Як діє Мотіліум під час блювання

0 Comments

Зміст:

Фармакодинаміка. Домперидон – антагоніст дофаміну, який має проти блювотні властивості подібно до метоклопраміду та деяких нейролептиків. Однак на відміну від цих лікарських засобів, домперидон має незначну проникність через гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону рідко супроводжується екстра пірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його проти блювотна дія, можливо, обумовлена поєднанням периферичної (гастро кінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у зоні гастрема. Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважну периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

випорожнення шлунка – вихід рідких та напівтвердих фракцій у здорових людей та твердих фракцій у хворих, у яких цей процес був уповільнений, та підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу у здорових людей. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 30 – 60 хв. Низька абсолютна біологічна доступність перорального домперидону (приблизно 15 %) обумовлена екстенсивним метаболізмом у стінці кишечнику та печінки.

Хоча у здорових людей біологічна доступність домперидону зростає при прийомі після їди, хворим зі скаргами шлунково-кишкового характеру слід приймати домперидон за 15 – 30 хв до їжі. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Біологічна доступність при пероральному прийомі препарату зменшується після попереднього прийому циметидину або натрію бікарбонату. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а площа під кривою (AUC) дещо збільшується.

При пероральному прийомі домперидон не акумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі через 90хв (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на день був майже таким же, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91 – 93 % зв’язується з білками плазми. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіо активним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію у мозку. У щурів невеликі кількості препарату потрапляють крізь плаценту. Концентрації домперидону у молоці матері, яка годує груддю у 4 рази нижчі, ніж відповідні концентрації у плазмі.

Шляхом гідроксилювання та N-де алкілування відбувається швидкий та екстенсивний обмін домперидону в печінці.

Дослідження метаболізму in vitro з діагностичним інгібітором показали, що CYP3A4 є головною формою цитохромів Р 450, які залучені до N-де алкілування, беручи до уваги, що CYP3A4 та CYP2Е 1 залучені до ароматичного гідроксилювання домперидону. Виведення з сечею та калом становить відповідно 31 та 66 відсотків від пероральної дози. Виділення препарату в незміненому виглядіі становить невеликий відсоток (10 % з калом та приблизно 1 % з сечею). Період напів виведення з плазми після прийому разової дози становить 7 – 9 год у здорових людей, але подовжений у хворих з тяжкою нирковою недостатністю.

Показання для застосування.

Комплекс диспептичних симптомів, що часто асоціюються з уповільненим випорожненням шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом, езофагітом:

  • епігастральне відчуття переповнення, відчуття здуття шлунка, біль у верхній частині черева;
  • відрижка, метеоризм;
  • нудота, блювання;
  • печія із закидом вмісту шлунка до рота або без такого.

Нудота і блювання функціонального, органічного, походження внаслідок прийому їжі, а також спричинені променевою або лікарською терапією. Специфічним показанням є нудота і блювання, спричинені агоністами дофаміну у випадку застосування при хворобі Паркінсона (такими, як L-допа, бромокриптин).

Спосіб застосування та дози.

Рекомендується Мотиліум® приймати перорально до їди. При прийомі препарату після їжі абсорбція дещо уповільнюється.

Дорослі: 10 мг (1 таблетка) 3 рази на добу за 15 – 30 хв. до їди і, у разі необхід-ності, перед сном.

При необхідності зазначену дозу можна подвоїти. Максимальна добова доза домперидону – 2,4 мг на кг маси тіла, але не більше 80 мг.

Дорослі: 20 мг (2 таблетки) 3 – 4 рази на добу до їди та перед сном. .

Діти старше 12 років: по 1 або 2 таблетки по 10 мг 3 – 4 рази на добу за 15 – 30 хв. до їди, у разі необхідності, перед сном але не більше 80 мг на добу.

Діти з 3 до 12 років: по 0,25-0,5 мг/кг 3 – 4 рази на добу за 15 – 30 хв. до їди. Максимальна добова доза 2,4 мг/кг (але не більше 80 мг на добу).

Немовлятам та дітям з масою тіла менше 35 кг рекомендується суспензія.

  • При нирковій недостатності рекомендується зменшення частоти приймання препарату.

Побічна дія зустрічається у поодиноких випадках; спостерігались окремі випадки спазмів кишечнику. Екстра пірамідні явища рідко спостерігаються у дітей і є винятком для дорослих; їх спонтанна та повна оборотність настає відразу після припинення лікування.

Мотиліум® може індукувати підвищення рівня пролактину в плазмі. У поодиноких випадках ця гіперпролактинемія може стимулювати такі нейроендокринні явища, як галакторея та гінекомастія та аменорея.

При недорозвиненому гематоенцефалічному бар’єрі (наприклад у дітей) або його порушеннях не можна повністю виключити можливість виникнення неврологічних побічних дій.

Вкрай рідко спостерігались алергічні реакції : шкірні висипання, свербіж шкіри.

Мотиліум® протипоказаний хворим з встановленою підвищеною чутливістю до препарату та його компонентів.

Не слід застосовувати Мотиліум®, якщо стимуляція рухової функції шлунка може бути небезпечною, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або перфорації кишечнику.

Мотиліум® протипоказаний також хворим з пролактин-секреторною пухлиною гіпофіза (пролактин омою).

Мотиліум® протипоказаний при одночасному прийомі пероральних форм кетоконазолу.

Симптоми: симптомами передозування можуть бути сонливість, дезорієнтація та екстра пірамідні реакції, особливо у дітей.

Лікування: у випадку передозування рекомендується застосування активованого вугілля та пильне спостереження за пацієнтом.

Антихолінергічні препарати, препарати для лікування паркінсонізму або антигістамінні препарати з антихолінергічними властивостями можуть бути ефективні для контролю за екстра пірамідними реакціями.

При спільному прийомі антацидних або анти секреторних препаратів їх слід приймати після їжі, а не до їжі, тобто їх не слід приймати одночасно з Мотилі умом®.

Таблетки Мотиліум® містять лактозцієнтами з непереносимістю лактози, галактоземією та порушеннями всмоктування глюкози/галактози.

Застосування при хворобах печінки: беручи до уваги високий рівень метаболізму домперидону в печінці, слід з обережністю призначати Мотиліум® хворим з печінковою недостатністю.

Застосування при захворюваннях нирок: у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (сироватковий креатинін > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) період напів виведення домперидону зростає з 7,4 до 20,8 год, але рівні препарату в плазмі були нижчими, ніж у здорових добровольців. Оскільки незначний відсоток препарату виводиться нирками у незміненому вигляді, то навряд чи необхідна корекція разової дози у хворих з нирковою недостатністю. Однак при повторному призначенні частота введення повинна бути знижена до одного або двох разів на добу залежно від тяжкості стану, і може виникнути необхідність зниження дози. При тривалій терапії хворі повинні перебувати під регулярним наглядом.

Застосування під час вагітності та лактації: Мотиліум® слід призначати під час вагітності тільки тоді, коли його застосування виправдано очікуваним терапевтичним ефектом та виключає ризик.

При застосуванні Мотиліуму® годувати груддю дитину не рекомендується, якщо тільки очікувана користь не виправдовує потенційний ризик.

Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою. Мотиліум® у терапевтичних дозах не впливає на розумову активність, здатність керувати автомобілем та працювати з технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Антихолінергічні препарати можуть нейтралізувати антидиспептичну дію Мотиліуму®.

Не слід приймати антацидні та анти секреторні препарати разом з Мотилі умом®, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо.

При спільному застосуванні з лікарськими засобами, які значною мірою пригнічують ці ферменти, може виникнути підвищення рівня домперидону в плазмі. При проведенні досліджень (на здорових добровольцях) взаємодії домперидону з кетоконазолом виявлено, що кетоконазол інгібує Р 450 3А 4-залежний первинний метаболізм домперидону, внаслідок чого досягається приблизно трикратне підвищення максимальної концентрації домперидону та AUC у фазі плато.

Приклади інгібіторів цитохрому Р 450 3А 4 також включають такі препарати:

протигрибкові препарати азолового ряду;
антибіотики з групи макролідів;
інгібітори ВІЛ-протеази;
нефазодон.

При одночасному застосуванні домперидону в дозі 10 мг 4 рази на день та кетоконазолу в дозі 200 мг двічі на день спостерігається подовження інтервалу QT на 10 – 20 мсек. При моно терапії домперидоном як в аналогічних дозуваннях, так і при прийомі добової дози у 160 мг (що у два рази вище максимально допустимої добової дози), не спостерігалось клінічно значимих змін інтервалу QT.

Дигоксин або парацетамол при одночасному прийомі домперидону не впливає на рівень цих препаратів у крові.

Мотиліум® може також поєднуватися з:

  • нейролептиками, дію яких він підсилює;
  • дофаміненергічними агоністами (бромокриптином, L-допою), небажані периферичні дії яких, такі як порушення травлення, нудота, блювання, він пригнічує без нейтралізації основних властивостей.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 15 до 30 °С в місці, недоступному для дітей.

Термін придатності – 5 років.

Умови відпуску. Без рецепта.

Упаковка. по 10 або 30 таблеток у блістері, по одному блістеру в картонній упаковці.

Виробник. «Янссен Фармацевтика Н. В.» Бельгія на заводі «Янссен-Сілаг С. А.» Франція; «Janssen Pharmaceutica N.V.» Belgium on the plant «Janssen-Cilag S. А.» France.

Янссен Фармацевтика Н. В., Турнхоусве 30, В-2340, Беерсе, Бельгія. Источник

Janssen Pharmaceutica N.V., Turnhoutsеweg 30, B-2340, Beerse, Belgium.

Мотиліум ® (Motilium) ATC-класифікація

допоміжні речовини: ядро таблетки: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль картопляний прежелатинізований; повідон; магнію стеарат; олія бавовняна гідрогенізована; натрію лаурилсульфат;

плівкова оболонка: гіпромелоза, натрію лаурилсульфат.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або злегка кремового кольору, з написом «JANSSEN» з одного боку та «М 10» з іншого.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при функціональних розладах з боку шлунково-кишкового тракту. Стимулятори перистальтики. Код АТХ A03F А03.

Фармакологічні властивості

Домперидон — антагоніст дофаміну з протиблювотними властивостями. Домперидон незначною мірою проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр. Застосування домперидону дуже рідко супроводжується екстрапірамідними побічними ефектами, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофіза. Його протиблювотна дія, можливо, зумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, що знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром у задній ділянці (area postrema). Дослідження на тваринах, а також низькі концентрації, що визначались у мозку, вказують на переважно периферичну дію домперидону на рецептори дофаміну.

Дослідження показали, що у людини при пероральному застосуванні домперидон підвищує тиск у нижніх відділах стравоходу, покращує антродуоденальну моторику та прискорює вивільнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.

Вплив на інтервал QT/QTc і електрофізіологію серця

Відповідно до міжнародних рекомендацій ICH-E14, ретельне дослідження інтервалу QT було проведено у здорових людей. Це дослідження було подвійним, плацебо- контрольованим, і його проводили з використанням рекомендованих і надтерапевтичних доз (10 і 20 мг 4 рази на добу). При одночасному прийомі 20 мг домперидону 4 рази на добу відзначалося подовження інтервалу QT на 3,4–5,9 мс протягом усього періоду спостереження і цей показник не перевищував 10 мс. Подовження QT, спостережуване в цьому дослідженні при застосуванні домперидону відповідно до рекомендованого дозування, не є клінічно значимим.

Ця відсутність клінічного значення підтверджується фармакокінетичними параметрами та даними щодо інтервалу QTc, отриманими у ході двох більш давніх досліджень, які включали 5-денне застосування 20 мг і 40 мг домперидону 4 рази на добу. ЕКГ записували перед дослідженням, на 5-й день через 1 годину (приблизно у tmax) після ранкової дози та через 3 дні. В обох дослідженнях не спостерігалося різниці між QTc після активного лікування та застосування плацебо. Таким чином, було зроблено висновок, що прийом домперидону у дозі 80 і 160 мг на добу не мав клінічно значущого впливу на QTc у здорових добровольців.

Домперидон швидко абсорбується при пероральному прийомі натще, максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 60 хвилин. Значення Cmax та AUC домперидону підвищувалися пропорційно дозі при діапазоні доз від 10 до 20 мг. Спостерігалося 2–3-разове накопичення домперидону (AUC) при повторному застосуванні чотири рази на добу (кожні 5 годин) протягом 4 днів. Низька абсолютна біодоступність перорального домперидону (приблизно 15%) зумовлена екстенсивним метаболізмом першого проходження у стінці кишечнику та в печінці. Хоча у здорових людей біодоступність домперидону збільшується при прийомі після їди, хворим зі скаргами шлунково-кишкового характеру слід приймати домперидон за 15–30 хвилин до їди. Знижена кислотність шлунка зменшує абсорбцію домперидону. Біодоступність при пероральному застосуванні знижується при одночасному прийомі циметидину та натрію бікарбонату. При пероральному прийомі препарату після їди максимальна абсорбція дещо уповільнюється, а AUC дещо підвищується.

При пероральному прийомі домперидон не кумулюється і не індукує власний обмін; максимальний рівень у плазмі через 90 хвилин (21 нг/мл) після двотижневого перорального прийому по 30 мг на добу був майже таким же, як після прийому першої дози (18 нг/мл). Домперидон на 91–93% зв’язується з білками плазми крові. Дослідження розподілу домперидону, що були проведені на тваринах за допомогою препарату, міченого радіоактивним ізотопом, показали його значний розподіл у тканинах, але низьку концентрацію в мозку. У тварин невеликі кількості препарату проникають крізь плаценту.

Домперидон швидко та екстенсивно метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичними інгібіторами показали, що CYP3A4 є головною формою цитохрому P450, залученою до N-деалкілування домперидону, а CYP3A4, CYP1A2 та CYP2E1 беруть участь у ароматичному гідроксилюванні домперидону.

Виведення із сечею та калом становить відповідно 31% та 66% пероральної дози. Виділення препарату в незміненому вигляді становить невеликий відсоток (10% з калом та приблизно 1% із сечею). Період напіввиведення з плазми крові після прийому разової дози становить 7–9 годин у здорових добровольців, але подовжується у хворих із тяжкою нирковою недостатністю.

Особливі групи пацієнтів.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з порушенням функції печінки помірного ступеня (7-9 балів за шкалою П’ю, клас В за класифікацією Чайлда – П’ю) AUC і Cmax домперидону були відповідно у 2,9 і 1,5 раза вищими, ніж у здорових добровольців. Вільна фракція підвищувалася на 25%, а кінцевий період напіввиведення подовжувався з 15 до 23 годин. У пацієнтів із порушенням функції печінки легкого ступеня спостерігалася дещо нижча експозиція, ніж у здорових добровольців, з огляду на Cmax і AUC, без змін у зв’язуванні з білками та кінцевому періоді напіввиведення. Застосування препарату пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня не досліджували. Мотиліум® протипоказаний пацієнтам з помірними або тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Протипоказання»).

Порушення функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (креатинін сироватки крові 2 ) період напіввиведення домперидону подовжується з 7,4 до 20,8 години, але плазмова концентрація препарату нижча, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Оскільки дуже невелика кількість препарату (приблизно 1%) виводиться нирками у незміненому вигляді, малоймовірно, що при одноразовому застосуванні пацієнтам із нирковою недостатністю буде потрібна корекція дози. Однак при повторному застосуванні частоту прийому потрібно знизити до 1–2 разів на добу залежно від тяжкості порушення, також може бути потрібно зменшити дозу.

Показання

Для полегшення симптомів нудоти та блювання.