Який бог у баптистів

0 Comments

Зміст:

Католицькі та баптистські вірування: (13 основних відмінностей, які варто знати)

Давайте порівняємо католиків і баптистів! У чому різниця між ними? Чи є вони християнами? Давайте з’ясуємо. Католики і баптисти мають деякі основні відмінності, але також дотримуються дуже різних вірувань і практик. Давайте протиставимо і порівняємо богослов’я Римо-католицької церкви і баптистів.

Схожість між католиками та баптистами

І католики, і баптисти вірять, що Бог створив світ, рай і пекло. І ті, й інші вірять у гріхопадіння Адама, покаранням за яке є смерть. І ті, й інші вірять, що всі люди народжуються в гріху. І ті, й інші вірять, що Ісус народився від Діви, прожив безгрішне життя, помер за наші гріхи і воскрес, щоб ми могли бути відкупленими.

І католики, і баптисти вірять, що Ісус повернеться з небес під час Другого пришестя, що всі мертві воскреснуть. І ті, і інші вірять у Трійцю – що Бог існує у вигляді Отця, Сина і Святого Духа, і що Святий Дух перебуває у віруючих і керує ними.

Хто такий католик?

Коротка історія Католицької Церкви

Католики кажуть, що їхня історія сягає корінням в учнів Ісуса Христа. Вони кажуть, що Петро був першим єпископом Риму, якого змінив Ліній на посаді єпископа Риму в 67 р. н.е., якого змінив Климент у 88 р. н.е. Католики вірять, що лінія лідерства йшла від Петра, Лінія і Климента аж до сучасного Папи Римського. Ця лінія відома під назвою апостольська лінія спадкоємства.

У 325 р. н.е. Нікейський собор, серед іншого, спробував структурувати церковне керівництво за моделлю, яку Рим використовував у своїй світовій імперії. Коли християнство стало офіційною релігією Римської імперії в 380 р. н.е., слово “римо-католицька” почали використовувати для позначення всесвітньої церкви, лідером якої був Рим.

Деякі католицькі відмінності

  • Всесвітньою церквою керують місцеві єпископи, главою яких є Папа Римський (“католицький” походить від грецького слова, що означає “вселенський”).
  • Католики йдуть до священика, щоб сповідатися в гріхах і отримати “відпущення”. Священик часто призначає “покуту”, щоб допомогти засвоїти покаяння і прощення – наприклад, промовляти певну молитву, наприклад, повторювати молитву “Богородице Діво” або робити добрі справи для когось, проти кого вони згрішили.
  • Католики шанують святих (тих, хто жив героїчним життям і завдяки кому відбувалися чудеса) і Марію, матір Ісуса. Теоретично вони не моляться. до цих померлих людей, але через Марія вважається матір’ю Церкви і Царицею Небесною.

Хто такий баптист?

Коротка історія баптистів

У 1517 році католицький монах Мартін Лютер опублікував свої 95 тез, в яких критикував деякі римо-католицькі практики та вчення. Він вважав, що Папа Римський може не Лютер прощав гріхи, що спасіння приходить лише вірою (а не вірою і ділами, як вчили католики), і що Біблія є єдиним авторитетом для віри. Вчення Лютера призвело до того, що багато людей покинули Римо-католицьку церкву і утворили кілька протестантських деномінацій.

В середині 1600-х років деякі протестантські християни, які стали відомі як баптисти, поставили під сумнів такі вірування, як хрещення немовлят. Вони вважали, що людина повинна бути достатньо дорослою, щоб вірити в Ісуса перед хрещенням, яке має відбуватися шляхом повного занурення під воду. Вони також вірили, що кожна помісна церква повинна бути незалежною і керувати собою.

Деякі відмінності баптистів

  • Кожна церква є автономною, без ієрархії влади над місцевими церквами та регіонами.
  • Баптисти вірять у священство віруючого, який сповідує гріхи безпосередньо перед Богом (хоча він також може сповідувати гріхи іншим християнам або своєму пастору), не потребуючи людського посередника для отримання прощення.
  • Баптисти вшановують Марію та важливих християнських лідерів протягом всієї історії, але вони не моляться до них (або через них). Баптисти вірять, що Ісус є їхнім єдиним посередником (“Бо один Бог, і один Посередник між Богом і людьми, людина Христос Ісус” 1 Тимофія 2:5).
  • Баптисти вважають, що уряд не повинен диктувати церковні практики чи богослужіння, а церква не повинна намагатися контролювати уряд (окрім як через молитву за політичних лідерів та голосування за них).

Погляд на спасіння між католиками та баптистами

Католики погляд на спасіння

Історично католики вірять, що спасіння – це процес яке починається з хрещення і продовжується співпрацею з благодаттю через віру, добрі справи та участь у таїнствах Церкви. Вони не вірять, що в момент спасіння ми повністю праведні в очах Бога.

Нещодавно деякі католики змінили свою доктрину щодо спасіння. Два видатних католицьких богослови, отець Р. Й. Нойхаус і Майкл Новак, у співпраці з протестантами в 1998 році зробили заяву “Дар спасіння”, в якій вони стверджували, що виправдання через тільки віра .

Баптисти погляд на спасіння

Баптисти вірять, що спасіння приходить тільки через віру в смерть і воскресіння Ісуса за наші гріхи (“Віруй в Господа Ісуса, і спасешся” Дії 16:31).

Щоб спастися, ти повинен усвідомити, що ти грішник, покаятися у своїх гріхах, повірити, що Ісус помер і воскрес за твої гріхи, і прийняти Ісуса як свого Спасителя. (“Якщо ти будеш сповідувати устами своїми: “Ісус – Господь”, і вірувати серцем своїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся. Бо серцем віруєш – оправдуєшся, а устами сповідуєш – спасешся.” Римлянам).10:9-10)

Спасіння приходить в ту мить віри – це не процес (хоча людина просувається до моральної та духовної зрілості завдяки Святому Духу, що перебуває в ній).

Чистилище

Католики вірять, що після смерті у людини не повинно бути жодного несповіданого гріха. Це майже неможливо зробити, оскільки вона може не встигнути висповідатися перед смертю або забути деякі гріхи. Тому чистилище – це місце очищення і покарання за несповідані гріхи, щоб досягти святості, необхідної для потрапляння на небеса.

Баптисти вірять, що всі гріхи прощаються, як тільки людина спасається. Баптисти вірять, що врятована людина одразу після смерті потрапляє на небеса, тому вони не вірять в чистилище.

Погляди на віру і діла

Католицька церква вчить, що “віра без діл мертва” (Як. 2:26), бо добрі діла вдосконалюють віру (Як. 2:22). Вони вірять, що хрещення починає християнське життя, і в міру того, як людина приймає таїнства, її віра вдосконалюється або дозріває, і людина стає більш праведною.

Тридентський собор 1563 року, який католики вважають непогрішним, говорить: “Якщо хтось скаже, що таїнства Нового Закону не є необхідними для спасіння, але зайвими, і що без них, або без бажання їх, люди отримують від Бога, через одну лише віру, благодать виправдання, хоча насправді не всі (таїнства) є необхідними для кожної людини, нехай буде підданий анафемі(відлучений від церкви)”.

Баптисти вірять, що ми спасаємося лише вірою, а добрі справи є зовнішнім вираженням духовного життя. Тільки віра спасає, а добрі справи є природним наслідком спасіння і ходіння в Дусі.

Таїнства

Католицькі таїнства

Для католиків таїнства – це релігійні обряди, які є знаками і каналами Божої благодаті для тих, хто їх приймає. У католицькій церкві існує сім таїнств.

Таїнства втаємничення в церкву:

  1. Хрещення: зазвичай немовлят, але старших дітей і дорослих також хрестять. Хрещення необхідне для спасіння: воно посвячує в католицьку церкву і здійснюється шляхом триразового обливання голови водою. Католики вірять, що хрещення очищає, виправдовує і освячує грішника, а Святий Дух оселяється в людині під час її хрещення.
  2. Підтверджую: Близько семи років католицьких дітей “конфірмують”, щоб завершити процес посвячення в церкву. Діти проходять підготовчі заняття і відвідують “перше примирення” (першу сповідь). Під час конфірмації священик помазує чоло святим миром і промовляє: “Будь запечатаний даром Святого Духа”.
  3. Євхаристія (Святе Причастя): Католики вірять, що хліб і вино перетворюються у своїй внутрішній реальності на тіло і кров Христа (пресуществлення). Святе Причастя приносить віруючим Боже освячення. Католики повинні приймати Святе Причастя принаймні раз на тиждень.

Таїнства зцілення:

  1. Покаяння (або примирення) включає 1) каяття або розкаяння у гріхах, 2) сповідь гріхів перед священиком, 3) відпущення гріхів (прощення) і покуту (повторювані молитви або певні дії, наприклад, повернення вкрадених речей).
  2. Помазання хворих Раніше єлеопомазання давали тільки перед смертю (останнє причастя або екстремальне єлеопомазання). Тепер ті, кому загрожує смерть від важкої хвороби, травми або старості, можуть отримати єлеопомазання і молитву за одужання.

Таїнства служіння (не обов’язкові для всіх віруючих)

  1. Святі Ордени висвячує мирянина на диякона*, диякона на священика, а священика на єпископа. Тільки єпископ може здійснювати священні свячення.

* Для католиків диякон – це помічник пастора, який може бути безшлюбним чоловіком, який готується до священства, або одруженим чоловіком, який має покликання служити церкві (останні відомі як “постійні” диякони, оскільки вони не переходять у священики).

  1. Матримоніум (шлюб) освячує союз чоловіка і жінки, скріплюючи їх постійним зв’язком. Подружжя повинні бути охрещеними і взяти на себе зобов’язання разом досягати святості та виховувати своїх дітей у вірі.

Постанови: У баптистів немає таїнств, але є два таїнства, які є актами послуху конкретним заповідям від Бога для всієї церкви. Таїнства символізують союз віруючого з Христом, допомагаючи пам’ятати, що Ісус зробив для нашого спасіння.

  1. Хрещення не дається немовлятам – людина повинна бути достатньо дорослою, щоб прийняти Христа як свого Спасителя. Хрещення передбачає повне занурення у воду, що символізує смерть, поховання і воскресіння Ісуса. Щоб бути членом церкви, людина повинна бути охрещеною віруючою людиною.
  2. Вечеря Господня або Причастя згадує смерть Ісуса за наші гріхи, споживаючи хліб, що символізує тіло Ісуса, та виноградний сік, що символізує Його кров.

Католицький та баптистський погляд на Біблію

І католики, і баптисти вірять, що Біблія натхненна Богом і є безпомилковою.

Однак, католики мають три відмінності від баптистів у ставленні до Біблії:

Що в Біблії? У католиків є сім книг (апокрифів), яких немає в Біблії, якою користується більшість протестантів: 1 і 2 Маккавеїв, Товит, Юдиф, Сирах, Премудрість і Варух.

Коли реформатор Мартін Лютер переклав Біблію німецькою мовою, він вирішив слідувати рішенню єврейського собору в Ямнії в 90 році н.е. не включати ці книги до свого канону. Інші протестанти наслідували його приклад, видавши Біблію короля Якова та більш сучасні переклади.

Чи є Біблія єдиним авторитетом? Баптисти (і більшість протестантів) вірять, що тільки Біблія визначає віру і практику.

Католики засновують свої вірування на Біблії і Вони вважають, що Біблія сама по собі не може дати впевненості щодо всієї об’явленої істини, і що “Священне Передання”, яке передавалося церковними лідерами протягом століть, повинно мати такий самий авторитет.

Чи можу я читати і розуміти Біблію самостійно? У римо-католицизмі Святе Письмо тлумачать єпископи в союзі з Папою Римським. Папа вважається непогрішним у своєму вченні. Від “мирян” (звичайних віруючих) не очікується, що вони зможуть самостійно тлумачити і розуміти Біблію.

Баптисти можуть самостійно вивчати Боже Слово, Біблію, і заохочуються робити це щодня і слідувати тому, що в ній сказано.

Катехизм Католицької церкви

Ця книга пояснює, що таке 4 Стовпи віри: “У нас тут є Символ віри апостолів Таїнства, життя у Христі (включаючи 10 заповідей) та молитву (включаючи молитву “Отче наш”). Сесії запитань і відповідей у короткому спрощеному варіанті готують дітей до конфірмації та дорослих, які бажають прийняти католицизм.

Церковний уряд

Католики

Римо-католики мають ієрархію, на чолі якої стоїть Папа Римський, який очолює всі католицькі церкви у світі. Під ним знаходиться колегія кардиналів, за ними – архієпископи, які керують регіонами по всьому світу. Їм підпорядковуються місцеві єпископи, які керують парафіяльними священиками церков у кожній громаді (парафії). Всі керівники, від священиків до Папи Римського, повинні бути неодруженими і дотримуватися целібату.

Помісні церкви підпорядковуються керівництву свого священика (або священиків) та єпископа своєї єпархії (області). Кожна церква має “комісії” (як комітети), які зосереджуються на житті та місії церкви – такі як Християнська освіта, Формування віри та управління.

Баптисти

Помісні баптистські церкви є незалежними. Вони можуть належати до об’єднань, таких як Південно-баптистська конвенція, але головним чином для того, щоб об’єднати ресурси для місій та інших починань. Баптисти дотримуються таких принципів конгрегаційний форма правління; національні, державні чи місцеві конвенції/об’єднання не мають адміністративного контролю над помісними церквами.

Рішення в кожній помісній церкві ЄХБ приймаються пастором, дияконами та голосуванням людей, які є членами цієї церкви. Вони володіють і контролюють своє майно.

Пастори

Католицькі священики

Священиками можуть бути тільки неодружені, безшлюбні чоловіки. Священики є пастирями місцевих церков – вони навчають, проповідують, хрестять, вінчають і відспівують, відправляють Євхаристію (причастя), приймають сповіді, уділяють миропомазання і конфірмацію хворим.

Більшість священиків мають ступінь бакалавра, за яким слідує навчання в католицькій семінарії. Потім їх призивають до священного сану і висвячують єпископом на диякона. Висвячення на священика відбувається після служіння в місцевій парафіяльній церкві в якості диякона протягом 6 місяців або більше.

Баптистські пастори

Більшість баптистських пасторів одружені. Вони навчають, проповідують, хрестять, проводять шлюби та похорони, святкують причастя, моляться за своїх членів і консультують їх, займаються євангелізацією та керують повсякденними справами церкви. Критерії для пасторів зазвичай ґрунтуються на 1 Тимофія 3:1-7, а також на тому, що кожна церква вважає важливим, що може включати або не включати семінарську освіту.

Кожна помісна баптистська церква обирає своїх пасторів шляхом голосування всієї громади. Баптистські пастори зазвичай висвячуються керівництвом церкви в першій церкві, яку вони очолюють.

Відомі пастори або лідери

Відомі католицькі священики та лідери

  • Папа Франциск, нинішній єпископ Риму, є першим єпископом з Південної Америки (Аргентини). Він відрізняється від своїх попередників відкритістю до ЛГБТ-руху та допуском до причастя розлучених і повторно одружених католиків. Бог і прийдешній світ, (березень 2021 р.) Папа Франциск сказав: “Ми можемо зцілити несправедливість, будуючи новий світовий порядок, заснований на солідарності, вивчаючи інноваційні методи викорінення булінгу, бідності та корупції, працюючи всі разом”.
  • Святий АвгустинБегемота. (354-430 рр.), єпископ у Північній Африці, був важливим отцем церкви, який глибоко вплинув на філософію і богослов’я на століття вперед. Його вчення про спасіння і благодать вплинуло на Мартіна Лютера та інших реформаторів. Найвідомішими його книгами є Сповіді (його свідчення) та Місто Боже в якому йдеться про страждання праведників, Божий суверенітет, свободу волі та гріх.
  • Мати ТерезаКалькутти (1910-1997) – черниця, лауреат Нобелівської премії миру, шанована людьми всіх віросповідань за її служіння милосердя найбіднішим з бідних в Індії. Засновниця Місіонери милосердя Вона бачила Христа в тих, хто страждає – в тих, хто живе в крайній бідності, в недоторканих прокажених, в тих, хто помирає від СНІДу.

Відомі баптистські пастори та лідери

  • Чарльз Сперджен був “принцом проповідників” у реформатській баптистській традиції Англії кінця 1800-х. У часи, коли ще не було мікрофонів, його потужний голос досягав багатотисячних аудиторій, зачаровуючи їх двогодинними проповідями – часто проти лицемірства, гордості та таємних гріхів, хоча його головним посланням був хрест Христа (він святкував Вечерю Господню щотижня). Він заснувавМетрополітен Табернакл у Лондоні, Стоквеллський дитячий будинок та Спердженс Коледж у Лондоні.
  • Адріан Роджерс (1931-2005) – консервативний баптистський пастор, письменник і триразовий президент Південної баптистської конвенції. Його остання церква, Bellevue Baptist у Мемфісі, під його керівництвом зросла з 9000 до 29 000. Як президент SBC, він відвів деномінацію від ліберальної траєкторії і повернувся до консервативних поглядів, таких як біблійна незмінність, батьки, які керують своїми сім’ями, про-життя тапротистояння гомосексуалізму.
  • Давид Єремія відомий автор понад 30 книг, засновник Переломний момент служіння на радіо та телебаченні, а також 40-річний пастор церкви Shadow Mountain Community Church (приналежної до SBC) у Сан-Дієго, що в районі Сан-Дієго. Бог у вас: як вивільнити силу Святого Духа та перемогти гігантів у вашому житті, і Що в світі відбувається?

Доктринальні положення

Запевнення у спасінні – чи можете ви знати напевно, що ви спасенні?

Католики не мають повної впевненості в тому, що вони врятовані, тому що для них спасіння – це процес, який залежить від дотримання таїнств після хрещення. Коли вони помирають, ніхто до кінця не впевнений, чи потраплять вони до раю чи до пекла.

Баптисти твердо переконані, що якщо ви вірите, то ви врятовані завдяки внутрішньому свідченню Святого Духа.

Вічна безпека – чи можете ви втратити своє спасіння?

Католики вірять, що можна втратити своє спасіння, якщо навмисно і свідомо вчинити “смертний гріх”, якщо не покаятися і не висповідатися в ньому перед смертю.

Витривалість святих – Більшість баптистів дотримуються думки, що якщо ви по-справжньому врятовані, то не можете втратити своє спасіння.

Тотальна розбещеність?

Католики вірять, що всі люди (до спасіння) зіпсовані, але не повністю. Вони все ще вірять, що для виправдання потрібна благодать, але вказують на Римлянам 2:14-15, що навіть без закону люди “роблять за природою” те, що вимагає закон. Якби вони були повністю зіпсовані, вони не змогли б слідувати закону навіть частково.

Баптисти вірять, що всі люди мертві у своїх гріхах до спасіння (“Немає праведника, ні одного”. Римлянам 3:10).

Ми призначені для раю чи пекла?

Католики мають різні погляди на приречення, але вірять, що воно є реальним (Римлянам 8:29-30). Вони вірять, що Бог дає людям свободу вибору, але через Своє всевідання (всезнання) Бог знає, що люди виберуть, ще до того, як вони це зроблять. Католики не вірять у приречення до пекла, тому що вважають, що пекло призначене для тих, хто скоїв смертні гріхи, в яких вони не зізналися.перед смертю.

Більшість баптистів вірять, що людина наперед визначена для раю чи пекла, але це не залежить від того, що вона зробила чи не зробила, а лише від того, що вона просто вірить.

Висновок

Католики і баптисти поділяють багато важливих переконань щодо віри і моралі і часто співпрацюють один з одним у захисті життя та інших моральних питаннях. Однак у кількох ключових богословських питаннях вони розходяться, особливо у вірі в спасіння. Католицька церква має неправильне розуміння Євангелія.

Чи може католик бути християнином? Є багато католиків, які дотримуються спасіння по благодаті через віру в Христа. Є навіть деякі спасенні католики, які дотримуються виправдання тільки вірою і намагаються зрозуміти зв’язок між вірою і справами. Однак важко уявити, як католик, який дотримується вчення РКЦ, може по-справжньому спастися.Основою християнства є спасіння лише вірою. Як тільки ми відходимо від цього, це вже не є християнством.

Melvin Allen

Мелвін Аллен пристрасно вірить у слово Боже та віддано вивчає Біблію. Маючи понад 10 років досвіду служіння в різних міністерствах, Мелвін розвинув глибоку вдячність за змінну силу Святого Письма в повсякденному житті. Він має ступінь бакалавра богослов’я в авторитетному християнському коледжі та зараз здобуває ступінь магістра з бібліїстики. Як автор і блогер, місія Мелвіна полягає в тому, щоб допомогти людям краще зрозуміти Святе Письмо та застосовувати вічні істини у своєму повсякденному житті. Коли він не пише, Мелвін любить проводити час із сім’єю, досліджувати нові місця та брати участь у громадській діяльності.

Баптизм

Бапти́зм (від грец. βαπτίζω — занурювати у воду, тобто хрестити) —
напрям у протестантизмі, який вирізняє здійснення таїнства хрещення вірян у дорослому віці, на знак свідомого сповідання віри в Ісуса Христа.

Зміст

  • 1 Поширення
  • 2 Історична довідка
  • 3 Віровчення і релігійні практики
  • 4 Церковна організація
  • 5 Баптизм в Україні
  • 6 Додатково
  • 7 Література
  • 8 Автор ВУЕ
  • 9 Важливо!

Поширення

Баптизм — одна з найчисельніших протестантських конфесій у світі (від 70 до 100 млн осіб). Більшість світової спільноти баптистів мешкають у США (за оцінками — близько третини усіх вірян-протестантів країни). Значною є кількість послідовників баптизму (понад 0,5 млн осіб) у Нігерії, Конго, Танзанії, Кенії, Ефіопії, Руанді, Бразилії, Індії, М’янмі, Південній Кореї, Філіппінах. Чисельні спільноти діють і в європейських країнах — Німеччині, Великій Британії, Україні, Росії, Румунії тощо.

Баптистський рух координують регіональні, загальнонаціональні та міжнародні організації різного типу (найчастіше ради, альянси, асоціації), діють також численні незалежні церкви-громади. Найбільша серед міжнародних організацій — Всесвітній баптистський альянс (The Baptist World Alliance, BWA, засн. 1905): за офіційними даними, станом на 2022 організація об’єднала 176 тис. церков у 128 країнах і територіях світу, 51 млн вірян. 1973 Альянс набув статусу неурядової організації при ООН.

Історична довідка

Релігійний принцип усвідомленого і добровільного акту прийняття віри був притаманний ще радикальним рухам раннього етапу Реформації.

Співіснують розбіжні погляди на витоки баптизму. Домінує підхід, за яким баптизм зародився в кінці 16 ст. під впливом сепаратистського церковного руху в Англії (головно пуритан і конгрегаціоналістів).

Згідно з іншою версією, баптизм розглядається як історичне відгалуження анабаптизму (спільність назви і практик). Йдеться і про сполучення обох векторів впливу. На формування баптизму помітно вплинули погляди менонітів, армініан, кальвіністів.

Засновником напряму вважається священник Джон Сміт, який разом з однодумцями вийшов з Англіканської церкви (див. Англіканство) і створив незалежну громаду в м. Гейнсборо (графство Лінкольншир, Англія). Рятуючись від переслідувань, спільнота одновірців перебралася до м. Амстердама (тепер Нідерланди), де була створена перша конгрегація (1609). За кілька років частина вірян повернулися в Англію, де 1611–1612 заснували першу церкву т. з. загальних баптистів. З нею пов’язують оформлення віровчення баптизму та утвердження самої назви конфесії.

Поряд із тим, у 1-й пол. 17 ст. переслідувані в Європі анабаптисти емігрували в англійські колонії у Північній Америці.

Перша громада т. з. осібних баптистів виникла в Північній Америці з англійських переселенців під проводом Роджера Вільямса в 1639 (за ін. версіями — 1635, 1638), у новозаснованій колонії в місцевості Род-Айленд (тепер однойменний штат США). Цього ж року церква осібних баптистів заснована і в Англії, у Саутворку (тепер р-н м. Лондона).

Отже, в межах баптизму вже на ранньому етапі виокремилися дві основні течії:

1) загальні (або генеральні) баптисти, які під впливом армініанства дотримувалися вчення про універсальну благодать спасіння — вірували в те, що жертовна смерть Ісуса Христа спокутувала гріхи всього людства;

2) осібні (або партикулярні, реформатські) баптисти, які сповідували кальвіністське вчення про передвизначення та обраність до спасіння, за яким Ісус постраждав не за всіх, а лише за обраних Богом людей, котрі й дістануть спасіння; вважали особисту віру наслідком дії Святого Духа й свідоцтвом обраності людини.

Після поразки Англійської революції й реставрації монархії баптисти були піддані суворим гонінням. Державну політику щодо протестантів пом’якшив Акт про віротерпимість 1689 («An Act for Exempting their Majestyes Protestant Subjects dissenting from the Church of England from the Penalties of certaine Lawes»).

1891 було засновано Баптистський союз Великої Британії та Ірландії — першу добровільну конгрегацію генеральних і партикулярних баптистів на національному рівні.

У Північній Америці масове поширення баптизму припало на кін. 18 — поч. 19 ст., як серед європейців-переселенців, так і серед пригноблених афроамериканців. До початку Громадянської війни в США 1861–1865 вже діяли регіональні й національні організації баптистів. У релігійному середовищі ідеям фундаменталізму, поширеним у південних штатах (напр., Південна баптистська конвенція, 1845), протистояли ліберальні настрої — у північних.

Серед найбільших баптистських об’єднань, що натепер діють у США — Національна баптистська конвенція, США (National Baptist Convention, USA, NBC USA, засновано 1880–1895), Американські баптистські церкви США (American Baptist Churches USA, ABC USA, 1907), Американська баптистська асоціація (American Baptist Association, 1924), Прогресивна національна баптистська конвенція (Progressive National Baptist Convention, PNBC, 1961) та ін.

Від початку 19 ст. зусиллями американських і британських місіонерів баптизм поширюється в континентальній Європі, на Індостані, в Австралії (так, у Бірмі баптистські церкви виникли вже 1814, в Австралії — 1831, у Новій Зеландії — 1854).

У 1840–1880-х помітну роль у поширенні баптизму з Німеччини в інші європейські країни (зокрема і на терени України) відіграв Йоганн Онкен (заснував понад 280 громад, склав т. з «Катехизис Онкена», 1872). З другої половини 19 ст. баптизм набув послідовників у Російській імперії (ширився переважно з Півдня України, Закавказзя, Прибалтики), Південній Америці, країнах Африки, Далекого Сходу (напр., в Японії — з 1860, Китаї — з 1870, Бразилії — з 1880 тощо).

1905 на І Міжнародному конгресі баптистів у м. Лондоні засновано Всесвітній альянс баптистів. 1949 — Європейську баптистську федерацію. З поширенням баптистського руху в його межах сформувалися різні течії — від поміркованих до фундаменталістських.

Віровчення і релігійні практики

Доктрина загальних баптистів (баптистів-армініан) вперше викладена в «Ортодоксальному віровченні генеральних баптистів» (1678); партикулярних (баптистів-кальвіністів) — у «Лондонському сповіданні віри» (1644), «Сповіданні віри партикулярних баптистів» (1677). Єдиним джерелом віри й богопізнання в баптизмі визнається Святе Письмо (66 книг Біблії), поділяється вчення про виправдання вірою. Віровчення суголосне ортодоксальній християнській догматиці, що склалася у 4–6 ст.: визнання триєдності Бога (див. Трійця), спокутної жертви боголюдини Ісуса Христа, Його воскресіння і вознесіння, Другого пришестя і Царства Небесного.

Людину розуміють як істоту, природа якої зіпсована гріхом, і чиє спасіння можливе лише завдяки Божій благодаті (а не власними силами). Щире покаяння перед Богом за свої провини, рішення утриматися від гріха і почати нове життя за Христовими заповідями, вважають зламним моментом буття людини, її наверненням до Христа, «новим» (духовним) народженням.

І загальні й осібні баптисти практикують хрещення у дорослому віці, після катехитичного навчання. На відміну від інших християнських течій, які практикують хрещення немовлят, вважають, що спасіння дається Богом лише завдяки свідомим зусиллям і бажанню увірувати. Повноправними членами громади вважаються тільки ті, хто прийняв водне хрещення через занурення.

Головні складники богослужіння — читання Біблії, проповідь релігійно-морального змісту, молитви, співи духовних пісень. З церковних таїнств визнають тільки два — хрещення і причастя (ламання хліба на згадку про Таємну вечерю), що символізують духовне єднання з Христом. Також серед практик — молитва з рукопокладенням (при посвяті пресвітерів, при вступі у шлюб, над тяжко хворими тощо).

З-поміж християнських свят баптисти відзначають ті, що пов’язані з особою Ісуса Христа (Різдво, Стрітення, Вхід в Єрусалим, Воскресіння, Вознесіння та ін.), а також мають власні свята — передусім свято Жнив.

Заперечують авторитет Священного переказу, особливий статус духовенства як посередників між вірянами і Богом, не визнають культу Богородиці і богородичних свят, а також мощів, ікон, чернецтва тощо.

Церковна організація

Центром релігійного і громадського життя є церква-громада, членами якої «наново народжені» («відроджені»), котрі прийняли водне хрещення. Кожна громада є незалежною від світської влади, автономною у вирішенні внутрішніх питань, а всі її члени — рівноправними. Вважається частиною невидимої Всесвітньої церкви Ісуса Христа.

Баптистські церкви організовані на пресвітеріансько-конгрегаціоналістських засадах: загальне священство, допуск усіх членів громади до проповіді, виборність пресвітерів (яким допомагають диякони і проповідники).

Обов’язком кожного вірянина є активна євангелізація, поширення християнства. Баптисти особливу увагу приділяють додержанню християнських моральних норм, принципів взаємодопомоги і служіння; регулярно відвідують молитовні збори, утримуються від алкоголю, тютюну, наркотичних засобів.

Баптистські конфесії поділяють цінності релігійної свободи, відокремлення церкви від держави, міжконфесійного діалогу. Провадять активну доброчинну, культурно-освітню, громадську діяльність, соціально орієнтоване служіння (медично-оздоровче, виховне, капеланське, піклування про сиріт, реабілітація осіб з алкогольною та наркотичною залежністю тощо).

Баптизм в Україні

На теренах України баптизм стає відомим (початково під назвою «штундизм») від 1860-х завдяки німецьким поселенцям. Перша громада баптистів виникла 1867 в с. Карлівка на Херсонщині (першим прийняв хрещення від німецьких одновірців Юхим Цимбал). Практично одночасно (1861–1862) на Одещині зародився й автентичний євангельський рух, що став наслідком духовних пошуків православного селянства (Ф. Онищенко, М. Ратушний). Через схожість релігійної практики з німецьким «штундизмом» спільнота отримала назву «української штунди».

Наприкінці 19 ст. баптизм поширився з Півдня України у Катеринославську, Київську, Волинську, Полтавську, Чернігівську тощо губернії, попри протидію царського уряду і Російської православної церкви. На кінець 19 ст. кількість баптистів сягнула до 5 тис. вірян.

1884 у м. Санкт-Петербурзі утворено Союз російських баптистів, який поділяв засади партикулярного баптизму і керувався катехизисом Онкена. До Союзу увійшли й українські віряни (учасники з’їзду вже на 5-й день його роботи були арештовані й вислані зі столиці). Того ж року в Таврійській губернії утворено Союз баптистів Південної Росії та Кавказу. 1905 делегація з України взяла участь у І Міжнародному конгресі баптистів у м. Лондоні.

Одночасно з півночі імперії поширювалися ідеї генерального баптизму. Цей рух у Росії та Україні дістав назву євангельського християнства. Перша церква в Україні з такою назвою діяла у м. Севастополі з 1898. Від 1908 в Україні збиралися з’їзди церков євангельських християн, 1910 — утворено Союз євангельських християн з центром у м. Санкт-Петербурзі.

Взаємодія партикулярного баптизму і євангельського християнства визначила своєрідність традиції вітчизняного баптизму.

Перша світова війна потягла за собою гоніння на вірян, активна проповідь Євангелія стала можливою лише після Лютневої революції 1917. У 1918 в м. Києві відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд баптистів (110 делегатів); 1921 у м. Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький) — Другий з’їзд, де було проголошено створення Всеукраїнського союзу баптистів з центром у м. Києві. Серед вірян переважало українське населення, проповіді та служіння проводили українською мовою. У першій половині 1920-х баптистські церкви з’явилися і в Західній Україні, де ідеї баптизму поширювали українці, що верталися зі США. 1925 зібрався Перший з’їзд баптистів Галичини.

З кінця 1920-х євангельські віряни були піддані спрямованим і систематичним переслідуванням, зокрема депортаціям з України до Сибіру, Казахстану, Далеко-Східного регіону. Керівництво баптистських та євангельських союзів, пресвітери й активні віряни були репресовані, релігійні громади масово знімали з реєстрації, усі баптистські церкви було закрито, а молитовні приміщення конфісковано.

Під час Другої світової війни з дозволу влади у м. Москві відбулося об’єднання Союзу євангельських християн і Союзу баптистів (а також деяких споріднених за віросповіданням конфесій — п’ятидесятників, менонітів) у Всесоюзну раду євангельських християн-баптистів (ВР ЄХБ, 1944).

Друга хвиля переслідувань релігійних громад наплинула у 1950-1960-х. Керівництво ВР ЄХБ вимушено погодилося на максимальні поступки владі. Ухвалення 1959 «Положення про ВР ЄХБ» та «Інструктивного листа старшим пресвітерам» мало наслідком розкол організації та утворення чисельних незалежних і незареєстрованих громад, які піддавалися суворим гонінням. Значна частина таких громад у 1961 об’єдналися у новий Союз церков ЄХБ, інша — діяли як автономні церкви. ВР ЄХБ діяла до розпаду СРСР, потому розділилася на національні об’єднання, які увійшли до Євразійської федерації союзів ЄХБ. Союз церков ЄХБ зберіг єдину структуру на пострадянському просторі (перейменований на Міжнародний союз церков ЄХБ, МСЦ ЄХБ).

Відродження вільної діяльності баптистських та євангельських церков відбулося у переддень незалежності України та в період утвердження її державності. На поч. 1990-х діяло понад 1100 церков, що об’єднували, за оцінками, понад 95 тис. вірян. Станом на 2021 баптизм — найбільша серед протестантських конфесій в країні. За офіційною статистикою, на 01.01.2021 діяло 3034 релігійних організацій баптистів і 382 організації євангельських християн, 59 духовних закладів освіти (50 і 9 відповідно), 1435 недільних шкіл (1355 і 80), 116 місій (102 і 14). Богослужіння у церквах євангельсько-баптистського братства відвідують близько 300 тис. осіб.

Найчисельніша з деномінацій (і з-поміж баптистських союзів Європи) — Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів (ВСЦ ЄХБ), охоплює 2672 організацій. ВСЦ ЄХБ є членом Всесвітнього альянсу баптистів, Європейської баптистської федерації, співзасновником Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій та Ради євангельських протестантських церков України. Також діють релігійні організації Міжнародної ради церков ЄХБ (39), Братства незалежних церков і місій ЄХБ України (29), Асоціації місіонерських церков євангельських християн України (22), інші релігійні організації баптистів та євангельських християн.

Баптизм поширений і серед української діаспори, зокрема в Німеччині, Канаді, США, Австралії.

Додатково

Богослови вказують на спільність засадових принципів баптизму з первісним християнством — за Євангеліями, Ісус прийняв хрещення водою від Івана Хрестителя у дорослому віці (напр., Мв. 3:13–17, Мк. 1:9–11; Ів. 1:29–34).

Література

  1. McBeth H. L. A Sourcebook for Baptist Heritage. Nashville : Broadman Press, 1990. 544 р.
  2. Любащенко В. І. Історія протестантизму в Україні. 2-е вид., допов. і випр. Київ : Поліс, 1995. 350 с.
  3. Митрохин Л. Н. Баптизм: история и современность. Санкт-Петербург : Русский христианский гуманитарный институт, 1997. 480 с.
  4. Головащенко С. Історія християнства. Київ : Либідь, 1999. 352 с.
  5. Савинский С. Н. История Евангельских христиан–баптистов Украины, России, Белоруссии : в 2 т. Санкт-Петербург : Библия для всех, 1999–2001.
  6. Решетников Ю., Санников С. Обзор истории евангельско-баптистского братства в Украине. Одесса : Богомыслие, 2000. 246 с.
  7. Johnson R. E. A Global Introduction to Baptist Churches. New York : Cambridge University Press, 2010. 444 p.
  8. Kidd Th., Hankins В. Baptists in America: A History. Oxford : Oxford University Press, 2015. 346 с.
  9. Beale D. Baptist History in England and America: Personalities, Positions, and Practices. Maitland : Xulon Press, 2018. 640 р.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Баптизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Баптизм (дата звернення: 12.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.04.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів