Який вигляд мали українські школи 100 років тому і якою мовою навчалися учні: унікальні фото

Так, вже у 1086 році започаткували першу школа для дівчат при Андріївському монастирі в Києві. Однак протягом тисячоліття розвивати освіту на українських землях було доволі важко. Чому і який вигляд мали школи 100 років тому, читайте далі.

Який вигляд мали школи 100 років тому

Під час Першої світової війни австрійська окупаційна влада дала дозвіл на організацію 250 українських шкіл на Волині, Підляшші і Поліссі. Людей при цьому закликали купувати підручники та приладдя та передавати у заклади освіти.

Після революції в лютому 1917 року організація українського шкільництва перейшла в руки Генерального Секретаріату освіти Центральної Ради. Тоді створили Товариство Шкільної освіти для виготовлення українських підручників та Українську Педагогічну Академію в Києві.

Школа на Волині, 1916 рік / hroniky.com

Навчання у волинській школі, яку заснували Січові стрільці hroniky.com

Після проголошення УНР українські школи почали розвивати по всій території нашої держави. Саме у той час створили 12-річну “єдину трудову школу”. Навіть на Кубані у 1917 році здійснювали українське навчання – тільки в нижчих початкових школах. А вже влітку 1918 року створили понад 50 українських середніх шкіл на теренах нашої держави.

На Галичині за часів ЗУНР частину польських шкіл українізували. Тоді діяло 30 середніх шкіл (20 гімназій, 3 реальні школи, 7 учительських семінарій).

Вчителька з ученицями початку ХХ століття / hroniky.com

Українські школи 100 років тому / фото з архіву Лесі Крип’якевич та Романа Метельського

Після входження Закарпаття до Чехо-Словаччини у 1919 році українські школи переважали: їх було 492 з усіх 861. Тоді навіть можна було вибрати мову навчання – місцеву, з домішкою церковнослов’янської, українську літературну чи російську.

Коли румуни прийшли на Буковину у 1918 році, почали румунізацію українського шкільництва. Тільки через 10 років уряд дозволив вести часткове навчання українською мовою у румунських школах. Але у 1934 році це право скасували.

На території Бессарабії у 1920 – 1927 роках, яка мала тоді адміністративну автономію, здійснювали навчання українською мовою в близько 120 школах.

Загалом програма навчання відрізнялась у кожному регіоні. Дітей у ті часи вчили читати, писати, рахувати, співати, а також викладали Божий закон. З 1930 року почали запроваджувати нові предмети: географію, історію, працю, фізкультуру. Не рідко дітей могли карати різками за непослух під час навчання.

Українські школи 100 років тому / фото з архіву Лесі Крип’якевич та Романа Метельського

Боратинська школа на Волині, 1932 рік / boratyn.ukraina.org.ua

Дивіться, якими були українські школи 100 років тому: унікальні ретрофото

Історія української школи має понад тисячолітню історію. Перші почали з’являтись ще у часи Київської Русі. Запровадження християнства спонукало тодішніх правителів підіймати грамотність населення. А вже у 1086 році відкрилася перша школа для дівчат при Андріївському монастирі в Києві. Втім через те, що українські території багато років були під владою інших народів, розвивати нашу шкільну освіту було вкрай важко.

Про те, якими були школи 100 років тому, читайте у матеріалі нижче.

Якими були українські школи століття тому

Під час Першої світової австрійська окупаційна влада дала дозвіл на організацію 250 українських шкіл на Волині, Підляшші і Поліссі. У ті часи австрійці замість кирилиці хотіли запровадити в українських школах Волині латиницю. Але це так і залишилось у планах.

Щоб українські школи могли працювати, людей закликали купувати підручники та приладдя та передавати в навчальні заклади.

Після революції в лютому 1917 року організація українського шкільництва перейшла в руки Генерального Секретаріату освіти Центральної Ради. Тоді створили Товариство Шкільної освіти для виготовлення українських підручників та Українську Педагогічну Академію в Києві.

Школа на Волині 1916 рік (фото: hroniky.com)

Навчання у волинській школі, яку заснували Січові Стрільці (фото: hroniky.com)

Після проголошення УНР українські школи почали розвивати по всій території нашої держави. Тоді створили 12-річну “єдину трудову школу”. Навіть на Кубані у 1917 році вдалося ввести українське навчання тільки в нижчих початкових школах. А вже влітку 1918 року створили понад 50 українських середніх шкіл на теренах нашої держави.

На Галичині за часів ЗУНР частину польських шкіл українізували. Тоді діяло 30 середніх шкіл (20 гімназій, 3 реальні школи, 7 учительських семінарій).

Вчителька з ученицями поч. ХХ ст. (фото: hroniky.com)

Українські школи 100 років тому (фото з архіву Лесі Крип’якевич та Романа Метельського)

Після включення Закарпаття до Чехо-Словаччини у 1919 році українські школи переважали їх було 492 на загальне число 861. Тоді навіть можна було вибрати мову навчання – місцева, з домішкою церковнослов’янської, українська літературна чи російська.

Прийшовши на Буковину у 1918 році, румуни ввели “стан облоги” і почали румунізацію українського шкільництва. Тільки через 10 років уряд дозволив вести часткове навчання українською мовою у румунських школах, але у 1934 році і це скасовали.

Бессарабія в 1920-1927 рр. користувалася адміністративною автономією, тому там навчалися українською мовою в близько 120 школах.

Програма навчання відрізнялась у кожному регіоні. Дітей у ті часи вчили читати, писати, рахувати, співати, а також викладали Божий закон. З 1930 року почали вводити нові предмети: географія, історія, праця, фізкультура. Не рідко дітей могли карати різками за непослух під час навчання.

Українські школи 100 років тому (фото з архіву Лесі Крип’якевич та Романа Метельського)

Боратинська школа на Волині, 1932 р. (boratyn.ukraina.org.ua)