Ботанічна назва льон олійний

0 Comments

Опис та характеристика рослини льон олiйний

Льон олійний — культура відносно стійка до холоду. Насіння льону починає проростати за температури ґрунту 3-5 °С; за нижчих показників та підвищеної вологості ґрунту насіння може загнивати. За оптимальної вологості й середньодобової температури ґрунту 7-8°С на глибині заробки насіння сходи з’являються на 5-7 день, за більш низької температури поява сходів затягується до 15 діб. Сходи здатні витримувати короткочасні приморозки до -3-4°С.

Льон увійшов у побут людини таких країн, як Індія, Китай, Єгипет, а також країн Закавказзя за 4 – 5 тис. років до н. е. Перші слов’янські племена також добре знали цю культуру і вміли виготовляти з льону прядиво, а з насіння — олію. В XII — XIV ст. льон стає основною технічною культурою в усіх руських князівствах. Нині серед зарубіжних країн найбільші площі льону олійного в США, Індії, Канаді, Аргентині. Загальна світова площа його становить близько 6 млн га. Середня світова врожайність насіння льону 5 — 6 ц/га. В Україні льон олійний вирощують у степовій і лісостеповій зонах. Урожайність насіння льону олійного у кращих господарствах сягає 10 ц/га і більше.

Льон олійний є сировиною для виробництва технічної олії. Насіння його містить 49 % жиру, який швидко висихає (йодне число 175 — 195), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку. Доброякісну олію використовують у деяких галузях промисловості: лакофарбовій для виготовлення натуральної оліфи, лаків, емалей, різних фарб для підводних робіт; електротех­нічній, автомобільній, суднобудівній та ін., а також у миловарінні, медицині. Широко використовують макуху льону олійного, яка містить 33,5 % білка та близько 9 % жиру і за кормовими якостями переважає макуху інших рослин для годівлі тварин.
У стеблах льону міститься 10 — 15 % волокна, придатного для виробництва грубих тканин і шпагату. Солома, яка містить до 50 % целюлози, слугує сировиною для виробництва цигаркового паперу, картону. З відходів (костриці) виготовляють будівельні плити.

Для повного розвитку рослин і достигання насіння потрібно не менше 80-90 безморозних днів.

Сходи витримують заморозки до мінус 2 С, а в фазі 2-3 пар листків – до мінус 3-5 С. Оптимальні середньодобові температури у фазі сходів 9-1 С.

Льон вимагає постійного достатнього зволоження грунту ( близько 60% в період сходів, з наступним підвищенням до 70-80%НВ) і легкодоступних форм елементів живлення. Родючість грунту потрібно створювати штучно шляхом внесення добрив, обробітком грунту, бо льон вирощують у зоні розташування дерново-підзолистих та сірих лісових грунтів, які мають низьку природну родючість. Оптимальне рН5.9-6.5. Непридатні для вирощування супіски і піщані грунти, важкі глинисті, карбонатні. Транспіраційний кофіцієнт – 400-450. Дефіцит вологи в фазі швидкого росту спричиняє зменшення висоти росли, у фазі бутонізації і цвітіння – відмирання верхівки стебла. Льон – помірно теплолюбний. Мінімальна температура проростання насіння 3-5 С. Сходи витримують заморозки до мінус 2 С, а в фазі 2-3 пар листків – до мінус 3-5 С. Оптимальні середньодобові температури у фазі сходів 9-12 С, ялинки – 12-16, цвітіння – 16-18 С. Біологічний мінімум ефективних температур – 5 С. Сума ефективних температур для періоду сівба-сходи складає 60 С, сходи – початок цвітіння – 420-440 С, цвітіння – повна стиглість – 410-430?С. Самозапильна рослина довгого світового дня.

Мінімальна температура проростання насіння 3-5 С. Сходи витримують заморозки до мінус 2 С.

Із сортів льону олійного районовано в Україні Дебют, Південна ніч, які вирощують у зонах Степу і Лісостепу України. Нині серед зарубіжних країн найбільші площі льону олійного в США, Індії, Канаді, Аргентині.

Будова рослини

Стебло гладеньке, циліндричне, тонке. Залежно від різновидності має висоту від 15—20 до 100—120 см, розгалужується тільки зверху (льон-довгунець) або від основи по всій довжині (льон-кучерявець, льон-межеумок). З цим пов’язане і різне використання форм льону. Стебло світле або сизо-зелене.

Листки сидячі, ланцетні, цілокраї, зелені або сизі, густо розміщені на стеблі почергово, гладенькі, із восковим нальотом, 26—30 мм завдовжки і 2—4 мм завширшки.

Коренева система стрижнева. Головний корінь проникає у грунт на глибину більше 1 м. По всій довжині головного кореня утворюється бічне коріння першого порядку, яке в результаті послідовного гілкування досягає п’ятого-шостого порядку. Характерною особливістю кореневої системи є густе розміщення бічних коренів першого порядку зверху головного кореня не глибше 30 см. Льон у зв’язку з цим характеризується слабким розвитком кореневої системи, яка не перевищує 9—15% надземної маси рослини.

Суцвіття — зонтикоподібні китиці, розміщені на верхівці стебла і його бічних розгалуженнях.

Насіння яйцеподібної форми, з вузьким, трохи загнутим носиком, коричневе з різними відтінками. Відомі форми льону з жовтим або оливковим насінням. Поверхня блискуча, гладенька, слизька. Довжина 3,2—4,8, ширина 1,5—2,2 мм. Маса 1000 насінин — 3,5—6,5 г. Насінина складається з оболонки, ендосперму і зародка. Зверху вона покрита тонкою оболонкою, яка складається із шести шарів: кутикули, епідермісу, шару клітин повітроносної паренхіми, шару кам’янистих клітин, другого шару клітин паренхіми й пігментного шару, від якого залежить коричневе забарвлення насінини. Під оболонкою знаходиться ендосперм, багатий на білки та олію. Всередині насінини знаходиться зародок, який складається з короткого корінця, двох сім’ядольних листочків і бруньки між ними.

Квітка п’ятірного типу, симетрична, складається із чашечки, що має п’ять загострених зелених чашолистиків із війками по краях, віночка, який складається з п’яти пелюсток голубого кoльору, звужених до основи,і п’яти тичинок із синіми або рідше жовтими пиляками, п’ятигніздої зав’язі, яка зверху має п’ять стовпчиків. Відомі форми льону з білими, рожевими або фіолетовими квітками. Льон належить до самозапильних рослин, хоч не виключається і перехресне запилення за допомогою вітру і комах.

Плід — п’ятигнізда, округла, зверху загострена коробочка. Повними перегородками вона поділяється на п’ять гнізд, а кожне гніздо неповними перегородками — на дві частини, в яких утворюється, як правило, по одній насінині. В нормально розвинутій коробочці може бути не більше 10 насінин.

Льон олійний: технологія вирощування, сорти, спосіб збирання, народногосподарське значення

Льон люди почали обробляти понад 7 тис. років тому. У Росії ця сільськогосподарська культура отримала визнання за Петра I. Сьогодні на території нашої країни вона дуже поширена. Льон олійний широко використовується у промисловості в основному для отримання технічного масла. Макуха і шрот від цієї рослини є цінним кормом з великим вмістом рослинного білка, який можна використовувати при вирощуванні будь-яких видів сільськогосподарських тварин. Технологія вирощування льону олійного, як і будь-якої іншої культури, має, звісно, свої особливості.

Біологічні характеристики

Вирощують цю культуру у нас в країні, оскільки клімат вона любить сухий, в основному в степових регіонах. На відміну від того ж льону звичайного або довгунця, олійна різновид є більш теплолюбної. Тому в таких районах можна отримувати найбільші врожаї цієї культури. Досить часто поля льоном олійним засівають та на півдні лісостепової зони.

Особливістю цієї культури в першу чергу є те, що на початковому етапі вона дуже повільно розвивається. Тобто відразу після посадки сходи можуть забивати бур’яни. Технології вирощування льону олійного, безумовно, розроблялися з урахуванням в тому числі і цієї його особливості.

Коренева система у цієї рослини стрижнева, але в землю вона йде при цьому не занадто глибоко – приблизно на 40 див. Тому верхній шар ґрунту на полі з цією культурою повинен бути поживним. У процесі розвитку льон проходить 5 стадій:

  • сходи з семядольными листочками;
  • ялинки – фаза від появи справжніх листків до фази бутонізації;
  • бутонізація;
  • цвітіння;
  • дозрівання.

У природі існують в тому числі і різновиди льону багаторічні. Проте на полях вирощуються в основному однолітні цього сімейства. Відноситься до такої групи культур і льон олійний.

Вегетаційний період у цієї рослини триває, в залежності від сорту і клімату конкретного регіону, близько 90-110 днів. Проростати насіння цієї культури починають при температурі +5 °С. При прогріванні ґрунту на глибині посадки до +8 °С проростання льону починається на 6-7-й день. При більш низьких температурах сходить ця культура приблизно через 2 тижні після посадки.