Ломоносов Михайло Васильович

Михайло Васильович Ломоносов (рос. Михаил Васильевич Ломоносов; 1711–1765) — російський учений-натураліст, енциклопедист, хімік, фізик, географ, геолог. Поет, мовознавець, заклав основи сучасної російської мови.

Цитати [ ред. ]

• Дякуйте батьківщині своїми справами, доклади зусилля до доброї справи, зусилля пройде, добра справа залишиться, але, якщо з задоволенням будеш робити погане, то задоволення пройде, а погане залишиться [1] .
• Не бажаю бути блазнем ні в тих, хто вище мене, ні у самого Господа Бога, хіба що він позбавить мене розуму, яким сам і наділив [1] .
• Працюй невпинно і всього досягнеш [1] .
• Наука служить лише помічницею розуму в осягненні істинної суті речей. Практика і вчення слуги розуму, знаходять йому матеріал для роботи [1] .
• Хто пише незрозуміло, або сам не розбирається в тому, що пише, або намагається це приховати. Хто неясно викладає суть речей, той так їх собі і представляє [1] .
• З нестриманості в юності відбуваються хвороби в старості. Щоб не трапилися хвороби в старості, потрібно в юності уникати нестриманості [1] .
• Людина непрацююча у своєму неробстві схожа на застояну воду, від якої тільки затхлий запах та гниль і більше нічого [1] .

Про Ломоносова [ ред. ]

Ломоносов зрозумів сучасний стан мови, він зрозумів вимоги мови російської, сучасні відносини мови церковнослов’янської до мови російської і значення першої для останньої; він зрозумів це і нова мова з’явилася. Ломоносов розв’язав, нарешті, цю дивну суміш, визнавши за мовою нашою право перенестись самому у вищу сферу, очистив її від дивних слов’янізмів і звів їїв цю вищу область, постановивши її мовою, у якій можна виражати загальне; водночас він зрозумів повсякчасне значення мови церковнослов’янської для російської. Закінчилась суміш, відділились слов’янізми, що стикаються з простонародними висловами; назавжди вилучені церковнослов’янські форми, чужі для мови або, якщо не чужі, то такі, яких у мові вже не дуло. Вільна від цієї давньої домішки, від давніх домагань церковнослов’янські мови, внаслідок котрих вдиралася вона насильницько в мову російську, російська мова вільно здійнялася в нову сферу, у сферу загального. Велика справа сталася; мова змінилася. [2]

Михайло Ломоносов (1984-1986)

В голосовании могут принимать участие только зарегистрированные посетители сайта.

Если вы уже зарегистрированы – Войдите.

Вы хотите зарегистрироваться?

От недр своих – 1 | 1-я серия

Серия повествует о ранних годах Михайло и его юности, которую он провел в селе Холмогоры, что в Архангельской губернии.

От недр своих – 2 | 2-я серия

Ломоносов, который с младых лет отличался колоссальной тягой к новым знаниям и острым умом, решает уйти из отчего дома и уехать учиться в столицу.

От недр своих – 3 | 3-я серия

Большое впечатление производит на юношу посещение Соловецкого монастыря и беседы со старообрядцем Мошкарем. Стремление учиться приводит юношу в Москву. Впереди – Петербург и необыкновенная судьба.

Врата учёности – 1 | 4-я серия

Серия рассказывает о годах обучения Ломоносова в Петербурге.

Врата учёности – 2 | 5-я серия

Ломоносов уезжает учиться в Германию. Грызя гранит науки вдали от отчего дома, Ломоносов встречает свою любовь – Элизабет-Кристину Цильх, которая позже станет его супругой.

Врата учёности – 3 | 6-я серия

Вернувшись на родину, Ломоносов бросает все свои силы на развитие отечественной науки.

Во славу Отечества – 1 | 7-я серия

События происходят спустя 20 лет и рассказывают о последних годах жизни ученого, ставшего академиком и получившего мировую известность за свои научные открытия.

Во славу Отечества – 2 | 8-я серия

Продолжение эпизода “Во славу Отечества”.

Во славу Отечества – 3 | 9-я серия

Продолжение эпизода “Во славу Отечества”.

последнее обновление информации: 15.01.24