Чим можна годувати лисицю

0 Comments

Домашня лисиця – яких тварин можна утримувати вдома, переваги і недоліки хижаків

Яких тільки вихованців не містять любителі екзотичних тварин, домашня лисиця – один з них. Потихеньку вони починають освоювати як заміські будинки, так і міські квартири. Перш ніж зважитися на таке співжиття, варто вивчити всі особливості цієї тварини і її утримання.

  • Яких лисиць можна тримати вдома?
  • Скільки коштує домашня лисиця?
  • Лисиця в будинку – плюси і мінуси
  • Домашня лисиця – характер
  • Домашня лисиця – вміст
  • Чим годувати лисицю вдома?
  • Скільки живе домашня лисиця?

Яких лисиць можна тримати вдома?

Багато хто дивується можливості утримувати таких тварин, тому актуальне питання, чи можна тримати вдома лисицю. Відповідь – позитивна, але стосується це далеко не всіх представників породи. Тварина, яку принесли з лісу і просто стали привчати до життя в людських умовах, рано чи пізно почне проявляти свої інстинкти. Потрібно вибрати ту лисицю, яку можна завести вдома:

  1. Домашня лисиця, виведена зі звичайної – червона, рідше – чорно-бурая. Її вага досягає 6 кг, морда більш округла, ніж у дикої, вуха підвислі, хвіст загнуть зверху.
  2. Фенек – африканська пустельна лисиця. Вона відрізняється крихітним розміром (2 кг), величезними вухами (15 см) і довгим хвостом (30 см), виразними очима. Колір шести – рудий або пісочний.

Скільки коштує домашня лисиця?

З 2011 року домашніх лисиць пропонує Новосибірський інститут цитології і генетики. Вони ручні, безпечні і доброзичливі. Така тварина зараз легко купити, лисиця домашня обійдеться в $200-500 залежно від ступеня вираженості забарвлення і видових якостей. Обережно ставитися до тварин, які коштують менше ніж $150. Частіше це непоказні цуценята, можливо дикі – така покупка може спричинити негативні наслідки. Фенек коштує недешево – до $2 тис. за лисеня. Таких тварин продають багато розплідників, вони мають відповідні сертифікати.

Лисиця в будинку – плюси і мінуси

Перед купівлею екзотичної тварини важливо знати, чого варто чекати від такого вихованця і оцінити свої можливості. Домашня лисиця – плюси і мінуси в якості вихованця:

  1. Активна і допитлива тварина, любить ігри, з нею не скучиш.
  2. Воліють тепло і турботу, віддані.
  3. Легко пристосовуються до будь-якого типу їжі, дорого їх утримання не обходиться.
  4. Пахне, причому сильно і неприємно.
  5. Домашня лисиця мітить територію, навіть самка.
  6. Хижака кричить ночами, може вкусити.
  7. Високо стрибає, особливо фенек.
  8. Лисиця – норний мешканець, потрібно бути готовим до того, що вона буде копати – на дивані, під диваном і в інших місцях.
  9. Домашні хом ‘яки, кролики, шиншили для неї здобич, а не друзі.

Домашня лисиця – характер

На свою подобу домашні лисички незалежні, але господареві довіряють. Вони відмінно підлаштовуються під настрій людини, не люблять перебувати на самоті. Лисиці мають гарну пам ‘ять, кмітливі. З ними легко встановити контакт, вихованці допитливі і схильні до послуху. Цих звірят не можна карати – вони злопам ‘ятні і можуть проявити агресію. Ручна лисиця вільно гуляє на повідку, її краще вигулювати ввечері.

Лисиця – доброзичливий і грайливий звірок, любить залазити в коробки, бігати за м ‘ячиком. Вона непогано уживається з іншими великими тваринами. Доросла домашня лисиця і кішка за великим рахунком байдужі один одному. Вони здатні проявити агресію в разі захисту свого потомства. Маленьке цуценя і кошеня можуть стати друзями: разом спати, резвитися, зігрівати один одного. Домашня лисиця і собака часто зберігають дистанцію, але можуть подружитися, особливо, якщо малюки ростуть разом з дитинства.

Домашня лисиця – вміст

Щоб у домашніх умовах тварина почувалася комфортно, треба постаратися. Є поради, як утримувати лисицю вдома:

  1. Краще тримати таких тварин у вольєрі на вулиці, взимку переводити в приміщення. У квартирі тварині потрібна велика клітка.
  2. Будинок повинен бути міцним і стійким, ці тварини можуть робити підкопи, високо стрибати. У мешканні лисички завжди має бути чисто.
  3. Утримання лисиці вдома – справа клопітка. Для соціалізації тварини йому потрібні прогулянки – одного разу на день для цього вистачає.
  4. Лисиці люблять ховатися, їм потрібно обладнати щось на зразок лігва.
  5. Як туалет можна використовувати ящик з піском або лоток з наповнювачем. Особини легко привчаються акуратно справляти туди нужду.

Чим годувати лисицю вдома?

Ці пухнасті вихованці всеїдні і проблем з їх годуванням не виникає. Якщо вдома живе лисиця, харчування їй підійде збалансоване, максимально схоже на їжу, яку тварини видобувають в природних умовах. Добре вихованцям давати злакові каші з овочами, додавати туди рибу, м ‘ясо. Тваринам можна запропонувати фрукти – сливи, груші, яблука. Як і собакам, домашній лисиці не можна давати гострі кістки і сирі продукти.

Припадуть їм до смаку свинячі або яловичі хрящики, курячі потроха, легені, печінка, селезінка. Загалом харчування лисичок мало чим відрізняється від меню кішок і собак. Воно має бути якісним, наповненим мінералами, вітамінами, амінокислотами. Для лисиць відмінно підходять збалансовані собачі сухі корми. Однак постійно їх годувати такою їжею не слід.

Скільки живе домашня лисиця?

Деякі заводчики стверджують, що при належному годуванні і відході лисиця вдома може прожити і до 20 років. У дикому середовищі вік рудих плутівок, в середньому, досягає 7 років, але на нього впливає багато факторів. Лисиці постійно перебувають у стресі, змушені самі собі добувати їжу. Вони багато рухаються, мають постійні сутички за територію, вболівають через холодний клімат. Будинки лисиці знаходяться в спокої, теплі, добре харчується. При виникненні захворювань ветеринар зможе відразу надати тварині необхідну допомогу, тому тривалість її життя значно збільшується.

Домашня лисичка: як вибрати і як доглядати

Червоні панди, вомбати, рисі — список екзотичних та диких тварин, які люди наважуються поселити в себе вдома досить різноманітний. У мережі нерідко можна побачити, як дикі тварини стають хатніми улюбленцями, на кшталт котика чи песика.

Часто ці історії прихистку є щасливими. Але бувають і сумні історії, як от нещодавній резонанс про хлопця, що завів вдома лисицю, а за два роки віддав її волонтерам — виявилося, що дати раду дикій тварині нелегко. Взяти додому тварину — це велика відповідальність, а прихистити екзотичного хижака й поготів. Зібрали корисну інформацію про домашніх лисиць та їхню адаптацію вдома, щоб ти був підготовлений та реально оцінював свої можливість, якщо наважишся стати петбатьком такій тваринці.

Чим домашня лисиця відрізняється від дикої

У нашому регіоні, можна заводити вдома наступні види лисичок.

Чорнобурка. Найбільш легко приручається, прив’язується до людини-господаря, але вдома він почувається чудово. За довжиною сягають позначки в 60–90 см, важать у середньому до 10 кг. Чорнобурки спокійні, легко йдуть на контакт, не ховаються (якщо на їхню адресу не виявляють агресію). Цуценя чорнобурок фахівці рекомендують купувати в спеціальному розпліднику або зоомагазині, аби вихованець мав усі потрібні документи та довідки.

Звичайна руда. Виведена штучно, важить від 10 до 15 кг, дуже енергійна та слухняна вихованиця. Руді лисички жваві, відрізняються міцним імунітетом, тож хворіють нечасто.

@domestic_foxes

Rescued Red Fox Finds Happiness at Home animalrescue wildlifeprotection rescuedfox redfox rehabilitation happyhome compassion animalwelfare animalrights furfree #endanimalcruelty

♬ оригинальный звук – Domestic Foxes – Domestic Foxes

Фенек. Це пустельна лисичка, яку можна завести вдома. За характером та поведінкою мають щось спільне з хатніми котиками та собачками. Маленькі за розмірами, грайливі та енергійні. Вони звикають до лотка, дуже слухняні та віддані людині, з якою мешкають.

Також є випадки одомашнення арктичної лисиці (песця), сірої лисиці та корсака, але ці види та всі інші, крім трьох про яких написали вище, не рекомендують тримати вдома.

Одомашнена лисичка може прожити вдома до двадцяти років, якщо їй забезпечити правильне харчування. Ці звірі в середньому живуть близько семи років у природному середовищі.

Від питомо дикої одомашнена лисичка відрізняється мінімальним рівнем агресії, здатністю жити вдома та схильності прив’язуватися до людини. Звісно ж, не варто забувати, що навіть одомашнені лисички зберігають притаманні їм інстинкти: рити нори, ставити мітки, полювати. Домашні лисички більше стають схожі на песиків, бо їх теж краще вигулювати декілька разів на день.

Спілкуються із людиною вони завдяки звукам, схожим на щось середнє між собачим виттям, гавканням та скавчанням. Також роблять лисиче «фир-фир» та, якщо хочуть привернути увагу, дзявкають.

Умови для утримання домашніх лисиць не відрізняються від утримання котів чи песиків різних порід. Але фахівці все ж таки радять утримувати лисичок у вольєрах, просторих та високих — якщо мешкаєш у квартирі, можна обладнати міні-вольєрик на балконі.

Вольєр має містити:

  • місткість із піском для копання;
  • полиці, на які тваринка може лазити;
  • лігво, де лисиця зможе усамітнитися;
  • лоток для туалету;
  • чисті миски з водою та їжею.

У лисички має бути власний простір (окрема кімната/вольєр), де буде імітації нори, у якій вона зможе ховатися. Проте якщо хочеш завести фенька, то вольєр підійде йому тільки на літо. Цій пустельній лисичці не варто переохолоджуватися, тож приміщення для зимування має бути теплим. А ще саме цей вид любить ритися в піску, тож добре забезпечити тваринці таку розвагу для реалізації її інстинкту.

Догляд за домашньою лисицею

Почнемо з найважливішого — виховання.

Мова любові та розуміння — це основний інструмент. А ще варто запастися терпінням. Навряд вийде виховувати домашню лисичку як собаку чи кішку. Привчати тварину до команд та лотка потрібно з перших днів появи лисички у твоєму домі.

Перше, чому треба навчити лисичку — розуміння команди «фу» або «ні». Важливо: жодних фізичних покарань та гучних криків на тварину за невдалі спроби виконання команди. Замість цього просто не давай їй ласощі. Коли лисичка виконає те, що від неї вимагають, потрібно винагородити її смаколиками та ласкою.

Чому не можна карати лисицю фізичну або криками: бо вона лякатиметься тебе, втратить довіру, повернути яку майже неможливо. А ще може затаїти зло та вкусити, або подряпати.

Лисички мають відмінну пам’ять, вони дуже кмітливі. Тож за провину її можна просто зачинити в клітці/вольєрі або пропустити один прийом їжі. Так вона швидко та безболісно засвоїть урок.

Не слід тиснути на лисичку — вони дуже незалежні й не люблять, коли їх змушують робити щось проти їхньої волі. Дресура має зацікавити її. Також, слід звернути увагу на те, що лисиці — нічні хижаки. Перевести її активність на денний режим можна завантаживши лисичку іграми та заняттями настільки, аби до ночі в неї не залишилося ні сил, ні енергії. Для цього знадобиться велика кількість іграшок, які лисички, до речі, дуже полюбляють.

Якщо ж домашнє виховання не є успішним, ліпше звернутися до професіонала та експерта, що знається на виховання лисиць.

Загалом лисички дуже швидко навчаються, вони контактні, тож приручити їх не важко. Адже вони самі досить швидко прив’язуються до людини. Люблять ласку та почісування. Та, звісно ж, не забувай про смаколики.

У яких умовах тримати лисицю

Щоб лисичка почувалася комфортно, там де вона мешкає обов’язкова має бути її власне лігво — імітація нори, з тканини, чи спеціальний будиночок, на кшталт котячих. Також візьми до уваги, що ці хвостаті ще ті стрибуни. Тож якщо лисичка буде мешкати у вольєрі, він має бути високим. А ще це означає, що варто прибрати з доступних для лисички поверхонь усі крихкі та дорогі твоєму серцю предмети.

Для туалету найкраще підійде лоток для собак. Насипати в лоток можна тирсу або спеціальний наповнювач для лисичок.

Не забудь також про профілактичні протипаразитарні обробки — краще проконсультуйся з ветеринаром щодо препаратів. Купати лисичку необов’язково, але якщо тваринка забруднилася, робити це слід не частіше, ніж один раз на місяць.

Чим годувати лисицю

Лисиця — хижак, тож основа харчування це м’ясо та протеїни. Хоча в природі вони також їдять ягоди, корінці та дикі фрукти, з яких отримують вітаміни. Годувати лисичку варто маленькими дозами 3 рази на день.

Що можна:

  • нежирне м’ясо — курка, яловичина, індичка (нарізати на шматочки й обдати окропом);
  • субпродукти: м’ясо, серце, печінка, рубець, курячі голови;
  • варена риба без кісток;
  • кисломолочні продукти (а для лисенят — свіже молоко);
  • злакові каші;
  • відходи борошномельного або олійного виробництва, що додають у корм: макуха, висівки;
  • яйця;
  • фрукти без насіння і кісточок;
  • пюре з овочів із морквини, буряка, капусти;
  • садові, лісові ягоди;
  • сухі та вологі корми для собак категорій преміум або суперпреміум (але не на постійній основі);
  • вільний доступ до води;
  • один раз упродовж тижня лисиці потрібно давати живих дрібних гризунів.

Що категорично заборонено:

  • хліб (виключення: чорний і підсушений);
  • риба — путасу, хек, минтай, сайда, мерлуза;
  • свинина;
  • ковбаси;
  • слива, персики, хурма, цитрусові;
  • кондитерські вироби;
  • жир, зібраний після смаження м’яса;
  • дріжджове тісто;
  • кістки птиці та риби;
  • картопля, перець, авокадо, броколі, гриби;
  • комплекси вітамінів для людей, що містять залізо.

Ветеринарна допомога лисиці та стерилізація

Лисички можуть хворіти на інфекційні та неінфекційні захворювання, паразитів та грибкові хвороби. Найпоширеніша хвороба, з якою звертаються до ветеринарів власники лисичок — глисти. Для профілактики й лікування глистової інвазії підходять препарати для собак. Але ліпше проконсультуватися із ветеринаром, аби визначити необхідне дозування.

У вушках лисичок можуть заводитися кліщі. Якщо ти помітив, що вихованець часто трясе головою та посилено чеше вуха — час до ветеринара.

Для профілактики інфекційних захворювань лисичок необхідно вакцинувати. Тут підійдуть полівалентні вакцини для собак проти чуми, ентериту, гепатиту, лептоспірозу та сказу. Вони підходять і для лисенят. Перше щеплення слід робити у віці 2 місяців (проти чуму, ентериту, гепатиту, лептоспірозу), а повторити за 2–3 тижні (залежно від вакцини) той же комплекс та щеплення від сказу.

Наступна вакцинація лисички має відбутися у віці 1 року, а далі щороку протягом усього життя вихованця.

Лисичка може захворіти на цистит, якщо мешкає у вольєрі, не облаштованому будиночком із товстою підлогою. Фенек схильний до пневмоній, бронхітів та бронхопневмонії, тож варто берегти їй від переохолодження, вогкості, холодного вітру та протягів.

Як гратися з лисицею

Грайся обережно та пам’ятай про хижу природу улюбленця. Гратися з лисичкою можна так само як із котом чи собакою: в активні ігри. Вони дуже люблять стрибати та бігати, ховатися. Лисичка буде активно виляти хвостом, якщо забавка, у яку ви граєте, їй подобається.

Лисиці дуже люблять грати, тож варто забезпечити вихованця достатньою кількістю іграшок. Підійдуть собачі та котячі іграшки з литої гуми, дерев’яні палиці. А от м’які іграшки їй давати не варто: лисичка дуже швидко їх розірве. Підійдуть також платформи для скелелазіння, тунелі та місця для риття, розвивальні іграшки-ребуси.

Ще однією активністю для лисичок є прогулянки із повідцем (шлейкою). Проте варто робити це в той час (переважно, вечірній) або в такому місці, де не вигулюють інших домашніх тварин. Адже лисичка не йтиме з ними на контакт, може злякатися чи проявляти агресію.

Що треба знати про лисицю, перед тим, як її завести

  1. Це все ж дика тварина, яка не забула свої інстинкти.
  2. Лисиця може подряпати або вкусити господаря. У такому випадку треба одразу звертатися до лікаря та не займатися самолікування.
  3. Лисички — нічні хижаки, тож вночі вони дуже гамірні, можуть голосно вити та кричати. Особливо в січні, адже на цей час припадає шлюбний період лисів.
  4. У дикій природі вони звикли помічати власну територію. Тож можуть робити це і вдома. Також люблять перевертати миски та мочитися на них. Тож годівниця для лиса має бути міцно закріплена та перебувати на невеликому узвишші.
  5. Ці енергійні тваринки активні 24/7. Варто гарно подумати, чи готовий до такої ж самої активності господар.
  6. Їм потрібно багато уваги та піклування, бо лисиці не люблять самотність, це погано відображається на їхньому психоемоційному стані.
  7. Під час гону (шлюбний період у лисиць) улюбленець стає нервовим, з’являється агресія. Варто бути обережним та особливо дбайливо ставитися до лисиці, адже в цей період відбувається сплеск гормонів.
  8. З іншим хатніми тваринами (особливо, маленькими — коти, хом’яки, фретки, папуги, цуценята) лисиця ніколи не поладнає. Не варто навіть пробувати. Адже лисиця сприймає їх як здобич або ворога.

Заводити домашніх лисичок дозволено українським законодавством. Звісно ж, тварина має отримати всі необхідні щеплення та документи, аби у її власника не виникло проблем. Заводити чи не заводити домашню лисицю кожен вирішує сам. Утримання цих тваринок потребує багато сил та уваги, проте якщо правильно виховати та створити комфортні умови, домашня лисичка стане тобі вірним другом. Дуже влучно тут згадати відомий вислів Антуана де Сент-Екзюпері: «Ми відповідальні за тих, кого приручили. Адже маємо виправдати довіру та любов того, хто довірився нам у відповідь».