Літієва лихоманка. Чи вдасться Зеленському залучити гроші Маска

У січні цього року в інтерв’ю ТСН заступник голови Офісу президента Ігор Жовква навіть заявив, що саме літієм Україна хоче зацікавити Ілона Маска, аби отримати інвестиції від одного з найбагатших підприємців планети.

“Можемо багато говорити про те, чому Ілону Маску могла б бути цікава Україна. Я назву тільки одну тему — літій. У нас є поклади літію, у нас є можливості, як цей літій виробляти й постачати”, – пояснив він.

Для чого потрібен літій?

Дуже ймовірно, що ви читаєте цей текст саме завдяки роботі літій-іонної батареї вашого смартфона або ноутбука, для виробництва якої використовують літій.

Літій-іонні батареї різного розміру є у планшетах, цифрових фотоапаратах, відеокамерах, електроінструментах, електрокарах і навіть у марсохода Curiosity.

Ще одна галузь, де активно використовують літій – скляна та керамічна промисловість.

Останніми роками попит на літій почав зростати завдяки бурхливому виробництву електрокарів, чиї акумулятори потребують набагато більше цього металу, ніж смартфони. Серед провідних виробників електрокарів – компанія Tesla Ілона Маска.

Автор фото, Getty Images

Петаліт – мінерал, з якого можна отримати літій

За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), якщо у 2014 році у світі було 400 тисяч електрокарів, то у докризовий 2019 рік їхня кількість сягнула 7,2 млн.

Хоча 2019 року електрокари складали лише 1% автопарку, вже до 2030 року IEA очікує зростання їхньої кількості до 140-245 млн.

В IEA кажуть, що електрокари допомагають знизити забруднення повітря і викиди парникових газів. Низка країн оголосила про наміри заборонити використання двигуна внутрішнього згоряння у найближчі 20-30 років. Ця політика сприяє попиту на електрокари.

Бум електрокарів уможливила еволюція літій-іонних акумуляторів – від запуску їхнього виробництва у 1991 році вченим вдалося суттєво вдосконалити їх, зменшити розміри та вартість.

Автор фото, Getty Images

Amitron – експериментальний електрокар 1967 року, який працював на двох літій-нікель-фторидних акумуляторах вагою по 34 кг та двох нікель-кадмієвих вагою по 11 кг. Він так і не потрапив у масове виробництво через високу вартість акумуляторів

У дослідженні для журналу Energy and Environmental Studies вчені Міка Циглер та Джессіка Транчик визначили, що за 30 років ціна літій-іонних акумуляторів зменшилася на 97%.

У березні 2021 року швейцарський інвестбанк UBS спрогнозував, що електрокари можуть досягнути цінового паритету з автівками на двигуні внутрішнього згоряння 2025 року, а доля електромобілів серед усіх проданих автомобілів може сягнути 20% у 2025 році і 50% у 2030 році.

“До 2040 року вже 100% частка електромобілів може стати реальністю. Користування автомобілем з двигуном внутрішнього згоряння може стати розкішшю”, – йдеться в прогнозі.

Ціна на акумулятори залишається ключовим фактором зниження затрат на електрокари, оскільки складає 25-40% вартості електромобіля.

Тож актуальність видобутку літію буде підвищуватися. UBS прогнозує зростання попиту на нього у кілька разів до 2030 року.

Автор фото, Getty Images

За розробку літій-іонних акумуляторів британські науковці Джон Гуденаф та Стенлі Віттінгем та японський науковець Акіра Йосіно отримали 2019 року Нобелівську премію з хімії

Де видобувають літій?

За даними Forbes, у світовому видобутку літію 2019 року домінували чотири країни – Австралія (52,9%), Чилі (21,5%), Китай (9,7%), Аргентина (8,3%).

Резерви літію розподілені інакше, і кожного року відбувається їхня переоцінка. Геологи зазвичай орієнтуються тут на дані Геологічної служби США.

Автор фото, Getty Images

Купи солі – побічного продукту при видобутку літію на солончаку Уюні у Болівії

Згідно з даними служби, станом на січень 2021 року світові поклади літію оцінюються у 86 млн тон. Більша їхня частина зосереджена у так званому “літієвому трикутнику” на перетині кордонів трьох держав Південної Америки – Болівії (21 млн тонн), Аргентини (19,3 млн тонн) та Чилі (9,6 млн тонн).

Найбільше покладів літію на солончаку Уюні у Болівії, який обожнюють туристи та фотографи зі всього світу.

Поклади у “літієвому трикутнику” видобувають відкритим способом – з літієвмісної ропи соляних озер.

Щоправда, те, що зручно та дешево для гірничих компаній, не добре для громадян у Чилі, які скаржилися іспаномовній службі BBC Mundo на надмірне використання підземних вод гірниками для виробничих цілей та чищення обладнання. Це призводить до зникнення рослинності та тварин.

Автор фото, Getty Images

Басейни для випаровувань на державному літієвому комплексі на солончаку Уюні у Болівії. Літій тут видобувають відкритим способом

Поза “літієвим трикутником” найбільші поклади мають США (7,9 млн тонн), Австралія (6,4 млн тонн) та Китай (5,1 млн тонн).

У Європі найбільші поклади зосереджені у Німеччині (2,7 млн тонн), Чехії (1,3 млн тонн) та Сербії (1,2 млн тонн)

України ж у цьому переліку немає. Чому?

Де в Україні літій?

В Україні є три родовища літію, розвідані у 1980-х роках геологами.

Йдеться про родовища у Кіровоградській області – Полохівське, розташоване неподалік міста Мала Виска, та Станковатське біля Добровеличківки (поширена інша назва – ділянка “Добра”), а також родовище Шевченківське у Великоновосілківському районі Донецької області.

Окрім того, під питанням наявність літію на ділянці “Крута Балка” у Запорізькій області.

Автор фото, Getty Images

Під землею у сільській місцевості біля міста Мала Виска та смт Добровеличківка у Кіровоградській області зосереджені основні поклади українського літію

Точні дані про об’єм покладів літію, так само як низки інших корисних копалин, ще 2005 року засекретила СБУ.

Проте цю інформацію мають деякі геологи, підприємці та держслужбовці.

“У 2018 році ми успішно затвердили запаси в державній комісії. Запаси родовища – близько 27 мільйонів тонн руди літієвої середнім вмістом понад 1%”, – розповів про запаси лише Полохівського родовища в коментарі Суспільне головний геолог компанії “Укрлітійвидобування” Богдан Слободян.

В інвестиційному атласі надрокористувача, виданому Держслужбою геології та надр (Держгеонадра), йде мова про 13,8 млн тонн літієвих руд різних категорій з вмістом оксиду літію в 1,5% на Шевченківському родовищі.

Загальні запаси українського літію в коментарі BBC News Україна завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин КНУ ім. Шевченка професор Володимир Михайлов оцінює так: “Мова йде про сотні тисяч тонн Li2O (оксиду літію. – Ред.) або про десятки мільйонів тонн руди з вмістом оксиду літію до 1% і більше”.

За його словами, розробка таких родовищ відкритим способом неможлива, тому потрібно витрачати гроші ще й на будівництво шахт.

Через це українські родовища літію поступаються південноамериканським.

“Руди наших родовищ представлені переважно петалітовими, чи сподумен-петалітовими різновидами, є важко збагачуваними (особливо петалітові), тому їм важко конкурувати з чудовими за якістю гідромінеральними рудами (ропою солених озер) південноамериканських родовищ”, – пояснює Володимир Михайлов.

Автор фото, Reuters

Зростання виробництва електрокарів стимулює попит на літій

Літій з українських родовищ підходить для виробництва літій-іонних акумуляторів, але собівартість його видобутку перевищує собівартість у Південній Америці.

Вартість повного циклу освоєння родовищ в Україні Володимир Михайлов оцінює у сотні мільйонів доларів. Водночас він не бачить екологічних ризиків внаслідок видобутку шахтним способом.

Чому український літій не видобувають

За 30 років незалежності видобуток українського літію так і не почався.

Володимир Михайлов каже, що крім більшої вартості видобутку у порівнянні з Південною Америкою, усі ці роки були ще два фактори, які зупиняли інвесторів.

“Занедбаний стан геологорозвідувальної галузі України, що унеможливлює об’єктивну оцінку цих родовищ і проведення їх дорозвідки. По друге, це відсутність прозорої і чіткої законодавчої бази, яка б захищала права інвесторів”, – пояснює науковець.

Він каже, що раніше іноземних інвесторів вже “неодноразово кидали на гроші” у гірничій галузі, а родовища переходили з одних рук в інші.

“Експлуатація цих ресурсів потребує значних коштів. Наші бізнесмени не готові своїм коштами ризикувати, а залучати кошті іноземних інвесторів родовища не готові, треба їх підготувати за міжнародними стандартами”, – пояснює геолог, директор “Геологічної сервісної компанії ГСК” Олексій Фалькович.

А чи є бажання в іноземних інвесторів?

Автор фото, Офіс президента

Заступник голови Офісу президента Ігор Жовква у січні припустив, що Україні вдасться зацікавити літієм Ілона Маска

Керівник українського представництва гірничої компанії Avellana Gold Андрій Смолін каже, що насправді ажіотажу навколо українського літію немає, та й попит на сам метал суттєво почав зростати лише з 2015 року.

“Літій достатньо поширений у світі метал, існує тисячі рудопроявів, щодо яких розвідку не проводили через відсутність попиту. Зараз попит з’явився, і в період 2015-2017 років понад десять проєктів отримали сотні мільйонів доларів фінансування. Перш за все, це Канада та Австралія”, – пояснює він.

Водночас, на думку пана Смоліна, без іноземних інвесторів Україні буде складно – через неможливість залучити фінансування для таких проєктів у банках.

“Міжнародні банки в Україні та, на жаль, державні банки, такі проєкти не фінансують. А чи багато в світі компаній, які коштом власного капіталу готові ризикнути профінансувати проєкт в Україні вартістю від 150 до 500 млн доларів?” – пояснює він.

Кому потрібні родовища?

Попри те, що для видобутку українського літію потрібні великі інвестиції, компаній, які хочуть цим займатися є. Історія українського літію наразі – це не про видобуток, а про роки судових процесів.

У квітні 2018 року журналісти Bihus.info провели розслідування і встановили, що у 2017-2018 роках три родовища літію в Україні потрапили під контроль наступних компаній: Шевченківське та ділянка “Добра” – компанії “Петро-Консалтинг”, а “Полохівське” – ТОВ “Укрлітійвидобування”.

У квітні 2020 року Офіс генпрокурора після кількох місяців судових баталій домігся у Верховному суді скасування спецдозволу на видобування літієвих руд Шевченківського родовища у Донецькій області, виданого компанії “Петро-Консалтинг”.

“Спецдозвіл товариство отримало у 2018 році без проведення аукціону”, – йдеться в повідомленні Офісу генпрокурора.

У відомстві зазначили, що виступають за видачу спецдозволів на видобування літію на конкурсних засадах, що дозволить залучити іноземних інвесторів.

А у березні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив скаргу Офісу генпрокурора щодо ділянки “Добра” у Кіровоградській області.

Автор фото, УНІАН

Керівник Держгеонадр Роман Опімах каже, що всі родовища літію, крім Полохівського, наразі “вакантні”

В інтерв’ю ExPro у березні 2021 року чинний керівник Державної служби геології та надр Роман Опімах заявив, що “Полохівське родовище заліцензоване ще з 2017 року, а інші об’єкти вакантні”.

“Щодо Шевченківського родовища і ділянки “Добра”, там є певні судові обмеження. І є ризик, що держава повинна буде віддати дозвіл на об’єкт поза аукціоном якійсь компанії. Ми вважаємо, що це неправильно”, – зазначив Опімах.

За його словами, навіть після ухвали Верховного суду компанія “Петро-Консалтинг” подала позов до Господарського суду. Після завершення судових питань щодо Шевченківського родовища проведуть аукціон, обіцяє Опімах.

Щодо родовища під контролем “Укрлітійвидобування” в керівника Держгеонадр застережень немає.

“Родовище (Полохівське. – Ред.) заліцензоване. Проведені всі геологічні дослідження, є розуміння, який проєкт має бути, скільки він коштує. Вони зараз шукають співінвестора та технологічного партнера для того, щоб продовжити роботи”, – повідомив Роман Опімах.

Представник “Укрлітійвидобування” Ігор Жолонківський в коментарі BBC News Україна повідомив, що на Полохівському родовищі поки триває етап геологічної дорозвідки.

“По шахті конкретних строків немає”, – зазначив він і підтвердив, що триває пошук інвесторів.

В інтерв’ю Суспільне у 2019 році інший представник “Укрлітійвидобування” обіцяв, що будівництво шахти дозволить створити 1 000 робочих місць з зарплатами понад 15 тисяч грн.

То чи вдасться залучити Маска?

Геолог Олексій Фалькович переконаний – якщо Україна хоче отримати користь від літію, їй треба діяти швидко.

“Наразі у світі готуються до розробки декілька десятків родовищ літію. Все треба робити швидко, якщо ми хочемо потрапити в тренд, коли будуть найвищі ціни”, – каже науковець.

Ціни на літій (на карбонат літію) нестабільні – 2018 року вони сягали $17 тисяч за тонну, а 2020 року середня ціна становила $8 тисяч.

На думку Олексія Фальковича, запуск багатьох родовищ у світі може призвести до падіння цін.

Припускає він і те, що вчені можуть придумати для електрокарів “щось якісніше, ніж літій-іонні батареї”.

На думку геолога, Україні варто докласти зусиль, щоб не просто продавати руду, а створити фабрику з виробництва карбонату літію або оксиду літію, варто залучити для цього технології з ЄС, США чи Азії.

“Це готовий продукт, який має свою ціну на ринку”, – пояснює він.

Автор фото, Getty Images

Чи будуть в Україні колись не тільки видобувати літій, але й виробляти літій-іонні акумулятори?

BBC News Україна 12 квітня відправила до Офісу президента запит з проханням пояснити, які заходи вживаються для залучення іноземних інвесторів, зокрема Ілона Маска, для видобутку літію. Проте відповіді досі немає.

Не вдалося отримати коментар і в керівника Держгеонадр Романа Опімаха.

Втім, пан Опімах виклав приблизний план дій в інтерв’ю консалтинговій компанії ExPro у березні.

“Добування літію буде здійснюватися шахтним методом. Після його вилучення необхідно буде будувати фабрику зі збагачення руди, це все буде коштувати близько $150-200 млн щонайменше. Все залежить від масштабу, може бути й більше. Такі проєкти потребують великих інвестицій, інвесторів такого розміру в Україні мало”, – повідомив він.

За його словами, в уряді хочуть, щоб Україна експортувала не лише сировину – тому йдеться не лише про видобування, очищення і збагачення руди, але й можливе виготовлення сплавів та виробництво акумуляторів.

Автор фото, Getty Images

У залученні інвесторів для цього відомство покладається на підписаний Зеленським у лютому закон “про інвестнянь”, який надає стимули іноземним інвесторам.

Водночас Опімах в інтерв’ю ExPro визнає, що початок видобутку літію може розпочатися через роки.

“Від моменту купівлі спецдозволу і до початку видобутку пройде мінімум 6-7 років. Це ризики. Тому, звичайно, інвестор зазвичай хоче, щоб держава показала, що вона зацікавлена в таких проєктах та надала підтримку в їх реалізації, а не просто продала спецдозвіл”, – заявив чиновник.

Щодо перспектив залучення інвестицій Маска BBC News Україна запитала також представника гірничої компанії Avellana Gold Андрія Смоліна.

На його думку, позитивним вже є те, що видобуток літію серйозно оцінюють у керівництві держави.

“Навколо літію, золота і титану дійсно можна вибудувати один з елементів національної стратегії розвитку економіки України”, – переконаний він.

На його думку, для залучення великих інвесторів потрібно створити якомога більше підприємств, які будуть працювати у виробничому ланцюжку – від видобутку руди, її збагачення, отримання карбонату, гідроксиду чи хлориду літію на гідрометалургійних підприємствах до електрохімічного виробництва, коли виробляють аноди та катоди, та виробництва літій-іонних акумуляторів.

Для створення такого ланцюжка потрібні й великі інвестиції, й підтримка держави.

“Але наявна ресурсна база в довгостроковій перспективі дає сенс говорити, що або Ілон Маск, або китайці мають аргументи для розвитку виробництва в Україні, і не тільки через запаси літію”, – впевнений Андрій Смолін.

Автор фото, Getty Images

Завод LG у польському Кобежице, де виробляють акумулятори (фото 2007 року). Польща не має великих запасів літію, але має чудовий інвестклімат та наближена до світових центрів автоіндустрії, тому інвестори обрали цю країну

А взагалі наявність великих покладів літію у країні навіть не обов’язкова для виробництва самих літій-іонних акумуляторів.

Це доводить приклад Польщі, де завод LG у Кобежице під Вроцлавом забезпечив країні одне з провідних місць у Європі з виробництва таких акумуляторів.

Власники планують ще розширити цей завод, щоб зробити його найбільшим подібним у світі.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Літій: чи допоможе український метал світовому ринку електрокарів?

Ціни на літій у світі постійно ростуть. Цей найлегший метал використовують у силікатній промисловості, створенні спеціальних сортів скла, покриття порцелянових виробів та все частіше – виготовленні літій-іонних акумуляторів.

Кількість останніх з кожним роком стрімко росте через застосування їх у виробництві електромобілів та інших електронних пристроїв. Запаси літію в досить значній кількості є і в Україні. Протягом останнього року дозволи на видобуток українського літію отримали дві компанії, але поки що Україна не видобуває жодного граму цього металу.

Те, що в Україні є літій було відомо давно. Розвідки проводилися ще за часів СРСР, видобуток не проводили.

Нині діють спеціальні дозволи на видобування літію у двох родовищах.

Перше, Шевченківське, розташоване у Донецькій області. Видобувати літієві руди тут дозволили компанії ТОВ «Петро-Консалтинг» у серпні 2018 року терміном на 20 років.

Карта запасів літію із офіційного сайту компанії «Держгеонадра»

Друге родовище на Кіровоградщині – Полохівське. Компанія ТОВ «Укрлітійвидобування» отримала дозвіл на видобування петалітових літієвих руд у квітні 2017 року.

У Держгеонадрах стверджують, що у Кіровоградській області з часу отримання спецдозволу компанія «Укрлітійвидобування» поки що не проводила жодних робіт із видобутку літію.

70% літію – в Південній Америці

Літій-іонні акумулятори використовують у створенні електрокарів, кількість яких швидко зростає у світі. Для зменшення викидів в атмосферу низка автомобільних компаній оголосила про поступовий перехід на виробництво автомобілів з електродвигунами.

Аналітики дослідницької фірми Industrial Minerals прогнозують збільшення попиту на літій в найближчі п’ять років у два-чотири рази: від 189 тисяч тонн в 2016 році до 400-600 тисяч тонн до 2021 року.

Сьогодні у світі найбільше цей метал видобувають у «літієвому трикутнику» Південної Америки, що охоплює території Чилі, Болівії та Аргентини. Тут отримують 70% світових запасів літію. Але цього не достатньо, тому гостро стоїть питання розширення ринку видобування.

В Україні діє закон «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року», який у 2011 році підписав тодішній президент Віктор Янукович.

«Перспективи створення власної мінерально-сировинної бази літію в Україні і перетворення країни з імпортера в експортера літієвої продукції достатньо високі. Освоєння інших полів рідкіснометальних пегматитів може привести до виявлення нових перспективних до освоєння родовищ», – зазначено в документі.

Однак з 2011 року ситуація з освоєнням літію особливо не змінилася – видобуток на досліджених ділянках не почався, а нових так і не освоїли.

Експерт із залучення інвестицій Костянтин Євтушенко, який кілька років тому прогнозував Україні велике майбутнє у видобутку літію, тепер має не такі оптимістичні прогнози:

Українські родовища досліджені в часи СРСР і потребують уточнень. Значні запаси розташовані біля лінії розмежування, куди інвестори неохоче вкладатимуть гроші

«Ми не можемо конкурувати з видобутком літію у світі. Українські родовища досліджені в часи СРСР і потребують уточнень. Саме добування достатньо шкідливе для довкілля, немає таких технологій, які будуть безпечні. Крім того, значні запаси розташовані біля лінії розмежування, куди інвестори неохоче вкладатимуть гроші», – каже Євтушенко.

Однак, на його думку, міжнародні інвестори можуть зацікавиться Україною через 5-10 років, коли запаси в інших країнах почнуть закінчуватися.

Скільки літію в Україні?

За словами Дмитра Кащука, виконавчого директора громадської організації «Наука.Розвідка.Видобування», який очолював Державну службу геології та надр України у 2014-2015 роках, нині до видобутку літію повноцінно не готова жодна ділянка з цією корисною копалиною.

Державна комісія із запасів корисних копалин СРСР у 1988 році розвідувала Шевченківське родовище і затвердила запаси за категорією С1 (запаси, які детально вивчені) та С2 (запаси, які оцінені попередньо).

На інших родовищах запаси або лише апробовані (Полохівське), або потенційні ділянки попередньо оцінені.

Кащук вважає, що для завершення розвідки літієвих родовищ в Україні у сучасних умовах потрібно близько трьох років з бюджетом на рівні 10-15 мільйонів доларів. Водночас, на думку експерта, перспективи видобутку літію великі.

А отримання металевого літію та його переробка зможе вивести нашу країну в групу передових країн енергетичного сектору

«Не кожній країні на долю випадають родовища літію. Україні в цьому плані пощастило, а отримання металевого літію та подальша більш глибока його переробка зможе вивести нашу країну в групу передових країн енергетичного сектору, тому що це потягне за собою технологічні та інвестиційні зміни», – зазначає Дмитро Кащук.

За оцінками колишнього голови Державної служби геології та надр, ресурсна база України по літію перевищує 500 тисяч тонн – але ці показники неофіційні.

Теперішнє керівництво Державної служби геології та надр про обсяги запасів літію не говорить, оскільки ця інформація належить до відомостей, що становлять державну таємницю.

В Україні існує наказ Служби безпеки України №440 «Про затвердження зводу відомостей, що становлять державну таємницю», де йдеться про засекреченість інформації про запаси літію.

Два розвідані українські родовища

Шевченківське родовище на Донеччині відкрила новомосковська гірничопрохідницька бригада «Південукргеологія» у 1982 році. Пошукові роботи провели у 1983-1986 роках, а попередню розвідку – у 1984-1988 роках. Ці дані зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами, який надала Держслужба геології та надр.

У 2017 році комунальне підприємство «Південукргеологія» виконала геолого-економічну переоцінку запасів та ресурсів родовища літію.

Всього при розвідці родовища пробурено 79 свердловин у 14 профілях загальним обсягом понад 34 тисячі погонних метрів. Глибина свердловин варіюється від 160 до 800 метрів.

Згідно із угодою про умови користування надрами, компанія у 2018 році планує створити тривимірну модель та скласти проект на дорозвідку родовища. Скласти проект на будівництво підприємства з відпрацювання та рекультивації родовища, розробити і погодити оцінку впливу на навколишнє середовище. Промислову розробку родовища з потужністю у 450 тисяч тонн руди на рік планують розпочати вже у першому кварталі 2020 року. Компанія також планує кредитні та інвестиційні кошти на етапі підготовчих робіт до будівництва рудника.

У Полохівському родовищі Кіровоградської області компанія «Укрлітійвидобування» у 2017 році мала скласти проект на розробку та рекультивацію родовища, підготувати матеріали та отримати акт надання гірничого відводу. Ця інформація міститься у дозволі від Державної служби геології та надр.

Згідно із планом, «Укрлітійвидобування» у 2018-му мають підготувати матеріали для отримання земельної ділянки для потреб, пов’язаних з користуванням надрами. Тут видобуток літію запланований на другий квартал 2019 року.

Радник голови Держслужби геології та надр Оксана Оринчак каже, що кожна із компаній, які отримали дозвіл на видобуток, сплатила за нього від 20 до 100 мільйонів гривень, але жодна ніяких робіт поки що не проводила.

Обидві компанії отримали дозволи на видобуток поза конкурсом, без аукціону. Ця процедура передбачена законом – пункт 8 постанови №615 Кабінету міністрів від 30 травня 2011 року. Якщо замовник за власні кошти зробив геологічну розвідку і жодна інша компанія не виявила бажання отримати дозвіл на цю ділянку.

За словами Оринчак, якщо компанія подала заявку на дослідження родовища, отже, її власник мав інформацію про те, що воно перспективне, хоч вона і не була публічною.

Видання «Наші гроші» пов’язують компанію «Петро-Консалтинг» з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Ігорем Кононенком, а компанію «Укрлітійвидобування» – з оточенням міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

У Держслужбі геології та надр зазначають, що у Західному Приазов’ї також є попередньо розвідані родовища – Крута Балка (комплексні рідкіснометалеві руди) і Шевченківське (сподуменові руди), однак про запаси на окупованих територіях їм невідомо.

Експерти організації «Наука. Розвідка. Видобування» також припускають, що літій є у Приазовському масиві та на далекому сході України (на кордоні з російським Ростовом). Але через велику глибину залягання видобуток може бути економічно невигідним.

Можливі незначні запаси літію поблизу селища Єсаулівка, що розташоване в Антрацитівському районі Луганської області.

Екологічні ризики

Існує кілька способів отримання металевого літію. Його природні мінерали або розкладають сірчаною кислотою (кислотний спосіб), або спікають з CaO або CaCO3 (лужний спосіб), або обробляють K2SO4 (сольовий спосіб), а потім відсаджують водою.

В Україні планують застосовувати лужний спосіб з отриманням карбонату літію.

Експерти громадської організації «Наука. Розвідка. Видобування» розповідають, що погано розчинний карбонат літію Li2CO3 потім переводять у хлорид LiCl за допомогою обробки соляною кислотою. При проходженні реакції утворюються СО2 та вода.

Із літієвих руд чистий літій не вилучають. Основним продуктом переробки є карбонат літію, який в свою чергу є сировиною для отримання інших літієвих продуктів: хлориду літію та багатьох інших.

Технології, що використовують у Латинській Америці, відрізняються від тих, які застосують в Україні. Там насос відкачує розсіл, потім він випаровується під сонцем, а вже з осаду добувають літій і калій. В Україні літій міститься у твердій породі, потребує подрібнення та переробки. Відповідно, можливі утворення відвалів, які у майбутньому можуть бути небезпечними для підземних вод.

Однак компанія «Петро-Консалтинг» має виконати закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД), який набув чинності наприкінці 2017 року. Це означає, що «Петро-Консалтинг» має отримати оцінку від Міністерства екології та природних ресурсів до того, як розпочне видобуток. Цей закон також передбачає проведення громадських слухань, які впливають на отримання ОВД.

Натомість «Укрлітійвидобування», яка отримала дозвіл раніше, не підпадає під цей закон і може зробити державну екологічну експертизу після отримання відповідних дозволів на зведення об’єкту.

Український ринок електрокарів?

Вадим Карли, головний геолог компанії Kirov Geology, яка проводить дослідження на Полохівському родовищі, зазначає, що концентрація літію в Україні вища, ніж в Латинській Америці, тому українські родовища мають високий потенціал.

У той же час геолог побоюється, що поки українські компанії почнуть видобуток, популярність літію може зменшитися через розробку нових технологій з використанням інших металів.

За його словами, питання видобутку літію в Україні почали піднімати десять років тому. Але є кілька причин, чому видобуток досі не почався. Серед них: проблема отримання дозволу на видобуток від Держслужби геології та надр, необхідність проходження апробації або утвердження запасів і, чи не найскладніше, вирішення питання із землею.

Нині у Верховній Раді зареєстровані законопроекти, які передбачають імплементацію 15-річної стратегії розвитку ринку електрокарів, виробництва запчастин, батарей, самих електрокарів і електробусів в Україні.

Згідно із цими документами, дохід підприємств добувної промисловості отриманий від реалізації літію власного видобутку звільняється від оподаткування до 31 грудня 2032 року.

На думку радника міністра інфраструктури України Олександра Озерана, таким чином Україна створює найпривабливіші умови та пільгове податкове законодавство, одне з найкращих у світі.

Cхвалення законопроектів – це найдешевші в Європі електрокари для українських громадян, тисячі робочих місць

«Їх схвалення (законопроектів ред.) – це найдешевші в Європі електрокари для українських громадян, створення абсолютно нового сучасного типу виробництва, тисячі нових високотехнологічних робочих місць, екологія і чисте повітря, відмова від російських нафтопродуктів. Врешті-решт, не лише в сільському господарстві ми можемо бути першими, але й найпередовіших технологіях», – зазначив Озеран на своїй сторінці в мережі Facebook.

Наталія Патрікєєва

Журналіст, репортер. У 2017 році перемогла у конкурсі на стипендіальну програму Радіо Свобода Regional Reporting Fellowship і приєдналася до редакції. Народилася у місті Христинівка Черкаської області. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету. Фіналіст конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2017, 2019 років.

В України є мільйони тонн літію: чому його не видобувають?

Літій іноді називають «білим золотом», адже цей метал став ключовим для цілого ряду економічних галузей. Один із основних його постачальник у світі — Китай, він потрібен зокрема і для виготовлення літієвих батарей, які своєю чергою є складовою величезної кількості техніки, від ноутбуків до електрокарів: Tesla мала піднімати ціни на свої авто через здорожчання літію. А попит на електрокари впливає і на зростання цін на літій, за даними WSJ.

В Україні є кілька розвіданих родовищ руд цього металу, а його обсяги можуть сягати мільйонів тонн, але його не видобувають. Причини — різні: від технічних складнощів і до боїв на лінії фронту.

Редакція AIN.UA звернулася до наукового співробітника геологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України Євгена Науменка з питанням про те, чому Україна поки не видобуває літій. Ось його коментар:

Літій — популярний і затребуваний метал, і в нас в Україні є цілих чотири розвіданих родовища: Полохівське, ділянка «Добра», Шевченківське та «Крута балка». Проте з кожним із них пов’язані певні складнощі.

Полохівське родовище

Почнемо з найбільшого, Полохівського, розташованого у Кіровоградській області. Саме родовище — доволі велике, там розташовані три рудні тіла. Зона родовища характеризується доволі високою концентрацією літію. Але проблема із ним, як і з багатьма іншими: літієві руди залягають на чималенькій глибині. Тобто, потрібно знімати величезну кількість осадових порід потужністю 60-100 м. Це родовище вивчене до глибини 500 м, закладати кар’єр немає сенсу, потрібно будувати шахту. Але це буде доволі велика інвестиція.

Тут є ще один нюанс. Є чутки про те, що із цим родовищем пов’язано багато судових процесів, і поки вони не завершаться — ніхто нічого зробити не зможе.

Ще один момент: просто побудувати шахти для того, щоб ефективно використовувати це родовище, може виявитися мало. Імовірно, знадобиться будувати ГОК. Адже у світі зазвичай добувають літій з кількох типів мінералів: літієві слюди — лепідоліт та цинвальдіт, або літієвий піроксен — сподумен, таких руд у світі більше всього. Рідше всього трапляються петалітові руди, лепідоліт-сподуменові і т.п. А склад руд накладає відбиток і на спосіб переробки, і на кінцевий продукт: сподуменовий концентрат, петалітовий концентрат.

Саме петалітовий концентрат можна виготовляти з руди цього родовища і для цього знадобиться будувати ГОК. З такого концентрату можна виготовляти або окис, або карбонат літію — ці сполуки найбільш поширені у світі як джерело літію. Але це ще здорожчить сам процес, адже більша частина комбінатів світу виробляє саме сподуменовий концентрат.

Але слід також не забувати, що ще за давніми оцінками, запас руди цього родовища становить мільйони тонн. Нещодавно на замовлення іноземців проводили його дорозвідку, але результатів я не знаю. Тримав у руках взірці руди з нього, і знаю, що її там справді багато.

Ділянка «Добра»

Це також родовище Кіровоградської області, неподалік Полохівського. Що цікаво у ньому: тут літієві руди сполучаються з рудами інших елементів: тантала, ніобія, рубідія, цезія, берилія, вольфрама, олова. У невеликих кількостях тут трапляється і золота руда. Що ж до літію, він тут залягає у вигляді петалітових та сподуменових руд.

Таке різномаїття важливих елементів — це дуже добре. Але водночас це дуже ускладнює і здорожчує виробництво. Ще одна особливість: на відміну від Полохівського родовища, тут рудні тіла розташовані на певній площі, з кількома рудопроявами (всього 6-7). Плюс, є вскриша 80-100 м (тобто, поверхневі осадові породи, які не містять літієвої руди і які доведеться прибирати, щоб дістатися до неї — ред.). Тому доведеться закладати окремі невеликі шахти.

Шевченківське родовище

Це родовище розташоване на північному заході Донецької області, на окупованій території, на якій ідуть активні бої, і неподалік лінія фронту. Тож це перша складність у роботі з ним: поки ці території не звільнимо, доступу до нього не буде. Плюс, у цього родовища — досить сильна обводненість, тож, якщо будувати шахту, доведеться відкачувати багато води. Але в ньому можна також добувати польовий шпат та жильний кварц: сировину для склодувної або фарфоро-фаянсової промисловості.

Крута балка

Це відносно невелике, але комплексне родовище, розташоване на півдні Запорізької області. Тут також можливо добувати тантал, ніобій, літій, рубідій, цезій, польовий шпат та кварц. Теоретично можна добувати також цирконій та олово. Складності можуть бути через те, що воно виглядає як маленький кар’єрчик на березі річки Берда, а згори розташований дачний масив — частина цих будинків може мати ділянки, які входять до складу земель цього родовища.

Висновки

Є сенс розробляти Полохівське родовище і будувати там ГОК. Усі складнощі окупляться, якщо дані про нього правильні. Я би оцінив будівництво шахти там у $200 млн, і ще $300 млн на сам комбінат та інфраструктуру.

Читайте: