О. ГЕНРІ – Біографія, життя і творчість письменника

О. ГЕНРІ (O.Henry; автонім: Портер, Вільям Сідней — 11.09.1862, Ґрінсборо, шт. Півн. Кароліна — 05.06.1910, Нью-Йорк) — американський письменник.

Народився в сім’ї лікаря. Можливо, успадкував схильність до літератури від матері, котра малювала та віршувала, та діда, редактора місцевої газети. Після смерті матері (1865) вихованням О. Генрі займалася тітка по батькові, Евеліна Портер. У її приватній школі він провчився до 1876 р. Одним із найпоширеніших завдань учительки було скласти продовження оповідання, початого нею. За спогадами однокласників, О. Генрі найкраще за всіх вдавалося вигадувати незвичайні кінцівки.

У 17 років О. Генрі розпочав працювати у свого дядька і невдовзі отримав диплом фармацевта. В аптекарському клубі він зустрічав найрізноманітніших людей; у той час розквітнув його талант карикатуриста.

У 1882 р. О. Генрі поїхав у Техас, де провів наступні п’ятнадцять років життя. Перші два роки жив на ранчо своїх друзів Холлів, де навчався всьому, що повинен вміти справжній мешканець Заходу, а також вивчав французьку, німецьку й іспанську мови. Переїхавши в Остін, О. Генрі працював клерком і весь вільний час присвячував читанню. 1 червня 1887 р. одружився з Етол Естес. Став креслярем у Земельному управлінні штату Техас і одночасно надсилав у різні редакції свої гуморески. У вересні 1889 р. отримав перший гонорар з газети «Детройт фрі прес», і того ж місяця народилася його донька Маргарет Ворз. Із 1891 р. О. Г. — касир в Остінському Національному банку.

У березні 1894 р. О. Генрі став редактором, видавцем, художником і автором газети «Роллінґ Стоун» («Rolling Stone»). Більшість оповідань, опублікованих у ній, — пародії на відомі літературні штампи. Чимало з них своїми темами, героями та стилем стали попередниками майбутніх знаменитих новел. Через брак коштів газета проіснувала всього рік.

В Остінському банку виявилася нестача, і О. Генрі звинуватили у розтраті, не взявши до уваги того, що він видав значну суму грошей без розписки з наказу керуючого банку, про що той попередив ревізора та суд. Чекаючи суду, О. Генрі вів гумористичний відділ у газеті «Х’юстон Пост» («Houston Post»). У скетчах і гуморесках того періоду вже з’являються теми «облудного блиску», іронії долі, прихованої шляхетності; діють такі герої, як митці, шахраї, закохані. Монолог «Репортера «Пошти» перед оповіданням «Ніч помилок» («The Night of Errors») містить кредо О. Генрі: його цікавить повсякденне життя звичайних людей, яких він порівнює з маріонетками.

Справу про розтрату поновили, й О. Генрі зобов’язали постати перед судом. Він переховувався в Новому Орлеані, де працював репортером, а через кілька тижнів виїхав у Гондурас. Враження від життя у цій тропічній країні правлять за матеріал для оповідань, яким властиві пригодницька фабула, реалістичні та яскраві замальовки природи, культури та побуту мешканців Латинської Америки. Згодом, у Нью-Йорку, за порадою видавця двадцять із них були перероблені й об’єднані у першу книгу О. Генрі — «Королі й капуста» («Cabbages and Kings», 1904; Для живої та насиченої подіями тканини роману характерне розмаїття способів типізації, на-смішкувато-іронічне ставлення до дійсності, гра зі словом, прийом циклізації новел за місцем дії чи головним героєм. Назва та передмова до роману нагадують про «Алісу в Задзеркаллі» Л. Керролла. Своїм змістом і сатиричною спрямованістю О. Генрі полемізує з «колоніальною» літературою (Р. X. Девіс та ін.) і наближається до авторів, які засуджували на початку XX ст. агресивність США щодо «бананових республік (Марк Твен, Г. Фуллер та ін.).

Через тяжку хворобу дружини О. Генрі повернувся в Остін. Відразу ж після смерті Етол його заарештували і в березні 1898 р. засудили до п’яти років ув’язнення. У в’язниці О. Генрі продовжував писати новели, головна тема яких — доля зневаженої людини. З досвіду цих років народився головний герой збірки «Шляхетний шахрай» («The Gentle Grafter», 1908); зустрічі з техаськими та мексиканськими розбійниками дали сюжети для «Серця Заходу» («Heart of the West’ 1907); доля реального в’язня — в основі однієї з найкращих новел «Навернення Джіммі Валентайна» («A Retrieved Reformation»). Псевдонімом О. Генрі вперше підписався під оповіданням «Різдвяний подарунок Свистуна Діка» («Whistlir: Dick’s Christmas Present»).

Вийшовши на волю, О. Генрі деякий час жив у Піттсбурзі, а в 1902 р. переїхав у Нью-Йорк Усе створене за останні вісім років життя — найзначніша частина творчості письменника. Вийшли друком збірки «Чотири мільйони» («The Four Million», 1906), «Палаючий світильник» («The Trimmed Lamp», 1907), «Серце Заходу». «Голос великого міста» («Voice of the City», 19081. «Шляхетний шахрай», «Дороги долі» («Road of Destiny», 1909) та ін.

Новела О. Генрі — визначне явище в історії світової літератури. Використовуючи досвід В. Ірвінґа, Е. А. По, Марка Твена й ін., перипетії власної долі та журналістські навики, О. Генрі довів де досконалості провідний жанр американської прози. Його новели вирізняються захопливою фабулою, стислістю, добрим гумором. їм притаманний принцип «подвійної сюжетної пружини», що спрацьовує у фіналі. Справжня розгадка старанно і непомітно готується від самого початку, але приховується підстановкою оманливого розв’язку.

Світ новел нагадує життя О. Генрі своєю калейдоскопічністю, неймовірністю і водночас буденністю того, що відбувається. Це енциклопедія повоєнної Америки, де з однаковою легкістю оповідається про ковбоїв Дикого Заходу, провінційних фермерів та продавщиць Нью-Йорка. Герой О. Генрі, зазвичай, пересічна людина, котра вміє знаходити пригоди у повсякденності. Автор називав своїх персонажів типами: його цікавила не їхня внутрішня подоба, а ситуації, в які вони потрапляють. Мова новел характеризується вживанням просторічної лексики та сленгу, широким використанням прихованих цитат із творів світової літератури.

Вершина творчості О. Генрі — новели про Нью-Йорк. Заперечуючи самою назвою своєї збірки («Чотиримільйони») твердження, щонью-йоркську суспільність утворюють чотириста осіб, новеліст відтворює бурхливе життя всіх чотирьох мільйонів його мешканців. Він звертається до таких характерних для його сучасників (С. Крейн, Т. Драйзер) тем, як самотність людини у великому місті, всесильність грошей; до проблем соціального дна. Але О. Генрі бачить у Нью-Йорку і особливий, казковий світ; це «велике місто Багдад-над-підземкою». Закони випадку і мудрої долі керують його мешканцями; розповідає про це добрий і насмішкуватий оповідач. Понад сто сорок новел читаються як розділи однієї книги, подібно до казок «Тисячі й однієї ночі». Вважати просто «розрадником» О. Генрі неправомірно: лише одна із його героїнь виходить заміж за мільйонера («The Buyer from Cactus-City»); протилежні за тоном новели «Дари волхвів» («The Gift of the Magi») та «Умебльована кімната» («The Furnished Room») доводять близькість горя та радості у світі. Після виходу «Чотирьох мільйонів» О. Генрі здобув шалений успіх. Критики з «Атлантік Манслі» («Athlantic Monthly») та «Букмена» («Bookman») порівнювали його з Ґ. де Мопассаном, А. Чеховим, Дж. Р. Кіплїнґом. Лише за 1904-1905 pp. О. Генрі написав близько ста двадцяти новел.

У 1907 р. О. Генрі одружився із Сарою Коулмен, своєю приятелькою по Ґрінсборо. Він працював над віршами до музичної комедії за новелою «Тому, хто чекає» («То Him, Who Waits»). З’явився задум роману — історія життя сучасної людини. Проте здоров’я письменника ставало дедалі гіршим. 5 липня 1910 р. О. Генрі помер у Нью-Йорку і був похований в Ешвіллі.

Ставлення критики до творчої спадщини новеліста було неоднозначним. У перші десять років після смерті письменника популярність його творів була вражаючою; його називали одним із видатних письменників світу (С. В. Дорен, А. Хендерсон, X. Роллінз). З 1919 р. кращі американські новели публікують у збірках «Оповідання, що отримали премію О. Генрі» («О. Henry Memorial Prize Stories»). У середині 20-х pp. О. Генрі почали вважати «розважальним» автором, котрий прикрашує дійсність (Ф. Л. Патті, Г. Менкен). Автори статей і монографій другої половини XX ст. визнають, що творчість письменника посідає унікальне місце в історії американської літератури. Сьогодні О. Генрі — один із найбільш читаних і популярних авторів у всьому світі.

Першим перекладачем О. Генрі українською мовою був Остап Вишня (збірка «Любовні напої», 1924). Згодом його перекладали В. Мисик, М. Тупайло, В. Іванов, М. Дмитренко, О. Логвиненко, О. Терех, В. Мусієнко, М. Рябова.

Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

Хом`яки якої породи живуть довше і як продовжити життя вихованцеві?

Завдяки швидкому темпу сучасного життя хом`яки стали одними з найбільш затребуваних домашніх вихованців: їх не треба вигулювати, піддавати обов`язковим гігієнічних процедур на зразок вичісування шерсті, ретельно продумувати раціон харчування. Добродушні гризуни кмітливі, доброзичливі, невибагливі до умов утримання і догляду, тому підходять для людей, у яких немає можливості приділяти багато часу вихованцеві. У домашніх умовах хом`яки живуть в середньому 2-2,5 року. На тривалість життя впливає порода, генетичні особливості, умови утримання.

1 Термін життя в залежності від породи

На тривалість життя гризуна багато в чому впливають порода і генетична схильність. Якщо в роду у звірка були довгожителі – велика ймовірність, що він проживе довше за своїх родичів. Якщо є можливість, перед придбанням бажано ознайомитися з родоводом вихованця, дізнатися про здоров`я його батьків, з`ясувати, померли чи вони природною смертю або внаслідок хвороби.

Хом`яками-довгожителями вважаються особи у віці 3-4 років, хоча були зафіксовані випадки, коли звірята сирійської породи доживали до 7 років. У неволі гризуни гинуть у віці 1-1,5 року, оскільки не пристосовані до природних умов проживання і часто стають здобиччю хижаків.

1.1 Сирійські

Сирійських хом`яків через їх відносно великих габаритів часто плутають з морськими свинками. Довжина гризуна в середньому становить 13-15 см, вага -110-125 грамів, окрас – золотисто-жовтий або рудувато-коричневий. По довжині вовни виділяють наступні види породи:

• ангорские (довгошерсті);
• полуангорскіе (з шерстю середньої довжини);
• короткошерсті.

Відмінною особливістю сирійського хом`яка є звичка зберігати їжу в великих щічних мішечках, через що щоки збільшуються до непропорційних тулуба розмірів.

Представники цієї породи мають відмінне імунітетом і рідше інших своїх родичів хворіють. Сирійські хом`яки живуть 3-4 роки, тому вважаються довгожителями. Щоб вихованець довгий час радував господарів своєю присутністю, необхідно створити йому певні умови для проживання:

1. 1. У клітку до гризуна не потрібно підселити сусідів, оскільки він великий власник і люто захищає свою територію, тому буде конфліктувати з родичами.
2. 2. Бажано встановити колесо для бігу, щоб у хом`яка була можливість виплеснути свою невгамовну енергію. Звірятко настільки активний, що за ніч здатний пробігти до 7 км.

1.2 Джунгарськие

Зовні представники цієї породи нагадують звичайних мишей. Їх довжина становить близько 10 см, вага – 40-65 грамів, буро-сіре забарвлення взимку змінюється на сріблясто-сірий. Загострена мордочка, невеликі вушка, густа шерсть на лапках, виразна темна смужка уздовж спини – такий милий вигляд мініатюрного гризуна підкуповує любителів домашніх тварин.

Джунгарікі дуже активні і рухливі, тому розваги в клітці у вигляді колеса, тунелів їм необхідні. На відміну від своїх одомашнених родичів, вони можуть вижити в природному середовищі і навіть в домашніх умовах потребують свободи. Саме тому їх потрібно частіше випускати на волю – погуляти. У той же час необхідно уважно стежити за діями вихованця.

Володіючи вродженою запасливий, хом`як починає збирати і складати за щоки все, що йому попадається на шляху, в тому числі і неїстівні предмети на зразок ниток, шматочків паперу або мила. Щоб уникнути нещасного випадку рекомендується виділяти для звірка територію для прогулянки і наводити в квартирі порядок перед тим, як випустити вихованця з клітки.

Джунгарськие хом`яки через своїх невеликих розмірів живуть менше сирійських: в середньому 2-2,5 року, однак при правильних умовах утримання можуть прожити до 3 років.

1.3 Сибірські

Сибірський хом`як зовні дуже нагадує джунгаріка: майже ті ж розміри і пропорції (довжина близько 10 см, вага – 25-50 грамів), чорно-сірий окрас з бурою смужкою уздовж спини. Основною відмінністю є зміна забарвлення: взимку звірок стає майже білим. Не так давно селекціонери вивели оригінальні сапфіровий і перловий забарвлення, зробивши представників цієї породи більш помітними і індивідуальними.

Головною перевагою сибірських хом`яків є їх спокійний темперамент і невибагливість. Звірятко комфортно себе почуває і в клітці, і в акваріумі, не потребує додаткових розвагах у вигляді коліс і тренажерів. Такі хом`яки вважають за краще вести нічний спосіб життя і не потребують спільне проживання зі своїми родичами. Тривалість їх життя складає 3 роки.

1.4 Карликові

Довжина карликових хом`яків становить 5-7 см, вага не перевищує 50 грамів. Існує 3 різновиди цієї породи, які легко розрізнити по окрасу:

• коричневі – хом`яки Кемпбелла;
• золотисті з білим черевцем – хом`яки Роборовского;
• сірі – хом`яки Тейлора.

Мініатюрні звірята, незважаючи на свої габарити, дуже ненажерливі і схильні до переїдання, тому потрібно стежити за їх раціоном харчування. Вони значно більш рухливими своїх родичів і потребують постійних вигулах і великій кількості простору. Через маленьких розмірів малюки живуть близько 2 років. Тривалість терміну можна збільшити, якщо створити максимально комфортні умови для проживання:

1. 1. Оптимальні розміри підстави клітини – 30 на 70 см.
2. 2. Окремий будиночок в клітці у хом`яка, де він зможе сховатися.
3. 3. Наявність в клітці невеликої ємності з піском, щоб звір міг в будь-який час почистити шерсть: свого роду ванночки для необхідної гігієнічної процедури.

2 Як продовжити хом`яку життя?

Якщо в неволі гризуни швидко гинуть від лап хижаків, то в домашніх умовах термін їх життя безпосередньо залежить від господаря. Обізнаність у питаннях догляду, харчування і утримання дозволить створити максимально комфортне середовище для проживання вихованця.

Перед тим як придбати хом`яка, потрібно звернути увагу на його зовнішній вигляд, щоб помилково не обзавестися вже хворою твариною. Звірятко повинен бути вгодованим і рухомим, з чистими очима, густий і блискучою шерстю без залисин. Щоб вихованець швидше звик до господаря і легше адаптувався до нових умов, бажано купувати малюка у віці 1-2,5 місяці.

Для того щоб вихованець довгий час радував своєю присутністю, необхідно дотримуватися наступних правил:

1. 1. Безпека. Поруч з кліткою і в місцях прогулянок не повинно знаходитися небезпечних і гострих предметів, щоб звір ненароком не поранився. Оптимальне розташування клітини: далеко від сонячних променів, протягів, яскравого світла, гучних звуків.
2. 2. здоров`я. Звірків не потрібно купати, оскільки вони можуть застудитися. Свій хутро вони вичищають самі. У приміщенні, де знаходиться хом`як, не можна курити. Хоча гризуни не багато п`ють, в клітці повинна завжди перебувати поїлка з чистою водою.
3. 3. Чистота. Прибирати клітку необхідно не рідше разу на тиждень. В якості підстилки використовувати тирсу і стружку. Вата та газети неприпустимі, оскільки в ваті звір може заплутатися лапками, а від друкарської фарби отримати отруєння.
4. 4. раціон. Основою раціону повинен бути спеціальний корм, в якому містяться необхідні вітаміни і мінерали. Доповнювати його необхідно свіжими овочами та фруктами, листям і травою. Уважно стежити за тим, щоб хом`як не переїдати, оскільки ожиріння призводить до проблем зі здоров`ям.
5. 5. турбота. Більшість хом`яків воліють жити на самоті, але не можуть обходитися без уваги і турботи з боку господаря. Щоб вихованець не занудьгував і не здичавів, його потрібно частіше брати на руки, грати з ним, проявляти ласку і турботу, оскільки жодна жива істота не може прожити без уваги.

Особливу увагу необхідно звертати на зовнішній вигляд і поведінку вихованця. Будь-які зміни сигналізують про можливі проблеми зі здоров`ям. Звертатися до ветеринара необхідно у випадках, коли хом`як:

• млявий і малорухливий;
• багато спить;
• не чистить шерсть;
• не вмивається після їжі;
• втратив апетит;
• не хоче гуляти і не виходить з клітки;
• важко дихає.

Потьмяніла або випадає шерсть в сукупності з перерахованими вище ознаками – стовідсоткова гарантія того, що звір хворий, тому будь-яке зволікання може коштувати тварині життя. Тільки фахівець може встановити причину недуги і призначити правильне лікування.