Як часто робити Смад

0 Comments

Зміст:

Что такое суточный мониторинг артериального давления (СМАД)?

Суточный мониторинг артериального давления, или СМАД — это метод диагностики, принцип работы которого заключается в фиксации значений артериального давления в течение 24 часов (одного дня).

Процедура предоставляет возможность точно выявить скачки давления, определить гипертонию или гипотонию.

Единичный замер АД на врачебном приеме проходит быстро, но не дает полной информации. Тем более что некоторые люди при нахождении в лечебном заведении испытывают тревогу и волнение, что вызывает скачки давления (так называемый «синдром белого халата») и мешает выявить имеющиеся патологии.

Показания к назначению

На данное диагностическое исследование пациента направляет терапевт или врач-кардиолог.

Вот как выглядит пациент с аппаратом на фото:

К категории лиц, которым требуется суточный мониторинг артериального давления, относятся больные ВСД, гипертонической болезнью, симптоматической артериальной гипертензией, сахарным диабетом, с сердечной и почечной недостаточностью, атеросклерозом сосудов, недавно перенесшие инфаркт или инсульт.

Основанием для проведения суточного мониторинга ад служат и определенные жалобы пациента:

  • частая головная боль;
  • головокружение;
  • обмороки;
  • хроническая усталость;
  • падение остроты зрения;
  • заложенность ушей, ощущение в них шума и звона.

Этот вид диагностики применяется также на поздних месяцах беременности для определения способа родоразрешения. Существенно отклоняющиеся от нормы значения АД у беременной женщины являются показанием к экстренному кесареву сечению.

Также суточное мониторирование АД показано пациентам с диагностированной артериальной гипертензией или гипотензией с целью определить моменты в течение суток, когда давление существенно возрастает или понижается. Это позволит лечащему врачу скорректировать дозировку лекарственных средств для разного времени суток.

Оценка давления проводится и у здоровых людей, чтобы подтвердить их профпригодность к определенному виду деятельности (машинисты, летчики, космонавты), у призывников военкомата – для подтверждения их годности к службе в армии.

Преимущества и недостатки метода

Основное преимущество обследования состоит в том, что устройство СМАД (монитор) позволяет фиксировать все изменения артериального давления в течение 24 часов, вплоть до мельчайших колебаний, что представляет огромную диагностическую ценность.

Длительное мониторирование помогает отличить скрытую гипертонию от временной. К примеру, посещение врача вызывает стресс у пациента, в результате чего давление резко поднялось. В комфортной для человека обстановке давление держится в пределах нормы.

Часто возникает и обратная ситуация, когда пациент говорит об ухудшении самочувствия, а на консультации у врача зафиксировать критические показатели давления не удается. В такой ситуации система СМАД незаменима.

К преимуществам этой диагностики можно также отнести:

  • Простоту применения. Компактный аппарат практически незаметен под одеждой, поэтому пациент живет в обычном режиме.
  • Атравматичность. Прибор фиксируется на теле пациента без какого-либо вмешательства внутрь организма, это абсолютно безопасный метод диагностики, а потому — подходит для широкой аудитории, в том числе и детям от 7 лет, подросткам, взрослым и пожилым людям.

По мнению медиков, полученные с помощью аппарата данные, не вызывают сомнений, и в целом методика не имеет недостатков, ее эффективность многократно подтверждена, а значимость трудно переоценить.

А также это исследование позволяет вовремя обнаружить повышение скорости утреннего подъема АД, крайне опасное явление, которое может быть пусковым механизмом к началу инсульта, инфаркта миокарда и даже внезапной смерти.

Отзывы самих испытуемых показывают, что от процедуры возникает незначительный дискомфорт: непривычные ощущения от постоянного ношения манжеты на руке, периодическое сжатие руки при накачивании воздуха.

Предлагаем вашему вниманию познавательное видео:

В чем отличие от холтера?

Стоит отметить, что часто больные путают СМАД с другим видом аппаратного исследования – холтеровским мониторированием (ХМ), который также подразумевает ношение прибора целые сутки.

Это разные методы: мониторинг по Холтеру отличается от СМАД тем, что отслеживает только сердечный ритм (пульс), а изменения АД — нет. В отдельных случаях при жалобах пациента на дискомфорт в сердце врач назначает одновременное проведение сразу двух процедур – СМАД и ЭКГ (электрокардиографии) по Холтеру, это называется бифункциональным мониторированием.

Результаты СМАД пригодятся пациенту для дальнейшего обследования по кардиологии – проведения ЭхоКГ (УЗИ сердца) и тредмил теста.

Требуется ли предварительная подготовка?

О том, как подготовиться к исследованию, пациента проинструктирует лечащий врач, выдавший направление на СМАД. При необходимости, доктор отменяет накануне анализа прием препаратов для понижения давления, чтобы результаты не были искажены.

Общие подготовительные мероприятия в день процедуры включают в себя:

  • отказ от употребления алкоголя;
  • ограничение тяжелой физической активности и стрессов;
  • полноценный отдых накануне;
  • подбор одежды свободного кроя.

Употребление пищи и жидкости не запрещается. Никаких противопоказаний к обследованию не существует, кроме возможных индивидуальных особенностей организма, которые предварительно следует обсудить с лечащим врачом.

Как проводится обследование?

Данное обследование бывает как амбулаторным (в домашних условиях), так и стационарным. Мониторинг начинается с 8-9 часов утра. Сама методика проведения очень проста.

Алгоритм действий таков: сперва пациент приходит в больницу, чтобы врач осуществил постановку аппарата-регистратора. Затем ему потребуется надеть на руку манжету, как у стандартного тонометра, в случае если обследуется ребенок — для него существуют специальные экземпляры более маленького размера . Манжета тонкими трубками присоединяется к прибору, который одновременно является нагнетателем воздуха и устройством запоминания данных. Прибор крепится к ремню одежды или помещается в небольшую сумочку, которую можно носить на плече. Аппарат работает от батареек.

Далее пациент покидает больницу и живет в обычном для него режиме.

Нажмите на картинку для увеличения

Устройство запрограммировано на нагнетание воздуха в манжету автоматически через определенный интервал времени, который задается в настройках. Обычно он составляет 15-30 минут днем и 30-60 минут ночью, но если прибору что-то не понравится, например — он посчитает что замер был неточным, то будет произведено повторное измерение и следующие будут производиться чуть чаще. Испытуемый может и сам вне очереди сделать замер давления вручную, нажав нужную кнопку на приборе. Результаты после каждого замера выводятся на экран устройства.

Испытуемый обязательно записывает всю свою активность в течение дня в дневник наблюдений, где указывает точное время своих действий. Туда же вписываются все эпизоды ухудшения самочувствия.

Через 24 часа пациент возвращается к врачу, где с него снимают аппарат для последующего анализа полученных значений и расшифровки результатов.

Где его можно пройти и каковы средние цены?

Это обследование без проблем можно пройти в своей районной поликлинике, по назначению врача оно бесплатно и входит в полис ОМС. Единственная проблема в том, что возможно придется постоять в очереди, в зависимости от загруженности конкретного лечебного учреждения и количества в нем таких аппаратов в наличии.

Можно пройти его и в частной клинике, платно. В таком случае цена обследования зависит от медицинского учреждения, а также от вида используемого оборудования и марки производителя. На стоимость также влияет регион, в котором располагается клиника.

Средняя цена на мониторинг по Москве и Московской области составляет от полутора до двух с половиной тысяч рублей, в региональных медицинских центрах цена колеблется от 800 до 1500 рублей.

Ряд медицинских клиник оказывают услугу по установке аппарата прямо на дому. В этом случае стоимость исследования повысится в зависимости от транспортных расходов врача.

Правила поведения пациента

Пациенту с прибором следует вести себя также естественно, как если бы его не было. Для большей достоверности данных необходимо избегать чрезмерной физической активности, устранить стрессовые факторы, соблюдать привычный рацион питания, передвигаться в своем обычном режиме.

Важно не допускать перегиба рукой трубок аппарата. В момент сдавливания манжеты верхнюю конечность нужно расслабить, опустить ее вниз и дождаться завершения замера. Некоторые виды аппаратов оснащены звуковым сигналом, оповещающем о начале измерения.

Пациент в период мониторинга может испытывать некоторые неудобства:

  1. Сложности с ночным сном. Аппарат измеряет давление и ночью тоже, поэтому люди, которые чутко спят — иногда просыпаются в момент сдавливания артерии или от звукового сигнала. Также надо подобрать такую позу, чтобы не перегибались шланги прибора, для этого лучше всего будет спать на спине.
  2. Невозможность осуществить водные процедуры (пользоваться душем). Так как в устройство нельзя допускать попадания влаги, то помыться и привести себя в порядок не получится.
  3. Ограничение сгибания руки в локтевом суставе, потому что манжета фиксируется немного выше локтя.
  4. Из-за чувствительности кожи может возникнуть раздражение в месте крепления манжеты.
  5. Эксплуатация прибора доставляет трудности в переодевании.

Но все это временный дискомфорт от ношения прибора, который позволит установить точный диагноз. Снимать устройство самостоятельно пациенту нельзя.

Пример заполнения дневника

Все свои действия испытуемый отражает в дневнике, указывая точное время совершения действия. В дневной период нужно записывать время употребления пищи, лекарственных средств, временной период управления транспортным средством, моменты легкой физической нагрузки (подъем по лестнице, ходьба по улице) и время, когда появлялось недомогание. Обязательно нужно указывать время засыпания, и в случае ночных пробуждений — писать что конкретно происходило в моменты.

Как правило, врач дает пациенту специальный бланк, который ему нужно будет самостоятельно заполнять, но если бланка не оказалось, то можно просто записывать все в блокнот. В данном случае важно содержание, а не оформление.

Представляем вашему внимаю пример заполнения подобного дневника:

Таблица с записями действий

Прибор что-то пишет, выдает ошибки, издает звуковые сигналы?

Как правило, большинство моделей таких приборов, перед началом замера издают предупреждающий звуковой сигнал. Это абсолютно нормально, после этого звука пациенту просто нужно будет остановиться, спокойно встать, постараться расслабиться. После осуществления замера следует продолжить то, чем он занимался до этого.

Если же аппарат СМАД перестал работать, произошел сбой, он не производит измерения уже хотя бы на протяжении течение часа, то лучше самому ничего не предпринимать, потому что неизвестно — в нем просто сели батарейки, или он действительно сломался. В любом случае, при прерывании исследования даже на короткий срок — полученные данные теряют свою достоверность. Поэтому в такой ситуации единственным правильным решением будет очередное его проведение после планового визита к врачу.

В случае если прибор выдает ошибку, например — Е001, Е095, E0097, или что-то подобное, то возможно у пациента съехала манжета, пережата соединительная трубка, в таком случае нужно просто исправить эту ситуацию. Если это не помогло, то единственное что можно сделать, при отсутствии дискомфорта — не предпринимая никаких действий и просто ждать завтрашнего визита к врачу, при наличии дискомфорта — снять прибор и также дождаться завтрашнего дня. Как и любая техника, этот прибор тоже бывает подвержен неисправностям.

В случае если отображается надпись — пауза (pause), то причин для беспокойства тут нет, это нормальная работа аппарата.

Расшифровка результатов

В ходе исследования аппарат способен отслеживать следующую информацию: средние значения верхней и нижней границы давления, частоту пульса, динамику давления за сутки, показатели при нагрузке, цифры систолического и диастолического давления во сне, уровень понижения давления ночью.

Пытаться самостоятельно расшифровать полученные данные и понять что они значат — нет никакого смысла, потому как в любом случае пациенту придется как минимум 1 раз посетить врачебный кабинет, для того чтобы просто отдать аппарат обратно.

Интерпретация результатов электрокардиограммы и замеров АД осуществляется врачом-диагнозистом, проводящим исследование, а лечение назначает уже непосредственно кардиолог. В норме, нижние значения давления равны 110/70 мм рт.ст., а верхние – 140/90. Для детей эти показатели чуть ниже указанных значений.

Пример графика изменения АД в течение суток

При расшифровке данных, в том числе, рассчитываются колебания систолического и диастолического артериального давления в большую или меньшую стороны от среднесуточного значения, а также разница между показателями АД днем и ночью, выраженная в процентах (суточный индекс).

Суточный индекс считается нормальным, если результат в пределах 10-25%, то есть средние значения АД ночью в идеале меньше средних значений АД днем на 10%. Норматив уровня снижения давления во время сна составляет 10-20%.

Проанализировав все данные, врач составляет заключение, где ставится диагноз с указанием всех параметров.

Неспособность давления снижаться до нормальных показателей ночью указывает на возможное наличие хронических патологий почек, сахарного диабета. Увеличивает риск развития хронической ИБС, инфаркта миокарда и кровоизлияния в мозг.

Высокое пульсовое давление (нормальные значения от 30 до 40 мм рт. ст.) – показывает, что есть сосудистые болезни и патологии в щитовидной железе.

Повышенная степень изменения кровяного давления за суточный период свидетельствует о малой эластичности стенок сосудов, а это провоцирует риск кровоизлияния в глазную сетчатку и развития инсультов.

Может ли данное обследование быть ошибочным и как этого избежать?

Несмотря на то, что СМАД – это наиболее достоверный метод в медицине для определения суточных колебаний артериального давления, все же встречается ряд ситуаций, когда прибор может ошибаться. Неточности происходят, когда пациент невольно или намеренно пренебрег инструкцией и рекомендациями, полученными от врача.

Часто так делают призывники военкомата, когда проходят медицинскую комиссию с целью получения ложного диагноза — пытаются обмануть СМАД чтобы избежать попаданию в армию и дальнейшей службы.

Данные будут некорректны, если:

  • в ходе мониторинга употреблять тонизирующие средства – прибор может завышать результаты;
  • в лежачем положении поднять высоко нижние конечности – это нарушит естественный кровоток, и давление повысится;
  • бодрствовать всю ночь в ходе мониторинга;
  • в момент сдавливания руки манжетой напрячь ягодицы и потянуть стопы на себя – это вызовет повышение давления.

Отзывы пациентов

Мне врач назначил прохождение СМАД так как у меня ВСД — панические атаки, повышенная потливость и прочие неприятные симптомы. В целом ничего особенного в его прохождении нет, немного нудно было все записывать в дневник конечно, но я справилась. Основные трудности у меня были ночью — спать ужасно неудобно, на спине я просто не могу уснуть, шея затекает, а на боку — прибор давит и мешается. Но ничего, ночь перетерпела. В итоге врач сказал что у меня хорошие результаты и проверка никаких патологий не выявила. Да, к сожалению ВСД это не та болезнь, реальную причину которой легко диагностировать.

Когда скачки давления и связанное с ними плохое самочувствие меня окончательно доконали, я наконец-то решила пойти к кардиологу, он и порекомендовал мне пройти СМАД. Я была в коммерческой клинике, поэтому пришлось заплатить за обследование 2 тысячи рублей. Прикрепили мне прибор, пошла домой, вела себя как обычно. Рекомендую кстати перед процедурой — помыться, а то потом то нельзя будет целый день. По результатам обследования врач назначил мне таблетки, пью их теперь, надеюсь поможет.

Автор статьи: Дмитриева Юлия (Сыч) – В 2014 году с отличием окончила Саратовский государственный медицинский университет имени В. И. Разумовского. В настоящее время работает врачом-кардиологом 8 СГКБ в 1 к/о.

СМАД – що це за обстеження, як проводиться і чи можна обдурити

Добовий моніторинг артеріального тиску (СМАД) – діагностична процедура, яка дозволяє відстежити зміни показників артеріального тиску протягом дня. Основні показання – гіпертонічна хвороба.

СМАД – особливості процедури

СМАД – методика, що дозволяє вчасно виявити порушення артеріального тиску у людей, які перебувають у групі підвищеного ризику. За допомогою цього обстеження, можна вжити відповідних заходів, скоригувати терапевтичний курс, запобігти розвитку вкрай небезпечних ускладнень.

Пацієнти, які страждають на патології серцево-судинного характеру, схильні до перепадів кров’яного тиску. Причинами зниження або підвищення показників АТ можуть стати стресові ситуації, фізичні навантаження і навіть особливості добового раціону хворого.

Гіпертонія не діагностується одноразовим виміром артеріального тиску. Інформація, отримана таким шляхом, часто виявляється недостовірною, що зумовлено різними факторами. Саме перебування людини у лікарні є стресовою ситуацією, що сприяє підвищенню показників артеріального тиску.

Поставити точний діагноз, дає можливість таке обстеження як добовий моніторинг артеріального тиску (СМАД).

Добове моніторування вважається гранично інформативним та точним способом діагностики у людей з діагностованими патологіями серця та судин.

Що показує СМАД?

Апарат СМАД дозволяє зафіксувати мінімальні перепади кров’яного тиску, відображаючи їх у графічному вигляді. Результати СМАД вивчаються кваліфікованим спеціалістом. На підставі отриманої інформації лікар ставить пацієнту діагноз і розробляє терапевтичний курс, що підходить для конкретного клінічного випадку.

Це обстеження показує:

  • зміни показників артеріального тиску у пацієнта за фізичних навантажень;
  • робочий тиск, у спокійному стані;
  • показники пульсового тиску;
  • кров’яний тиск хворого на ніч.

Під час моніторингу необхідно, щоб хворий вів щоденник, у якому відзначав би всі зміни, зумовлені фізичними навантаженнями, можливими психоемоційними потрясіннями, часом пробудження та засинання, особливостями раціону харчування. Таким чином, розшифровка результатів СМАД буде достовірною.

Проведення даної діагностики – тривалий процес, оскільки фахівцям доводиться працювати з великим обсягом даних. Пристрій характеризується високими показниками чутливості. Дані СМАД поєднують таке:

  • зміни показників артеріального тиску при фізичних навантаженнях;
  • показники пульсового тиску;
  • графік змін кров’яного тиску протягом дня;
  • рівень зниження артеріального тиску вночі;
  • середні показники діастолічного та систолічного тиску;
  • рівень зниження кров’яного тиску у сонному стані.

На підставі аналізу отриманих даних робиться остаточний лікарський висновок, що стосується розшифровки СМАД.

Показання до обстеження

Ця процедура має такі клінічні показання:

Що ви насправді знаєте про гіпертонію?

Справжній тест дозволяє оцінити рівень ваших знань про артеріальний тиск та гіпертонію. Дайте відповідь на 10 питань і запобігте можливим помилкам при діагностиці та лікуванні артеріальної гіпертензії.

  • гіпотонічна хвороба;
  • діагностика ситуативного підвищення показників артеріального тиску;
  • виявлення ступеня гіпертонічної хвороби;
  • моніторинг показників артеріального тиску у жінок під час вагітності

Холтерівське моніторування може бути рекомендоване людям, які перенесли в недавньому минулому інсульти, інфаркти з метою відстеження динаміки та своєчасної корекції терапевтичного курсу.

Знаннями до процедури служать такі патології:

  • ниркова недостатність;
  • судинний атеросклероз;
  • цукровий діабет;
  • серцева недостатність;
  • порушення гестаційного характеру

Пацієнти, які страждають на дані захворювання, входять до групи підвищеного ризику і найбільшою мірою схильні до розвитку гіпертонії.

Під час вагітності обстеження проводиться з метою контролю над станом здоров’я майбутньої матері. На останніх триместрах, негативні показники добового кров’яного тиску у пацієнтки є показанням для термінового проведення кесаревого розтину.

В обов’язковому порядку, тривале моніторування призначається хворим на гіпертонію для контролю за динамікою патологічного процесу, відстеження ефективності проведеного лікування, розробки максимально результативного терапевтичного курсу.

Коли процедура протипоказана?

Добовий моніторинг кров’яного тиску немає абсолютних клінічних протипоказань. Обстеження може бути тимчасово відкладено з наступних причин:

  • шкірні висипання;
  • період загострення захворювань дерматологічного характеру, що протікають у хронічній формі;
  • переломи;
  • опікові поразки;
  • забиття, травматичні ушкодження.

Різні травми і порушення цілісності шкірних покривів, у сфері установки манжети, роблять обстеження неможливим. У таких випадках діагностика відкладається до повного одужання та відновлення шкіри пацієнта.

Підготовка до проведення

Для отримання максимально точних та достовірних результатів СМАД до процедури необхідно належним чином підготуватися. Пацієнтам слід звернути увагу на такі рекомендації:

  • не одягати одяг, що сковує і утруднює рухи;
  • нормалізувати графік та режим дня;
  • утримуватись від проведення водних процедур;
  • уникати фізичних навантажень та психоемоційних потрясінь.

Увечері, перед встановленням пристрою можна прийняти заспокійливий засіб, щоб добре відпочити та відновитися перед обстеженням.

Якщо хворий проходить лікування препаратами, дія яких може вплинути на результати обстеження, необхідно обов’язково повідомити про це потрібно.

При носінні апарата важливо стежити за тим, щоб на нього не потрапила волога і пристрій не вийшов з ладу

Як проводиться процедура?

Обстеження за методом Холтера включає електрокардіограму і СМАД. Дана процедура є цілодобовим моніторингом змін серцевого ритму і пульсу, при коливаннях артеріального тиску.

Проводиться обстеження так:

  1. На руку пацієнта (в області плеча), встановлюється манжета, що пропускає повітря;
  2. Манжета фіксується до апарату СМАД;
  3. Пристрій кріпиться за допомогою шлейки, на грудях хворого;
  4. Вимірювання показників артеріального тиску автоматично здійснюється через кожні півгодини;
  5. Отримані дані фіксуються у пам’яті пристрою.

Прилад СМАД відрізняється складним пристроєм, що володіє здатністю не тільки вимірювати показники кров’яного тиску, але їх аналізу, складання графіків. Для того, щоб отримати достовірні результати, пацієнту потрібно лише дотримуватися таких правил:

  • утримуватися від прийому лікарських засобів, без попереднього погодження з лікарем;
  • вільно пересуватися і жити за звичним собі графіком;
  • утримуватись від водних процедур;
  • стежити за тим, щоб трубка приладу не перегиналася.

Необхідно також відповідально вести щоденник, вносячи до нього дані про будь-які фізичні навантаження, стресові ситуації, які можуть спровокувати перепади кров’яного тиску.

Інструкції пацієнту

процес установки пристрою – безболісний і не завдає людині дискомфортних відчуттів. Єдина незручність, з якою стикаються пацієнта, – це передавлювання руки манжетою, що відбувається в період вимірювання кров’яного тиску.

Існує певна інструкція, дотримуючись якої, хворий може запобігти можливим помилкам СМАД:

  • носити зручний одяг, вільного крою;
  • не нервувати і намагатися уникати стресів;
  • харчуватися у звичному режимі, не змінюючи раціон;
  • уникати перевтоми;
  • утримуватись від застосування препаратів, призначених для лікування гіпертонічної хвороби.

У день моніторингу, щоб уникнути зайвих хвилювань та неприємних емоцій, здатних спотворити результати, пацієнту рекомендується уникати зайвих контактів, по можливості провести час удома, у спокійному, розслабленому стані.

Велике значення має графік життя. Відхід до сну повинен здійснюватися у звичний для людини годинник. Тому від роботи в нічні зміни, при моніторингу, також слід відмовитися або призначити обстеження на інший день.

Мінуси під час проведення процедури

Прилад СМАД компактний і не помітний для оточуючих, тому його можна навіть носити під одягом.

До недоліків даної процедури відносять таке:

  1. Порушення показників чутливості руки в області прилягання манжети. Деякі пацієнти скаржаться на напругу, неприємні відчуття, підвищену стомлюваність кінцівки.
  2. Поява попрілості, подразнення шкірних покривів. Спостерігається у людей, які мають надмірно чутливу та ніжну шкіру. Обумовлюється це тим, що матеріал з якого зроблена манжета, не пропускає повітря і шкірні покриви не можуть дихати.
  3. Необхідність стежити за відсутністю стискання трубки, яка з’єднує прилад із манжетою. Особливо складно виконувати це правило в нічний годинник. Перед відходом до сну людині потрібно вибрати певну позу, яка не перешкоджає вільному надходженню повітря в область манжети. В результаті деякі пацієнти скаржаться на безсоння та розлади сну.

Інших побічних ефектів та небажаних реакцій дана процедура не викликає. Під час обстеження людина може займатися повсякденними справами, вести звичний спосіб життя.

Про переваги

Моніторинг добового тиску методом СМАД, має наступні переваги:

  • Безпека;
  • Можливість проведення обстеження поза лікарняними стінами;
  • Вимірювання кров’яного тиску в активному та пасивному стані;
  • Простота проведення;
  • Безболісність;
  • Доступна вартість;
  • Можливість корекції терапевтичного курсу.

Ціна обстеження

Добовий моніторинг кров’яного тиску призначається пацієнтам лікарем-кардіологом. Ціна обстеження залежить від таких факторів, як тип пристрою, що застосовується для проведення дослідження, а також розцінок конкретної клініки, в яку звертається пацієнт.

Середня вартість СМАД залишає близько 2300 – 2500 гривень. При цьому, в деяких клініках, процедура може обійтися лише в 1200-1500 гривень, а в інших, дорожчих, приватних лікувальних закладах – 3000 гривень.

Чи можливо обдурити СМАД?

СМАД – це процедура, що діагностує гіпертонічну хворобу, серцеву недостатність, що протікає у тяжкій формі та інші серйозні патології, що є протипоказанням для служби в армії.

З цієї причини молоді люди часто цікавляться наявністю можливості спотворити результати обстеження, щоб уникнути призову. Обдурити СМАД, дійсно, можна, застосовуючи методи, що сприяють штучному підвищенню артеріального тиску:

  1. За 3 доби до встановлення пристрою, вживати тонізуючі препарати.
  2. Пити міцні кавові напої, чорний чай або приймати таблетки кофеїну.
  3. Затримати дихання під час установки манжети.
  4. При носінні пристрою, якнайчастіше, опускати руку, до якої прикріплений прилад, нижче рівня серця. Таким чином, порушуються процеси кровотоку, що сприяє підвищенню тиску.
  5. Під час вимірювання показників кров’яного тиску, натягувати шкарпетки ніг та стискати сідничні м’язи.
  6. Утримуватись від сну в день моніторингу. Зумовлено тим, що при зануренні в сон тиск знижується на 20%.

Фахівці відзначають, що перераховані вище дії, вкрай негативно впливають на стан серцево-судинної системи!

Добовий моніторинг артеріального тиску (СМАД) – інформативний діагностичний метод, що дозволяє відстежити стан пацієнтів, з діагностованими патологіями серцево-судинного характеру та призначити їм максимально ефективне лікування, уникнувши несприятливих наслідків та ускладнень.

Добове моніторування АТ

Добове моніторування артеріального тиску (АТ) – це сучасний метод дослідження. Така діагностика враховує добовий ритм артеріального тиску людини у звичному для нього середовищі. Отримані дані разом дають повну картину впливу поведінкових факторів на артеріальний тиск і відображають динаміку впливу антигіпертензивних препаратів у пацієнтів, які отримують терапію від підвищеного тиску.

Як працює пристрій?

Суть процедури полягає у вимірі показників тиску через певні проміжки часу. Відбувається замір незалежно від занять хворого та його побажань – лише лікарем виставляється інтервал часу. У середньому він становить від 12 до 30 хвилин у денний час доби та щогодини вночі.

На тлі всього дослідження протягом доби хворий заповнює особистий щоденник, в який вносить будь-які зміни у самопочутті та симптоматику. Зіставляючи показники СМАД (добове моніторування артеріального тиску) та записи в щоденнику, лікар ставить точний діагноз. У щоденнику описується стан активності, відпочинок, медикаменти, які приймає пацієнт. Всі ці дані дозволяють оцінити перепади тиску у людини, яка відпочиває чи займається спортом.

  • Як працює пристрій?
  • Коли призначається діагностика?
  • Протипоказання до процедури
  • Підготовка до процедури
  • Підготовка документів
  • Проведення процедури
  • Попередня інструкція
  • Правила для пацієнта
  • Що можна дізнатися за допомогою СМАД?
  • Розшифровка результатів

Артеріальний тиск та діяльність – два залежні показники. Основою методу є зіставлення даних, що враховують звичну активність пацієнта. У лабораторних умовах одержані показники артеріального тиску недостовірні. Триває процедура протягом 24-48 годин, залежно від причин, з яких було призначено СМАД. На тілі людини фіксується пристрій, який автоматично вимірює АТ.

Коли призначається діагностика?

Найчастішою причиною проведення добового моніторування АТ є оцінка ефективності гіпотензивної терапії, особливо у разі комбінованого лікування, з використанням кількох груп гіпотензивних препаратів. Іншими причинами призначення СМАД названа діагностика ранньої артеріальної гіпертензії, симптоматична артеріальна гіпертензія, хворі на серцеву недостатність, з гіпертрофією міокарда, при наявності захворювань головного мозку, підозрі на синдром нічного апное.

Використовується СМАД для обстеження пацієнтів, які страждають від гіпотонії різного типу: конституційна та ортостатична.

СМАД дозволяє визначити наявність так званої “офісної гіпертонії”, при діагностиці якої необхідно своєчасно налагодити режим праці та відпочинку.

Протипоказання до процедури

Процедура добового моніторування АТ цілком безпечне дослідження та абсолютних протипоказань до виконання не має. Але є відносні протипоказання, до яких належить тромбофлебіт верхніх кінцівок, гостре інфекційне захворювання (як тимчасове протипоказання), порушення рухової активності через тяжкість деяких хронічних захворювань.

Психологічні причини (фобії та страхи) є протипоказанням для проведення СМАД.

Підготовка до процедури

Спеціальної підготовки до дослідження не потрібно, хворому не потрібно змінювати раціон чи спосіб життя. Вимірювання АТ має бути максимально наближеним до реальних умов, у яких щодня живе людина.

Підготовка документів

Пацієнт, який проходить процедуру такого типу, повинен дбати про збирання пакета необхідних документів. У призначений день готується паспорт, що підтверджує особу пацієнта, медичні висновки лікаря (показання до СМАД та амбулаторна карта пацієнта). На руках у пацієнта має бути вичерпна інформація про проведені раніше процедури та дослідження.

Проведення процедури

Перед процедурою пацієнту слід посидіти кілька хвилин. Запорука правильної діагностики – узгодженість дій лікаря та пацієнта. Дослідження проводиться:

  • з установкою манжети та тонометра;
  • з обов’язковим заповненням щоденника пацієнтом;
  • зі зняттям пристрою;
  • зі зіставленням отриманих результатів та внесених пацієнтом даних.

Встановлення пристрою триває не більше 15 хвилин. Підходяще положення для встановлення манжети – сидячи. Одягається манжета на праву руку правші та на ліву лівшу. Важливо враховувати, яка рука пацієнта активніша. Мітка на манжеті повинна співпадати з найбільш пульсуючою точкою на руці (по ній вимірюватиметься артеріальний тиск). Крапка знаходиться на дистальній частині плеча і її нескладно знайти. За допомогою спеціального пристрою манжета фіксується на плечі. Від цього пристрою відходять регістр та ртутний тонометр.

Попередня інструкція

Моніторування артеріального тиску пройде без ускладнень, якщо протягом двох діб пацієнт зможе дотриматись декількох обов’язкових умов: під час вимірювання тиску хворому необхідно зайняти зручне положення та по можливості витягнути руку з манжетою. При недотриманні зазначених рекомендацій, отримати точні результати не вдасться.

У день проведення СМАД не рекомендується надмірне фізичне навантаження. Якщо фіксація показників відбувається під час роботи чи руху, пацієнту необхідно зупинитись – таке правило гарантує точні результати. По можливості на період моніторування артеріального тиску необхідно виключити стресові ситуації. Стежити за вимірами не варто – така поведінка викликає нервозність, яка вплине на результати діагностики.

У нічний час доби турбуватися про роботу пристрою не варто. По можливості пацієнт займається звичними справами – ходить на роботу, веде домашні справи. Обмежувати себе не можна, інакше отримати результати в обстановці, наближеній до природного середовища, не вдасться. Якщо виникають неприємні симптоми, пацієнт робить нотатки у щоденнику із зазначенням часу доби та навантаження, яке дало негативну реакцію організму.

Правила для пацієнта

Правильні виміри повністю залежать від поведінки пацієнта. Ведення щоденника – обов’язкова умова, яка гарантує результати діагностики. У щоденник вноситься розпорядок дня: сон, навантаження, психоемоційні переживання, прогулянки, клінічна симптоматика, що виникла протягом дня, прийом медикаментів. Детальні записи дозволять оцінити стан організму та фактори, що погіршують самопочуття пацієнта.

Якщо виникають будь-які негативні симптоми, пацієнт звертається до лікаря. Головний біль (сильні мігрені), слабкість або нудота є причиною для призупинення СМАД. Рекомендується протягом двох діб уникати місць великого скупчення народу, закладів із великим шумом – він позначиться на реєстраторі та завадить провести правильні виміри. Якщо край манжету зміщується, його необхідно поправити – правильне розташування манжету на 2 см нижче за ліктьовий згин. Якщо пацієнт потурбується про правильне проведення СМАД, лікарю вдасться поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування.

Що можна дізнатися за допомогою СМАД?

Для діагностики захворювання застосовуються варіабельність величин артеріального тиску протягом доби. Аналіз отриманих результатів проводиться з урахуванням 4-х показників. Середні показники артеріального тиску відрізняються у нічний та денний час. У денний час у нормі АТ становить 130 на 85 мм, а вночі – 120 на 70 мм.

Другим показником є ​​зафіксовані моменти максимального підвищення артеріального тиску – кількість відхилень від норми свідчить про складність захворювання. Розраховується добовий індекс, що складається із систолічного та діастолічного артеріального тиску. Останнім показником, який дає змогу оцінити стан здоров’я пацієнта, є величина ранкового підвищення тиску.

Розшифровка результатів

  • Коронавіруси: COVID-19
  • Антибіотики для профілактики та лікування COVID-19: наскільки ефективні
  • Найпоширеніші «офісні» хвороби
  • Чи вбиває горілка коронавірус
  • Як залишитись живим на наших дорогах?

Розшифровкою результатів займається лікар. Самостійно пацієнт не здатний оцінити та зіставити всі отримані показники. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією надається певна група, яка обчислюється на основі добового індексу.

Підвищений ризик серцево-судинних захворювань у пацієнтів з індексом менше 10%. Для таких хворих є загроза ускладнень. Добовий індекс, що дорівнює нулю, свідчить про те, що у нічний час доби артеріальний тиск перевищує АТ вдень. Таким пацієнтам призначаються додаткові дослідження: хворим загрожують серцева недостатність та ураження нирок.

Добовий індекс більше 20% говорить про зниження артеріального тиску в нічний час доби. Таким людям загрожує інсульт, і вони потребують додаткового лікування. Якщо добовий індекс коливається від 10% до 20%, людині ніщо не загрожує – явних відхилень від норми не виявлено. Додаткові дослідження допоможуть встановити причину погіршення стану пацієнта.

Більш свіжою та актуальною інформацією про здоров’я на нашому каналі у Telegram. Підписуйтесь: https://t.me/foodandhealthru

Спеціальність: терапевт, нефролог.

Загальний стаж: 18 років.

Місце роботи: м. , медичний центр “Нефрос”.

Освіта: 1994-2000 рр. Ставропольська державна медична академія.

Підвищення кваліфікації:

  1. 2014 р. – «Терапія» курси підвищення кваліфікації на базі ДБОУВПО «Кубанський державний медичний університет».
  2. 2014 р. – «Нефрологія» курси підвищення кваліфікації на базі ДБОУВПО «Ставропольський державний медичний університет».

Добове моніторування артеріального тиску (навчальний посібник для лікарів)

Які показання щодо СМАД? Як оцінити результати СМАД? За останні десять років метод добового моніторування артеріального тиску (СМАД) набув суттєвого розвитку. В даний час цей метод вийшов за рамки наукових досліджень та

Які показання щодо СМАД?
Як оцінити результати СМАД?

За останні десять років метод добового моніторування артеріального тиску (СМАД) набув суттєвого розвитку. В даний час цей метод вийшов за рамки наукових досліджень і все ширше застосовується у практичній охороні здоров’я.

Мета цього навчального посібника – відобразити основні, найважливіші моменти практичної роботи із системами СМАД.

Діагностика артеріальних гіпертензій (АГ)

1. Прикордонна АГ.
2. Виявлення феномена “білого халата”.
3. Підозра на симптоматичний характер артеріальної гіпертензії.
4. Обстеження хворих на АГ у поєднанні з ІХС, серцевою недостатністю, гіпертрофією міокарда лівого шлуночка, судинними захворюваннями головного мозку, порушеннями вуглеводного та ліпідного обміну, синдромом апное уві сні.
5. Обстеження осіб молодого віку, які мають несприятливу спадковість за АГ.

1. Обстеження хворих на хронічну конституційну та ортостатичну гіпотонію.
2. Обстеження хворих з порушеннями постурального та динамічного контролю АТ.
3. Синкопальні стани.

1. Відбір хворих на проведення медикаментозного лікування.
2. Оцінка ефективності та безпеки фармакотерапії.
3. Оцінка резистентності до лікарського лікування та підбір оптимальної схеми лікування у таких хворих.
4. Вивчення індивідуального добового ритму артеріального тиску при хронотерапевтичному режимі медикаментозного лікування.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика двох найпоширеніших неінвазивних методів вимірювання АТ

В даний час відомі три способи вимірювання АТ: інвазивний (прямий), аускультативний та осцилометричний.

Інвазивний (прямий) метод виміру АТ. Голку або канюлю, з’єднану трубкою з манометром, безпосередньо вводять в артерію. Основна сфера застосування – кардіохірургія. У клініко-фізіологічних експериментах застосовується добове інвазивне моніторування артеріального тиску. Голка, введена до артерії, промивається гепаринізованим сольовим розчином за допомогою мікроінфузатора, а сигнал датчика тиску безперервно записується на магнітну стрічку.

З неінвазивних в даний час найбільшого поширення набули аускультативний та осцилометричний методи вимірювання АТ.

Аускультативний метод Н. С. Короткова. Реєстрація АТ здійснюється при визначенні тонів Короткова за допомогою одного або декількох мікрофонів, що розташовані над а.brachialis.

Осцилометричний метод. Метод заснований на тому, що при проходженні крові під час систоли через здавлену ділянку артерії в манжеті виникають мікропульсації тиску повітря, аналізуючи які можна отримати значення систолічного, діастолічного та середнього тиску. Аналіз осциляцій проводиться з допомогою спеціальних запатентованих алгоритмів. Систолічному тиску зазвичай відповідає тиск у манжеті, при якому відбувається найбільш різке збільшення амплітуди осциляцій, середньому – максимальний рівень осциляцій, та діастолічному – різке ослаблення осциляцій.

Таблиця 2. Основні характеристики добових моніторів АТ

Фірма
Фірма «ДМС Передові технології», Україна
SpaseLabs Medical, США

Meditech, Угорщина
A&D, Японія

Модель
МДП-НС-01
90207/90217
ABPM-02/М
ТМ-2421

CАД, мм рт. ст.
60-260
70-285/60-260
0-280
61-280

ДАТ, мм рт. ст.
40-200
40-200/30-200
40-159

Cр. АТ, мм рт. ст.
50-240
60-240/40-230

ЧСС уд/хв
40-180
40-180
35-200

Метод вимірювання
Осцилометричний або аускультативний
Осцилометричний
Осцилометричний
та аускультативний

Інтервал автоматичного вимірювання, хв
Від 3 до 90
Від 6 до 120
Від 1 до 60
Від 1 до 120

Кількість періодів вимірювання
2
До 12
До 4

Тривалість одного виміру, з
30-120
35-50
30 – 120

Число вимірів
150
240
300
300

Максимальний тиск у манжеті, мм рт. ст.
300
300/285

Система зберігання даних
Постійної дії
Постійної дії
Постійної дії
Постійної дії

Експлуатаційні стандарти
AAMI, BHS
AAMI, BHS, FRG
AAMI, BHS
AAMI, BHS

Джерело живлення
4 батарейки або 4 NiCd акумулятори типу АА
4/3 батарейки або 4/3 NiCd акумулятори типу АА
4 батарейки або 4 NiCd акумулятори типу АА
4 вбудовані NiCd акумулятори

Програмне забезпечення; мова
DOS, Windows; рос.
DOS, Windows; англ.
DOS, Windows; рос.
S, Windows; англ.

Вага, г
360 без елементів живлення
347/ 255 включно з елементами живлення
350 включно з елементами живлення
390 включно з елементами живлення

Стандартна тривалість моніторування, ч
24-48
24-48
24-48
24-48

Вартість за 1 комплект у дол
.

Ринок сучасних неінвазивних автоматичних реєстраторів для амбулаторного СМАД є досить великим, на ньому представлені як зарубіжні фірми, так і вітчизняні виробники. Найбільшого поширення нашій країні отримали розробки, представлені у табл. 2. В останні роки з’явилися прилади, які дозволяють здійснювати біфункціональне добове моніторування (АТ+ЕКГ), наприклад, система Cardio Tens фірми Meditech, Угорщина. Останнім досягненням у добовому моніторуванні є мультисенсорна система ТМ-2425/2025 (A&D Company, Японія), яка реєструє протягом доби не лише АТ та ЕКГ, а й температуру навколишнього середовища, положення тіла пацієнта, акселерацію (прискорення руху пацієнта), аналізує інтервалограму .

Одним з найважливіших параметрів при виборі приладу СМАД є точність вимірювання АТ.

Підготовка та встановлення монітора АТ. Перед початком моніторування необхідно переконатися, що джерело живлення реєстратора (батарейки або акумулятори) має достатній заряд для проведення СМАД. Так, наприклад, система АВРМ-02/М (Meditex, Угорщина) дозволяє контролювати напругу акумуляторів на дисплеї реєстратора при вкладанні джерел живлення в прилад або тривалому (10 с) натисканні кнопки оранжевого кольору.

Після цього реєстратор через спеціальний кабель підключають до персонального комп’ютера і за допомогою комп’ютерної програми проводиться програмування (ініціалізація) реєстратора. Програмування включає інформацію про хворого, встановлення періодів та інтервалів виміру (наприклад: 1-й період з 10 до 23 год, інтервал між вимірами 15 хв; 2-й період з 23 до 7 год, інтервал між вимірами 30 хв), наявність або відсутність перед кожним виміром звукового сигналу, а також необхідність появи на дисплеї величин систолічного, діастолічного АТ та частоти пульсу. На сьогоднішній день загальноприйнятими інтервалами між вимірами вважаються: для денного часу – 10-15 хв, для нічного – 30 хв.

Добове моніторування артеріального тиску значно розширює можливості лікаря як при діагностиці, так і при лікуванні артеріальних гіпертензій. Сьогодні назріла потреба ширшого використання цього в практичному охороні здоров’я. Очевидно, у найближчому майбутньому СМАД стане стандартною методикою для обстеження та підбору ефективної терапії хворих на АГ.

Після того, як реєстратор ініціалізований, необхідно виміряти коло плеча хворого, щоб правильно підібрати розмір пневмоманжети. Відповідно до рекомендацій ВООЗ (1993) стандартна манжета для дорослих повинна мати внутрішню пневматичну камеру шириною 13-15 см, довжиною 30-35 см та охоплювати не менше 80% периметра кінцівки. Для пацієнтів з периметром плеча понад 32 см необхідно використовувати манжету великих розмірів, щоб запобігти завищенню значень артеріального тиску. Наприклад, системи моніторування АТ SpaceLabs Medical (США) комплектуються манжетами чотирьох розмірів: 13-20 см (дитяча), 17-26 см, 24-32 см, 32-42 см та 38-50 см.

Таблиця 3. Нормативи для середніх величин АТ за даними СМАД

Таблиця 4. Критичні значення стандартного відхилення (STD) для хворих з м’якою та помірною АГ (Рогоза А. Н. та співавт.)

Таблиця 5. Методика розрахунку СНСАД

Таблиця 6. Класифікація хворих на АГ за ступенем нічного зниження АТ (СНСАД)

Вибрану відповідно до розміру манжету накладають у «правшої» на ліву руку, а у «шульги» на праву. Мітка artery на манжеті повинна співпадати з точкою, в якій пульсація а.brachialis найбільш виражена, зазвичай ця точка знаходиться в дистальній третині плеча. Оскільки в процесі моніторування манжета може зміщуватися, що призводить до спотворення результатів, ми використовуємо для кріплення манжети липкі двосторонні диски діаметром 60 мм.

Контрольні (верифікуючі) виміри. Пневмоманжета, встановлена ​​на плечі пацієнта, за допомогою спеціального T- або Y-образного пристрою з’єднується одночасно з реєстратором та ртутним сфігмоманометром. Проводять щонайменше чотири послідовні вимірювання з інтервалом не менше двох хвилин. Три останні виміри беруть до розрахунку середніх «лікарських» і «приладових» значень АТ. Якщо різницю між цими середніми значеннями перевищують 5 мм рт. ст. для діастолічного АТ та/або 10 мм рт.ст. для систолічного АТ, необхідно перевірити правильність накладання манжети. Якщо відмінності зберігаються, манжета переставляється на іншу руку або застосовується пристрій з іншим методом визначення АТ.

Інструктаж пацієнта. Велике значення для досягнення хороших результатів при мінімальній кількості помилкових вимірів має правильна поведінка пацієнта під час моніторування. Слід докладно пояснити пацієнтові мету дослідження і попросити його дотримуватися нижченаведених правил.

  • Під час вимірювання АТ рука з пневмоманжетою має бути витягнута вздовж тулуба та розслаблена.
  • Виключаються інтенсивні фізичні навантаження та вправи у день проведення моніторування АТ.
  • Якщо вимірювання артеріального тиску починається під час ходьби, потрібно зупинитися, опустити руку вздовж тулуба і почекати закінчення вимірювання.
  • Пацієнту не дозволяється дивитися на показання приладу, так як це провокує у нього тривожну реакцію, що може призвести до викривлення результатів та нівелювати основну перевагу СМАД.
  • Вночі хворий повинен спати, а не думати про роботу реєстратора, інакше величини нічного артеріального тиску будуть недостовірними.
  • Під час моніторування пацієнт повинен вести докладний щоденник, у якому відображаються його дії та самопочуття.
  • Обробка та основні принципи оцінки результатів СМАД

Усі існуючі системи для моніторування АТ зазвичай постачаються у комплекті зі спеціальною комп’ютерною програмою. Ця програма дозволяє не лише ініціалізувати реєстратор АТ, а й зчитувати, а також обробляти в автоматичному режимі результати моніторування та, крім того, видавати їх у роздрукованому вигляді. Нижче ми розглянемо основні показники добового профілю артеріального тиску (СПАД), які на сьогоднішній день є загальновизнаними.

Середні величини. Розрахунок середніх величин (систолічного, діастолічного, середнього АТ та частоти пульсу) є найбільш поширеним способом оцінки результатів моніторування АТ. Зазвичай середні величини розраховуються за добу (24 год), день (період неспання, наприклад, з 7 до 23 год) та ніч (період сну, наприклад, з 23 до 7 год). Отримані середні величини дають головне уявлення про рівень АТ у конкретного хворого і мають високу прогностичну значущість, що доведено численними дослідженнями. Оцінюючи середніх величин, отриманих під час моніторування АТ, застосовують інші критерії, ніж у оцінці традиційних вимірів АТ. У табл. 3 ми наводимо нормативи для середніх величин, отриманих J. Staеssen та співавт. (1998) на підставі аналізу національних проектів та окремих досліджень з СМАД.

Зміна середніх величин у процесі лікування є найважливішою характеристикою ефективності антигіпертензивних препаратів.

Частота підвищення артеріального тиску (ЧПАД) (навантаження тиском, гіпертонічна навантаження, індекс часу) – відсоток вимірювань АТ, що перевищують прийнятий за верхню межу норми (для дня -140/90, для ночі – 120/80 мм рт. ст.) загальну кількість реєстрацій. Цей показник має кілька назв, відображених у заголовку даного розділу, проте найбільш вдалою, на наш погляд, є назва «частота підвищення АТ під час моніторування» (Горбунов В. М., 1997).

Показник ЧПАД тісно пов’язаний із середніми величинами АТ. Проте за високих рівнях АТ цей показник, наближаючись до 100%, втрачає інформативність. У таких випадках ЧПАД розраховують як площу під кривою залежності рівня АТ від часу, обмежену величиною 140 мм рт. ст. для систолічного АТ та 90 мм рт. ст. для діастолічного АТ. Показник ЧПАД доповнює аналіз середніх величин АТ і має таку ж високу прогностичну значущість. Він також успішно може використовуватися при оцінці ефективності антигіпертензивних препаратів.

Варіабельність артеріального тиску. Визначення варіабельності передбачає оцінку відхилень артеріального тиску від кривої добового ритму. В алгоритмах сучасних систем для АТ моніторування розраховують найчастіше спрощений показник – стандартне відхилення від середнього АТ (STD) за добу, денний та нічний періоди. Критичні значення цього показника для хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ) наведено в табл. 4.

Якщо у хворого є перевищення хоча б одного з чотирьох значень, його відносять до групи осіб з підвищеною варіабельністю. Підвищена варіабельність артеріального тиску зазвичай асоціюється з ураженням органів мішеней (гіпертрофія міокарда ЛШ, атеросклероз сонних артерій, зміна судин очного дна тощо).

Добовий ритм артеріального тиску (добовий індекс). Для аналізу виразності добового ритму зазвичай розраховують показник ступеня нічного зниження артеріального тиску (СНСАД). У табл. 5 наведено методику розрахунку цього показника.

Порушення циркадного ритму АТ частіше зустрічаються у хворих з порушеннями толерантності до вуглеводів, цукровим діабетом I та II типів без гіпертонії та з гіпертонією, у нормотоніків з несприятливою спадковістю по гіпертонії, у осіб з симптоматичною гіпертонією (феохромоцитома, ниркові гіпертензії). .

За даними літератури, порушення циркадного ритму з недостатнім зниженням артеріального тиску в нічний час асоціюються з більшою частотою перенесених інсультів, частішим розвитком гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, більш частою і вираженою мікроальбумінурією. У жінок з недостатнім зниженням артеріального тиску в нічний час частіше розвивається ішемічна хвороба серця і вище смертність від інфаркту міокарда.

Всі перераховані вище параметри СМАД використовуються як в діагностиці АГ, так і в оцінці антигіпертензивної терапії. Наприклад, якщо середньоденний ДАТ стабільно перевищує 90 мм рт.ст., а ЧПАД у своїй становить понад 50%, то з упевненістю можна діагностувати стабільну АГ. При значення цих показників 85 мм рт. ст. та 15-20% відповідно можна говорити про нормальний АТ. При оцінці антигіпертензивної терапії треба враховувати специфічний характер середніх величин САД та ДАТ, оскільки вони відображають результати великої кількості вимірювань і зазвичай не пов’язані з тривожною реакцією хворого. Тому зниження середніх величин ДАТ хоча б на 3-5 мм рт. ст. на фоні лікування може вказувати на достовірну антигіпертензивну дію.

При доборі антигіпертензивної терапії необхідно прагнути нормалізації АТ як у денний, і у нічний час. При цьому треба враховувати можливість надмірної гіпотензії у нічний час у окремих хворих. Однак на сьогоднішній день не існує однозначних критеріїв оцінки цього стану за даними СМАДу.

Призначення антигіпертензивних препаратів не повинно викликати суттєвих зрушень у співвідношенні денних та нічних величин АТ у хворих із нормальною СНСАД.

Ефективна антигіпертензивна терапія зазвичай призводить до зменшення варіабельності артеріального тиску. Якщо на фоні лікування спостерігається значне збільшення варіабельності АТ, результат лікування слід визнати незадовільним.

При оцінці рівномірності ефекту антигіпертензивних препаратів пролонгованої дії, які призначають один раз на добу, можна використовувати коефіцієнт trough/peak – співвідношення кінцевого та пікового ефектів (КЕ/ПЕ). Для обчислення цього коефіцієнта величина зниження САТ або ДАТ щодо вихідного графіка, отриманого до лікування, ділиться на аналогічно розраховується величину зниження АТ на піку дії препарату. Згідно з рекомендаціями FDA (Управління контролю якості харчових продуктів і ліків, США), це співвідношення має становити не менше 50%. Менша величина співвідношення КЕ/ПЕ свідчить про недостатній гіпотензивний ефект від застосування препарату в кінці міждозового інтервалу або надмірну гіпотонію на піку дії препарату. Це потребує корекції дози або часу призначення лікарського засобу.

СМАД (добовий моніторинг артеріального тиску) – що це таке та як проводиться?

СМАД – що це за обстеження цікавить багатьох, оскільки проблеми з тиском можуть зачепити кожного. Викликані вони різними причинами – неправильний спосіб життя, стреси, недосипання, вікові зміни. Незалежно від симптомів та причин захворювання необхідно лікувати.

Ці та багато інших питань хвилюють пацієнтів. Розберемо їх докладніше у цій статті.

  1. Що таке СМАД?
  2. Чим відрізняється від діагностики щодо Холтера?
  3. Показання до СМАД
  4. Підготовка до СМАД
  5. Добове моніторування артеріального тиску – як проводиться?
  6. Апарат для вимірювання добового тиску
  7. Як слід поводитися пацієнтові?
  8. Ведення щоденника
  9. Розшифровка СМАД
  10. СМАД – ціна обстеження
  11. Чи є протипоказання?
  12. Плюси і мінуси
  13. Як обдурити СМАД?
  14. Добовий моніторинг артеріального тиску – відгуки

Що таке СМАД?

СМАД називається добовий моніторинг артеріального тиску. Націлений виявлення причин, викликають порушення у роботі серцево-судинної системи, поява стрибків артеріального тиску (АТ).

Добове моніторування дозволяє вловити відхилення протягом дня, нічної доби, клінічні ознаки порушень. Апарат СМАД має підвищену чутливість, здатний зафіксувати навіть незначні зміни.

Добовий моніторинг дозволяє відобразити :

  1. Нормальний тиск пацієнта. Норма встановлюється індивідуально , залежить від пацієнта, його віку, ваги, способу життя.
  2. Стрибки артеріального тиску під час фізичної активності, стресових ситуацій.
  3. Тиск уночі, під час сну.
  4. Пульс.

Своєчасне виявлення СМАД здатне знизити ризик виникнення інфаркту, інсульту. Таке дослідження відображає реальну картину, враховує перепади артеріального тиску під час стресових ситуацій, фізичної активності, при виконанні звичайних повсякденних справ.

Відео на тему:

Чим відрізняється від діагностики щодо Холтера?

Існує подібне обстеження – холтерівський вимір. В основі лежить монітор, здатний відстежувати серцевий ритм. Він здійснює аналіз пульсу. Тиск не вимірюється .

Але коливання пульсу природні у межах встановленої норми, може бути викликані переживаннями, незначними фізичними навантаженнями. Коливання можуть виникнути навіть за пішої прогулянки, вночі, під час сну.

Показання до СМАД

Гіпертонія – серйозне захворювання, що потребує своєчасної діагностики. Фахівці рекомендують проходити процедуру СМАД самостійно для профілактики серцево-судинних захворювань.

Але деякі ситуації вимагають обов’язкового проходження добового моніторингу артеріального тиску:

  • Процедура добового моніторингу дає змогу визначити стадію гіпертонічного захворювання.
  • Перевірка динаміки протягом доби, встановлення залежності від фізичної активності, харчування, способу життя.
  • При вагітності. Добовий моніторинг СМАД дозволяє відстежити стан жінки та майбутньої дитини. Порушення по артеріальному тиску, що відображені на СМАД, можуть стати причиною екстреного проведення операції кесаревого розтину.
  • При цукровому діабеті, гестаційних порушеннях.
  • При серцевій недостатності, атеросклерозі судин.
  • При гіпотонії – захворювання, що характеризується зниженим артеріальним тиском. Симптомами виступають блідість, слабкість, запаморочення, зниження температури тіла, зниження серцевого ритму.

Особливо часто призначення виробляють пацієнтам після інфаркту чи інсульту. Це дозволяє змінювати лікування по ходу одужання, усунути напади на початкових етапах.

Підготовка до СМАД

Щоб результати обстеження з добового моніторингу були правдивими, вимірювання мали високу точність, потрібно ретельно підготуватися до процедури СМАД.

Підготовка до добового моніторингу СМАД артеріального тиску включає наступні заходи :

  1. Проводиться налагодження режиму сну. Організм має бути відпочиваючим, стан спокійний. Недосип може викликати стрибки пульсу, тиску.
  2. Підібрати одяг. Вона повинна бути вільною, що не сковує руху. Під неї має поміститися апарат для добового моніторингу СМАД.
  3. Скасувати тренування за 48 годин до проходження добового моніторингу.
  4. Відмовитись від відвідування ванної, душа. Прилад є електронним пристроєм, попадання вологи на нього може спричинити збої в роботі. Стрибки артеріального тиску будуть відображені некоректно.

Дотримання рекомендацій, встановлених лікарем, дозволить уникнути багатьох проблем, отримати точні дані.

Добове моніторування артеріального тиску – як проводиться?

Кардіологія вважає за краще використовувати при діагностиці точні методики. З цією метою проводять добовий моніторинг артеріального тиску, роблять дослідження з Холтера. Методики дозволяють своєчасно діагностувати хвороби серця та судин, усунути напади інфаркту, інсульту. Добові монітори автоматичної дії встановлюють на добу.

Загальна послідовність дій наведена у таблиці:

ЕтапЩо роблять?
Первинне звернення до лікаряПриймається рішення про показання до добового моніторування. Відбувається встановлення приладу для СМАД. Його слід носити протягом доби.
Налаштування приладуПоказники відзначаються через проміжки 15 хвилин у денний час. Вночі – кожні півгодини. Ці проміжки можуть бути змінені залежно від конкретного випадку. Роботу приладу можна зупинити, він показує «Pause».
Процес добового моніторингу артеріального тискуПацієнт проживає звичайний день життя, записує всі події, відзначає навантаження, харчування. У щоденнику слід відзначати прийоми будь-яких лікарських засобів. Спати з апаратом слід обережно.
Зняття приладу для добового моніторингу артеріального тискуЦілодобовий процес вимірювання закінчено. Для того, щоб відключити та зняти прилад потрібно відвідати лікаря. Отримані показники знадобляться для розшифровки, що займає не більше одного дня. Згодом лікар повинен розшифрувати дані СМАД та надати результати.

Дана процедура дозволяє своєчасно виявити проблему гіпертонії, запобігти інфаркту або інсульту. Пройти медичне обстеження буде корисно для кожного. Отримати напрямок можна у терапевта чи кардіолога у районній поліклініці.

Апарат для вимірювання добового тиску

Роботу із виміру артеріального тиску виконує спеціальний пристрій. Виглядає як невеликий комп’ютер, здатний проводити вимірювання, вносити отримані результати у внутрішню пам’ять. Принцип роботи добового моніторингу СМАД трохи відрізняється від звичайного тонометра.

Особливо важливі функції занесено до таблиці:

Функція приладу для добового моніторингуОпис
МобільністьПристрій має компактний вигляд, що не заважає пацієнтові при виконанні звичайних справ.
живленняБатарейки, що потребують періодичної підзарядки
Максимальний час роботиДо трьох діб
Маса пристроюДо 300 грам разом із проводами та трубками
Наявність монітораПацієнт не може бачити результати, отримані пристроєм. Інформація не відображається на дисплеї. Вона доступна тільки лікарю.

Як слід поводитися пацієнтові?

Процедура добового моніторингу артеріального тиску не накладає жодних серйозних обмежень на життя пацієнта. Він повинен поводитися як завжди, природно. По можливості уникати високих фізичних навантажень, стресових ситуацій. До раціону не слід вносити істотних змін, включити корисні продукти, хороші жири (риба, горіхи, олії). При носінні приладу для добового моніторингу СМАД суворо заборонено приймати таблетки від тиску.

Потрібно чітко дотримуватися рекомендацій лікаря, грамотно вести щоденник. Недотримання правил призведе до того, що система міститиме помилки, отримати точний діагноз не вдасться, результат буде недостовірним.

Рекомендуємо до перегляду:

Ведення щоденника

Наступний етап після проходження процедури добового моніторування – розшифровка результатів. Виконується спеціалістами за отриманими даними від апаратури та щоденника, що заповнюються протягом дня пацієнтом. Результати розписані щогодини. Лікареві потрібно знати , чим були викликані зміни, тільки тоді діагностика буде успішною.

Щоденник пацієнта слід заповнювати протягом дня . Він містить таку інформацію:

  • Фізичне навантаження. Потрібно вказати вигляд, тривалість. Піша прогулянка, робота на городі, активне приготування їжі – все це можна зарахувати до фізичного навантаження.
  • Живлення. Деякі продукти здатні впливати на артеріальний тиск. Наприклад – кріп славиться сильним седативним впливом.
  • Час підйому та відбою, якість сну. Недосип, безсоння, проблема із засипанням – все це може стати причиною стрибків артеріального тиску.

Стресові ситуації також мають бути зазначені у щоденнику. Від грамотності заповнення залежить швидкість обробки даних. Вести його треба уважно.

Все це допоможе з високою точністю розшифрувати результати, діагностувати проблеми з артеріальним тиском. Підсумковий висновок щодо добового моніторингу може стати передумовою призначення ефективного лікування на підставі виявленої проблеми.

Розшифровка СМАД

Висновок виноситься з урахуванням розшифровки даних, отриманих від добового моніторингу стрибків артеріального тиску. Прилад для добового моніторингу СМАД працює безупинно, має високу чутливість, точність.

Розшифровка добового моніторування дозволяє отримати такі дані:

  1. Залежність артеріального тиску від часу. Відображається у графіку СМАД.
  2. Значення діастолічного тиску. Добовий моніторинг відображає швидкість руху крові судинами.
  3. Значення тиску систоли. Добовий моніторинг СМАД відображає вплив крові, що чиниться на стінки судин.
  4. Значення пульсового тиску. Добовий моніторинг відображає різницю між систолічним та діастолічним артеріальним тиском.
  5. Визначення нормального артеріального тиску під час сну.
  6. Визначення стрибків артеріального тиску у процесі фізичної активності. Визначення максимально можливих меж коливань.

На підставі отриманих даних від добового моніторингу СМАД фахівець виносить висновок, що пропонує можливі шляхи лікування.

СМАД – ціна обстеження

Процедура добового моніторингу артеріального тиску є безкоштовною за полісом ЗМС. Її готові надати у більшості районних поліклінік. Єдиний нюанс – черга. Кількість пацієнтів значно перевищує величину пристроїв, прилади переходять від одного до іншого. Пройти обстеження можна у приватній клініці.

Чи є протипоказання?

Процедура добового моніторингу артеріального тиску СМАД не має протипоказань. Але може спричинити деякі незручності. Застосування неможливе при переломах рук, подряпинах, опіках на місцях установки манжети.

Рішення про встановлення, чи можна використовувати СМАД приймає лікар. Потрібно уважно вивчити історію хвороби, симптоматику, зібрати необхідний анамнез. Пацієнт самостійно думає, проходити чи ні.

Плюси і мінуси

Головна перевага добового моніторингу СМАД – можливість високої точності діагностувати проблеми з артеріальним тиском. Зробити це за допомогою інших медичних випробувань не вдасться.

Зверніть увагу на порівняльну характеристику вимірювань

Повний перелік переваг та недоліків наведено у таблиці:

ПеревагиНедоліки
Дозволяє виявити найменші коливання, вчасно діагностувати проблеми з артеріальним тиском.Викликає збої у режимі сну. Апарат здійснює контроль та вночі. Це може викликати дискомфорт, змусити прокинутися
Дозволяє визначити стадію захворювання, розділити приховану та тимчасову гіпертонію.Неможливість повного згинання ліктя, оскільки на руку надіта манжета
Простота застосування. Пацієнту не потрібно настроювати пристрій самостійно
Безпека пристрою. Дозволено використовувати навіть дітям
Висока ефективність, точність

Як обдурити СМАД?

Як обдурити добовий моніторинг СМАД? Дана думка не спаде на думку пацієнту, який страждає від симптомів гіпертонії, але призовнику може зіграти на руку. Армія диктує свої критерії для здоров’я, встановлює захворювання, які можуть стати перешкодою для проходження військової служби. Одне – проблеми з артеріальним тиском.

Для підтвердження призначають добовий моніторинг артеріального тиску. Обдурити пристрій можна такими способами:

  • Затримати подих у момент установки манжети.
  • Напруж все тіло, особливо сідниці, і потягнути шкарпетки ніг на себе в момент вимірювання. Прилад вживе дії за фізичну активність.
  • Прийняття тонізуючих антибіотиків – настойки женьшеню, лимонника.
  • Прийняття енергетиків, кави.
  • Не спати протягом обстеження.

Добовий моніторинг артеріального тиску – відгуки

Олександра, Тюмень: « Проблема артеріального тиску мучила мене багато років. Тільки процедура добового моніторингу СМАД допомогла виявити справжню причину отримати правильне лікування. Тепер щодня проходить спокійно. Дякуємо медицині за SMAD! »

Володимир, Спб: « Прочитав велику кількість відгуків про добовий моніторинг СМАД. Хотілося б дізнатися де можна купити апарат? Де зробити процедуру в районній поліклініці чи приватній? Хто призначає та може поставити пристрій? »

Микола, Київ: « Процедуру СМАД пройшов кілька місяців тому. Методика проведення дуже проста, а результат просто приголомшливий. Перестав міряти тиск кілька разів на день, робити різні оздоровлюючі процедури .