Як покращити важкий ґрунт

0 Comments

Підвищуємо родючість ґрунту – як удобрити ґрунт без перекопування?

Автор: Володимир https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=31 Перша редакція: 20 вересня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 4 хвилини 👀 6939 разів 💬 0 коментарів

Сьогодні ми розповімо про те, як досягти підвищення родючості ґрунту. На нашій ділянці ми постійно підтримуємо якість ґрунту на високому рівні та готові поділитися з вами своїм досвідом.

Завдання та спосіб

Ми воліємо вирощувати овочі на високих грядках, і простіше було б придбати для них ґрунт потрібної якості, адже це не такі вже й великі обсяги.

Однак ми готуємо ґрунт для грядок самостійно, намагаючись, щоб у ньому була необхідна кількість поживних речовин, що легко засвоюються рослинами. Крім того, велике значення має пухкість ґрунту, щоб корінню рослин було легше розвиватися.

Досягається результат шляхом внесення в ґрунт органічних речовин, при цьому не має значення, який це ґрунт – глинистий чи піщаний: спосіб дії буде той самий, хоча завдання виконуватимуться різні.

Головний недолік піщаного ґрунту – це погана здатність утримувати вологу, і ми вносимо в нього органіку для підвищення вологоємності. У глинистому ґрунті вода, навпаки, застоюється, і внесення органіки потрібне для розпушення ґрунту. Ось у чому вся різниця.

У нас є ідеальний компост для осіннього внесення. Він містить масу напіврозкладених частинок, які перешкоджатимуть ущільненню ґрунту та сприятимуть підвищенню пухкості.

Якщо ви хочете кардинально покращити якість ґрунту, потрібно двічі перекопати його з компостом. Ми завжди це робимо під час облаштування високих грядок.

Технологія перекопування

Взагалі перекопування землі в органічному землеробстві – табу, тому що ця процедура порушує структуру ґрунту. Однак казус полягає у тому, що спочатку потрібно цю структуру створити, а без перекопування ґрунту з органікою зробити це неможливо.

Найкращий спосіб підвищити родючість ґрунту – це закласти на місці майбутньої грядки компостну купу. Якщо у вас такої можливості немає, внесіть у ґрунт під глибоке перекопування компост, причому копати хоч глину, хоч пісок краще вилами: цей інструмент відмінно розпушує ґрунт, але не перевертає пласти.

Отже, спочатку я розподіляю по поверхні грядки компост, що містить безліч напівперепрілих деревних частинок. У цьому перевага саморобного компосту. Якщо у вас компосту немає, використовуйте замість нього солом’яну січку, пріле листя, сіно, торф або тирсу, що пролежала як мінімум рік.

Однак майте на увазі, що торф практично не містить поживних речовин і лише розпушить ваш ґрунт, а в траві, листі та соломі дуже мало азоту. Якщо грядка була покрита органічною мульчею, не знімайте її перед перекопуванням: мульча напевно вже почала розкладатися, і закладення її в ґрунт принесе користь.

Компосту на кожен квадратний метр потрібно від 3 до 10 л – чим більше, тим краще. Якщо ви плануєте одержати дуже високий урожай, можна внести на одиницю площі навіть 20-30 л компосту. Розклавши компост рівним шаром, я розсипав поверх нього деревний попіл. Попелу знадобиться від 300 г до 1 кг на 1 м² залежно від водневого показника ґрунту. Не забувайте, що попіл – це луг.

Перемішавши попіл з компостом, я розклав зверху шар скошеної газонної трави: вона не цвіла, і в ній немає ні насіння, ні бур’янів. Товщина трав’яного шару – 2-3 см. Тепер можна приступати до перекопування.

Я встромляю в ґрунт вила на всю глибину, розгойдую їх, не перевертаючи пласт, потім виймаю інструмент із землі і згрібаю в тріщину, утворену вилами, органіку. Потім я встромляю вила поруч і продовжую діяти таким самим чином. В результаті органіка потрапляє під шар ґрунту, але без перевертання пласта.

При початковому обробітку зовсім бідних або заболочених ґрунтів можна провести подвійне перекопування на глибину 60 см. Це дійсно ефективний спосіб, хоч і дуже трудомісткий. На удобрених компостом ґрунтах наступного року відмінно ростуть гарбузові культури і томати.

Декілька важливих нюансів

Друзі є ще декілька важливих моментів.

Відразу після перекопування потрібно провести мілке розпушування ґрунту граблями або плоскорізом на глибину 3-5 см. Якщо у вашій місцевості дуже сухо, полийте грядку перед розпушуванням.

Розпушивши верхній шар, ви зруйнуєте канали, якими з ґрунту випаровується волога, і зумієте на більш довгий час зберегти її в глибині. Волога для розкладання органіки дуже потрібна. Працюючи плоскорізом, можна не тільки зруйнувати утворені в ґрунті пори, а й розбити грудки.

Вносити зараз у ґрунт органічні добрива у вигляді коровяка або пташиного посліду недоцільно: азот знадобиться рослинам лише навесні.

Якщо замість компосту ви закладали в ґрунт опале листя, солому або іншу коричневу органіку, навесні доведеться внести на грядку набагато більше азоту.

Ось такою “начинкою” ми спочатку заповнюємо наші високі грядки. Ми вважаємо, що не раціонально витрачати ресурси на купівлю родючого ґрунту, якщо є всі можливості приготувати його самостійно.

Надалі, щоб отримувати стабільно високі врожаї, ми щорічно поповнюватимемо витрачені рослинами корисні речовини. Адже головне у цьому питанні – системність та баланс. Тобто скільки речовин рослини винесли за сезон із ґрунту, стільки ж органіки ви повинні в нього внести. Це закон.

Бувайте всі здорові!

10 способів
покращення стану ґрунтів

Ситуація з ґрунтами в Україні сьогодні вже на межі критичної, кажуть науковці. Фахівці ДУ «Інститут охорони ґрунтів» вже не перший рік попереджають, що стан ґрунтів дедалі погіршується, деградація пришвидшується, кліматичні зміни та господарська діяльність людини лише поглиблюють та ускладнюють ситуацію.

Проте говорити про деградацію і пояснювати її причини та наслідки можна довго, але ж хіба від цього з’явиться якась практична користь? І так зрозуміло, що зменшення родючості та значне погіршення здоров’я ґрунтів — це велика проблема, яка у найближчому майбутньому відіб’ється і на агробізнесі, і на економіці країни в цілому, і на екології. Тож у проекті «Ґрунт: Рятувальна операція» разом з експертами «БТУ-ЦЕНТР» краще поговоримо про те, як вирішувати цю проблему, як призупинити деградацію, за мірою можливості покращити стан ґрунтів та не розоритися у осяжному майбутньому через стрімке зниження родючості.

Деградація якщо не почати дбати про ґрунти сьогодні, завтра вже буде пізно

Головні проблеми, що впливають на стан ґрунтів

За словами фахівців, на сьогодні основними причинами втрати родючості є:
Нераціональне та непродумане використання великих кількостей мінеральних добрив.
Відсутність сидератів та мала кількість бобових і багаторічних трав в сівозміні.

Зростаюче використання пестицидів, що накопичуються в ґрунті та змінюють нормальну схему життєдіяльності ґрунтової флори.

Знищення лісозахисних смуг, через що, зокрема, посилюються процеси вітрової ерозії.

Недотримання сівозмін. Кожна культура забирає з ґрунту різні елементи, взаємодіє з ним по-різному. Монокультура та монотонна сівозміна, незмінна структура посівних площ виснажують ґрунти, змінюють їхню початкову структуру.

Саме ці фактори потрібно враховувати, розробляючи стратегію покращення ґрунту. Адже, щоб вилікувати хворобу, потрібно знати її причину і усувати саме причину.

Способи покращення стану ґрунтів

Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

Ми виділяємо три складові здорового ґрунту: хімічну, фізичну і найголовнішу — біологічну. Раніше ми робили головний акцент на хімічній складовій, проте зараз вже зрозуміли, що основну увагу потрібно приділяти саме біологічній. Я маю на увазі всю ту біоту, яка живе у ґрунті, а також біологічні властивості та характеристики самого ґрунту. Адже це повноцінна жива система, яка існує та розвивається за власними законами. У тому числі потрібно й досліджувати ґрунтові мікроорганізми, досконало вивчати їхню діяльність та їхню роль. Ми дійшли висновку, що не можна господарювати на землі так, як раніше. Те ставлення до ґрунту, яке було в нас раніше, призвело до зниження урожайності, погіршення якісних характеристик самого ґрунту,

— каже Гарольд ван Ес, професор Корнельського університету (Нью-Йорк, США).
Гарольд ван Ес, професор Корнельського університету (Нью-Йорк, США)

Гарольд ван Ес не лише займається дослідженнями стану ґрунтів, але й є учасником та одним із засновників програми Soil Health, що розглядає ґрунти не як неживий субстрат, а як живу систему, своєрідний організм.

Багато фахівців вважають, що потрібно переходити на безплужний обробіток ґрунту, аби не втрачати вологу, а відповідно і врожайність. Тож потрібно намагатися мінімізувати обробіток, шукати технології, що будуть оптимальними саме для умов конкретного господарства.

Особисто я проти інтенсивних технологій обробітку, тому що вони негативно впливають на ґрунти, порушують їхню структуру, руйнують поверхневі шари. Проте одразу переходити на no-till тим, хто вирішив це зробити, я б не радив. Перехід повинен бути поступовим, бо якщо одразу перейти на no-till, це також може бути шкідливим для ґрунтів. Ми радимо для переходу спочатку застосовувати технологію обробітку strip-till, це, на мою думку, краща система для України,

Крім того, потрібно пам’ятати, що обробіток вологого ґрунту становить найбільшу небезпеку, спричиняючи досить значне переущільнення. Тому без нагальної потреби не варто виводити техніку на вологе поле.

Запровадити маршрутизацію руху техніки полем, щоби скоротити кількість проходів та забезпечити рух одними й тими ж слідами.

Здвоювати або потовщувати колеса тракторів, а за можливості — взагалі відмовитися від колісних тракторів, особливо на фізично недостиглих ґрунтах.

Застосовувати комбіновані та широкозахватні агрегати, комбінувати технологічні операції, щоб зменшити кількість проходів техніки.

Періодично перевіряти щільність ґрунтів за допомогою пенетрометра — пристрою, який дає змогу оцінити щільність на глибині до 60 см.

Якщо ущільнення на полі вже спостерігається, може допомогти глибоке рихлення (чизелювання) на глибину 50-70 см. Післядія такої операції спостерігається протягом 2-3 років. Оранка з наступним механічним обробітком у такому випадку будуть неефективними, оскільки вони хоч і зменшують об’ємну масу ґрунту, проте призводять до його інтенсивного брилування. Це, у свою чергу, створює додаткові витрати на обробіток.

Там, де це можливо, рекомендовано застосовувати сівалки прямого висіву, це дозволяє суттєво зменшити навантаження на ґрунти.

Планувати сівозміни ґрунтознавці та практики настійно рекомендують на 5-7 років вперед з обов’язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням, щоб отримувати хороші врожаї.

У будь-якому випадку потрібно дотримуватись оптимального планування ротації культур на полі. Найкраще, коли сівозміни плануються наперед, якщо немає змогу робити довготривале планування, то хоча б за 2-3 роки, тоді агроном має змогу краще контролювати стан ґрунтів і добирати культури як з урахуванням кращих попередників, так і з урахуванням впливу кожної конкретної культури на структуру ріллі.

Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай, зауважують фахівці.

Що сьогодні потрібно зробити, щоб слова пана фон Лібіха не були для України пророчими? Потрібно зняти з голови корону знатного агронома, побороти свої амбіції і консерватизм, розробити на 10-20 років у кожному фермерському господарстві чи агрохолдингу «Програму виходу з кризи в темі родючості ґрунтів». Почнемо з простого. Якщо ви завтра посієте 5-10 га гірчиці чи редьки олійної (погода сприяє цьому), ви збережете кошти на придбання насіння цих культур. Але його можна влітку і придбати за незначні кошти. З 10 га зберете 10 т насіння (не обов’язково високих репродукцій) і посієте пожнивно 500-700 га сидератів (норма висіву сидератів від 15 до 20 кг/га). Якщо у вас щорічно буде висіватись по 10% від загальної структури сидеральних культур, ви не станете заручником пророцтва пана Лібіха. Отримайте 200-350 ц/га зеленої маси, яка замінить дорогоцінні і вже недоступні органічні добрива в еквіваленті 20-35 т/га. Управляйте і відпрацюйте культуру роботи з рослинними рештками. Регулюйте подрібнювачі і слідкуйте за розміром решток. Застосовуйте рекомендовані на ринку продукти, які сприяють біотрансформації рослинних решток в гумус, які активізують мікробні угрупування ґрунту. Інвестуйте в хімічну меліорацію ґрунтів, вивчайте досвід успішних господарств. Щорічно робіть кроки для збереження родючості ґрунтів. Майбутні покоління вам будуть вдячні. Тільки це потрібно зробити вже сьогодні. Правильне рішення, але прийняте з запізненням, вважається помилковим,

— каже Олексій Сергієнко, незалежний експерт з агротехнологічних питань, кандидат біологічних наук.
Олексій Сергієнко, незалежний експерт з агротехнологічних питань, кандидат біологічних наук.

Біопрепарати — хороший інструмент для вирощування врожаю. У світі ринок біопрепаратів щорічно зростає на 12-17%. Але обсяг використання мікробних препаратів, і знання про технології їх застосування, в Україні значно нижче, ніж, наприклад, в Європі і США. За кордоном вже давно зрозуміли, що за інтенсивного землеробства знижується різноманітність видів ґрунтових мікроорганізмів, відбувається порушення хімічного і біологічного балансу ґрунтів. Як наслідок, родючість ґрунту знижується. Саме тому потрібно заселяти ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізувати фітотоксини і покращувати біологічну активність ґрунту.

До того ж біозахист дозволяє зробити акцент саме на профілактиці хвороб та шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.

Цікаво, що у тій самій Європі все більше звертають увагу на біопрепарати саме українського виробництва – вони дешевше за локальні аналоги, але не поступаються якістю. Наприклад, український виробник мікробних препаратів «БТУ-ЦЕНТР» експортує свої біопрепарати до 15 країн світу, має представництво в Німеччині та ще в 10 країнах наразі відбуваються дослідження ефективності.

Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте органіка ґрунту потрібна, а враховуючи його нинішній стан — навіть необхідна. Тож внесення компостів потрібно зробити обов’язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.

Лісосмуги захищають поля від вивітрювання верхнього шару ґрунту, виконують функцію снігозатримання, певним чином регулюють мікроклімат агроценозів, утворюють стабільні екосистеми та мають ще багато важливих функцій. Тому відновлювати та зберігати полезахисні лісосмуги сьогодні важливо, як ніколи. Проте їх продовжують активно винищувати, проводячи незаконні вирубки, а от насаджують вже не так охоче. Тож цьому питанню також слід приділити увагу.

8. Використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних груп земель залежно від крутизни схилів

На жаль, цьому питанню сьогодні не приділяється належна увага, а особливості обробітку ґрунтів на схилах багато хто просто не враховує. Можливо, саме час взятися серед іншого і за цю проблему.

Більшість ґрунтознавців одностайно вважає, що працювати над збереженням вологи, яка конче потрібна і для гарного стану ґрунту, і для його родючості, потрібно з врахуванням усіх шарів ґрунту при проведенні агротехнічних заходів. Тобто у питанні збереження вологи працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.