Чому жовтці з’являються на ділянці і як від них позбутися

Щоб жовтці не шкодили ділянці, від них треба позбуватися.

Бур’яни — проблема, з якою прогресивне людство бореться з давніх часів, але поки не може здобути перемогу. Усе тому, що бур’яни існували ще спочатку, а культурні рослини отримали свій сьогоднішній вигляд завдяки нескінченним намаганням людей, інформує Ukr.Media.

Потрібно визнати, що і бур’яни людина одного разу теж примудрилася “пустити у справу”. Варення і вино з кульбаб, салат зі сниті, напій з коріння лопуха і, звичайно, суп з кропиви — ось ще не повний список кулінарних страв, до складу яких бур’яни включені як додатковий, а то і як основний компонент. І це не кажучи про те, що багато з бур’янів, посіяних у помірній кількості, відмінно вписуються у ландшафтний дизайн будь-якої ділянки. Та ж снить, берізка, плющ, барвінок, медунка — цей список знову не повний, тому що додати у нього можна практично будь-який бур’ян, що має більш-менш декоративний вигляд.

Наукова назва роду цієї рослини — Ranunculus — походить від латинського слова rana, яке перекладається як “жаба”. Так сталося тому, що рослини цього роду часто знаходяться у воді або біля неї. До речі, за деякими видами жовтця, наприклад, азіатським, закріпилася транслітерація латинської назви — ранункулюс.

Звідки на дачі з’явилися жовтці, і чим вони небезпечні

Як і усі рослини, жовтець чудово розростається там, де для цього створені ідеальні умови. Найбільше дачникам зазвичай шкодять жовтець їдкий і жовтець повзучий. Обидві рослини — багаторічники. Перший являє собою охайну квітку заввишки у 20-50 см з мочкуватим корінням. Другий здатний зростати до 15-40 см, але відрізняється потужним корінням.

Про що говорить масова поява жовтців на ділянці? Трави цього виду полюбляють вологі, щільні і кислі ґрунти, які погано аеруються. У дикій природі і зовсім зростають на вологих луках або у затінених місцях на берегах річок і озер. Велика кількість жовтця “сигналізує” про те, що необхідно коригувати склад і кислотність ґрунту.

Біда жовтців у тому, що багато рослин цього роду не просто бур’яни — вони ще й дуже небезпечні, особливо для дітей і домашніх тварин. З найвідоміших токсичних представників роду Ranunculus — вже згаданий жовтець їдкий, а також жовтець пекучий, жовтець золотистий і жовтець отруйний. Але навіть якщо у розумних книгах з ботаніки певний вид цієї рослини не зазначається як небезпечний, то все одно, помітивши його у своєму саду, поглядаєш на нього скоса.

Як позбутися від жовтців на ділянці

Найпростіше — це взяти до рук косу і зрізати бур’ян майже під коріння, а потім — перекопати ґрунт і замульчувати його під посадками культурних рослин, щоб жовтець до них не дістався. Але оскільки жовтець розмножується насінням і кожна рослина забезпечить ґрунт тисячею насінин, термін схожості яких досягає трьох років, косити бур’ян доведеться регулярно, не даючи йому заквітнути. Якщо ж заходи зі скошування і прополювання не матимуть успіху і жовтець з’явиться на ділянці знову, копати потрібно буде глибше. У тому числі і у прямому сенсі слова.

Як ми вже відзначили, особливо добре жовтець почувається на кислому ґрунті — тому якщо вам здається, що він став зростати не по днях, а по годинах, то занурений під ним у землю вимірювач кислотності покаже показник рН, не більший ніж 4,6-5 поділок і менше. А оскільки більшість жовтців “прив’язані” до вологих ґрунтів, швидше за все, ґрунт на уподобаному рослинами місці глинистий, а рівень ґрунтових вод — високий.

Тепер потрібно вирішити, що з усім цим робити. Перевірте рівень ґрунтових вод на ділянці. Якщо виявиться, що вода зовсім близько, то потрібно буде подбати про встановлення системи дренажу. Це, звичайно, більш актуально для будівель, тому що культурні рослини здатні жити і на ділянці з високим рівнем ґрунтових вод. Але навіть незначне регулювання ступеня зволоженості вже вирішить частину проблеми з наявністю жовтців на вашій ділянці. Однак основне питання пов’язане з поліпшенням складу і кислотності ґрунту.

Кислий ґрунт можна привести до ладу за допомогою внесення розкислюючих речовин, наприклад, вапна, доломітового борошна, золи, гіпсу або крейди. Але їх внесення має свої особливості, пов’язані зі складом ґрунту на ділянці — і це теж потрібно враховувати.

Тепер безпосередньо про склад ґрунту. Тут трохи складніше, оскільки у більшості випадків ґрунт під жовтцем буде глинистим, а вдосконалити його не настільки просто, як може здатися на перший погляд. І все ж таки поліпшити склад такої землі можна за допомогою річкового піску, гною, компосту або перегною.

З огляду на високий ступінь кислотності ґрунту, доцільно збагачувати його добривами з низьким вмістом азоту і високим — фосфору та калію. Покращувати склад ґрунту за допомогою торфу у цьому випадку не рекомендується, оскільки він теж робить землю кислою. Систематично (хоча б щороку) доведеться проводити чергову перевірку складу і кислотності ґрунту та за необхідності коригувати його знову. Особливо корисно перекопувати і розпушувати землю там, де вона щільна, — це поліпшить її насичення повітрям.

Ну, і, нарешті, пестициди. Деякі дачники стверджують, що їм вдалося позбутися від “навали” жовтців за допомогою таких гербіцидів вибіркової дії, як Лазурит, Відмінник, Лінтур, Хакер та інші. Але варто нагадати, що цей метод буде діяти тільки у поєднанні з агротехнічними заходами, про які ми розповідали вище.

Відзначимо, що боротися з жовтцем набагато простіше, ніж, наприклад з маршанцією — печінковим мохом, який з’являється на таких бідних ґрунтах, де інші рослини прижитися просто не в змозі.

Користь від жовтців

Однак не все те бур’ян, що називається жовтцем. Наприклад, той же ранункулюс, або жовтець азіатський, через декоративний зовнішній вигляд і навіть деяку схожість з трояндою вже отримав популярність у садівників, проте щоб його виростити, потрібно докласти багато зусиль, у той час, як деякі його “родичі” зростають самі.

А що ж до бур’янистих видів жовтців: чи є від них хоч якась користь? Для прикладу: за даними з відкритих джерел, у народній медицині жовтець їдкий застосовують для лікування опіків і ран, за наявності ревматизму, головного болю і туберкульозу, жовтець однолистий — як болезаспокійливий засіб. Однак не поспішайте включати ці рослини до списку власних аптечних засобів, оскільки обидві вони отруйні, як і багато інших видів жовтця. Перед початком “народної” терапії слід обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Деякі види роду Ranunculus навіть внесені до Червоної книги відразу декількох країн, проте основних “бур’янистих” жовтців — їдкого і повзучого — це не стосується.

Жовтець (ранкункулюс) висаджування, догляд. Відео

Жовтець (Ранункулюс, лютики) є однією з улюблених квіток, які яскраво цвітуть влітку на клумбі чи у горщику.

Жовтець (Ранункулюс, лютики) – досить витривала і стійка до хвороб і шкідників рослина, проте, ця рослина потребує мінімального догляду. З його красивих квітів складають весільні букети, які вражають багатством відтінків.

Жовтець (Ранункулюс, лютики) є різновидом лютикових рослин. Квіти махрові дуже схожі на троянди або міні півонії. У цих квітів дуже ніжний та яскравий зовнішній вигляд, власне за ці ознаки їх люблять флористи. Всього відомо понад 360 видів жовтця (ранункулюса).

Азіатський жовтець, або ранункулюс почали вирощувати на подвір’ях України зовсім не давно.

Увага! Сік ранункулюса отруйний, тому поводитися з ним треба акуратно.

Догляд за ранкункулюсом

Жовтець є досить невибагливою квіткою, за ним легко доглядати якщо знати про деякі особливості. Також слід зазначити, що жовтець є стійким до хвороб і шкідників.

Коли та де садити жовтець (ранункулюс)у відкритий грунт

Якщо ж садити бульби жовтця відразу у відкритий грунт, то потрібно пам’ятати, що рослина боїться морозів, а отже садити їх потрібно у травні або після загрози нічних морозів. Також варто зробити з бульбами жовтця профілактичні засоби, а саме: потримати їх в розчині перманганату калію або стимуляторі росту. Для висаджування вибирайте сонячні і захищені від вітру місця.

Як садити жовтець((ранункулюс)

Кожну бульбу потрібно заглибити в грунт на 2 см, направивши гострий кінець вниз. Між бульбами відстань повинна бути не менше 10 см, тому, що їхня коренева система досить швидко і активно розростається. Якщо температура повітря сильно знизиться або повернуться заморозки, молоді посадки вкривають шаром соломи або іншого утеплювального матеріалу ( використайте агроткатину) ..

Поливання жовтця (ранункулюса)

Основну увагу потрібно приділити в догляді за жовтцем – поливу. Коренева система у жовтця (ранункулюса) дуже чутлива, реагує, як на надлишок вологи, так і на сухий грунту. Отже, при поливі слід дотримуватися балансу і перевіряти рівень зволоженості грунту. Грунт повинен бути злегка вологий. В середньому поливати жовтця (ранункулюса) потрібно кожні 2-3 дні. До кінця серпня інтенсивність поливу потрібно скорочувати, збільшуючи інтервали між поливами до 4-5 днів.

Де садити (яскравість світла) жовтець (ранункулюс)

Садити жовтець потрібно на сонячному місці, а у півтіні колір квіток стає блідий і менш яскравий.

Грунт для жовтця (ранункулюса)

Після поливу чи дощу грунт потрібно зрушувати. Ранункулюс погано росте на важких, повітронепроникних грунтах.

Підживлення жовтця (ранункулюса)

Періодично (що 14 днів) можна підживляти рослину,добрива вибирайте з вмістом калійної сіль, сульфат калію і деревного попелу. Перед початком цвітіння рослина потребує калію і вапняку

Догляд після цвітіння жовтця (ранункулюса)

Відцвілі суцвіття потрібно видаляти, щоб простимулювати ріст нових. Ближче до кінця літа стебло бажано повністю зрізати. На зиму бульби ранункулюса потрібно викопати, цю процедуру потрібно робити після того, як у рослини відімруть листя.

Догляд за викопаними бульбами жовтця (ранункулюса)

При викопуванні бульб будьте дуже обережні, вони дуже крихкі, і їх легко можна пошкодити.

Викопані бульби очистіть від землі і видаліть стебла. Можна відразу відокремити дітки для висаджування на наступний рік. Всі бульби необхідно промити в чистій воді і замочити в розчині марганцівки на 20-30 хвилин. Потім їх слід просушити, обернути папером зберігати в прохолодному (+5 градусів(підвал, холодильник)), добре провітрю вальному приміщені. Також бульби можна зберігати в сухій тирсі або сухому торфі.

Вирощування ранункулюса з насіння

Насіння жовтця дуже дрібне і цей спосіб розмноження займає багато часу і сил. Сходи насіння жовтця, як правило, невелика. Перепади температури і вологості повітря, брак світла можуть призвести до загибелі сходів. Насправді дуже важко в домашніх умовах виростити жовтець з насіння, але якщо ж ви наважилися, запасіться терпінням і фітолампою, щоб забезпечити молодим і ніжним сходам необхідне світло. На розсаду насіння висівають в січні в горщики або контейнери на глибину близько 2 см. Використовується звичайний торф’яної грунт для квітів. До появи сходів ємності потрібно накривати пластиком або склом для створення тепличних умов. Температуру слід підтримувати на рівні 15-17 ° C, а грунт потрібно регулярно зволожувати за допомогою пульверизатора.

Пікірування молодих рослин проводять в квітні, висаджуючи ранункулюс в підготовлені горщики. На дно горщиків покладіть шар гальки або керамзиту і шматочки вугілля берези, щоб забезпечити дренаж і захистити рослину від надмірного поливу. Висадіть рослинки а на ніч забирайте до хати, щоб захистити від весняних морозів.

Чим небезпечний їдкий жовтець в фазі цвітіння, світ ботаніки

Саме звичайне і найяскравіше рослина молодого літа. На щастя, панування цієї рослини в травостої
короткочасно. До покосу жовтець зріджуються, випадає і замість однієї п’ятої частки займають в крупнотравья
прируслового сінного угіддя зовсім невелику питому вагу. І нехай поодинці їдка травичка достаівает до
холодів, шкоди від неї ніякого вже не буде.

Своє свято молодості жовтець справляє до приходу на луг косарів і, отже, в стоги потрапляє мало. на
пасовищах в худобі сам цурається його яскравих розлогих кущиків, до них не торкається навіть молодняк. адже
тварини спадково, а то і просто від старшого до молодшого пізнають різні життєві премудрості, на кшталт
того, які трави їстівні, а які отруйні. Виручає чотириногих і власний досвід.

Що ж являють собою жовтець?
Це досить поширені на земній кулі однорічні, а то і багаторічні трави. Рід їх нараховує близько
600 видів, приблизно чверть з них зустрічається на просторах нашої країни. І живуть вони у нас усюди –

від широт арктичної тундри до зони пустель. Багато з них отруйні.

Один з примітних і найчастіших представників цього роду – жовтець їдкий. Багаторічник з нерозвиненим,
укороченим кореневищем і щільним пучком коренів, що залягають поблизу поверхні землі, він вважає за краще
селитися на глинах і суглинках, але взагалі-то пристосований до будь-яких грунтів.

Сходять насіння жовтцю на другий рік, а квітконосні пагони з’являються лише на шостий рік. розмноження
вегетативним шляхом незначно, тому луговодам, що виганяє їдкий жовтець з сінних угідь, треба в першу
чергу покладатися на своєчасне подкашивание заростей.

Як тільки зацвітуть вони в кінці весни – косу в руки і – на жовтіють куртини. ретельне викошування
послабить засилля жовтця. Зникає він і на жвавих випасах. На добре заправлених грунтах з травостою його
виводять злаки.

Їдкий жовтець – один з найбільш отруйних серед побратимів. Адже в його свіжому соку присутнє таке токсична
речовина, як протоанемонин.

Особливо отруйно цю рослину у фазі цвітіння. У сіні домішка жовтця не є небезпечною, тому що при сушінні
токсичність їдкою трави майже повністю зникає.

Отруйним соком «курячої сліпоти» – простонародне прізвисько їдкого жовтцю – тепер ніхто не лікується, та й
потреби такої немає. За старих часів ж травою жовтцю розтирали ноги від ломоти, викликаючи жар і роздратування шкіри; його
відварами замінювали гірчичники. А на Івана Купала з жовтця колись в’язали віники, ними парилися в лазні на
здоров’я. Ось чому жовтець уславився Іванової травою.

Жемчужок, зоря лугова, копійчаний колір, маслянка, поїдені – інші назви нашої травички. А слово «жовтець» –
від «лютий», тобто жорстокий, за дією трави на шкіру.