Чому гниють бутони у ірисів

0 Comments

Зміст:

Ірисова муха: чим обробити квіти для профілактики, фото, засоби для обприскування

Один з поширених шкідників ірисів – ірисова муха, яка завдає квітам серйозної шкоди. Як захиститися від цього шкідника і запобігти його появі?

Іриси вважаються невибагливими рослинами, але іноді уражаються хворобами і шкідниками. Починати боротьбу з ними потрібно відразу ж після появи перших ознак, інакше діяльність патогенних мікроорганізмів і комах може призвести до загибелі насаджень.

Один із найбільш поширених шкідників культури – ірисова муха, яка паразитує на квітконосах, і завдають їм серйозної шкоди. Впоратися з цим комахам досить складно, але при своєчасному лікуванні від нього можна позбутися назавжди і врятувати посадки.

Як виглядає ірисова муха

Ірисова муха або ірисова квіткарка – паразит з теплих країв, який з’явився в наших широтах порівняно недавно. Кілька десятиліть тому садівники не знали про нього, але через потепління клімату поголів’я комах збільшилася.

За зовнішнім виглядом ірисова муха практично не відрізняється від звичайних мух, але на тілі у неї є золотисті плями. Зимує комаха в грунті, а проявляє активність на початку весни, коли останні заморозки залишаються позаду.

Перед спарюванням мухи харчуються молодими бутонами ірисів, а згодом відкладають у них яйця, з яких з’являються личинки і починають поїдати тканини квітів. З бутонів комахи падають на землю, де заляльковуються на зиму, а в наступному сезоні з них виростає нове покоління шкідників.

Іриси: опис вирощування, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 травня 2014 🕒 12 хвилин 👀 200014 разів 💬 8 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за ірисами
  • Квіти іриси – опис
  • Вирощування ірису – особливості
  • Посадка ірисів
    • Коли і куди саджати іриси
    • Посадка ірисів навесні
    • Посадка ірисів восени
    • Як доглядати за ірисами в саду
    • Хвороби та шкідники ірисів
    • Бородаті іриси
    • Ірис німецький
    • Небородаті іриси
    • Ірис сибірський
    • Ірис японський
    • Ірис спурія
    • Ірис болотний
    • Коментарі

    Іриси – квіти з найбагатшою палітрою можливих відтінків, безперечні домінанти клумб та букетів в благодатну пору перетікання весни в літо…

    Головне, що потрібно знати квітникарю про іриси: квіти богині веселки Іриди люблять тепло та світло. Контроль вологи особливо важливий в період бутонізації (поливаємо регулярно й рясно), в решту часу орієнтуємося на пересихання ґрунту біля коренів.

    • Як змусити іриси «розповзатися» по клумбі красиво?
    • Як і чому потрібно садити іриси «на пісок»?
    • Чим загрожує глибока посадка півників?
    • Як облагородити пожовклі після цвітіння кущики ірисів?

    Давайте розберемося разом.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за ірисами

    • Посадка: видові рослини – посівом насіння у відкритий ґрунт під зиму або після стратифікації посівного матеріалу навесні. Сортові – поділом кореневищ і висадкою діленок у ґрунт кожні 3-4 роки після цвітіння.
    • Цвітіння: з травня до середини літа.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло в першій половині дня.
    • Ґрунт: родючий, дренований, окультурений на глибину до 20 см, за складом – легкий або середній, нейтральний або слабколужний.
    • Полив: регулярний, достатній, у період бутонізації – рясний.
    • Підживлення: мінеральними комплексними добривами в рідкому вигляді до цвітіння. Під час цвітіння не підживлюють. Органіку не використовувати.
    • Розмноження: насіннєве, вегетативне (поділом кореневища).
    • Шкідники: гладіолусові трипси, совки, попелиці, кореневі лукові кліщі, лукові дзюрчалки, стеблова, сунична й галлова нематоди, слимаки, капустянки, дротяники, хрущі.
    • Хвороби: бактеріоз, сіра гниль, фузаріоз.

    Ірис (лат. Іris), або Півник – рід кореневищних багаторічників родини Півникові, або Ірисові (Iridaceae). Ростуть іриси всюди і налічують близько 700 видів усіляких форм і відтінків. У перекладі ірис означає «веселка». Так назвав квітку Гіппократ на честь Іриди, богині веселки. Легенда розповідає, що коли Прометей подарував людям вогонь, спалахнула веселка – так раділа природа. Радуга переливалася весь день, вечір і ніч, а коли темрява відступила і зійшло сонце, всі побачили, що на землі розцвіли дивовижні іриси – квіти, схожі на веселку. Флоренція (у перекладі – «квітуча») отримала свою назву від римлян за те, що поля навколо міста були усіяні ірисами. У культурі квітка ірис вже більше двох тисяч років. І вирощують їх не тільки як прикрасу садів, але і як цінну сировину для виробництва есенцій у парфумерній промисловості.

    Квіти іриси – опис

    Іриси – рослини кореневищні. На кореневищі росте шнуркоподібне або ниткоподібне коріння. Квітконоси (один або декілька) однорічні. Листя пласке, мечоподібне, тонке, дворядне, іноді лінійне, з восковим нальотом. Зібране воно віяловими пучками в основі квітконосу, стеблового листя майже немає. Квітки в ірисів поодинокі, інколи в невеликих суцвіттях, великі, часто запашні, відрізняються незвичайною витонченою формою і бувають забарвлені в найрізноманітніші кольори та їхні поєднання. У квітки шість пелюсток (насправді це частини оцвітини). Три зовнішні частки трохи вивернуті донизу, і вони за кольором зазвичай відрізняються від верхніх часток, які зростаються внизу й утворюють трубку. Цвітуть іриси з травня до липня, одночасно цвітуть дві-три квітки від одного до п’яти днів. Плід ірису – тригніздова коробочка.

    Вирощування ірису – особливості

    • По-перше, особливість ірисів у тому, що їхні кореневища розростаються горизонтально і часто оголюються, виходячи на поверхню. Тому іриси взимку потрібно обов’язково присипати землею і торфом, щоб вони не вимерзли. Навесні це покриття обережно прибирають.
    • По-друге, іриси люблять переміщуватися, і за один рік можуть змістити своє розташування вбік на кілька сантиметрів. Щоб ряди виглядали рівнішими, садити іриси слід віялом листя уздовж, а не поперек ряду.
    • По-третє, саджати ірис бородатий потрібно на пісок: на дно ямки насипають гіркою пісок і розправляють по ньому корінь ірису. При глибокій посадці ірис або пропаде, або не стане цвісти.
    • По-четверте, не підживлюйте іриси органічними добривами, вони цього не люблять. Найкращий вид підживлення – мінеральні добрива в рідкому вигляді.

    Посадка ірисів

    Коли і куди саджати іриси

    Існує загальновизнана думка, що іриси потрібно ділити й пересаджувати відразу після цвітіння, щоб вони встигли прийнятися до зими. Але якщо у ваших краях осінь тепла і довга, можете з пересадкою не поспішати. Взагалі-то іриси можна садити і навесні, і восени, і влітку після цвітіння. Головне не забувати пересаджувати іриси кожні 3-4 роки, а сибірські іриси – хоча б раз на десять років, інакше вони вироджуються, розростаються і перестають цвісти.

    Висаджувати іриси бородаті треба на добре освітлених у першу половину дня, захищених від протягів схилах або височинах, щоб був відтік талих вод і гарний дренаж. Іриси болотні і сибірські, навпаки, полюбляють ґрунт вологий. Але й ті, й інші іриси люблять ґрунт багатий, і якщо земля на вашій ділянці не відповідає цій вимозі, внесіть навесні перед посадкою в ґрунт жирну садову землю або компост, підживіть її калійно-фосфорними добривами. Якщо ґрунт кислуватий, додайте доломітове борошно, крейду або деревну золу. Якщо на ділянці суглинок, додайте торфу і піску, якщо, навпаки, ділянка піщана, додайте глинистої землі. Для знезараження перед посадкою пролийте ділянку фунгіцидом і обробіть гербіцидами від можливих бур’янів.

    Не використовуйте для удобрення ділянки гній.

    Посадка ірисів навесні

    Посадка і догляд за ірисами вимагають певних знань, але не так багато зусиль, як це здається квітникарям-початківцям. Посадковий матеріал, якщо він зберігався зиму або був куплений в магазині, перед посадкою краще обробити такими стимуляторами росту, як Екогель або Циркон. Довге коріння слід акуратно підрізати, підгнилі місця видалити, а корінь для дезінфекції потримати 20 хвилин у розчині марганцівки. Посадка ірисів проводиться так: у неглибоку ямку насипають пагорбочком пісок, зверху укладають горизонтально кореневище бородатого ірису, розправляють коріння, засипають ґрунтом таким чином, щоб верхня частина кореневища залишалася над рівнем, і добре поливають. Якщо ви закопаєте все кореневище, то можете спровокувати його загнивання. Безбороді іриси, навпаки, потрібно заглибити на кілька сантиметрів і до того ж замульчувати для збереження вологи опалою хвоєю або торфом. Відстань між ірисами повинна бути не менше півметра.

    Посадка ірисів восени

    Іриси навесні висаджуються так само, як і восени, вірніше, пізнім літом, а саме після цвітіння. Зазвичай це відбувається з серпня до кінця вересня, хоча що раніше посадити, розсадити або пересадити іриси, то більше впевненості, що вони приживуться. Потрібно вилами викопати кущ ірису, розділити його на річні ланки з листяною лопаткою, акуратно вкоротити шнуркоподібне коріння, вирізати пошкоджені або підгнилі місця, продезінфікувати кілька годин у розчині марганцівки темно-рожевого кольору, потім 4-5 годин підсушити на сонці. Посадка ірисів здійснюється вже відомим вам способом. Відстань між низькорослими ірисами – 15 см, середньорослими – 20 см, високими – 50 см.

    Догляд за ірисами

    Як доглядати за ірисами в саду

    Любов до тепла і світла – головна особливість ірисів. Що стосується поливу, то суворо стежити за кількістю одержуваної рослинами вологи важливо саме у фазі бутонізації. У цей час полив повинен бути регулярним і достатнім. Взагалі ж поливати іриси потрібно тільки тоді, коли ґрунт біля коренів стане дуже сухим. Що стосується підживлення, то в більшості випадків достатнім буде удобрення ґрунту під час весняної підготовки ділянки. Але якщо ви вважаєте, що рослинам потрібне підживлення, то доречне воно у вигляді розчину фосфорно-калійних добрив, котрі вносяться під корінь під час зростання, але категорично не можна удобрювати іриси під час цвітіння.

    Боротися з бур’янами вам доведеться весь вегетаційний період. Прополювання проводять вручну, оскільки коренева система ірисів розвивається горизонтально та розташована дуже близько до поверхні, і ви можете випадково пошкодити її, працюючи сапкою. Зрідка таки потрібно розпушувати ґрунт, тільки робити це слід дуже обережно, намагаючись не пошкодити коріння. І ще: не лінуйтеся видаляти зів’ялі квіти, інакше вони можуть стати розсадником шкідників.

    Хвороби та шкідники ірисів

    Що витонченіший і строкатіший сорт ірису на клумбі, то вища ймовірність його ураження хворобами і шкідниками. Головною умовою здоров’я ваших рослин є дотримання всіх правил агротехніки виду. Крім того, необхідно стежити за «самопочуттям» ірисів весь вегетаційний період, аби вчасно побачити проблему і зуміти її усунути. Якщо рослина уражена фузаріозом чи іншим видом гнилі, зволікання смерті подібне: слід негайно видалити і знищити хворий екземпляр та обов’язково пролити інші іриси по корінню і під корінь двопроцентним розчином фундазолу. Використовуйте цей препарат і в якості профілактичної обробки кореневищ перед посадкою, тоді ризик захворювання знизиться. Як превентивний захід від плямистостей усіх видів застосовується обприскування ірисів однопроцентним розчином бордоської суміші.

    Зі шкідників найчастіше вражають іриси совки, виїдають основи квітконосів, в результаті чого ті жовтіють і гинуть. Щоб уникнути цієї проблеми, потрібно на початку вегетації двічі з тижневим інтервалом обприскати іриси десятивідсотковим розчином карбофосу.

    Нападають на іриси і гладіолусові трипси, від яких у листі рослин порушується фотосинтез, вони стають бурими і засихають. Бутони ірисів, уражені трипсами, робляться потворними і знебарвлюються. Особливо високий ризик зараження трипсами в посушливе літо. Усунути проблему можна за допомогою карбофоса, як і у випадку із совкою, або обприскуванням рослин процідженим десятиденним настоєм 400 г махорки з додаванням 40 г тертого господарського мила.

    Шкідниками ірисів можуть стати слимаки. Щоб позбутися їх, розкладіть між кущами ірисів мокрі ганчірки або листя лопуха, які слимаки використовують як укриття, потім зберіть їх разом зі слимаками і знищить. Існує й інший спосіб боротьби зі слимаками: в суху погоду рано-вранці або ввечері порозсипайте по ділянці гранульований метальдегід з розрахунку 30-40 г на 10 м 2 .

    Іриси після цвітіння

    Якщо ви не збираєтеся розсаджувати цього року ваші іриси, то найкраще після закінчення цвітіння буде зрізати квітконоси. Якщо починає жовтіти листя, можна обрізати жовтизну, зробивши кінчик листка напівкруглим – це виглядає дуже симпатично, і ваш ірис, як і раніше, прикрашатиме клумбу, а його кореневище буде набиратися поживних речовин для росту і цвітіння наступного року. Якщо осінь видасться тепла, іриси можуть зацвісти вдруге. Коли ж листя нарешті пожухне, обріжте його на висоті 10-15 см і спаліть, щоб знищити можливі яйця шкідників або збудники хвороб.

    Перед приходом холодів присипте оголене коріння ірисів землею, замульчуйте ділянку шаром піску або торфу товщиною 8-10 см. Якщо є ймовірність сильних або затяжних морозів, накрийте ділянку сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо ж зима буде сніжною, укриття ірисам не знадобиться.

    Зберігання ірисів

    Якщо ви купили або викопали кореневища ірисів бородатих восени і хочете зберегти їх до весни, найкраще місце для їх зберігання – холодне сухе приміщення. Складіть добре просушені корінці в коробку і винесіть на балкон або лоджію. Тільки треба попередньо загорнути кожен корінь у папір, тканину або пересипати їх у коробці сухою тирсою чи сухим же торфом.

    Усі інші види ірисів вологолюбні, тому найкращий спосіб зберегти корінь ірису до весни – це посадити його у вазон, попередньо обрізавши довгі корінці, продезінфікувавши його у неміцному розчині марганцівки і просушивши після цього. Корінець занурюють у землю не глибоко, злегка присипавши зверху землею. Навесні пророслий корінь разом із земляною грудкою висаджують у ґрунт.

    Види і сорти ірисів

    Бородаті іриси

    Кореневі іриси за формою квітки ботаніки поділяють на бородаті і небородаті. Бородаті іриси, названі так через волохаті волосинки на пелюстках, мають свою класифікацію (високі, середньорослі, бордюрні, стандартні середньорослі, дрібноквіткові середньорослі, зв’язуючі середньорослі, стандартні карликові, мініатюрні карликові, столові, арілбреди, аріли й арілбреди, неарілоподібні арілбреди, аріли й арілоподібні арілбреди). Але ця класифікація для вчених, для квітникарів-любителів усе це просто іриси бородаті різних розмірів.

    Ірис німецький

    У культурі існує сотні сортів високого бородатого ірису, який ще має назву ірис німецький. Ірис німецький – найпоширеніший вид ірису бородатого. Ось кілька популярних сортів, які прикрасять будь-який сад:

    • Baltic Sea – сильно гофровані іриси насичено блакитного кольору з синіми борідками;
    • Bewilderbest – гофровані кремово-бордово-червоні зі смугами та штрихами жовтого і білого кольору;
    • Acoma – небесно-блакитні / слонова кістка з лавандовою облямівкою, дуже популярний у американців.

    Небородаті іриси

    (узагальнююча назва умовна) включають наступні види: ірис сибірський, ірис японський, ірис спурія, ірис луїзіанський, ірис каліфорнійський, ірис болотний та інші іриси (видові та міжвидові). Про найпопулярніші в наших широтах види ми вам розповімо:

    Ірис сибірський

    чиє природне забарвлення варіюється від блакитного до темно-фіолетового, хоча сьогодні виведено вже близько 1000 сортів із різним забарвленням, наприклад, іриси білі Сноу Куїн; Imperial Opal висотою 80 см кольору рожевої лаванди, квітки до 10 см у діаметрі; ірис жовтий із білою облямівкою Беттз енд Шуга. Недолік тільки один – ірис сибірський позбавлений аромату;

    Ірис японський

    (він же ірис мечоподібний, він же ірис Кемпфлера) з орхідеєподібними великими квітками до 25 см у діаметрі, що не мають запаху. Японські селекціонери вивели багатопелюсткову і махрову садову форму ірису японського, яка називається хана-шобу. На жаль, цей вид неморозостійкий, тому квітникарям рекомендують сорти, виведені саме для наших широт: Nessa-No-Mai – фіолетовий із білим, квітки – до 23 см у діаметрі; Сольвейг – ніжний світло-бузковий ірис, Василь Алфьоров – немахровий ірис чорнильного кольору;

    На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера
    На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера
    На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера

    Ірис спурія

    дуже елегантний, схожий на цибулинний ірис ксифіум, але набагато більший. Крім того, ірис спурія морозостійкий і посухостійкий. З найкрасивіших: Lemon Touch – мереживний жовто-лимонний із більш темним золотим сигналом, високий – 1 м; Transfiguration – такий же високий ірис від темно-фіолетового до синьо-фіолетового кольору з бронзовим сигналом; Stella Irene – пурпурно-чорний із маленьким золотим сигналом, висота 90 см.

    Ірис болотний

    або ірис несправжньоаїровий. Цей вид стоїть окремо, оскільки дуже відрізняється від інших видів тим, що росте тільки у вологому ґрунті. У природі має квіти жовтих відтінків, у культурі ірис болотний використовується для декорування штучних водойм. Популярні сорти Golden Queen із квітками жовтого кольору, Flore Pleno – махровий сорт, Umkirch – квітки рожеві.

    За забарвленням сорти ірисів поділяються на:

    • одноколірні (однаковий колір усіх часток ірису);
    • двотонні (нижні і верхні частки різних відтінків одного кольору);
    • двоколірні (нижні частки одного кольору, верхні – іншого);
    • варієгата (нижні частки червоно-коричневі, верхні – жовті);
    • амена (верхня частина біла);
    • облямовані або пліката (контрастна облямівка або на нижніх частках, або на всіх);
    • переливчасті (плавний перехід з одного відтінку в інший).

    Іриси не цвітуть, у чому проблема і що робити

    Квітучі іриси, касатики або «півники» – це краса та вишуканість, неповторний аромат та різноманітна палітра фарб, стійкість та витривалість у будь-яких погодних умовах, мінімум проблем при вирощуванні. Ці квітучі багаторічники — порівняно безпроблемні культури, але для підтримки їхньої декоративності все ж таки потрібні певні умови. Щоб іриси не переставали радувати своїми квітами рік у рік, необхідно дотримуватися всіх правил посадки та догляду, не забувати про заходи профілактики. Ця стаття докладно розповість чому не цвітуть іриси і на клумбі росте одне листя, що робити і як вирішити цю проблему.

    Причини, чому не цвітуть іриси

    Період цвітіння ірисів триває близько трьох місяців – із травня до липня. Але буває так, що невибагливі та прості у догляді іриси не цвітуть, у рослини тільки одне листя. Щоб допомогти півням відновити цвітіння, необхідно точно встановити причину його відсутності. Найчастіше це відбувається через неправильну посадку та догляд, де кожен пункт має велике значення для повноцінного розвитку рослин. Тут важливо все – ділянка і грунт, глибина посадки та якість посадкового матеріалу, кількість поливів та підживлень, грамотне обрізання та захист від шкідників, а також багато іншого. Зупинимося на кожній причині докладніше.

    Неправильна посадка

    Найбільш поширеною причиною, чому не цвітуть іриси в саду, є неправильно обраний ділянку для клумби. Культури дуже люблять сонячне світло і повинні знаходитися під його освітленням більшу частину дня. Напівтінь не завадить розростанню клумби та швидкому зростанню рослин, але на появу квітів вона точно вплине негативно. Тільки на сонці можна отримати рясне та якісне цвітіння. При цьому ділянка повинна бути захищена від протягів та різких поривів вітру, а ґрунтові води повинні знаходитися якомога глибше від поверхні ґрунту. Не варто висаджувати рослини у низинах, де застоюється вода після дощу. Якщо іриси страждають від поганого освітлення через близькість високорослих рослин або будівель, які створюють тінь, необхідно провести пересадку півників на відкрите сонячне місце.

    Неякісний посадковий матеріал

    Наявність та якість цвітіння безпосередньо залежить від придбаного посадкового матеріалу. Купівлю цибулин необхідно здійснювати наприкінці зимового періоду. Оптимальний розмір посадкового матеріалу – від одного до п’яти сантиметрів у діаметрі. Навіть якщо цибулини знаходяться в упаковці, варто ретельно оглянути кожну з них і переконатися у високій якості товару. Кожен екземпляр повинен мати здоровий вигляд, без темних плям, ознак цвілі та гнили на поверхні. Вимоги до матеріалу – це розвинене кореневище, наявність квіткових бруньок, тверда структура та золотистий відтінок.

    Невідповідний ґрунт

    Читайте також: Герань обрізка для пишного цвітіння навесні і восени, схема Фото Відео

    Іриси не цвітимуть при високому рівні кислотності ґрунту. Якщо на обраній ділянці саме такий ґрунт, то варто внести до нього доломітове борошно, подрібнене на порошок шкаралупу яєць або деревну золу. Серед безлічі видів тільки сибірські іриси віддають перевагу місцям з трохи підкисленим грунтом. Для решти – це невідповідні умови для повноцінного росту та цвітіння. Негативні наслідки очікують і ті рослини, які посаджені на тяжкій глинистій ділянці. Для покращення якості такого грунту необхідно внести перегній, що перепрів, великий річковий пісок, деревну золу і суперфосфат.

    Рослина посаджена надто глибоко або надто дрібно

    Ще однією поширеною причиною, чому іриси не цвітуть на дачній ділянці – це неправильне заглиблення рослини. При правильній посадці корінці цибулини повинні бути в землі, а одна третина кореневої шийки – над поверхнею землі. При надмірному заглибленні необхідно розпушити ґрунт навколо рослини і акуратно зняти надлишковий верхній шар ґрунту, не виймаючи квітку. Якщо таку процедуру не вдається провести, то котика доведеться пересаджувати на нове місце. Занадто глибока посадка призводить до активного нарощування листя, при цьому формування квітконосів не відбувається. Висаджування посадкового матеріалу на недостатню глибину легко виправити підгортанням квіткових культур до потрібної висоти.

    Помилки при пересадці (поділі)

    Після закінчення цвітіння (приблизно через десять – п’ятнадцять днів) іриси можна розмножувати поділом кореневищ та пересаджувати на іншу ділянку. Перша помилка під час виконання цієї процедури – це пізня пересадка. Рослинам потрібно близько півтора місяця для вкорінення та адаптації на новому місці. Якщо справжні осінні холоди та заморозки настануть раніше, то коріння та нирки підмерзнуть, а касатики не цвітимуть і можливо навіть захворіють. Друга помилка – це неправильно виконаний поділ. Дуже важливо, щоб на кожній розділеній частині було не менше восьми – десяти справжніх листків. Якщо їхня кількість буде меншою, то в найближчі два роки цвітіння ірисів не настане.

    Порушено режим поливу

    Регулярний полив у помірних обсягах потрібний ірисам на трьох етапах:

    • протягом трьох – чотирьох тижнів після посадки,
    • у період формування квіткових бутонів та
    • при цвітінні.

    Частота поливів – три чи чотири рази на тиждень. В решту часу грунт зволожують тільки після висихання верхнього шару, обов’язково у вечірній час, коли сонце на заході сонця. Негативно позначається на здоров’я квітів надлишковий полив та відсутність вологи в період затяжної посухи. Зайва вода призводить до розвитку гнилей у кореневій частині та появи грибкових хвороб, а дефіцит поливної води – до зупинки росту та розвитку всієї рослини.

    Недолік поживних речовин

    Скручене і пожовкле листя, зупинка росту, квіткові бутони, що обпадають – все це говорить про нестачу поживних речовин. Дефіцит добрив – відсутність цвітіння. Підгодовувати культури необхідно кілька разів на сезон, починаючи з другого року життя. Перше підживлення має містити азот і калій. На кожен квадратний метр вносять по п’ятнадцять грамів сульфату калію та сечовини. Через п’ятнадцять – двадцять днів рослини удобрюють такою самою кількістю сечовини та суперфосфатом (близько тридцяти грамів). Ці два підживлення рекомендується вносити перед цвітінням, а після нього – іриси можна підтримати за допомогою мінерального комплексу чи органіки.

    Читайте також: Готуємо домашнє фруктове добриво для зимового підживлення кімнатних рослин

    Розростання кореневої системи

    Коренева система касатиків, що швидко розростається, призводить до тісноти на клумбі, особливо якщо рослини були висаджені з порушенням рекомендованого інтервалу. У результаті – у загущених посадках відчувається нестача світла та води, імунітет квітів слабшає, стебло розвивається повільно, цвітіння не настає, з’являються шкідники та захворювання. Вирішити цю проблему легко – рослини ділять та пересаджують. При посадці необхідно дотримуватись відстані між саджанцями – тридцять сантиметрів для низьких сортів та близько шістдесяти для високих екземплярів.

    Довідка! Для повноцінного щорічного цвітіння розподіл ірисів рекомендується проводити регулярно через кожні три – чотири роки.

    Іриси підмерзли взимку

    При виборі сорту для посадки необхідно враховувати пристосованість рослин до кліматичних умов. Наприклад, сибірські іриси заморозки переносять спокійно і укриття на зиму не потребують. Решта без додаткового утеплення на зимовий період підмерзнуть, і цвітіння не настане. Дуже важливо споруджувати укриття вчасно, оскільки надто ранні призведуть до випрівання кореневої частини, а пізні – до підмерзання квіткових бруньок. Оптимальна висота захисного шару, який може складатися з опалого листя, моху або лапника, не менше п’ятнадцяти – двадцяти сантиметрів. Виявити пошкоджене коріння можна, не викопуючи квітку із землі. Для цього верхній шар розпушують, промивають водою коріння та оглядають. При невеликих ураженнях проводиться часткове обрізання м’яких тканин та обробка деревної золою. У більш серйозних ситуаціях рослину повністю витягають із ґрунту.

    Занадто старі чи молоді кущі

    Молоді іриси протягом перших двох – трьох років після висаджування на відкритий ґрунт можуть активно розвиватися, але при цьому не цвісти. Потрібно набратися терпіння. Як тільки рослини зміцніють і адаптуються, вони обов’язково подарують свої розкішні суцвіття. Інша річ, якщо не цвітуть поважні культури, вік яких уже зовсім не молодий. Причина може бути у великій кількості молодого коріння, яке забирає на себе всі поживні речовини і сил на розвиток квіткових нирок вже не вистачає. Єдине правильне рішення у цій ситуації – це поділ кореневища та пересадка ділок.

    Неправильне обрізання

    Після закінчення цвітіння насамперед обрізають квітконоси та зів’ялі квітки. Листя залишають до повного висихання. Вони віддадуть цибулинам свої поживні речовини, які знадобляться для наступного сезону та для майбутнього цвітіння. Коли листя пожовкне і засохне, можна проводити масштабне обрізання куща, залишаючи над поверхнею землі стебло заввишки близько двох сантиметрів.

    Хвороби та шкідники

    Часто цвітінню перешкоджають шкідники, що з’явилися, або хвороби, що почалися – це совки, трипси, слимаки, капустянки, а також іржа, різні види плямистості, суха гниль. На початковій стадії їх виявлення культури ще можна врятувати і досягти цвітіння, а в занедбаних випадках кущі гинуть. Ці проблеми майже завжди починаються через неправильний догляд за рослинністю, тому не варто нехтувати заходами профілактики і весняними місяцями проводити обробку листя фунгіцидами (наприклад, «Фундазолом»). Також дуже важливим є регулярний візуальний огляд квітника та клумби.

    Читайте також: Чим підживити полуницю навесні для гарного врожаю Фото Відео

    Для лікування хвороб будуть потрібні препарати типу “Рідоміл Голд”, розчин хлорокису міді, “Фундазол”, а проти шкідників – “Актара”, “Фуфанон”, “Карбофос”, відвар полину, перцевий або тютюновий настій.

    Що робити і як допомогти ірисам пишно цвісти

    Для того, щоб іриси пишно зацвіли, необхідно створити всі сприятливі умови, а це цілий комплекс незамінних заходів. До нього входять: підготовка ґрунту, посадка на відкритій сонячній ділянці із встановленими інтервалами між рослинами та рекомендованим заглибленням цибулин, правильний полив, грамотне внесення добрив, своєчасне обрізання та пересадка, регулярне видалення бур’янів та розпушування ґрунту, підготовка до зимівлі.

    Якщо загниють бутони ірисів, у чому причина

    Визначити причину загнивання можна нехитрим способом – розламати бутон та подивитися, що в нього всередині. Якщо є личинки або черв’як – на квітнику з’явилася ірисова муха, якщо черв’яка немає – значить причина появи гнилі.

    За наявності шкідників рекомендується обрізати всі заражені квітки, знищити їх, а всі культури, що залишилися, обробити інсектицидом. На наступний рік, для профілактики, квітник обприскують повторно на початку вегетаційного періоду та на стадії формування бутонів. Рекомендується застосовувати такі препарати, як “Актеллік”, “Актора”, “Бі-58”.

    Гнила з’являється внаслідок надмірного зволоження. Це і неправильний поливний режим, і щільний глинистий ґрунт, і повністю покриті ґрунтом «спинки» кореневищ, і нестача поживних речовин. Рослини обробляють фунгіцидом, а потім під кожен кущик заривають по одній таблетці «Гліокладину». На початку наступного сезону для профілактики квіткові культури обприскують “Фітоспорином”.

    Не цвітуть бородатий ірис після пересадки, що робити

    При посадці бородатих ірисів слід залишати верхню частину кореневища лежить на поверхні грунту. Якщо кореневу частину злегка заглибили, то рослина витрачатиме сили не на підготовку до цвітіння, а на нарощування кореневища, щоб вона трохи піднялася над поверхнею землі. Необхідно прибрати невеликий шар ґрунту навколо рослини та підгодувати його будь-якою органікою (наприклад, коров’яком або курячим послідом).

    Квітники з ірисів на дачній ділянці

    Якщо правильно доглядати за ірисами, то своїм цвітінням вони прикрасять будь-яку дачну ділянку. Ці квіти чудово поєднуються з багатьма видами рослин та ефективно виділяються на їх тлі.

    Іриси, хости та лілійник

    Міксбордер іриси, троянди, лілійник

    Сибірські та бородаті іриси

    Тепер мої іриси не хворіють, цвітуть та радують.

    За відсутності цвітіння у ірисів важливо правильно визначити причину та вжити термінових заходів для його відновлення. І тоді елегантні квіти знову порадують своїми бутонами, що розпустилися.