Як довго можна приймати валеріану

0 Comments

Валеріана

Маун-трава, котяча трава, котячий корінь, булдир’ян, овер’ян, мар’ян, мяун, земляний або котячий ладан, глухий серпи, гарячкова трава, очної корінь.

Опис

Валеріана лікарська є збірним видом, який об’єднує біля 30 близьких різновидів даної рослини. Між собою вони відрізняються незначними морфологічними особливостями. Всі різновиди використовуються в лікувальних цілях і підходять для заготівлі сировини. Багаторічник досягає у висоту 0,6-1,5 м. Його кореневище — коротке, часто порожнисте, з безліччю ниткоподібних додаткових корінців, серцевина — пухка. Довжина кореневища сягає 4 см, товщина — 3 см. Стебло валеріани — прямостояче, ребристе, вкрите супротивним непарноперистим листям. Воно формується на другий рік життя рослини. Ближче до суцвіття стебло розгалужується. Квітки валеріани зібрані в пучки або волоті, виділяють солодкуватий аромат. Їхнє забарвлення може варіюватися від білого до фіолетового кольору. Рослина плодоносить дрібними сім’янками з летучками. Цвісти валеріана починає з другого року. Коріння рослини схильне накопичувати корисні макро- і мікроелементи. До них відносяться бор, селен, залізо. На відміну від більшості рослин, коріння валеріани не накопичує кобальт і кадмій при техногенному забрудненні середовища.

Валеріана: лікувальні властивості, опис, користь, показання до застосування

Склад

Валеріани кореневища з корінням містять ефірну олію — 0,5-2%, дубильні речовини, а також алкалоїди, цукри, органічні кислоти. До складу ефірної олії входить ефір борнеоловий та ізовалеріанова кислота. Речовина включає в себе вільну валеріанову і валеренову кислоту, борнеол. Всього в ефірному маслі багаторічника присутні більше 70 компонентів, багато з них — у незначній кількості.

Фармакологічна дія

Коріння і кореневища рослини мають седативний ефект — заспокоюють центральну нервову систему і пригнічують її збудливість. Препарати, отримані з валеріани, сприяють зниженню артеріального тиску і покращують діяльність серцево-судинної системи. Їх вживання надає слабкий жовчогінний ефект і стимулює роботу залоз шлунково-кишкового тракту. Валеріана — природний спазмолітик, тому використовується для зниження скорочень гладком’язових органів.

Регіони проростання лікарської рослини

Зміст

Валеріана лікарська – загальна інформація

Валеріана лікарська (котяча трава, булдир’ян, котячий корінь, маун) — багаторічна трав’яниста рослина з роду жимолостевих, коріння і кореневища якої використовуються в лікувальних цілях. Трава має яскравий специфічний запах. Підземна частина рослини застосовується в якості седативного засобу в фармакології.

Валеріана лікарська росте у вологих місцях — рослина зустрічається в заплавах річок, на вологих луках, поблизу боліт, у ярах. Багаторічник також росте в чагарниках. Рослина поширена в лісовій та лісостеповій зоні європейської частини СНД, а також на півдні арктичної зони. В Україні валеріана зустрічається в Чернігівській області.

Заготівля сировини

Для лікувальних цілей використовують коріння і кореневища рослини. Їх заготовляють, коли підземна частина валеріани буріє — з липня по жовтень. У цей період валеріана позбавляється більшості насіння і її стебло легко відрізняється від інших, схожих рослин. Також можлива заготівля сировини ранньою весною. Кореневище підкопують і виймають із землі, очищають від ґрунту, попередньо відокремивши від стебла. Потім його промивають холодною водою.

Важливо стежити за тим, щоб коріння не пробуло у воді довго, так як воно може втратити активні речовини. Зібрану сировину залишають на свіжому повітрі, щоб підв’ялити — протягом 1-2 днів. Після цього коріння сушать під навісом або в сушарці. Температура при цьому не повинна перевищувати 35-40 ℃. Сировину зберігають у щільно закритих ємностях або в паперових пакетах.

Валеріана: користь для організму

Валеріана застосовується при лікуванні неврозів, безсоння, мігрені, гіпертонії та істерії, гіпертиреозу. Лікарські засоби з неї використовуються для зняття спазмів органів шлунково-кишкового тракту. Їх застосовують для поліпшення стану жінок під час припливів у клімактеричний період. Як допоміжний засіб валеріана призначається при лікуванні нейродермітів. Незважаючи на седативні властивості і здатність пригнічувати центральну нервову систему, препарати з неї не погіршують психомоторні функції.

Валеріана: протипоказання

Тривале застосування ліків з валеріани може викликати побічні дії. Вони включають порушення роботи шлунково-кишкового тракту у вигляді закрепів, нудоти. Можуть настати запаморочення, депресія, сонливість, загальмованість, втрата працездатності. У деяких хворих на гіпертонію препарати з цієї рослини можуть викликати збуджений стан, провокувати тяжкі сновидіння.

Не можна вживати валеріану людям з підвищеною чутливістю до даного компонента, а також тим, хто страждає на депресію, пригнічений стан ЦНС. Не рекомендується приймати будь-які лікарські засоби з рослини при хронічному ентероколіті та гломерулонефритах.

Дія і застосування кореневищ валеріани

Механізм дії валеріани охоплює не тільки центральну нервову систему. Через неї лікарська рослина впливає на серце, нормалізує його роботу. Речовини, що містяться у корінні рослини, нейтралізують дію кофеїну на організм, також ефірне масло рослини підсилює дію снодійних засобів.

Борнеол, що міститься в препаратах з валеріани, покращує коронарний кровообіг, зменшує стрес і втому організму, стимулює травлення. При цьому заспокійливий ефект від прийому ліків на основі рослин виражається повільно і плавно, нормалізує психоемоційний фон.

Кореневища валеріани в косметології

За рахунок борнеолу в складі кореневищ та коренів валеріани лікарської настої та екстракти з неї мають протизапальну, антисептичну й протимікробну дію. Це дозволяє використовувати рослину в косметології для позбавлення від подразнень, підвищеної чутливості шкіри, висипань. Валеріана виступає також засобом від лупи, випадання волосся і ранньої сивини.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров’я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
5. Valeriana Officinalis: огляд традиціонального використання, фітохімії та фармакології. Дослідження станом на 2018 рік. Джерело: Researchgate.net

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Дата публікації: 10.08.2015

Валеріана (Valeriana) Дієтичні добавки

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію карбонат основний, желатин, тальк, цукор, титану діоксид пігментний, аеросил, віск бджолиний, олія соняшникова, хіноліновий жовтий, парафін.

Форма випуску

Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Снодійні та седативні засоби. Код АТС N05C M09.

Фармакологічні властивості

Кореневища та корені валеріани лікарської містять алкалоїди валерин і шатинін, метилпірилкетон та ефірну олію, до складу якої входять борнеол (природний аналог камфори), ефіри валоранової та ацетилвалеренолової кислот.

Препарати валеріани зменшують рефлекторну збудливість центральної нервової системи. Активний седативний компонент (валепотріатна фракція) має седативно-анксіолітичну, протисудомну та спазмолітичну дію. Визначені також помірний позитивний інотропний та негативний хронотропний ефекти препаратів валеріани.

Після перорального прийому екстракт валеріани добре резорбується, проте ефективні плазмові концентрації утворюються при тривалому застосуванні лікарського засобу.

Спосіб застосування та дози

Дорослим валеріану призначають по 1–2 таблетки 3–4 рази на день. Таблетки слід приймати не розжовуючи після їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Протипоказання

Препарат протипоказаний хворим на депресію та інші захворювання, що супроводжуються пригніченням діяльності центральної нервової системи, а також при індивідуальній непереносимості біологічно активних речовин, що містяться в лікарській рослинній сировині.

Передозування

При перевищенні рекомендованих доз препарату можуть спостерігатися виражені побічні реакції: головний біль, запаморочення, сонливість, загальна слабкість, біль у животі, нудота, зниження гостроти слуху та зору, тахікардія.

У разі передозування слід припинити застосування препарату і вжити заходів екстреної допомоги (промивання шлунка, введення активованого вугілля), симптоматичної та підтримуючої терапії відповідно до клінічного стану хворого.

Упаковка

По 50 таблеток у флаконі.