Жимолість як доглядати

0 Comments

Зміст:

Де посадити жимолость та як правильно доглядати

Корисна синя ягода жимолость, яка порівнянна зі смаком чорниці, може прикрасити сад будь-якого садівника, тому обов’язково варто посадити жимолость, дотримуючись головних правил:

• підібрати правильно ділянку;

• приділити час ґрунту;

• підібрати хороший посадковий матеріал;

• дотримуватися нюансів посадки красивого куща.

Ягідки жимолості цінні не тільки за вітамінний склад, а тому що її кущі дуже рано можуть радувати плодами. Якщо порівнювати з садовою суницею, то приблизно на десять днів раніше.

Підбираємо ділянку для жимолості

Найкраще вона росте на відкритих сонячних територіях, але не проти оселитися і на злегка затінених площах. До ґрунту ягідник не дуже вибагливий, але розвиток спостерігається краще у пухких ґрунтах, у тому числі слабокислих дренованих. Не варто намагатися посадити жимолость у посушливому місці, варто відмовитися від посадки у замкнутих улоговинах.

Приділити час ґрунту

Якщо треба висаджувати довголітню культуру, у нашому випадку жимолость, тоді варто знати про те, що радувати вона зможе протягом тридцяти років. Саме тому потрібно перед посадкою добре забезпечити ґрунт усіма необхідними корисними, тобто заправити ґрунт на всі майбутні роки. Для цього потрібно додати у посадкову яму знамениту калійну сіль, не забути про подвійний суперфосфат (до двохсот грамів) компост або ж перегній (до дванадцяти кілограмів).

Якщо немає у наявності суперфосфату або ж калійної солі, допустимо зробити заміну — застосувати мінеральні комплексні добрива: Амофос (до 350 грамів) або ж нітрофоску (до 400 грамів). Якщо у добривах відсутній калій, тоді на допомогу може прийти деревна зола. Для одного куща буде досить до 500 грамів.

Знадобиться хороший посадковий матеріал

Щоб посадити жимолость так, щоб вона радувала своїми ягодами багато років, потрібно молодняк для посадки купувати у плодово-ягідних особливих розплідниках з хорошою репутацією. Саме там фахівці можуть підібрати різні сорти для конкретної зони. Не потрібно звертати увагу на рослини, які у висоту перевищили півтора метра, адже вони відразу не подарують урожай, та й прижитися їм набагато сложніше. Перебір недобре, та й недобір не обіцяє нічого хорошого, тому дуже маленькі рослини, які не досягли двадцяти п’яти сантиметрів, також не варто купувати, так як вони ще не до кінця розвинулися.

Потрібно звертати увагу на дворічні саджанці жимолості. Рекомендують подумати заздалегідь про запилення, тому потрібно на ділянці розміщувати мінімум три сорти ягідника. Якщо запилення буде хороше, відповідно врожайність порадує. Якщо саджанець жимолості з відкритою кореневою системою, тоді він швидко приживеться, не так буде довго перебалівать, як власне саджанці з кореневою системою закритою.

Нюанси посадки жимолості

  • З урахуванням того, яка у дворічного саджанця коренева система (густоразветвленна, стрижнева), такий розмір посадкової ями і треба готувати, але не менше сорока сантиметрів у глибину та п’ятдесяти сантиметрів у діаметрі.
  • Найкраще планувати осінню посадку (до середини жовтня), але можна посадити жимолость і навесні, тільки при цьому потрібно знати можливі наслідки — може відставати кущ у розвитку у порівнянні з осінніми побратимами, адже становить весняна приживлюваність близько вісімдесяти відсотків.
  • Потрібно в ямі добре перемішати мінеральні та органічні добрива безпосередньо з родючим верхнім шаром ґрунту. За допомогою лопатки намічають центр та у тому місці виробляють висадку, розподіляючи коріння по сторонам, після чого землею засипають та гарненько притоптують. Якщо посадка завершилася, потрібно обов’язково полити (до десяти літрів на кущ), після чого мульчівіровать верхній шар ґрунту.
  • Якщо посадка планується у родючий або ж легкий ґрунт, тоді потрібно посадити жимолость у глибину, що становить від трьох до п’яти сантиметрів, це дає можливість появи додаткових коренів безпосередньо у нижній частині молодняку. Потрібно відмовитися від заглиблення рослини, якщо доведеться мати справу з ґрунтовими водами, поріг яких дуже високий, щоб не відбулося загнивання кореневої системи.
  • Рослину, у якої коренева система безпосередньо закрита, можна висаджувати, починаючи з весни, так власне і продовжуючи до самої осені. Але важливо не забувати про те, що у період цвітіння небажано займатися пересадкою, щоб не в’янули пагони потім та квіточки не обсипалися.
  • При посадці не потрібно густо насаджувати жимолость, стосовно один одного. Потрібно дотримуватися десь 1,5 метра, але враховувати, що слаборослим можна скорочувати цю відстань, а сильнорослим додавати. Міжряддя має бути двометровим, щоб зручно було за ґрунтом доглядати, робити стрижки та збирати урожай.
  • Протягом чотирьох років зростає жимолость дуже повільно, до четвертого року у висоту більшість сортів досягають вісімдесяти сантиметрів, до одного метра становить діаметр самої крони. Потрібно посадити жимолость тим, хто бажає не тільки прикрасити свою ділянку красивими кущами, але і збирати корисні, дуже смачні ягоди. З декоративної точки зору, може жимолость бути оригінальним живоплотом, до того ж залучати у в сад корисних птахів.
  • Розвиватися ця рослина не може у важких суглинках, у супісках та поживних чорноземах. Якщо є такі місця, де відбувається осипання ґрунту, тоді посадка жимолості буде, як не можна, до речі, адже коренева система досить чіпка, розгалужена та потужна, тому зможе ґрунт зміцнити.
  • Потрібно щоб ділянка була максимально захищена від рясних вітрів, так як жимолость дуже чутлива, пориви вітру можуть не тільки зав’язь пошкодити, але і самі ягідки.

Цікаві факти про жимолость

Багато хто не знає навіть про те, що існує така корисна ягода синього кольору та що можна посадити жимолость на своїй ділянці, щоб її прикрасити. Але є багато цікавих фактів, які можуть здивувати та повеселити.

1. Під час зростання жимолость може нагадувати як кущ, так і виноград.

2. Листя у ягідника овальної маленької форми, розташування яких на гілочках протилежне. За окрасом листя може бути блакитним з зеленуватим відливом або ж усіх відтінків зеленого.

3. Квіточки розташовуються попарно, вони трубообразної форми. За окрасом можуть бути від рожевого до червоного, також оранжевого, жовтого, пастельного та білястого.

4. Увечері або ж вночі випромінює солодкуватий стійкий аромат.

5. З урахуванням виду, цвітіння жимолості може здійснюватися як восени, так і влітку та навесні. Нектар квітів дуже приваблює благородних пташок (метеликів, колібрі), які зроблять запилення та квіточки тут же поміняють забарвлення, наприклад, білястий кольор змінюється на жовтий.

6. Ягідки жимолості подовжені, можуть також бути округлими, практично позбавлені насіння. Забарвлення плоду не обов’язково повинно бути синим, зустрічають у природі навіть чорний та червоний, але в їжу можна вживати тільки сині.

7. Можна не тільки ягідки їсти, а й пробувати нектар, квіточки, навіть листя кришити у салат.

8. Дика жимолость з чорними та червоними ягодами для людини отруйна (викликає нудоту, може навіть блювоту), а ось птахам та ведмедям в якості їжі підходить.

9. У далекі часи ягоди використовували як барвник, а для виробництва текстилю — волокнисте стебло.

10. Кішки без розуму від пахучих квітів жимолості, тому можна їх використовувати в якості іграшок.

11. У давнину, та викторианский час, вважали, що жимолость відлякує нечисту силу, тому садили жимолость поблизу своїх будинків, щоб відьми та злі духи не змогли зашкодити їхнім сім’ям.

12. Якщо під подушкою цілу ніч протримати квіти жимолості, то будуть снитися тільки гарні, чарівні сни. І до сих пір наповнюють трав’яні подушки цією рослиною.

13. Раніше в якості мікстури від таких недуг, як: хвороба печінки, подагра, сечокам’яна хвороба, використовували саме цілющу жимолость.

14. У даний час використовують цю рослину для лікування грипу, всіляких запалень, шкірних інфекцій, лихоманки та висипу, адже у неї містяться цінні речовини, здатні вбити бактерії та викликати седативний ефект.

15. У парфумерії та у косметології активно використовують квіти цієї рослини.

16. Можна зменшити поріг нервозності та запобігти стресу, якщо вдихати запах жимолості.

17. Японську жимолость можна ростити у кімнаті та робити з неї бонсай.

У природі можна зустріти до 250 видів жимолості!

Жимолость: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 серпня 2015 🕒 18 хвилин 👀 81456 разів 💬 0 коментарів

  • Прослушхати статтю
  • Посадка й догляд за жимолостю
  • Ягода жимолость – опис
    • Жимолость їстівна (лат. Lonicera edulis)
    • Жимолость блакитна, або жимолость синя (лат. Lonicera caerulea)
    • Коли саджати жимолость
    • Як посадити жимолость
    • Вирощування жимолості
    • Чим підживити жимолость
    • Плодоношення жимолості
    • Пересадка жимолості
    • Жимолость після плодоношення
    • Коли обрізувати жимолость
    • Як обрізувати жимолость
    • Як розмножити жимолость
    • Жимолость з насіння
    • Розмноження жимолості живцями
    • Розмноження жимолості комбінованими живцями
    • Розмноження жимолості зеленими живцями
    • Розмноження жимолості відсадками
    • Розмноження жимолості поділом куща
    • Корисні властивості жимолості
    • Жимолость – протипокази
    • Коментарі

    Рослина жимолость (лат. Lonicera) – типовий рід родини Жимолостеві, представлений приблизно двомастами видами в’юнких, повзучих або прямостоячих чагарників. Латинську назву жимолость отримала на честь німецького науковця Адама Лоніцера, хоча Карл Лінней віддавав перевагу назві «капріфоль» – саме жимолость капріфоль (запашна) найчастіше вирощувалася тоді в європейських садах.

    У природі жимолость поширена в Північній півкулі, але найбільше видів цієї рослини зростає в Східній Азії та Гімалаях.

    Сьогодні в садах культивується як в’юнка жимолость, вирощувана найчастіше для вертикального озеленення, так і жимолость садова, що викликає зацікавлення і як декоративна рослина, і як джерело смачних та корисних плодів.

    Прослушхати статтю

    Посадка й догляд за жимолостю

    • Посадка: з весни до осені, окрім травня та червня.
    • Цвітіння: залежно від виду та сорту з червня до вересня.
    • Освітлення: яскраве сонце або притінок.
    • Ґрунт: пухкі, дреновані, не дуже вологі й не дуже бідні ґрунти.
    • Полив: 2-3 рази за сезон і тільки в сильну спеку, витрата води – від 8 до 10 л на кожен кущ.
    • Підживлення: якщо в яму при посадці вносилися добрива, перші два роки рослині підживлення будуть не потрібні. Надалі напровесні та перед цвітінням у ґрунт уносять розчини комплексних мінеральних добрив. Улітку проводять позакореневе підживлення сечовиною та мікроелементами. Восени в пристовбурні кола під перекопування вносять деревну золу.
    • Обрізування: санітарне обрізування – напровесні, до набубнявіння бруньок, або після падолисту. Кущам, які досягли 15-річного віку, у ці ж терміни проводять омолоджувальне обрізування.
    • Розмноження: насінням, відсадками, паростю та зеленими живцями.
    • Шкідники: попелиця, жимолостеві кліщі, щитівки, гусінь трача, мінерів і молей-пістрянок, п’ядуна, рослиноїдні блощиці, пальцекрилки.
    • Хвороби: рамуляріоз, церкоспороз, борошниста роса, віруси огіркової мозаїки й мозаїки різуха.

    Ягода жимолость – опис

    У наших садах поряд із такими визнаними ягідними культурами, як малина, полуниця, аґрус і смородина, в останні роки з’явилися окультурені в недавньому минулому суниця, лохина та ожина. А зовсім недавно ми розповіли вам про рослину, яка набирає популярності – актинідія. Що ж до жимолості, то в культурі вирощується переважно два види жимолості садової – жимолость їстівна та жимолость блакитна, або синя, а також численні сорти, в основу яких покладено два цих види.

    Жимолость їстівна (лат. Lonicera edulis)

    – прямостоячий листопадний чагарник заввишки близько метра з молодими тонкими опушеними зеленими пагонами, що мають у деяких місцях фіолетовий відтінок. Старі пагони голі, завтовшки до трьох сантиметрів, покриті корою жовто-бурого відтінку, яка відшаровується вузькими смугами. Крона у жимолості їстівної куляста, густа, листя завдовжки до 7 см, довгасто-ланцетне з круглими прилистками. Молоде листя, як і молоді пагони, густо опушене, старе листя опушення втрачає зовсім або частково. Жовтуваті лійкоподібні квіти, розташовані в пазухах листків попарно, зацвітають у травні або на початку червня. Плоди жимолості їстівної завдовжки від 9 до 12 мм темно-синього кольору з сизим нальотом залежно від сорту мають різну форму – округлу, еліптичну, циліндричну. М’якоть плодів жимолості червоно-фіолетового кольору, насіння темно-коричневе, дрібне – розміром близько 2 мм.

    Жимолость блакитна, або жимолость синя (лат. Lonicera caerulea)

    – дерев’яниста листопадна рослина, що досягає у висоту 2-2,5 м. Пагони прямостоячі, злегка зігнуті, крона компактна. Кора бура із сірим або червоним відтінком, так само легко, як і кора жимолості їстівної, відокремлюється від стовбура смугами. Листя жимолості синьої супротивне, еліптичне, майже сидяче, завдовжки до 6 см, завширшки до 3 см. Блідо-жовті правильні дзвонові квітки зібрані в суцвіття в пазухах декількох нижніх пар листків. Плід – запашна довгаста еліптична ягода темно-блакитного кольору із сизим нальотом і гіркувато-солодким смаком, що нагадує чорницю. Росте жимолость швидко, живе і плодоносить довго – до 80 років. Сорти жимолості садової самобезплідні, тому для того, щоб дочекатися плодів, потрібно висаджувати на одній ділянці кілька різних сортів, щоб комахи-запилювачі жимолості могли забезпечити їхнє перезапилення. У деяких місцевостях жимолость є найважливішим медоносом.

    Посадка жимолості

    Коли саджати жимолость

    Саджати жимолость можна з весни до осені, але тільки не в травні або червні – в цей час у жимолості найактивніший ріст пагонів. Якщо ви хочете посадити жимолость навесні, то робити це потрібно до розпускання бруньок, і слід враховувати, що жимолость пробуджується дуже рано. Але все ж краще висаджувати жимолость восени, з кінця вересня до середини жовтня. Перед тим, як саджати жимолость, виберіть найкомфортніше для її вирощування місце, доведіть склад ґрунту до потрібних показників, викопайте ями і підживіть до посадки саджанці жимолості. Найбільше для жимолості підійде світла, захищена від вітру, низинна, болотиста ділянка – вона може перебувати біля паркану або в оточенні інших кущів. Для жимолості краще родючий ґрунт – суглинний або супіщаний. У бідний ґрунт вносять органіку, а якщо водневий показник ґрунту на ділянці зміщений у кислу сторону, внесіть у ґрунт доломітове борошно або крейду.

    Кущ жимолості перед посадкою ретельно оглядають, видаляють поламані пагони і коріння, задовге коріння вкорочують до 30 см довжини.

    Як посадити жимолость

    Посадка жимолості їстівної або будь-якої іншої здійснюється в ями, вириті за схемою 40х40х40, відстань між ямами – від метра до двох залежно від виду і сорту жимолості. В яму вносять 10-12 кг добре перепрілого гною або перегною, 100 г подвійного суперфосфату, 300 г деревної золи, 30 г сульфату калію – все це ретельно перемішують із родючим ґрунтом з верхнього шару і формують на дні ями горбочком, на який встановлюють кущ жимолості. Розправивши коріння рослини, його засипають пухким ґрунтом. Коренева шийка після посадки повинна опинитися на глибині 3-5 см. Ущільніть ґрунт навколо саджанця, зробіть навколо нього бортик на відстані 30 см і вилийте на утворений майданчик відро води, а після того, як вода вбереться, замульчуйте ґрунт навколо куща перегноєм, торфом або сухою землею.

    Догляд за жимолостю

    Вирощування жимолості

    Як виростити жимолость у своєму саду й отримати багатий врожай плодів? Сподіваємося, що і посадка жимолості, і догляд за нею не здадуться вам складними, оскільки жимолость потребує того ж, чого і всі інші рослини – поливу, виполювання, розпушування ґрунту навколо куща, своєчасного внесення добрив, правильного обрізування та захисту від шкідників і хвороб. Але майте на увазі: що кращим буде догляд за жимолостю, то ошатнішими будуть її кущі і багатшим буде врожай ягід. Полегшує догляд за жимолостю той факт, що перші три роки після посадки кущ потрібно тільки високо підгортати по весні, поливати, розпушувати ґрунт і видаляти навколо нього бур’яни, а за умови використання мульчі робити це доведеться нечасто. Обрізати молоді рослини не потрібно. Поливають жимолость помірно, але в суху погоду, особливо в кінці весни і на початку літа, полив необхідний рясний, оскільки від нестачі вологи жимолость гірчить, і якість врожаю може опинитися під загрозою. Якщо погода м’яка, без сильної спеки і з регулярними помірними дощами, поливають жимолость 3-4 рази за сезон, кількість води, що виливається під кожен кущ за один раз, – 10 літрів. Після поливань і дощів проводьте акуратне розпушування ґрунту навколо куща з одночасним видаленням бур’яну. Коренева система жимолості залягає не надто глибоко, тому і розпушування має бути поверхневим – не глибше, ніж на 7-8 см. Якщо ділянку замульчувати, робити це можна буде крізь мульчу, причому набагато рідше.

    Чим підживити жимолость

    Перші два роки після посадки жимолость не підживлюють. Потім добрива вносяться через рік, і перевага віддається органіці. Пізньої осені жимолость підживлюють п’ятьма кілограмами компосту, 100 грамами золи і 40 грамами подвійного суперфосфату на кожен м² ділянки. Щороку навесні перед розкриттям бруньок у ґрунт вносять аміачну селітру в кількості 15 г на м² або виливають під кожен кущ по відру води з розчиненою у ній столовою ложкою сечовини. Третій раз за сезон необхідно підживити жимолость після врожаю, на початку липня, і складається це літнє підживлення з розчину нітрофоски або нітроамофоски в пропорції 25-30 г на 10 літрів води або з розчину гноївки (1:4), розведеної в 10 літрах води.

    Плодоношення жимолості

    Коли дозріває жимолость? Цвіте і плодоносить жимолость рано – ягоди зріють щорічно вже наприкінці червня або на початку липня. Дозрілі плоди багатьох сортів дуже швидко опадають, тому здійснювати збір жимолості потрібно вчасно, інакше можна втратити більшу частину врожаю. Як тільки ягоди набули темно-синього кольору, настав час їх збирати. Якщо ви вирощуєте неопадаючий сорт, то можна почекати ще тиждень, а якщо ягоди вашої жимолості опадають швидко, то збирати врожай найкраще струшуванням плодів з гілок на постелену під кущем тканину чи плівку – таким чином ви знімете тільки стиглі ягоди. Плоди жимолості дуже ніжні, легко пошкоджуються, тому їх укладають у невелику посудину тонким шаром. Довго ягоди не зберігаються навіть у холодильнику, тому потрібно їх заморозити і зберігати надалі в морозильній камері. Можна зварити з ягід варення чи подрібнити їх у блендері і потім змішати з цукром у пропорції 1:1 для зберігання в холодильнику, або 1:1,25, щоб зберігати при кімнатній температурі. Ця перетерта з цукром жимолость – чудовий полівітамінний еліксир для лікування застуди, особливо якщо ви додасте до жимолості малину чи полуницю. Готують із жимолості також домашні лікери та вина.

    Пересадка жимолості

    Пересадка дорослого куща жимолості – справа нелегка: потрібно обкопати кущ, визначивши, де закінчується коренева система, потім викопати кущ, перенести його на нове місце і посадити. Процес трудомісткий, але переживати за жимолость не варто – вона чудово дасть собі раду. Коли пересаджувати жимолость, щоб процес пройшов максимально безболісно для рослини, і вона встигла прижитися до настання зими? Найкраще це робити влітку, після того, як урожай ягід жимолості буде зібрано, але до зими ще буде достатньо часу, щоб жимолость могла прийнятися і адаптуватися на новому місці. Як доглядати за жимолостю після пересадки? Після такого стресу кожна рослина потребує посиленого поливу, і жимолость у цьому не є винятком.

    Жимолость після плодоношення

    Після збору врожаю слід здійснити літнє підживлення жимолості. Не забувайте поливати рослину і обрізати пагони, що порушують форму куща, а також за необхідності обробляти її від комах-шкідників. Жимолость – дивовижна рослина, і якби вона щедро не плодоносила смачними та корисними ягодами, її все одно варто було б вирощувати через її високі декоративні якості. Але здоров’я, а, отже, і краса рослини залежить від того, як ви за нею доглядаєте. Дотримуйтеся агротехніки, стежте за змінами у зовнішньому вигляді рослини, щоб можна було швидко усунути будь-яку проблему, що виникне.

    Обрізування жимолості

    Коли обрізувати жимолость

    Перші два-три роки після посадки жимолость навряд чи потребуватиме обрізування, та й потім, якщо ріст пагонів іде нормально і кущ не надто загущений, можна з обрізуванням не поспішати. Тобто бувають випадки, коли до обрізування куща беруться вже після досягнення ним семи-восьмирічного віку. Але деякі фахівці пропонують обрізувати пагони саджанців відразу після посадки до 7-8 см, а вже потім чекати, поки кущ наростить зелену масу. Обрізувати жимолость краще восени.

    Як обрізувати жимолость

    Якщо вам здалося, що кущ став загущуватися, виріжте деякі нульові гілки, що ростуть із землі. Видаліть сухі, зламані, коротенькі гілочки – вони все одно не будуть добре плодоносити. Прорідіть кущ усередині, щоб світло проникало крізь гілки і листя в саму його гущу. Плоди утворюються в основному на міцних річних пагонах, тому через майбутній урожай вкорочувати пагони поточного року не слід, обріжте краще кінці пагонів зі слабким приростом, якщо середина та основа пагона досить сильні. Старі гілки, що погано плодоносять, можна вирізати. Видаляйте також пагони, що низько ростуть і заважають вам обробляти ґрунт навколо кущів. Старий кущ можна омолодити, зрізавши практично всі пагони і гілки, але залишивши молоду парость навколо пня. Навесні проведіть санітарне обрізування куща – злегка підріжте обморожені кінці пагонів, видаліть хворі, зламані гілки. Обрізування жимолості після плодоношення проводиться для підтримки наданої кущу форми.

    Розмноження жимолості

    Як розмножити жимолость

    Жимолость розмножується насінням, поділом куща, зеленими, здеревілими і комбінованими живцями, а також відсадками. У кожного з цих способів є свої плюси і свої мінуси. Наприклад, розмноження їстівної жимолості насінням здійснити нескладно, але оскільки жимолость – рослина перехреснозапильна, властивості батьків у потомстві не зберігаються і, як правило, нові рослини поступаються в якості батьківським. Тому насіннєвий спосіб розмноження використовується в основному для селекційних експериментів. Поділом куща можна розмножувати рослини, яким уже виповнилося 6 років, а коли кущу жимолості виповниться 15 років, це буде вже занадто складно зробити навіть за допомогою сокири і пилки. Тому найефективнішими способами розмноження можна вважати живцювання жимолості і розмноження відсадками. Однак ми готові дати вам інформацію про кожний із цих способів, щоб ви самі визначили, який із них вам більше підійде.

    Жимолость з насіння

    Розмажте по туалетному паперу пару стиглих ягід, намагаючись розсунути насінини жимолості таким чином, щоб вони перебували на відстані 1 см одна від одної. Дайте їм висохнути, потім проставте на папері рік і скачайте її в рулон – у кімнатній температурі прорісність насіння жимолості зберігається близько двох років. Якщо ви хочете зайнятися пророщуванням насіння в поточному році, то отриманий у червні посадковий матеріал потрібно відразу ж посіяти у вологий ґрунт, закладаючи його всього на один міліметр. Ящик або контейнер із посівом відразу помістіть у теплицю або накрийте склом. Слідкуйте за тим, щоб верхній шар ґрунту не пересихав. Тижні за три почнуть з’являтися сходи. Пізньої осені винесіть ящик у сад, і якщо ви сіяли зимостійкий сорт, то сіянці, накриті снігом, нормально переживуть зиму. Якщо ви посіяли насіння жимолості восени, у жовтні-листопаді, то, минаючи етап пророщування в теплиці, відразу винесіть ящик із посівом у двір під сніг, щоб насіння протягом зимових місяців пройшло природну стратифікацію і ранньою весною дружно рушило у зростання. Щоб прискорити проростання вже скарифікованого насіння, внесіть його навесні в теплицю, і коли висота сіянців досягне 2-3 см та вони матимуть дві-три пари справжніх листків, проведіть пікірування сіянців за схемою 5х5 на підготовлену грядку в саду. Регулярно поливайте саджанці, звільняйте грядку від бур’янів і розпушуйте після поливання ґрунт. За рік розсадіть саджанці за схемою 20х20. За 3-4 роки саджанці почнуть плодоносити, і у вас з’явиться можливість визначити, у яких із них найсмачніші ягоди. Саме ці саджанці і слід залишити як ягідну культуру, пересадити на постійне місце, і років через 7-8 вони стануть плодоносити рясно, а їхні ягоди набудуть гарних смакових якостей. Решту саджанців можна використовувати як зелену огорожу.

    Розмноження жимолості живцями

    Вважається, що з одного зрілого куща можна отримати близько двохсот живців. Як розмножувати жимолость живцями? Здеревілі живці жимолості заготовляють ранньою весною, до початку розпускання бруньок, із найміцніших однорічних гілок діаметром не менше 7-8 мм. Довжина живця 15-18 см. Висаджують їх у теплицю або просто на грядку, коли земля розмерзнеться після зими. Заглиблюють живці в ґрунт сантиметрів на десять за умови, що дві верхні бруньки залишаться над поверхнею. Зверху живці вкривають лутрасилом або плівкою, щоб коренеутворення пройшло успішніше. Укорінення відбувається протягом місяця.

    Розмноження жимолості комбінованими живцями

    Після цвітіння, в травні або червні, зріжте з рослини однорічний пагін зі зростаючими на ньому пагонами поточного року. Нарізають живці якраз із пагонів поточного року, але таким чином, щоб на них залишилася «п’яточка» однорічного пагона, з якого вони ростуть. Висадіть живці на грядці, заглиблюючи у ґрунт на 3-5 см, і поставте над ними укриття із плівки. Догляд за жимолостю після розмноження полягає в помірному поливанні живців 2-3 рази на день, щоб у них швидше почали рости верхівки – вірна ознака того, що у живців вже утворилося коріння.

    Розмноження жимолості зеленими живцями

    Існує ще один спосіб – розмноження жимолості влітку зеленими живцями. Найкращі живці отримуються із зелених пагонів поточного року під кінець їхнього активного росту. Це трапляється в пору, коли плоди жимолості стають темно-синіми – приблизно на початку червня. Розмір нарізуваних живців повинен бути з олівець. Укорінюють їх у ґрунті так само, як і здерев’янілі живці, але вони більшою мірою потребують того, щоб і ґрунт, і повітря під плівкою перебували у вологому стані. Обробка нижніх зрізів живців гетероауксином прискорить їхню приживлюваність. Наступної осені підрослі саджанці висаджують на постійне місце.

    Розмноження жимолості відсадками

    Це найпростіший спосіб розмноження: у червні ґрунт навколо кущів розпушують і злегка «піднімають». Вибирають зі зростаючих у нижній частині куща кілька міцних однорічних пагонів, пригинають їх до поверхні ґрунту, пришпилюють дротом у декількох місцях, а потім присипають три-п’ятисантиметровим шаром ґрунту і не забувають протягом сезону їх поливати. Наступної весни секатором відокремте вкорінені відсадки від материнської рослини і пересадіть їх на постійне місце – за два роки з кожного відсадка розвинеться повноцінний кущик жимолості.

    Розмноження жимолості поділом куща

    Рано восени або навесні, до початку набрякання бруньок жимолость, що досягла шести років, викопують і за допомогою секатора або, якщо знадобиться, пилки розділяють кущ на кілька частин. Ретельно продезинфікувавши зрізи, кущики розсаджують на нові місця. Якщо ви візьметеся ділити занадто дорослий кущ, це може привести до плачевного результату – рослина загине.

    Як бачите, посадка і розмноження жимолості, а також догляд за нею не є складними або особливо трудомісткими процедурами. Мабуть, тому так швидко зростає серед садівників популярність цієї культури.

    Хвороби жимолості та їхнє лікування

    Жимолость стійка до хвороб, проте іноді уражається захворюваннями, серед яких можна назвати червонувато-оливкову плямистість, борошнисту росу, туберкуляріоз, або всихання гілок, почорніння гілок – ці хвороби викликаються грибковою інфекцією. Кожна грибкова хвороба має свою симптоматику: від одних грибків жимолость засихає, її пагони буріють або чорніють, від інших жимолость жовтіє і обсипається завчасно. У рідкісних випадках жимолость вражає рак, а також вірусні хвороби – крапчастість листя і мозаїка-різуха. Проти вірусів ліків ще немає, а от грибні хвороби лікують такими фунгіцидами, як бордоська суміш, колоїдна сірка, Скор, оксихлорид міді та інші. Не чекайте, коли на кущі жимолості з’явиться якась хвороба, вживайте превентивних заходів, щоб не допустити цього у принципі – проводьте профілактичну обробку кущів фунгіцидами ранньою весною, перед початком активного зростання, і пізньою осінню, перед зимівлею, і тоді вам не доведеться з відчаєм констатувати, що жимолость засохла або почорніла від невідомої хвороби.

    Шкідники жимолості і боротьба з ними

    Загалом жимолость до шкідників і хвороб стійка, але іноді і їй доводиться потерпати від навали тих чи інших шкідників. Вченими виявлено 37 шкідників, що харчуються листям жимолості, і один, який живиться її ягодами – гусениця жимолостевої пальцекрилки пошкоджує плід у час його дозрівання, від чого він завчасно синіє, потім сохне й опадає. Решта шкідників – жимолостева, верхівково-жимолостева і жимолостево-ялинова попелиці, жимолостеві мінери, жимолостеві смугастий трач, акацієва, яблунева комоподібна і вербова несправжня щитівка, трояндова листовійка, жимолостева міль-пістрянка і жимолостевий кліщ – пошкоджують листя жимолості, обплутуючи його павутинням. Проти листогризучих шкідників використовують препарати Інта-Вір, Елексар або Децис, а проти сисних комах жимолость обробляють Рогором, Актеліком, Конфідором та іншими препаратами подібної дії.

    Сорти жимолості

    Їстівна жимолость відрізняється від неїстівної кольором ягід – у їстівних видів ягоди темно-синього кольору із сизим нальотом. З їстівних видів жимолості у культурі вирощуються алтайська, блакитна, камчатська та їстівна, або жимолость Турчанінова. Кожен із цих видів був у тій чи іншій мірі використаний для виведення нових сортів. Їстівні сорти жимолості поділяються за термінами дозрівання на:

    • ранньостиглі, що дозрівають до середини червня (Блакитне Веретено, Принцеса Діана, Роксана, Гжельська Рання);
    • середньостиглі, що починають плодоносити з третьої декади червня (Омега, Попелюшка, Сувенір, Шахиня);
    • пізньостиглі, ягоди яких достигають в останній тиждень червня (Зимородок, Ласунка, Німфа, Раменська).

    Залежно від розмірів куща жимолості поділяються на:

    • низькорослі – ті, що не перевищують півтора метра – до таких належать сорти Сувенір, Ласунка, Омега, Камчадалка;
    • середньорослі, що досягають двометрової висоти, представлені сортами Зимородок, Попелюшка, Шахиня, Куминівка;
    • високі – вище двох метрів, серед яких сорти Блакитне Веретено, Німфа і Фортуна.

    Але більша частина садівників воліє поділяти сорти жимолості на солодкі, врожайні і великоплідні. Якщо вас цікавлять сорти, що дають високі врожаї, вам підійдуть Принцеса Діана, Німфа, Маша, Сувенір і Консервна. Для любителів великих ягід, у смаку яких солодкість переважає над кислотою, інтерес становлять Троє друзів, Захват, Дочка Велетня, Німфа, Дельфін, Пам’яті Куминова, Югана. Тим, хто полюбляє ягоди з кислинкою і суничним присмаком, можна вирощувати Камчадалку, Попелюшку, Синичку і Роксану. Присмак лохини має Сибірячка. А такі сорти, як Німфа, Омега і та ж Сибірячка, добре зарекомендували себе тим, що не обсипаються з куща при дозріванні.

    Пропонуємо вашій увазі опис сортів жимолості, найбільш часто згадуваних у розділі:

    • Принцеса Діана – кущ до 2 м заввишки, крона овальна, пагони голі, подовжене листя з округлою вершиною яскраво-зеленого кольору. Плоди великі, циліндричної форми, завдовжки до 4 см і діаметром до 1 см. Поверхня плоду слабо горбиста, смак десертний, солодко-кислий, приємний;
    • Шахиня – кущ заввишки до 180 см, крона конічної форми, листя тонке, темно-зеленого кольору. Цей сорт добре використовувати для декоративного озеленення. Плоди подовжено-циліндричні з «обрубаною» верхівкою за широким «блюдцем». Шкірочка ніжна, смак солодко-кислий;
    • Німфа – сильнорослий кущ з овальною розлогою кроною. Пагони опушені, велике овальне листя з гострою вершиною темно-зеленого кольору. Плід має форму широкого веретена, у деяких ягід вигнутого, шкірка тонка, смак кисло-солодкий, злегка терпкий;
    • Сувенір – кущ заввишки до півтора метра з овальною густою кроною, прямі пагони слабко опушені, листя овальне, темно-зелене, плоди подовжено-циліндричні з овальною основою і злегка загостреною верхівкою, смак кисло-солодкий.

    Властивості жимолості – користь і шкода

    Корисні властивості жимолості

    Чим корисна жимолость? У плодах жимолості містяться цукри (галактоза, сахароза, глюкоза і фруктоза), органічні кислоти (щавлева, бурштинова, лимонна і яблучна), провітамін А, вітамін С, вітаміни В1, В2, В9, мікроелементи (калій, магній, залізо, кремній, кальцій, фосфор, натрій, йод, цинк і мідь), а також пектини та дубильні речовини. У зв’язку з цим ягоди жимолості здатні підвищувати шлункову секрецію і підсилюють травну властивість шлункового соку. Мають вони жовчогінну, сечогінну, антицинготну, загальнозміцнюючу, в’яжучу, проносну, протигрибкову, противірусну, антиоксидантну та антибактеріальну дію.

    Народні цілителі використовують їх при лікуванні хвороб шлунка, проносів і запорів, гіпертонії, анемії, а також із лікувально-профілактичною метою, як жарознижувальний, судиннозміцнюючий і полівітамінний засіб при серцево-судинних захворюваннях. Сік ягід жимолості виводить лишаї, відвар ягід очищає очі, знімає больові відчуття в роті і горлі. Користь жимолості не тільки в її їстівних ягодах – корисні і неїстівні види рослини, такі, як жимолость капріфоль.

    Наприклад, відваром з її гілок лікують нирки, підвищують апетит в ослаблених затяжною хворобою людей, миють голову для зміцнення коренів волосся. Тибетські цілителі застосовують препарати з кори жимолості як болезаспокійливий засіб при головному болі і суглобовому ревматизмі. Відваром кори і гілок жимолості лікують водянку. Екстракт жимолості, що має відлущуючу дію, застосовується при лікуванні екземи. Вітаміни, поліфеноли, глікозиди, таніни і катехіни, що містяться в рослині, роблять жимолость не просто корисним, а іноді просто необхідним цілющим засобом.

    Жимолость – протипокази

    Їстівні види жимолості не мають протипоказань, однак при переїданні її плодів можуть виникати розлад шлунку і м’язові спазми, а також висип на шкірі. Будь-який корисний продукт при надмірному споживанні може стати небезпечним, і жимолость у цьому не виняток. Ось і вся шкода жимолості, якої варто побоюватися.

    Неїстівні види жимолості теж цілющі, але якщо ви не знаєте, як приготувати з них відвар або екстракт, краще не намагайтеся це робити. І запам’ятайте: їсти можна тільки сині або чорні ягоди жимолості, а види з червоними і помаранчевими плодами отруйні!

    Жимолість: посадка та догляд, вибір саджанців та розмноження

    Жимолість ще рідкісна культура у садівництві. На відміну від інших ягідних чагарників, її активне одомашнення почалося нещодавно, у 1980-х роках.

    Жимолість як садова культура та її популярні сорти

    Це багаторічний чагарник з гнучкими стеблами великого сімейства жимолісних. У північній півкулі він з давнини відомий як дикоросла культура, що налічує понад 200 видів. В основному це види жимолості звичайної з червоними, помаранчевими, жовтими ягодами, які в народі називають вовчими і вважають отруйними. Але є один вид їстівної жимолості — з синіми ягодами. Приваблива невибагливість цього чагарника. Він може рости на бідних грунтах, майже не схильний до хвороб і шкідників, зимостійкий. Кучеряві або повзучі види жимолості часто розводять як декоративні садові рослини. Навесні вони покриваються великими квітами білого або світло-рожевого кольору. Слов’янська назва ягоди походить від поєднання слів «життя» та «молодість». Це підтверджується багатим складом плодів жимолості, насамперед наявністю селену – мікроелемента молодості та здоров’я. Ягоди містять Р-активні сполуки, вітаміни А, С, групи В, пектини, дубильні речовини, безліч мікроелементів. Велика група вчених досліджувала антиоксидантні властивості жимолості. Вони з’ясували, що культура містить речовини, які на клітинному рівні пригнічують переродження клітин, запобігають накопиченню токсичних сполук.

    Сорта жимолості

    • Довгоплідна. Врожайність від 1,5 до 2,4 кг. з куща. Має видовжено-плоскі великі плоди синього з сизим нальотом кольору. Смак без гіркоти. Ягоди використовують для варення, джему, соків.
    • “Синій птах”. Кущ розлогий з овальною кроною. Ягоди дрібні, темно-блакитні, овальні або бочкоподібні. Смак ніжний з чорничним присмаком.
    • «Синя скеля». Ягоди темно-сині, подовжені, з щільною м’якоттю.

    Поширені сорти середнього та пізнього дозрівання:

    • «Бакчарський велетень». Пристосований для північних регіонів. Плоди насиченого синього кольору, подовжено-циліндричні, до 3-4 см. завбільшки. Використовують переважно для свіжого вживання.
    • “Індиго джем” – канадський високоврожайний сорт. Ягоди чорно-фіолетові, овальні, рівні. Смак кисло-солодкий з терпкістю. Врожайність до 4–5 кг. з куща.

    Дуже цінна якість усіх сортів жимолості в тому, що вона дозріває раніше за інші ягоди в саду, коли потреба у вітамінах особливо актуальна.

    Як вибрати хороші саджанці жимолості?

    Жимолість – перехреснозапильна рослина, тому підвищується врожайність, якщо поряд ростуть 2-4 сорти. Саджанці вибирайте за такими критеріями:

    1. Вони мають бути дворічними.
    2. У кожному має бути 2-3 розгалуження від 30 до 40 см., а стебла гнучкі.
    3. Коренева система має бути розвиненою, без пошкоджень та сухих корінців.

    Якщо в хорошому саджанці таки є зламані стебла, їх слід видалити перед посадкою. Довге коріння теж вкорочують до 30 см.

    Правила посадки жимолості та догляду за саджанцями

    Де росте жимолість? Жимолість любить добре освітлені ділянки саду, захищені від сильних весняних протягів, бо її плоди дозрівають раніше суниці. Краще вибрати низинні ділянки саду. Жимолість зростає на суглинистих та супіщаних грунтах. Але якщо грунт кислий, то слід знизити кислотність додаванням крейди, доломітового борошна, деревної золи та вапняних матеріалів.

    Коли садити жимолість? Саджанці можна висаджувати навесні та восени. Весняна посадка незручна тим, що має бути дуже ранньою, ще до розкриття нирок. Наприклад, у травні висаджувати жимолість буде пізно, це вже період початку плодоношення. Найкращий час для посадки – з кінця вересня до середини жовтня.

    Як правильно посадити жимолість?

    Чагарник потрібно правильно посадити. Дотримуйтесь таких правил:

    1. Лунки викопуйте розміром 40х40х40 см. Відстань між ними – 1-2 м. залежно від розлогості кущів.
    2. Верхній живильний шар грунту відокреміть відразу, змішайте з перегноєм (1 відро), деревною золою (300 г.), подвійним суперфосфатом (500 г.), сульфатом натрію (30 г.). Склад помістіть на дно ямки горбком.
    3. Поверх горбка рівно розташуйте саджанець, розправте рівномірно його коріння.
    4. Засипайте коріння пухким грунтом, кореневу шию заглиблюйте не сильно, на 3-5 см.

    Грунт після посадки утрамбуйте, лунку пролийте 1 відром води. Щоб волога не випаровувалась, приствольне коло замульчуйте.

    Як доглядати за саджанцями жимолості?

    Чагарник вимагає помірного поливу, у посушливий час полив збільшуйте. Своєчасно видаляйте бур’яни біля кущів. Існують вимоги догляду за молодими насадженнями:

    • Протягом перших 3 років навесні кущі високо підгортайте. Після збирання врожаю обрізайте стебла, усувайте загущеність кущів. Через 2–3 роки видаляйте лише пошкоджені стебла.
    • З 3-го року починайте підгодовувати культуру. Навесні до розкриття нирок вносьте аміачну селітру (3 ч. л. на 1 м2).
    • Восени – органіку (гній з водою 1:4), а також суміш з деревної золи (100 г.), компосту (5 кг.), подвійного суперфосфату (2 ст. л.).

    Хвороби рідко вражають жимолість, але іноді з’являються грибкові інфекції. При цьому стебла чорніють, сохнуть, листя жовтіє і облітає раніше часу. Для боротьби з грибком застосовуйте фунгіцидні засоби.

    Розмноження жимолості

    Розмножують чагарник насінням, розподілом куща, відводками та живцями. Насінням розмножують жимолість селекціонери, щоб зберегти всі ознаки певного сорту.

    Молоді чагарники до 6 років можна розмножити поділом куща. Зі старими рослинами це складно, простіше зробити відведення: окремі стебла пригинають до землі, прикріплюють і присипають землею до укорінення, потім відокремлюють.

    Молоді пагони поточного року довжиною 10–15 см., у яких основа вже затверділа, середина залишалася гнучкою, а верхівка — трав’яниста, агрономи укоріняють у суміші торфу та піску 1:1. З дорослої рослини можна нарізати десятки живців, укоренити та отримати нові саджанці.

    Жимолість тільки недавно почала приживатися в садах. Своїми цінними якостями та раннім дозріванням плоди цієї культури вже завоювали інтерес садівників. Вибирайте найкращий сорт, дотримуйтесь умов вирощування і в саду скоро дозріє врожай.