Що трапилося з ярмольником
Зміст:
Що трапилося з Ярмоленком: спортивний лікар розповів про можливу причину травми вінгера Динамо
Спортивний лікар Дмитро Бабелюк припустив, що у лідера київського Динамо Адрія Ярмоленка стався рецидив старої травми. Саме через це динамівець пропустить жовтневі матчі збірної України.
Дмитро Бабелюк спробував пояснити з медичної точки зору, яка травма могла спіткати Андрія Ярмоленка.
«Друга травма за два місяці для Ярмоленка. Минулого разу це була медіальна звʼязка колінного суглобу. Це травма, яка дуже часто рецидивує.
Ризикну припустити, що коліно і медіальна звʼязка знову далася взнаки. А чи вилилися це у травму коліна, мʼязову травму чи ушкодження литки покаже час», – сказав Бабелюк в інтерв’ю телеграм-каналу Hospital Pass.
- Збірна України провела п’ять матчів, набрала сім очок та посідає третє місце у турнірній таблиці групи С кваліфікації на чемпіонат Європи 2024 року.
- Наступні поєдинки команда Сергія Реброва проведе вдома проти Північної Македонії (14 жовтня) та на виїзді з Мальтою (17 жовтня).
- Гра Україна – Італія відбудеться 20 листопада. Початок матчу о 21.45 за Києвом.
- У складі Динамо Андрій Ярмоленко в цьому сезоні зіграв дев’ять матчів в усіх турнірах: чотири голи, одна результативна передача.
Що трапилося з ярмольником
І. Мотивація навчальної діяльності
Чому Мартин Боруля так прагнув стати дворянином? Бо вважав, що йому і його дітям буде краще жити, усі поважатимуть його, не наважаться називати «хлопом» і «бидлом». Чи мав він рацію? Адже дворянство на той час занепадало, бідніло, банкрутувало й, врешті-решт, зникало? І мав, і не мав. Якщо асоціювати дворянство з культурою, освітою, наукою, то так. Якщо асоціювати з умінням організувати власне життя, забезпечити його — то ні, без користування плодами чужої праці йому не вижити. Можна жити природним життям, кохати, займатися тим, до чого лежить душа, що любиш і вмієш, а можна все те принести в жертву задля своєї пихи, амбіцій, фальшивої значущості, заснованій не на особистих позитивних якостях, а на становій приналежності (хоч поганенький, але дворянин!).
Над цими та багатьма іншими проблемами ми поміркуємо на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Систематизація та узагальнення вивченого
1. Літературний диктант.
1) На кого Боруля образився й збирався подати апеляцію? (На Красовського, шляхтича.)
2) Чому радів повірений Трандалєв? (Що може без клопоту мати гроші за повіренство, служити двом протилежним сторонам.)
3) Як Боруля звелів Марисі називати його з матір’ю? (Папінь-ка, мамінька.)
4) Хто такий Микола? (Коханий Марисі.)
5) Ким і де служив Степан? (Канцеляристом у земському суді.)
6) Хто кому говорив: «Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять. Трись, трись меж людьми, і з тебе будуть люди!» (Боруля синові Степану.)
7) Чому Боруля відмовив сватам від Миколи? (Бо Микола дочці не пара, простий селянин.)
8) Що трапилося з Омельком у місті? (Обікрали.)
9) Чим Марися нагадує Наталку Полтавку? (Не хоче заміж без любові.)
10) Через що посварилися Боруля і його дружина Палажка? (Через майбутніх кумів.)
11) Чому Націєвський хотів одружитися з Марисею, а потім утік? (Хотів багатого посагу; подумав, що Марися вже чекає дитину.)
12) Хто і з якого приводу сказав: «Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала!» (Боруля, спаливши папери про дворянство.)
2. Взаємоперевірка літературного диктанту.
(Здійснюється в парах під керівництвом учителя; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
3. Слово вчителя.
Один із методистів, дослідників літератури, Н. Думанський склав «формулу» життєпису комедійного героя. Спробуємо й ми за цією формулою схарактеризувати образ Мартина Борулі, героя однойменного твору І. Карпенка-Карого, враховуючи поки що лише комедійний бік його характеру.
4. Дослідження-спостереження.
| Фази | Цитати |
| «Докомедійна» фаза; свідчення про те, яким герой був раніше | Гервасій говорить про Борулю: «Я тебе, Мартине, не пізнаю. був чоловік, як і всі люди, тепер же…». І Омелько засвідчує: «…Поки був чоловік, і не вередував, а як…» Мартин Боруля раніше «був чоловік, як і всі люди», тобто був не таким, яким бачимо його в комедії |
| Фаза фантазії, або ідея-фікс (в один прекрасний день героя комедії «осіняє» незвичайна ідея). Це ж і мета, але нереальна, помилкова, нездійсненна | Фантазія Мартина Борулі в тому, що він «уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родової книги». Але цей факт якось затерся, загубився, то його треба поновити, довести, підтвердити. Тому Боруля і став на «таку лінію». Він навіть знайшов (купив?) 12 свідків, які підтвердили, «що весь рід Боруль завше вів род жизні, свойственний дворянам.» |
| Фаза зустрічі | Боруля зустрічається з Красовським, у якого орендує землю і якому платить «чинш». Той називає його «бидлом», «хлопом», ображає. Герой не може відповісти «на рівних, бо дійсно належить до нижчого від дворянства селянського стану» |
| Фаза досягнення мети. Пізнання і діяння | Процес досягнення мети героєм — це його взаємодія з навколишнім, з обставинами. Він завжди є інтенсивним, поверховим і помилковим. Герой часто одержує звістку або дуже хоче одержати. Мартин Боруля наказує Омелькові: «Звістку, звістку, звістку щоб подав вперед — гость важний приїде!» Герой комедії часто здійснює пізнавальні дії, про все розпитує. Боруля питає про жениха для Марисі: «А він же сам має який чин чи так ще — канцелярист?» «Йому Марися уподобалась?» «А що то за штука ісхо-дяща?» Дуже цікавить його, коли «кофій» подають — чи «до борщу» чи «на ніч»? Звичайно, герой помиляється як у виборі мети і шляхів її досягнення, так і в пізнанні об’єкта. Ще Аристотель писав, що «смішне — це якась помилка». Герой комедії ні в що не вникає глибоко, він усе сприймає на віру. Самоорганізацією Боруля займається, щоб виглядати якнайкраще для інших або щоб взагалі утвердитись у новому способі життя, коли це було його метою. Мартин Боруля намагається змінити стиль свого життя: Марусю змушує сісти за п’яльця («панське» заняття), від дітей вимагає звертатися до себе та дружини «папінька», «мамінька», від наймитів — величати сина паничем, а себе — паном, «заводить» чай і «кофій», намагається «дочку пристроїть за благородного чоловіка», бо він тепер «на такій лінії» |
| Фаза торжества | Для комедійного героя дуже характерними є дії-реакції, зокрема вираження радості, торжества. Будь-яка зміна ситуації, досягнення аби чогось незначного, але бажаного дуже тішить героя, і він відразу ж виражає свою радість Мартин. Він. Жених. (До дверей) Душко! Палазю! Приїхав! Жених приїхав! Одягайтесь мерщій! А Господи, аж серце забилось! Прийнять треба на славу. |
| Фаза прозріння. Фаза самобичування | Прозріння героя настає раптово і несподівано. Впевненість у тому, що мета досягнута, була помилковою. Радість змінюється відчаєм (або навпаки). Герой розуміє свою помилку, як розуміє й те, що у всьому винен сам. «Я вже й сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беру-ля… Жаль живий бере за серце.» «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала» |
5. Проблемне запитання
— У чому трагедійність образу Мартина Борулі? (Дійсно існували «нижчі» й «вищі» стани в суспільстві; одні люди вивищувалися над іншими, не маючи ніяких особистих заслуг; Боруля зазнав приниження, прагнув зберегти свою гідність і забезпечити гідне життя дітям відповідно до власних уявлень, які виявилися хибними, бо йшли «проти природи» й проти волі його ж дітей, навіть морально калічили їх, як, наприклад, Степана.)
6. Робота в групах.
• Складіть характеристики образів Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандалєва, підтвердивши свої думки цитатами з тексту.
7. Пошуково-дослідницьке завдання.
• Визначте засоби комічного в п’єсі.
(Комічні характери, ситуації, мова персонажів, фразеологізми «личить, як корові сідло», «муха вкусила» та ін.; гра слів: «А мій був підкоморій! Мартин. Твій під коморою тільки сидів, то інша жеч.» і т. ін.)
8. Творче завдання.
• Опишіть ситуацію з нинішнього часу, яка б нагадувала історію Мартина Борулі.
(Наприклад, неосвічена, але багата людина вдає із себе знавця мистецтва й скуповує картини, книги «для моди» і т. ін.)
9. Конкурс інсценівок.
(Учні показують інсценівки, підготовлені за твором.)
V. Домашнє завдання
Вміти характеризувати образи п’єси, художню майстерність автора; скласти тези до теми «Значення творчості І. Карпенка-Карого». Підготуватися до бесіди з позакласного читання: прочитати п’єсу І. Карпенка-Карого «Хазяїн».
Індивідуальне завдання. Підготувати інсценівки (або монологи) «скупих» — персонажів світової літератури; вміти характеризувати героїв.
І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля». Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга, українська література
Повернутися на сторінку Українська література
Добавить комментарий
© zubrila.com, 2014–2023. При цитуванні матеріалів zubrila.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу admin%zubrila.com.