Що таке геологічний катаклізм

0 Comments

§ 38. Українські Карпати: фізико-географічне положення, геологічна будова, тектонічні структури та рельєф

Пригадайте: 1. Що таке природна країна? 2. Що таке пояс складчастості? 3. У яку геологічну еру та під час якої епохи горотворення сформувалися Карпатські гори? 4. Яку назву має найвища точка Українських Карпат?

Українські Карпати – один із наймальовничіших куточків нашої держави. Їх називають «зеленими», тому що майже всі їхні схили та округлі вершини вкриті густим лісом, оповитим легким серпанком. Безлісими є лише найвищі точки гір, на яких розкинулися яскраво-смарагдові луки – полонини. Здіймаються до неба буки, смереки, ялини. Між ними знаходять притулок неповторні тварини Карпат. Тут водиться більше ніж половина всіх відомих представників фауни України. На крутих карпатських скелях росте окраса гір – едельвейс. Квітка приносить щастя тому, хто її побачить. З глибоких розломів земної кори б’ють цілющі мінеральні води. З гір несуть чисту воду стрімкі річки, що, неначе посковзнувшись на вологому камінні, утворюють невисокі, але шумні водоспади. Чарівними перлинами Карпат є бездонні озера і так звані висячі болота.

Ось такі Українські Карпати, неповторна природа яких сформувалася під впливом багатьох чинників.

• Фізико-географічне положення. Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до західних частин України. На крайньому заході України розташована частина Східних Карпат, які називають Українськими, або Лісистими Карпатами. Протяжність гір сягає 270 км, ширина – 100-110 км.

Окрім власне гір, до складу гірської провінції Українських Карпат входять Передкарпатська височина та Закарпатська низовина. Разом з горами вони становлять близько 6 % площі України, а самі гори – 4 %.

Українські Карпати на сході межують із зоною широколистих лісів. Їхньою межею є долини річок Дністер і Прут.

• Геологічна будова і формування Карпат. Карпати – здебільшого молоді складчасті гори, які утворилися в кайнозойську еру, в епоху альпійського горотворення. Тому вони є частиною величезного Альпійсько-Гімалайського поясу складчастості, що виник унаслідок насування Африканської літосферної плити на Євразійську. Складені гори пухкими осадовими гірськими породами, які нашаровувалися на дні давнього моря, що вирувало на місці сучасних Карпат у мезозойську еру та в палеогеновому періоді кайнозою. Це пісковики, глинисті сланці, вапняки.

Горотворення в Карпатах не припинилося й нині. Гори і далі стрімко підіймаються – зі швидкістю понад 10 см/рік, відчуваючи поштовхи землетрусів силою до 7 балів. Високі темпи росту гір компенсуються значною інтенсивністю їхнього руйнування зовнішніми процесами. Тому, попри те, що Карпати – молоді гори, вони середньовисотні. Їхні вершини в основному округлі, згладжені, а схили порівняно пологі. На межі з Закарпатською низовиною в кайнозойську еру сформувалися глибокі розломи, які супроводжувалися виверженням вулканів. Про це свідчать магматичні гірські породи: туфи, андезити, базальти. У четвертинний льодовиковий період кайнозойської ери Карпати були вкриті льодовиками. Їхніми слідами є кари – заглиблення на схилах гір, виорані льодовиком. У деяких з них нині є озера. Збереглися й моренні вали.

• Тектонічні структури та корисні копалини. Тривалий розвиток земної кори у Карпатах вплинув на формування сучасних тектонічних структур. У будові Карпатської гірської країни можна виділити три великі тектонічні структури, які витягнуті паралельними смугами з північного заходу на південний. Це Передкарпатський крайовий прогин, Карпатська складчаста споруда та Закарпатська западина.

Передкарпатський крайовий прогин – глибока поздовжня западина на межі зі Східноєвропейською платформою, заповнена семикілометровим шаром осадових тонкошаруватих порід, які накопичувалися на дні давнього моря під час підняття Карпатських гір. У ньому чергуються пісковики, глини та мергелі. У цій товщі порід є поклади нафти, природного газу, калійних солей, самородної сірки. Відомі також мінеральні джерела (Трускавець, Моршин).

Завдання: Пригадайте найбільші родовища та басейни зазначених корисних копалин. Поясніть їхнє походження на цій території.

Карпатська складчаста споруда має складну будову. Її утворюють дві системи опуклих складок – Зовнішня та Внутрішня, між якими лежить одна ввігнута складка – Центральна. Між складками пухких порід затиснутий Рахівський кристалічний масив. На межі з Закарпаттям тягнуться вулканічні структури – ланцюжок згаслих вулканів. Із ним пов’язані незначні поклади ртутних і поліметалевих руд.

Закарпатська западина являє собою неглибокий прогин, заповнений шаром осадових порід: піском, глиною, кухонною сіллю, бурим вугіллям. Є мінеральні джерела (Свалява). У середині кайнозойської ери западина зазнала розколів. На ній, у районі міста Берегова, виникли невисокі вулкани. З ними пов’язані родовища золота.

Мал. 166. Українські Карпати

• Рельєф: хребти Українських Карпат. Українські Карпати мають середні висоти. Простягання їхніх хребтів пов’язане з відповідними тектонічними структурами. Так, гірська область Українських Карпат об’єднує Передкарпатську підвищену рівнину, власне Карпати та Закарпатську низовину (мал. 166).

Передкарпатська підвищена рівнина має висоти 200-700 м. Простягається вузькою смугою до 30-45 км. Для її поверхні характерні горбисті рівнини.

Власне Карпати складені чотирма паралельними ланцюгами хребтів. На межі з Передкарпаттям на ширину 30-40 км тягнуться Зовнішні Карпати з пересічними висотами 900-1800 м. До їхнього складу входять гірські масиви, системи хребтів: Бескиди (мал. 167), Боргами, Покутсько-Буковинські Карпати.

Західніше, паралельно до Зовнішніх лежать низькі Вододільно-Верховинські Карпати. Їхні висоти коливаються в межах 750-1000 м. Основні частини хребта складає верховина – полого-хвилясті низькогірні малозаліснені місцевості. У минулому тут росли ялинові ліси, які вирубали люди. Верховина найгустіше заселена.

Мал. 167. Бескиди

Мал. 168. Чорногора

Далі на південний захід лежить найвищий із карпатських хребтів – Полонинсько-Чорногорські Карпати. Середні висоти становлять 1500 м, а найбільші перевищують 2000 м. Тут розташовані шість найвищих вершин України: Ребра (2007 м), Гутин Томнатик (2016 м), Петрос (2020 м), Піп-Іван (2022 м), Бребенескул (2032 м) і Говерла (2061 м). Говерла – найвища точка не лише України, а й усієї території Європи на схід від Карпат. Полонинсько-Чорногорські Карпати поперечними долинами розбиті на окремі масиви: Чорногора (мал. 168), Свидовець, Боржава, Красна та інші.

Найзахіднішим є Вулканічний хребет (мал. 169) із пересічними висотами 600-700 м. Ширина хребта – 8-20 км. Лавові потоки товщиною понад 1 км свідчать про активний вулканізм у доісторичні часи. Тут є багато старих зруйнованих кратерів – кальдер. Схили круті, важкодоступні. У наймальовничішому місці створено геологічний заказник «Зачарована долина». Річкові долини розділили хребет на низку масивів: Синяк, Маковиця, Вигорлат, Гутин, Великий Діл та інші.

Мал. 169. Вулканічний хребет

Мал. 170. Рахівсько-Чивчинські гори

Перпендикулярно до чотирьох паралельних карпатських хребтів неподалік від кордону з Румунією тягнуться Рахівсько-Чивчинські гори (мал. 170), які називають Гуцульськими Альпами. Рельєф тут нетиповий для Карпат. До відміток 1500-1950 м здіймаються гори зі шпилястими вершинами, складеними з давніх магматичних порід. Гори важкодоступні. Тут є льодовикові кари та морена.

Закарпатська низовина являє собою плоску рівнину. Має невеликі абсолютні висоти – до 120 м. Тягнеться смугою у 22-35 км. Над її поверхнею здіймаються невисокі конуси згаслих вулканів із максимальною висотою 367 м.

Завдання: Проаналізувавши текст параграфа, знайдіть відповідність форм рельєфу тектонічним структурам Українських Карпат.

Перевір себе

  • 1. Схарактеризуйте фізико-географічне положення Українських Карпат.
  • 2. Якою за віком є Карпатська гірська країна? Поясніть, унаслідок яких процесів сформувалися Українські Карпати.
  • 3. Розкажіть, з яких гірських порід складені Українські Карпати. За яких умов вони сформувалися?
  • 4. Назвіть основні тектонічні структури в межах Українських Карпат і відповідні їм форми рельєфу.
  • 5. Перелічіть і покажіть на карті основні хребти Карпатських гір.
  • 6. Поміркуйте, чому Українські Карпати є молодими, але середньовисотними горами.
  • 7. Спробуйте пояснити, чому найдавніша частина Карпатських гір має зовнішній вигляд, найбільш типовий для молодих гір.

§ 14. Основні тектонічні структури на території України

Тектонічна будова території України. Невеликі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами, називають тектонічними структурами. Найбільшими тектонічними структурами Землі є великі літосферні плити, які постійно рухаються. Відповідно рухається й верхня частина літосфери — земна кора. Такі рухи земної кори називають тектонічними. Вони бувають вертикальні (підняття, опускання) та горизонтальні (насування, підсування, стиснення). Швидкість тектонічних рухів невелика — вона не перевищує кількох десятків міліметрів на рік. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка.

У межах сучасної України територія суходолу представлена материковим типом земної кори, територія Чорноморського басейну — океанічним типом земної кори.

  • Пригадайте, чим материкова земна кора відрізняється від океанічної.

Материковий тип земної кори складається з відносно стійких ділянок — платформ і рухомих — складчастих поясів.

Карта «Тектонічна будова». На тектонічній карті зображена будова земної кори загалом або структура окремих її ділянок (наприклад, карта тектонічної будови України) (мал. 31). Також на тектонічній карті зазначено складчастості, під час яких сформувалися тектонічні структури. Ці тематичні карти складають на основі геологічних карт з використанням геофізичних даних про тектонічні структури. Кольорами, які визначені в легенді карти як умовні позначення, виділяють платформи, щити, плити, западини й райони гірської складчастості, їх межі, глибинні розломи.

На тектонічній карті часто позначають родовища корисних копалин, утворення яких пов’язано з геологічною й тектонічною будовою регіону. Зазвичай на тектонічній карті показано тип геологічної структури (платформа, складчаста споруда, щит, западина, прогин тощо) та вік її формування на певному орогенічному етапі історії Землі.

Наприкінці XX ст. завдяки використанню аеро- та космофотознімків виявлено нові тектонічні структури — кільцеві, або структури центрального типу. Частина з них відображена в геоморфологічній будові України. Тектонічні карти — основний матеріал для складання прогностичних карт корисних копалин.

Основні тектонічні структури на території України. Ви вже знаєте, що земна кора неоднорідна. На суходолі вона має три шари: осадовий (укритий м’якими породами осадового походження), під яким знаходиться щільний гранітний, а ще глибше — базальтовий. Під океанами й окраїнними морями в земній корі немає гранітного шару.

Мал. 31. Тектонічна карта України

Платформи. Платформа — велика відносно стійка вирівняна ділянка земної кори, яка характеризується двоярусною будовою: у нижньому ярусі (фундаменті) містяться тверді кристалічні породи, укриті переважно м’якими осадовими породами верхнього ярусу. Більша частина території України розміщена на південно-західній частині Східноєвропейської платформи, фундамент якої утворюють докембрійські кристалічні породи.

У межах платформи є ділянки, де кристалічні породи виходять на поверхню. Їх називають щитами. Великі ділянки платформи, укриті потужними шарами осадових порід (чохлами), називають плитами. Прогнуті й опущені ділянки земної кори називають западинами. Платформи, щити, плити, западини, складчасті області — складові тектонічної структури земної кори.

Великими тектонічними структурами на території України є Східноєвропейська платформа та дві складчасті області — Карпати й Кримські гори.

На Східноєвропейській платформі знаходяться Український щит, Волино-Подільська, Галицько-Волинська, Дніпровсько-Донецька, Причорноморська западини, Донецька складчаста споруда і Воронезький кристалічний масив. (Знайдіть їх на тектонічній карті).

Складчасті області — ділянки земної кори, у межах яких шари гірських порід зім’яті в складки. Складчасті області виражені в рельєфі горами.

Зв’язок рельєфу з тектонічними структурами. Основні форми рельєфу тісно пов’язані з тектонічною будовою території. Платформі відповідає рівнинний характер території, щитам — височини, плитам і западинам — низовини.

Український щит — найдавніша тектонічна структура Європи, розміщена в південно-західній частині Східноєвропейської платформи (мал. 32). Він займає майже половину території України (простягається від Рівненщини, через Житомирщину й Київщину аж до Азовського моря).

Довжина Українського щита становить понад 1000 км, ширина — від 100 до 200 км. Найвищі ділянки щита збігаються з Придніпровською та Приазовською височинами. У багатьох місцях кристалічні породи щита (граніти, гнейси, кварцити, діабази та ін.) виходять на поверхню.

  • За допомогою тектонічної карти атласу визначте, які ще тектонічні структури розташовані в межах Східноєвропейської платформи.

Волино-Подільська плита розташована на захід від Українського щита (мал. 33). Це складна ділянка земної кори. Вона розчленована на окремі блоки розломами, через які відбувалися виливи базальтів. На південному заході плита переходить у Галицько-Волинську западину. Глибина залягання кристалічного фундаменту западини сягає 7000 м.

Дніпровсько-Донецька западина лежить на північний схід від Українського щита. У рельєфі їй відповідає Придніпровська низовина. Западина заповнена відкладеннями, потужність яких становить 18-20 км.

Причорноморська западина знаходиться в межах південного схилу Східноєвропейської платформи. Вона заповнена відкладами різних періодів. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина.

Донецька складчаста область розташована на південному сході України. У рельєфі їй відповідає Донецька височина.

На території України знаходяться ще дві платформи — Західноєвропейська та Скіфська.

Західноєвропейська платформа розташована між Східноєвропейською платформою та Українськими Карпатами. Їй відповідають височина Розточчя та рівнина Малого Полісся. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Кримського півострова, північний шельф Чорного моря та більшу частину дна Азовського моря. Це порівняно молода геологічна структура.

Карпатська складчаста область утворилася в альпійську епоху гороутворення. Їй відповідає гірська система Карпат.

Кримська складчаста область також утворилася в альпійську епоху гороутворення. У рельєфі їй відповідають Кримські гори.

Мал. 32. Український щит

Мал. 33. Волино-Подільська плита

  • Проаналізуйте тектонічну карту атласу й геохронологічну таблицю (с. 64-65). Визначте, у який геологічний період активізувалася Карпатська складчаста область.

Висновки

  • Основними тектонічними структурами є складчасті пояси (відносно рухомі ділянки) і платформи (відносно стійкі ділянки) земної кори.
  • Розміщення основних тектонічних структур зображене на тектонічних картах.
  • Великими тектонічними структурами на території України є Східноєвропейська платформа та дві складчасті області — Карпати й Кримські гори.

Основні терміни й поняття

Западини — окремі прогнуті й опущені ділянки земної кори.

Область складчастості — ділянка земної кори, у межах якої шари гірських порід зім’яті в складки.

Платформа — велика малорухома, стійка, зазвичай рівнинна ділянка земної кори, яка характеризується двоярусною будовою: у нижньому ярусі (фундаменті) містяться тверді кристалічні породи, укриті переважно м’якими осадовими породами верхнього ярусу.

Плити — великі частини платформи, укриті потужними шарами осадових порід (чохлами).

Тектонічні структури — невеликі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами.

Щит — піднята ділянка платформи, де на поверхню виходять кристалічні породи.

Запитання та завдання

  • 1. Що зображують на тектонічній і геологічній картах?
  • 2. Розгляньте тектонічну карту України й з’ясуйте, які основні тектонічні структури знаходяться на території України.
  • 3. Поясніть, чому для складання прогностичних карт корисних копалин використовують тектонічні карти.
  • 4. Що вивчає наука геологія?
  • 5. У межах яких тектонічних структур розташована ваша місцевість?
  • 6. Заповніть у зошиті таблицю.

Тектонічна структура

Форма рельєфу

  • 7. Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте презентацію (повідомлення) про вплив геологічної та тектонічної будови земної поверхні на життя людини та її господарську діяльність.
  • 8. Населення яких територій України зазнає найбільше впливу стихійних геологічних процесів?

Дослідження

Підготуйте повідомлення про геологічні дослідження території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір).

Це цікаво

Мал. 34. Китайгородське відслонення

  • На крутих скелястих берегах Дністра та його лівих приток на Поділлі є два унікальні відслонення, які мають світове значення: поблизу с. Китайгорода (Хмельницька область) видно відклади протерозою, кембрію, ордовику, силуру, крейди, а біля с. Трубчина (Тернопільська область) — силуру й девону. Китайгородське відслонення — геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення на південно-західній околиці с. Китайгорода Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (мал. 34).
  • Дністровський каньйон — це «підручник» із геології з реальними ілюстраціями. Тут знаходяться відомі в усьому світі відслонення (с. Стінка Бучацького і с. Трубчин Борщівського районів Тернопільської області) з давніми скам’янілими рештками флори й фауни, яким майже 500 млн років. Цікавими є травертинові скелі — надзвичайно красиві порівняно молоді геологічні утворення з таємничими печерами й гротами. Дністровський каньйон — одне із 7 природних чудес України (мал. 35).

Мал. 35. Дністровський каньйон

Готуємося до наступного уроку

Пригадайте, що таке рельєф. Назвіть чинники, які беруть участь у його формуванні.

8.6: Розуміння геологічного часу

Використовуючи концепцію «весь геологічний час стиснутий до одного року», визначте геологічну дату, еквівалентну вашому дню народження. Спочатку перейдіть до Калькулятор числа року, щоб дізнатися, в який день року ваша дата народження. Потім розділіть це число на 365 і помножте це число на 4570, щоб визначити час (у мільйоні з початку геологічного часу). Нарешті відніміть це число від 4,570, щоб визначити дату з сьогодення. Наприклад, День дурня (1 квітня) – це 91 день року: 91/365 = 0,2493. 0,2493 х 4,570 = 1,139 млн років від початку часу, а 4,570 — 1,193 = 3,377 Ма – геологічна дата. Нарешті, перейдіть на веб-сайт Фонду глобальної спільноти «Прогулянка часом», щоб дізнатися, що відбувається у ваш день. Найближча дата до 3 377 Ма – 3400 Ма. Бактерії правили світом на рівні 3,400 Ма, і йде дискусія про їхній спосіб життя. Див Додаток 3 для вправ 8.5 відповіді.

  1. Дані про зміну клімату від Інституту космічних досліджень імені Годдарда НАСА: http://data.giss.nasa.gov/gistemp/tabledata_v3/GLB.Ts.txt↑
  2. http://science.nationalgeographic.com/science/prehistoric-world/↑