Уяви кольорового ведмедя розфарбуй його дай відповіді на запитання

0 Comments

Дистанційні уроки
за підручником “Я досліджую світ” для 2 класу
(О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко)

Хочеш збільшити шрифт? Тримай натиснутою клавішу Ctrl та крути колесо мишки.
Коли тобі стане зручно читати, відпусти Ctrl і розпочинаймо урок!

Вітаю! Сьогодні ми прочитаємо першу пригоду “Мрія” за оповіданням Олени Лободи й познайомимося з хлопчиком Захаром. Ми дізнаємося, яка мрія була в Захара та чи здійснилася вона. А про що мрієш ти?

  • підручник;
  • зошит;
  • ручку;
  • кольорові олівці.

Крок 1. Руханка

Розпочни урок з руханки “Танці-зігріванці”.

Крок 2. Мрія Захарка

Прочитай уривок з оповідання Олени Лободи “Мрія” у підручнику на с. 6.

Виконай завдання 1 у зошиті на с. 3.

Дай усно відповіді на запитання за змістом тексту. А щоб було цікавіше, обговоріть ці запитання з однокласниками та однокласницями по телефону.

Запитання:

  • Про що мріяв головний герой оповідання Олени Лободи?
  • Що робив Захар для здійснення своєї мрії? Відшукай у тексті оповідання відповідні фрази і прочитай їх.
  • Чи можна сказати, що в родині Захара всі піклуються одне про одного? Обґрунтуй свою думку.
  • Чому хлопчик не зміг купити машинку за зібрані гроші? Розкажи про це своїм рідним чи друзям.
  • Подумай, чим може бути цінна машинка для хлопчика?

Запиши або запам’ятай свої найцікавіші думки. Поговори з однокласниками та однокласницями по телефону й дізнайся, які ідеї виникли в них. Порівняйте ваші ідеї.

Виконай завдання 2 в зошиті на с. 3. Обчисли вирази та розфарбуй відповідними кольорами машинку, про яку мріяв Захар.

  • Чи легко тобі було розв’язувати приклади?
  • Якщо легко, то що тобі допомогло?
  • Якщо важко, то чого тобі ще треба навчитися?
  • Чи сподобався тобі сміттєвоз Захара?
  • Чи мріяв / мріяла ти коли-небудь про таку машинку?
  • Як гадаєш, чому в Захарка виникла саме така мрія?

Крок 3. Рухлива перерва

Настав час відпочити. Порухайся під веселу пісню “Треба мріяти завжди”. Можеш вигадувати свої рухи!

Трохи відпочинь і продовжимо!

Крок 4. Мої цінності

Виконай завдання 3 на с. 3 у зошиті. Напиши, яка річ цінна для тебе.

Людина не може жити без мрії. Усі про щось мріють. І ці мрії дуже різні. Хтось мріє відпочити на морі, хтось — про нову ляльку, хтось мріє навчитися малювати, а деякі навіть мріють навчитися літати, як птахи.

Поговори з однокласниками та однокласницями по телефону. Обговоріть, про що мріють вони. Чи є ще в когось така сама мрія, як у тебе?

Крок 5. Гроші — це ціність?

А зараз ти дізнаєшся, звідки взялися гроші. Переглянь цікавий фільм.

  • Що тебе вразило?
  • Чи на всі запитання вдалося отримати відповіді?
  • Поміркуй, як можна дізнатися про гроші більше.

Гра “Зазирни у скарбничку”.

У скарбничці Захара лежать гроші. Порахуй, скільки їх там. Скільки ще треба назбирати хлопчику, щоб купити іграшку за 100 грн?

Пропоную тобі розглянути два варіанти розв’язання цієї життєвої ситуації.

Ти молодець! Гарно вмієш рахувати!

  • Як гадаєш, у чому цінність грошей? Обговори це з однокласниками та однокласницями по телефону.
  • Чи є в тебе своя скарбничка?

Крок 6. Моя скарбничка

Пропоную тобі зробити власну скарбничку своїми руками й почати відкладати в неї заощаджені гроші на свою мрію.

Можеш скористатися порадами у завданні 1 на с. 7 підручника. А можеш виготовити іншу скарбничку.

Підготуй: пластикову пляшку, ножиці, клей, кольоровий папір, чотири кришечки від пластикових пляшок, рожевий маркер чи фломастер.

(Завантаж роздруківку “Скарбничка своїми руками” і подивись, який вигляд матиме скарбничка, яку ти зробиш своїми руками.)

Прочитай алгоритм виготовлення скарбнички.

  1. Очисти пляшку від етикетки.
  2. Проріж отвір для монет (попроси своїх рідних допомогти зробити отвір).
  3. Обклей пляшку рожевим папером і проріж отвір для монет у папері.
  4. Виріж вушка з рожевого паперу і приклей їх.
  5. Виріж рожевий кружечок розміру кришечки.
  6. Приклей кружечок на кришечку і намалюй маркером п’ятачок.
  7. Із чорного кольорового паперу виріж два кружечки — очі. Наклей їх на пляшку.
  8. Приклей 4 кришечки від пластикових пляшок — ніжки свинки.

Якщо тобі щось не вдається, звернися по допомогу до родичів.

Вітаю тебе! Твоя скарбничка готова!

Тож починай збирати в неї гроші на свою мрію.

  • Вислови свої ідеї, як можна відкладати кошти у скарбничку.

Я думаю, що у вас із однокласниками та однокласницями є група у Вайбері. Сфотографуй свою скарбничку і завантаж фото у Вайбер-групу. Обміняйтеся фото й дізнайтеся, які у вас скарбнички.

Крок 7. Підсумок

Пропоную завершити урок, послухавши пісню Лесі Горової “Дитячі мрії”.

Бажаю тобі гарного настрою! Нехай усі твої мрії здійснюються! До зустрічі!

У конспекті уроку використано матеріали Ірини Ягупи

4. Мистецтво відповідати на запитання

Той, хто ставить запитання, дурень протягом п’яти хвилин, той, хто його не ставить, дурень усе своє життя (Китайська приказка).

Як свідчить китайська народна мудрість, ставити запитання життєво необхідно. Але ще важливіше навчитися відповідати , тому що від цього інколи залежить доля людини. Пригадай українські народні казки, міф про Сфінкса . Саме влучні й дотепні відповіді на загадки допомагали героям уникнути лиха. Отже, щоб стати вправним оратором , треба оволодіти мистецтвом давати відповіді на запитання .

Історик Геродот розповідає, як лідійський цар Крез запитував божество в Дельфах, чи треба йому розпочинати війну з Персією. На це він отримав таку відповідь: «Якщо цар піде війною на Персію, то знищить велике царство». Коли розгромлений Крез, потрапивши в полон, зауважив дельфійським жерцям, що вони сказали неправду, жерці у відповідь заявили, що у війні дійсно знищене велике царство, але не Перське, а Лідійське.

Упевнено, спокійно й чітко відповідати на запитання — це мистецтво. Пам’ятай, що саме відповіді на запитання характеризують людину як особистість.

Риторичне запитання . Таке запитання не вимагає відповіді, тому що кожен учасник розуміє її очевидність. Мета риторичного запитання — активізувати аудиторію, указати на нерозв’язані проблеми чи забезпечити підтримку з боку учасників бесіди шляхом мовчазної згоди.

Переломні питання . Вони підтримують суперечку в чітко встановленому напрямку або ж порушують цілий комплекс нових проблем. Якщо співрозмовник правильно й ґрунтовно відповідає на такі питання, то відповіді зазвичай дозволяють виявити слабкі місця його позиції.

«Як Ви уявляєте собі…?», «Як Ви вважаєте, чи потрібно радикально змінювати … ?», «Як насправді у Вас справи з … ?».

Закриті й відкриті . Закриті запитання передбачають два варіанти відповіді: «так» і «ні».
— Ти замовив квитки на потяг до Харкова?
— Так.
— Чи залишилися ще вільні місця в цьому купе?
— Ні.
Відкриті запитання мають на меті з’ясувати щось нове про події, явища, предмети.

Закритими запитаннями можна загнати опонента в «пастку»: він змушений вибирати тільки «так» або «ні», хоча не завжди відповідь може бути однозначною (ні, але. ).

Прості та складні . Складні запитання вимагають не менше двох відповідей.

— Де ви плануєте зупинитися під час подорожі й чому саме там?
— Зупинимося на базі відпочинку, на яку приїжджаємо вже три роки поспіль, бо там чудова природа, привітні господарі й смачна кухня.

Складні запитання можуть заплутати людину під час дискусії , тому краще використовувати прості .

Коректні й некоректні. Некоректними називають запитання, що ґрунтуються на свідомо помилкових судженнях. Мета таких запитань — збити людину з пантелику, примусити її виправдовуватися, загнати в неочікувану ситуацію, чинити психологічний тиск.

Запитання « Хіба ти можеш дозволити собі купити таку дорогу річ? » — некоректне , бо, по-перше, у кожного своє розуміння поняття « дорого — дешево », а по-друге, таке запитання звучить як втручання в особисті справи.

Нейтральні, доброзичливі та провокаційні . На нейтральні й доброзичливі запитання відповідай спокійно й не дратуйся, якщо вони сформульовані неточно або

Іноді запитання ставлять не для того, щоб з’ясувати суть справи, а щоб поставити опонента в незручне становище, висловити недовіру до його аргументів, показати свою незгоду з його позицією, тобто здобути перемогу над супротивником. Відповідаючи на провокаційні запитання, передусім намагайся виявити їхню суть, викрити позицію опонента, лише тоді дати відкритий бій.

Відповіді бувають правильними й неправильними , позитивними й негативними , короткими й розгорнутими .

Відповіді, у яких мовець прагне з’ясувати істину, називаються позитивними . Якщо ж відчувається відмова відповідати на запитання, то така відповідь негативна . Вона визначає слабкі сторони опонента, бо мотивом для відмови може бути недостатня компетентність із порушених проблем, слабкі знання з обговорюваного предмета.

— Ти забронював квитки на концерт?
— Забронював.
— Скільки квитків забронював?
— Три.
— Коли відбудеться концерт?
— Цієї п’ятниці.
— Де проходитиме?
— На стадіоні.
— Хто хедлайнер?
— Моя улюблена група.

Така розмова чи обговорення якоїсь проблеми не буде продуктивним, якщо використовувати короткі відповіді . А розгорнуті й аргументовані відповіді мають велику силу переконання в публічних суперечках.

Відповідаючи на запитання, дотримуйся таких порад:

• чітко відповідай на поставлене запитання ;

• ніколи не кажи нічого зайвого, бо цим обов’язково скористається опонент ;

• визнач пріоритети у своїх відповідях: починай із головних подій, найбільш переконливих фактів, щоб аудиторія не втратила інтересу, а потім переходь до другорядних;

• для чіткої структури відповіді використовуй вставні слова: по-перше, по-друге, по-третє;
• подякуй опонентові за цікаве запитання й тільки після цього переходь безпосередньо до відповіді;

• щоб завоювати прихильність опонента чи аудиторії , використовуй такі конструкції: «Порушена вами проблема хвилює багатьох із нас. », «Розумію ваші почуття! Зізнаюся, я відчував те саме, поки не усвідомив. », «Мені хотілося б поділитися з вами своїм відкриттям. »;

• якщо немає готової відповіді , скористайся переадресацією його опонентові або аудиторії : «Цікаве запитання! А як би ви самі на нього відповіли?», «Можливо, хтось із присутніх хотів би висловитися щодо цього запитання?»;

• якщо відчуваєш, що не можеш дати відповідь на запитання , не намагайся «викручуватися» із неприємної ситуації, краще скажи, що даси відповідь наступного разу.

У спілкуванні оратор повинен суворо дотримуватися основного принципу : відповідати на запитання лише тоді, коли повністю зрозуміла його суть і він знає правильну відповідь.

У полеміці дуже цінується дотепна відповідь . Часто зі скрутного становища допомагає вийти винахідливість оратора : уміння зорієнтуватися в ситуації, знайти найбільш точні слова, швидкість реакції.

Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1998.
Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.
Культура ведення дебатів. – Харків, 1988.

Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — 208 с. : іл.