Скільки населення на Сахаліні 2021
Зміст:
- 1 30 років незалежної України у 30 головних цифрах
- 2 Населення України
- 2.1 Народжуваність і смертність. Приріст
- 2.2 Міграція
- 2.3 Статево-віковий склад
- 2.4 Середній вік
- 2.5 Шлюбність і розлучуваність
- 2.6 Національний та етнічний склад
- 2.7 Мовний склад і громадянська ідентичність
- 2.8 Релігійний склад
- 2.9 Рівень освіти
- 2.10 Джерела
- 2.11 Література
- 2.12 Див. також
- 2.13 Автори ВУЕ
- 2.14 Важливо!
30 років незалежної України у 30 головних цифрах
Понад 52 мільйони жителів, гроші номіналом в 1 000 000, інфляція понад 10 000%, мільйони українських мігрантів за кордоном. І понад 13 тисяч загиблих у війні на сході України. Це лише деякі із цифр часів незалежної України.
Іноді вони можуть бути красномовнішими за слова. ВВС News Україна пропонує поглянути, якою була і якою стала країна за 30 років незалежності.
Скільки українців
- 51,944 млн у 1991 році
- 41,588 млн у 2021 році (без Криму та непідконтрольних територій Донбасу)
Суто арифметично, за 30 років незалежності України її населення скоротилося на понад 10 млн людей.
За даними Держстату, у 1991 в Україні жили 51,944 млн. А на початок 2021 – 41,588 млн осіб.
Показник 2021 року не враховує населення анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву районів Донбасу. До анексії Криму і окупації Донбасу у 2014-му Держкомстат повідомляв про 45,426 млн жителів України.
Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн.
Україна старішає
у віці від 0 до 17 років
- 13,225 млн у 1991 році
- 7,459 млн у 2021 році
На додачу до скорочення, населення України стрімко старішає.
І це видно, як би парадоксально це не лунало, з кількості українців віком від 0 до 17 років.
Якщо у 1991-му їх було 13,225 млн, то у 2021 – 7,459 млн. Тобто, майже удвічі менше.
За ті ж 30 років кількість пенсіонерів в Україні також скоротилася, але не так різко. До того ж за час пенсійної реформи пенсійний вік підвищився, тож нині, наприклад, жінки у 59 років ще не є пенсіонерками, тоді як у 1991-му вже чотири роки, як були б.
- 13,1 млн у 1991 році
- 10,96 млн у 2021 році
Якщо у 1991 році в Україні було 13,1 млн пенсіонерів, то на початок 2021 – 10,96 млн.
І весь цей час переважна більшість їх були серед найменш забезпечених верств населення.
- 110 карбованців у 1991 році
- 3778 гривень у 2021 році
У 1991 році середня пенсія за віком становила 110 карбованців – ще старого, радянського зразка. За офіційним курсом Держбанку СРСР це було близько 61 долара, за комерційним курсом – близько трьох доларів.
Через рік, у 1992-му, середня пенсія українців вже дорівнювала 5 137 купоно-карбованців, або близько 25 доларів за офіційним середньорічним курсом.
Через інфляцію у 1994-1995 роках пенсіонери отримували сотні тисяч купоно-карбованців пенсії.
У 1996 році, коли запровадили національну валюту – гривню, пенсіонерам платили в середньому 39 гривень пенсії, або близько 21 долара.
У 2021 середня пенсія становить 3 778 гривень, що дорівнює приблизно 140 доларам.
Щоб зрозуміти, багато це чи мало, варто подивитися на середні заробітки українців.
Скільки заробляють українці
На кінець 1991 року середня зарплатня в Україні, згідно із офіційною статистикою, дорівнювала в середньому по економіці майже 480 карбованців. За офіційним курсом – це перевищувало 260 доларів, а за реальним комерційним – не дотягувала і до 20.
У листопаді 1992 Україна отримала свою першу тимчасову валюту – купоно-карбованці, а разом із нею й офіційний курс до долара, який становив 403 крб/дол. Проте середній курс за весь рік становив, за даними НБУ, майже удвічі менше – 208 карбованців за долар.
Звісно, на той момент були й інші – сірі та чорні – курси валютного ринку, а зарплату починали видавати не лише “живими грошима”.
Але якщо керуватися лише офіційними даними, то середній місячний дохід українця того року становив 6 505 карбованців або близько 31 долара, якщо рахувати по середньому курсу.
У 1993 цифр у зарплатах українців додалося, проте в перерахунку на тверду валюту середня зарплата становила близько 35 доларів.
Утім, це досить умовні розрахунки, якщо взяти до уваги, що офіційний курс впродовж року шалено стрибав, а зарплата зростала від десятків тисяч до сотень тисяч.
Перед грошовою реформою у 1995 українці були мільйонерами і в середньому заробляли по 7,3 млн карбованців на місяць, це дорівнювало близько 50 доларам.
- 480 крб у 1991 році
- 7,3 млн крб у 1995 році
- 14300 грн у червні 2021- року
У червні 2021 середня зарплатня українців становила 14,3 тис гривень – близько 520 доларів.
Гіперінфляція та найбільші гроші України
Якщо ви думаєте, що нинішні 10% інфляції – це багато, варто згадати перші роки незалежності України.
У 1992-му інфляція становила понад 2 000%, у 1993-му – перевищила 10 000%.
Загалом, з січня 1991 року до вересня 1996, коли було запроваджено гривню, ціни в Україні зросли приблизно у 95 тисяч разів.
- 10 256% індекс споживчих цін за 1993 рік
Сплески інфляції були і у кризовому 2008 році, коли ціни зросли на понад 22%, і у 2014-2015 роках, коли українська економіка намагалася оговтатися від перших наслідків російської анексії Криму та конфлікту на Донбасі. Тоді ціни зросли на майже 25% та понад 43% відповідно.
Гіперінфляція вимагала і гіпергрошей. Найбільший номінал купюри, що існував в Україні за 30 років, був один мільйон (1 000 000) карбованців. Купюру надрукували у 1995 році. І вона проіснувала лише до вересня 1996.
- 1000000 найбільший номінал карбованців, в обігу з 1995 року
До цього, із 1992 року, українці мали купюри 1 000, 100 000, 500 000 карбованців.
Під час грошової реформи 1996 року 100 тисяч карбованців обмінювали на 1 гривню.
Скільки виробляє країна
Рахунок валового внутрішнього продукту – всього, що виробляє країна – за 30 років її існування вимірювався і в мільярдах, і в трильйонах, а також у кількох національних валютах.
У 1990-му – році, що передував незалежності – ВВП становив 167 млрд карбованців. А у 2020 – останньому році, за який є повні офіційні дані – понад 4 трлн гривень.
Тому показовішим, очевидно, буде ВВП, розрахований у доларах.
Якщо брати дані Світового банку, то від 1990 до 2020 року ВВП України майже подвоївся – від майже 81,5 млрд доларів до понад 155,5 млрд доларів.
- 167 млрд крб у 1990 році ($81,457 млрд)
- 4,194 трлн грн у 2020 році ($155,582 млрд)
Але, як казав третій президент України Віктор Ющенко, “ВВП на хліб не намажеш”. І тому більш красномовним буде показник валового національного доходу на душу населення, – тобто це все, що вироблено та отримано як дохід та “намазано на хліб” кожного українця.
За підрахунками Світового банку та ОЕСР, цей показник зріс за 30 років у більше ніж удвічі – із 1610 доларів на людину у 1990 році до 3540 доларів – у 2020.
- $1610 у 1990 році
- $3540 у 2020 році
Певним показником доходів українців, які далеко не завжди є офіційними, можна вважати кількість авто, яке за роки незалежності поступово перетворювалося із того, що можна було “дістати” до того, що можна купити.
За даними інформаційно-аналітичної групи AUTO-Consulting, якщо у 1991 рік на 1000 жителів України було лише 58 авто, то до 2021 цей показник зріс у понад чотири рази і нині становить 245 авто на 1000 жителів України.
на 1000 жителів
- 58 авто у 1991 році
- 245 авто у 2021 році
Київ має значно вищий показник – майже удвічі більший, ніж загалом по Україні – 407 авто на 1000 жителів.
Нація мігрантів
Очевидно, “середня температура по палаті” не дає уявлення про справжні доходи українців.
За даними Світового банку, частка найбідніших у загальних доходах за роки незалежності України зросла – із 8% до 9,7%.
Тож багато українців шукали роботу і доходи за кордоном.
Суперечка щодо кількості заробітчан точиться роками, адже українці можуть працювати за кордоном як офіційно (і таких дедалі більше), так і як студенти чи навіть туристи.
За даними, оприлюдненими директором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Еллою Лібановою у липні 2021 року, за кордоном нині перебуває від 3 до 5 млн українських мігрантів. При цьому, на думку науковця, українці їдуть за кордон не тільки через низькі доходи в Україні, але й через те, що вони “не бачать майбутнього України”.
- 2-5 млн українців живуть і працюють за кордоном
Водночас міністр економіки Олексій Любченко заявляв, що точну кількість громадян, які працюють за межами України, підрахувати неможливо. Він каже про 2-3 мільйони українців.
Урядовець заявляв також, що Україна є лідером у Європі за кількістю працездатного населення, яке працює за кордоном.
Найбільше українців працює у Польщі. За словами українського посла в цій країні Андрія Дещиці, сьогодні там працює майже 1,5 мільйона українців і навчаються орієнтовно 50 тисяч студентів.
За ці роки українські заробітчани стали і найбільшими інвесторами в українську економіку.
За даними Нацбанку, у 2020 році, попри пандемію і карантин, сума приватних грошових переказів до України перевищила 12 млрд доларів.
- $12,12 млрд обсяг приватних переказів традиційними та неформальними каналами
При цьому у карантинний 2020 рік прямі іноземні інвестиції взагалі витікали з країни, а у докарантинному 2019-му вони були удвічі меншими, ніж перекази від мігрантів.
Анексія Криму та конфлікт на Донбасі
Українці не лише шукали кращої долі за кордоном. Від березня 2014 року, коли Росія анексувала Крим, а згодом почалася війна на Донбасі, вимушеними переселенцями всередині самої України стали майже 1,5 млн українців.
на квітень 2021
- 1 464 628 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим
Втрата територій обернулася для України і втратою життів. Від квітня 2014 року до 30 червня 2021 року загинули понад 13 тисяч людей. Такі дані наводить Радіо Свобода з посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини.
До цієї цифри входять цивільні, військові Збройних Сил України та члени сепаратистських військових угруповань.
За даними Управління Верховного комісара ООН, серед загиблих – щонайменше 3 900 цивільних осіб, приблизно 4 200 українських військових та приблизно 5 800 членів озброєних груп сепаратистів.
від квітня 2014
- 3 901 цивільних
- 4 200 українських військових
- 5 800 членів озброєних груп сепаратистів
Крім того, під час семи років війни на сході України, за різними підрахунками, по обидва боки лінії розмежування були поранені від 29 600 до 33 600 людей.
Чорнобиль
У 1986 році Україна стала місцем наймасштабнішої техногенної й екологічної катастрофи через аварію на Чорнобильській АЕС.
За роки незалежності на ліквідацію наслідків аварії, виведення станції з експлуатації, виплати ліквідаторам та чорнобильцям пішли десятки мільярдів.
Лише перетворення зруйнованого четвертого реактора ЧАЕС на безпечний об’єкт коштувало понад 2 млрд євро. Саме стільки коштувало спорудження нової “Арки” над зруйнованим четвертим реактором Чорнобильської АЕС, яка запобігатиме тому, щоб радіація не потрапляла у навколишнє середовище впродовж 100 років.
Окрім України до фінансування будівництва нового укриття долучилися понад 45 міжнародних донорів та ЄБРР.
- €2,1 млрд коштувало спорудження нового “саркофагу” над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС
Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС – найбільша з коли-небудь побудованих рухомих наземних конструкцій. Його довжина 165 м, ширина 257 м, висота 108 м і загальна вага 36 тис тонн.
Будівництво “Арки” почалося в квітні 2012 року, її здали в експлуатацію у липні 2019.
Менше викидів. Але чому
За 30 років є один показник, зниження якого, здавалося б, має свідчити про дуже позитивні тенденції в Україні. Йдеться про викиди діоксиду вуглецю на душу населення.
За даними Світового банку, вони скоротилися у понад три рази – із 13,27 тонни на душу населення у 1990 році до 4,15 тонни у 2020.
метричні тонни на душу населення
З іншого боку, таке екологічне “досягнення” можна пояснити радше не кращими очисними спорудами, застосуванням новіших технологій чи відмовою від викопаного палива, а скороченням частки промисловості в економіці країни.
За даними того ж Світового банку, частка доданої вартості промисловості у ВВП України за роки незалежності скоротилася удвічі – від 43% у 1990 році до 21% у 2020.
Натомість утричі зросла частка зовнішньої торгівлі – із 21% у 1992 до 66% ВВП у 2020.
Тобто українці стали менше виробляти, але більше торгувати.
Нація, що читає, чи цифрова країна
За 30 років незалежності видавництво книжок на душу населення скоротилося приблизно у 30 разів.
Якщо у 1990 році в Україні різними мовами видавали 3,8 книжки на одного мешканця країни, то у першому кварталі 2021 року лише 0,13 книжки на одного мешканця.
Падіння видання книжок почалося у 1994 році, коли на одного українця припадала приблизно 1 книжка.
За понад останніх 15 років цифри коливалися від 0,4 до 1,6 книжки на людину.
- 3,8 книжок видавалося у 1990 на одного українця
- 0,13 книжки видавалося на одного українця у І кв. 2021 року
Станом на 1991 рік в Україні було близько чотирьох тисяч книгарень. Зараз, за даними Олександра Афоніна, голови Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, трохи більше ніж 200. До закриття книгарень, крім інших чинників, у 2020-2021 додалися і кілька коронавірусних карантинів.
А от чого зовсім не було у 1991 – так це мобільних телефонів та інтернету.
Нині ж, за даними операторів та Держстату, в Україні є майже 54 млн абонентів мобільного зв’язку, тобто їхня кількість на 12 мільйонів перевищує загальну чисельність жителів України.
А за даними Світового банку, кількість мобільних телефонів на 100 українців перевищує 130.
Населення України
За часів незалежності для обліку населення було проведено Всеукраїнський перепис 2001. Наступний, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, призначено на 2023. До того 2010 і 2019 відбулися пробні заходи в окремих адміністративно-територіальних одиницях. В інші роки здійснювалася оцінка чисельності населення, а також демографічні прогнози. Дослідження проводять Державна служба статистики України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України.
Відповідно до даних Державної служби статистики України, з 1993 спостерігається скорочення загальної кількості населення. Ця тенденція пов’язана зі зменшенням народжуваності та збільшенням смертності.
1991 в Україні мешкало 51,9 млн осіб. Чисельність населення у 2014 становила 45,4 млн осіб, густота (щільність) населення — близько 75,3 особи на км2. Відтоді Державна служба статистики України подає дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, окрема інформація представлена також без урахування тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
2020 кількість населення становила 41,9 млн осіб. За його чисельністю Україна посідає 6-те місце в Європі (за даними Євростату — після Федеративної Республіки Німеччина, Французької Республіки, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Італійської Республіки, Королівства Іспанії).
Міське населення — 29,1 млн осіб, сільське населення — 12,7 млн осіб. Спостерігається стійка динаміка скорочення населення в міських і сільських населених пунктах, але водночас зростає питома вага міського населення.
Населення розміщено нерівномірно, що зумовлено, зокрема, економічними і природними чинниками. Найвищі показники густоти населення характерні для східних і західних областей та м. Києва.
Рік | Осіб | Загальна чисельність населення у % до попереднього року | Питома вага міського населення у загальній чисельності, % | ||
---|---|---|---|---|---|
Все населення | Міське населення | Сільське населення | |||
1991 | 51 944 400 | 35 085 200 | 6 859 200 | 100,2 | 67,5 |
1992 | 52 056 600 | 35 296 900 | 16 759 700 | 100,2 | 67,8 |
1993 | 52 244 100 | 35 471 000 | 16 773 100 | 100,4 | 67,9 |
1995 | 51 728 400 | 35 118 800 | 16 609 600 | 99,3 | 67,9 |
1996 | 51 297 100 | 34 767 900 | 16 529 200 | 99,2 | 67,8 |
1997 | 50 818 400 | 34 387 500 | 16 430 900 | 99,1 | 67,7 |
1998 | 50 370 800 | 34 048 200 | 16 322 600 | 99,1 | 67,6 |
1999 | 9 918 100 | 33 702 100 | 16 216 000 | 99,1 | 67,5 |
2000 | 49 429 800 | 33 338 600 | 16 091 200 | 99,0 | 67,4 |
2001 | 48 923 200 | 32 951 700 | 15 971 500 | 99,0 | 67,4 |
2002 | 48 457 102 | 32 574 371 | 15 882 731 | 99,0 | 67,2 |
2003 | 48 003 463 | 32 328 351 | 15 675 112 | 99,1 | 67,3 |
2004 | 47 622 434 | 32 146 466 | 15 475 968 | 99,2 | 67,5 |
2005 | 47 280 817 | 32 009 320 | 15 271 497 | 99,3 | 67,7 |
2006 | 46 929 525 | 31 877 710 | 15 051 815 | 99,3 | 67,9 |
2007 | 46 646 046 | 31 777 367 | 14 868 679 | 99,4 | 68,1 |
2008 | 46 372 664 | 31 668 757 | 14 703 907 | 99,4 | 68,3 |
2009 | 46 143 714 | 31 587 203 | 14 556 511 | 99,5 | 68,5 |
2010 | 45 962 947 | 31 524 795 | 14 438 152 | 99,6 | 68,6 |
2011 | 45 778 534 | 31 441 649 | 14 336 885 | 99,6 | 68,7 |
2012 | 45 633 637 | 31 380 874 | 14 252 763 | 99,7 | 68,8 |
2013 | 45 553 047 | 31 378 639 | 14 174 408 | 99,8 | 68,9 |
2014 | 45 426 249 | 31 336 623 | 14 089 626 | 99,7 | 69,0 |
2015 | 42 929 298 | 29 673 113 | 13 256 185 | 99,7 | 69,1 |
2016 | 42 760 516 | 29 584 952 | 13 175 564 | 99,6 | 69,2 |
2017 | 42 584 542 | 29 482 313 | 13 102 229 | 99,6 | 69,2 |
2018 | 42 386 403 | 29 370 995 | 13 015 408 | 99,5 | 69,3 |
2019 | 42 153 201 | 29 256 696 | 12 896 505 | 99,4 | 69,4 |
2020 | 1 902 416 | 29 139 346 | 12 763 070 | 99,4 | 69,5 |
Регіон | Щільність населення, осіб/км2 | |
---|---|---|
на 01.01.1991 р. | на 01.01.2014 р. | |
Україна | 86,1 | 75,3 |
Автономна Республіка Крим | 82,2 | 75,4 |
Вінницька область | 72,2 | 61,1 |
Волинська область | 53,2 | 51,7 |
Дніпропетровська область | 122,5 | 103,1 |
Донецька область | 201,8 | 163,8 |
Житомирська область | 50,7 | 42,3 |
Закарпатська область | 98,9 | 98,6 |
Запорізька область | 77,2 | 65,3 |
Івано-Франківська область | 103,8 | 99,2 |
Київська область | 69,3 | 61,4 |
Кіровоградська область | 50,6 | 40,2 |
Луганська область | 107,5 | 83,9 |
Львівська область | 126,8 | 116,3 |
Миколаївська область | 54,6 | 47,5 |
Одеська область | 79,1 | 71,9 |
Полтавська область | 61,0 | 50,7 |
Рівненська область | 58,5 | 57,8 |
Сумська область | 60,1 | 47,5 |
Тернопільська область | 85,2 | 77,6 |
Харківська область | 101,7 | 87,1 |
Херсонська область | 44,2 | 37,7 |
Хмельницька область | 73,8 | 63,4 |
Черкаська область | 73,2 | 60,2 |
Чернівецька область | 115,9 | 112,2 |
Чернігівська область | 44,1 | 33,4 |
м. Київ | 3 304,3 | 3 433,2 |
м. Севастополь (міськрада) | 448,1 | 446,8 |
За даними Державної служби статистики України, загальна кількість наявного населення (перебуває на певній території на момент оцінки; разом з особами, що мешкають там тимчасово) на 01.03.2021 становить 41,5 млн осіб. Тимчасово окуповані території не враховані.
Регіон | Наявне населення | Постійне населення | ||
---|---|---|---|---|
на 01.03.2021 р. | середня чисельність у січні —лютому 2021 р. | на 01.03.2021 р. | середня чисельність у січні —лютому 2021 р. | |
Україна | 41 527 205 | 41 557 780 | 41 357 568 | 41 388 143 |
Автономна Республіка Крим | … | … | … | … |
Вінницька область | 1 526 333 | 1 527 728 | 1 519 248 | 1 520 643 |
Волинська область | 1 026 833 | 1 027 115 | 1 024 105 | 1 024 387 |
Дніпропетровська область | 3 135 972 | 3 139 003 | 3 132 663 | 3 135 694 |
Донецька область | 4 094 979 | 4 097 629 | 4 082 094 | 4 084 744 |
Житомирська область | 1 193 122 | 1 194 308 | 1 193 891 | 1 195 077 |
Закарпатська область | 1 249 339 | 1 249 734 | 1 246 506 | 1 246 901 |
Запорізька область | 1 662 791 | 1 664 653 | 1 662 002 | 1 663 864 |
Івано-Франківська область | 1 359 345 | 1 360 227 | 1 356 619 | 1 357 501 |
Київська область | 1 788 708 | 1 788 619 | 1 782 929 | 1 782 840 |
Кіровоградська область | 917 791 | 918 960 | 911 376 | 912 545 |
Луганська область | 2 118 720 | 2 120 021 | 2 114 123 | 2 115 424 |
Львівська область | 2 494 280 | 2 496 015 | 2 475 910 | 2 477 645 |
Миколаївська область | 1 106 076 | 1 107 235 | 1 105 361 | 1 106 520 |
Одеська область | 2 365 623 | 2 366 865 | 2 354 563 | 2 355 805 |
Полтавська область | 1 368 833 | 1 370 181 | 1 360 995 | 1 362 343 |
Рівненська область | 1 147 577 | 1 148 017 | 1 146 517 | 1 146 957 |
Сумська область | 1 050 953 | 1 052 203 | 1 048 761 | 1 050 011 |
Тернопільська область | 1 029 256 | 1 029 909 | 1 026 005 | 1 026 658 |
Харківська область | 2 628 869 | 2 631 352 | 2 613 233 | 2 615 716 |
Херсонська область | 1 014 566 | 1 015 636 | 1 013 134 | 1 014 204 |
Хмельницька область | 1 241 649 | 1 242 718 | 1 238 486 | 1 239 555 |
Черкаська область | 1 175 589 | 1 176 927 | 1 171 960 | 1 173 298 |
Чернівецька область | 895 961 | 896 264 | 892 896 | 893 199 |
Чернігівська область | 973 945 | 975 323 | 965 403 | 966 781 |
м. Київ | 2 960 095 | 2 961 138 | 2 918 788 | 2 919 831 |
Народжуваність і смертність. Приріст
Упродовж усіх років незалежності України загалом смертність перевищує народжуваність, відбувається депопуляція населення. Найменше природне скорочення населення було зафіксовано в 1991, найбільше — у 2000. У 2006–2012 негативна динаміка скорочення населення послабилася.
У 1991 найнижчі коефіцієнти народжуваності спостережено в північних і східних областях (зокрема, у Чернігівській — 10,1 ‰, у Донецькій — 10,2 ‰), найвищі — у західних областях (зокрема, у Закарпатській — 16,6 ‰, у Рівненській — 15,2 ‰). У 2019 найменшу народжуваність зафіксовано в Сумській (6 ‰) та Чернігівській (6,1 ‰) областях, лідерами за кількістю живонароджених є Рівненська (10,7 ‰) та Закарпатська (10,4 ‰) області. Підвищилася очікувана тривалість життя при народженні: для чоловіків — 66,9 року, для жінок — 76,9 року (2019, оцінка).
У рік проголошення незалежності України найнижчі показники смертності були в Закарпатській області (10,2 ‰), найвищі — у Чернігівській області (15,8 %). У 2019 найнижча смертність — у Рівненській та Чернівецькій областях (12,3 ‰), найвища — у Чернігівській області (18,6 ‰).
1991 додатний природний приріст населення було зафіксовано в Автономній Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі, а також у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях. Станом на 2019 у всіх областях загалом констатують природне скорочення населення, позитивну динаміку відзначають лише в окремих районах і містах.
У міських населених пунктах додатний природний приріст населення спостережено лише в рік проголошення незалежності України. Надалі відбувається його скорочення. У сільській місцевості кількість померлих стабільно перевищує кількість народжених від 1991 до 2019 включно. Мінімальне природне скорочення зафіксовано в 1991, максимальне — у 2005.
Чинниками зміни кількості населення є як природний, так і механічний його рух (див. Природний рух населення). Відповідно, розраховується загальний приріст (скорочення) населення як сума природного й міграційного приросту (скорочення). Так, після 1992 помітна негативна динаміка, яка дещо покращується з 2001. Природне скорочення значно переважає міграційне. Міграційний приріст зафіксований у 1991–1993, 2005–2019.
Рік | Осіб | На 1 000 осіб наявного населення, ‰ | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
кількість живонароджених | кількість померлих | природний приріст, скорочення(-) | кількість живонароджених | кількість померлих | природний приріст, скорочення(-) | |
1991 | 630 813 | 669 960 | -39 147 | 12,1 | 12,9 | -0,8 |
1992 | 596 785 | 697 110 | -100 325 | 11,4 | 13,4 | -2,0 |
1993 | 557 467 | 741 662 | -184 195 | 10,7 | 14,2 | -3,5 |
1994 | 521 545 | 764 669 | -243 124 | 10,0 | 14,7 | -4,7 |
1995 | 492 861 | 792 587 | -299 726 | 9,6 | 15,4 | -5,8 |
1996 | 467 211 | 776 717 | -309 506 | 9,2 | 15,2 | -6,0 |
1997 | 442 581 | 754 151 | -311 570 | 8,7 | 14,9 | -6,2 |
1998 | 419 238 | 719 954 | -300 716 | 8,4 | 14,4 | -6,0 |
1999 | 389 208 | 739 170 | -349 962 | 7,8 | 14,9 | -7,1 |
2000 | 385 126 | 758 082 | -372 956 | 7,8 | 15,4 | -7,6 |
2001 | 376 478 | 745 952 | -369 474 | 7,7 | 15,3 | -7,6 |
2002 | 390 688 | 754 911 | -364 223 | 8,1 | 15,7 | -7,6 |
2003 | 408 589 | 765 408 | -356 819 | 8,5 | 16,0 | -7,5 |
2004 | 427 259 | 761 261 | -334 002 | 9,0 | 16,0 | -7,0 |
2005 | 426 086 | 781 961 | -355 875 | 9,0 | 16,6 | -7,6 |
2006 | 460 368 | 758 092 | -297 724 | 9,8 | 16,2 | -6,4 |
2007 | 472 657 | 762 877 | -290 220 | 10,2 | 16,4 | -6,2 |
2008 | 510 589 | 754 460 | -243 871 | 11,0 | 16,3 | -5,3 |
2009 | 512 525 | 706 739 | -194 214 | 11,1 | 15,3 | -4,2 |
2010 | 497 689 | 698 235 | -200 546 | 10,8 | 15,2 | -4,4 |
2011 | 502 595 | 664 588 | -161 993 | 11,0 | 14,5 | -3,5 |
2012 | 520 705 | 663 139 | -142 434 | 11,4 | 14,5 | -3,1 |
2013 | 503 657 | 662 368 | -158 711 | 11,1 | 14,6 | -3,5 |
2014 | 465 882 | 632 296 | -166 414 | 10,8 | 14,7 | -3,9 |
2015 | 411 781 | 594 796 | -183 015 | 10,7 | 14,9 | -4,2 |
2016 | 397 037 | 583 631 | -186 594 | 10,3 | 14,7 | -4,4 |
2017 | 363 987 | 574 123 | -210 136 | 9,4 | 14,5 | -5,1 |
2018 | 335 874 | 587 665 | -251 791 | 8,7 | 14,8 | -6,1 |
2019 | 308 817 | 581 114 | -272 297 | 8,1 | 14,7 | -6,6 |
Рік | Осіб | На 1 000 осіб наявного населення, ‰ | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
кількість живонароджених | кількість померлих | природний приріст, скорочення(-) | кількість живонароджених | кількість померлих | природний приріст, скорочення(-) | |
1991 | 419 205 | 380 988 | 38 217 | 11,9 | 10,8 | 1,1 |
1992 | 387 696 | 401 849 | -14 153 | 11,0 | 11,4 | -0,4 |
1993 | 356 833 | 432 462 | -75 629 | 10,1 | 12,2 | -2,1 |
1994 | 328 522 | 450 823 | -122 301 | 9,3 | 12,8 | -3,5 |
1995 | 308 408 | 476 434 | -168 026 | 8,8 | 13,6 | -4,8 |
1996 | 291 121 | 460 805 | -169 684 | 8,4 | 13,3 | -4,9 |
1997 | 274 961 | 444 446 | -169 485 | 8,0 | 13,0 | -5,0 |
1998 | 258 724 | 425 521 | -166 797 | 7,6 | 12,6 | -5,0 |
1999 | 239 408 | 439 986 | -200 578 | 7,1 | 13,1 | -6,0 |
2000 | 238 014 | 457 069 | -219 055 | 7,2 | 13,8 | -6,6 |
2001 | 237 228 | 450 329 | -213 101 | 7,2 | 13,8 | -6,6 |
2002 | 248 877 | 454 406 | -205 529 | 7,7 | 14,0 | -6,3 |
2003 | 266 415 | 459 965 | -193 550 | 8,3 | 14,3 | -6,0 |
2004 | 284 361 | 460 492 | -176 131 | 8,9 | 14,4 | -5,5 |
2005 | 284 257 | 471 561 | -187 304 | 8,9 | 14,8 | -5,9 |
2006 | 306 635 | 461 774 | -155 139 | 9,6 | 14,5 | -4,9 |
2007 | 314 065 | 466 253 | -152 188 | 9,9 | 14,7 | -4,8 |
2008 | 340 594 | 462 897 | -122 303 | 10,8 | 14,6 | -3,8 |
2009 | 339 497 | 432 294 | -92 797 | 10,8 | 13,7 | -2,9 |
2010 | 326 587 | 431 130 | -104 543 | 10,4 | 13,7 | -3,3 |
2011 | 328 934 | 411 025 | -82 091 | 10,5 | 13,1 | -2,6 |
2012 | 341 599 | 411 787 | -70 188 | 10,9 | 13,1 | -2,2 |
2013 | 330 284 | 412 553 | -82 269 | 10,5 | 13,2 | -2,7 |
2014 | 304 190 | 391 739 | -87 549 | 10,2 | 13,2 | -3,0 |
2015 | 266 082 | 358 749 | -92 667 | 10,4 | 13,2 | -2,8 |
2016 | 258 688 | 354 634 | -95 946 | 10,0 | 13,2 | -3,2 |
2017 | 237 874 | 350 549 | -112 675 | 9,2 | 13,0 | -3,8 |
2018 | 220 102 | 363 732 | -143 630 | 8,5 | 13,4 | -4,9 |
2019 | 202 646 | 362 660 | -160 014 | 7,9 | 13,4 | -5,5 |
Рік | Осіб | На 1 000 осіб наявного населення, ‰ | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
кількість живонароджених | кількість померлих | природний приріст, скорочення(-) | кількість живонароджених | кількість померлих | природний приріст, скорочення(-) | |
1991 | 211 608 | 288 972 | -77 364 | 12,6 | 17,2 | -4,6 |
1992 | 209 089 | 295 261 | -86 172 | 12,5 | 17,6 | -5,1 |
1993 | 200 634 | 309 200 | -108 566 | 12,0 | 18,5 | -6,5 |
1994 | 193 023 | 313 846 | -120 823 | 11,6 | 18,8 | -7,2 |
1995 | 184 453 | 316 153 | -131 700 | 11,1 | 19,1 | -8,0 |
1996 | 176 090 | 315 912 | -139 822 | 10,7 | 19,2 | -8,5 |
1997 | 167 620 | 309 705 | -142 085 | 10,2 | 18,9 | -8,7 |
1998 | 160 514 | 294 433 | -133 919 | 9,9 | 18,1 | -8,2 |
1999 | 149 800 | 299 184 | -149 384 | 9,3 | 18,5 | -9,2 |
2000 | 147 112 | 301 013 | -153 901 | 9,2 | 18,8 | -9,6 |
2001 | 139 250 | 295 623 | -156 373 | 8,7 | 18,6 | -9,9 |
2002 | 141 811 | 300 505 | -158 694 | 9,0 | 19,1 | -10,1 |
2003 | 142 174 | 305 443 | -163 269 | 9,1 | 19,6 | -10,5 |
2004 | 142 898 | 300 769 | -157 871 | 9,3 | 19,6 | -10,3 |
2005 | 141 829 | 310 400 | -168 571 | 9,4 | 20,5 | -11,1 |
2006 | 153 733 | 296 318 | -142 585 | 10,3 | 19,8 | -9,5 |
2007 | 158 592 | 296 624 | -138 032 | 10,7 | 20,1 | -9,4 |
2008 | 169 995 | 291 563 | -121 568 | 11,6 | 19,9 | -8,3 |
2009 | 173 028 | 274 445 | -101 417 | 11,9 | 18,9 | -7,0 |
2010 | 171 102 | 267 105 | -96 003 | 11,9 | 18,6 | -6,7 |
2011 | 173 661 | 253 563 | -79 902 | 12,1 | 17,7 | -5,6 |
2012 | 179 106 | 251 352 | -72 246 | 12,6 | 17,7 | -5,1 |
2013 | 173 373 | 249 815 | -76 442 | 12,3 | 17,7 | -5,4 |
2014 | 161 692 | 240 557 | -78 865 | 12,2 | 18,1 | -5,9 |
2015 | 145 699 | 236 047 | -90 348 | 11,3 | 18,0 | -6,7 |
2016 | 138 349 | 228 997 | -90 648 | 10,8 | 17,6 | -6,8 |
2017 | 126 113 | 223 574 | -97 461 | 9,9 | 17,3 | -7,4 |
2018 | 115 772 | 223 933 | -108 161 | 9,2 | 17,5 | -8,3 |
2019 | 106 171 | 218 454 | -112 283 | 8,5 | 17,2 | -8,7 |
Формування приросту (скорочення) чисельності населення України на 1000 осіб наявного населення
Міграція
За даними Державної служби статистики, впродовж 2005–2012 міграційний приріст постійно зростав, у 2012–2017 — дещо зменшився, проте відповідний показник залишався додатним. В останні роки знову простежується тенденція до його нарощення.
Міграція міського населення не має стійкої динаміки. Найзначніший міграційний приріст встановлено у 2012 , проте 2002 і 2016 було зафіксовано скорочення. Водночас відбувається постійна міграція сільського населення — відповідно, йдеться про його скорочення (за винятком періоду 2014–2017).
Статево-віковий склад
З року проголошення незалежності України кількість чоловіків зменшилася на 4,5 млн осіб, жінок — на 5,3 млн осіб (усе приблизно на 20 %).
Переважання чисельності жінок над чисельністю чоловіків спостерігається у всіх регіонах країни. Найбільше це характерно для Донецької (частка жінок — 54,6 %), Чернігівської (54,5 %), Запорізької, Дніпропетровської (по 54,3 %), Луганської та Київської (по 54,2 %) областей. Найменша статева диспропорція відзначена в Закарпатській області, де частка жінок становить 51,9 %.
За Всеукраїнським переписом населення 2001, розподіл постійного населення України за віковими групами: особи віком до 14 років — 16,5 %, з 15 до 24 років — 15,3 %, з 25 до 64 років — 53,7 %, 65 років і більше — 14,5 %. За оцінкою населення 2020, розподіл постійного населення України за віковими групами такий: особи віком до 14 років — 15,3 %, з 15 до 24 років — 9,5 %, з 25 до 64 років — 58 %, 65 років і більше — 17,2 %. Так, за періоду незалежності зросла частка осіб старшого віку — відбувається старіння населення.
Рік | Осіб | На 1 000 чоловіків припадає жінок | ||
Обидві статі | Чоловіки | Жінки | ||
1991 | 51 623 547 | 23 886 551 | 27 736 996 | 1 161 |
1992 | 51 708 234 | 23 949 444 | 27 758 790 | 1 159 |
1993 | 51 870 430 | 24 046 290 | 27 824 140 | 1 157 |
1994 | 51 715 375 | 23 981 045 | 27 734 330 | 1 157 |
1995 | 51 300 431 | 23 792 361 | 27 508 070 | 1 156 |
1996 | 50 874 104 | 23 591 556 | 27 282 548 | 1 156 |
1997 | 50 400 041 | 23 366 193 | 27 033 848 | 1 157 |
1998 | 49 973 488 | 23 163 464 | 26 810 024 | 1 157 |
1999 | 49 544 808 | 22 963 447 | 26 581 361 | 1 158 |
2000 | 49 114 950 | 22 754 662 | 26 360 288 | 1 158 |
2001 | 48 663 609 | 22 530 402 | 26 133 207 | 1 160 |
2002 | 48 240 902 | 22 316 317 | 25 924 585 | 1 162 |
2003 | 47 823 108 | 22 112 534 | 25 710 574 | 1 163 |
2004 | 47 442 079 | 21 926 809 | 25 515 270 | 1 164 |
2005 | 47 100 462 | 21 753 993 | 25 346 469 | 1 165 |
2006 | 46 749 170 | 21 574 667 | 25 174 503 | 1 167 |
2007 | 46 465 691 | 21 434 680 | 25 031 011 | 1 168 |
2008 | 46 192 309 | 21 297 678 | 24 894 631 | 1 169 |
2009 | 45 963 359 | 21 184 932 | 24 778 427 | 1 170 |
2010 | 45 782 592 | 21 107 067 | 24 675 525 | 1 169 |
2011 | 45 598 179 | 21 032 616 | 24 565 563 | 1 168 |
2012 | 45 453 282 | 20 976 712 | 24 476 570 | 1 167 |
2013 | 45 372 692 | 20 962 744 | 24 409 948 | 1 164 |
2014 | 45 245 894 | 20 918 288 | 24 327 606 | 1 163 |
2015 | 42 759 661 | 19 787 826 | 22 971 835 | 1 161 |
2016 | 42 590 879 | 19 717 881 | 22 872 998 | 1 160 |
2017 | 42 414 905 | 19 644 580 | 22 770 325 | 1 159 |
2018 | 42 216 766 | 19 558 180 | 22 658 586 | 1 159 |
2019 | 41 983 564 | 19 455 272 | 22 528 292 | 1 158 |
2020 | 41 732 779 | 19 343 440 | 22 389 339 | 1 157 |
Регіон | Осіб | На 1 000 чоловіків припадає жінок | ||
Обидві статі | Чоловіки | Жінки | ||
Україна | 41 732 779 | 19 343 440 | 22 389 339 | 1 157 |
Автономна Республіка Крим | … | … | … | … |
Вінницька область | 1 538 331 | 712 703 | 825 628 | 1 158 |
Волинська область | 1 028 693 | 485 730 | 542 963 | 1 118 |
Дніпропетровська область | 3 173 339 | 1 449 164 | 1 724 175 | 1 190 |
Донецька область | 4 118 923 | 1 871 273 | 2 247 650 | 1 201 |
Житомирська область | 1 208 981 | 563 137 | 645 844 | 1 147 |
Закарпатська область | 1 250 958 | 601 520 | 649 438 | 1 080 |
Запорізька область | 1 686 612 | 770 113 | 916 499 | 1 190 |
Івано-Франківська область | 1 365 371 | 645 801 | 719 570 | 1 114 |
Київська область | 1 775 265 | 813 798 | 961 467 | 1 181 |
Кіровоградська область | 926 694 | 427 496 | 499 198 | 1 168 |
Луганська область | 2 131 316 | 976 572 | 1 154 744 | 1 182 |
Львівська область | 2 493 714 | 1 181 600 | 1 312 114 | 1 110 |
Миколаївська область | 1 119 147 | 518 936 | 600 211 | 1 157 |
Одеська область | 2 366 170 | 1 114 759 | 1 251 411 | 1 123 |
Полтавська область | 1 379 140 | 636 886 | 742 254 | 1 165 |
Рівненська область | 1 151 901 | 547 302 | 604 599 | 1 105 |
Сумська область | 1 066 055 | 489 387 | 576 668 | 1 178 |
Тернопільська область | 1 035 444 | 484 671 | 550 773 | 1 136 |
Харківська область | 2 642 825 | 1 225 517 | 1 417 308 | 1 156 |
Херсонська область | 1 026 481 | 476 611 | 549 870 | 1 154 |
Хмельницька область | 1 251 539 | 581 726 | 669 813 | 1 151 |
Черкаська область | 1 188 508 | 546 387 | 642 121 | 1 175 |
Чернівецька область | 898 567 | 423 352 | 475 215 | 1 123 |
Чернігівська область | 982 752 | 447 037 | 535 715 | 1 198 |
м. Київ | 2 926 053 | 1 351 962 | 1 574 091 | 1 164 |
Вік | Осіб | ||
обидві статі | чоловіки | жінки | |
Все населення | 48 240 902 | 22 316 317 | 25 924 585 |
0 – 4 | 1 974 195 | 1 012 224 | 961 971 |
5 – 9 | 2 559 107 | 1 311 943 | 1 247 164 |
10 – 14 | 3 416 561 | 1 750 539 | 1 666 022 |
15 – 19 | 3 891 568 | 1 989 538 | 1 902 030 |
20 – 24 | 3 489 588 | 1 766 985 | 1 722 603 |
25 – 29 | 3 402 010 | 1 700 516 | 1 701 494 |
30 – 34 | 3 204 103 | 1 586 043 | 1 618 060 |
35 – 39 | 3 417 079 | 1 660 397 | 1 756 682 |
40 – 44 | 3 828 331 | 1 833 438 | 1 994 893 |
45 – 49 | 3 470 419 | 1 623 194 | 1 847 225 |
50 – 54 | 3 182 588 | 1 454 550 | 1 728 038 |
55 – 59 | 2 062 711 | 892 852 | 1 169 859 |
60 – 64 | 3 364 050 | 1 398 332 | 1 965 718 |
65 – 69 | 2 158 171 | 868 633 | 1 289 538 |
70 і старше | 4 800 761 | 1 457 430 | 3 343 331 |
Вік не вказано | 19 660 | 9 703 | 9 957 |
Вік | Осіб | ||
обидві статі | чоловіки | жінки | |
Все населення | 41 732 779 | 19 343 440 | 22 389 339 |
0 – 4 | 1 805 636 | 931 905 | 873 731 |
5 – 9 | 2 354 802 | 1 212 997 | 1 141 805 |
10 – 14 | 2 226 318 | 1 145 726 | 1 080 592 |
15 – 19 | 1 869 743 | 962 396 | 907 347 |
20 – 24 | 2 094 913 | 1 078 173 | 1 016 740 |
25 – 29 | 2 728 630 | 1 399 256 | 1 329 374 |
30 – 34 | 3 463 288 | 1 759 051 | 1 704 237 |
35 – 39 | 3 455 039 | 1 734 865 | 1 720 174 |
40 – 44 | 3 083 056 | 1 511 364 | 1 571 692 |
45 – 49 | 2 950 232 | 1 414 863 | 1 535 369 |
50 – 54 | 2 695 515 | 1 253 590 | 1 441 925 |
55 – 59 | 3 027 413 | 1 344 904 | 1 682 509 |
60 – 64 | 2 831 695 | 1 187 126 | 1 644 569 |
65 – 69 | 2 385 967 | 926 765 | 1 459 202 |
70 і старше | 4 760 532 | 1480 459 | 3 280 073 |
Середній вік
Середній вік населення зріс: у 1991 становив 36,7 року, у 2020 — 41,8 року. При цьому середній вік жінок станом на 2020 — 44,3 року, коли чоловіків — 39 років. Середній вік осіб, що мешкають у сільській місцевості, становить 41,3 року (проти 39,8 року в 1991) і тих, що в міській місцевості — 42 роки (проти 35,2 року в 1991).
Спостерігаються і суттєві регіональні відмінності. Наприклад, середній вік мешканців Закарпатської області — 37,5 року; Луганської області — 46,5 року (2020, оцінка). Тож, західні регіони України загалом є «молодшими».
Шлюбність і розлучуваність
Інформація про шлюби та їх розірвання формується на основі даних актових записів про шлюб і розірвання шлюбу, які заповнюють в органах державної реєстрації актів цивільного стану, та даних Державної судової адміністрації України. Найвищі показники реєстрації шлюбів спостерігалися в перші роки незалежності України, а саме впродовж 1991–1995, найнижчі — у 2014–2019 (мінімально — у 2018). Найбільша кількість шлюбів — у м. Києві, Дніпропетровській, Харківській областях (2019, оцінка), найменша — у Чернігівській області.
Загальний середній вік осіб, що беруть шлюб в Україні, — 31,5 року. Водночас якщо в 1991 середній вік чоловіків, які вперше взяли шлюб, становив 24 роки, у 2019 це 28,6 року. Для жінок — 21,5 року і 25,9 року відповідно. Відбувається скорочення ранньої шлюбності.
Розлучуваність протягом усіх років незалежності України є помірною, з деякими коливаннями. Дещо вищими є відповідні коефіцієнти в 1991–1994, коли середня кількість розірвань шлюбів на 1000 осіб наявного населення становила 4,1. Найменше розлучень було у 2010.
Рік | Кількість зареєстрованих шлюбів | Кількість розірвань шлюбів | ||
одиниць | на 1 000 осіб наявного населення | одиниць | на 1 000 осіб наявного населення | |
1991 | 493 067 | 9,5 | 200 810 | 3,9 |
1992 | 394 075 | 7,6 | 222 630 | 4,3 |
1993 | 427 882 | 8,2 | 218 974 | 4,2 |
1994 | 399 152 | 7,7 | 207 577 | 4,0 |
1995 | 431 731 | 8,4 | 198 300 | 3,8 |
1996 | 307 543 | 6,0 | 193 030 | 3,8 |
1997 | 345 013 | 6,8 | 188 232 | 3,7 |
1998 | 310 504 | 6,2 | 179 688 | 3,6 |
1999 | 344 888 | 6,9 | 175 781 | 3,5 |
2000 | 274 523 | 5,6 | 197 274 | 4,0 |
2001 | 309 602 | 6,4 | 181 334 | 3,7 |
2002 | 317 228 | 6,6 | 183 538 | 3,8 |
2003 | 370 966 | 7,8 | 177 183 | 3,7 |
2004 | 278 225 | 5,9 | 173 163 | 3,6 |
2005 | 332 143 | 7,1 | 183 455 | 3,9 |
2006 | 354 959 | 7,6 | 179 123 | 3,8 |
2007 | 416 427 | 9,0 | 178 364 | 3,8 |
2008 | 321 992 | 7,0 | 166 845 | 3,6 |
2009 | 318 198 | 6,9 | 145 439 | 3,2 |
2010 | 305 933 | 6,7 | 126 0681 | 2,7 |
2011 | 355 880 | 7,8 | 182 490 | 4,0 |
2012 | 278 276 | 6,1 | 168 508 | 3,7 |
2013 | 304 232 | 6,7 | 164 939 | 3,6 |
2014 | 294 962 | 6,9 | 130 673 | 3,0 |
2015 | 299 038 | 7,8 | 129 373 | 3,3 |
2016 | 229 453 | 5,9 | 129 997 | 3,3 |
2017 | 249 522 | 6,5 | 128 734 | 3,3 |
2018 | 228 411 | 6,0 | 153 949 | 3,9 |
2019 | 237 858 | 6,3 | 138 005 | 3,6 |
Національний та етнічний склад
Відповідно до Всеукраїнського перепису 2001, на території України мешкали представники понад 130 етносів. Українці становлять абсолютну більшість населення України. Від 1989, коли також проводився перепис населення, їхня питома вага серед усіх мешканців України зросла на 5,1 %. Водночас за цей період зменшилася частка росіян (з 22,1 % до 17,3 %) і білорусів (з 0,6 % до 0,3 %), проте загалом за чисельністю вони так само посідають друге і третє місця відповідно. Кримські татари становлять 0,5 %.
Українці переважають (частка — понад 50 %) у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, де вони становлять 24,3 % та 22,4 % відповідно. Найближчою до моноетнічного регіону є Тернопільська область, де питома вага українців була 97,8 %. Окрім того, понад 90 % українців — в Івано-Франківській, Волинській, Рівненській, Вінницькій, Львівській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській, Київській, Полтавській, Житомирській та Кіровоградській областях. Відзначено також, що за межами України народилося близько 1 млн українців, зокрема в Російській Федерації — 531 тис. осіб, у Республіці Польща — 135 тис. осіб тощо.
Кримські татари проживали в Автономній Республіці Крим (12 %), м. Севастополі (0,5 %) та в Херсонській області (0,2 %). Караїмів в Україні, відповідно до перепису, — 1196 осіб, кримчаків — 406 осіб. Більшість із них мешкала в Автономній Республіці Крим.
Росіяни були найчисленнішою групою в Автономній Республіці Крим (58,3 %) і м. Севастополі (71,6 %). Майже в усіх регіонах вони посідають друге місце за чисельністю, лише в Закарпатській та Чернівецькій областях — четверте. Найбільше білорусів — в Автономній Республіці Крим (1,4 %) і м. Севастополі (1,6 %), а також у Рівненській області (1 %). Молдовани становили 7,3 % населення Чернівецької області та 5 % — Одеської області.
Структура населення столиці України станом на 2001: українці (82,2 %), росіяни (13,1 %), євреї (0,7 %), білоруси (0,6 %), поляки (0,3 %), вірмени (0,2 %) та інші.
Крім того, частину представників етнографічних груп українського етносу обліковано осібно: гуцули (21,4 тис. осіб), русини (10,1 тис. осіб), лемки (672 особи), бойки (131 особа), литвини (22 особи) і поліщуки (9 осіб).
Група | Кількість (тис. осіб) | У % до підсумку | |
2001 р. | 1989 р. | ||
українці | 37 541,7 | 77,8 | 72,7 |
росіяни | 8 334,1 | 17,3 | 22,1 |
білоруси | 275,8 | 0,6 | 0,9 |
молдовани | 258,6 | 0,5 | 0,6 |
кримські татари | 248,2 | 0,5 | 0,0 |
болгари | 204,6 | 0,4 | 0,5 |
угорці | 156,6 | 0,3 | 0,4 |
румуни | 151,0 | 0,3 | 0,3 |
поляки | 144,1 | 0,3 | 0,4 |
євреї | 103,6 | 0,2 | 0,9 |
вірмени | 99,9 | 0,2 | 0,1 |
греки | 91,5 | 0,2 | 0,2 |
татари | 73,3 | 0,2 | 0,2 |
цигани | 47,6 | 0,1 | 0,1 |
азербайджанці | 45,2 | 0,1 | 0,0 |
грузини | 34,2 | 0,1 | 0,0 |
німці | 33,3 | 0,1 | 0,1 |
гагаузи | 31,9 | 0,1 | 0,1 |
інші | 177,1 | 0,4 | 0,4 |
Мовний склад і громадянська ідентичність
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 українську мову вважали рідною 67,5 % мешканців України (що на 2,8 % більше, ніж у 1989), російську — 29,6 %, кримськотатарську — близько 0,5 % тощо.
Зокрема, українську мову вказали рідною понад 90 % населення Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської, Львівської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської, Черкаської та Київської областей. Станом на 2001 вона переважала в більшості регіонів України. Для 78 % представників усіх етнографічних груп українського етносу рідною мовою є українська.
Гордість за українське громадянство, %
Згідно з даними національних щорічних моніторингових опитувань Інституту соціології Національної академії наук України, частка населення, що в побуті здебільшого спілкується українською мовою, зросла з 1992 на 8,2 %. Так, 45 % громадян станом на 2019 переважно розмовляли українською. Водночас, якщо 1992 українською та російською мовами спілкувалися 32 % респондентів, у 2019 — 24,1 %.
За даними соціологічних опитувань Інституту соціології НАН України за період незалежності зросла кількість осіб, які насамперед ідентифікують себе як громадяни України (2019 — 59,8 % серед усіх опитаних, коли в 1992 було 45,6 %, максимум у 2014 — 64,4 %). Загалом в останні роки почуття гордості за українське громадянство поділяють 60–70 % осіб. Зокрема, 2019 ним дуже пишалися 29 % респондентів, скоріше пишалися — 49,2 %. Водночас зменшується частка тих осіб, які зовсім або радше не мають такого почуття. Посилення гордості особливо спостерігається після 2013.
Група | Вважали рідною (%) | |||
мову своєї національності | українську мову | російську мову | іншу мову | |
українці | 85,2 | x | 14,8 | 0,0 |
росіяни | 95,9 | 3,9 | x | 0,2 |
білоруси | 19,8 | 17,5 | 62,5 | 0,2 |
молдавани | 70,0 | 10,7 | 17,6 | 1,7 |
кримські татари | 92,0 | 0,1 | 6,1 | 1,8 |
болгари | 64,2 | 5,0 | 30,3 | 0,5 |
угорці | 95,4 | 3,4 | 1,0 | 0,2 |
румуни | 91,7 | 6,2 | 1,5 | 0,6 |
поляки | 12,9 | 71,0 | 15,6 | 0,5 |
євреї | 3,1 | 13,4 | 83,0 | 0,5 |
вірмени | 50,4 | 5,8 | 43,2 | 0,6 |
греки | 6,4 | 4,8 | 88,5 | 0,3 |
татари | 35,2 | 4,5 | 58,7 | 1,6 |
цигани | 44,7 | 21,1 | 13,4 | 20,8 |
азербайджанці | 53,0 | 7,1 | 37,6 | 2,3 |
грузини | 36,7 | 8,2 | 4,4 | 0,7 |
німці | 12,2 | 22,1 | 64,7 | 1,0 |
гагаузи | 71,5 | 3,5 | 22,7 | 2,3 |
інші | 32,6 | 12,5 | 49,7 | 5,2 |
Релігійний склад
Українське суспільство у період незалежності демонструє доволі високий рівень релігійності. За даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, що здійснює систематичний соціологічний моніторинг стану і тенденцій розвитку релігійності соціуму, в 2000 частка громадян, які визнали себе віруючими, сягнула 57,8 %, в 2010 — перевищила 71 %. Станом на 2020 рівень релігійності населення становив близько 68 % (самодекларація). До невіруючих віднесли себе 4,2 % осіб, до переконаних атеїстів — 3,8 %, до тих, хто вагається — 13 %. Байдужість до питань віри засвідчили 7,4 % респондентів (найвищий показник із 2000).
Віруючими себе вважають (у %):
Маніфестація релігійної віри населенням України
Зберігаються такі сталі закономірності, як-от залежність рівня релігійності від статі, віку, місця проживання. Традиційно він є вищим у старших вікових групах: так, серед осіб віком 18–24 років — 52 % вірян, 60 років і більше — 76 %. Частка релігійних осіб вища серед жінок, порівняно з чоловіками (74 % і 61 % відповідно), і сільських мешканців, порівняно з містянами (74 % і 65 % відповідно). За всі роки спостережень зберігається також виразний регіональний характер релігійного і конфесійного самовизначення українських громадян: Захід країни традиційно характеризується найвищим рівнем релігійності, Південь і Схід — найнижчим.
Поряд із тим високий рівень маніфестованої релігійності громадян дисонує з виконанням норм і приписів релігійної практики (відвідування релігійних служб, молитви, матеріальні пожертви тощо). Так, відвідування релігійних служб і зібрань у 2020 засвідчили в середньому 53 % опитаних (від 84,4 % мешканців західних областей до 33 % — південних), притому відносна більшість (47 %) відвідує їх лише на релігійні свята.
Відвідування релігійних служб і зібрань по регіонах України
За конфесійною орієнтацією більшість вірян відносять себе до православ’я; другою за чисельністю конфесією є греко-католицизм.
Церква за всі роки незалежності продовжує утримувати одну з провідних позицій серед соціальних інститутів за рівнем суспільної довіри: цей показник не спадав нижче за 60 % (досяг максимуму у 2010 — 73 %).
До якої релігії Ви себе відносите? (у % опитаних) | ||||
2000 | 2010 | 2014 | 2019 | |
Православ’я | 66,0 | 68,1 | 70,2 | 64,9 |
Римо-католицизм | 0,5 | 0,4 | 1,0 | 1,6 |
Греко-католицизм | 7,6 | 7,6 | 7,8 | 9,5 |
Протестантизм | 2,0 | 1,9 | 1,0 | 1,8 |
Просто християнин | 6,9 | 7,2 | 6,3 | 8,0 |
Юдаїзм | 0,3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Іслам | 0,7 | 0,9 | 0,2 | 0,1 |
Буддизм | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,0 |
Інше | 0,6 | 0,2 | 0,0 | 0,3 |
Не відношу себе до жодного з віросповідань | 15,3 | 13,2 | 12,5 | 12,8 |
Рівень освіти
Для населення України характерний високий рівень грамотності — понад 99 %. Відповідно до Всеукраїнського перепису 2001, неписьменними були 235 тис. осіб віком понад 10 років (з них жінки — 78,4 %, чоловіки — 21,6 %). Найбільше неписьменних налічували в сільській місцевості — 152 тис. осіб. Початкової освіти не мали 1,1 млн осіб.
Повну загальну середню освіту мали 15,2 млн осіб. Вищу освіту (повну, базову й неповну — рівні освіти до реформування) станом на 2001 здобули понад 13 млн громадян, з них жінки — 58 %, чоловіки — 42 %. Серед них також 11,1 млн — міське населення і 2,5 млн — сільське.
Рівень освіти | обидві статі | чоловіки | жінки |
повна вища | 5 658 192 | 2 620 348 | 3 037 844 |
базова вища | 309 247 | 141 123 | 168 124 |
неповна вища | 7 715 435 | 2 951 787 | 4 763 648 |
повна загальна середня | 15 249 889 | 7 897 659 | 7 352 230 |
базова загальна середня | 7 004 868 | 3 261 017 | 3 743 851 |
початкова загальна | 6 226 752 | 2 681 971 | 3 544 781 |
Джерела
- Державна служба статистики України (офіційний сайт). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
- Населення України за 2019 рік. Демографічний щорічник. Київ : Державна служба статистики України, 2020. 181 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2020/zb_nas_2019.pdf
- Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Всеукраїнський перепис населення 2001 року. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
- Чисельність населення (за оцінкою) на 1 квітня 2021 року та середня чисельність у січні-березні 2021 року // Населення України. 2021. URl: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/news/op_popul.asp
- Eurostat (офіційний сайт). URL: https://ec.europa.eu/eurostat
- International Labour Organization (офіційний сайт). URL: http://www.ilo.org
Література
- Думки і погляди населення щодо викладання російської мови в україномовних школах і надання непідконтрольним територіям Донбасу автономії у складі України: березень 2019 рік // Київський міжнародний інститут соціології. 2019. URL: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=832&page=1
- Mалиновська О. А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями. Київ : Національна академія державного управління при Президентові України, 2014. 236 с.
- Позняк О. В. Зворотна міграція до України: обсяг і характеристики поверненців // Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1 (35). С. 82–96.
- Публікації // Всеукраїнський перепис населення 2001 року. URL: http://2001.ukrcensus.gov.ua/publications/
- Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
- Українське суспільство: міграційний вимір. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2018. 396 с.
- Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 6 (20) / Гол. ред.: В. М. Ворона, М. О. Шульга. Київ : Інститут соціології НАН України, 2019. 517 с. URL: https://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/mon2019.pdf
- From «The Ukraine» to Ukraine. A Contemporary History, 1991–2021 / Ed. by M. Minakov, G. Kasianov, M. Rojansky. Stuttgart : Ibidem, 2021. 386 p.
- Jansen Y., Celikates R., Bloois J. de. The Irregularization of Migration in Contemporary Europe. Detention, Deportation, Drowning. London; New York : Rowman & Littlefield, 2015. 238 р.
Див. також
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Богорадова Ю. В., Єнін М. Н., Арістова А. В. Населення України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Населення України (дата звернення: 13.03.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів