Можна пиляти дерева на своїй ділянці без дозволу

0 Comments

Порядок видалення дерев у населених пунктах

Порядок видалення дерев у населених пунктах затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах». Що стосується видалення дерев на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності: насадження (видалення) дерев на присадибній ділянці здійснюється за рішенням самого власника, користувача земельної ділянки, без згоди відповідних служб та без сплати їх відновної вартості. Навіть якщо та земельна ділянка, на якій розташовані житловий будинок і господарчі будівлі, тобто земельна ділянка являється присадибною не приватизована, зрізати дерева може господар на свій власний розсуд. Але якщо є якісь сумніви, то все-таки краще звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, де можуть дати відповідь на питання, чи можна зрізати певне насадження без відповідного дозволу на це. Якщо дерево росте за межами присадибної земельної ділянки, наприклад біля паркану, у такому випадку видалення дерев здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради. Для цього особа, яка хоче зрізати зелені насадження, повинна звернутися до вище зазначених органів із заявою, а відповідна комісія, в складі якої і заявник, вивчає це питання, складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, і видає заявнику копію рішення. У рішенні вказується і сума відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Тож без грошей таку дію не завжди можна зробити. За зрізання дерев заявник не у всіх випадках повинен сплатити відновну вартість зелених насаджень. Так, згідно постанови КМУ «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» сплата не проводиться: під час реконструкції або капітального ремонту об’єкта благоустрою; знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев (тобто з пошкодженнями та вадами стовбурів різного походження, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см; ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту; відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами; досягнення деревом вікової межі тощо. Без сплати відновної вартості здійснюється видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці за рішенням власника (користувача) земельної ділянки. За незаконно зрізане дерево у межах населеного пункту, тобто без відповідного дозволу, передбачена адміністративна відповідальність, у вигляді штрафу. Також здійснюється відшкодування збитків залежно від діаметру пня незаконно зрізаного дерева. Нагадуємо, що за правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Героїв АТО, буд.9, тел.: (0244) 3-30-01. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Як можна рубати дерева, збирати хмиз і який штраф за незаконну вирубку

В першу чергу, слід зазначити, що основним актом законодавства в цій сфері є Лісовий кодекс України (далі – ЛК), крім того є безліч правил користування лісовими ресурсами, які затверджені підзаконними актами.

Юридичний інтернет-ресурс “Протокол” звертає увагу, що вирубка/спилювання дерев відносяться до спеціального лісокористування. Іншими словами, на це необхідний дозвіл.

Так, згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” незаконна вирубка – це вирубка дерев і чагарників, здійснена без відповідного дозволу; за дозволом, виданим з порушенням чинного законодавства; до початку або після закінчення встановлених у дозволі строків; не в призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які зазначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Таким дозволом на вирубку, згідно статті 69 ЛК є лісорубний або лісовий квиток. Необхідно відзначити, що лісовий квиток видається безкоштовно або власником лісу або постійним лісокористувачем в порядку визначеному в Постанові КМУ “Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів” №761 від 23.05.2007.

Слід зазначити, що є окремий порядок вирубки дерев в межах населеного пункту (не в лісі). Згідно ч.3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.3, 4, 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 №1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера. Отримати такий ордер можна, подавши заяву про необхідність вирубки дерева (в цій заяві необхідно вказати підставу для вирубки – вони перераховані в п.2 Порядку).

Таким чином, можна прийти до висновку, що рубати / пиляти дерева можна тільки при наявності відповідного квитка. Крім того, рубати можна рівно стільки дерев (або менше) і тільки на тій ділянці, тієї породи, що визначені у квитку або ордері.

Штраф за вирубку дерев

Штраф за зрубане дерево/штраф за спиляне дерево є видом адміністративної та кримінальної відповідальності, передбачений він в різних розмірах залежно від наслідків і того, яким способом була здійснена вирубка. Так що буде якщо спиляти дерево?

Адміністративна відповідальність – ст. 65, 66, 67 КУпАП.

Так, за незаконну вирубку, пошкодження, перевезення або зберігання дерев / саджанців / самосіву в лісі або чагарників передбачений штраф на фізичних осіб (звичайні люди) від 510 до 1020 грн, на посадових осіб – від 2550 до 5100 грн. Якщо таке правопорушення зробити повторно (протягом 1 року з моменту залучення вперше), то штраф для звичайних людей – від 1020 грн до 1530 грн.

Крім того, окремим порушенням вважається користування лісовими ресурсами, що не відповідає лісовим / лісорубним квитком або ордером, за що можливий штраф від 17 до 51 гривні для фізичних осіб і для посадових – від 51 до 139 гривень.

За вирубку або пошкодження підросту в лісі штраф для звичайних людей – від 51 до 102 грн, посадових – від 139 до 170 грн.

Необхідно відзначити, що згідно зі ст. 241, 242-1 КУпАП, залучати до адміністративної відповідальності за наведені правопорушення (тобто, складати постанови про це і накладати штраф) можуть Держагентство лісових ресурсів та Державна екологічна інспекція (не поліція і не суд). Уповноважені особи цих органів можуть складати і протокол про адмін правопорушення. Крім цього, складати такі протоколи також можуть цивільні інспектори: лісові і з охорони середовища, і ще єгері (знову ж, звертаємо увагу, що не співробітники поліції) – п. 4, 7, 20 ч.2 ст. 255 КУпАП.

Protocol також акцентує увагу на тому, що постанови у справі про адмін правопорушення можуть бути оскаржені до вищестоящого органу або до суду загальної юрисдикції протягом 10 днів.

Штраф за вирубку дерев як кримінальне покарання

Такий вид відповідальності передбачений в статті 246 КК України, але крім штрафу також можливі покарання і більш важкого характеру. Так, за незаконну вирубку дерев / кущів в лісі або лісозахисних смугах, їх перевезення, зберігання або збут, що надало шкоду в розмірі 340 грн (так, сума вельми смішна, але законодавство в цій частині не змінювалося давно) або іншої істотної шкоди, можливий штраф від 17000 до 25500 грн або арешт до 6 місяців або обмеження / позбавлення волі до 3 років.

За аналогічні дії, що скоєні за попередньою змовою групою осіб або повторно – обмеження / позбавлення волі від 3 до 5 років; аналогічні діяння тільки в лісах з особливим статусом (заповідники, наприклад) – штраф від 25500 до 34000 грн або обмеження / позбавлення волі від 3 до 5 років.

Якщо вчинені дії призвели до тяжких наслідків (шкоди в розмірі на 1020 грн і більше) – можливе покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 7 років.

Цивільно-правова відповідальність

Не можна не написати кілька слів про цей вид, оскільки на практиці він достатньо часто застосовується і крім того, може застосовуватися одночасно з кримінальною чи адміністративною відповідальністю. Протокол зазначає, що це не штраф за вирубку лісу, а матеріальне відшкодування (компенсація) шкоди, заподіяної незаконною вирубкою або пошкодженням. Розмір такої шкоди обчислюється відповідно до Постанови КМУ №665 від 23.07.2008 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”.

А чи є штраф за вирубку дерев на своїй ділянці? – Protocol відповідає, що вирубка дерев на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності, здійснюється за рішенням самого власника, користувача земельної ділянки без згоди відповідних служб на це і без оплати їх відновної вартості (виняток: якщо у Вас росте дерево, що занесене в Червону книгу або має особливу цінність відповідно до законодавства).

Відповідальність за вирубку дерев: судова практика

У цьому розділі Протокол надасть кілька прикладів судових рішень, які стосуються застосування вищеописаних видів відповідальності за незаконну вирубку дерев.

Відшкодування 17 849, 27 грн Державній екологічній інспекції як компенсація шкоди заподіяної вирубуванням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/86212267 .

Ще одним цікавим прикладом відшкодування шкоди заподіяної вирубкою дерев є наступне судове рішення https://reyestr.court.gov.ua/Review/92852497 . Так, у цій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави, а саме держави в особі сільської ради. Позов на суму 11 464,76 грн задоволений.

Громадянин оскаржив постанову по справі про адмін правопорушення і в порядку оскарження “дійшов” до Верховного суду, який відмовив у задоволенні позову і залишив постанову в силі, оскільки вина позивача як правопорушника була підтверджена відеозаписом, діаметр пнів сходився з спиляними деревами (https: // reyestr.court.gov.ua/Review/74003263 ).

Громадянина притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 246 КК України і призначили покарання у вигляді 3 років і 1 міс позбавлення волі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87451437 ).

Ще одне рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94351730 ): застосували покарання за ч.1 ст. 246 КК у вигляді штрафу 5100 грн за вирубку ялини і конфіскували зрубану ялинку і бензопилу.

Чи можна збирати хмиз без дозволу

Окремим моментом, що цікавить безліч людей, є питання законності збору хмизу (сухих дерев), які самі впали (повалилися), про що Protocol більш детально розповість далі.

Конкретної відповіді в цьому аспекті в законодавстві немає, практика також, двозначна.

Так, аналізуючи вищеописану інформацію, бачимо, що законом передбачена відповідальність саме за незаконну вирубку дерев, їх пошкодження та інші дії з незаконно зрізаними деревами. Звертаємо увагу, що ніде немає прямо передбаченої відповідальності за збір деревини або розпилювання сухого лежачого на землі дерева.

Водночас деякі суди приходять до думки, що збір хмизу є спеціальним лісокористуванням і для такого збору необхідно отримувати лісовий квиток, а без отримання такого квитка – це також порушення закону, не вирубка, а крадіжка комунального або державного майна (посилання на судове рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/77640553 ). Слід звернути увагу, що хоча таке рішення суду і набрало законної сили, але його зміст трохи суперечить загальному принципу “Людям дозволено все, що прямо не заборонено законом” (виходячи з статей 19, 22 Конституції України – далі КУ). Так, суд відносячи збір хмизу до спеціального лісокористування, обґрунтував це тим, що в статті 66 ЛК (загальне лісокористування) прямо не вказано на збір деревини або хмизу / сухих дерев тощо.

По двох інших справах, суди апеляційної інстанції також вирішили, що збір сухого хмизу відноситься саме до спеціального виду лісокористування і вимагає дозволу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91750867 ; https://reyestr.court.gov.ua/Review/90388857 ). Але в цих 2 випадках збір хмизу здійснювався саме на територіях заповідників державного значення.

У практиці існує й інша позиція, скерована на користь простих людей, а точніше, у відповідність з презумпцією невинуватості. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки не вказано конкретне положення законодавства, що було порушено людиною, яка збирала хмиз, в тому числі, і конкретний пункт законодавства, який передбачає прямий обов’язок в такому випадку отримувати лісовий квиток, то провина не доведена (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89139707 ).

Ще один цікавий висновок на користь громадян зробив суд в цьому рішенні. Так, суд зазначив, що об’єктом правопорушення по статті 65 КУпАП є суспільні відносини, що виникають у сфері раціонального використання лісу, його відтворення та охорони. Предмет цього злочину – дерева, чагарники, різноманітні лісові культури та інша рослинність лісу. Предметом правопорушення є зростаючі живі дерева та чагарники, які розташовані на корені і знаходяться у фонді держави. Оскільки в цій ситуації був відсутній предмет порушення, то суд визнав постанову про притягнення до відповідальності за адмін правопорушення по ст. 65КУоАП незаконною і скасував (https://reyestr.court.gov.ua/Review/67643959 ).

На підставі кількох судових рішень і аналізу законодавства, можна сформулювати позицію на користь “простих людей”, які збирають хмиз, в такий спосіб. Згідно ст. ст. 13 КУ, 324 Цивільного кодексу України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, в межах території України є об’єктами права власності Українського народу.

Крім цього, жодним законом (саме законом, оскільки підзаконний акт (наприклад, постанова КМУ або Державної екологічної інспекції, Міністерства середовища і тд не може обмежувати права людини) не заборонено збір хмизу, не передбачено за це відповідальність і прямо не вказано, що збір хмизу це спеціальний вид користування лісовими ресурсами. При цьому, Протокол звертає увагу, що ст.66 ЛК, а саме частина 1, до загального лісокористування відносить збір ягід, грибів . а в кінці цього речення є слова “тощо”. Тобто, збирати в порядку загального користування можна і щось ще, а не тільки те, що прямо прописано, в тому числі, і сухі гілки дерев, що впали (хмиз).

Слід зазначити, що самому “валити” дерева, навіть якщо вони сухі, старі або пошкоджені, не можна, оскільки такі дії підпадають під заготівлю деревини, що згідно зі статтею 70 ЛК, є спеціальним видом користування лісовими ресурсами (ключовим моментом заготівлі деревини, згідно зазначеної статті ЛК, є те, що вона обов’язково є наслідком вирубування / спилювання дерев, в тому числі, і в сухому стані, але яке ще “росло” або “стояло”).

Резюмуючи зміст цього розділу консультації, Протокол радить знати і відстоювати свої права, знімати на відеокамеру дії особи, яка намагається заборонити Вам збирати хмиз, по можливості, кликати незалежних свідків, вимагати обґрунтування заборони збору сухої деревини з посиланнями на законодавство. Якщо є підозра, що складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною, то оскаржити її в суд і так далі.

Якщо Вам потрібна індивідуальна консультація, скористайтеся послугою порталу Протокол “Тендер на юридичну допомогу”.

Автор консультації: Колотуха Катерина