Гвоздика турецька: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 23 листопада 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 травня 2017 🕒 10 хвилин 👀 41092 рази 💬 5 коментарів

• Посадка й догляд за турецькою гвоздикою
• Турецька гвоздика – опис
• Вирощування турецької гвоздики з насіння
  • Посів турецької гвоздики
  • Догляд за розсадою турецької гвоздики
  • Коли сіяти турецьку гвоздику у відкритий ґрунт
  • Як садити турецьку гвоздику в саду
  • Як доглядати за турецькою гвоздикою
  • Шкідники і хвороби турецької гвоздики

  Гвоздика турецька, або гвоздика бородата (лат. Dianthus barbatus) – рослина роду Гвоздика родини Гвоздикові. Родове ім’я рослини перекладається з грецької як «квітка Зевса» або «божественна квітка», а бородатою цю гвоздику називають за наявність приквіткових листочків із війчастими краями. Родом гвоздика турецька з Південної Європи. Росте на річкових пісках, у гаях, листяних лісах, на луках і скелях.

  У культурі рослина з 1573 року, і сьогодні гвоздику турецьку можна зустріти майже в кожному саду. Її використовують для створення альпійських гірок, квітників, бордюрів і навіть у ролі ґрунтопокривної рослини.

  Посадка й догляд за турецькою гвоздикою

  • Цвітіння: із кінця червня до кінця липня.
  • Посадка: посів насіння на розсаду – у кінці березня або на початку квітня, висадка сіянців у ґрунт – у другій половині травня. Посів насіння безпосередньо в ґрунт – у кінці травня або на початку червня, а також у жовтні, але під зиму сіють тільки сухе насіння.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: родючий, супіщаний або суглинний.
  • Полив: 2 рази на тиждень, при витраті 12-15 л води на 1 м² ділянки. У спекотне й посушливе літо доведеться поливати частіше.
  • Підживлення: тричі за сезон: коли сіянці виростуть до 10-12 см, у стадії утворення перших бутонів і під час цвітіння. Застосовувати можна як мінеральні, так і органічні розчини.
  • Розмноження: насіннєве – розсадне й безрозсадне.
  • Шкідники: капустянки та щипавки.
  • Хвороби: фузаріоз, іржа та вірусна крапчастість.

  Турецька гвоздика – опис

  Турецька гвоздика – трав’янистий багаторічник, що вирощується в дворічній культурі. У неї прямі, міцні вузлуваті стебла заввишки 30-75 см, голе, сидяче ланцетоподібне супротивне листя, зелене або синьо-зелене з червонуватим відтінком, і численні запашні, махрові, напівмахрові або прості квітки діаметром від 1,5 до 3 см різних відтінків білого, червоного, рожевого, кремового кольору – одноколірні, двоколірні, строкаті, оксамитові, з облямівкою або очком. Зібрані квітки в щиткоподібне суцвіття до 12 см у діаметрі, яке розкривається на другий рік життя і цвіте впродовж місяця з кінця червня. У перший рік турецька гвоздика утворює тільки розетку листя. Плід рослини – коробочка з чорним плоским насінням, що дозріває до серпня і зберігає прорісність від 3 до 5 років. Вирощують турецьку гвоздику не тільки для озеленення, а й на зрізання: її суцвіття стоять у воді до двох тижнів.

  Вирощування турецької гвоздики з насіння

  Посів турецької гвоздики

  Якщо ви вирішили вирощувати турецьку гвоздику розсадним способом, то посів здійснюють у березні або на початку квітня в субстрат, попередньо знезаражений темно-рожевим розчином марганцівки. Субстрат готують із піску й листового перегною в рівних частинах. Замість піску можна взяти вермикуліт. У ролі посуду можуть підійти ящики або контейнери, які перед використанням необхідно вимити гарячою водою з содою. На дно посудини укладають шар дренажу, а зверху поміщають вологий субстрат.

  Насіння турецької гвоздики сіють на глибину 1 см, розкладаючи з дистанцією 2-3 см. Посіви накривають нещільним білим папером і утримують при температурі 16-18 ºC, час від часу зволожуючи субстрат із пульверизатора водою кімнатної температури.

  Догляд за розсадою турецької гвоздики

  Щойно з’являться сходи, посіви переносять якомога ближче до світла, а температуру утримання знижують на 2-3 градуси, щоб сіянці не витягувалися. Цілком імовірно, що вам доведеться організувати для розсади додаткове освітлення, оскільки рослинам потрібно багато світла. У стадії формування другої пари справжніх листків сіянці пікірують у торф’яні горщики з ґрунтосумішшю того ж складу, в який ви сіяли насіння. Догляд за розсадою турецької гвоздики полягає в регулярних поливаннях і обережному розпушуванні субстрату навколо сіянців.

  У відкритий ґрунт сіянці висаджують у другій половині травня, коли встановиться тепла погода, але перед висадкою розсада турецької гвоздики має пройти гартівні процедури: щодня посіви виносять на відкрите повітря, поступово збільшуючи тривалість сеансу. Спочатку досить півгодини, але за два тижні турецька гвоздика з насіння має звикнути до нового середовища настільки, щоб можна було без побоювання висаджувати її на клумбу.

  Посів турецької гвоздики в ґрунт

  Коли сіяти турецьку гвоздику у відкритий ґрунт

  Квіти турецька гвоздика можна сіяти просто в саду, оминаючи етап вирощування розсади. Коли садити турецьку гвоздику в ґрунт? У кінці травня або на початку червня, коли ґрунт прогріється і мине загроза поворотних заморозків. Сіяти насіння турецької гвоздики можна і в жовтні, але не забувайте, що будь-який осінній посів має проводитися сухим насінням, і ґрунт теж має бути сухим. Восени посіви мульчують торфом або тирсою, а навесні мульчу прибирають.

  Як садити турецьку гвоздику в саду

  Виберіть для рослини сонячну ділянку з родючим ґрунтом, найкраще супіщаним або суглинистим. Ґрунт на ділянці за тиждень-два до посіву потрібно перекопати на глибину 20-25 см з одночасним внесенням компосту або перегною і деревної золи з розрахунку 6-8 кг органіки і 200-300 г золи на 1 м² ділянки. Можна також унести й мінеральні добрива: по столовій ложці Нітрофоски і по чайній ложці Агріколи для квітучих рослин на ту ж одиницю площі. Після перекопування ділянку накривають поліетиленовою плівкою.

  Коли настане пора сіяти гвоздику, плівку прибирають, у ґрунті роблять борозенки завглибшки 1-1,5 см на відстані 15 см одна від одної, добре проливають їх водою, а потім розкладають у них насіння з кроком 2-3 см. Після загортання насіння поверхню злегка ущільнюють і до появи сходів накривають нетканим матеріалом.

  Догляд за турецькою гвоздикою

  Як доглядати за турецькою гвоздикою

  Садова турецька гвоздика потребує регулярного поливу: 2 рази на тиждень при нормі 12-15 л на м² ділянки. Якщо літо сухе й спекотне, то поливати доведеться частіше. Воду намагайтеся лити на землю, щоби струмінь не потрапляв на саму рослину, інакше вона може отримати сонячний опік. Однак якщо гвоздика росте в низині, будьте з поливом обережні, інакше рослина від перезволоження може захворіти на кореневу гниль: тільки-но ви виявите, що турецька гвоздика скидає прикореневі розетки, обробіть її розчином 40 г препарату ХОМ у 10 л води.

  Вирощування турецької гвоздики передбачає внесення в ґрунт добрив. Перше підживлення проводять, коли сіянці сягнуть у висоту 10-12 см. У ролі добрива використовують розчин однієї столової ложки Нітрофоски й однієї столової ложки Агріколи Форвард у 10 л води. Наступного разу рослину підживлюють у стадії формування перших бутонів: у 10 л води розводять по столовій ложці суперфосфату й сульфату калію. Під час цвітіння в ґрунт уносять розчин 1 столової ложки Агріколи для квітучих рослин у 10 л води.

  Після поливання, дощу й унесення добрив ґрунт навколо рослин потрібно розпушити, щоб запобігти швидкому випаровуванню вологи. Не забувайте також своєчасно видаляти бур’ян і обрізати відцвілі стебла на висоті 10-15 см від землі: через місяць у гвоздики відростуть нові пагони, і до осені вона може зацвісти повторно.

  Багаторічна турецька гвоздика хоч і є морозостійкою рослиною, але краще переживе зиму під шаром торфу або перегною завтовшки 8-10 см. Узагалі ж за сприятливих умов і при гарному догляді термін життя багаторічної гвоздики 5-6 років, а за менш вдалих обставин – від сили 2 -3 роки.

  Шкідники і хвороби турецької гвоздики

  У нормальних умовах турецька гвоздика зазвичай не хворіє, та й комахи її рідко пошкоджують, але іноді неприємності все-таки трапляються, і потрібно бути до них готовим. Чим може захворіти турецька гвоздика в саду? Крім того, що вона чутлива до важких металів і міського задимлення, її можуть вразити:

  • фузаріоз – грибкова хвороба, що руйнує судинну систему рослини. Листя гвоздики рівномірно жовтіє, в’яне, але не опадає, стебло червоніє або буріє, квітки розпускаються не повністю або не розкриваються зовсім, прикоренева частина стебла й коренева система рослини загнивають. Хворі екземпляри потрібно негайно знищити, а поки що здорові рослини і ґрунт навколо них обробляють фунгіцидним препаратом у два етапи з інтервалом 10-15 днів;
  • іржа – теж грибкова хвороба, що вражає листя, черешки та стебла гвоздики: на них з’являються здуття бурого кольору з жовтуватими плямами, рослини пригнічуються, стебла засихають і ламаються. Прогресує хвороба на тлі підвищеної вологості ґрунту, надлишку азоту й нестачі калію. При появі ознак захворювання рослини обробляють одновідсотковою бордоською рідиною, розчином препарату ХОМ або будь-якого іншого фунгіциду подібної дії;
  • крапчастість може проявитися навесні у вигляді плям на листках без чітких контурів, деформації квіток і ряболистості. Ліків від цієї вірусної хвороби не існує, тому уражені рослини знищують.

  Зі шкідників турецькій гвоздиці можуть докучати капустянки й щипавки, від яких потерпають сходи, молоді пагони та квітки рослини через те, що вони пошкоджують коріння. Боротьба з капустянками й щипавками ведеться такими засобами, як осіннє перекопування ґрунту та влаштування пасток: викопайте яму, наповніть її гноєм і накрийте чим-небудь від дощу. Капустянки зберуться в яму перезимувати в теплі, і навесні їх можна буде знищити. У літню пору капустянок можна вивести, заливши в проходи, що ведуть до їхніх гнізд, концентрований мильний розчин, а для щипавок розкладають по ділянці приманки у вигляді накритих дощечками купок вологої трави або напівперепрілого сіна, в які шкідники заповзають ховатися від спеки.

  Турецька гвоздика в домашніх умовах

  На відміну від інших видів гвоздик, які є рослинами довгого світлового дня, домашня турецька гвоздика може рости в притінку без шкоди для здоров’я і декоративності. Оптимальна температура для рослини 15-18 ºC.

  Ґрунт турецькій гвоздиці потрібен родючий, нейтральної реакції, наприклад, суміш листової землі, піску, торфу й дернової землі в співвідношенні 1:1:1:2. Перед посадкою суміш знезаражують. При пересадці коренева шийка має залишатися на рівні поверхні ділянки. Для формування більш пишного кущика молоду гвоздику прищипують, тільки-но у неї утворюється 5-7 пар листя.

  Поливати гвоздику потрібно рясно – земляна грудка в горщику не повинна висихати. Вода для поливу використовується м’яка, кімнатної температури. Вечірньої пори спекотного літа турецьку гвоздику обприскують.

  Починаючи з місячного віку, гвоздику кожні десять днів підживлюють комплексним мінеральним добривом для квітучих рослин. Розводять добрива у воді з додаванням молока й обприскують цим розчином ґрунт у горщику з пульверизатора. Підживлення вносять із весни до жовтня, у зимовий час рослину не підживлюють.

  Турецьку гвоздику в домашніх умовах можуть вразити павутинні кліщі, попелиці й борошнисті червці. Змийте шкідників мильним розчином, після чого обприскайте рослину настоєм пижма, чистотілу або деревію, але якщо ці заходи результату не дадуть, обробіть турецьку гвоздику Актелліком, Актарою або іншим інсектоакарицидом.

  Сорти турецької гвоздики

  Найпоширенішими сортами турецької гвоздики є:

  • Діадема – кущики заввишки до 45 см із пагонами й листям темно-зеленого кольору з червоним відтінком і темно-червоними вузлами. Темно-кармінові квітки з великим білим очком і зубчастими по краю пелюстками зібрані в суцвіття діаметром до 10 см;
  • Скарлет Б’юті – кущі заввишки 45-50 см із темно-зеленим листям і пагонами та яскраво-червоними квітками діаметром до 23 мм із зубчастими по краю пелюстками;
  • Хайматланд – кущі заввишки до 50 см із пагонами та листям темно-зеленого кольору з темно-червоним відтінком. Квітки темно-червоні діаметром до 2 см із вічком і глибокозубчастими по краю пелюстками. Суцвіття у цього сорту діаметром до 12 см;
  • Лахскенігін – сорт заввишки близько 45 см із великими суцвіттями з лососево-рожевих квіток;
  • Шнеебаль – біла турецька гвоздика заввишки до 40 см із зеленим листям і пагонами. Махрові з зубчастими краями пелюсток квітки зібрані в суцвіття до 11 см у діаметрі;
  • Вайс Різен – кущі заввишки до півметра з зеленим листям і пагонами та білими квітками діаметром до 25 мм, зібраними в суцвіття до 12 см у діаметрі;
  • Купферрот – кущі заввишки до півметра з темно-зеленим листям і пагонами та мідно-червоними квітками діаметром до 22 мм із зубчастими краями. Суцвіття сягають у діаметрі 9-10 см;
  • єгиптянка – сорт заввишки до 60 см із вузьким бордовим листям і помітними темно-бордовими квітками з білою облямівкою;
  • Ундіна – у цього сорту квітки фіолетові з білою серединою і білою облямівкою.

  Популярність завоював і сортотип Голландія – група сортів заввишки близько 60 см із гіллястими стеблами і багатоквітковими суцвіттями до 12 см у діаметрі. У зрізці квіти цієї серії стоять до двох тижнів:

  • Чардаш – сорт зі щільними суцвіттями, що складаються з червоних квіток;
  • Мазурка – сорт із білими простими квітками з рожевим кільцем;
  • Міджет – карликовий сорт із темно-червоними квітками;
  • Полум’яне серце – компактні кущі середньої висоти з яскраво-червоними суцвіттями;
  • Угольок – сорт заввишки до 65 см із багатоквітковими суцвіттями з чорно-малиново-фіолетових квіток із білими тичинками.

  Затребувані серед квітникарів також англійські сортосуміші Ві Віллі, Рондо і Раундебаут – рослини, що сягають у висоту 15-20 см. Особливий інтерес становить сорт Нігрікенс із темно-пурпуровим листям і стеблами та дуже темними квітками. Із новинок селекціонери з Нідерландів пропонують серію сортів Новерна заввишки 40-45 см із великими простими квітками найрізноманітніших забарвлень, зібраних у кулясті суцвіття, які з’являються вже в перший рік після посіву.

  Турецкая гвоздика: три срока посева и лучшие сорта

  Если бы дачники устроили голосование, то титул примадонны цветника с самым прекрасным характером наверняка достался бы героине нашей сегодняшней встречи — гвоздике турецкой. И совершенно точно она получила бы приз зрительских симпатий за роскошные ароматные сорта.

  По современной систематике, приоритетное наименование вида — гвоздика бородатая. Но чаще употребляемым остается общепринятое — гвоздика турецкая, которое, скорее всего, связано с ее происхождением из Южной Европы. Это один из наиболее распространенных видов гвоздик, выращиваемый более 4 веков: доподлинно известно, что в культуре она — с 1573 г.! За это время были взлеты, когда она купалась в лучах славы, и падения, когда о ней почти забывали. Мы тоже не баловали турецкую гвоздику вниманием, поэтому сейчас восполним этот пробел и внесем свою лепту в популяризацию этой замечательной цветочной культуры.

  Описание

  Гвоздика бородатая, или турецкая (Dianthus barbatus), — недолгоживущий многолетник родом из Южной Европы; на Южном берегу Крыма и Черноморском побережье Краснодарского края — вечнозеленый. Большинство любителей растят ее в двулетней культуре, но есть и исключения. Например, наши семидачницы Наташа и Катюша выращивают турецкую гвоздику как многолетник.

  Гвоздика турецкая любит солнечные места с плодородными дренированными, увлажненными почвами (идеальны — некислые суглинки), при избытке влаги поражается грибными заболеваниями. В первый год жизни образует розетку зеленых листьев, цветет на второй год. Многочисленные прочные стебли высотой до 70 см и шириной до 30 см. В нижней части побеги стелющиеся, на высоте 2-10 см изгибаются и выпрямляются.

  Листья стеблеобъемлющие, голые, зеленые или с красным оттенком. Многочисленные цветки простые или махровые, диаметром до 1,5 см, разнообразной окраски (однотонные, пестрые, с глазком и каймой на лепестках), бархатистые, ароматные. Соцветия многочисленные, плотные, щитковидные, диаметром 8-12 см. Цветет с конца июня в течение месяца. Плоды — цилиндрические коробочки. Семена яйцевидные, плоские, коричнево-черные, блестящие; созревают в июле-августе, сохраняют всхожесть до 5 лет. В 1 г — до 1000 семян. Дает самосев.

  • var. barbatus — Южная Европа, листья шириной до 2 см;
  • var. asiaticus — Северо-Восточная Азия, листья шириной до 1 см.

  Декоративные сорта гвоздики турецкой

  • ‘Auricula Еyed’ — высотой до 60 см. Цветки двухцветные — малиновые, красные, пурпурные, розовые, с четко выраженным светлым центром. Похожа на примулы из садовой группы аурикула, или ушковидные.

  Гвоздика турецкая ‘Auricula Еyed’. Фото с сайта gardenia.net

  • ‘Sweet Black Cherry’ — высотой 45-90 см, цветки темно-вишневые.
  • ‘Dunnet’s Dark Crimson’ — высотой 60 см, стебли красновато-зеленые; цветки красные.
  • ‘Kiwi Mellow’ — высотой 45 см, соцветие диаметром до 10 см, зеленое, без аромата.

  Гвоздика турецкая ‘Kiwi Mellow’. Фото с сайта selectacutflowers.com

  • Сорта из серии Roundabout Series — высотой 20 см, цветки двухцветные.

  Гибридная гвоздика, var. heddewigii

  И это далеко не не полный список — а лишь одни из самых эффектных гвоздик.

  Выращивание из семян

  Посев семян гвоздики турецкой можно проводить в разное время года.

  Посев весной

  В защищенном грунте на рассаду ее можно посеять в марте или начале апреля, семена — прикрыть очень тонким слоем почвенного субстрата. При температуре +16. +18°С всходы появятся в течение месяца. Пикировка — через 3-4 недели после появления всходов. При вытягивании всходов их обязательно досвечивают. В открытый грунт закаленную рассаду высаживают в середине мая, придерживаясь расстояния между растениями в 15-25 см. Цветение наступит следующим летом.

  В открытый грунт турецкую гвоздику сеют в апреле-мае. Весной следующего года, в мае, перезимовавшую рассаду можно высаживать на клумбы. Цвести она будет в будущем году. При этом важно помнить: гвоздики плохо переносят пересадку, поэтому желательно брать молодые растения с 2-3 парами настоящих листьев, выкапывать с хорошим комом, ставить в посадочную ямку осторожно, чтобы он не рассыпался. Таким способом при необходимости можно пересадить ее даже в цветении.

  Гвоздику турецкую можно сеять в разное время

  Посев летом

  Семидачница Наташа из Московской области сеет гвоздику турецкую летом, в июле. Она собирает семена со своих цветов, срезая сухие коробочки. Сеет на грядки, освободившиеся после лука или чеснока. Примерно через 2 недели появляются всходы, которые к октябрю превращаются в хорошие зеленые кустики. Успех перезимовки зависит от погоды: чем та мягче и стабильнее (без резких перепадов температур и смены оттепелей суровыми морозами), чем больше снега, тем лучше переносят ее растения. При этом Наташа отмечает, что в результате семенного размножения цвет сорта со временем изменился с темно-вишневого на бледно-розовый.

  Посев под зиму

  Семена гвоздики турецкой можно посеять под зиму. О том, как это сделать, подробно рассказано в публикации Подзимний посев и стратификация травянистых цветочных многолетников и однолетников.

  Большой ассортимент различных сортов гвоздики бородатой (турецкой) вы можете найти в нашем каталоге, объединяющем предложения многих крупных садовых интернет-магазинов. Выбрать семена самых красивых сортов гвоздики для своего дачного участка.