Як пишеться щось цікаве

0 Comments

Як пишеться щось цікаве

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особацікавлюсяцікавимося
2 особацікавишсяцікавитеся
3 особацікавитьсяцікавляться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особацікавитимусяцікавитимемося
2 особацікавитимешсяцікавитиметеся
3 особацікавитиметьсяцікавитимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідцікавивсяцікавилися
Жіночий рідцікавилася
Середній рідцікавилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особацікавмося
2 особацікавсяцікавтеся
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часцікавлячись
Минулий часцікавившись

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

цікавий

Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучили міни: — Ця розірвалася на бруствері… Ця вдарила в стінку… Цікаве влучання… А та лягла на саме дно… Порядок!— І, звертаючись до своїх офіцерів, він продовжував: — У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження (Гончар, III, 1959, 62);

Петрик був цілком задоволений, у нього ще ніколи в житті не було стільки цікавих іграшок (Дмит., Розлука, 1957, 77);

// Те саме, що захо́плюючий.

Він знов всміхнувся, але якось криво.— Так що підпишіть, товаришу, оцього акта, і на тому точка. А в нас є інша тема для балачок, цікавіша за цю (Головко, II, 1957, 164);

Не раз аматори козацької минувшини підходили до діда Андрія, сподіваючися збагатити свої знання історії яким цікавим оповіданням (Хотк., І, 1966, 80);

// у знач. ім. ціка́ве, вого, с. Те, що викликає інтерес.

[Василь:] Постій-бо ще, побалакаємо. [Лукія:] Цікавого нічого не скажеш, а нецікаве й дома обридло! (Кроп., II, 1958, 118);

На шахті імені Жданова було багато цікавого: чудові механізми, просторий рудний двір, лампи денного світла і ще багато чого могло вразити кожного (Ткач, Плем’я. 1961, 254).

2. Красивий, привабливий.

Показувала вона мені портрет Ади Негрі,— цікаве лице і великі чорні очі (Л. Укр., V, 1956, 384);

Цікавий, трохи сутулий, як більшість юнаків у тому віці, по-пролетарськи одягнений хлопець, що аж трусився, побачивши нову книгу, не міг не звернути на себе уваги комуніста Калинецького (Вільде, Сестри. 1958, 230).

3. Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий.

Цікава дуже ти [Бджола], нічого не минеш, Усяку квіточку перебереш (Гл., Вибр., 1951, 146);

Дідові не дуже хотілось балакать, а Панькові приспіла охота доконечне розпитать його од цікавості, бо він був цікавий зроду (Н.-Лев., І, 1956, 54);

[Наталя:] Яка ти цікава, Івго! [Івга:] Коли ж хочеться знати. Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Гр., II, 1963, 535);

*Образно. Щедре цікаве сонце визирає з-за пожовклих кленів і б’є розгонисто у високі вікна (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 26);

// Жадібний до знання.

Йосип — цікавий хлопець, талановитий; зразу далася йому грамота, зразу він не тілько второпав її, а ще й полюбив (Мирний, IV, 1955, 35);

// у знач. ім. ціка́вий, вого, ч.; ціка́ва, вої, ж. Людина, що відзначається допитливістю, цікавістю.

Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав: — Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці? (Г.-Арт., Байки. 1958, 66);

Відбувалася репетиція. Дверей до зали ніхто не зачиняв, у ньому сиділо багато цікавих (Минко, Моя Минківка, 1962, 103);

Цікаві крізь щілини паркана дивились, як копають котлован для нового вокзалу (Мур., Жила.. вдова, 1960, 165);

// Який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.).

На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха (Коцюб., І, 1955, 148);

Він, зненацька озирнувшись, побачив такий запитливий та цікавий погляд з тих великих очей на його втуплений, що аж здивувався (Гр., II, 1963, 65);

Його трохи гостре обличчя, маленькі колючі й дуже цікаві очі чимось нагадували Кардашеві колгоспних дідів (Жур., Звич. турботи, 1960, 19);

// у знач. присудк. сл., перев. з інфін. Виявляти інтерес; цікавитися.

І я цікавий, що з того вийде, до чого може допровадити чоловіка самота (Коб., III, 1956, 7);

І боюся так, що мене аж пропасниця трясе, і цікава я знати, чи то Грегора впіймали, чи кого іншого (Н.-Лев., III, 1956, 278);

Мої товариші збилися в дверях коло виходу, цікаві бачити живих людей, не зодягнених у солдатську уніформу (Кол., На фронті. 1959, 19).

Ціка́вий до всього́ (на все і т. ін.) — який виявляє зацікавленість у всьому, цікавиться всім.

Пригадався Артем —малим хлопцем. Отакий і ріс при батькові — завзятий, цікавий до всього (Головко, II, 1957, 507);

Люди вийшли дивитися, як її [Варку] селом везли,— звісно вже, які цікаві вони й на добре й на лихе, й на миле й на страшне (Вовчок, І, 1955, 178);

Допитливий, вразливий і цікавий на все, Тарас не вдовольнявся забавками своїх ровесників (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 5).

4. розм. Жвавий, меткий, спритний.

Якая ж то порадонька, Цікавая принадонька, Що вміє плакать і співать, І жартувать, і потішать? (Гл., Вибр., 1951, 207);

Чи ж я тобі не казала, Не бери ж ти мене, Бо я роду цікавого, Не навчиш ти мене (Чуб., V, 1874, 647);

Куди він усе поспішається? .. Я хотіла як-небудь розмову на се навернути; вона мовчала, слухаючи мої ті підходи цікаві (Вовчок, І, 1955, 238);

Цікавий, як циган до бджіл (Номис, 1864, № 6515).

Ціка́вий на язи́к хто — уміє красномовно висловлювати думки хто-небудь.

— Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька, отця Мельхиседека та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (Н.-Лев., III, 1956, 52).

Значення в інших словниках

  1. цікавий — (який виявляє інтерес до чогось) допитливий, зацікавлений, (який чимсь привертає увагу) оригінальний, інтересний, привабливий. Словник синонімів Полюги
  2. цікавий — (дуже) гостроцікавий, захопливий; (- зовнішність) гарний, привабливий; (- жінку) гарненький; (хто) допитливий, с. доскіпливий, цікавий до всього; (знати) зацікавлений; (до чого) меткий, спритний; (на язик) ІД. цікавий співрозмовник; (- подробиці) курйозний. Словник синонімів Караванського
  3. цікавий — [ц’ікавией] м. (на) -вому/-в’ім, мн. -в’і Орфоепічний словник української мови
  4. цікавий — ціка́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цікавий — ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб. (М. Словник української мови у 20 томах
  6. цікавий — -а, -е. 1》 Який привертає увагу, викликає інтерес. || Те саме, що захоплюючий. || у знач. ім. цікаве, -вого, с. Те, що викликає інтерес. 2》 Красивий, привабливий. 3》 Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий. || Жадібний до знання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цікавий — ціка́вий на язи́к. Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька .. та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький ). Фразеологічний словник української мови
  8. цікавий — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Словник синонімів української мови
  9. цікавий — Ціка́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

цікавий

1》 Який привертає увагу, викликає інтерес.

|| Те саме, що захоплюючий.

|| у знач. ім. цікаве, -вого, с. Те, що викликає інтерес.

2》 Красивий, привабливий.

3》 Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий.

|| Жадібний до знання.

|| у знач. ім. цікавий, -вого, ч.; цікава, -вої, ж. Людина, що відзначається допитливістю, цікавістю.

|| Який виражає цікавість, допитливість (про очі, погляд і т. ін.).

|| у знач. присудк. сл., перев. з інфін. Виявляти інтерес; цікавитися.

4》 розм. Жвавий, меткий, спритний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цікавий — (який виявляє інтерес до чогось) допитливий, зацікавлений, (який чимсь привертає увагу) оригінальний, інтересний, привабливий. Словник синонімів Полюги
  2. цікавий — (дуже) гостроцікавий, захопливий; (- зовнішність) гарний, привабливий; (- жінку) гарненький; (хто) допитливий, с. доскіпливий, цікавий до всього; (знати) зацікавлений; (до чого) меткий, спритний; (на язик) ІД. цікавий співрозмовник; (- подробиці) курйозний. Словник синонімів Караванського
  3. цікавий — [ц’ікавией] м. (на) -вому/-в’ім, мн. -в’і Орфоепічний словник української мови
  4. цікавий — ціка́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цікавий — ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб. (М. Словник української мови у 20 томах
  6. цікавий — ціка́вий на язи́к. Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька .. та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький ). Фразеологічний словник української мови
  7. цікавий — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Словник синонімів української мови
  8. цікавий — Ціка́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цікавий — ЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес. [Влас:] Завжди обминав і ніколи навіть і не балакав з нею, а тепер посватав. Цікавий буде шлюб. (Кроп. Словник української мови в 11 томах