колір осаду сечіПричини
Цегляно-червонийВеликий вміст уратів
Жовто-коричневий пісокВеликий вміст сечової кислоти
Білий щільнийТрипельфосфати й аморфні фосфати
ЗеленкуватийНаявність гною
ЧервонуватийВеликий вміст крові
ЖелеподібнийНаявність слизу

Розшифрувати значення кольору сечі в комплексі із іншими показниками, що входять у загальний клінічний аналіз сечі можна за допомогою програми автоматичного розшифрування.