Коли обрізати дерен

0 Comments

Зміст:

Дерен: вирощування, розмноження, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 листопада 2015 🕒 15 хвилин 👀 34956 разів 💬 0 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за дереном
  • Чагарник дерен – опис
  • Посадка дерену
    • Коли саджати дерен
    • Як посадити дерен
    • Як виростити дерен у саду
    • Обрізування дерену
    • Шкідники і хвороби дерену
    • Дерен у Підмосков’ї
    • Як розмножувати дерен
    • Вирощування дерену з кісточки
    • Розмноження дерену живцями
    • Розмноження дерену щепленням
    • Розмноження дерену відсадками
    • Розмноження дерену поділом куща
    • Дерен звичайний (Cornus mas)
    • Дерен білий (Cornus alba)
    • Дерен червоний, або криваво-червоний (Cornus sanguinea)
    • Дерен квітучий (Cornus florida)
    • Дерен шовковистий (Cornus stolonifera)
    • Дерен Коуза (Cornus kousa)
    • Корисні властивості дерену
    • Дерен – протипокази
    • Коментарі

    Рослина дерен (лат. Cornus) належить до роду родини Деренові, представників якого в природі налічується близько п’ятдесяти. Найчастіше це листопадні деревні рослини – чагарники або дерева, але іноді це трав’янисті багаторічники або деревні зимовозелені рослини. Рід Дерен складають чотири підроди. Про походження назви «дерен» мовознавці досі сперечаються, а ось тюркське слово «кизил» (так теж часто називають дерен) означає «червоний» – мабуть, за кольором ягід найвідомішого виду дерену. Поширені рослини цього роду у Східній і Південній Європі, на Кавказі, в Малій Азії, Китаї та Японії.

    Окультурювати дерен люди почали дуже давно: ще римляни і давні греки займалися відбором кращих форм рослини для розведення в садах і, як стверджував Вергілій, небезуспішно. У середній смузі Росії дерен стали вирощувати у XVII столітті, за царя Олексія Михайловича, великого любителя усіляких рослинних чудасій, а інтерес саме до дерену був викликаний надзвичайною корисністю його плодів, що вживались у ті часи у вигляді відвару.

    Перші переселенці до Америки використовували дерен для чищення зубів, а американські аборигени – для виготовлення стріл. Пізніше з дуже твердої деревини дерену стали виробляти човники для ткацького обладнання, дверні ручки, ручки для молотків, тенісні ракетки. Стверджують, що навіть Святий Хрест було зроблено з дерену. Квітка дерену тихоокеанського – офіційна квітка Британської Колумбії, провінції в Канаді, а квітуче дерево дерен – офіційне дерево американських штатів Міссурі і Вірджинія.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за дереном

    • Посадка: восени, на самому початку падолисту.
    • Цвітіння: у квітні-травні.
    • Освітлення: притінок.
    • Ґрунт: багатий на вапно. Ґрунтові води на ділянці мають залягати не вище 1,5 м.
    • Полив: помірний і регулярний.
    • Підживлення: у першій половині сезону вегетації в добриві має переважати азотна складова, у другій половині – калійна.
    • Обрізування: регулярне, у період спокою – пізньої зими або напровесні.
    • Розмноження: зеленими живцями, відсадками, щепленням або насінням.
    • Шкідники: равликові червці й гусениці-сонцевики.
    • Хвороби: іржа, борошниста роса, плямистості листя.

    Чагарник дерен – опис

    Найвідоміший представник роду – чагарник дерен звичайний, або дерен чоловічий, заввишки до 2,5 см із блискучими червоно-помаранчевими звисаючими пагонами, які при зіткненні із ґрунтом легко вкорінюються, яскравим зеленим супротивним або черговим листям і молочно-білими квітками, зібраними в суцвіття діаметром до 5 см, які розпускаються у травні і цвітуть протягом двох тижнів. Плоди дерену з однією або двома кісточками, що дозрівають із серпня по жовтень, розрізняються як за формою, так і за кольором. У культурних форм вони досягають довжини 3 см, форму мають зазвичай витягнуто-циліндричну, проте зустрічаються і види з майже круглими, як у вишні, плодами, а також бочкоподібними і навіть грушоподібними. Колір плодів зазвичай яскраво-червоний, але відомі форми з рожевими, жовтими, пурпуровими і навіть чорними ягодами. І за смаком ягоди дерену різняться: можуть бути солодкими, терпкими або терпко-солодкими, соковитими або сухуватими. Саму рослину можна формувати як у вигляді куща, так і у вигляді дерева. Дерен досить морозостійкий, але при температурі -30 ºC у нього обмерзають кінці пагонів. Живе кущ дерену більше ста років.

    Посадка дерену

    Коли саджати дерен

    Час, коли прийшла пора саджати дерен, вгадати легко – як тільки почне опадати листя тополі. Посадка дерену восени краща за весняну тому, що навесні вам доведеться висаджувати дерен в дуже короткий часовий проміжок між тим, як прогріється земля, і порою, коли почнуть розпускатися бруньки дерену. Виберіть для дерену напівтінисту ділянку із багатим на вапно ґрунтом на південній або південно-західній стороні, на якому ґрунтові води залягають не вище півтора метрів. Зростає дерен і в кислих ґрунтах, проте це негативно позначається і на його розвитку, і на якості врожаю. Розташовують дерен не ближче, ніж за 3-5 метрів від паркану, будівель та інших дерев. Щоб дерен плодоносив, у нього повинна бути в саду пара, а краще дві, і розміщуватися вони повинні не далі, ніж за 3-5 метрів один від одного.

    Як посадити дерен

    Готові до посадки саджанці дерену повинні бути дворічними, заввишки близько 1,5 м, з діаметром стовбура близько 2 см, на них має бути 3-5 скелетних гілок. Посадка дерену здійснюється в яму діаметром і глибиною приблизно 80 см. Викопавши яму, вбийте в неї кілок, до якого ви потім прив’яжете саджанець. Кілок вбивають із того боку, звідки зазвичай дме вітер. Верхній, родючий шар ґрунту, вийнятого з ями, змішайте з перегноєм і мінеральними добривами, насипте з нього пагорб в центрі ями, встановіть на пагорб саджанець дерену, обережно розправте його коріння, засипте яму родючим ґрунтом із добривами, підтримуючи саджанець так, щоб його коренева шийка була на 3-4 см вище рівня ділянки. Полийте саджанець трьома відрами води, а коли вона вбереться, ґрунт осяде, і шийка виявиться врівень із поверхнею, обріжте пагони саджанця на третину довжини, прив’яжіть його до опори і замульчуйте пристовбурне коло перегноєм або сухим ґрунтом із нижнього, менш родючого шару ґрунту.

    Догляд за дереном

    Як виростити дерен у саду

    Посадка та догляд за дереном мало чим відрізняються від посадки та догляду за будь-яким іншим плодовим чагарником – шипшиною або барбарисом, наприклад. Полягає догляд за дереном у поливі, розпушуванні ґрунту на ділянці, видаленні із нього бур’янів, обрізанні пагонів рослини і підживленні. Особливість дерену в тому, що в його плодоносінні немає періодичності, тобто врожай він дає щорічно. Урожай майбутнього року закладається у травні-червні поточного, і до кінця вегетативного періоду квіткові бруньки, що формуються водночас зі зростанням пагонів, повинні бути сформовані остаточно. Саме тому так важливо поливати й підживлювати дерен своєчасно. Аби вода не розтікалася по ділянці, а прямувала до поверхнево розташованої кореневої системи, зробіть навколо куща кругову борозну і лийте воду в неї. Намагайтеся дотримуватися у зволоженні дерену балансу: води має бути достатньо, але надмірний полив неприпустимий. Після поливання ґрунт на ділянці розпушують не глибше, ніж на 8-10 см, водночас позбавляючись бур’янів. Що стосується підживлення, то в першій половині сезону застосовують добрива з азотно-фосфорною складовою, а в другій роблять акцент на калійній – наприклад, вносять у ґрунт деревну золу. Добре реагує дерен на компост і перегній, але найважливішим для росту і плодоношення дерену є наявність у ґрунті кальцію – майте це на увазі.

    Обрізування дерену

    Вирощування дерену передбачає проведення регулярного обрізування чагарнику. Взимку або напровесні, в період спокою, видаліть із куща всі пошкоджені, сухі й обморожені гілки, які є легкою здобиччю для грибків або шкідливих комах. Перш ніж різати гілку, занурте ножиці в розчин хлорки у консистенції 1:3, щоб не перенести збудників хвороб, які, можливо, оселилися на дерені, на здорові гілки. Укоротіть або обріжте дощенту занадто старі стебла, щоб стимулювати зростання нових пагонів. Виріжте гілки і пагони, що ростуть усередину куща. Якщо ваш кущ щеплений, видаліть усі пагони нижче місця щеплення. Робити формуюче обрізування вам, найпевніше, не доведеться, оскільки рослина має природну красиву крону.

    Шкідники і хвороби дерену

    Як правило, дерен ні шкідниками, ні хворобами не уражується. Але іноді, вкрай рідко, рослина потерпає від грибкового захворювання іржа, яка проявляється жовтими плямами на листі. Знищують грибок обробкою рослини бордоською рідиною. Так само рідко вражає дерен борошниста роса, з якою борються колоїдною сіркою, а також плямистості, проти яких застосовують обробку дерену все тією ж бордоською сумішшю. Зі шкідників можуть ушкодити дерен червець равликовий і гусінь-багатоквітниця – перший знищують обробкою рослини вапном, а другу – паризькою зеленню.

    Дерен у Підмосков’ї

    Чомусь заведено думати, що дерен у Москві і Підмосков’ї не приживається, проте це неправда. Селекціонери вивели сорти рослини, здатні зносити тридцятиградусні морози, тому дерен нормально розвивається і рясно плодоносить і в умовах середньої смуги. Посадка та догляд за дереном у Підмосков’ї нічим не відрізняються від вирощування рослини, наприклад, на Ставропіллі або в Україні. Іноді, правда, кінці його молодих пагонів взимку обмерзають, тому навесні їх доводиться обрізати. Щоб уникнути таких неприємних сюрпризів, молодий дерен на зиму кілька років потрібно вкривати мішковиною, а пристовбурні кола дерену, як молодого, так і дорослого, мульчувати на зиму товстим шаром торфу або перегною.

    Розмноження дерену

    Як розмножувати дерен

    В аматорському садівництві дерен розмножують переважно вегетативно, однак цілком можливе і насіннєве розмноження.

    Вирощування дерену з кісточки

    Кісточки дерену очищають від м’якоті і кладуть їх у вологий мох або тирсу на цілий рік, постійно підтримуючи вологе середовище – таким чином відбувається стратифікація насіння перед посівом. Кісточка дерену не розпадається на сім’ядолі, тому занурювати її в ґрунт потрібно не більше, ніж на 3 см. Нестратифіковане насіння проростає тільки за два роки, причому далеко не все. Стратифіковане насіння сходить у рік посіву. Догляд за насінням звичайний: полив, підживлення, прополювання, на самому початку росту притінення від палючих променів. За перший рік сходи виростають тільки до 3-4 см, до кінця другого – до 10-15 см, і восени їх можна висаджувати у відкритий ґрунт у розплідник. Плодоносить дерен з насіння тільки за 7-10 років.

    Для насіннєвого розмноження беруть кісточки диких видів дерену, потім, коли з них виростуть молоденькі саджанці, їх використовують як підщепи для культурних видів дерену.

    Розмноження дерену живцями

    Для живцювання дерену підходять тільки зелені живці із кущів не молодших 5-6 років – здерев’янілі живці приживаються дуже погано. Живці завдовжки 10-15 см нарізають рано-вранці з пагонів у фазі активного зростання, на кожному має бути добре розвинена точка росту і по дві пари листків. Живці після зрізання відразу ставлять у воду. Косий нижній зріз повинен проходити нижче бруньки на півсантиметра-сантиметр. Перед посадкою живці позбавляють нижньої пари листя і витримують протягом шести-дванадцяти годин у тривідсотковому розчині гетероауксину. Потім їх промивають, висаджують під кутом у 45º у тінисте місце, в ґрунт, посипаний згори шаром добре промитого піску завтовшки 7-10 см, і накривають поліетиленом так, щоб між плівкою і живцями був люфт 15-20 см. Після посадки живці поливають, і надалі ґрунт утримують у злегка вологому стані, не допускаючи попадання на живці прямих сонячних променів. Поливати ділянку треба через дрібне сито, щоб вода не лилася потоком, а розбризкувалася. Температура під плівкою має бути близько 25 ºC, і як тільки вона піднімається вище, піднімайте плівку для провітрювання. Вкорінюються живці за два-три тижні, після чого їх починають загартовувати – для цього знадобиться приблизно два тижні часу, потім плівку прибирають, а зміцнілі живці підживлюють рідкою аміачною селітрою (30 г на відро води). Наступної осені кущики висаджують на постійне місце.

    Розмноження дерену щепленням

    Окулірування (очкування) проводять у серпні-вересні на висаджені і вкорінені дворічні сіянці дикого дерену, а в якості прищепи використовують культурні сорти рослини. Гострим ножем на підщепі роблять надріз хрест-навхрест – по горизонталі і вертикалі, причому вертикальний заріз роблять завглибшки до 3 см. З прищепи зрізають бруньку з корою, черешком листка і частиною деревини, вставляють її у вертикальний розріз, обережно розсунувши убік кору на ньому, і фіксують прищепу очкувальною стрічкою (можна використовувати канцелярський скотч). За два-три тижні, якщо ви все зробили правильно, черешок відпаде. У жовтні плівку можна зняти. Пагони підщепи, що з’являються, потрібно видаляти.

    Розмноження дерену відсадками

    Як відсадки використовують горизонтальні дугоподібні однорічні пагони. Навесні, як тільки прогріється ґрунт, перекопайте його навколо куща дерену з додаванням добрив, вирівняйте, зробіть канавки, пригніть і прокладіть у них намічені пагони, пришпильте їх і присипте в місці кріплення ґрунтом, а верхівки прищипніть. Коли в місцях кріплення у відсадків розвинуться зелені пагони заввишки 10-12 см, присипте їх до половини землею, а за 2-3 тижні, коли пагони додадуть у рості ще стільки ж, присипте їх до половини ще раз. Восени або наступної весни відсадки відокремлюють від материнської рослини і висаджують на постійне місце.

    Розмноження дерену поділом куща

    До цього способу вдаються, коли доводиться пересаджувати кущ дерену на нове місце. Навесні, до того, як набухнуть бруньки, або восени, за місяць до заморозків, дерен викопують, видаляють із нього всі старі гілки, обережно звільняють кореневу систему від ґрунту і розрізають кущ на кілька приблизно рівних частин, кожна з яких має гарне коріння і здорову надземну частину. Перед посадкою старе коріння вирізують, решту злегка вкорочують.

    Розмножують дерен також кореневими паростками, якщо вони ростуть від кореневласної рослини – парость відокремлюють від куща і пересаджують на нове місце. У прищепленої рослини коренева парость зростає від підщепи – дикого виду дерену, вона вам навряд чи знадобиться.

    Види і сорти дерену

    Дерен звичайний (Cornus mas)

    Найвідоміший вид роду – дерен звичайний, опис якого ми вже давали. Додамо тільки, що найпопулярнішими формами дерену звичайного є:

    • Пірамідаліс – дерен із пірамідальною формою крони;
    • Нана – дерен карликовий із кулястою кроною;
    • Варієгата – дерен із облямованим білою смужкою листям;
    • Ауреа – дерен із золотистим листям;
    • Ауреа-варієгата – дерен із жовтим строкатим листям.

    Дерен білий (Cornus alba)

    також дуже поширений у культурі вид, який у природних умовах зустрічається в Китаї, Японії, Кореї та майже по всій території Росії. Цей чагарник заввишки до 3 м із гнучкими, тонкими гілками переважно червоно-помаранчевого кольору, хоча бувають форми із чорно-червоними і червоно-бурими гілками. Його молоді пагони вкриті сизим нальотом. Листя у рослин цього виду широкояйцеподібне, злегка зморшкувате, завдовжки 10-12 см, темно-зелені згори пластини, білясті знизу, восени вони забарвлюються в темний червоно-ліловий колір. Дрібні білі квітки до 5 см у діаметрі, зібрані в щитковидні суцвіття, рясно вкривають кущ у першій половині літа і повторно на початку осені. Білі кулясті плоди із синім відтінком дозрівають якраз до другого цвітіння дерену білого. Цей вид має безліч декоративних форм:

    • сріблясто-облямована – рослина із кремово-білою облямівкою по листю, яке восени із зеленого стає карміново-червоним. Колір кори теж червоний. Висота куща 2-3 м;
    • Елегантіссіма – дуже зимостійка швидкозростаюча форма дерену заввишки до 3 м з ефектними пагонами червоного кольору, що впадають в очі взимку, і листям із нерівною кремовою облямівкою, плямами і смугами;
    • Сибірика Ауреа – кущ заввишки 1,5-2 м із ніжно-жовтим листям на прямостоячих червоних пагонах і кремово-білими квітками, що розпускаються іноді повторно восени, водночас із дозріванням голубуватих плодів;
    • Сибірика Варієгата – дерен двометрової висоти із широкою кремово-білою облямівкою, смугами і плямами по листю, які восени змінюють зелене тло на пурпурове, а облямівка і крап залишаються, як і раніше, кремовими. Пагони взимку зберігають червоно-кораловий колір кори. Плодоносить ця рослина слабко, росте повільно, дуже підходить для малих садів.

    Дерен червоний, або криваво-червоний (Cornus sanguinea)

    зростає у підлісках листяних і змішаних лісів, по берегах річок і озер від Прибалтики до низин Дону і від півдня Скандинавії до Балкан. Це листопадний чагарник заввишки до 4 м із гіллястою кроною і пониклими пагонами різного забарвлення – зеленого, червоного, пурпурового. Листя у нього округле, яйцеподібне, яскраво-зелене з дрібним опушенням згори і густо опушене, а від цього білясте, зі споду. Восени листя стає яскраво-червоним. Дрібні, тьмяні, білуваті квітки складають щитковидні багатоквіткові суцвіття до 7 см у діаметрі. Цвітуть вони 15-20 днів. Численні чорні плоди виглядають гарно і контрастно на тлі яскравого червоного листя. Декоративні форми дерену червоного:

    • Найзеленіша – з пагонами, листям і плодами зеленого кольору;
    • Варієгата – чагарник заввишки до 4 м зі строкатим жовтим листям і ніжно-зеленими молодими пагонами, які з віком стають бордовими. Плоди синювато-чорні;
    • Дерен Мітча – листя цієї форми блідо-жовтого кольору в дрібних плямах.

    Дерен квітучий (Cornus florida)

    родом зі сходу Північної Америки. Це листопадне дерево з розлогою щільною кроною, яке цвіте до розпускання листя. Осіннє листя яскраво-червоне. Сорти:

    • Черокі Чіф – висота дерева 4-6 м, брактеї червоно-рожеві;
    • Рубра – брактеї від світло-рожевого до яскраво-червоного, висота куща 4-6 м.

    Дерен шовковистий (Cornus stolonifera)

    теж із Північної Америки, де він росте у вологих лісах по берегах водотоків, забираючись на висоту від 450 до 2700 м над рівнем моря. Вид близький до дерену білого, але відрізняється передусім здатністю давати навколо куща безліч паростків. Цей чагарник заввишки до 2,5 м із червоно-кораловими блискучими пагонами, яскраво-зеленим листям, молочно-білими квітками, зібраними в суцвіття до 5 см діаметром і блакитно-білими плодами. Декоративними формами дерену шовковистого є:

    • Біло-облямована, до якої належить сорт Вайт Голд – чагарник середнього зросту з білою облямівкою по краях зеленого листя;
    • Флавірамеа – швидкозростаючий чагарник із круглою формою куща заввишки і завширшки 2-3 м. Кора у нього взимку й навесні жовта, а влітку і восени жовтувато-зелена. Листя зелене, восени червонувате, але не все – багато листків кольору не змінюють;
    • Келсі – карликовий кущ заввишки не більше метра і до півтора метрів завширшки із червонуватою або яскраво-зеленою корою і зеленим листям, що не опадає до глибокої осені, хоча і міняє колір на помаранчевий або темно-червоний.

    Дерен Коуза (Cornus kousa)

    у природі росте в Японії та Китаї. Це зимостійкий листопадний чагарник до 9 м у висоту з граціозними витонченими приквітками. Восени листя набуває яскраво-червоного кольору. Сорти:

    • Голд Стар – зелене листя із жовтим візерунком, висота куща 5-7 м;
    • Мілки Вей – високий кущ, брактеї кремово-білі.

    Існує ряд сланких деренів, які ботаніки виділяють в окремий рід – дерен шведський і канадський, окремо стоїть рід Свида, куди входять дерен грузинський і Меєра.

    Властивості дерену – шкода і користь

    Корисні властивості дерену

    Коли в літературі описують лікувальні властивості дерену, то мають на увазі насамперед рослини виду дерен звичайний. Чим корисний дерен, і які насправді властивості він має? По-перше, його плоди містять вітамін C у більших кількостях, ніж лимон, і мають протицингову дію, тому із плодів дерену виготовляють пасту для космонавтів і моряків далекого плавання. По-друге, дубильні речовини, що містяться в плодах, скріплюють випорожнення. Корисні ягоди і для хворих на цукровий діабет, оскільки знижують рівень цукру в крові і посилюють активність підшлункової залози з вироблення необхідного ферменту. Має дерен протизапальну, жовчогінну, сечогінну, бактерицидну і в’яжучу дію. Ягоди дерену підвищують апетит, покращують травлення, нормалізують артеріальний тиск, знімають головний біль, прискорюють обмінні процеси в організмі. Дерен застосовують при лікуванні циститу, подагри, шкірних захворювань, набряків ніг, запалення вен, кишкових захворювань, у тому числі діареї та дизентерії. Потрібно сказати, що цілющі якості мають не тільки плоди дерену, але також його квітки, кора, листя і коріння. Пропонуємо вам кілька рецептів, які можуть виручити в скрутну хвилину:

    Настоянка з листя дерену: 50 г подрібненого листя дерену залити склянкою харчового спирту, настоювати протягом двох тижнів, потім процідити. Вживати 10-15 крапель із водою тричі на день. Цією настоянкою лікують геморой, екзему, подагру, шкірні інфекції, виганяють кишкових паразитів.

    Відвар плодів дерену: столову ложку сушених ягід залити склянкою води, кип’ятити на маленькому вогні 20 хвилин, потім настоювати протягом 2 годин, процідити і приймати при авітамінозі по чверті склянки 3 рази на день до їди.

    Відвар із кори і коренів дерену: чайну ложку подрібнених коренів і кори залити склянкою води і кип’ятити 15 хвилин, потім настояти протягом двох годин, процідити і пити при ревматизмі 3 рази на день по 2 столових ложки.

    Крім того, чудові як лікувальні, так і смакові якості мають напої та варення з дерену. Плоди дерену сушать на зиму й готують із них смачний і корисний відвар.

    Дерен – протипокази

    Не рекомендується вживання ягід і соку дерену людям із підвищеною кислотністю, тим, хто потерпає від закрепів або має мляву перистальтику кишківника, а також тим, у кого нестабільна нервова система або індивідуальна незносність дерену.

    Обрізання плодових дерев навесні: найкращі поради

    Звичайно, обрізають дерева двічі на рік – восени та навесні. Восени краще обрізати дерева з кінця лютого, в березні. Важливо вибрати такий час, коли вже не так холодно, але дерева ще сплять і бруньки на них ще не сформувалися.

    Щоб дерева добре плодоносили восени, їх потрібно навесні обрізати. Коли і як підрізати фруктові дерева, з’ясовував ТСН.ua

    Як обрізати дерева весною? Основні правила

    • Для обрізання слід використовувати чистий, оброблений антисептичним розчином інструмент. Після завершення роботи також важливо його обробити, щоб уберегти сад від хвороб.
    • З цієї ж причини, щоб уникнути інфікування дерев, не варто проводити обрізання у вологу погоду, після дощу, після роси.
    • Обрізати потрібно, насамперед, старі гілки та пагони, через те, що вони не такі плодоносні як молоді пагони і забирають у них сили.
    • Обрізати гілку потрібно над брунькою, розташованою з зовнішнього боку гілки. Саме обрізання потрібно робити навскіс, щоб вода на застоювалась і стікала, а із бруньки з’явився новий пагін.
    • Насамперед, обрізати потрібно гілки, які ростуть строго вгору та вниз,тому що, вони мають низьку врожайність
    • При обрізанні бічних гілок потрібно залишити на 1 см пеньок. Пеньок допоможе зберегти стовбур дерева від пошкоджень, а, саме, від утворення дупла. Більше ніж на 1 см теж не треба залишати пеньок, щоб він не став розплідником хвороб.
    • Перед відпилюванням товстих гілок по периметру стовбура потрібно зробити надріз кори, щоб не здерлася кора з основнго стовбура дерева. Після такого обрізання пеньок з великим діаметром потрібно обов’язково змазати садовим варом.

    Які види обрізань бувають

    Обрізання, яке вкорочує гілки або проріджувальне обрізання. Таке обрізання застосовується для молодих дерев, крона яких лише формується. Його завдання якраз і сформувати розгалужену крону, зупинити значний ріст старих гілок, щоб сильніші гілки не загороджували ріст слабших, молодих пагонів. Після обрізання старих гілок починають розростатися нові пагони, на яких будуть з’являтися бруньки. Як проводиться вкорочувальне обрізання? Головне обрізати так, щоб на кінчику залишилася брунька, але не залишати частину гілки. Якщо після бруньки залишити частину гілки, то дерево в цьому місці може засохнути чи почати гнити.

    Проріджувальне обрізання проводиться на дорослих плодових деревах, з уже сформованою кроною. Обрізаються гілки, що ростуть усередину крони, вниз крони, слабкі гілки, щоб залишити найперспективніші для росту плодів. аку обрізку обов’язково потрібно проводити навесні. Вона допомагає зміцнити скелет дерева, рівномірно розподілити крону, створити доступ сонця до майбутніх плодів.

    Обрізання дерев після посадки проводиться для того, щоб швидше прижилося коріння і почала формуватися крона дерева.

    Під час оздоровчого або санітарного обрізання знищуються пошкоджені гниллю, всілякими шкідниками гілки. Такі гілки після обрізки не можна використовувати як компост, їх обов’язково потрібно спалити, щоб зберегти сад від хвороб.

    Як обрізати яблуню, грушу, сливу, персик, абрикос

    Для яблуні, так само як і груші, основне правило обрізання – зберегти центральний стовбур. Бічні гілки вкорочують на 1\4 -1\3 їх довжини. Центральний стовбур повинен бути вищим від верхніх гілок на 20 -25 см, а верхні гілки – були коротшими від нижніх. Коли дерево почне плодоносити, а центральний стовбур під вагою плодів нахилятися, потрібно також його згори підрізати. А у разі загустіння крони, щоб покращити освітленість,обрізати – верхні бічні гілки.

    Під час обрізання сливи потрібно дотримуватись її природної, а саме, кущової форми. Техніка обрізання тут як у яблунь не підходить. Періодично потрібно вирізати гілки розташовані одна біля одної, щоб проріджувати крону. Як і в інших видах плодових дерев, потрібно обрізати занадто довгі, обвислі та старі гілки. Але кущова форма повинна зберігатися.

    Персик та абрикос через схильність до сильного росту потребують щорічного обрізання. Правила обрізання такі самі як і в інших дерев – обрізати гілки, що ростуть донизу, близько землі. Щоб формувати невисокі дерева, для зручності збирання плодів, вирізати потрібно і верхівку.

    Читайте також:

    Розмноження дерену живцями навесні, посадка і догляд

    Розмножити дерен дуже просто, тим більше що зробити це можна практично всіма доступними способами – як насіннєвим, так і вегетативним. Проблем з приживлюваністю на новому місці зазвичай також не виникає в силу невибагливості цієї садової культури. Рослина досить швидко розростається незалежно від кліматичних умов і способу розмноження.

    Особливості дерену

    Дерен – це вид рослин роду Кизил, листопадний або вічнозелений чагарник з спадають гілками, рідше дерево. У світі існує понад 50 сортів дерену, адаптованих для вирощування в помірних широтах, проте, висока морозостійкість дозволяє висаджувати ці рослини і в регіонах з холодним кліматом. Листя більшості сортів прості, цілокраї. Вони кріпляться до гілок довгими черешками. Листова пластина поцяткована безліччю дрібних прожилок. Квітки дерену двостатеві. Вони, як правило, невеликих розмірів і мають непримітний забарвлення: білий або блідо-жовтий зі слабким відливом сторонніх відтінків. Вони утворюють щільні суцвіття у вигляді щитків або головок. Плоди дерену представлені невеликими ягодами-кістянками діаметром до 1 см.

    Розмноження дерену можливо практично всіма існуючими способами.

    Швидкість зростання дерену

    Більшість сортів дерену швидко розростаються в сторони і в висоту. Середній річний приріст чагарнику становить близько 50 см як в діаметрі, так і в висоту. Максимального росту дерен зазвичай досягає до 8-12 років життя. Порада! Повноцінне рослина швидше за все отримують за допомогою вегетативних способів розмноження.

    Коренева система дерену

    Коренева система дерену представлена ​​сильно розгалужену мережу з маленький коренів. Вона досить чутлива – якщо пошкодити її при пересадці, рослина може зачахнути. З іншого боку, при незначних пошкодженнях коріння швидко відновлюються.

    Розміри

    Розмір дерену визначається його сортом. Існують як низькорослі чагарники, висота яких не перевищує 1 м, так і дерева висотою до 8 м.

    Чому дерен червоніє

    Початківці садівники можуть прийняти почервоніння пагонів і листя дерену за хвороба, але це не так. Справа в тому, що сезонна зміна кольору іноді виступає в якості сортовий характеристики – деякі сорти восени починають червоніти з настанням холодів. Наприклад, колір при падінні температур змінюють дерен Сібіріка Варієгата і дерен білий Ауреа.

    Посадка і догляд за Дереном

    1. Більшість сортів воліють добре освітлені ділянки. Також дерен непогано розвивається в умовах слабкої затіненості.
    2. Вологість грунту повинна бути помірною. Його не потрібно перезволожувати, однак, сухий грунт точно так же пригнічує ріст дерену, як і заболочена місцевість.
    3. Найкраще рослина розвивається на родючих пухких грунтах, проте, це необов’язкова вимога. При належному добриві чагарник може добре рости і на бідних грунтах.
    4. Не рекомендується садити дерен на ділянці з суглинистим важким грунтом.

    Рівень залягання грунтових вод при підборі місця особливого значення не має.

    Важливо! В умовах сильної затененность помітно страждає декоративність дерену. Його листя блідне, а плями і світла облямівка по краях листової пластини у деяких сортів стають зовсім непомітними.

    Терміни посадки

    Терміни посадки дерену залежать від сорту і способу розмноження. Можна керуватися наступними рекомендаціями:

    1. Восени сіють свіже насіння, зібрані незадовго до цього, а також відведення чагарнику.
    2. Навесні в грунт висівають насіння, що пройшли через процедуру стратифікації, і черешки.

    Порада! У спірних ситуаціях перевагу краще віддати весняної висадки рослин. Так, у саджанців буде більше часу для того, щоб вкоренитися у відкритому грунті.

    Як правильно посадити дерен

    Всі сорти дерену висаджують приблизно однаково. Загальна схема посадки виглядає так:

    1. За 2-3 тижні до посадки рослини обрану ділянку готують шляхом внесення мінеральних і органічних добрив.
    2. На відстані 50 см один від одного викопують лунки, розмір яких залежить від сорту рослини. Орієнтуються в основному на величину кореневої системи саджанця і земляного кома, в якому вона укладена. Коріння повинні вільно поміщатися в посадкову яму.
    3. Дно лунок засипають перегноєм і мінеральними добривами.
    4. Посадковий матеріал злегка зволожують і опускають в яму. Дуже важливо при цьому не зруйнувати земляний кому.
    5. Лунку засипають верхнім шаром грунту і злегка притискають його навколо саджанця.
    6. На деякому віддаленні від стовбура рослини формують неглибоку лунку. Так, вода після поливу буде залишатися біля основи куща.
    7. Завершують посадку дерену поливом.

    Важливо! Якщо підготувати ділянку перед посадкою і наповнити посадочні ями почвосмесью, наступні підгодівлі необов’язкові, по крайней мере, в протягом 3 років.

    Полив і підгодівля

    Дерен погано переносить затяжну посуху, тому поливають рослину регулярно. Заливати посадки не рекомендується, але і пересихати грунт не повинен. Особливо потребують зволоженні молоді рослини.

    Порада! Мульчування пристовбурного ділянки сприяє кращому збереженню вологи в грунті. В якості мульчі використовують шар торфу або соломи товщиною до 5 см.

    Добрива для розвитку дерену необов’язкові, особливо в тому випадку, якщо ділянка для рослини був удобрений ще до посадки. Якщо чагарник росте на непідготовленій місці, підгодовують рослина раз на рік в червні або в травні.

    Чи можна пересадити дерен восени з листям

    Пересаджувати дорослу рослину не рекомендується – це може привести до його загибелі. Роблять це лише в самому крайньому випадку.

    Оптимальні терміни пересадки: жовтень-листопад, коли дерен скине листя, або березень, поки нирки ще не набрякли. При цьому переміщення рослини восени пов’язане з меншим стресом для чагарнику, однак, пересадка навесні стимулює більш швидке зростання.

    Важливо! При пересаджуванні цієї садової культури важливо зберегти цілісність земляного кома.

    Як підготувати дерен до зими

    Більшість сортів дерену не потрібно вкривати на зиму. Це досить холодостійка рослина, здатне благополучно переживати низькі температури.

    Винятком є ​​лише молоді саджанці. У перший рік їх краще вкрити, але в подальшому в цьому немає потреби.

    Обрізка дерену

    Дерен прекрасно росте і без обрізки, однак, найчастіше чагарник використовують в якості живої огорожі або садової композиції, а тому формування крони рослини стає необхідним в цих випадках.

    При цьому важливо використовувати тільки добре заточені інструменти. Зріз пагонів повинен бути гладким, рівним, без «жувати» країв, що часто відбувається після стрижки тупими садовими ножицями. Це не тільки не естетично, а й шкідливо – після такого грубого розриву м’яких тканин гілок можливе зараження рослини інфекцією.

    Коли обрізати дерен – навесні або восени

    Зазвичай кущ обрізають навесні, коли рослина починає втрачати акуратний зовнішній вигляд і сильно розростається в діаметрі. В цей час роблять обрізку омолоджує типу.

    Чагарник можна формувати також влітку і восени.

    Обрізка дерену навесні

    Виділяють 2 типу весняної обрізки куща – радикальну стрижку і формує. У першому випадку метою процедури є омолодження рослини. Пагони видаляють вибірково, відбираючи тільки потьмяніли і висохлі гілки.

    Формує обрізка спрямована на коригування форми, яка була задана в минулому році. Для цього видаляють в основному лише сильно видатні в сторони гілки.

    Обрізка дерену восени

    У догляд за Дереном восени входить санітарна обрізка. Після того як чагарник скине листя, необхідно зачистити рослина – видалити всі зламані, сухі або слабкі пагони.

    У тому випадку, якщо дерен вирощують в Північному регіоні, кущ в санітарних цілях обрізають в травні.

    Обрізка дерену влітку

    Влітку проводять формуючу обрізку за допомогою прищипування – помірного укорочення на молодих пагонах квітучої частини. Результатом такої процедури є посилений ріст бічній поросли. За рахунок цього чагарник набуває округлу форму і стає щільніше.

    Важливо! Таку обрізку проводять не пізніше серпня. При більш пізньому прищипування сформувалися пагони не встигнуть зміцніти до перших заморозків.

    Живопліт з дерену обрізають 2 рази за літо – в червні і в липні.

    Особливості обрізки культури можна побачити в наступному відео на прикладі видалення пагонів у дерену ряболисті:

    Як формувати дерен

    Практично всі сорти дерену відрізняються інтенсивним паросткоутворенню – вони швидко розростаються в ширину і висоту, завдяки чому з них в найкоротші терміни можна сформувати необхідну фігуру: куб, куля, конус. Більш того, обрану одного разу форму зовсім не обов’язково підтримувати щороку – її можна міняти. На розвиток чагарнику це ніяк не позначиться.

    Найбільш популярні такі форми:

    1. Колона. В цьому випадку видаляють бічну поросль. Пагони в середині куща не чіпають. Найголовніше при формуванні колони – помірність. В результаті надмірної обрізки можливий нахил рослини в сторону.
    2. Арка. Форма досягається за рахунок фіксації чагарнику на спеціальній арочної конструкції для саду.
    3. Півсфера. Для того щоб сформувати цю фігуру, навесні або восени прибирають молоді гілки на висоті приблизно в 10-15 см від поверхні землі. Така обрізка стимулює розширення дерену в діаметрі. Крім того, процедура в значній мірі омолоджує рослина і підвищує його декоративні якості, так як молоді гілки мають яскраво-червоний колір.

    Розмноження дерену

    Розмноження дерену можливо за допомогою посіву насіння або вегетативними способами, а саме:

    • живцюванням;
    • діленням куща;
    • відводками.

    Важливо! У вегетативних способів розмноження є 2 важливих переваги перед насіннєвим шляхом: швидкість отримання повноцінного рослини і збереження всіх сортових якостей батьківського.

    Розмноження дерену живцями

    Розмноження дерену живцями можна виробляти як восени, так і навесні, однак, весняне розведення таким способом більш ефективно.

    Алгоритм розмноження рослини методом живцювання виглядає так:

    1. Навесні від обраного куща відрізають частини молодих гілок.
    2. Їх заглиблюють в грунт в просторі ящики. До складу грунтосуміші повинні входити річковий пісок і перегній.
    3. Посадка відрізків проводиться під кутом в 45 °.
    4. Контейнери з живцями розміщують в теплицю з температурою + 25-35 ° С і час від часу зволожують грунт. При цьому необхідно затінити стіни парника – прямі сонячні промені негативно позначаються на розвитку живців.
    5. Восени посадковий матеріал можна висаджувати на постійне місце.

    Важливо! У перший рік життя рослина погано переносить суворі зими, тому рекомендується вкривати молоді саджанці ялиновими гілками.

    Діленням куща

    Деленки розмноження чагарника відбувається за такою схемою:

    1. Вибирають сильний здоровий кущ, добре розрісся в сторони.
    2. Викопують його, видаляючи з коренів надлишки землі.
    3. Вістрям лопати або ножем кореневище куща розділять на 3-4 частини.
    4. Завершується процедура розмноження розсаджуванням деленок в заздалегідь підготовлені лунки, заповнені добривами.

    Отводками

    Розмноження відведеннями користується такою ж популярністю, як і живцювання культури. Пояснюється це простотою процесу:

    1. Навесні на чагарнику вибирають однорічний пагін в нижній частині рослини і акуратно нахиляють його у напрямку до землі.
    2. Кінець гілки злегка прикопують в зволожений грунт.
    3. Щоб опущений до землі втечу залишався в такому положенні, його фіксують скобою або каменем.
    4. Відокремлену гілку поливають нарівні з материнським кущем.
    5. З настанням осені її остаточно відокремлюють від рослини і пересаджують.

    Насінням

    Цвіте рослина в травні або на початку червня, після чого на пагонах утворюються невеликі білі коробочки. Восени їх збирають і беруть із них насіння. В цей же час проводиться посів відразу на постійне місце. Після стратифікації посадкового матеріалу посадку краще відкласти на весну.

    Заглиблюють насіння в грунт приблизно на 4-5 см.

    Насіннєвий спосіб розмноження – самий трудомісткий. Перші сходи після посіву насіння прокльовується через кілька років, а максимального зростання досягнуто в кращому випадку через 10-12 років.

    Важливо! Розмноження насінням може спричинити за собою втрату деяких ключових характеристик сорту.

    Захист від хвороб і шкідників

    Дерен – витривала рослина, стійке до багатьох хвороб, однак, абсолютним імунітетом воно не володіє. Кущі можуть вражати такі грибкові інфекції:

    • мучниста роса;
    • світло-бура плямистість;
    • червоно-бура плямистість;
    • білувата плямистість;
    • темно-бура плямистість.

    Поразка посадок плямистістю найчастіше відбувається в умовах підвищеної вологості і спеки влітку. Борошниста роса розвивається при пересиханні грунту і занадто високому вмісті азоту на садовій ділянці.

    Ефективно зарекомендували себе в боротьбі з грибком наступні народні засоби:

    • мильний розчин з додаванням харчової соди;
    • часниковий відвар;
    • відвар польового хвоща.

    Також добре справляються з цими хворобами звичайні фунгіциди.

    Профілактичні заходи, покликані знизити ризик захворювання посадок грибковою інфекцією, включають в себе:

    • обробка насіння марганцівкою при насіннєвому способі розмноження;
    • дезінфекція гострих предметів, використовуваних для обрізки дерену і розмноження чагарника вегетативними методами;
    • періодичну обрізку сухих і надломлених пагонів;
    • посадку з дотриманням рекомендованих відстаней;
    • прибирання опалого листя.

    Рослина практично не приваблює комах, проте, в якості основних шкідників можна виділити тлю і запятовідная щитівку. Проти них кущі обробляють інсектицидом або розчином господарського мила.

    Порада! В якості ефективних профілактичних заходів проти комах виступає періодичне обприскування посадок настоєм цибулі.

    Висновок

    Розмножити дерен під силу навіть новачкові, що не знає всіх тонкощів садівництва. Більш того, самостійне розмноження цієї садової культури набагато економніше покупки посадкового матеріалу в розсадниках або у приватних осіб.

    Цей невибагливий чагарник послужить гарною прикрасою садової ділянки протягом усього року, завдяки своїй високій морозостійкості і декоративності. Догляд за рослиною також не викликає труднощів. При розмноженні Деленки, живцями або відводками повноцінне рослина можна отримати вже через кілька років.