Що означає калікоектазії нирки

0 Comments

Зміст:

Чому болять нирки: основні причини, симптоми та лікування

У цій статті ми розповімо, як відрізнити біль у нирках від болю у нижній частині спини, які бувають захворювання нирок, як їх розпізнати. А також, що слід робити, щоб зберегти здоров’я цього делікатного органу на довгі роки.

Біль у ділянці нирок – один з найбільш неприємних та найсильніших. Як описують самі хворі, відчуття – наче хтось штрикає голкою у поперек, повідомляє Корисно 24. Біль відступає, щоб за лічені секунди повернутися знов.

Стисніть долоню у кулак – такою завбільшки є ваша нирка. Орган – парний, тому їх у нас дві. Розташовуються вони внизу грудної клітки, по обидва боки від хребта.

Функції нирок

Функції нирок / Фото iStock

Нирки виконують роль фільтра у нашому тілі – виводять продукти життєдіяльності, надлишок води та інші шкідливі речовини з крові. Всі токсини, які утворюють в процесі фільтрації зберігаються у сечовому міхурі, а згодом у процесі сечовипускання виводяться з організму.

Нирки також регулюють рівень pH, вміст солі та калію в організмі. Крім того, продукують гормони, які регулюють кров’яний тиск і контролюють процес утворення еритроцитів – червоних кров’яних тілець. Орган активує одну із форм вітаміну D, яка своєю чергою сприяє засвоєнню кальцію.

Причини захворювань нирок

За статистикою, від хвороб нирок потерпає кожен десятий українець.

Нирки цих людей зазнали ушкоджень і не можуть ефективно виконувати свою функцію. Нерідко це є наслідком інших захворювань, таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та інші хронічні недуги, на які людина може страждати десятки років.

Патології нирок можуть призвести до інших проблем зі здоров’ям, зокрема підвищеної ламкості кісток. Якщо захворювання прогресує, нирки з часом можуть повністю відмовити. Це означає, що людині необхідно буде до кінця життя відвідувати процедури гемодіалізу.

Гемодіаліз – це вид замісної терапії: замість нирок, які належним чином не працюють, кров фільтрує і чистить від токсинів спеціальна апаратура. На жаль, гемодіаліз не допомагає відновити роботу органу, а лише дозволяє продовжити життя хворого.

Як розпізнати, що болять саме нирки, а не поперек

Нирки розташовані трохи вище попереку – під ребрами, але з боку спини. При захворюваннях нирок біль і дискомфорт будуть відчуватися саме у цій зоні, з боку хворої нирки або з обох боків, якщо патологічний процес одночасно розвинувся в обох нирках.

Біль може бути як гострим (у вигляді приступів), так і постійним, ниючим.

5 найпоширеніших захворювань нирок:

Хронічна хвороба нирок

Основною причиною є високий артеріальний тиск. Кров тисне на судинний клубочок (гломерули) – клубочкову капілярну сітку, розташовану у капсулі ниркового тільця, де відбувається очищення крові. З часом ці капіляри зазнають ушкоджень, у результаті чого функція нирок порушується. Порушення функції нирок може дійти до “точки неповернення”, коли орган вже не справлятиметься з покладеними на нього обов’язками, і тоді без гемодіалізу не обійтися.

Цукровий діабет також є однією з головних причин хронічної хвороби нирок, оскільки підвищений рівень цукру у крові з часом ушкоджує кровоносні судини нирок, через що нирки втрачають здатність належним чином очищувати кров.

Сечокам’яна хвороба

Каміння є ще однією поширеною проблемою нирок. Вони з’являються, коли мінерали або інші речовини у крові кристалізуються у нирках та формують тверді маси (каміння або, як їх ще називають медики, “конкременти”). Не кожен камінь потрібно дробити – більшість конкрементів самостійно виводиться з організму під час сечовипускання. Проходження каміння через протоки зазвичай є надзвичайно болючим, однак саме каміння рідко створює для нирок серйозні проблеми.

Гломерулонефрит

Це – запалення гломерул, яке може спровокувати інфекція, деякі лікарські засоби чи вроджені аномалії. Гломерулонефрит у більшості випадків вимагає тривалого спостереження за хворим, щоб не допустити подальшого ушкодження нирок.

Полікістоз нирок

Це – спадкове захворювання, яке характеризується утворенням у нирках численних кіст (невеликих “мішечків”, наповнених рідиною). Кісти, на відміну від каменів, можуть впливати на функцію нирок і викликати ниркову недостатність.

Інфекції сечовивідних шляхів

Під цим терміном маються на увазі бактерійні інфекції одного з відділів сечовивідної системи. Найбільш поширеними є інфекційні захворювання сечового міхура та уретри.

Інфекції сечовивідних шляхів добре піддаються лікуванню і рідко призводять до серйозних наслідків. Однак якщо їх не лікувати, запальний процес може поширитися на нирки і призвести до ниркової недостатності.

Чому виникає біль в нирках / Фото Pinterest

Чому виникають хвороби нирок: 7 основних причин

  • сильне переохолодження;
  • наявність інфекцій в організмі (з виділенням гною);
  • затримка сечі у сечовому міхурі;
  • пухлини;
  • нездорове харчування;
  • зловживання алкогольними напоями;
  • прийом деяких ліків за умови недотримання рекомендованої схеми дозування.

Симптоми захворювань нирок: не болем єдиним

Існує ряд ознак, які сигналізують про хвороби нирок, однак люди часто приписують їх іншим хворобам. Слід наголосити, що чимало осіб, які страждають на патології нирок не відчувають жодних симптомів, аж поки захворювання не перейде у пізню стадію, тобто поки нирки не відмовлять, або поки у сечі не виявляють велику кількість білка.

Це одна з причин, чому лише 10% людей із хронічною хворобою нирок знають про свій діагноз.

Найпоширенішими симптомами захворювань нирок є:

  • втома, брак енергії, труднощі з концентрацією уваги. Важкі порушення роботи нирок можуть призвести до накопичення токсинів у крові. Через це людина почувається втомленою і їй важко сконцентруватися на виконанні складних завдань. Ще одним ускладненням захворювань нирок є анемія, яка також може викликати слабкість і запаморочення;
  • порушення сну. Якщо нирки належно не фільтрують кров, токсини залишаються в організмі. Це може спричинити проблеми із засинанням та стати причиною неспокійного, поверхневого сну;
  • суха шкіра і свербіж. Це може бути ознакою захворювань кісток, які часто супроводжують хвороби нирок на пізніх стадіях, коли цей орган більше не здатний підтримувати оптимальний баланс мінералів і корисних речовин у крові;
  • часті позиви до сечовипускання. Це один із тривожних “дзвіночків”, який сигналізує про ушкодження ниркових фільтрів. Цей симптом може бути також пов’язаний з інфекцією сечовивідних шляхів;
  • поява крові у сечі. Здорові нирки у процесі фільтрування крові від шкідливих речовин затримують еритроцити в організмі. Проте, якщо фільтраційний бар’єр ушкоджений, червоні кров’яні тільця можуть почати просочуватися у сечу. Кров у сечі може також свідчити про наявність пухлини, каміння чи інфекції у нирках;
  • сеча, яка піниться. Це означає, що у сечі є білок, якого там у нормі бути не повинно. Білок у сечі є раннім симптомом, який вказує на ушкодження ниркових фільтрів, які більше не здатні його затримувати;
  • “мішки” під очима. Насправді це не зовсім естетична проблема, а сигнал, який повинен змусити людину негайно звернутися до лікаря. Поява “мішків” означає, що хворі нирки не перешкоджають потраплянню великої кількості білка у сечу;
  • набряк щиколоток та стоп. Знижена функція нирок може призвести до затримки натрію в організмі, внаслідок чого нижні кінцівки набрякають;
  • “посмикування” м’язів. Дисбаланс електролітів може бути наслідком порушеної функції нирок. Наприклад, низький рівень кальцію і поганий контроль за рівнем фосфору може сприяти спазму м’язів;
  • вчені також заявляють про зв’язок між ожирінням і хронічною хворобою нирок.

Симптоми болі в нирках / Фото Pixabay

Фактори ризику розвитку хвороб нирок

Люди, які страждають на цукровий діабет, мають підвищений ризик розвитку захворювань нирок – 44% нових випадків спричинені саме цією недугою.

Серед інших факторів:

  • високий артеріальний тиск;
  • спадковість (наявність хронічної хвороби нирок в інших членів сім’ї);
  • похилий вік.

Як лікуються захворювання нирок

Зазвичай лікування полягає у контролі першопричини цих захворювань, зокрема артеріального тиску, рівня цукру і холестерину у крові.

Медикаменти

Медикаментозний спосіб лікування / Фото Gettyimages

Лікар може прописати пацієнту інгібітори АПФ. Ці лікарські препарати допомагають контролювати кров’яний тиск і таким чином уповільнюють прогресування захворювання нирок. Для збереження функції цього органу, лікар може рекомендувати ці ліки навіть якщо у людини немає підвищеного артеріального тиску.

Лікар може також прописати препарати для зниження рівня холестерину, які опосередковано також позитивно вплинуть на функцію нирок. Залежно від симптомів, можливим є також призначення лікарських засобів для зменшення набряків і лікування анемії.

Якщо випадок захворювання нирок – важкий, задавнений або ж у пацієнта вже розвинулася ниркова недостатність, лікар скерує такого хворого на процедуру діалізу.

Без медикаментів

Суть такого лікування полягає у зміні стилю життя. Передусім – харчових звичок. Це не менш важливо, ніж приймати ліки.

Якщо вам пощастило і ваші нирки – здорові, почніть вести здоровий спосіб життя вже сьогодні. Це вбереже вас від проблем з цим органом у майбутньому.

Здоровий спосіб життя – найкраща профілактика / Фото iStock

Візьміть за правило:

  1. Контролювати рівень цукру у крові, особливо якщо ви хворієте на цукровий діабет або на цю недугу хворі ваші найближчі родичі. Якщо не перебуваєте у групі ризику виникнення цукрового діабету, не завадить раз чи двічі на рік здавати аналіз крові на визначення рівня глюкози у ній.
  2. Відмовтеся від їжі, що підвищує рівень холестерину у крові.
  3. Скоротіть споживання солі.
  4. Якомога частіше вживайте в їжу свіжі фрукти, овочі, цільнозернові продукти та знежирене молоко.
  5. Обмежте вживання алкоголю.
  6. Відмовтеся від куріння.
  7. Збільште фізичну активність.
  8. Контролюйте свою вагу.
  9. Пийте достатньо води (саме води, а не кави, чаю чи соку “з пакета”).
  10. Приймайте препарати кальцію, однак перед тим, як бігти в аптеку, проконсультуйтеся з лікарем: біологічно активні добавки з цим мінералом при неправильному вживанні можуть підвищувати ризик утворення каменів у нирках.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Калікоектазія нирок у дітей: види, причини, симптоми, лікування

Якщо лікар каже, що у дитини пієлоектазія нирок, то під цим терміном мається на увазі розширення балії органу, що виступає як відхилення в анатомічному розвитку.

У медицині такий стан не класифікують як самостійне захворювання.

На тлі відхилення малюк страждає від порушеного відтоку урини з організму, що відбувається внаслідок занесення інфекції або різних аномалій.

Батькам, дітям яких діагностували, що у дитини балія нирки розширена, дуже важливо знати, що це за стан, наскільки вона небезпечна. Тому слід детально розібратися у причинах виникнення, методах діагностики, супутніх симптомах та можливих сучасних методах лікування.

Види

Відразу варто відзначити, що такий стан як розширення балії нирки у дитини зустрічається не часто, при цьому були випадки діагностування цього порушення та у пацієнтів дорослої вікової категорії. Відповідно, патологія може бути вродженою, формуючись ще в період внутрішньоутробного розвитку, а також набутою.

Якщо звернутися до даних медичної статистики, можна дізнатися, що коли збільшена балія нирки у дитини, цей діагноз частіше ставлять хлопчикам, ніж дівчаткам. За умови розвитку патології після народження, вона однаково виявляється в обох статей. Головною проблемою порушення стає те, що на його фоні діти часто страждають від різноманітних інфекційних захворювань.

Вид нирки при значному розширенні балії у дитини.

Калікоектазія нирок

Патологічне розширення чашечок нирки в нефрології зветься калікоектазія або гідрокалікоз.

У процесі розвитку калікоектазії нирок відбувається розтягування та дилатація (розширення) чашково-мисливського апарату, що призводить до порушення відтоку сечі.

Такі порушення у роботі сечовидільної системи призводять до часткової чи повної атрофії форнікального апарату органу, внутрішньої компресії мозкової речовини, зокрема ниркових сосочків.

Вступ

Багато лікарів дотримуються думки, що калікоектазія нирки, це не діагноз і навіть не хвороба, а лише симптомокомплекс різних патологій сечовидільної системи.

При вираженому порушенні відтоку сечі відбувається закупорка сечовивідних проток, що здатне спровокувати не тільки ураження чашечки нирки, але ушкодження чашково-мисливської системи.

Масштабні порушення в нирках часто називають калікопієлоектазією лівої нирки або правою. Рідше зустрічається двостороннє пошкодження чашечно-милкової системи.

Ознайомившись, що таке калікоектазія нирок, важливо вивчити інформацію чому може розвиватися дана патологія, які її симптоми, наслідки і як лікувати даний стан.

Причини

Багаторічні спостереження та клінічні дослідження дозволили лікарям зробити висновок, що калікоектазія не може розвиватися як самостійне захворювання, а розвивається на тлі інших патологічних процесів, що протікають в організмі та сечовидільній системі. Даний стан може виявлятися не тільки у дорослих, а й дітей, мати вроджене чи набуте походження.

В основі етіології калікоектазії лежать супутні захворювання:

  1. уроджені аномалії нирок;
  2. травми нирок;
  3. гломерулонефрит;
  4. пієлонефрит;
  5. мочекам’яна хвороба.

Спровокувати розширення філіжанок нирки у дитини або дорослої людини можуть й інші захворювання, які дуже важливо діагностувати перед призначенням лікувальної терапії.

Звуження, сечоводу – одна з причин калікоектазії

Клініка з локалізації

Калікоектазія може протягом тривалого часу не турбувати людину або супроводжуватися незначними змінами з боку сечовивідних шляхів.

Коли на тлі загострення інших захворювань відбувається суттєве розширення філіжанок, клініка стає вираженою, часто вимагає госпіталізації хворого до стаціонару.

Інтенсивність симптомів залежить від локалізації патологічного процесу.

Небезпечні наслідки дисплазії нирки

Правостороння калікоектазія

Правостороннє ураження органу зустрічається найчастіше лівостороннього. Калікоектазія правої нирки супроводжується порушенням відходження сечі по сечових шляхах до міхура. Такі порушення призводять до скупчення урини, за рахунок чого чашкова балія починає розширюватися. Симптоми часто нагадують ниркову або жовчну кольку, напад апендициту.

Лівостороння калікоектазія

У практиці лікарів калікоектазія лівої нирки зустрічається досить рідко. Патологічні зміни в лівому органі такі ж, як ушкодження лівої нирки. Клініка у гострий період виражена. У хворого присутня висока температура тіла, озноб, нудота, блювання, помутніння сечі та інші виражені симптоми, які часто спричиняють звернення за медичною допомогою.

Двостороння калікоектазія

Нирки, які відіграють найважливіші життєвоважливі функції в організмі людини, тому, коли діагностується калікоектазія обох нирок, прогнози невтішні, а сам хворий перебуває у тяжкому стані.

Зустрічається така патологія не так часто, як ураження одного органу, а причиною розвитку найчастіше виступають вроджені аномалії або травми органу.

Клініка більш інтенсивна, хворий скаржиться на нестерпні болі, що охоплюють поперекову ділянку, порушується сечовипускання, у сечі присутня кров, підвищується температура тіла до 39 і вище градусів.

Загальні ознаки

Калікопієлоектазія правої нирки, також як і лівої, за своєю симптоматикою мало чим відрізняється від клінічних ознак інших патологічних станів, що вражають сечовидільну систему.

  1. Сильний біль у попереку.
  2. Температура тіла до 39 ºС та вище.
  3. Сильний озноб, гарячка.
  4. Нудота блювота.
  5. Домішка крові у сечі (гематурія).
  6. Прискорене і хворобливе сечовипускання.
  7. Маленькі порції сечі.

Симптоми калікоектазії часто є неспецифічними, тобто нагадувати ознаки інших захворювань, зокрема хвороби шлунка, підшлункової залози, печінки, що ускладнює постанову первинного діагнозу. Заключний діагноз можна отримати лише після результатів лабораторної та інструментальної діагностики.

Симптоми та лікування підковоподібної нирки

Діагностика

При підозрі на калікопієлоектазію лівої нирки або ураження правого органу лікар збирає анамнез, призначає ряд досліджень, серед яких:

  1. Лабораторні аналізи сечі, крові.
  2. Ретроградна пієлографія.
  3. Ультразвукове дослідження. (УЗД).
  4. Комп’ютерна томографія (КТ)

Результати досліджень дозволяють фахівцям отримати чіткішу картину хвороби, розпізнати супутні захворювання, поставити правильний діагноз, призначити адекватне лікування.

Комп’ютерна томографія уможливлює швидку діагностику ниркових захворювань

Наслідки

За відсутності своєчасної діагностики та лікування, калікоектазія здатна спровокувати дуже тяжкі ускладнення. Одним із небезпечних станів, вважається бактеріальна інфекція, яка здатна спровокувати летальний кінець. Крім цього при цій патології, нирка втрачає свої функції, зморщується, а її паренхіма заміщується сполучною тканиною.

При калікоектазії відбувається застій сечі, підвищується ризик каменеутворення та розвитку сечокам’яної хвороби. Наслідком хвороби може бути і гідронефроз чи ниркова недостатність. Для того щоб знизити ризик ускладнень, важливо вчасно діагностувати хворобу, вжити всіх необхідних заходів щодо її лікування.

Методи лікування

Специфічної терапії при калікоектазії немає, тому лікування в основному спрямовується на усунення основної причини хвороби. При виражених клінічних симптомах лікування може проводитися хірургічним або симптоматичним методом.

При показаннях для оперативного втручання в тканинах органу, як і сечовивідних протоках усуваються застійні процеси, за наявності пухлини, каміння або звуження звуження канальців, проводитися їх видалення чи прохідність канальців.

Прогноз після операції безпосередньо залежить від того, на якому етапі перебуватиме хвороба, загального стану хворого, причин, що призвели до цього стану.

Консервативна терапія складається з прийому симптоматичних препаратів, принцип дії яких спрямований на усунення запального процесу, усунення больового нападу. При необхідності хворому можуть призначатися антибіотики широкого спектра дії.

Важливим у лікуванні калікоектазії вважається дотримання дієти. Дієтичне харчування складається з обмеження солоної та гострої їжі, а також продуктів харчування, які виключать застійні процеси, покращать роботу сечовидільної системи, зменшать частоту загострень.

Головним при оперативному втручанні є відновлення протоки сечі

Якщо патологія є у дітей, є вродженою, при цьому була діагностована випадково, не завдає жодного дискомфорту, лікування не потрібно. Хворий періодично відвідує лікаря, проходить УЗД діагностику, результати якої дозволяють контролювати хворобу.

Симптоми та лікування анехогенної освіти у нирці

Своєчасна діагностика калікоектазії, правильно підібране лікування, дає досить добрі результати.

Коли патологія запущена, у тканинах органів відбуваються атрофічні зміни, процес необоротний і єдиним способом зупинити хворобу вважається операція.

Прогноз після лікування безпосередньо залежить від причини, яка спровокувала цей стан, а також етапу, на якому хворий звернувся за допомогою.

Якщо у людини діагностована калікоектазія нирок лікування проводиться комплексно і лише під призначенням лікаря, який зможе визначити масштаби ураження сечовивідної системи, розпізнати причину, визначитись із лікуванням. Профілактика складається із правильного лікування всіх супутніх захворювань організму, своєчасного звернення за медичною допомогою.

Пієлоектазія нирок у дитини – що це таке: особливості, причини та прогноз

Пієлоектазія нирок у дитини (від лат. «pyelos» – балія, «ectasia» – дилатація, розширення) виникає через порушення відтоку сечі різного генезу. Патологічне стан носить вторинний характер, розвивається і натомість супутніх захворювань, які призводять до зворотного закидання сечі, застійним явищам.

Захворювання діагностують у новонароджених та дітей раннього віку, рідше – у період внутрішньоутробного розвитку. За статистикою, патологія зустрічається у хлопчиків у 5-7 разів частіше, ніж у дівчаток. Код МКБ 10 – Q62. Інша назва хвороби – гідрокалікоз, пієлокалікоектазія, калікоектазія, калікопієлоектазія.

Що це таке і чого може призвести?

Пієлоектазія нирок у дитини – наслідок застою сечі.

Клініцисти виділяють безліч причин, що призводять до розширення ниркових балій. Враховуючи, що першорядний фактор розвитку пієлоектазії – застій сечі у нирках та утруднення її нормального відтоку, сприяти розвитку патології можуть наступні захворювання та стани:

  • аномальна будова лоханочно-сечовідного апарату;
  • здавлення судинами або внутрішніми органами просвіту сечоводів;
  • слабкість м’язів;
  • рідкісні сечовипускання;
  • перекрути сечоводів;
  • травми;
  • інфекційні захворювання нирок – пієлонефрит, нефрит;
  • аутоімунні патології нирок – гломерулонефрит.

У плода діагностують пієлоектазію переважно правої нирки. Сприяти розвитку пієлоектазії у плода та у немовлят перших днів життя можуть прееклампсія під час вагітності, патології нирок у матері, генетичні порушення, шкідливі звички матері під час гестації. При спадковій природі хвороби патологія діагностується на УЗД ще на 16-20 тижні вагітності.

У дітей старшого віку пієлоектазія виникає при запаленні органів сечостатевої та сечовидільної системи, а також закупорці сечоводів слизовим оболонкою, гноєм, відмерлою тканиною.

При сечокам’яній хворобі можливе перекриття сечоводів конкрементами, камінням. У малюків раннього віку на тлі калікопієлоектазії спостерігається синдром нейрогенного сечового міхура, що призводить до енурезу в старшому віці, постійному тиску на органи сечовивідної системи.

Поєднані патології та ускладнення

Пієлоектазія у дітей різного віку нерідко призводить до інших патологій нирок та сечовивідних шляхів. Застій сечі призводить до таких ускладнень:

  • мегауретер – через підвищений тиск у порожнині сечового міхура;
  • уретероцеле – здавлення сечоводів, звуження уретрального просвіту;
  • гідронефроз – прогресуюче розширення ниркових балій з подальшою атрофією паренхіматозної тканини;
  • ектопія уретри – зміна анатомії уретри через хронічне порушення відтоку сечі;
  • мікролітіаз – стан, при якому в нирках накопичуються мікроліти (конгломерат сольового осаду, кристалічних частинок);
  • хронічний пієлонефрит – запалення нирок із поступовим заміщенням здорової тканини на сполучну;
  • міхурово-сечовідний рефлюкс – зворотний закид сечі в сечовий міхур.

Всі ці патологічні стани ускладнюють нефрологічний анамнез дитини, призводять до зниження ниркової функції та розвитку хронічної ниркової недостатності.

Гострі ускладнення і натомість активного запального процесу, інфікування сечі призводять до генералізації вогнища інфекції, до розвитку сепсису.

Важливо розуміти, що не в кожному випадку пієлоектазія призводить до серйозних ускладнень. Нерідко розширення ниркових балій у новонароджених через деякий час відбувається самостійно.

Про прогресування патології та порушення ниркових функцій говорить негативна динаміка за рік, зміна структури балій, поява перших зовнішніх ознак хвороби. Після виявлення патологічного стану дитини ставлять на облік до дитячого нефролога, уролога.

Види

Пієлоектазія нирок у дитини вимагає контролю над динамікою розширення

Пієлоектазія класифікується за декількома критеріями: поширеність або локалізація, ступінь тяжкості, час виникнення та супутні захворювання. За поширеністю виділяють такі види патології:

  • розширення колекторної системи лівої бруньки;
  • правостороннє розширення;
  • двостороннє розширення.

В одному випадку говорять про односторонню пієлоектазію. В іншому – має місце двостороння пієлокалікоектазія. По стадії розвитку існує така класифікація:

  • легкий ступінь – розширення ледве перевищує 7 мм, симптоми відсутні, функція нирок не страждає;
  • середня чи помірна – розширення сягає 10 мм, симптоми слабкі, спостерігається розвиток супутніх станів;
  • важка – пієлоектазія виражена, спостерігаються різні функціональні розлади нирок та органів сечовидільної системи. При розширенні більше 10 мм йдеться вже про гідронефроз.

Помірна і важка ступінь пієлоектазії вимагає обов’язкової медичної корекції, щоб уникнути серйозних ускладнень. За часом виникнення виділяють вроджене та набуте розширення ниркових балій.

Симптоматичні прояви та діагностика

При полегшеному перебігу захворювання в дітей віком перші ознаки помічають кілька місяців чи років з дилатації ниркових балій. Виражена пієлоектазія у дітей різного віку характеризується такими проявами:

  • збільшення обсягів живота з допомогою збільшення нирок;
  • дизуричні розлади, особливо при симптомі хворобливого сечовипускання;
  • позитивний синдром биття (болюча реакція на постукування з боку спини);
  • лабораторні ознаки запалення;
  • симптоми хронічної ниркової недостатності

У лабораторних даних аналізу сечі можуть збільшуватися еритроцити, білок, лейкоцити. При розвитку хронічної ниркової недостатності наростають рівні залишкового азоту, сечовини, креатиніну, порушується водно-електролітний баланс. Поряд з пієлоектазією нерідко діагностують вторинний гіперпаратиреоз та інші розлади функції щитовидної залози.

Ознаки залежить від супутніх захворювань, ступеня порушення ниркових функцій, віку дитини. В основі діагностики – проведення ультразвукового дослідження нирок та органів малого тазу, рентгеноконтрастні та лабораторні методи (дослідження сечі, крові).

Пієлоектазія по УЗД

Ультразвукового дослідження зазвичай достатньо постановки остаточного діагнозу. Лікарі-діагности визначають патологічні відхилення за такими параметрами:

  • плід 31–32 тижні – лоханкова порожнина 4–5 мм (до патологічного процесу залучається переважно ліва нирка);
  • плід 33-35 тижнів – допустиме розширення до 6 мм;
  • плід 35-37 тижнів – розмір 6,5-8 мм;
  • у новонародженого та немовлят перших днів життя – до 7 мм;
  • дитина від 1 місяця до року – 5-7 мм;
  • дитина старше 12 місяців – 7 мм (часто уражається саме права нирка).

При перевищенні показників говорять про розширення бруньок. При незначному лікуванні дитину ставлять на облік та проводять повторну діагностику через 3-6 місяців. Одночасно на УЗД визначають структуру ниркової тканини, каміння та конкременти, кісти та інші патологічні включення.

Якщо розміри ниркових балій приходять у норму, спостереження скорочують до 1 разу на рік. При негативній динаміці призначають додаткове дослідження та відповідне лікування.

Тактика лікування

Лікування засноване на клінічній картині та даних досліджень

Після діагностичних заходів та визначення ступеня тяжкості пієлоектазії призначають терапію. Схема лікування сильно варіює, залежить від багатьох факторів: причин застою сечі, супутніх захворювань та ускладнень, клінічної картини. В основі медикаментозної терапії лежать такі групи препаратів:

  • протизапальні та антибактеріальні засоби;
  • уроантисептики;
  • препарати від каменеутворення;
  • засоби для зниження креатиніну, сечовини, відновлення електролітного складу плазми;
  • сечогінні препарати.

За гематуричного синдрому призначаються препарати заліза. Поряд із медикаментозною терапією показана лікувальна дієта з низьким вмістом білка, солі. Пацієнтам з набряками обмежують обсяг добової рідини.

Хірургічне лікування призначається у тяжких випадках, особливо якщо застій сечі викликаний аномаліями розвитку органів сечостатевої системи, при двосторонньому стані. Після операції дитині показаний тривалий реабілітаційний період.

Деякі клініцисти вважають, що помірна пієлоектазія нирок у дитини проходить самостійно без особливого втручання. Потрібне лише спостереження за динамікою патологічного процесу.

Під час дорослішання дитини існує три основних періоди розвитку ниркових структур, які можуть вплинути на розвиток пієлоектазії: до року, період інтенсивного витягування та зростання внутрішніх органів у 6–7 років, пубертатний вік.

Профілактика та прогноз

Специфічної профілактики пієлоектазії не існує, проте знизити ризик формування патології можна ще на стадії вагітності. Жінкам показано контролювати обсяг добової рідини, уникати дії шкідливих факторів, контролювати стан нирок при ускладненому нефроурологічному анамнезі.

Прогноз при пієлоектазії нирок у дитини сильно варіює, що залежить від причин виникнення патології, поєднання з іншими захворюваннями, симптомів.

При стійких функціональних розладах бруньок проводять відповідне лікування.

При розвитку хронічної ниркової недостатності потрібна адекватна дієта, тривала медикаментозна терапія для попередження або лікування ускладнень, пересадка нирки при термінальній стадії хронічної ниркової недостатності.

Читайте у наступній статті: пієлоектазія нирок у плода

Пієлоектазія нирки у дитини: причини, симптоми, принципи лікування

Пієлоектазія нирок (від грецьких слів pyelos – балія, і ectasia – розширення) – це патологічний стан, що супроводжується анатомічним розширенням меж ниркових балій. Ця патологія не є самостійним захворюванням, і її присутність означає наявність порушення відтоку сечі, що з’являється під впливом будь-якої інфекції, аномалії та ін.

У цій статті ми ознайомимо вас з різновидами, причинами, симптомами, способами виявлення та основними принципами лікування пієлоектазії нирок у дітей. Ця інформація допоможе зрозуміти суть даної патології, і ви ухвалите правильне рішення про необхідність її спостереження та лікування у спеціаліста.

Пієлоектазія може виявлятися і у дітей, і у дорослих. У першому випадку така патологія часто є вродженою та викликається аномаліями розвитку плода. Крім цього, розширення меж ниркових балій у дітей може відбуватися під впливом зовнішніх факторів та бути набутим.

За даними статистики вроджена пієлоектазія у 3-5 разів частіше виявляється у хлопчиків. Отримане розширення меж ниркових балій з однаковою часткою ймовірності розвивається у дітей будь-якої статі.

Згодом така патологія може призводити до частого виникнення інфекційних захворювань нирок, провокує хронічні запальні процеси та призводить до зниження функцій ураженого органу.

Різновиди

Привести до пієлоектазії можуть нефроптоз, запальні захворювання нирок, сечокам’яна хвороба та низка інших патологій.

Нирки є парним органом, і залежно від цього пієлоектазія може бути:

  • правостороння;
  • лівостороння;
  • двостороння.

Залежно від часу появи такого анатомічного порушення та провокуючих його причин пієлоектазія буває:

  • вроджена органічна – виникає у внутрішньоутробному періоді розвитку через аномалії формування та розвитку сечовивідної системи;
  • вроджена динамічна – виникає через порушення відтоку сечі та сечовипускання (часто виявляється у новонароджених);
  • придбана органічна – провокується перенесеним запальним захворюванням, нефроптозом, пухлинами сусідніх органів або травмою сечоводів, що призводить до їхнього звуження;
  • набута динамічна – провокується сечокам’яною хворобою, новоутвореннями в уретрі або простаті, спазмами сечоводів, запальними процесами у фільтрувальному апараті нирок та порушеннями гормонального фону.

Як правило, виявлення пієлоектазії у плода (при УЗД скринінгу під час вагітності) або у новонародженої дитини вказує на присутність уродженої патології. У більш дорослому віці розширення меж балій викликається зовнішніми факторами і є набутим.

Причини

Пієлоектазія у плода та новонароджених виявляється досить рідко. Формування анатомічного порушення зазвичай відбувається через підвищення тиску сечі в нирках внаслідок утруднення її відтоку. У плода частіше виявляється правостороння пієлоектазія.

Основними причинами розширення бруньок є такі фактори:

  • аномальне формування клапанного апарату лоханочно-сечовідного з’єднання;
  • компресія сечоводів іншими органами або судинами внаслідок аномалії їхньої будови;
  • слабкість м’язів у новонароджених чи недоношених дітей;
  • рідкісне сечовипускання, при якому сечовий міхур тривалий час переповнений сечею.

У плода пієлоектазія може виявлятися при проведенні УЗД на 16-20 тижні вагітності. Патологія може виникати з таких причин:

У більш дорослих дітей пієлоектазія може викликатися такими захворюваннями та станами:

  • пієлонефрит та інші запальні процеси в нирках призводять до обтурації сечоводів слизом, гноєм та відмерлими тканинами;
  • сечокам’яна хвороба викликає перекриття сечоводу каменем;
  • інфекції сечовидільної системи призводять до формування рубців у сечоводах та ниркових баліях;
  • перегини або перекрути сечоводів виникають при опущенні нирки;
  • надмірний прийом рідини призводить до навантаження нирок;
  • Порушення іннервації сечового міхура викликає постійне підвищення тиску в сечовому міхурі.

Чим небезпечна пієлоектазія нирок

Норми розширення балії у дітей індивідуальні та залежать від віку:

  • плід до 32 тижнів – 4-5 мм;
  • плід до 36 тижнів – 7-8 мм;
  • новонароджений – трохи більше 7 мм;
  • дитина до року – 5-6 мм;
  • дитина старша за рік – 6-7 мм.

Перевищення цих розмірів вказує на наявність пієлоектазії нирок.

Причини, що призводять до розширення меж ниркових балій, самі по собі є небезпечними для здоров’я дитини. Утруднений відтік сечі, що виникає при цій патології, супроводжується розвитком гострих та хронічних пієлонефритів, які несприятливо відбиваються на стані ниркової тканини і можуть призводити до її склерозування (заміщення функціонуючих клітин сполучнотканинними).

Крім цього, постійно утруднений відтік сечі викликає стискання нирки, погіршує її функціонування і може провокувати атрофію тканин органу. Згодом така патологія призводить до загибелі нирки.

При виявленні пієлоектазії у дітей батьки повинні пам’ятати про те, що їхня дитина потребує повного урологічного обстеження, спрямованого на виявлення причин розвитку та ступеня тяжкості патології. Після аналізу отриманих даних лікар зможе визначити форму пієлоектазії:

  • легка – дитині не призначається прийом лікарських препаратів, рекомендується подальше динамічне спостереження за патологією, з часом сечостатева система дозріває та пієлоектазія усувається самостійно;
  • середня – дитині призначається прийом лікарських засобів, рекомендується подальше динамічне спостереження за патологією, кількість та періодичність курсів медикаментозної терапії визначається клінічною картиною;
  • тяжка – здебільшого крім медикаментозної терапії рекомендується хірургічне лікування, після якого проводиться курс реабілітації.

Критичними віковими межами для пієлоектазії є такі вікові періоди: до року (інтенсивне зростання), 6-7 років (час інтенсивного витягування), підлітковий період (час гормональної перебудови організму).

Більшість фахівців схиляється до думки, що нерідко пієлоектазія у дітей проходить самостійно. Однак при виявленні даної патології дитині необхідне постійне спостереження лікаря протягом декількох років. Такий підхід дозволяє вчасно помітити ускладнення, що виникають, і почати необхідний курс лікування, що перешкоджає посиленню патології.

Симптоми

Пієлоектазія нирок у новонароджених дітей протікає практично безсимптомно і виявляється лише при проведенні УЗ-дослідження. При прогресуванні патологія дається взнаки наступними симптомами:

  • погіршення загального стану (плаксивість, погіршення апетиту);
  • підвищення температури;
  • біль у животі поколюючого характеру;
  • ниючі болі в області попереку;
  • диспепсичні розлади (рідкий стілець, блювання);
  • порушення відтоку сечі.

Маленька дитина не може сама поскаржитися на болючі відчуття. У таких випадках батьки можуть помітити їх виникнення щодо зміни загального стану малюка: плаксивості, примхливості, появі періодичного здригання, підтягування ніжок під час плачу, відмови від їжі та ін.

Згодом, при прогресуванні пієлоектазії, у дитини можуть виникати часті пієлонефрити та інші запальні процеси у нирках.

Якщо пієлоектазія провокується іншими захворюваннями сечовидільної системи (наприклад, сечокам’яною хворобою), то на перший план виходять симптоми основної недуги. Як правило, така патологія виявляється під час проведення діагностики основного захворювання.

Діагностика

Найбільш інформативний і водночас доступний кожному метод діагностики пієлоектазії – УЗД нирок.

Основним методом виявлення пієлоектазії нирок є УЗД. Вперше така патологія може виявлятись ще під час внутрішньоутробного розвитку. Після народження дитини УЗД повинно виконуватись через кожні 2-3 місяці до 1 року життя, а після цього – 1 раз на півроку. Крім цього, рекомендується періодичне проведення аналізів сечі (загальний, за Нечипоренком та ін.).

При пієлоектазії нирок під час УЗД можуть виявлятися такі наслідки цієї патології:

  • мегауретер – розширення сечоводу;
  • уретроцеле – сечовод впадає в сечовий міхур, роздмухується у вигляді пляшечки, а вхід до нього звужується;
  • міхурово-сечовідний рефлюкс – потік сечі закидається в інший бік;
  • гідронефроз – супроводжується розширенням балії, а сечовод залишається звуженим;
  • ектопія сечоводу – сечовод впадає у хлопчиків в уретру, а в дівчаток – у піхву;
  • Присутність клапанів задньої уретри призводить до двосторонньої пієлоектазії та розширення сечоводів.

При виявленні ознак прогресування пієлоектазії як додаткові методи дослідження призначається:

  • цистографія;
  • екскреторна урографія;
  • КТ нирок.

Лікування

При виявленні пієлоектазії нирок у плода або новонародженої дитини медикаментозне лікування не завжди призначається. Якщо патологія протікає безсимптомно, то батькам рекомендується дотримуватися таких правил:

  1. Регулярно проводити контрольні УЗД і відвідувати лікаря, що спостерігає дитину.
  2. Організувати правильне харчування.
  3. Дотримуватись правил гігієни.
  4. Запобігати розвитку запальних захворювань сечостатевих органів.

При появі ознак прогресування патології, що виявляються на УЗД, дитині призначаються курси медикаментозної терапії, спрямовані на забезпечення нормального відтоку сечі та усунення запальних процесів, що виникають. Якщо пієлоектазія провокується сечокам’яною хворобою, то дитині призначається дієта, що запобігає утворенню конкрементів, і відповідне лікування – консервативне або хірургічне.

Необхідність проведення коригувальних операцій при пієлоектазії нирок визначається клінічною картиною та присутністю зниження функцій нирок. За даними статистики хірургічне лікування цієї патології призначається приблизно у 25-40% випадків.

При виконанні таких втручань, які можуть виконуватися за класичними або ендоскопічними методиками, хірург усуває перешкоджають нормальному відтоку сечі фактори (сечовідний рефлюкс, новоутворення, звуження тощо).

Після операції дитина проходить повний курс реабілітації.

До якого лікаря звернутися

При виявленні пієлоектазії нирок у дітей їхнім батькам необхідні консультації нефролога та уролога. Для уточнення клінічної картини патології проводяться періодичні УЗД нирок та аналізи сечі. При необхідності обстеження доповнюється цистографією, екскреторною урографією та КТ нирок.

Пієлоектазія нирок у дітей може протікати безсимптомно та самоусуватися з віком або призводить до виражених порушень відтоку сечі та викликає появу різних ускладнень.

При виявленні цієї патології дитина протягом кількох років повинна спостерігатися у спеціаліста та проходити регулярні УЗ-дослідження.

Залежно від тяжкості клінічних проявів пієлоектазії нирок для усунення цього стану може призначатися консервативне або хірургічне лікування.

Пієлоектазія нирок у дитини: що це таке, види та симптоми, лікування

Розширення ниркових балій (пієлоектазія) не є самостійним захворюванням, воно побічно вказує на патологічні зміни, що сприяють виникненню запально-інфекційних процесів або інших порушень роботи нирок. Ці відхилення частіше спостерігаються у хлопчиків через особливості формування сечостатевої системи, але зустрічаються і у дівчаток.

Що таке пієлоектазія нирок, чим вона небезпечна і з яких причин виникає у дітей?

Пієлоектазія (від грец. pyelos – балія, ectasia – розширення) нирок – патологічний стан, що супроводжується анатомічним розширенням меж ниркових балій.

Таке розширення не є захворюванням, його присутність означає порушення відтоку сечі внаслідок проникнення інфекції та ін.

Через застій стінки балій з часом розтягуються, змінюючи свої анатомічні параметри, що негативно впливає на функцію сечоутворення та виведення сечі.

ЧИТАЄМО ТАКОЖ: розширені балії нирок у дитини: причини та лікування

Норми розширення балії у дітей індивідуальні та залежать від віку. Перевищення цих показників вказує на наявність пієлоектазії:

  • плід у 32 тижні внутрішньоутробного розвитку – 4-5 мм;
  • плід у 36 тижнів – 6-7 мм;
  • новонароджений – близько 7 мм;
  • дитина старше 3 років – 8 мм.

Якщо не розпочати лікування вчасно, пієлоектазія нирок спричинить їх здавлювання, атрофію тканин, зменшення працездатності і, як наслідок, повне відмирання органу. Крім порушення проходження сечі у хворого розвивається пієлонефрит. Інфекція впливає функціонування нирок, у своїй порушується їх структура, що зумовлює склерозу тканин.

Для пієлоектазії небезпечні наступні вікові періоди:

  • до року, коли відбуваються активне зростання та розвиток органів та систем;
  • старший дошкільний вік – інтенсивне зростання дитини;
  • підлітковий вік – гормональна перебудова організму.
  • ІМВП та несвоєчасне лікування органів сечостатевої системи;
  • опущення обох бруньок;
  • аномальна будова самого органу чи сечоводів;
  • бактеріальна інфекція, що приєдналася від запалення нирок;
  • підвищений тиск у нирках та сечових протоках;
  • наявність в органах сечостатевої системи новоутворень різної етіології;
  • порушення режиму випорожнення сечового міхура, внаслідок чого розвивається запалення, що викликає загострення процесу у нирках.

Різновиди та симптоми патології у дітей

Нирки – парний орган, вони розташовуються з двох сторін черевної порожнини, тому зустрічається:

  1. пієлоектазія правої нирки;
  2. пієлоектазія лівої нирки;
  3. двостороння пієлоектазія – розширення балії з обох боків.

Форми патології в залежності від часу виникнення:

  1. вроджена органічна – анатомічні аномалії розвитку та будови сечоводу у новонародженого, найчастіше це здавлювання стінок сечових шляхів неправильно розташованими кровоносними судинами;
  2. вроджена динамічна – порушення прохідності нижнього відділу сечовивідних шляхів при фімозі, нейрогенних патологіях, аномаліях будови клапанів сечівника у дитини;
  3. придбана органічна – формується внаслідок механічної закупорки сечоводу при сечокам’яній хворобі, травмах сечових шляхів, рубцевих утвореннях після хірургічних втручань;
  4. набута динамічна – запальні процеси нирок та сечоводу, онкологія органів сечовивідної системи, звуження просвіту сечових шляхів через пухлину або гіперплазію органів, розташованих поруч, захворювання ендокринної системи, в т.ч. діабет.

Існують 3 ступеня поразки:

  • легка – дитині не призначаються лікарські препарати, рекомендується спостереження за патологією в динаміці, з часом сечостатева система дозріває, і цей стан проходить самостійно;
  • середня – призначається прийом медикаментів, рекомендується подальше спостереження за станом пацієнта у динаміці, кількість та частота курсів медикаментозного лікування залежать від клінічної картини;
  • важка – здебільшого потрібне хірургічне втручання, після якого проводиться курс реабілітації.

При вродженій патології протягом перших місяців чи років життя симптомів може бути. Малюка нічого не турбує, загальний аналіз сечі, як правило, без змін.

У міру дорослішання дитини та розростання ниркової балії ниючий біль у ділянці попереку наростає. Вона посилюється при надмірному вживанні рідини та збільшеному сечовиділенні, а також під час фізичних навантажень.

Діти часто надходять до хірургічного відділення стаціонару з непрохідністю кишечника, апендицитом, перитонітом.

При вираженій пієлоектазії сеча дитини стає червоного відтінку, в ній збільшується кількість еритроцитів. Характер болю змінюється, він стає сильним і різким, як із ниркової коліці.

Симптоми, що вказують на розширення ниркової балії:

  • підвищення температури;
  • зниження апетиту;
  • анемія;
  • відставання у розвитку.

Діагностичні методи

Основний метод діагностики даного стану – ультразвукове дослідження сечовивідної системи. У разі виникнення пієлоектазії лівої нирки на першому році життя слід показувати малюка лікаря та обстежити його кожні 2-3 місяці. Дітям старше року УЗД проводиться 1 раз на півроку.

Якщо порушення діагностується на правій нирці, потрібний додатковий комплекс досліджень. Дитині призначають цистографію та екскреторну урографію. Обидві маніпуляції абсолютно нешкідливі для дитини, але проводять їх за призначенням лікаря.

Особливості лікування пієлоектазії у дитини

При виявленні розширення ниркової балії у плода в утробі матері лікар контролює його стан протягом усієї вагітності. Майбутня мати повинна при цьому перебувати в стаціонарі під постійним наглядом.

Якщо дитині більше 3-х років, фахівець приймає рішення – продовжувати спостерігати за розвитком патології або провести операцію.

У цьому віці всі органи та системи малюка вже сформовані, і можна адекватно оцінити ситуацію та вжити відповідних заходів.

Харчування, питний режим та гігієна

Дітям з пієлоектазією слід зменшити навантаження на нирки. Для цього скорочують вживання білкової їжі (переважно рослинні білки).

Також лікарі радять відмовитися від шкідливого харчування, борошняного, грибів, маринадів, консервованих та молочних продуктів, яєць, круп та макаронів, жирних м’яса та риби.

Корисно дотримуватися вегетаріанської малосольової дієти. Продукти слід відварювати чи готувати на пару.

Корисно пити морси (брусничний або журавлинний) та негазовану мінеральну воду. Дозволяється пити чаї та трав’яні відвари, шипшина, фруктові компоти, свіжі соки.

При пієлоектазії корисні довгі піші прогулянки та виконання фізичних вправ. Заняття спортом активізують циркуляцію крові та допомагають нормалізувати роботу всіх систем організму. Корисні при цьому стані скручування, повороти тіла та присідання.

Медикаментозна терапія

Збільшення балії нирки неможливо вилікувати медикаментозно, тому пієлоектазія у дітей нічим не лікується. Лікарські препарати призначають лише у разі приєднання інфекції або у разі виникнення запалення. При різних формах патології тактика лікування відрізняється, але завжди спрямовано профілактику бактеріальних інфекцій чи хірургічну корекцію (за необхідності).

Коли показано оперативне втручання?

Якщо в дитини спостерігається погіршення стану, годі було чекати одужання, т.к. будь-якої миті може статися відмирання нирки. Нефролог швидше за все ухвалить рішення про хірургічне лікування.

Показанням до операції служить також двостороння пієлоектазія нирок, оскільки вона небезпечна для життя та здоров’я.

Методики оперативного втручання різноманітні, але основна мета – це усунення причини порушення процесу сечовиділення та пластику збільшеної ниркової балії. Зазвичай проводять не порожнинну, а ендоскопічну операцію.

Незважаючи на наявні показання до проведення операції, не завжди хірургічне лікування вирішує проблему повністю. У разі рецидиву дитині може знадобитися додаткова операція. При звуження сечоводу виникає ризик повторного порушення відтоку сечі.

Чи допоможуть народні засоби?

Іноді батьки вдаються до засобів народної медицини. Найчастіше застосовують відвари трав, що сприяють виведенню піску із сечовидільної системи. Це м’ята перцева, брусниця, звіробій, кукурудзяні приймочки, шипшина, листя суниці, петрушка городня тощо.

Однак така терапія більшою мірою сприяє заспокоєнню батьків, ніж лікуванню дитини. Терапія лікарськими рослинами та гомеопатичними препаратами не здатна позбавити від пієлоектазії нирки.

Профілактичні заходи

Профілактика розвитку пієлоектазії у дітей полягає у веденні майбутньою мамою правильного способу життя при плануванні та під час вагітності. Вона повинна стежити за своїм здоров’ям та відповідально ставитися до планових обстежень. Ризик виникнення у дітей пієлоектазії у внутрішньоутробному періоді зростає при:

  • наявності шкідливих умов праці на роботі у вагітної;
  • мимовільному аборті в анамнезі;
  • пасивному та активному курінні;
  • захворюванні органів сечової системи;
  • перенесеної ГРВІ у 2-му триместрі вагітності;
  • наявності цитомегаловірусної інфекції.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

Калікоектазія нирок: причини, симптоми та діагностика

Органічні, функціональні порушення у сечовивідній системі, зрідка вроджені аномалії можуть викликати калікоектазію нирок (гідрокалікоз) – розширення ниркових філіжанок.

Стан характеризується розширенням чашок через переповнення сечею. Калікоектазія нирок викликає часткове перекриття сечовивідних шляхів, що порушує виведення сечі. Від цієї патології частіше страждає права нирка або обидві нирки одночасно.

Калікоектазія нирок викликає часткове перекриття сечовивідних шляхів, що порушує виведення сечі

У чашках і балії нирки застоюється сеча через порушення її відтоку, викликаючи усунення тканин, підвищення тиску в органі. Функціональність нирок знижується, утворюється маса клінічних симптомів.

Причини калікоектазії

Причини, що викликають гідрокалікоз поділяються на органічні (вроджені та набуті) та функціональні.

Вроджені причини – аномалії будови органів МВС та кровоносних судин, що їх живлять. Це може бути подвоєння нирок (або сечоводів), аномалії судин, недорозвинення нирок, нефроптоз (опущення нирки донизу), звуження, стиснення сечоводів, вигнутий або подовжений сечовод.

Вроджена калікоектазія лівої нирки (зустрічається рідко) або обох нирок може залишитися непоміченою і ніколи не потурбувати людину.

Випадково виявлене при проходженні УЗД подвоєння нирок або інші аномалії будови вважаються індивідуальною особливістю людини, якщо вона не має жодного дискомфорту.

Якщо патологія викликає калікоектазію, хвороба прогресує, то обстеження та лікування необхідно, щоб стан пацієнта не посилився.

Сечокам’яна хвороба може стати причиною калікоектазії нирок

Якщо будова системи в нормі, калікоектазію можуть викликати інші патологічні процеси в нирках:

  • сечокам’яна хвороба (закупорка сечоводу конкрементом);
  • здавлювання сечоводу збільшеним лімфовузлом або новоутворенням;
  • аномалії ниркових судин;
  • ускладнення пієлонефриту;
  • рубцеве звуження сечоводу через травму;
  • туберкульоз нирки;
  • паразитарне середовище у нирках;

Функціональні чинники мають тимчасовий характер. Виникають у деяких жінок під час вагітності. Зростаюча матка здавлює сечоводи і викликає помірну калікоектазію нирок у третьому триместрі вагітності. Після розродження функціональність нирок відновлюється.

Лікарі відзначають, що в медицині зустрічається калікоектазія правої нирки. І її симптоми (через схожість ознак) люди приймають за напад апендициту, харчове отруєння або жовчну кольку. І обходяться підручними засобами, знімаючи симптоми, не звертаючись до лікаря. Це призводить до того, що діагностування патології проводиться пізно.

Це захворювання може призвести до відмови нирки. Калікоектазія обох нирок – стан, небезпечний для життя хворого.

Якщо уражені обидві нирки, симптоми виявляються яскравими: інтенсивний біль охоплює поперек, віддає в пах; висока температура; ознаки отруєння організму токсинами; маленькі дози сечі при сечовипусканні. До уролога слід звернутися вчасно, доки процес не став необоротним.

Симптоми калікоектазії

Не завжди лікарям вдається діагностувати захворювання, подібні ознаки мають захворювання ШКТ.

  • поперекові болі, що посилюються при пальпації;
  • ознаки інтоксикації (слабкість, лихоманка та озноб, головний біль, нудота);
  • кров’яні вкраплення в сечі;
  • зростання температури;
  • часті сечовипускання при мізерній кількості сечі;
  • каламутна, темна сеча.

Поперекові болі можуть сигналізувати про проблеми з нирками

Ці причини супроводжують гострий апендицит, холецистит та панкреатит, наявність каменів у МПС. Тільки обстеження дозволяє встановити діагноз.

Діагностика калікоектазії

Калікоектазія з часом, якщо захворювання не лікувати, призводить до атрофії сосочків, що призводить до ниркової недостатності та серйозних наслідків. Лікар, вислухавши скарги пацієнта, проводить огляд та складає анамнез хвороби.

Фіксує: вік, тривалість хвороби, симптоми, стан здоров’я та супутні захворювання пацієнта. Під час проведення обстеження лікар, діагностуючи калікоектазію, намагається з’ясувати причини.

Захворювання потребує лікування

В аналізі сечі виявляється підвищення норми лейкоцитів, еритроцитів та епітелію, що сигналізує про патології у нирках, але специфічних ознак калікоектазії не має. Розібратися з діагнозом допоможуть методи:

  • Екскреторна урографія. В організм хворого вводять рентгеноконтрастну речовину, проводиться рентгенологічне обстеження сечовивідних органів. Простежується процес виділення сечі. Він протипоказаний літнім пацієнтам, людям із гіпертонією, патологіями печінки.
  • УЗД дозволяє оглянути органи сечовидільної системи та поставити діагноз.
  • Ангіографія нирок. При ретроградній пієлографії в ниркову артерію вводиться контрастна речовина. Ця процедура використовується для діагностування калікоектазії. Контрастну речовину вводять через спеціальний катетер безпосередньо у бруньку.
  • Мультиспіральна томографія (МСКТ) – метод діагностики більш інформативний звичайній КТ, що використовується для вивчення стану внутрішніх органів, щоб виявити пухлинні, запальні процеси нирок та сечовивідних органів.

Лікар підбирає безпечний та інформативний метод обстеження для конкретного пацієнта.

Лікування калікоектазії нирок

Для кожного пацієнта підбирається методика лікування (консервативна терапія або хірургічна операція) з огляду на:

  • вік пацієнта;
  • причини, що викликали калікоектазію;
  • хвороби, що супруводжують;
  • ступінь ураження нирок.

Якщо захворювання пов’язане з вродженими патологіями, не прогресує та не викликає хворобливих симптомів, лікар обмежується призначенням оглядів та профілактичними рекомендаціями.

Лікування калікоектазії можливе і хірургічним шляхом

Хірургічне втручання застосовують для усунення патологій, що перешкоджають виходу сечі: конкрементів, пухлин, стриктур (звужень) сечоводів. Антибактеріальні препарати та протизапальні засоби прописують для запальних процесів у МПС.

При збільшенні нирки до великих розмірів, при подвоєнні чаші, розвитку склеротичного процесу проводиться операція: резекція, нефректомія чи нефростомія.

Застій сечі та неправильний кровообіг, що супроводжують калікоектазію нирок, можуть спровокувати ускладнення:

  • інфекційно-запальні захворювання (гломерулонефрит, пієлонефрит);
  • підвищене каменеутворення;
  • гідронефроз 2 та 3 ступеня, атрофія нирок;
  • ниркова недостатність.

Головна ознака гідронефрозу – гематурія (кров у сечі). Наслідки гідронефрозу жахливі (нирка може загинути), треба швидко йти до лікаря.

Профілактика

Щоб відновити функціонування нирок, покращити кровообіг і позбутися застою сечі потрібно використовувати рекомендації народної медицини:

  • допоможе позбавитися від калікоектазії вживання тушкованого гарбуза;
  • від набряків треба пити молоко;
  • малина, смородина, кавун роблять очищувальну дію на нирки;
  • листя чорної смородини залити окропом, настояти, процідити та віджати. Нагріти настій і додати|добавляти| в нього свіжі або сушені ягоди смородини. Пити як чай 4 р/день, ягоди з’їсти;
  • корінь шипшини подрібнити і 30-50 г залити 1 л окропу, настояти протягом півдоби, процідити і пити як воду не менше місяця;
  • збір з рівних частин польового хвоща, споришу, березових бруньок, насіння моркви, ягід журавлини, шипшини та ялівцю потовкти, 2 ст.л. збору заварити склянкою окропу, настояти 1:00 і процідити. 3 місяці пити 3 р/день до їди.

Щоб відновити функціонування нирок, можна скористатися збиранням трав

Перед використанням відварів та настоїв лікарських трав потрібно проконсультуватися у лікаря.

Калікоектазія нирок (лівої, правої, обох): що це таке, симптоми

Калікоектазія нирок – це патологія нирок, при якій відбувається збільшення чашок органу, пов’язане зі накопиченням у них сечі. Через це відбувається затискання інших органів і організм не може працювати повноцінно.

Патологія розвивається через перекриття сечових шляхів. Внаслідок цього відбувається деформація ниркових сосочків. Це захворювання ще називають «гідрокалікоз».

Причини виникнення

Це захворювання не виникає самостійно. Воно розвивається при будь-якій хворобі, через яку порушується відтік сечі. Приводом появи можуть бути такі захворювання:

  • мочекам’яна хвороба;
  • стриктури;
  • доброякісні та злоякісні пухлини;
  • загин та скручування сечоводів;
  • туберкульоз;
  • пієлонефрит;
  • ушкодження верхніх зон сечового міхура;
  • аномалія судин, що знаходяться поруч із сечовим міхуром;
  • новоутворення простати.

Звуження сечоводу – головна причина патології

Гідрокалікоз може носити не лише набутий характер, а й бути уродженою патологією. Виникнути дана форма захворювання може при пошкодженні ниркових судин, артерій та сечовивідних каналів. Захворювання доводить до ниркової недостатності. Калікоектазія лівої нирки зустрічається значно рідше, ніж захворювання правої.

Симптоматика

Класичні ознаки такі:

  • Страшні болі в зоні попереку. Можуть виникнути власними силами, і навіть при пальпації;
  • Озноб;
  • Колір урини темніє;
  • Виділення урини разом із кров’ю;
  • Підвищена температура;
  • Часте сечовипускання з невеликою кількістю виділяється;
  • Нудота та блювання.

Можуть почати скорочуватися стінки кишечника, що призводить до проносу. Також при пошкодженні стінок кишечника каменем може початися кровотеча. Ознакою цього буде урина червоного або рожевого кольору.

Калікоектазія нирок не виявляється відразу. Нирки якийсь час ще намагаються нормально функціонувати. Термін прояву ознак залежить від захворювання, через яке калікоектазія виникла.

У багатьох хворих симптоми виявляються слабо. Симптоматика схожа на низку інших недуг, таких як гострий апендицит, різні захворювання кишкового тракту та жовчовивідних шляхів.

Тому лікар повинен зробити діагностику та підібрати необхідну терапію. Чим швидше гідрокалікоз буде виявлено, тим ефективнішою буде терапія.

Якщо затягнути з лікуванням, зміни у структурі нирок можуть бути необоротними.

Особливих симптомів при захворюванні на лівий орган немає. Симптоматика така сама, як описана вище. Больовий синдром має «зонований» характер, саме тому біль схоплює з лівого боку. Захворювання лівої нирки – дуже рідкісний випадок у лікарській практиці.

Патологія правої сторони зустрічається набагато частіше, ніж лівою. Болі з правого боку. Через концентрації сечі чашкова балія збільшується і розширює тканини. Як говорилося раніше, ниркові сосочки деформуються. Це відбувається через передавлення каналів.

Ураження обох бруньок

Калікоектазія обох нирок – це найнебезпечніша форма хвороби. Нирки в людини є дуже важливим органом. Пошкодження відразу обох бруньок може повністю порушити роботу всього організму.

При цьому вигляді захворювання симптоми будуть виражені набагато яскравіше. Біль виникне у всьому поперековому відділі.

Діагностика захворювання

Лікар бере клінічний аналіз крові, який вказує на запальні утвори в організмі. На жаль, це обстеження не вказує, де саме почалося запалення. Збільшення ШОЕ, а також вмісту лейкоцитів з більшістю молодих клітинних форм – це основні ознаки діагностики.

Загальний аналіз сечі допомагає точніше виявити захворювання. Цей аналіз націлений саме на сечовидільну систему. Про наявність запалення говоритимуть величезний вміст лейкоцитів, білка та поява крові в уріні.

Для більш точного визначення, що у вас саме калікоектазія нирок, необхідно провести ультразвукове дослідження, ангіографію, комп’ютерну томографію та ретроградну пієлографію.

З перелічених видів обстеження найбільшої популярності користується ультразвукове дослідження нирок і сечоводів. Дослідження спрямоване на виявлення порушень в організмі та визначення причин їх появи. Даному типу обстеження можна піддавати навіть немовлят і використовувати при вагітності.

На УЗД можна побачити розширення чашечки та балію

У вагітних найчастіше виявляється захворювання правої нирки. Це з тим, що вона енергійніша і перебуває нижче лівого органа. У період виношування плода матка відхиляється в праву сторону, тим самим затискаючи сечоводу і викликаючи розширення чашечно-милкової системи. Захворювання зазвичай протікає сприятливо. Лікування після пологів, зазвичай, не призначається.

При урографії, пієлографії, ангіографії вводиться спеціальна контрастна речовина в уражений орган та використовується рентген. На знімках, зроблених з різницею в часі, можна побачити зміну структури сечових шляхів та кровоносних судин. Це дозволяє зі 100%-вою точністю визначити захворювання.

Комп’ютерна томографія є інноваційним методом. Є можливість переглянути захворювання у зрізі. Це дає можливість визначити, де саме виникла перешкода для відтоку сечі, та її характер.

Лікування захворювання

Спеціаліст призначає лікування залежно від:

  1. рівня запалення нирок;
  2. Факторів розширення сосочків нирок;
  3. вікової категорії пацієнта;
  4. Наявність інших захворювань.

Для лікування захворювання, як правило, або використовують консервативні методи, або вдаються до хірургічного втручання.

Препарати широко застосовані на початковій стадії хвороби.

При інфекційно-запальному характері хвороби лікар призначає протизапальне чи антибактеріальне лікування. Лікар призначає такі препарати спазмолітичного характеру, як “Спазмалгон”, “Но-шпа”.

  • Знеболювальні лікарські препарати: Ібупрофен, Кетанов;
  • Ліки природного характеру: Уролесан, Канефрон;
  • Для запобігання інфекційним ускладненням: Палін, Нітроксолін;
  • Для постачання кровотоку: Пентоксифілін, Трентал;
  • Терапія інфекцій: Левофлоксацин, Цефазолін;
  • А також геодіаліз та дієтичний стіл № 7.

Оперативне втручання використовується для вилучення утворень, що заважають відтоку урини. Наприклад, видалення коралоподібного каміння, стриктур. Використовують такі операції: нефротомія, нефректомія, нефростомія та резекція нирки (повне видалення). Перелічені втручання застосовують лише за наявності великих утворень.

Дрібні утворення усуваються за допомогою сечогінних препаратів. Вони використовуються для розчинення та виведення новоутворень. Утворення середнього розміру видаляються з допомогою ультразвуку чи лазера. При вродженому захворюванні, якщо воно не розвивається протягом великого відрізка часу та не заважає сечовипусканню, фахівець не призначає лікування. Буде достатньо проходження медогляду.

Ускладнення

Якщо не розпочати своєчасну терапію, наслідки можуть виникнути:

  • пієлонефрит;
  • гломерулонефрит;
  • поява піску та каміння;
  • гідронефроз;
  • ниркова недостатність хронічної форми;
  • уросепсис;
  • конкременти;
  • гідронефроз.

Якщо розвиваються перераховані вище ускладнення, лікар призначає антибіотики, НПЗЗ, спазмолітики та антимікробні лікарські препарати.

Вплив народними методами

Розглянемо способи, пропоновані народною медициною:

  • Беремо в однаковій кількості корінь женьшеню та елеутерококу, заливаємо сорокаградусним спиртом і даємо настоятися у темному сухому приміщенні кілька тижнів.
  • Захворілим необхідно вживати молоко доти, доки не пропадуть набряки.
  • Хорошим засобом є тушкований гарбуз.
  • Сприятливо впливають на орган кавун, сік червоної смородини та малини.
  • Беремо сушене шипшину і знімаємо з нього десять стружок, довжина яких становить десять сантиметрів. Заливаємо літром рідини та відстоюємо всю ніч. Вранці відвар проціджуємо та вживаємо протягом дня. Курс – місяць.
  • Беремо листочки чорної смородини та обдаємо їх 500 мл окропу. Через п’ятнадцять хвилин відвар потрібно процідити, а листочки – вичавити. Отриманий відвар ставимо на вогонь до кипіння. Докладаємо дві столові ложки сушених чи свіжих плодів чорної смородини. Такий курс треба проводити чотири рази на добу: рідину випивати, а плоди, що залишилися, є.
  • Спориш, петрушку, бруньки берези, журавлинні плоди, насіння морквини і плоди шипшини беремо в однакових частках і подрібнюємо. Отриманий порошок обдаємо 250 мл води. За годину необхідно процідити. Цей відвар потрібно вживати тричі на добу перед їдою. Курс складає три місяці.

У жодному разі не займайтеся самолікуванням, щоб не посилити ситуацію. Перед застосуванням народних засобів обов’язково проконсультуйтеся у фахівця. Спостереження у нефролога або уролога, а також консервативне або оперативне лікування хворим з калікоектазією нирок необхідні все життя.

Підсумок

Від нормальної роботи нирок залежить загальний стан організму. Якщо ігнорувати болі в поперековому відділі, печіння і кров при сечовипусканні – все це може призвести до плачевних наслідків.

Обов’язково зверніться до кваліфікованого спеціаліста, якщо:

  • Ви виявили сильні набряки на обличчі, нижніх та верхніх кінцівках.
  • У вас виникла постійна нудота та блювота.
  • Періодично з’являється сухість у роті та невгамовна спрага.
  • Страждаєте від постійної мігрені, відчуваєте слабкість та втому.
  • У вас постійно скаче артеріальний тиск.
  • Ви помітили зміни у кольорі урини.

Чим раніше ви виявите захворювання і почнете його лікування, тим більша ймовірність, що терапія допоможе вам продовжувати і далі нормальний спосіб життя.

( 8

Калікоектазія нирок: причини, діагностика та лікування

Калікоектазія нирок – патологічний стан, що характеризується дилатацією (розширенням) чашок органу, в результаті якого відбувається здавлювання інших тканин органу, що перешкоджає його нормальному функціонуванню.

Хвороба розвивається внаслідок порушення відтоку вторинної сечі, що призводить до компресії мозкової речовини паренхіми зсередини та наступної атрофії ниркових сосочків.

Причини виникнення

Важливо розуміти, що калікоектазія нирок є лише вторинним симптомом зазначених нижче патологічних причин:

  • сечокам’яна хвороба (уретеролітіаз, нефролітіаз);
  • доброякісні та злоякісні пухлини уретри, сечового міхура;
  • посттравматичні та після запальні стриктури сечоводу;
  • аденома простати різної етіології;
  • вагітність (коли виникає збільшення матки з здавлюванням сечових каналів);
  • новоутворення петель тонкої та товстої кишки (особливо з правого боку);
  • аномалії судин та органів розташованих біля сечоводу (подвоєння чаш або подвоєння судинної ніжки);
  • травма верхніх відділів сечостатевої системи

Хвороба порушує фізіологічний процес сечовиділення та призводить до швидкого розвитку ниркової недостатності. Слід зазначити, що калікоектазія обох нирок виникає частіше, ніж з одного боку. При односторонньому процесі калікоектазія лівої нирки трапляється частіше, ніж правою і причина цього лежить в анатомічному розташуванні органів.

Симптоми захворювання

Сеча у таких хворих набуває темно-жовтого забарвлення, іноді з домішкою еритроцитів. Досить часто симптоми калікопієлоектазії (залучені до патологічного процесу всього чашково-лоханкового апарату, що трапляється у 80% випадків) симулюють клініку ниркової коліки, яка проявляється інтенсивним болем у попереку з іррадіацією в пахвинну ділянку. Саме сечовиділення викликає неприємні відчуття, що виявляються різьбою та печінням.

Найчастіше больовий синдром найінтенсивніший при залученні до процесу ще й уретри (калікопієлоуретероектазія). Крім зазначених вище симптомів, приєднуються нудота, блювання, а іноді навіть порушення перистальтики (скорочення стінок) кишечника, що проявляється проносом. Причини такої клініки можна пояснити загальною іннервацією багатьох органів черевної порожнини та малого тазу.

Симптоми калікоектазії можуть симулювати клініку гострого апендициту, якщо вони виникли з правого боку.

Калікопієлоуретероектазія може викликати невелику кровотечу внаслідок пошкодження каменем стінки сечоводу і це проявиться сечею рожевого або червоного кольору, як при гломерулонефриті.

Методи обстеження

Діагностувати калікоектазію нирок можна легко і із застосуванням лабораторних та інструментальних методів. У загальному аналізі сечі спостерігається підвищений рівень лейкоцитів, червоних кров’яних тілець, кілька видів епітелію (плоського та циліндричного). Аналіз крові показує явне зрушення лейкоцитарної формули вліво.

При проведенні УЗД нирок та сечоводу добре візуалізується збільшення діаметра ниркової балії та чашечки, застій сечі, мікроліти, а також різні аномалії. Наприклад, повне та неповне подвоєння чаш. Завдяки УЗД можна просто визначити причину закупорки балії, різних відділів сечоводу та сечового міхура.

Можливе використання променевих методів дослідження – екскреторна урографія, ангіографія, МСКТ, МРТ). Дані методи дозволяють:

  • Перевірити функціональну активність органів при аномаліях (неповне подвоєння чаш, відсутність однієї з нирок, їх опущення та багато інших).
  • Визначити процес, що виник в органі (злоякісний або доброякісний).
  • Виявити свищеві сполуки із сусідніми органами.

Лікування калікоектазії нирок

Лікувальні заходи, спрямовані на усунення причин калікоектазії нирок:

  • спазмолітична терапія (Папаверін, Баралгетас, Спазмолгон, Ношпа, Ріабал);
  • лікування больового синдрому (Дексалгін, Ібупровен, Моваліс, Кетанов);
  • препарати рослинного походження (Уролесан, Канефрон, Хофетол);
  • профілактика інфекційних ускладнень (Палін, Нітроксолін);
  • дієтичний стіл №7;
  • поліпшення кровообігу у нирці (Пентоксифілін, Трентал, Тівортін);
  • усунення інфекцій (Левофлоксацин, Норфлоксацин, Цефазолін);
  • гемодіаліз.

Хірургічне лікування калікоектазії нирок показано при коралоподібних каменях, а також якщо права або ліва нирка досягає великих розмірів або відбувається подвоєння чаш, що ускладнилося тотальним склеротичним процесом. Для цього використовують операції: нефротомія, нефректомія, нефростомія, резекції нирки.

Хворим, з діагнозом калікоектазії нирки, необхідне спостереження у уролога або нефролога, а також консервативне та хірургічне лікування протягом усього життя.

Що таке калікоектазія нирок? Посилання на основну публікацію

Калікоектазія нирок

Найкращі лікарі за рейтингом

  • Тарасова Тетяна Сергіївна
  • Андролог Уролог
  • Стаж 12 років. Кандидат медичних наук

8,9 рейтинг

  1. Маркіна Олена Олександрівна
  2. Нефролог
  3. Стаж 22 роки. Кандидат медичних наук

9,3 рейтинг

  • Азаренкова Ольга Володимирівна
  • Нефролог
  • Стаж 14 років.

8,6 рейтинг

Що це таке

Захворювання, у якому відбувається розширення чашок нирок, називається калікоектазією, або іншими словами гідрокалікоз. В результаті такої ситуації чашки здійснюють тиск на тканини нирки і відтісняють орган до периферії. Тоді ж порушується нормальний відтік сечі, атрофується нирковий сосочок.

В основному, захворювання вражає праву нирку, але трапляються випадки і двосторонньої калікоектазії. Про те, калікоектазія нирок, що це таке, читайте в нашій статті.

Причини калікоектазії нирок

Калікоектазія нирок не виникає сама по собі. Її появі передують різноманітних патологічні зміни в сечовивідній системі.

  1. травми органів;
  2. уроджені структурні аномалії нирок;
  3. порушення відтоку сечі (незалежно з яких причин – туберкульоз, перекрути, вигини сечоводів, різні пухлини, сечокам’яна хвороба та ін.);
  4. дефекти ниркових артерій.

Симптоми калікоектазії нирок

Симптоми захворювання не дають змоги швидко встановити діагноз, адже вони дуже схожі на ті, що виявляються у разі гострого апендициту, жовчної кольки, деяких захворювань системи травлення.

  • підвищення температури;
  • біль у попереку, ближче до ураженої сторони;
  • сильний біль при пальпації поперекової області;
  • озноб;
  • каламутність сечі;
  • іноді гематурія (домішка крові у сечі);
  • нудота;
  • час блювання;
  • часте сечовипускання, але порції сечі не великі.

При вродженій калікоектазії однієї з нирок (лівої або правої) симптоми можуть бути відсутніми. У такому разі, розширення чашок вважається індивідуальною особливістю і сприймається як норма, яка не вимагає корекції.

При виникненні будь-яких симптомів, які змушують замислитися над калікоектазією нирок слід звернутися до лікаря. Він призначить додаткове обстеження та при необхідності призначить адекватне лікування.

Правої нирки

Торкаючись теми «калікоектазія правої нирки що це таке», слід зазначити, що правостороння патологія зустрічається дещо частіше лівосторонньою. Так називають хворобу, яка розвивається в правій нирці і порушує відходження сечі, що утворилася, по сечових шляхах до міхура. Через скупчення урини чашкова балія розширюється і розтягує свої тканини, а, отже, і ниркові.

Через постійне здавлювання канальців патологія може ускладнитися і призвести до атрофії ниркового сосочка.

Іноді люди не здогадуються, що у них калікоектазія правої нирки, адже симптоматика дещо схожа з апендицитним нападом, жовчною колікою або травним порушенням.

Лівої нирки

Щодо питання «калікоектазія лівої нирки що це таке», жодних відмінностей у природі захворювання немає. Припустити про подібне захворювання можна за такими ознаками:

  • по ознобу, що супроводжує болючість у попереку з боку ураженої частини органу;
  • підвищення температури і больових відчуттів при обмацуванні лівого боку;
  • за блювотними симптомами та нудотою;
  • за помутнілими сечовиділеннями;
  • по частому, але невеликому сечовипусканню, з ймовірними слідами гематурії.

Якщо у вас виявлена ​​калікоектазія лівої нирки, це дуже рідкісний випадок для лікарської практики.

Обох нирок

Нирки вкрай важливі для життєдіяльності людини, тому калікоектазія обох бруньок дуже небезпечне захворювання, яке може вивести з ладу відразу весь орган. Причинами можуть бути як вроджені аномалії, так і зовнішні фактори, типу травм.

Симптоми в даному випадку набагато інтенсивніше виражатимуть себе, а болі поширюватимуться на всю поперекову зону, замість конкретної локалізації.

Люди не завжди орієнтуються, що подає тривожний сигнал, тому краще зробити повну діагностику за умов поліклініки.

Діагностика калікоектазії

Як і у разі інших захворювань нирок, обстеження пацієнта починається з визначення функціональної здатності нирок.

Для цього проводиться загальний аналіз сечі та ряд інших сечових проб. Щоправда, при калікоектазії специфічних змін сечі немає.

Інструментальні методи діагностики

Встановити правильний діагноз допомагають такі інструментальні методи:

  1. Екскреторна урографія. Процедура передбачає введення в організм спеціальної рідини, яка є контрастною та чудово простежується на спеціальних фотографіях сечовидільної системи. Такий метод допомагає виявити структурні патології нирок та поспостерігати за виконанням сечовидільної функції.

Екскреторна урографія застосовується вже досить давно. Ось як це відбувалося двадцять років тому:

  1. Ниркова ангіографія. Від попереднього методу відрізняється тим, що контрастна речовина вводиться безпосередньо до ниркової артерії.
  2. Ретроградна пієлографія. Проводиться для обстеження ураженої бруньки. Передбачає введення контрастної речовини через катетер у потрібний орган (праву чи ліву нирку).
  3. Мультіспіральна томографія.

Постановка точного діагнозу гідрокалікозу неможлива без інструментальної діагностики. p align=”justify”> Для призначення ефективного лікування велике значення має встановлення основної причини хвороби.

Для цього фахівець-нефролог з’ясовує анамнез захворювання та скарги пацієнта: вік людини, тривалість захворювання, наявність супутніх захворювань, загальний стан здоров’я пацієнта тощо. Гідрокалікоз вважається вродженою патологією, якщо виявляється також птоз, подвоєння нирки, гіпоплазія, блукаюча нирка та деякі інші структурні та функціональні аномалії.

Ускладнення захворювання

Досить часто калікоектазія нирок викликає різного роду ускладнення. Так, може виникнути інфекційно-запальний процес (зокрема, гломерулонефрит, пієлонефрит). Пов’язано таке ускладнення з поганим кровотоком у сечовивідній системі та застоєм сечі. Ці причини провокують виникнення сечокам’яної хвороби, гідронефроз, хронічну ниркову недостатність.

Лікування калікоектазії нирок

На сьогодні не існує чітких інструкцій з калікоектазії нирок лікування. Лікувальна тактика може базуватись на постійному спостереженні за станом здоров’я пацієнта, медикаментозному чи хірургічному лікуванні.

Метод лікування вибирається залежно від причини, що спричинила захворювання, симптомів, ступеня розтягування чашок, самопочуття пацієнта.

У разі коли нормальне сечовипускання стає неможливим через анатомічні перешкоди, як правило, здійснюється хірургічне втручання. Операція передбачає видалення пухлин, конкрементів чи структури сечоводів.

Якщо ж калікоектазія нирок спричинена інфекційними захворюваннями або запальними процесами, здійснюється антибактеріальна або протизапальна терапія.

Якщо гідрокалікоз, не викликає дискомфорту та незворотних структурних змін органу, він не потребує лікування.

ЗНИЖКИ для всіх відвідувачів MedPortal.net! При записі через наш єдиний центр до будь-якого лікаря, Ви отримаєте ціну дешевше , ніж якби безпосередньо звернулися до клініки. MedPortal.

net не рекомендує займатися самолікуванням і за перших симптомів радить негайно звертатися до лікаря. Найкращі фахівці представлені у нас тут.

Скористайтеся рейтингом та сервісом порівняння або просто залиште нижче заявку та ми підберемо вам чудового спеціаліста.

пн-пт: 00:00-24:00 сб-нд: 00:00-24:00

Первинна вартість прийому – низька

Запис за телефоном 8 (499) 519-35-82

Багатопрофільний медичний центр. Здійснює консультативний та діагностичний прийом дорослих та дітей з перших днів життя. Розташований за 15 хв. ходьби від м. Первомайська. Прийом відбувається за попереднім записом. У клініці представлені наступні види діагностик: УЗД, ЕКГ, ЕХОКГ, ЕЕГ, рентген, гастроскопія, кардіотографія (КТГ), біопсія, спірометрія, 3D УЗД, 4D УЗД, ДС (дуплексне сканування), денситометрія, ДОГ за Холтером), бронхоскопія.

Запис на прийом

м. Київ, Бузковий бульвар, д. 32а. Першотравнева, Щолківська

Медцентр ПреАмбула Кузьмінки

пн-пт: 08:00-20:00 сб-нд: 09:00-17:00

Запис за телефоном 8 (499) 519-35-82

Дитячий медичний центр Лікар Кузьмінкін. У поліклініці ведуть прийом провідні фахівці практично всіх напрямків педіатрії, застосовується інноваційне діагностичне обладнання, що дозволяє своєчасно виявляти патологічні процеси в дитячому організмі та вживати ефективних лікувальних заходів. Дитячий лікар додому до хворої дитини доступний у години роботи поліклініки. Для тих, хто живе на відстані від наших клінік, запроваджено регіональні націнки (вказані у дужках): метро Вихино, Кузьмінки, Рязанський проспект, Текстильники, Перово, Новогіреєво, Любліно, Мар’їно, Братиславська, Волзька (0%).

Запис на прийом

м. Київ, вул. Окська, буд. 3, корп. 1. Кузьмінки

пн-пт: 08:00-21:00 сб-нд: 09:00-19:00

Первинна вартість прийому – низька

Запис за телефоном 8 (499) 519-35-82

Багатопрофільний медичний центр, що працює за міжнародними стандартами якості. Веде консультативний та діагностичний прийом дорослих та дітей. Розташований за 10 хв. ходьби від м. Білоруська та м. Маяковська. У клініці працюють понад 100 спеціалістів за напрямками гастроентерології, урології, гінекології тощо. Можливий виклик лікаря додому. Нове сучасне обладнання для проведення УЗД, ДС (дуплексне сканування), рентгена, МРТ, КТ, ПЕТ-КТ, бронхоскопії, денситометрії, кольпоскопії, спірометрії, кардіотокографії (КТГ), реовазографії (РВГ), реоенцефалограф АТ, добового ЕКГ моніторування (за Холтером).

Запис на прийом

м. Київ, 2-й Тверсько-Ямський пров., д. 10. Маяковська, Білоруська, Білоруська, Новослобідська, Менделєєвська

Медичний центр К-Медицина

пн-пт: 08:00-21:00 сб-нд: 09:00-20:00

Первинна вартість прийому – висока

Запис за телефоном 8 (499) 519-35-82

К-Медицина – багатопрофільна сімейна клініка, що пропонує широкий спектр медичних послуг. Формат клініки дозволяє забезпечити комплексний підхід до діагностики та лікування пацієнтів за 40 напрямками сучасної медицини. Відкрито відділення флебології, гастроентерології, ендокринології, проктології, гінекології, урології, неврології та інші.

Запис на прийом

м. Київ, Проспект Миру, д. 105, стор. 1. ВДНГ, Олексіївська

Друзі! Якщо стаття була для Вас корисною, поділіться, будь ласка, їй з друзями або залиште коментар.

Симптоми та лікування калікоектазії нирок

Калікоектазія нирок -захворювання, при якому порушується процес виведення сечі в сечовий міхур, що провокує розширення та розтяг ниркових мисок. Захворювання може призводити до атрофії тканин органу.

Розтягнуті філіжанки тиснуть на ниркові тканини, відтісняючи їх убік. При частковому або повному перекритті сечоводів виникає атрофія сосочків нирки та порушується виведення продуктів обміну речовин.

Найчастіше виявляється калікоектазія правої нирки, проте зустрічається і двостороння форма захворювання.

Це захворювання не вважають окремою недугою, розвивається воно під впливом інших патологічних процесів у сечовивідній системі. Основними причинами аномального розтягнення ниркових філіжанок і балій вважаються:

  • вроджені вади розвитку органу;
  • перекриття ниркових артерій;
  • травми.

Блокувати відтік сечі можуть ниркові камені, злоякісні пухлини, кісти, загини сечоводів, пієлонефрит, туберкульоз нирок.

Симптоми

Симптоми калікоектазії схожі на ознаки деяких інших захворювань. Її часто плутають із жовчною колікою, запаленням апендикса, захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Основними ознаками розширення ниркових філіжанок є: болі в ділянці попереку, висока температура тіла, лихоманка, болі при натисканні на нижню частину спини, каламутний відтінок сечі, кров’яні включення в сечі, часте сечовипускання.

Самостійно виявити таке захворювання, як калікоектазія обох нирок, неможливо, тому що її ознаки схожі з проявами інших патологій сечовидільної системи.

При подальшому розвитку захворювання пацієнт починає відчувати болі, що тягнуть, у попереку, інтенсивність яких збільшується при пальпації ураженої області.

Нерідко больовий синдром супроводжується підвищенням температури. Характерним симптомом калікоектазії є прискорені сечовипускання із зменшенням обсягу рідини порівняно з нормою.

Сеча набуває каламутного червоного відтінку через появи в ній крові.

При постановці діагнозу слід пам’ятати, що схожі ознаки відзначаються при гострому апендициті, завороті кишок та інших захворюваннях кишечника. У зв’язку з цим після встановлення попереднього діагнозу пацієнта направляють на рентгенологічне обстеження та томографію нирок.

За відсутності лікування розширення нирок може ускладнюватися бактеріальною інфекцією, що призводить до летального результату. Калікоектазія лівої нирки у дитини найчастіше має вроджений характер і протікає у безсимптомній формі.

Подібний стан вважають варіантом норми та відносять до анатомічних особливостей організму.

Діагностика

Як і будь-яка інша хвороба сечовидільної системи, розширення філіжанок нирок діагностують за допомогою розгорнутого аналізу сечі. Різні сечові проби дозволяють оцінити рівень порушення функцій нирок. Встановити правильний діагноз на підставі одних лабораторних аналізів не вдасться. На склад сечі можуть впливати різні чинники, який завжди пов’язані з патологіями.

До апаратних методів діагностики розширення нирки праворуч відносять екскреторну урографію. Вводять у кров контрастну речовину та роблять знімки, що дозволяють визначити швидкість фільтрації крові. При ангіографії контрастна речовина вводиться до органу через ниркові артерії.

За допомогою цієї процедури одержують об’єктивну інформацію про стан органу. Одностороння калікоектазія нирок може бути виявлена ​​за допомогою пієлографії. Спеціальна речовина вводиться у бруньку за допомогою катетера. Якщо при інструментальному обстеженні виявляються ознаки калікоектазії, попередній діагноз підтверджується.

Не менш важливим моментом є визначення основної причини ураження нирок.

При діагностиці основного захворювання лікар оглядає та опитує хворого, вивчає його медичну карту.

Фахівець повинен брати до уваги інтенсивність та тривалість прояву симптомів, наявність перенесених раніше хвороб нирок, супутніх захворювань, вік хворого.

За наявності вад будівлі органу: подвоєння, опущення, гіпоплазії — можна зробити висновок, що калікоектазія нирок є вродженою.

Лікування

Специфічне лікування зараз не розроблено. Лікар підбирає спосіб залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання. Терапія може полягати як у регулярному проходженні обстеження, так і в хірургічному втручанні.

Найчастіше розширенню ниркових мисок сприяють перешкоди із сполучних тканин, що ускладнюють відтік сечі. У такому разі кращим способом лікування є операція.

Обсяг хірургічного втручання та його тип залежить від причини виникнення патології.

Під час операції можуть бути видалені спайки, каміння, пухлини та кісти, що знаходяться в сечоводах та ниркових філіжанках. Якщо розширення було спровоковане інфекцією чи запальним процесом, призначаються протизапальні та антибактеріальні препарати.

При своєчасному лікуванні захворювання має досить сприятливі прогнози. Зміни, що виникають ранніх стадіях, є оборотними. Проте запущені форми захворювання вважаються невиліковними через атрофію ниркових сосочків. Терапія в такому випадку спрямована на полегшення загального стану хворого та запобігання подальшому розвитку патології.

Калікоектазія нирок часто призводить до різних ускладнень. При затримці сечі в баліях та порушенні кровопостачання тканин розвиваються запальні процеси. Застій сечі у нирках сприяє формуванню каміння.

Найбільш важкими ускладненнями розширення ниркових філіжанок є гідронефрози різних ступенів, хронічна хвороба нирок та сечокам’яна хвороба.

З появою перших симптомів калікоектазії необхідно відвідати лікаря.

Калікоектазія нирок: симптоми, діагностика та лікування

Калікоектазія характеризується розтягуванням і дилятацією чашково-мисливського апарату, внаслідок чого порушується нормальний відтік сечі. Це призводить до повної чи часткової атрофії форнікального апарату органу, зокрема його сосочка.

Калікоектазія нирок виникає через цілу низку причин, але найчастіше їй передують запальні захворювання (гломерулонефрит і пієлонефрит), сечокам’яна хвороба, пухлини, вроджені органічні ураження нирок, травма, порушення будови судинного та юкстагломерулярного апарату.

Розтяг чашок миски нирки

Патогенез, або розвиток, калікопієлоектазії проходить у кілька стадій. Спочатку при невеликій обструкції йде компенсація процесу за рахунок правої або лівої нирки (калікоектія обох нирок зустрічається досить рідко).

Потім, коли компенсаторні механізми виснажуються, філіжанки починають розширюватися, стискаючи паренхіму органу і відтісняючи її назовні. Значне зменшення функціональних елементів нирки призводить до її недієздатності.

Крім цього, через постійне здавлення і перекриття сечовивідних каналів настає атрофія сосочка, ще більше посилюючи стан хворого.

Як запідозрити калікопієлоектазію нирок?

Пієлокалікоектазія нирки за своїми симптомами мало чим відрізняється від інших патологічних станів сечовидільної системи. Зазвичай ранньою ознакою ураження чашково-лоханкового апарату є поява болю в попереку. Вони можуть ставати сильнішими при натисканні на уражену область, а також супроводжуватися підвищенням температури, аж до фебрильних цифр (39 ºС і вище).

Якщо пацієнт може пов’язати цей стан із будь-яким вірусним захворюванням, то поява кров’янистих виділень у сечі обов’язково вкаже на вогнище хвороби.

Сеча каламутніє, її стає дедалі менше, причому фільтруючі процеси у нирках не знижуються. Рідина розтягує чашечки органу, виникає нестерпний біль, схожий на ниркову кольку.

Через постійний тиск сечі на нервові рецептори частішає сечовипускання, проте воно дуже мізерне.

Дана симптоматика може мати не тільки пієлокалікоектазію, але вона може спостерігатися і при інших захворюваннях:

  • гострий апендицит (особливо при ретроградному його розташуванні);
  • гострий холецистит;
  • сечокам’яної хвороби;
  • онкологічних процесах у черевній порожнині тощо.

Тому для правильної постановки діагнозу потрібні додаткові інструментальні методи дослідження, такі як УЗД та комп’ютерна томографія.

Калікоектазія лівої нирки (або правої, що зустрічається набагато частіше) може бути вродженою, так що багато людей навіть не помічають будь-яких відхилень.

Однак надалі, при приєднанні інших патологій, пієлокалікоектазія нирок може призвести до погіршення загального стану.

Отже, калікоектазія нирок характеризується ознобом, болем у попереку на стороні ураження, що посилюється при натисканні та пальпації, підвищенням температури тіла, можливою нудотою та блюванням, помутнінням сечі та гематурією (кров’янистими виділеннями), частим, але мізерним сечовипусканням.

Можливі ускладнення, способи діагностики та лікування

Обстеження для уточнення діагнозу

При несвоєчасному поводженні, а також при неправильній діагностиці пієлокалікоектазії можуть виникнути непередбачувані ускладнення, з якими справитися ще важче.

Найнебезпечнішим серед них вважається приєднання бактеріальної інфекції сечовивідних шляхів, що може призвести до смерті хворого. Крім цього, при компенсованому процесі нирки все одно страждає, що надалі виливається в освіту т.з.

зморщеної нирки, коли орган втрачає свої функції, яке паренхіма замінюється сполучною тканиною.

Діагностика захворювання починається із загального аналізу сечі. Однак він неспецифічний і може показати лише помутніння (швидше за все, протеїнурію – білок у сечі) та кров’яні виділення.

Але робити його все одно необхідно, тому що це дасть лікареві правильний напрямок для подальшої діагностики і дозволить запідозрити пієлокалікоектазію і призначити лікування.

Найкраще для виявлення калікоектазії нирок застосовувати інструментальні методи:

  • екскреторну урографію. У разі у вену хворого вводиться контрастне речовина (зазвичай йод), та був робиться кілька рентгенівських знімків. За рахунок поступового поширення розмаїття, лікар може проаналізувати функціонування чашково-лоханкового апарату нирок;
  • ангіографію нирок. Метод використовується тільки при підозрі на ураження судинного русла (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, онкологія тощо). Суть майже така сама, як і при урографії, тільки при ній спостерігають ниркові артерії та вени;
  • ретроградну пієлографію. Тут також застосовуються контрастну речовину та рентгенівські промені, але контраст вводиться безпосередньо в нирку за допомогою сечоводового катетера;
  • УЗД;
  • комп’ютерну томографію

Специфічних методів лікування калікоектазії досі не існує, і підбір терапії в основному спрямований на усунення причини, що спричинила розтяг чашки. Можна сказати, що все зводиться до двох основних методів лікування: оперативного втручання та симптоматичної терапії.

При операціях видаляють причину калікоектазії нирок (пухлина, каміння, звуження канальців після запалення і т. д.), а при консервативному лікуванні усувають високу температуру тіла, больовий синдром та покращують якісні показники сечі.

При перших симптомах, перерахованих вище, відразу ж звертайтеся до уролога або нефролога за місцем проживання, адже лікування ускладнень обійдеться набагато дорожче!

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.