Що можуть зробити колектори у 2022 році

0 Comments

Захист від колекторів – як захиститися від колекторів?

У березні 2021 року був прийнятий закон, який захищає боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Відповідно до нового закону колектори отримали чіткий регламент щодо етичної роботи.

Зокрема, закон забороняє колекторам втручатися в особисте життя людини, погрожувати, шантажувати, вчиняти психологічний та фізичний тиск, дзвонити в неробочий час, спілкуватися з друзями та родичами тощо.

Чи можуть колектори звертатися до мене замість банка або МФО, де я брав кредит?

Так, якщо ви прострочили термін виплати свого боргу, банк чи МФО має право передати вашу справу колекторській службі.

Колектори можуть телефонувати, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення. Але неетичні методи роботи, як телефонні дзвінки вночі, автодозвін більше 30 хвилин на добу, погрози та інше — під забороною, це вимога законодавства.

Чи можуть колектори використовувати погрози, шантаж, вчиняти психологічний та фізичний тиск?

Ні. Колекторам заборонено використовувати погрози, шантаж, вчиняти психологічний та фізичний тиск.
Якщо з вами сталася така ситуація, зверніться зі скаргою до НБУ. Подати її можна через Опендатабот.

Чи можуть колектори повідомляти третіх осіб про наявність заборгованості?

Колектори мають право звертатися щодо кредиту лише до споживача, який оформив кредит або його законного представника, до спадкоємця, до поручителя або майнового поручителя. При цьому колектори не мають права повідомляти третіх осіб про наявність заборгованості чи вимагати від них прийняти на себе зобов’язання щодо заборгованості, якщо вони не виступали поручителями по кредиту.

Також колектори не можуть взаємодіяти із боржником та пов’язаними особами у випадку, якщо людина перебуває у лікарні, є недієздатною або обмеженою в дієздатності особою, інвалідом 1 групи або неповнолітньою особою з моменту отримання підтверджувальних документів.

Якщо з вами сталася така ситуація, зверніться зі скаргою до НБУ. Подати її можна через Опендатабот.

Чи можуть колектори зустрічатися зі мною, не погодивши зі мною таку зустріч?

Ні, колектор не може зустрічатися без повідомлення та погодження цієї зустрічі.

Також колектор не може взаємодіяти з боржником більше двох разів на добу, окрім випадків, коли ініціатива йде від боржника. Більше того, взаємодія за допомогою засобів зв’язку вважається такою, що відбулася, якщо особі передано інформацію про розмір простроченої заборгованості, порядок її погашення, розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов’язань за договором про кредит або відповідно до закону.

Якщо з вами сталася така ситуація, зверніться зі скаргою до НБУ. Подати її можна через Опендатабот.

Як припинити дзвінки колекторів родичам

Відкрийте Опендатабот та перейдіть до розділу «Допомога». Далі — в розділ «Як захиститися від колекторів». Відповідайте на питання боту, і він допоможе визначити ваші права та права колекторів (колекторської компанії), що телефонує вашим родичам.

У випадку, якщо родичі не давали згоду на спілкування по кредиту або не виступали поручителем, дзвонити їм (відповідно до закону про колекторів) не мають права. Бот допоможе підготувати та відправити скаргу на колекторів в Національний банк України.

У разі задоволення скарги колекторська компанія може навіть втратити ліцензію на право займатися такою діяльністю.

Що робити, якщо на мене взяли кредит?

По-перше, треба подати заяву до поліції про такі шахрайські дії, перевірити, чи не був загублений паспорт або інший документ, що ідентифікує особу.

Якщо ви дізнались про шахрайський кредит від колекторської компанії, подайте скаргу в саму компанію та в Національний банк України.

Скаргу можна подати через Опендатабот — перейдіть до розділу «Допомога», далі в розділ «Як захиститися від колекторів».

Чи можуть колектори описувати майно?

Ні, колектори не можуть самостійно проводити опис та вилучення майна. Це може робити виключно Державна виконавча служба або приватний виконавець за умови отримання рішення суду про примусове стягнення заборгованості.

Щоб перевірити наявність виконавчого провадження відносно себе, відкрийте Опендатабот та введіть свій ІПН.

Чи можуть колектори обмежити виїзд за кордон?

Дійсно, у деяких випадках вам можуть обмежити виїзд за кордон. Але це не те, що можуть зробити колектори. Накласти обмеження на виїзд за кордон може лише виконавча служба, якщо є відповідне рішення суду, що вступило в законну силу. Колекторська компанія повноважень накладати такі обмеження не має.

Щоб перевірити наявність виконавчого провадження відносно себе, відкрийте Опендатабот та введіть свій ІПН.

Як перевірити чи має компанія акредитацію від Національного банку онлайн?

Якщо ваш борг у банку або МФО було передано колекторській компанії, важливо перевірити, що ця фірма працює легально та має відповідну акредитацію від Національного банку України. Зробити це онлайн можна за допомогою сервісу Опендатабот «Реєстр колекторських компаній України». На сайті ви можете виконати пошук за назвою, кодом компанії або номером телефону.

Дітей не чіпати, вночі не дзвонити. Що змінить новий закон про колекторів

Стягувачі боргів, які “що хочуть — те і творять”, в Україні стали таким собі повсякденним злом, на яке неможливо знайти управу і від якого можна тільки триматися в стороні. І прийнятий за основу законопроєкт, що покликаний з ним боротися, навряд чи це змінить

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт “Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості” / Getty Images

Сіра зона: як заробляють колектори

Колектори, які професійно займаються стягненням боргів з фізичних осіб, за останні роки стали в Україні справжньою притчею во язицех: прийнято вважати, що вони заради отримання грошей не гребують ніякими методами. ЗМІ повняться несамовитими розповідями жертв колекторів про їх методи. Там є все — від непристойних оголошень про дітей боржників до постійних нічних дзвінків, від погроз фізичної розправи до силового виселення з квартири. Доходить до того, що колектори навіть беруть заручників, але поліція, якщо вірити скаргам потерпілих, або не завжди реагує, або реагує досить стримано.

Звичайна практика в Україні, коли колекторські (факторингові) фірми купують за невисокою ціною у банків, фінансових компаній, інших колекторів або навіть у комунальних підприємств борги громадян. При цьому законодавство дозволяє власнику боргу вимагати у боржника виплати всієї суми, включаючи накопичені відсотки і штрафні санкції.

Нерідко це використовується на шкоду людині: наприклад, коли вона чомусь не внесла останній платіж за споживчим кредитом. Колектори можуть свідомо почекати кілька років, поки не виявиться, що сума до виплати — в десятки разів більша, ніж людина мала, тому що договором було передбачено високі штрафні санкції, які з часом перетворили суму боргу в непідйомну.

При цьому колектори зазвичай не поспішають діяти через суд (або принаймні це далеко не основний їхній інструмент). Причин тут декілька:

  • суд має право за заявою боржника зменшити розмір неустойки, якщо вона в рази перевищує розмір боргу за основним зобов’язанням — колекторам це невигідно,
  • часто задавнення позову по стягненню заборгованості вже закінчилося, так що суд просто відмовить у задоволенні позову,
  • процес може затягнутися на роки, а витрати на нього можуть перевищити суму, яку колектори розраховують стягнути з боржника,
  • у колекторів далеко не завжди є всі документи, які є обов’язковими для стягнення заборгованості.

З іншого боку, формально колекторського бізнесу в Україні не існує. Однак ні для кого не секрет, що деякі банки і фінансові компанії мають власні або афілійовані колекторські агентства, інші ж – звертаються до тих, хто працює на ринку. В цілому колекторська схема виглядає наступним чином: банки продають колекторським компаніям борг зі знижкою від 50 до 90%. Тобто колекторська фірма може заплатити всього 10% від суми заборгованості і забрати боржника. “Працює” з ним, а потім може неформально поділитися з банком тим, що вона отримала, в подяку за наводку.

Наслідки “наїздів” колекторів бувають сумні — періодично ЗМІ повідомляють про самогубства людей, що зневірилися через пресинг колекторів, про сім’ї, що розпалися, і т. д. При цьому залучити таких ділків до відповідальності буває складно ще й тому, що вони далеко не завжди застосовують відразу силовий вплив, частіше користуються психологічними трюками, які “під статтю не підведеш”.

На руку недобросовісним колекторам і доступність на ринку України різноманітних відомчих баз даних — з них колектори можуть підчерпнути практично будь-яку інформацію про людину і його родичів. Ситуація ускладнюється тим, що часто на роботу в колекторські агентства йдуть або люди, які раніше працювали в правоохоронних органах (вони знають специфіку і зберегли зв’язки з колишніми колегами), або “відставні” бандити, які готові діяти відповідними методами і не бояться правоохоронців.

Закони не писані

Є й відверті суперечності в законодавстві. З одного боку — такого бізнесу, як коллекторство, формально не існує. З іншого — згідно з положенням НБУ “Про виведення неплатоспроможних банків з ринку”, банк має право звернутися до третіх осіб за послугами зі стягнення заборгованості, щоб звільнити свої баланси від токсичних кредитів. Так що банки самі проводять аналіз клієнтської бази, виявляючи проблемних боржників і продаючи кредитні портфелі колекторам.

Але, як неофіційно зізнаються учасники цього ринку, банки — далеко не головні їхні клієнти. Лідирують мікрофінансові організації (МФО), що надають “швидкі позики”, — кожен їхній клієнт має в середньому по три кредити. Користуються послугами колекторів також фінансові компанії, які мають тисячі договорів, наприклад, з обслуговування споживчих кредитів, сервісні компанії, які постачають комунальні послуги і т. д. За деякими оцінками, за останні роки в руки колекторів перейшли права вимоги на сотні мільйонів гривень.

При цьому в умовах законодавчої неврегульованості, колекторською компанією може стати будь-яка фірма, яка найняла декількох співробітників і підписала договір з банком (або іншим замовником). Колекторам сьогодні не потрібно отримувати ні ліцензій, ні інших дозволів — відповідно, і звітувати вони ні перед ким не зобов’язані.

Поміж іншим, це означає, що ступінь незаконності дій колекторів доводиться визначати не в комплексі їх роботи по конкретному боржнику, а по кожній конкретній ситуації. Нічні телефонні дзвінки з вимогами повернути борг — окремо, погрози фізичної розправи — окремо, псування майна — окремо. Так, дійсно, ніяких правоохоронців не напасешся.

Українські політики давно обіцяли вирішити проблему, ввести роботу колекторів в правове поле, але все руки не доходили. Деякі законопроєкти вносилися, але потім, уже при їхньому проходженні по робочим групам, несподівано змінювалися. Наприклад, зникала відповідальність колекторів, зате їх реєстрацію і діяльність законопроєкт дозволяв. У грудні 2019-го Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №2133 про захист боржників від протиправних дій колекторів. Але на цьому справа застопорилася. Пізніше були й інші спроби, але також не отримали розвитку.

Вплинула на ситуацію і пандемія: під час карантину влада оголосила кредитні канікули. Позичальникам дозволили тимчасово не повертати гроші банкам, боржників заборонили виселяти з житла.

Однак стратегічно проблема не вирішувалася, і в результаті з’явився законопроєкт №4241, що повинен захистити боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев з цього приводу написав у своєму телеграм-каналі: “Законопроєкт №4241, що обмежує свавілля колекторів, — це той проєкт, за який хочеться вибачитися. Вибачитися, що пізно. Пізно ми винесли в зал закон, який забороняє приниження людини при стягненні боргу. забороняє нічні дзвінки, дзвінки роботодавцю, сусідам, родичам, поширення персональних даних. Дає Нацбанку ефективні повноваження щодо захисту прав людей. і так, звичайно, борги треба платити. Але завжди і, незважаючи ні на що залишатися людьми “.

Одним з ініціаторів законопроєкту став НБУ, який з 1 липня 2020 р. здійснює нагляд за небанківським фінсектором. Тільки за липень-серпень минулого року регулятор отримав 2408 скарг громадян на небанківські фінансові компанії, а значна частина з них стосувалася саме дій колекторів. Серед найбільш поширених порушень — використання колекторами персональних даних без дозволу з метою стягнення проблемного боргу.

У свою чергу, омбудсмен Людмила Денісова в 2019 р. отримала більше 500 скарг громадян щодо захисту персональних даних, а в 2020-му — майже 700. Більше 60% скарг, що надійшли, стосуються порушення права на приватність колекторськими компаніями.

Етика і контроль

Отже, 27 січня Верховна Рада 355 голосами прийняла в першому читанні законопроєкт №4241 “Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості”. Документ в його нинішньому вигляді встановлює правила роботи колекторів, вимоги до етичної поведінки з боржниками, санкції за можливі порушення, нагляд за колекторською діяльністю.

Депутати в сесійній залі чітко аргументували необхідність його прийняття. Як заявила один з авторів документа Ольга Василевська-Смаглюк, він дозволить прибрати з ринку тих, хто “застряг в 90-х роках”.

Під час обговорення згадувався і “справжній терор”, який колектори влаштовують по відношенню до людей, які взагалі не мають відношення до кредитів, і невтішна статистика, згідно з якою третина всіх скарг депутатам, пов’язаних з фінансовими установами, — це скарги на колекторів.

Депутат від “ЄС” Ніна Южаніна, втім, вказала, що норми закону будуть стосуватися тільки кредитних договорів, укладених після його прийняття. Виходить, що величезний пласт нині існуючих проблем, пов’язаних з колекторами, залишиться невирішеним.

Розглянемо пропоновані норми докладніше.

Перше і принципово важливе в законопроєкті: вводиться законодавче визначення колекторської компанії і колекторської діяльності. Також документ розділяє поняття “кредитодавець” і “новий кредитор”, тим самим легалізувавши передачу (продаж) боргу колекторській компанії.

Згідно із законопроєктом основне навантаження з контролю за колекторами ляже на Національний банк України. Він буде вести публічний реєстр колекторських компаній, в якому зобов’яжуть зареєструватися всіх колекторів (при цьому регулятор буде перевіряти не тільки самі фірми, їх співробітників та керівництво, а й їх засновників). Колекторською діяльністю не зможуть займатися особи з непогашеною судимістю за низкою статей, росіяни, жителі ОРДЛО.

Також НБУ буде здійснювати нагляд за колекторами і їх поведінкою по відношенню до споживачів. Причому не тільки контролювати дотримання колекторами законодавства, а й встановлювати додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, захищати права останніх, розглядати звернення громадян. У разі порушень НБУ зможе штрафувати порушників або виключати їх з реєстру.

Утім, закон намагається впливати на всіх учасників процесу виникнення боргу. Так, банки і фінансові компанії ще під час підписання кредитного договору будуть зобов’язані попереджати клієнта про можливе залучення колектора в разі прострочення платежів. Причому інформація про залучені колекторські компанії повинна бути розміщена на сайті кредитора.

Самі ж колектори зобов’язані будуть дотримуватися конкретних вимог по етичному поводженню при взаємодії з боржниками-фізособами. Підхід “що не заборонено – те дозволено” скасовується: законопроєкт якраз встановлює виключний перелік дозволених форм і способів взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг, а заодно — вводить обмеження на максимальну частоту такої взаємодії.

Наприклад, не можна буде вводити людину в оману щодо розміру його боргу, наслідків невиконання договору, дзвонити вночі і приховувати номер. Причому будь-яке спілкування колектора з боржником — тільки під аудіозапис, що повинна зберігатися три роки. Колектори не мають права також використовувати цілу низку персональних даних боржника.

Передбачена також відповідальність за порушення: від штрафів до виключення з реєстру колекторських компаній.

Але після прочитання тексту законопроєкту залишається багато питань. Наприклад, там постійно згадуються колектори стосовно до споживчих кредитів. Але відомо, що колекторські компанії охоче “беруть у роботу” найрізноманітніші типи боргів — наприклад, за комунальні або інші нефінансові послуги. Однак сфера ЖКП — явно поза компетенцією Нацбанку, як і багато інших сфер, в яких також може утворюватися борг. Хто і як буде регулювати роботу колекторів у цих випадках — незрозуміло.

Що і для кого зміниться?

НБУ, звичайно, головний бенефіціар — він отримує масу нових повноважень, відповідно, разом з бюджетом під них. Також посилиться вплив Нацбанку на позабанківському фінансовому ринку. Що цікаво, НБУ об’єднає в собі нормотворчу і контрольну функції — він буде сам визначати, за якими критеріями відносити фірму до числа колекторських і сам же стежити за виконанням цих критеріїв.

Але тут нам доведеться зробити невтішний прогноз. Для тих колекторів, які і раніше працювали повністю в рамках закону, тепер мало що зміниться. Хіба що доведеться регулярно подавати звіти про свою діяльність, та перевіряючі з’являться. А для сірих колекторів, які працюють здебільшого за межами закону, не поміняється взагалі нічого.

Методи їх “роботи”, швидше за все, підпадають під регулювання нормами Адміністративного та Кримінального кодексів. А значить, для позбавлення від “колекторського свавілля” в Україні повинні почати нормально працювати і правоохоронні органи, і суди.

А ось позичальникам доведеться вникнути в нові законодавчі норми і при підписанні кредитних договорів стежити, щоб там були чітко прописані умови передачі їх боргу колекторам. У принципі при жорсткому дотриманні норм закону, проблем виникати не повинно.

Але — при дотриманні. А в реальному житті завжди залишається місце для тіньових колекторів, яким будуть байдужі вимоги по взаємодії з боржниками. Зробити цю взаємодію цивілізованою — завдання вже скоріше не НБУ, а правоохоронних органів. Так само як і уникнути ситуації, коли колекторська компанія має офіційну і тіньову складову своєї роботи.