Чи можна розірвати цільове навчання

0 Comments

У Міносвіти повідомили, чи скасують в Україні заочну форму навчання

8 листопада Верховна Рада ухвалила закон, який регулює вступ до вишів у 2024 році. Однак рішення про скасування заочної форми навчання у ЗВО вирішили відкласти. Заступник очільника МОН з питань вищої освіти Михайло Винницький розповів в ефірі національного телемарафону, чого чекати абітурієнтам.

Чи скасують в Україні заочне навчання

Посадовець зауважив: сталася дивна ситуація щодо рішення про скасування заочної форми навчання.

Справді, у законопроєкті, який був поданий спочатку до Верховної Ради, була пропозиція не здійснювати набір на заочну форму наступного року,
– зауважив він.

І додав, що Освітній комітет Ради все ж вирішив цю норму прибрати із документа.

Але треба розуміти, що у нас на черзі – наступний законопроєкт, який має йти як урядовий, де міністерство пропонує все-таки відмовитися від заочної форми навчання і її повністю замінити дистанційною. І так само – гнучкою формою денної форми: індивідуальною траєкторією, де може бути менше навантаження, що уможливлює студенту можливість одночасно і працювати, і навчатися,
– повідомив Винницький.

Він переконаний, що заочна форма навчання – рудимент минулого.

Заочна форма – це не про якість освіти. А ми вважаємо, що якість освіти має бути важливішою, ніж сам диплом,
– додав посадовець.

При цьому заступник очільника МОН наголосив, що протягом останніх трьох років в Україні дуже сильно розвинулася дистанційна форма освіти. Зараз вона вже технічно покращена й активно розвивається.

Як закінчуватимуть навчання чинні студенти заочної форми

Винницький також повідомив, що зміни, які пропонують зараз, будуть актуальними для вступників 2024 року.

Якщо ви вже вступили за певною формою, завершуєте за тою ж системою,
– уточнив він.

І висловив сподівання на те, що Верховна Рада посприяє у впровадженні змін, які задумали у Міносвіти.

Підстави розірвання контракту з ЗСУ

Розірвання контракту можливе на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Існує певний перелік хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затверджений наказом Міноборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 № 402.

Рішення про подальше проходження військової служби військовослужбовцями, які визнані обмежено придатними до проходження військової служби в мирний час, приймає посадова особа, до чиєї номенклатури призначення належить посада, яку займає військовослужбовець на підставі відповідних клопотань.

Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформляються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Підстави розірвання контракту через сімейні обставини або з інших поважних причин

Звільнення за сімейними обставинами або з інших поважних причин можливе, якщо у Вас є хоча б одна з підстав передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» від 12 червня 2013 р. № 413.

Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:

  • виховання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
  • утримання матір’ю (батьком) – військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
  • укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
  • хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
  • необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
  • наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
  • неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
  • довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу.

Підстави звільнення особи в зв’язку зі службовою невідповідністю

Звільнення особи в зв’язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Звільнення з військової служби у зв’язку зі службовою невідповідністю здійснюється:

1) у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;

2) за результатами атестації військовослужбовця.

При накладенні дисциплінарного стягнення та обранні його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Якщо Ви забажаєте розірвати контракт за цією підставою – ознайомтесь з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Проте, звертаємо Вашу увагу, що при здійсненні дій, які порушують умови проходження військової служби, може настати кримінальна відповідальність за приписами Кримінального кодексу України (далі – КК України), а саме:

1) стаття 402 КК України – непокора – відкрита відмова виконати наказ начальника;

2) стаття 403 КК України – невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки;

3) стаття 412 КК України – необережне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;

4) стаття 418 КК України – порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) або патрулювання;

5) стаття 421 КК України – порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, що спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язки даної особи;

6) стаття 425 КК України – недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це нанесло істотну шкоду;

7) стаття 407 КК України – самовільне залишення військової частини або місця служби.

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками – шкода, яка в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин характеризується тривалістю понад 10 діб, але не більше місяця, або хоч і менше 10 діб, але більше 3 діб, вчинені повторно протягом року. Таким чином, нижньою межею в даному випадку є строк у 3 дні. Тільки при перевищенні цієї межі можна ініціювати притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин. Якщо не перевищено цю межу, до військовослужбовця застосовують дисциплінарні стягнення, встановлені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

Таким чином, для того, щоб дії військовослужбовця досягали меж притягнення до кримінальної відповідальності, такі дії повинні викликати тяжкі наслідки, істотну шкоду тощо, а за статтею 407 КК України – відповідний строк, зазначений вище.

Таким чином, якщо обирати спосіб розірвання контракту, то краще здійснити за сімейними обставинами, але звертаємо увагу, що обставина повинна обов’язково бути передбачена в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» від 12 червня 2013 р. № 413.

Розірвати контракт за станом здоров’я буде складніше, оскільки, хвороба повинна бути такою, яка дозволить вас визнати непридатним або обмежено придатним до військової служби. Також в цьому випадку слід враховувати суб’єктивний характер військово-лікарняних комісій.