Коренева система картоплі

0 Comments

Картопля

Картопля (Solаnum tuberоsum) — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур. Хоча картопля — багаторічна рослина, проте її саджають щорічно навесні. Щороку висаджують бульби, з яких протягом одного вегетаційного періоду одержують урожай нових стиглих бульб.

Рослина походить з Південної Америки; там і нині вона росте у дикому стані. За оцінками, вік старих відомих слідів дикої картоплі — до 13000 років. Картопля вперше була одомашнена в регіоні сучасного південного Перу і крайнього північно-західного регіону Болівії між 8000 і 5000 років до нашої ери.

Біологічні характеристики

Картопля має надземне трав’янисте стебло і підземні пагони-столони, які на кінцях потовщуються і утворюють бульби. Вона досить вимоглива до клімату, проте велика різноманітність сортів дає змогу вирощувати її майже на всій території України. Бульби картоплі починають проростати при температурі 8-10°С. Картопля не витримує низької температури і при мінус 1−2°C гине. Найкраще рослини ростуть при температурі 20°C, а бульби — при 15-18°С.

Оптимальним запасом вологи в ґрунті для неї є 70-85% найменшої вологоємності (НВ). Протягом вегетаційного періоду потреба рослин у волозі змінюється. У першій фазі росту картоплі потрібно значно менше вологи, ніж у період бутонізації, цвітіння і бульбоутворення. Але надмірна кількість опадів (вологи) саме у період бульбоутворення призводить до розростання бульб і утворення на них наростів (діток), насамперед на передчасно дозрілих бульбах.

Щільність ґрунтів для гарного росту і розвитку рослин повинна бути в межах 1-1,2 г/см.куб. На щільних, важких ґрунтах поява сходів затримується на 5-6 днів, рослини відстають у рості, мають меншу асиміляційну поверхню, знижується врожайність, а бульби деформуються, коренева система поверхнева і погано розвивається. Картопля найкраще росте при слабокислій і нейтральній реакції ґрунтового розчину. Важкі карбонатні ґрунти мало придатні для картоплі.

Листки: листок картоплі складається з центрального стрижня і сидячих на ньому складних непарноперисторозсічених частинок. Поверхня листка рівна або хвиляста. На нижньому боці листка виділяються жилки, що утворюють систему, пучків, з’єднаних з судинними пучками черешка.

Стебло: стебло картоплі прямостояче, висотою 50-100 см і більше залежно від сорту і умов вирощування. Воно кутасте, ребристе, тригранне або чотиригранне, рідко округле, розгалужене, вкрите волосками. Забарвлення стебла зелене, а в деяких сортів червоно-коричневе. У пізньостиглих сортів стебла гілкуються в основному у нижній частині, скоростиглих — в середній. У кущі 4-8 стебел.

Коренева система: у картоплі, яку вирощують з насіння, має спочатку стрижневу будову — у вигляді зародкового стрижневого кореня з бічними корінцями. Потім в основі стебельця, у його вузлах, які знаходяться у ґрунті, формується вторинна коренева система, яка разом із зародковою утворюють мичкувате коріння. При вирощуванні картоплі з бульб утворюється лише вторинна мичкувата коренева система. Близько 70% коріння картоплі розміщується на глибині до 30 см, а окремі корені досягають глибини 1,5 м.

Суцвіття: квітки на рослинах зібрані у суцвіття — завійки, яких на одному квітконосі буває від 2 до 4.

Плід: багатонасінна двогнізда ягода. Вона округла або округло-овальна, жовто-зелена. Насіння дрібне, яйцеподібносплюснуте, блідо-жовте або кремове.

Практичне використання

Картоплю культивують як на полях, так і на присадибних ділянках. Вона має важливе значення в раціоні харчування всіх груп населення. На городах України під неї відводять до 70% площ.

Культура придатна для виробництва біоетанолу.

З одиниці посівної площі картоплі можна отримати в три рази більше крохмалю, ніж із зернових культур. Бульби — сировина для виробництва медичних, фармакологічних і харчових продуктів.

Відомо, що із картоплі можна приготувати більше 500 смачних страв. Її використовують у вареному, смаженому, тушкованому, печеному вигляді, а також, заморожують і використовують у переробній промисловості. Завдяки підвищеному вмісту калію картопля сприяє виведенню з організму людини води та хлористого натрію, тим самим покращує обмін речовин. Близько 40% потреби населення у вітаміні С задовольняється за рахунок картоплі. Тому картопля є основним джерелом вітаміну С і вітамінів групи В.

Бульби картоплі широко застосовуються як високодієтичний продукт при лікуванні хвороб нирок, печінки та ін. Свіжий картопляний сік використовують як лікувальний засіб при виразці шлунка, гастритах, запорах і гіпертонії. Кашкою із бульб картоплі лікують екзему, опіки та інші захворювання шкіри. Сік із бульб картоплі має антиацидні, протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості; він сприяє зниженню артеріального тиску (дія ацетилхоліну), нормалізує функцію кишечника.

Агрономічні особливості

Висадка: квітень.

Збір врожаю: серпень.

Тривалість вегетації: 60-135 днів.

Хороші попередники: озимі зернові, зернобобові, однорічні і багаторічні трави, кукурудза на силос, льон, кабачки, часник, боби, сидерати.

Невдалі попередники: ріпак, перець, баклажани, помідори.

Сівба: для посадки використовують цілі бульби або їх частини, які заглиблюють у ґрунт на 10-12 см. Посадковий матеріал розміщують таким чином, щоб забезпечити кожний кущ картоплі достатньою площею живлення: відстань між рослинами має бути не менше 0,4-0,5 м, а в міжряддях – до 0,9-1 м. Важливо бути обережним, щоб не зламати будь-які бруньки.

Особливості догляду: догляд за посадками полягає в обережному (до повної появи паростків) розпушуванні ґрунту і видаленні бур’янів. Коли сходи підростуть до 15 см, можна провести перше підгортання. У забезпеченні картоплі поживними елементами важливо дотримуватись помірного застосування азотних добрив, оскільки замість бульбоутворення вони стимулюють інтенсивне нарощування вегетативної маси рослини.

Великої шкоди завдають шкідники: колорадський жук, дротяники, капустянки, личинки хрущів. Надійно захистити картоплю від хвороб і шкідників можна за дотримання та виконання комплексу агротехнічних, фітосанітарних, хімічних і біологічних заходів. обробку посівів біологічними препаратами краще проводити за сухої погоди, без вітру. Необхідно враховувати, що через 4–8 годин після обробки залежно від температури повітря, шкідники перестають харчуватися і втрачають рухомість. Гинуть шкідники за 2–3 доби після обробки.

Шкідники

  • Колорадський жук
  • Кріт звичайний
  • Дротяник
  • Сліпак
  • Слимак сітчастий
  • Тютюнова білокрилка
  • Нематоди
  • Слимак польовий
  • Картопляна міль
  • Ківсяк
  • Іржавий (іржавинний) кліщ томатів
  • Картопляна, або болотна, совка
  • Ковалик смугастий
  • Ковалик темний
  • Слимак облямований
  • Південний американський мінер
  • Ковалик посівний
  • Помідорна совка (карадріна)

Хвороби

  • Гниль кільцева
  • Звичайна парша
  • Зморшкувата мозаїка
  • Чорна ніжка
  • Альтернаріоз
  • Гниль суха
  • Бура гниль
  • Рак картоплі
  • Смугаста мозаїка
  • Крапчаста (звичайна) мозаїка
  • В’янення фузаріозне (трахеомікоз)
  • Чорна парша, різоктоніоз
  • В’янення вертицильозне
  • Фузаріоз сої
  • Парша срібляста
  • Макроспоріоз листя (плямистість суха)
  • Фомопсис

Сорти і гібриди

  • Тирас
  • Мелодія
  • Промінь
  • Надійна
  • Лілея
  • Родео
  • Загадка
  • Беллароза
  • Билина
  • Забава
  • Червона рута
  • Курода
  • Тоскана
  • Аллора
  • Лабелла
  • Румба
  • Случ
  • Крістіна
  • Коннект
  • Чарунка
  • Лєтана
  • ІВАНКІВСЬКА РАННЯ
  • Фея
  • Арізона
  • Фламенко
  • Бурана
  • Королева Анна
  • Таїсія
  • Леді Анна
  • Аурея
  • МАДЛЕН
  • Зоряна
  • Воля
  • Західний
  • Бородянська рожева
  • Романо
  • Луговська
  • Світанок київський
  • Карлена
  • Обрій
  • Нагорода
  • Верді
  • Ред Леді
  • Опал
  • Міранда
  • Легенда
  • Слава
  • Кобза
  • Водограй
  • Курас
  • Вінета
  • Оксамит 99
  • Повінь
  • Явір
  • Пікассо
  • Серпанок
  • Віра
  • Слов’янка
  • Ольвія
  • Поляна
  • Інноватор
  • Леді Розетта
  • Дніпрянка
  • Фантазія
  • Каратоп
  • Мелоді
  • Леді Клер
  • Дублянська ювілейна
  • Дужа
  • Глазурна
  • Зелений гай
  • Мандрівниця
  • Ліщина
  • Довіра
  • Подолянка
  • Левада
  • Сувенір чернігівський
  • Рів’єра
  • Скарбниця
  • Вернісаж
  • Поліське джерело
  • Оберіг
  • Бонус
  • Романце
  • Талент
  • Піроль
  • Фазан
  • Cильвана
  • Фабула
  • Моцарт
  • Cіфра
  • Опілля
  • Отолія
  • Щедрик
  • Гала
  • Альбатрос
  • Євростарч
  • Джеллі
  • Каррера
  • Ред Скарлет
  • Альянс
  • РІКАРДА
  • САНІБЕЛЬ
  • ДОНАТА
  • Містерія
  • СЮЗАННА
  • Панянка
  • Ланорма
  • Оркестра
  • Музика
  • Межирічка 11
  • Арсенал
  • Еволюшн
  • Евора
  • Вольюмія
  • Мемфіс
  • Коломба
  • Бельмонда
  • ВІВІАНА
  • КАТАНІЯ
  • СИНГАЇВКА
  • Солоха
  • Констанс
  • Людмила
  • ПРЕДСЛАВА
  • Гранада
  • ФОНТАНЕ
  • Арія
  • Інара
  • Вега
  • АЛЮЕТТ
  • 7 ФОР 7
  • Шері
  • Фіделія
  • Гурман
  • Фактор
  • Венді
  • Челенджер
  • ПАРАДІЗО
  • РАНОМІ
  • Лаперла
  • Кібіц
  • Тукан
  • Білявка
  • Струмок
  • Олександрит
  • Базалія
  • Каптіва
  • Таурас
  • Лусінда
  • Сагіта
  • Кіммерія
  • Околиця
  • Анушка
  • Карузо
  • ВР 808
  • ЛАУДІН
  • Маргарита
  • Дайдо
  • Актріс
  • Метро
  • Родріга
  • Житниця
  • Ліллі
  • Прада
  • Княжа
  • Ніксе
  • Авангард
  • Орла
  • Торнадо
  • Фотинія
  • Традиція
  • Балтік Роза
  • Паролі
  • Взірець
  • Хортиця
  • Дума
  • Злагода
  • Берніна
  • Медісон
  • Мирослава
  • Мадейра
  • Княгиня
  • Слаута
  • ЕСМІ
  • РУДОЛЬФ
  • Джолі
  • Вигода
  • Радомисль

Коренева система картоплі мочковатая або стрижнева

Коріння рослини — це його вегетативні органи, що знаходяться під землею і проводять воду і, відповідно, мінеральні речовини до решти, наземним, органам рослини — стеблах, листя, квіток і плодів. Але основна функція кореня — це все ж закріплення рослини в грунті.

Про відмітні ознаки кореневих систем

Загального в різних кореневих системах то, що корінь завжди ділиться на головний, бічні і додаткові. Головний корінь, корінь першого порядку, завжди виростає з насіння, саме він найбільш потужно розвинений і росте завжди вертикально вниз.

Бічні ж коріння відходять від нього і називаються корінням другого порядку. Вони можуть гілкуватися, і від них відходять додаткові корені, іменовані корінням третього порядку. Вони (додаткові корінці) ніколи не ростуть на головному, але у деяких видів рослин вони можуть рости на стеблах і листках.

Вся ця сукупність коренів і називається кореневою системою. І існує всього два види кореневих систем — стрижнева і мичкувата. І наше головне питання стосується того, чому ж різняться стрижнева і мичкувата кореневі системи.

Стрижневу кореневу систему характеризує наявність явно вираженого головного кореня, тоді як мочковатая коренева система утворена з придаткових і бічних корінців, а її головний корінь не виражений і не виділяється із загальної маси.

Щоб краще розуміти, ніж стрижнева коренева система відрізняється від мочковатой, пропонуємо розглянути наочну схему будови однієї і другої систем.

Стрижневу кореневу систему мають такі рослини як троянди, горох, гречіца, валеріана, петрушка, морква, клен, береза, смородина, кавун. Мичкова ж коренева система є у пшениці, вівса, ячменю, цибулі та часнику, лілії, гладіолуса і інших.

Видозмінені пагони під землею

У багатьох рослини під землею крім коренів є так звані видозмінені пагони. Це — кореневища, столони, цибулини і бульби.

Кореневища ростуть в основному паралельно до поверхні грунту, вони потрібні для вегетативного розмноження і запасання. Зовні кореневище схоже на корінь, проте за своїм внутрішнім будовою має принципові відмінності. Часом такі пагони можуть виходити з-під землі і утворювати звичайний втечу з листям.

Столонами називаються підземні пагони, на кінці яких утворені цибулини, бульби та розеткові пагони.

Цибулиною називають видозмінений пагін, функцію запасання у якого несуть м’ясисті листя, а від плоского донця внизу відходять додаткові корені.

Бульба — це потовщений втечу з пазушними нирками, виконує функцію запасання і розмноження.