Провідні експортери пшениці

0 Comments

ТОП-10 країн виробників пшениці в 2022/23 МР

Якщо характеризувати поточну ситуацію з виробництвом пшениці одним реченням — на світовому ринку другий сезон поспіль триває «пшеничний бум». Сезон 2021/2022 завершився рекордним показником у 780,3 млн т, сезон 2022/2023 фінішує з новим досягненням — 788,3 млн т, а в сезоні 2023/2024 USDA прогнозує черговий рекорд — 789,8 млн т.

Перша п’ятірка країн-виробників пшениці це — Китай, Індія, рф, США та Австралія. Незмінним лишається місце ЄС у світовому виробництві, у 2022/2023 МР — 134,3 млн т. Більше пшениці виробляє лише Китай.

Водночас, для окремих країн «великої десятки» сезон 2022/2023 ознаменувався своїми рекордами та антирекордами. Так, Німеччина повернула собі місце в ТОП-10 виробників пшениці. Австралія зібрала черговий рекордний урожай. Туреччина наростила виробництво до 19 млн т. А США встановили антирекорд експорту пшениці і за деякими показниками відкотилися до рівня 50-х років.

Україна в поточному сезоні теж здала свої позиції на світовому ринку — за обсягами виробництва пшениці спустилася з 7 до 10 місця у світі, тобто до рівня 2014/15 МР. Однак якщо врахувати, що увесь сезон українські аграрії відпрацювали в умовах війни з росією, утримання Україною статусу одного з десяти найбільших світових виробників пшениці цілком можна зарахувати до головних досягнень 2022/2023 МР.

До того ж, як виявилося, багато хто з українських аграріїв пристосувався до вирощування пшениці в екстремальних умовах воєнного часу. По-перше, на півдні і сході України і до війни пшениця вирощувалася в умовах ризикованого землеробства і періодичних кліматичних катаклізмів останніх років, що спонукало фермерів до пошуку більш стійких і урожайних сортів. По-друге, в українських аграріїв сьогодні немає проблем з пошуком прогресивних селекційних розробок — вони широко представлені на ринку. І щорічно з’являються новинки. Наприклад, LNZ Group в цьому сезоні в межах проекту LNZ-Hub презентує фермерам 5 нових сортів озимої остистої пшениці зі своєї селекційної лінійки LEGEND. На ділянках LNZ-Hub вони були висаджені у жовтні 2022 року, тобто це саме сорти «загартовані війною».

Роман Франчук

директор з аграрного виробництва LNZ Group

«Всі нові сорти пшениці, які ми виводимо на ринок, відрізняються високою посухо- та зимостійкістю, толерантністю до основних хвороб та мають стійкість до вилягання і осипання зерна. Не менш важливо, що ми їх вирощуємо на власних полях, тобто вони повністю адаптовані до кліматичних умов України. Наприклад, наш новий сорт «ЛНЗ Протект» демонструє високий потенціал врожайності в стресових умовах. Невибагливий до умов вирощування і попередників. А «ЛНЗ Лайт» має високий коефіцієнт кущення, що важливо при вирощуванні пшениці в посушливих умовах ».

Що ж стосується загальносвітових тенденцій, USDA в сезоні 2023/2024 не очікує глобальних потрясінь. Посівні площі під пшеницею у світі незначно зростуть — з 220,3 млн га до 221,4 млн га, середньосвітова врожайність пшениці, навпаки, знизиться з 3,58 т/га до 3,57 т/га, а сумарне внутрішнє споживання пшениці залишиться порівнянним зі світовим виробництвом — на рівні 789,5 млн т.

Найбільший приріст виробництва пшениці наступного сезону очікується в Аргентині — до 21, 5 млн т. У Китаї прогнозується підвищення врожайності до рекордних показників, у Індії новий рекордний врожай — 110 млн т. А в Європі — сприятливі умови для вирощування на більшій частині території, за винятком Іспанії.

Експорт пшениці у 2021/22 МР

У 2022/2023 МР сумарний обсяг експорту пшениці на світовому ринку склав 212,9 млн т, що є рекордним показником. Частка України у світовому експорті склала 7% — цілком гідний показник і шосте місце у світі. При цьому п’ятірка найбільших країн-експортерів пшениці залишилася незмінною, як і найбільший експортер у світі — рф.

У сезоні 2023/2024, за прогнозом USDA, відбудеться незначна корекція обсягів світового експорту до 212,5 млн т. При цьому найбільшим світовим експортером залишиться росія, незважаючи на очікуване зниження обсягів виробництва пшениці. Прогнозується, що ЄС наростить експорт пшениці на 3,5 млн т — до 38 млн т (друге місце у світі в «загальному заліку»). Аргентина наростить обсяги експорту більш ніж у 2 рази, до 12,5 млн т і підніметься на 6 місце у світі, змістивши Україну на 7-ме місце, яка, як очікується, експортує лише 10 млн т пшениці.

ТОП-10 країн експортерів пшениці в 2022/23 МР:

  • росія — 44,5 млн т;
  • Австралія — 32,5 млн т;
  • Канада — 26 млн т;
  • США — 21,1 млн т;
  • Франція— 18 млн т;
  • Україна — 15,0 млн т;
  • Казахстан — 10 млн т;
  • Туреччина — 7 млн т;
  • Німеччина — 6,2 млн т;
  • Аргентина — 5,5 млн т.

Найбільшим світовим імпортером пшениці у 2023/2024 МР, за прогнозом USDA, стане Єгипет — 12 млн т, що на 1 млн т більше, ніж поточного сезону. А друге і третє місця поділять Індонезія і Китай з показниками 11 млн т і 10,5 млн т.

Виробництво, млн т: 137,7

Врожайність, т/га: 5,86

Площа, млн га: 23,5

Китай не просто зберігає світове лідерство у виробництві пшениці, а поступально рухається до нових рекордів. Загалом сезон 2022/2023 для виробників пшениці в Китаї склався успішно: зафіксовано приріст і врожайності, і обсягів виробництва порівняно з попереднім сезоном, хоча й незначний.

При цьому основна тенденція останніх років зберігається — поступове зменшення посівних площ (з 2018 року) за одночасного підвищення середньої врожайності (з 2019 року).

Втім, зберігається й інша типова для Китаю тенденція: внутрішнє споживання пшениці перевищує її виробництво. У сезоні 2022/2023 воно прогнозується на рівні 149 млн т (зокрема, близько 35 млн т — на корми).

Водночас, витрати на виробництво пшениці в Китаї зростають. Зокрема, в провінції Хенань, на яку припадає четверта частина виробництва пшениці в Китаї, у 2022/2023МР виробничі витрати на гектар (на насіння і ЗЗР) зросли на 18%. Проте фермерів стимулює до виробництва пшениці висока врожайність і рентабельність.

За прогнозами USDA, у 2023/2024МР Китай виробить 140 млн т пшениці (рекордний показник) за середньої врожайності 5,93 т/га (теж рекорд). Якщо врахувати, що на початку 2000-х років виробництво пшениці в Китаї не перевищувало 100 млн т — досягнення значне. При цьому прогнозується і незначне збільшення площ посівів — до 23,6 млн га. Утім, якщо справдиться довгостроковий десятирічний прогноз USDA, Китай до 2031/2032 року суттєво наростить усі основні показники: обсяги виробництва пшениці — до 150 млн т, урожайність — до 6,2 т/га, внутрішнє споживання — до 156 млн т, а площі посівів — до 24,2 млн га.

Виробництво, млн т: 104,0

Врожайність, т/га: 3,4

Площа, млн га: 30,5

Незважаючи на те, що торік Індія трохи «розгубила» посівні площі пшениці — понад 600 тис. га, вона залишається світовим лідером за цим показником. На площах понад 30 млн га пшеницю вирощує лише Індія. Пояснюється це двома причинами. З одного боку, пшениця для Індії є другою за значимістю культурою після рису. З іншого боку, індійські фермери вирощують пшеницю не в найпростіших умовах, що позначається на врожайності.

Щоправда, загалом виробництво пшениці в Індії має тенденцію до зростання, чому, до речі, сприяють і зміни клімату — мусонні дощі протягом останнього десятиліття. Однак у роки погодних катаклізмів виробництво пшениці падає нижче за лінію тренду. Сезон 2022/2023 в Індії почався саме так — ще напередодні сезону, у березні 2022 року країну накрив тепловий стрес — екстремальна спека, що призвело до зниження врожайності пшениці на 5-10%, та стало однією з причин для запровадження Індією заборони на експорт пшениці у травні 2022 року.

Як наслідок, у 2022/2023 МР Індія виробила істотно менше пшениці, ніж роком раніше.

Утім, на сьогодні ситуація в Індії складається сприятливо. За прогнозом USDA, у 2023/2024 МР країна наростить виробництво пшениці до рекордних 110 млн т. При цьому площі під пшеницею зростуть до 31,5 млн га, а врожайність підвищиться до 3,5 т/га. Тож і врожайність пшениці в 2023/2024 МР в Індії цілком може бути рекордною. Попередній рекорд урожайності пшениці в країні було зафіксовано в 2019/2020 МР, що було зумовлено аномально довгою зимою, яка в 2020 році тривала до квітня.

А ось заборону на експорт пшениці з Індії, за прогнозами експертів, буде скасовано не раніше 2024 року — за умови, що 2023/2024 МР для виробників пшениці завершиться сприятливо.

Виробництво, млн т: 92,0

Врожайність, т/га: 3,2

Площа, млн га: 29

На відміну від сезону 2021/2022, сезон 2022/2023 у росії для виробників пшениці склався вкрай сприятливо, що вилилося в рекордний урожай. Станом на грудень 2022 року в країні намолотили понад 105 млн т пшениці — на чверть більше, ніж роком раніше. Після доопрацювання врожай пшениці склав 100 млн т, що позитивно позначилося і на показниках маркетингового сезону 2022/2023 — як обсягах виробництва пшениці, так і врожайності.

Разом з тим, навіть у такій мирній сфері, як виробництво пшениці, рф проявила себе як країна-окупант. Власне, під час окупації українських регіонів — тієї ж Харківщини, Миколаївщини і Херсонщини масовим явищем була банальна крадіжка зерна «в особливо великих розмірах», тобто суто кримінально-воєнні злочини. І цей процес продовжується і досі. Наприклад, у Маріуполі представники так званої «ДНР» вже освоїли вивезення зерна з морського порту — партіями по 2 тис. т. І хоча це зерно, можливо, й вирощене на території «республіки», глобально це така сама крадіжка в України.

Половину врожаю пшениці росія традиційно експортує, причому значна частка експорту припадає на три країни: Туреччину, Єгипет та Іран. Не став винятком і 2022/2023 МР, оцінка експорту пшениці з росії в якому становить 44,5 млн т — перше місце у світі, причому з досить істотним відривом від інших найбільших експортерів пшениці — понад 10 млн т. Ба більше, USDA прогнозує, що у 2023/2024 році відрив рф від інших країн зросте до 17 млн т, а експорт перевищить 45 млн т.

Утім, насправді ситуація на зерновому ринку росії далеко не райдужна. Позначаються санкції та міжнародна ізоляція країни-агресора. І насамперед — у сфері експорту. У російських експортерів виникають проблеми з фрахтом суден, страхуванням вантажів, проведенням міжнародних платежів, логістикою, оскільки в деякі порти вхід російським судам заборонено. Крім того, за оцінками експертів, в ідеалі рф потрібно експортувати понад 50 млн т пшениці — але фактично це нереально. Тож наступний сезон російські аграрії розпочнуть із «затовареними» зерносховищами та рекордними запасами пшениці в розмірі 17-18 млн т.

Усе це не стимулює аграріїв до розширення площ під пшеницю. Плюс примхи природи. Деякі експерти взагалі вважають, що без держпідтримки проведення успішної посівної-2024 у рф не гарантована.

Загалом, за прогнозом USDA, у 2023/2024 році росія не зможе досягти показників поточного сезону — виробництво пшениці оцінюється на рівні 81,5 млн т, тобто на 10,5 млн т менше, ніж поточного сезону. Проте для рф і це значний показник — четвертий за обсягами виробництва пшениці рік в історії: більше 82 млн т пшениці росія збирала лише тричі — у 2017, 2020 і 2022 рр. Загальна врожайність пшениці в рф у 2023/2024 МР прогнозується на рівні 2,96 т/га — на 7% нижча за поточну. А площі під пшеницею — на рівні 27,5 млн га: на 5% менше, ніж у сезоні 2022/2023.

Виробництво, млн т: 44,9

Врожайність, т/га: 3,1

Площа, млн га: 14,4

Щоб охарактеризувати ситуацію, в якій американські виробники та експортери пшениці перебувають уже десяток років, достатньо двох фактів: якщо 20 років тому на частку США у світовому експорті пшениці припадало близько 20%, то нині — менше 10%. При цьому у 2022/2023 МР зі США експортовано 21,5 млн т пшениці, що є найнижчим показником за 50 останніх років. Синхронно з падінням експорту в США зростає імпорт пшениці: у сезоні 2022/2023 він склав 3,3 млн т, що на третину більше, ніж у попередньому сезоні.

В аналогічній ситуації перебувають і американські фермери: третій сезон поспіль обсяги виробництва пшениці в США не дотягують до 50 млн т. При цьому під пшеницею в сезоні 2022/2023 у США перебувало всього 14,4 млн га, що є черговим мінімумом за останні 10 років.

Утім, усе це закономірно. Пшениця у США третя за значущістю (за обсягом площ, виробництвом і валовими доходами) польова культура, після кукурудзи та сої. При цьому вже кілька десятиліть у країні спостерігається тенденція до скорочення посівів пшениці, що пояснюється цілою низкою причин, зокрема й державною політикою скорочення посівних площ, яку активно проводили в попередні десятиліття, та відносно низькою прибутковістю пшениці — за оцінками USDA, ціни на пшеницю в США у порівнянні з іншими провідними світовими постачальниками пшениці неконкурентоспроможні.

За прогнозом USDA, у 2023/2024 у США очікується незначний приріст у виробництві пшениці -— на рівні 1% до 45,2 млн т. Але зумовлено це здебільшого розширенням площ посівів пшениці до 15 млн га. Що своєю чергою пояснюється стрибком цін на пшеницю на світовому ринку останніми роками. Як наслідок, у США середня фермерська ціна на пшеницю в сезоні 2022/2023 підвищилася до рекордної — $9,10 за бушель ($334,7 за тонну).

Хоча для великого оптимізму підстав все одно немає. Наприклад, виробництво твердої червонозерної озимої пшениці в 2023/2024 МР у США прогнозується на рівні 22,2 млн т — найнижчий показник з 1957/1958 МР. Прогнозується також і зниження експорту пшениці на 1,5 млн т — до 20 млн т (черговий історичний мінімум). При цьому ціни на пшеницю, як очікується, також поповзуть вниз — середня фермерська ціна в сезоні 2023/2024 прогнозується на рівні $293,9 за тонну.

Виробництво, млн т: 39,0

Врожайність, т/га: 3,0

Площа, млн га: 13,0

Австралійські виробники пшениці третій сезон поспіль виграють джек-пот. Почнемо з урожайності. Три сезони поспіль урожайність пшениці в Австралії тримається на рівні вище 2,5 т/га, що для зеленого континенту є екстраординарною подією. Зазвичай цей показник не досягає і 2 т/га, а в неврожайні роки опускається нижче 1,5 т/га, а раніше — і 1 т/га. Показник сезону 2022/2023 — 3 т/га, що є абсолютним історичним рекордом.

З виробництвом пшениці ситуація настільки ж показова: три останні сезони — три рекорди. Причому, в сезоні 2022/2023 спочатку прогнозували набагато скромніший результат — у межах 34 млн т. Реальність перевершила очікування на 5 млн т — чергове історичне досягнення.

Все це, перш за все, результат сприятливих погодних умов і рясних дощів на території Австралії в останні роки.

Левову частку пшениці Австралія традиційно експортує, тому результати останніх сезонів у цій сфері симетричні виробництву — три історичні рекорди поспіль. У сезоні 2022/2023 Австралія експортувала 31 млн т пшениці, що для країни є безпрецедентним показником.

Однак, як відомо, навіть прекрасні історії рано чи пізно закінчуються, що підтверджує прогноз USDA на 2023/2024 МР, згідно з яким наступного сезону Австралія виробить 29 млн т пшениці, тобто падіння становитиме близько 26%. Як очікується, на 4% скоротяться і посівні площі — до 12,5 млн га. Зокрема через те, що після трьох вдалих сезонів фермери вимушені коректувати свої плани з урахуванням сівозміни. Між іншим, після «райського» сезону 2022/2023 прогнозується і радикальне зниження врожайності на 23% — до 2,3 т/га.

Втім, в історичних масштабах сезон 2023/2024 для Австралії все одно поки що складається як один із найкращих. Погодні умови для вирощування озимої пшениці 2023 року загалом сприятливі. Якщо прогноз USDА щодо виробництва пшениці виявиться вірним, у 2023/2024 Австралія збере шостий за розміром врожай. При цьому за всіма трьома основними параметрами — виробництвом, врожайністю та площами посівів — прогнозні показники наступного сезону кращі за середні показники за останні 5 років.

Виробництво, млн т: 35,0

Врожайність, т/га: 7,0

Площа, млн га: 5,0

На світовому ринку пшениці Франція примітна двома речами. По-перше, вона традиційно є найбільшим виробником і експортером пшениці в Євросоюзі. На її частку припадає четверта частина всієї пшениці, вирощуваної в ЄС. А по-друге, серед найбільших світових експортерів пшениці Франція є країною з найвищою врожайністю.

У сезоні 2022/2023 у Франції чітко проявилися обидві особливості.

Взагалі, всю пшеницю, яку вирощують у Франції, місцеве «мінагрополітики» — держагентство сільського господарства FranceAgriMer — у статистиці поділяє на дві категорії: м’яку й тверду пшеницю. Левова частка пшениці, яка виробляється та експортується з Франції — це м’яка пшениця. Разом з тим, і у виробництві та експорті твердої пшениці країна також є європейським лідером.

Загалом, у сезоні 2022/2023 Франція виробила 33,7 млн т м’якої пшениці та 1,3 млн т твердої пшениці. Для країни — це помірний результат. За останні 5 років менше пшениці французькі фермери виростили лише у 2020/2021 МР. Порівняно з попереднім сезоном, виробництво пшениці також знизилося — м’якої пшениці на 4%, твердої — на 16%. Відповідно, рекордним сезоном для Франції поки залишається 2019/2020 МР — понад 41 млн т пшениці.

Більше половини пшениці Франція традиційно експортує. У 2022/2023 МР сумарний показник експорту держагентством оцінюється в 18 млн т. Щоправда, тут є специфіка: тверду пшеницю Франція експортує переважно в країни ЄС, і загалом левова частка твердої пшениці експортується — у 2022/2023 понад 1 млн т, тобто майже 80% від її загального обсягу. А м’яку пшеницю більше експортують за межі ЄС.

І ще пару штрихів. Середня врожайність м’якої пшениці поточного сезону у Франції склала 7,2 т/га — це трохи вище торішнього показника, але далеко до рекорду 2019/2020 МР, коли врожайність перевищила 7,9 т/га. А ось посівні площі пшениці поточного сезону у Франції нижчі за середній показник, який у найкращі роки наближається до 5,5 млн га.

Що ж стосується 2023/2024 МР, USDA прогнозує, що виробництво пшениці у Франції зросте до 36,6 млн т — завдяки аномально м’якій зимі та гарній зволоженості ґрунту.

Виробництво, млн т: 33,8

Врожайність, т/га: 3,4

Площа, млн га: 10,1

Другий сезон поспіль Канада завершує рекордом на внутрішньому ринку. Але якщо у 2021/2022 МР канадські фермери отримали рекордно низький за останні 15 років врожай пшениці, а Канада ледве втрималася в десятці найбільших світових виробників цієї культури, то сезон 2022/2023 країна навпаки завершує рекордним виробництвом — майже 34 млн т. Це другий за величиною історичний показник. Більше пшениці країна кленового сиропу за останні чверть століття виробила лише одного разу, в сезоні 2013/2014 — 37,6 млн т.

Причому, поточний сезон канадські фермери могли завершити ще краще, якби не примха погоди — хуртовини у квітні 2022 року, через які аграрії посадили тверду пшеницю на менших площах, ніж планували.

А ось чим 2022/2023 МР справді безпрецедентний для Канади, то це приростом виробництва та експорту пшениці після неврожайного року — відповідно на 51% і 72%. В абсолютних показниках Канада експортувала поточного сезону 26 млн т пшениці, поступившись лише показнику 2020/2021 МР — 26,4 млн т.

Утім, за прогнозами USDA, у 2023/2024 Канада наростить експорт до 27,5 млн т, що дійсно стане для неї історичним досягненням.

Загалом, сезон 2023/2024 для канадських виробників, як очікується, буде ще сприятливішим, ніж поточний. За прогнозом USDA, виробництво пшениці в Канаді зросте на 9% — до 37 млн т. Збільшаться також площі під пшеницею і врожайність — відповідно до 10,6 млн га і 3,5 т/га.

Причина, через яку фермери заміщують пшеницею інші культури, проста — сприятлива світова кон’юнктура: високі ціни та попит.

Виробництво, млн т: 26,4

Врожайність, т/га: 2,9

Площа, млн га: 9,0

Для Пакистану, як і для інших країн, пшениця є головною зерновою культурою. Характерними особливостями країни є найнижча врожайність пшениці серед найбільших виробників цієї культури у світі та високе внутрішнє споживання, яке останніми роками значно перевищує виробництво. З цієї причини Пакистан уже три роки поспіль імпортує пшеницю в обсягах близько 3 млн т. При цьому в 2022/2023 МР, близько 70% імпорту пшениці в країну забезпечила рф.

Загалом, на виробництво пшениці в Пакистані у 2022/2023 МР негативно вплинули дві обставини — посуха навесні та катастрофічна повінь влітку 2022 року. Проте врожай пшениці в країні перевищив 26 млн т, що для Пакистану є високим показником.

При цьому прогноз USDA на 2023/2024 МР також оптимістичний. Як очікується, площі під пшеницею наступного сезону в Пакистані незначно скоротяться — приблизно на 200 тис. га. Проте виробництво пшениці прогнозується на рівні 27 млн т, що на 2% вище, ніж поточного сезону. А врожайність — на рівні 3 т/га, що для Пакистану фактично є максимумом. Ґрунтуються ці прогнози на більш сприятливих умовах вирощування, ніж у 2022 році.

Більший приріст урожайності пшениці в Пакистані стримується цілою низкою факторів — як природних, так і технологічних. Зокрема, тенденцією до підвищення температури в березні — ключовому місяці для наливу зерна, та рясних опадів у період збору врожаю. Погіршують ситуацію дефіцит високоврожайних сортів, періодична нестача води для зрошення та високі енерговитрати на забезпечення роботи іригаційних насосів.

А ось споживання пшениці в Пакистані зростає постійно. У сезоні 2023/2024 воно прогнозується на рівні рекордних 30,2 млн т, що, мабуть, призведе до збільшення імпорту пшениці.

Тож не дивно, що пшениця залишається однією з чотирьох основних сільськогосподарських культур Пакистану, поряд із рисом, бавовною та цукровою тростиною. При цьому на частку пшениці припадає близько 40% від загальної площі польових культур. Крім того, пшениця залишається основним продуктом харчування в Пакистані. За оцінкою USDA, на неї припадає 72% середнього денного споживання калорій.

Виробництво, млн т: 22,6

Врожайність, т/га: 7,6

Площа, млн га: 2,9

Німеччина — типовий представник технологічного агро. Серед світових лідерів з виробництва пшениці в Німеччині найкомпактніші площі посівів — менше 3 млн га. І це при тому, що в сегменті рослинництва — це головна культура німецьких фермерів. Друга за значимістю зернова культура в Німеччині — ячмінь— вирощується на вдвічі менших площах. А загалом під зернові та силосні культури в Німеччині виділено трохи більше 6 млн га.

Разом з тим, серед найбільших виробників світу в Німеччині найвища врожайність пшениці. У 2022/2023 МР вона склала 7,6 т/га. Причому це далеко не межа: за останні 20 років середня врожайність пшениці 4 рази перевищувала 8 т/га, а 2014 року взагалі становила 8,6 т/га. Обсяги виробництва пшениці в Німеччині у 2022/2023 МР також перебувають на рівні середніх. Рекордним для країни був 2014 рік, коли виробництво пшениці наблизилося до 28 млн т.

Аналогічна ситуація з площами вирощування пшениці: цьогорічні 2,9 млн га — це середній показник. У найбільш сприятливі роки він збільшується на кілька сотень тисяч гектарів. У несприятливі зменшується.

Як і в інших європейських країнах, німецькі фермери переважно вирощують м’яку пшеницю. Тверді сорти вирощуються в символічних обсягах. Відмінною рисою сезону 2022/2023 у Німеччині став різкий приріст площ під ярою пшеницею. Але загалом яру пшеницю в країні вирощують у символічних обсягах, тому на загальній ситуації це жодним чином не позначилося. Тим паче, що за оцінками Федерального статистичного управління Німеччини в 2023/2024 МР усе повернеться на круги своя — очікується, що площі під ярою пшеницею скоротяться на 45% до 23,8 тис. га. Прогнозується, що трохи скоротяться і площі під озимою пшеницею -— до 2,85 млн га. Паралельно USDA прогнозує, що виробництво пшениці в Німеччині у 2023/2024 МР становитиме 22,1 млн т — як у 2020/2021 МР.

За обсягами експорту пшениці Німеччина також входить до світових лідерів, хоча останні три роки обсяги експорту з країни зменшуються. У 2022 році експорт становив 6,2 млн т. Паралельно зростає імпорт. Останні два роки Німеччина імпортує близько 4 млн т пшениці переважно з Франції, Польщі та Чехії.

Виробництво, млн т: 20,9

Врожайність, т/га: 3,9

Площа, млн га: 5,3

Для України 2022/2023 МР став першим сезоном, який повністю пройшов в умовах війни з рф і втрати контролю над значною частиною територій. Тож те, що Україна втрималася в топ-десятці країн-виробників пшениці, саме по собі є досягненням, а крім того, підтвердженням високої стійкості українського ринку навіть до екстремальних викликів.

Якщо ж без лірики, в абсолютних показниках поточний сезон для українських виробників пшениці став найневдалішим із 2012 року, особливо порівняно з рекордним 2021/2022 МР. Падіння виробництва пшениці склало 37%. При цьому середня врожайність пшениці в Україні знизилася з 4,46 т/га до 3,94 т/га, хоча, звичайно, головною причиною істотного зниження виробництва пшениці стало скорочення площ посівів через окупацію країни. В одній лише «ЛНР» у 2022/2023 МР відзвітували про врожай пшениці в розмірі понад 1 млн т — і це в умовах війни. Загалом частка чотирьох областей, де сьогодні тривають активні бойові дії, — Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської — у виробництві пшениці 2021 року становила 23%. А в чотирьох інших областях з українського «пшеничного поясу» — Харківській, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській — валовий збір пшениці значно скоротився.

Тобто погіршує ситуацію не тільки окупація рф територій України, а й війна як така — бойові дії, забруднення полів боєприпасами, мінування територій, руйнування інфраструктури, дефіцит добрив тощо.

Площі під пшеницею у 2022/2023 МР в Україні скоротилися на третину — з 7,4 млн га до 5,3 млн га. Причому це не межа. За прогнозами USDA, у 2023/2024 МР вони скоротяться до 4,3 млн га.

Що ж стосується експорту пшениці, він зі зрозумілих причин, у 2022/2023 МР також значно просів — до 15 млн т.

Причому, за обома ключовими показниками — виробництвом та експортом пшениці — USDA прогнозує подальше зниження в сезоні 2023/2024. Виробництва — до 16,5 млн т. А експорту — до 10 млн т. Тож, цілком можливо, що наступний зерновий сезон Україна завершить уже не в складі країн «великої десятки».

ТОП-14 експортерів української пшениці за 10 місяців 2021 року

2021 рік аграрії запам’ятають черговими рекордними врожаями. Так, згідно з даними спільного проєкту к омпанії JIVA NPK та Latifundist.com — Урожай онлайн , цього року аграрії зібрали найбільші в історії обсяги пшениці (32,9 млн т) і ячменю (10,1 млн т). Загалом, у цьому сезоні Україна планує експортувати 24,5 млн т пшениці, 5,2 млн т ячменю і 30,8 млн т кукурудзи. Разом з іншими культурами загальний експорт зерна у 2021-2022 МР повинен становити 61,5 млн т.

За період з 1 січня до 31 жовтня 2021 р. вже було експортовано 16,5 млн т зерна пшениці. Головними імпортерами пшениці українського походження стали такі країни, як-от Індонезія, Египет, Туреччина, Пакистан, Бангладеш, Ємен, Марокко, Туніс, Саудівська Аравія, Ліван та інші.

Latifundist.com вирішив зібрати рейтинг головних компаній-агроекспортерів української пшениці. Інтригу довго тримати не вдасться, адже призові місця передбачувано дістались «‎Кернел» ‎ і «НІБУЛОН» , які ‎є локальними компаніями, тоді як решта — міжнародні трейдери, зокрема «‎бронзовий» призер‎ Cargill.

Щорічний інфобук Агробізнес України 2020/21

Інфобук з результатами за 30 років вже доступний у режимі онлайн

Варто також відзначити, що доля інших компаній експортерів українського зерна пшениці, котрі не потрапили до нашого переліку, склала 2,7 млн т або 15,51% ринку.

За основу були взяті дані агентів у вітчизняних портах за період з 1 січня до 31 жовтня 2021 р.