Що відбувається з людиною після хіміотерапії

0 Comments

Що таке хіміотерапія – тривалість курсу та побічні ефекти

До складу комплексної терапії онкологічних уражень входить хіміотерапія. Метод лікування передбачає застосування сильнодіючих препаратів. Вони знищують пухлинні клітини, перешкоджають їх розмноженню. Хіміотерапія – це високотоксичний метод лікування. Супроводжується безліччю побічних ефектів, несприятливих наслідків.

  1. Коли призначають хіміотерапію
  2. Як діє лікування на організм
  3. Види хіміотерапії
  4. Хіміотерапевтичні препарати
  5. Підготовка до лікування
  6. Як проводиться хіміотерапія
  7. Схема терапії
  8. Тривалість курсу
  9. Що можна і чого не можна робити після процедури
  10. Харчування після хіміотерапії
  11. Побічні ефекти хіміотерапії в онкології
  12. Наслідки лікування
  13. Протипоказання

Коли призначають хіміотерапію

Застосування системної хіміотерапії показано на додаток до променевого та хірургічного лікування онкології або як самостійний метод усунення пухлини. Лікування призначають у таких випадках:

  • наявність злоякісних пухлин;
  • швидкий розвиток метастазів або профілактика їхньої появи при раку;
  • гострий лейкоз;
  • ремісія онкологічних захворювань;
  • високий ризик метастазування;
  • гемобластоз;
  • підвищення ефективності променевої терапії, хірургічного лікування;
  • необхідність зменшення розмірів пухлини перед хірургічною операцією.

Як діє лікування на організм

Протипухлинні ліки ушкоджують клітини в процесі їх поділу.

Хіміотерапія руйнує, ушкоджує генний матеріал ядра. Відбувається поступовий розпад пухлини, метастазів. Здорові клітини у стані спокою не зачіпаються.

Для ефективного лікування призначають комплекс лікарських засобів, внаслідок чого клітини знищуються на всіх етапах поділу. Такий підхід до терапії показує максимальну ефективність.

Види хіміотерапії

Протипухлинне лікування проводиться одним (монотерапія) або декількома (політерапія) ліками. Додатково можуть призначити протизапальні препарати, імуномодулятори, вітаміни, антиоксиданти. В онкології виділяють кілька видів хіміотерапії:

  • Неоад’ювантну. Застосовується зменшення розміру новоутворення перед операцією. Значно знижує ризик метастазування.
  • Ад’ювантну. Показано після хірургічного видалення раку. Запобігає розвитку пухлини, усуває приховані вогнища онкології. Служить профілактикою появи метастазів. Ефективна за будь-якого виду раку.
  • Індукційну. Використовується при неоперабельному раку (лімфома, лейкоз, герміногенна пухлина яєчника та ін.). Ефективна при підвищеній сприйнятливості клітин пухлини до протиракових медикаментів. Використовується щодо паліативної терапії на останніх стадіях захворювання.
  • Гіпертермічну (гарячу). Передбачає вплив на ракові клітини через високі температури препаратів (41°С). Ефективна при великих пухлинах, метастазах у лімфатичні вузли, кісткові тканини, очеревину. Гаряча хіміотерапія менш токсична.
  • Платинову. Передбачає застосування ліків із платиною (Фенантриплатин, Цисплатин). Використовується при неефективності інших засобів.
  • Таргетну. Проводять із застосуванням спеціальних ліків, що діють на генетичні порушення у клітинах. Препарати впливають на молекулярному рівні. Таргетна терапія допомагає зупинити зростання атипових клітин, запустити процеси самознищення. Відрізняється невиразними побічними ефектами.
  • Щасливу. Застосовують менш агресивні препарати із невеликою кількістю побічних ефектів. Ефективно при невеликих пухлинах без метастазів. Перевага щадної терапії – невелика кількість побічних ефектів.
  • Високодозну. Метод лікування раку збільшеними дозами хіміопрепаратів. Призначається переважно усунення лімфом. Високодозна хіміотерапія знищує злоякісні клітини в короткий термін. Застосовується рідко через високу токсичність для організму. Відрізняється розвитком несприятливих побічних ефектів, наслідків.
  • Паліативну. Показано на термінальній стадії хвороби. Метод спрямований на полегшення болю, зменшення подальшого зростання пухлини та токсичної дії від прийому ліків.

Хіміотерапевтичні препарати

За механізмом на пухлина препарати для хіміотерапії поділяють на дві основні групи:

  • Цитотоксичні – знищують патологічні тканини та клітини. Препарати впливають на структуру ферменту, ДНК, що призводить до загибелі пухлинної клітини. До цитотоксичних засобів відносять ліки даунорубіцину, доксорубіцину та карміноміцину. Нестача ліків – невибірковість до пухлинних клітин. Препарати порушують роботу системи травлення, кровотворення.
  • Цитостатичні – ферменти, що діють за рахунок припинення поділу ракових клітин. Вони порушують життєдіяльність та викликають некроз пухлини. Найпоширеніші групи цитостатиків – антрацикліни, мітоміцини, мітоксантрони.

Підготовка до лікування

Перед лікуванням протипухлинними медикаментами слід скоротити фізичну активність. Рекомендується дотримуватися помірної дієти. Важливо виключити куріння, алкоголь. Перед хіміотерапією необхідно пройти підготовку:

  • Вилікувати супутні захворювання або домогтися їхньої стійкої ремісії.
  • Провести чищення організму від токсинів.
  • Приймати препарати, що захищають життєво важливі органи від дії отруйної хіміотерапії.

Як проводиться хіміотерапія

Протипухлинні медикаменти вводять внутрішньовенно інфузійно за допомогою катетера або ін’єкційно. Іноді хімію призначають перорально як таблеток або капсул. Можливе введення місцево в плевру, спинальну рідину, черевну порожнину. Лікування проводиться у спеціальному відділенні онкологічного стаціонару чи амбулаторно.

Схема терапії

Існує кілька схем (протоколів) проведення хіміотерапії. Вибір методу та конкретних препаратів залежить від типу новоутворення, його локалізації, тяжкості стану пацієнта.

НазваОсновні діючі компонентиВид хвороби
ABVDАдріаміцин, вінбластин, блеоміцин, дакарбазин, вінкаалкалоїдиГранулематоз
BEACOPPЦиклофосфамід, фосфати (етопозид), адріаміцин, прокарбазин, вінкрістин, блеоміцин, преднізолонСильно виражений гранулематоз
CMFЦиклофосфамід, метотрексат, 5-фторурацилОнкологія молочних залоз
CVIЦиклофосфамід, вінкрістин, преднізолонСаркоми, лімфоми
MCFМітоміцин, цисплатин, 5-фторурацилСаркома кісток, рак шлунка, стравоходу, підшлункової залози, слинних залоз, печінки, сечовивідних проток, сечового міхура
PEBЦисплатин, етопозид, блеоміцинРак шийки матки, яєчників, яєчок, сечового міхура

Тривалість курсу

Тривалість терапії визначають індивідуально залежно від типу пухлини та її чутливості до препаратів. Хімія при онкології проводиться циклами. Один цикл триває до 14 діб, ліки при цьому вводять щодня, раз на 6-8 днів або один раз за весь період.

Тривалість введення одного препарату – від 2-3 годин до кількох діб. Проміжок між процедурами визначається схемою лікування. Дозування ліків вираховують за зростанням, вагою пацієнта, станом сечовидільної системи, печінки та стадії онкології.

Загальна кількість циклів – від 4 до 8, час лікування – до 9-12 місяців. Іноді потрібне проведення повторної терапії для попередження рецидиву. У цьому тривалість лікування збільшується до 1,5 років. Післяопераційна хіміотерапія при раку проводиться через 28-30 днів після видалення новоутворення.

Що можна і чого не можна робити після процедури

Дозволені та заборонені дії після хіміотерапії залежать від стадії онкології, типу, тривалості лікування, розвинених ускладнень. Після завершення лікування можна:

  • водити автомобіль (за відсутності помутніння свідомості, судом);
  • займатися легкими видами спорту;
  • робити масаж;
  • працювати у полегшеному режимі.

По завершенню курсу лікування протипухлинними препаратами небажано:

  • відвідувати лазню, сауну;
  • займатися важкою фізичною працею;
  • тривалий час перебувати на сонці;
  • приймати гарячі ванни;
  • проходити фізіотерапевтичне лікування.

Харчування після хіміотерапії

Дієта під час та після хіміотерапії має бути поживною, калорійною. Рекомендується вживати багато білка, якісних тваринних жирів, вуглеводів. Харчування може бути скориговане залежно від виразності побічних ефектів, загального стану пацієнта. Страви слід гасити, варити та запікати. Серед дозволених продуктів:

  • м’ясо птиці, кролятина;
  • яловичина, свинина;
  • субпродукти (печінка, нирки, легені);
  • свіжі овочі;
  • сир сулугуні, бринза, фета;
  • морська, прісноводна риба;
  • цільнозерновий хліб;
  • бобові;
  • яйця;
  • кисломолочні продукти;
  • крупи;
  • горіхи;
  • сухофрукти;
  • вершкове, рослинне масло;
  • печиво;
  • зефір;
  • пастилу.

Повністю з раціону слід виключити алкоголь, смажене, жирне фастфуд. Заборонено вживати:

  • копченості;
  • консерви;
  • кава;
  • гострий перець;
  • газовані напої;
  • жирні сири;
  • чіпси;
  • сало.

Дієта після проведення хіміотерапії спрямована на усунення побічних ефектів, відновлення сил організму. Недостатнє, мізерне харчування може погіршити стан пацієнта. Приймати їжу рекомендується невеликими порціями кожні 2-3 години для запобігання нападам нудоти, блювоти. Рекомендована добова калорійність – від 2100 до 2300 ккал.

Побічні ефекти хіміотерапії в онкології

Після курсу хіміотерапевтичного лікування відзначається погіршення роботи організму. Змінюється склад крові, знижується кількість та якість структурних змін крові. Імунітет знижується, загострюються інфекційні захворювання. Серед побічних ефектів зазначають:

  • шум у вухах;
  • порушення координації;
  • погіршення слуху, зору;
  • відсутність апетиту;
  • випадання волосся до повного облисіння;
  • запор;
  • діарея;
  • блювання;
  • остеопороз.

Після хіміотерапії пацієнти скаржаться на сильне погіршення самопочуття: слабкість, стомлюваність, сонливість, депресивні стани. У деяких хворих набрякають руки, обличчя, ноги, з’являються ознаки варикозу, тромбофлебіту. Можливе оніміння кінцівок, підвищена кровоточивість слизових оболонок носа, рота, стравоходу.

Препарати щодо хіміотерапії негативно діють на імунну систему. Частими ускладненнями є алергічні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок. Реакції гіперчутливості обумовлені препаратами розпаду антибіотиків, їх метаболітами.

Нерідко протипухлинне лікування викликає біль шкірних покривів, печіння. Виникає сильне відчуття сухості, стягнутості, виникають лущення, тріщини. Нігті стають ламкими, тендітними. При підвищенні температури тіла до 38-39 ° С, неприборканої блювоти, кривавої діареї, слід звернутися до лікаря.

Наслідки лікування

Шкідливість хімії для організму компенсується високою ефективністю в усуненні раку. Ускладнення пов’язані із системною інтоксикацією всіх тканин організму. Індивідуальний підбір схеми лікування, постійне спостереження лікаря зменшують ризик розвитку несприятливих ускладнень. До наслідків хіміотерапії відносять:

  • пневмонію;
  • зниження імунітету;
  • тотальне облисіння;
  • лейкопенію, тромбоцитопенію, анемію;
  • кровотечі;
  • аноректальні інфекційні ураження;
  • запалення сліпого відділу товстого кишківника (тифліт).

Протипоказання

Рішення щодо можливості проведення такого лікування приймає онколог. Хіміотерапія при онкології призначається після обстеження. До протипоказань відносять:

  • наявність метастазів у головному мозку, печінці;
  • високий вміст білірубіну у крові;
  • кахексія;
  • органічна інтоксикація.

Суть хіміотерапії. Способи та побічні ефекти

Курс хіміотерапії в онкології – один із дієвих методів, спрямованих на руйнування злоякісної пухлини, продовження життя онкохворого та покращення його якості. Під час хіміотерапії застосовуються хімічні препарати, котрі ліквідують як первинні злоякісні осередки, так і метастази (тобто поширення клітин первинної пухлини в інші тканини).

Суть методу хіміотерапії така. Хіміопрепарат (або ж, згідно іншої назви, хіміотерапевтичний агент), який застосовується при цьому методі лікування – за своїми властивостями є отрутою для пухлинних клітин, яка руйнує їхні внутрішні та зовнішні структури, попереджає розмноження і в кінцевому результаті вбиває їх, тим самим не дозволяючи пухлині рости.

Одне із питань, які найчастіше задають пацієнти – чи ефективно робити хіміотерапію при метастазах. Метастази – це пухлинні клітини, які відірвались від первинної пухлини і «розбіглись» у органи та тканини, тобто їхня клітинна будова така сама. При впливі на метастатичні «розростання» хіміотерапія дієва в тому ж ступені, в якому вона ефективна при впливі на первинну пухлину. Ще один важливий момент: ці осередки хірургічним методом із тканин видалити вдається не завжди. А це означає, що хіміотерапія впорається із завданням там, куди не дотягнеться скальпель.

Також пацієнтів часто цікавить, що робити після хіміотерапії. В перший місяць після пройденого курсу ви повинні перебувати під пильним спостереженням вашого лікаря. Він призначить додаткові обстеження, за результатами яких визначить ефективність лікування (зокрема хіміотерапії) і подальшу тактику.

Види хіміотерапії

Цей метод застосовують на абсолютно різних етапах лікування в онкології. Відповідно, розрізняють такі різновиди хіміотерапії:

  • доопераційна – вона сповільнює розмноження та ріст пухлинних клітин, створюючи тим самим сприятливіші умови для оперативного лікування;
  • післяопераційна, коли необхідно ліквідувати пухлинні осередки, які залишились і які неможливо було видалити з допомогою хірургічного скальпеля (наприклад, через близькість нервового стовбура чи кровоносної судини);
  • лікувальна, яка застосовується як самостійний метод лікування, коли хірургічне видалення пухлини неможливе в силу різних причин (в цьому разі хіміотерапія може конкурувати з таким видом лікування, як променева терапія злоякісних пухлин);
  • профілактична, яка застосовується для попередження рецидивів пухлинного процесу.

Побічні дії хіміотерапії

Хіміотерапевтичний агент – це медичний препарат, а будь-який фармакологічний засіб може викликати побічні дії. Найпоширеніші побічні дії хіміотерапії:

  • випадіння волосся;
  • нудота;
  • блювання;
  • болі з боку внутрішніх органів;
  • загибель частини кров’яних клітин;
  • зниження апетиту;
  • зміна структури шкіри та нігтів;
  • порушення з боку пам’яті (забування імен, фактів, облич);
  • пошкодження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, яке у більшості випадків проявляється стоматитом (запаленням слизової оболонки рота) і діареєю (проносом).

Волосся після хіміотерапії випадає через те, що хіміотерапевтичний агент руйнує волосяну цибулину. Зміни зі сторони шлунково-кишкового тракту проявляються, оскільки препарат для цього виду лікування несприятливо діє на слизову оболонку ШКТ. Кількість лейкоцитів та тромбоцитів у крові після хіміотерапії знижується тому, що хіміотерапевтичний агент пригнічує утворення клітин крові. З подібної причини настають зміни структури шкіри та нігтів.

Болі після хіміотерапії виникають через те, що хіміотерапевтичний агент впливає не лише на пухлинні клітини, але й на здорові. Передовсім можуть виникати спастичні больові відчуття у животі, в ділянці серця (необхідно їх відрізнити від болів при справжніх серцевих захворюваннях), а також в руках і ногах. В таких випадках застосовується симптоматичне лікування – спокій, тривалий сон, знеболювальні засоби. При виражених болях показана консультація вузького фахівця (наприклад невропатолога при головних болях).

Іноді після хіміотерапії виникають головні болі, пов’язані напряму не з нею, а з хвилюваннями з приводу проведеного лікування, його наслідків і ефективності. Їх легко диференціювати, адже вони можуть з’явитись ще до курсу лікування – наприклад, коли пацієнт задає собі запитання, скільки коштує хіміотерапія, чи критичні для особистого бюджету ці витрати. Одразу хочемо вас заспокоїти: вони некритичні, а тому не повинні стати причиною для неврологічних проявів у вигляді головних болів.

Лікарська тактика при побічних ефектах хіміотерапії

Не варто передчасно хвилюватись через можливі наслідки хіміотерапії. По-перше, вони не обов’язково з’являться. По-друге, якщо врахувати, що на кону знаходиться тривалість життя онкохворого та її якість, то порівняно з цими важливими моментами перераховані побічні ефекти не видаються критичними. Лікар підбере лікування після хіміотерапії, щоб мінімізувати її побічні ефекти. Треба пам’ятати, що в цей період надзвичайно важливо дотримуватись правильного режиму сну, відпочинку, посильної фізичної активності. Харчування під час хіміотерапії має бути повноцінним, калорійним, їжа повинна містити збалансований комплекс білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин.

Після проходження курсу хіміотерапії онкохворий залишається під контролем свого лікаря. Це важливо, оскільки в перші тижні після курсу відбувається відновлення організму після хіміотерапії, яке вимагає спостереження, а у разі виникнення побічних ефектів – їх коригування. Специфічні призначення не проводяться. Ліікар призначає періодичні додаткові обстеження, за допомогою яких визначає подальшу тактику ведення свого онкохворого.