Коли було створено перший pop-it

0 Comments

Коли та хто створив перший персональний комп’ютер?

Лише у 70-ті роки комп’ютер став персональним і доступним.

14 червня 1951 року презентували перший цифровий комп’ютер.

А як щодо персональних комп’ютерів?☺

. У 1975 році з’явився перший персональний комп’ютер Altair 8800, який став комерційно успішним першим ПК.

Його створив американський інженер Генрі Едвард Робертс, який так само був засновником і президентом компанії Micro Instrumentation and Telemetry Systems, яка почала випуск першого ПК. Altair 8800 став початком буму комп’ютеризації населення.

☝Саме Ед Робертс придумав термін “персональний комп’ютер”, коли представив Altair 8800.

Фактично, Altair являв собою аналог великого комп’ютера в мініатюрі.

Для зниження вартості, було укладено угоду з компанією Intel на оптову закупку процесорів i8080, що дало можливість продавати готовий комп’ютер всього на 40 доларів дорожче за роздрібну ціну процесора.

Перші ПК були значно слабкіше сучасних комп’ютерів. Тільки розвиток нових технологій в електроніці спровокувало фантастичний ривок у виробництві сучасних ПК після 2000 року.

І наостанок.

За статистикою кількість комп’ютерів на нашій планеті перевищує два мільярди, і з кожним днем цифра збільшується.

⬇⬇⬇

Якщо відчуваєте, що Вам бракує базових знань щодо володіння персональним комп’ютером, тоді курс “Користувач ПК” саме для Вас.

Докладно з усіма курсами для дорослих можна ознайомитися на сайті.

?krop.itstep.org
?+38 (095) 009-73-33

3D візуалізатор – професія майбутнього

Сучасний світ став візуальним, а тривимірна візуалізація – невід’ємною частиною нашої епохи. Пам’ятаєте останній раз, коли ви бачили реалістичне зображення будівлі, інтер’єру або продукту до його створення? Це була 3D візуалізація, і вона грає велику роль у нашому житті. 3D візуалізатор – це той, хто створює цю магію. Сучасний світ став візуальним, а тривимірна візуалізація – невід’ємною частиною нашої епохи. Пам’ятаєте останній раз, коли ви бачили реалістичне зображення будівлі, інтер’єру або продукту до його створення? Це була 3D візуалізація, і вона грає велику роль у нашому житті. 3D візуалізатор – це той, хто створює цю магію. Мистецтво 3D візуалізації проникає у багато сфер нашого життя. Від архітектури і дизайну інтер’єру до реклами та промислового проектування – скрізь можна знайти сліди роботи 3D візуалізаторів. Ми розглянемо, які завда

Як знайти роботу junior спеціалісту без досвіду роботи

Пошук роботи для фахівців у сфері інформаційних технологій завжди залишається актуальним питанням. Безліч новачків, які мають певні знання та навички в IT, стикаються із завданням: як розпочати кар’єру, не маючи досвіду роботи. Ринок IT надає безліч можливостей для джунів, які прагнуть застосувати знання на практиці. Пошук роботи для фахівців у сфері інформаційних технологій завжди залишається актуальним питанням. Безліч новачків, які мають певні знання та навички в IT, стикаються із завданням: як розпочати кар’єру, не маючи досвіду роботи. Ринок IT надає безліч можливостей для джунів, які прагнуть застосувати знання на практиці. Однак, незважаючи на потребу компаній у нових спеціалістах, пошук роботи для junior’ів без досвіду може стати певним викликом при конкуренції з досвідченішими кандидатами. Також, не завжди просто зрозуміти, які компетенції

10 кращих технік тайм-менеджменту для айтішника

Ефективне управління часом є однією з ключових навичок, необхідних айтішникам для успішної роботи в швидкому та динамічному світі інформаційних технологій. В індустрії, де терміни жорсткі, проекти багатозадачні, а вимоги до продуктивності високі, уміння ефективно планувати, організовувати та контролювати свій час стає невід’ємною частиною успіху. Ефективне управління часом є однією з ключових навичок, необхідних айтішникам для успішної роботи в швидкому та динамічному світі інформаційних технологій. В індустрії, де терміни жорсткі, проекти багатозадачні, а вимоги до продуктивності високі, уміння ефективно планувати, організовувати та контролювати свій час стає невід’ємною частиною успіху. У нашій статті ми представимо вам 10 найкращих технік тайм-менеджменту, спеціально підібраних для айтішників. Ви дізнаєтеся про різні стратегії, які допоможуть вам оптимізувати використ�

SMART – цілі: найкращий помічник у плануванні для програмістів

Для успіху у програмуванні потрібні не тільки технічні навички, а й уміння ефективно керувати своїми завданнями та цілями. У цій статті ми поринемо у світ SMART-цілей та розглянемо, як програмісти можуть використовувати цей підхід для підвищення продуктивності та професійного розвитку. Для успіху у програмуванні потрібні не тільки технічні навички, а й уміння ефективно керувати своїми завданнями та цілями. У цій статті ми поринемо у світ SMART-цілей та розглянемо, як програмісти можуть використовувати цей підхід для підвищення продуктивності та професійного розвитку. Знайомство з концепцією SMART-цілей SMART – це акронім, який описує основні характеристики ефективної мети: Specific (конкретна), Measurable (вимірна), Achievable (досяжна), Relevant (пов’язана з поточними завданнями та цілями) та Time-bound (обмежена за часом). Кожен із цих аспектів �

Коли було створено перший pop-it

Він розробив один з перших персональних комп’ютерів у світі, відкрив перший в Україні факультет кібернетики та мав всі шанси зробити її батьківщиною винайдення інтернету, якби не бюрократія та безглузда ідеологія радянської влади.

Віктор Глушков, український радянський науковець, недооцінений країною у якій жив та працював, зміг заявити про свої досягнення на весь світ, що після смерті New York Times назвав його «королем радянської кібернетики».

Саме про нього розповідаємо нижче.

Вчений з українським корінням

Віктор Михайлович Глушков народився у 1923 році в Ростові-на-Дону. Його батько був родом з українського села Луганське.

Хлопець навчився читати у чотири роки, добре вчився у школі, обожнював фізику та любив майструвати. Разом з батьком зробив радіоприймач та ловив сигнали з Києва. Саме завдяки радіоприймачу юнак і дізнався, що Німеччина напала на СРСР.

У 1943 році втупив до Новочеркаського індустріального інституту на теплотехнічний факультет. Провчившись там чотири роки, зрозумів, що це не його. Тому перевівся до Ростовського університету на факультет математики одразу на п’ятий курс. Для цього йому довелося скласти 25 іспитів та заліків. Термін на здачу був обмежений. Професора астрономії знайшов, коли стояв у черзі за хлібними картками, і прямо там склав іспит.

П’ята проблема математики Гільберта

Після закінчення університету Глушков поїхав працювати за розподілом у Свердловськ. Був на посаді завідувача кафедри Уральського лісотехнічного інституту та паралельно працював над розв’язанням п’ятої проблеми математики Гільберта. І доклав значних зусиль, щоб спільно з іншими вченими її розв’язати.

На початку минулого століття німецький науковець Давид Гільберт сформулював 23 глобальні проблеми математичної науки. На сьогодні найрозумніші вчені світу впоралися лише з частиною з них.

Вибір всього життя

Згодом Глушкову запропонували три місця роботи на вибір у великих містах ― Москві, Ленінграді та Києві. Останнє слово було за дружиною, яка заявила, що хоче в Київ. Потім виявилося ― це був вибір всього життя.

Новий напрям роботи, який став головним у житті Глушкова, прийшов до нього після прочитання книги Анатолія Китова «Електронні цифрові машини».

У 1958-му його група розробила одну з найшвидших на той час ЕОМ «М-100». Через рік Китов написав Микиті Хрущову, запропонувавши проєкт єдиної мережі для обчислювальних центрів, які вдень працювали б на армію, а вночі ― на економіку. Ідеї Китова були сприйняті вороже, ось що відповів Хрущов: «Це що означає, ми погано керуємо країною? І чому якийсь полковник вчить нас як керувати?». Як і з багатьма талановитими людьми, Китова звільнили з посади і виключили з партії ― на той час гірше була тільки в’язниця. Але Глушков надихнувся його ідеями.

Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України на проспекті Академіка Глушкова у Києві

Україна ― батьківщина радянської кібернетики

Микита Хрущов, який у 1953 році замінив ката народів Сталіна, увійшов в історію завдяки своїм початковим виходам на міжнародну арену і політиці десталінізації. В цей час почалася «Холодна війна», і СРСР був змушений ініціювати численні експерименти, технологічний прогрес, наукові та інші відкриття. Мова йде про космічне змагання з США та розвиток ядерної енергетики.

Лідери комуністів були в захваті від нової науки ― кібернетики, яка за своєю природою, здавалося, перекладалася мовою, пронизаною аурою істини, правильності, об’єктивності, тому ідеально відповідала соціалістичній утопії.

Тоді в Україні кібернетика була радше модним словом, аніж наукою. Те що вона має практичне значення почав підкреслювати Віктор Глушков. Його дивувало ― попри те, що в Радянському Союзі створювали електронно-обчислювальні машини, ніхто не користувався їхніми можливостями на повну та й фахівців не вистачало. А за допомогою ЕОМ можна було вирішувати багато як економічних, так і технологічних задач, і тим самим автоматизувати роботу заводів та підприємств. Так науковець розробив теорію цифрових автоматів та побудував математичні моделі нових комп’ютерів.

Згодом йому доручили очолити лабораторію обчислювальної техніки у Києві, де було створено одну з перших у континентальній Європі ЕОМ «МЭСМ». У грудні 1957 року там було створено Обчислювальний центр Академії наук, а в 1962-му виник Інститут кібернетики, який очолив Глушков.

«МИР» ― один з перших персональних комп’ютерів у світі

Розробки Глушкова були численними і дуже ефективними. Ще в 60-х роках було налагоджено виробництво досить потужної на ті часи ЕОМ «Київ». Вже в 1960 році на ній проводили експерименти з управління технологічними процесами на Дніпродзержинському металургійному комбінаті. У 1961 році на основі досліджень та розробок Глушкова побудували ЕОМ «Днепр». Вона автоматизувала процеси роботи зі сталлю на заводах. За 10 років було випущено понад 500 екземплярів цього пристрою, частина з яких пішла на експорт.

У 1963 році почали випускати маленьку машинку для інженерних розрахунків «Промінь». А у 1968 році з’явився «МИР» ― один з перших персональних комп’ютерів у світі. Глушков написав для нього мову програмування АЛМИР-65 та навіть запропонував аналог мишки ― писати на екрані монітора можна було за допомогою спеціального світлового пера. Цікаво, що комп’ютер Apple I з’явився лише в 1976 році, а IBM PC ― взагалі в 1981 році.

Персональний комп’ютер «МИР», 1968 рік

Вперше інтернет міг би з’явитися в Україні, якби не комуністи

Надихнувшись ідеями Анатолія Китова, у 1962 році Віктор запропонував проєкт «Загальнодержавної автоматизованої системи управління радянською економікою» (ЗДАС), 200 центрами середньої ланки в інших великих містах і до 20 000 терміналів на місцях. Для зв’язку передбачалося використовувати існуючу телефонну мережу. Кожен термінал міг взаємодіяти з будь-яким іншим. Тобто вчений хотів впровадити в Україні та інших країнах Радянського Союзу прототипу інтернету. Проте «совок» був би не «совком», якби все було б так просто.

Центральне статистичне управління від самого початку було проти. І зрозуміло чому ― в такій системі складніше видавати цифри, які подобаються владі. Глушков, який свого часу був членом ЦК компартії, продовжував наполягати. Але все потонуло в довгих дискусіях.

Впровадження ЗДАС обговорювалося також на Політбюро, і міністр фінансів виступив проти, мовляв, витрати занадто великі. На реалізацію проєкту потрібно було витратити близько 20 мільярдів рублів за 15 років. ЗДАС дала б змогу в реальному режимі часу отримувати будь-яку інформацію щодо стану економіки та на основі даних ухвалювати рішення. Глушков намагався довести, що ці витрати окупляться і в майбутньому принесуть тільки прибуток, але йому не повірили і сховали перспективний проєкт в стіл.

У 1969 році в Радянському Союзі знову згадали про проєкт Глушкова. А все через те, що розвідка «пронюхала», що у США працюють над розробкою ARPANET (прототипом сучасного інтернету). Але і цього разу через бюрократію та урізані бюджети, совок так і не піддався світовому технологічному прогресу.

Віктор Глушков (ліворуч) з колегами обговорює нову конструкцію ЕОМ. Фото: Ю. Мосенжник, ЦДАЕА

Людина, яка випередила час

Попри невдачу з ЗДАС, Глушков продовжив свою діяльність. За його ініціативи видали «Енциклопедію кібернетики». Вчений об’їздив майже весь світ, тривалий час був радником Генерального секретаря ООН з кібернетики. Завдяки йому в 1969 році у КНУ ім. Тараса Шевченка відкрили факультет кібернетики ― перший в СРСР.

У своїй книзі «Основи безпаперової інформатики» Глушков написав, що безпаперова інформатика розвивається надзвичайно швидко. У всіх розвинених країнах темпи збільшення кількості комп’ютерів, терміналів та сумарної продуктивності комп’ютерів і обсягу накопиченої в них інформації, різко випереджають темпи зростання всіх інших показників, що характеризують економіку і науково-технічний прогрес. Кожна людина матиме «електронний блокнот», що складається із плоского дисплея і мініатюрного радіоприймача. Набравши на клавіатурі спеціальний код, можна буде запросити з величезних комп’ютерних баз даних, об’єднаних між собою в мережу, будь-який текстовий чи графічний контент. А всі друковані ЗМІ кануть в Лету разом з телевізорами. Чи знав він щось?

Через тиждень після його смерті у 1982-му, новину про цю сумну подію опублікували у газеті New York Times. Журналіст написав, що розробки Глушкова зіштовхнулися з ідеологічними перешкодами з боку радянської влади, тому СРСР відставав у технологічному прогресі від західних країн. Але сама згадка про його смерть у такому джерелі багато про що говорить.

Раніше ми розповідали про Джона Маккарті ― «батька» штучного інтелекту та хмарних обчислень.