Що робити і чому жовтіє листя груші

Прекрасні плодові дерева, дивовижні рослини і незвичайної краси квіти – чого тільки не побачиш в садах і оранжереях. Осінь розфарбовує листя, і жовте листя лягає килимом на землю. Але що робити, якщо осінній час не близький, а листя на ваших деревах в саду вже пожовкли?

Ми розповімо вам про основні причини, чому жовтіє листя у груші, і що потрібно зробити, щоб запобігти цьому.

Основні причини

Груші навесні зазвичай радують власників усіма відтінками зеленого – від салатового до глибокого смарагдового. Якщо замість цього листя груші жовтіють, покриваються плямами, морщаться, чорніють і опадають, то пора бити тривогу.

• неправильна висадка або догляд за деревом;
• невідповідний або недостатньо поживний грунт;
• брак добрив, корисних речовин і макроелементів;
• бактеріальні інфекції та грибкові захворювання;
• некомфортні кліматичні умови;
• атака шкідників.

Дефіцит добрив

Перш за все, жовте листя може бути сигналом того, що в грунті недостатня кількість калію. Навесні недолік не проявляється, проте в літній період процеси активізуються і проявляються перші ознаки. Також спровокувати жовтизну може відсутність необхідної кількості заліза і магнію. Ці елементи беруть участь у фотосинтезі і виробленні хлорофілу. Зовнішній вигляд листка підкаже вам, чого не вистачає груші: візерунок з жовтих точок – низький рівень магнію, жовте листя на молодняку – брак заліза.

Мозаїчність

Ще однією причиною, чому у груші жовтіють і сохнуть листя, може стати вірусне захворювання. Існують сорти груш, що володіють високим ступенем стійкості до даного захворювання. Більшість дерев не застраховані від хвороби.

Заразити грушу можна зараженим інструментом під час посадки, щеплення дерева або обрізки. Також інфекція може переноситися шкідниками, зокрема, попелицею.

Неправильний полив

Посухостійкість – одна з сильних сторін груш. Однак спекотна тривала погода і відсутність опадів призводять до того, що рослина перестає отримувати живильні речовини з грунту, навіть якщо ви регулярно удобрюєте грунт. Коренева система виснажується і перестає справлятися з основною функцією.

Ні в якому разі не слід забувати, що перезволоження грунту також згубне для дерева: коренева система поступово загниває, з’являється гниль, висока ступінь ураження грибковими інфекціями. Обприскування і полив груш в теплу сонячну погоду може спровокувати опік листових пластин.

Однією з найпоширеніших причин, чому жовтіють листя у груші в травні, є нічні заморозки. Якщо сорт недостатньо морозостійкий, то проблеми не уникнути. Гризуни і зайці також можуть завдати дереву, особливо молодому, непоправної шкоди, вигризаючи кору дерева.

Вирішення проблеми

Після того як джерело проблеми визначено, потрібно зайнятися її рішенням і запобігти її появі знову. Інакше порушення процесів фотосинтезу призведе не тільки до втрати листя, але і можливості груші сформувати плодові бруньки, належним чином підготуватися до зимового періоду. Навесні наслідки позначаться на цвітінні і плодоношенні дерева.

Недолік заліза в грунті легко заповнити позакореневим підживленням. Однак можна вжити і профілактичні заходи проти залізодефіциту. Для цього грушу потрібно періодично (навесні і восени) обробляти розчином залізного купоросу або бордоської рідини.

Якщо грунт у Вашому регіоні має підвищену кислотність, то дерево, швидше за все, буде страждати від нестачі магнію. Тому рекомендується підгодовувати дерево деревною золою, доломітовим борошном і мінеральними добривами. Для кращого результату слід вносити рідку калійно-магнієву підгодівлю, яка краще засвоюється.

Щоб груша не страждала від посухи при відсутності опадів, дерево потрібно поливати раз на місяць. Молодняк вимагає більш частих поливів. Спека і піщана або супіщана земля також вимагає збільшення обсягів і частоти поливів. У жарку безвітряну погоду рекомендується метод дощування. Обприскувати рослину краще у вечірній час: волога добре вбереться з мінімальним випаровуванням, а листя висохнуть, не отримавши опіку від сонячних променів. Як тільки ви помітите перші ознаки прояву мозаїчності, пошкоджені ділянки слід негайно видалити і спалити, а інші гілки обробити бордоською рідиною. Лікувати захворювання досить важко, як правило, дерево повільно гине.

Для уникнення зараження інших дерев, якщо велика частина груші уражена інфекцією, таку рослину краще спалити повністю. Але можна боротися з рознощиком вірусу – попелиці. Для цього слід профілактично обробляти рослину інсектицидами і розчином дігтярного мила, тютюну. Також потрібно стежити за дезінфекцією інструментів, використовуваних для проведення обрізки і щеплення.

Запам’ятайте: якщо на груші жовтіють листя і опадають до настання осені, значить, дерево подає вам сигнал лиха. Однак навіщо ризикувати? Забезпечте дереву належний догляд і чекайте хорошого врожаю.

Пархи: лікування і профілактика, засоби від пархів

Автор: Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 20 лютого 2019 Перша редакція: 20 вересня 2016 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 13 хвилин 👀 20172 рази 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Хвороба пархи – опис
• Боротьба з пархами
  • Лікування пархів
  • Захворювання пархи – профілактика
  • Пархи яблуні
  • Пархи на груші
  • Пархи на абрикосі і персику
  • Пархи на сливі
  • Пархи на вишні
  • Пархи на плодових деревах
  • Пархи на аґрусі
  • Пархи смородини

  Пархи (парх) – небезпечне інфекційне захворювання рослин, яке викликають мікроскопічні патогенні гриби, актиноміцети й бактерії. Вона вражає й деформує поверхню листя, пагонів, бульб і плодів, чим сильно знижує врожай. Захворювання пархи дуже поширене в помірному кліматі. Існують пархи плодових дерев і чагарників, а також види пархів, що вражають бульби картоплі й буряка.

  Прослухати статтю

  Хвороба пархи – опис

  У кожного виду рослин свій збудник пархів, і пархи картоплі навряд чи поширяться на яблуню, а пархи на яблуні викликають не ті збудники, що пархи на груші. Але симптоми захворювання різних видів пархів дещо схожі. Зовнішні ознаки хвороби – лущення шкірки, появи плям, пустул, виразок і бородавок на поверхні плодів, листя, бульб, стебел, пагонів і квіток. При сильному ураженні листя засихає й опадає, порушується водний баланс рослини, що негативно позначається на плодоношенні не тільки поточного, а й наступного року. Уражені бутони й квітки теж опадають, а пархи плодів роблять їх потворними. Окрім того, під час зберігання плоди піддаються гнилям, збудники яких проникають через тріщини в шкірці, що виникли в результаті розвитку пархів.

  Ураження пархами відбувається за певних умов. Наприклад:

  • при зависокій вологості ґрунту. Наявність вологи – обов’язкова умова для розвитку хвороби. Активність грибка проявляється навесні при температурі повітря 12 ºC в умовах танення снігу. У літню пору розвитку пархів сприяють часті роси, тумани й дощі;
  • при занадто густій посадці. У садах, де дерева одного виду розташовані близько одне до одного, пархи на рослинах поширюються досить швидко, особливо при залуженні міжрядь травами, що слугують мостом для передачі спор від одного дерева іншому;
  • при генетичній одноманітності, тобто коли дерева одного виду ростуть поруч одне з одним. Якщо біля яблуні росте груша або слива, то пархи, вразивши яблуню, сусіднім деревам можуть і не нашкодити, але якщо на ділянці росте кілька яблунь у безпосередній близькості одна від одної, зараження сусідніх дерев пархами справа часу;
  • при сприйнятливості сорту. Помічено, що деякі сорти й гібриди більш сприйнятливі до пархів, ніж інші. Завдяки селекціонерам сьогодні виведено сорти, стійкі до пархів.

  Боротьба з пархами

  Лікування пархів

  Як позбутися пархів? Найбільш ефективним, швидким, а іноді й єдиним способом боротьби з хворобою є обробка рослин хімічними препаратами. Лікують дерева від пархів фунгіцидами – бордоською рідиною, Зато, Хомом, Скором, Фітоспорином і багатьма іншими препаратами.

  Лікування пархів проходить у кілька етапів, і дуже важливо правильно вибрати терміни обробки. А для цього потрібно знати, коли починається й коли закінчується поширення аскоспор гриба. Перша обробка від пархів проводиться в фазі зеленого конуса, друга – у фазі рожевого конуса й третя, найважливіша обробка. – після опадання пелюсток. Улітку обприскування від пархів проводять із проміжком 2-3 тижні. У роки з підвищеною вологістю доведеться провести п’ять або шість обробок дерев від пархів.

  Захворювання пархи – профілактика

  Велике значення для боротьби з хворобою має захист від пархів – вчасно проведені профілактичні заходи. Як боротися з пархами, використовуючи агротехнічні прийоми? Необхідно своєчасно прибирати з-під кущів і дерев опале листя й перекопувати ґрунт у пристовбурних колах. Упродовж вегетаційного періоду якомога частіше оглядайте дерева, щоб не пропустити початок ураження хворобою. Підозріле листя і плоди негайно видаляйте. Не пропускайте щорічне проріджуюче обрізування кущів і дерев, оскільки в загущених кронах пархи розвиваються набагато швидше. Проводьте позакореневе підживлення рослин добривами на основі карбонату калію, фосфору й кремнію, наприклад, Opty Sil та Solfan PK, а восени, після падолисту, дерева, кущі та ґрунт під ними обробляйте семивідсотковим розчином сечовини, десятивідсотковим розчином нітроамофоски або десятивідсотковим розчином аміачної селітри. Обробку проводять при температурі повітря не нижче 4 ºC. Цей захід дасть змогу вашим рослинам отримати додаткове харчування, а заодно й знищить велику частину шкідників та хвороботворної мікрофлори.

  Пархи на деревах

  Пархи яблуні

  Найчастіше пархи вражають яблуні. Спочатку проявляються пархи листя – на їхній верхній стороні виникають оливкові плями, вкриті оксамитовим нальотом спор гриба. Листя починає опадати. Потім настає черга плодів: з’являються бурі плями зі світлішим обідком і оксамитовим нальотом, який поступово зникає, а під ним виявляється коркова тканина. Ці коркові плями збільшуються, розтріскуються й часто зливаються одна з одною. Плоди набувають потворних форм, погано зберігаються. Частіше за інші сорти зазнають зараження пархами Грушівка московська, Слов’янка, Боровинка, Антонівка, Кальвіль (Паперівка), Бельфлер-китайка. Стійкими до хвороби є сорти Пепін шафранний, Джонатан, Китайка анісова, Джерельце, Союз, Фортуна, Юнона, Світанок, Фея, Червоний бурштин, Золоте літнє, Любава, Василина, Орфей, Марго, Ноктюрн, Таліда, Єкатеринодарське та інші.

  Як лікувати пархи на яблуні? Поєднуючи агротехнічні заходи й хімічну обробку рослин. Уражені пагони потрібно зрізати, опале листя та плоди збирати й спалювати, бур’ян виполювати – пристовбурні кола дерев слід утримувати в чистоті. Восени ґрунт під деревами перекопують. Напровесні проводять санітарне й проріджуюче обрізування крон.

  Профілактична обробка яблунь від пархів проводиться перед початком сокоруху препаратом ДНОК (100 г на 10 л води) або розчином емульсії Нітрафена (200 г на 10 л води). Лікувальні обробки яблунь від пархів починають у фазі зеленого конуса одновідсотковою бордоською рідиною, а в фазу рожевого бутона проводять обробку дерева препаратом Скор, розчинивши 2 мл засобу в 10 л води. Якщо ви пропустили момент і не обробили яблуню Дноком або Нітрафеном по сплячих бруньках, то в фазі зеленого конуса можна провести «блакитне» обприскування – не одновідсотковою, а три-чотиривідсотковою бордоською рідиною, а обробку у фазі рожевого бутона можна пропустити.

  Наступні обробки яблунь від пархів проводять з інтервалом 2-3 тижні, чергуючи препарати Цинеб або Каптан у вигляді емульсії (50 г на 10 л води), колоїдну сірку у вигляді суспензії (100 г на 10 л води) і Хом (40 г на 10 л води). Припиняють обробки не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю. У роки, коли пархи вражають дерева масово, потрібно провести ще одну обробку дерев після збору врожаю одновідсотковим розчином бордоської рідини або піввідсотковим розчином препарату Цинеб.

  Пархи на груші

  Симптоми пархів на груші ті самі, що й на яблуні, тільки плями на листі з’являються не згори, а зі споду, а крім листя й плодів, як на яблуні, пархи на груші вражають також молоді пагони. Збудник пархів зимує на гілках груші й на опалому листі під деревом. Перші ознаки пархів на груші можна виявити через 2-3 тижні після розпускання бруньок. Якщо зараження грибком відбулося рано, навесні або на початку літа, плями на плодах і листках будуть великі, а при більш пізньому зараженні плями дрібні. Пізні пархи проявляються в ті роки, коли перед збиранням врожаю панує волога погода – плями в цьому випадку можуть бути майже непомітними, але вони проявляться в період зберігання. Такий плід називають «складська груша».

  На уражених пархами пагонах кора вкривається дрібними бульбашками, стає шорсткою й лущиться. Найчастіше уражуються пархами сорти груші Лісова красуня, Берегомет Мліївський, Сапіжанка, Бере Лігеля зимова. Відносну стійкість до хвороби мають Бере Гарді, Бере Арданпон, Бере Босх, Мліївська осіння, Улюблениця Клаппа, Вродлива, Вижниця, Етюд, Трембіта, Золотоворітська, Стрийська та інші.

  Як боротися з пархами на груші? Передусім збирати й спалювати опалі плоди та листя. Навесні обрізати крону дерева, не дозволяючи їй загущуватись і спалювати після обрізування всі сухі й уражені пархами пагони. Восени згребти та спалити опалі плоди й листя. Для знищення зимуючих у корі й ґрунті під деревами збудників пархів пізньої осені та напровесні проводять перекопування ґрунту в пристовбурних колах і обробляють дерево та ґрунт під ним одновідсотковим розчином препарату ДНОК або тривідсотковим розчином Нітрафена. На одну сотку вам знадобиться 20 л розчину.

  Весняна обробка від пархів уражених пархами грушевих дерев починається в ті самі терміни, що й обробка яблунь: у фазу зеленого конуса проводять «блакитне» обприскування тривідсотковою бордоською рідиною. У фазу рожевого бутона обробку проводять препаратом Скор (2 г на 10 л води), після цвітіння обробку повторюють. Через 10-14 днів після того, як огрубіє листя груші, а потім ще раз через три тижні рослину обробляють проти пархів одним із таких препаратів, як Скор, Хом, Цинеб, Каптан, колоїдна сірка або іншим хімікатом подібної дії.

  Пархи на абрикосі і персику

  Пархи кісточкових дерев явище не таке часте, як пархи зерняткових, проте шкоди здатні завдати значної. Підвищується ймовірність захворювання кісточкових культур пархами в умовах підвищеної вологості на тлі помірної температури повітря. Тільки-но температура підвищується до 30 ºC, розвиток захворювання істотно сповільнюється. Перші ознаки пархів на плодах абрикоса та персика з’являються у вигляді буро-зелених плям із нечітким контуром. Із розвитком хвороби плями темніють, збільшуються, на них утворюється оливкового або чорного кольору оксамитовий наліт, їхні кордони стають чіткішими. При сильному ураженні пархами плями, зливаючись, утворюють кірку. Зростання плодів сповільнюється, на них з’являються тріщини й виразки, в які проникають збудники плодової гнилі. Хворі плоди часто обсипаються.

  Уражені пархами пагони відстають у розвитку, листя на них зі споду вкривається коричневими або блідо-зеленими розпливчастими плямами.

  Найбільш чутливими до пархів є сорти абрикосів Червонощокий, Шалах і вся «ананасна» група.

  Для профілактичної обробки абрикоса по сплячих бруньках використовують три-чотиривідсоткову бордоську рідину або будь-який інший препарат з умістом міді. У першій декаді червня проводять обробку абрикоса безпосередньо від пархів препаратами Хорус, Скор або Каптан відповідно до інструкції. Через два тижні обробку повторюють. Подальші обприскування абрикоса результату не принесуть, хіба що після падолисту ви обробите дерево одновідсотковою бордоською рідиною. Найкращі препарати від пархів для абрикоса – мідьвмісні фунгіциди.

  І не забудьте провести всі агротехнічні заходи з догляду за деревом.

  Пархи на сливі

  Пархи вражають сливу в тих же умовах і проявляються такими ж симптомами, що й у випадку з іншими кісточковими культурами. Тому й лікування проводиться за тим самим принципом, що й лікування абрикоса: по сплячих бруньках проводять «блакитне» обприскування, а в першій декаді червня рослину обробляють Скором або Хорусом. Через два тижні обробку повторюють. Наступне обприскування проводять після падолисту одновідсотковою бордоською рідиною.

  Пархи на вишні

  Вишня, як і інші кісточкові види плодових дерев, не так уже й часто уражується пархами, однак, якщо це й трапляється, сильної шкоди рослині заподіюють не так пархи, як збудники різних гнилей, проникаючи в тріщини у плодах, утворені в результаті розвитку хвороби. Саме тому заходи щодо боротьби з пархами на вишні потрібно проводити з ранньої весни в тому ж порядку і такими ж методами, як ми описали в розділі про пархи на абрикосі.

  Пархи на плодових деревах

  Пархами часто заражаються не тільки зерняткові й кісточкові культури, а й цитрусові, проте в наших широтах ні лимони, ні апельсини, ні мандарини в садах не ростуть, а як врятувати від пархів домашні цитруси, ми розповімо в іншій статті. Що стосується таких культур, як персик, алича, черешня й айва, то позбавити їх від пархів можна в ті ж терміни й тими ж методами, що і яблуні, груші та абрикоси. До речі, і профілактичні заходи зі зміцнення здоров’я вашого саду для всіх плодових дерев однакові.

  Обробка від пархів чагарників

  Пархи на аґрусі

  Пархами на аґрусі часто називають борошнисту росу, хоча це два різних захворювання, тому перш ніж вживати заходів, порівняйте симптоми цих двох хвороб і переконайтеся, що на аґрусі дійсно пархи. Чим обробити аґрус від пархів? Аби мінімізувати ризик захворювання аґрусу пархами, у вигляді профілактики напровесні, по ще сплячих бруньках обробіть його семивідсотковим розчином сечовини, намагаючись добре змочити препаратом листя, гілки та ґрунт під кущами. Восени, після падолисту, приберіть із-під кущів опале листя, перекопайте пристовбурні кола й проведіть таку ж обробку сечовиною. Як лікування уражених пархами кущів аґрусу по набубнявілих бруньках проводиться обробка дво- або тривідсотковою бордоською рідиною або сумішшю препарату Актара з препаратом Хорус. Через місяць обробку Хорусом і Актарою повторюють.

  Пархи смородини

  Смородина уражується пархами не в такій мірі, як аґрус, але щоб не ризикувати врожаєм, заходи з боротьби зі хворобою слід вживати вже напровесні. Оскільки смородина й аґрус культури споріднені, пархи на смородині знищують тими ж способами, що і пархи на аґрусі, слід лише переконатися, що ви маєте справу саме з пархами, а не з борошнистою росою.

  Пархи картоплі

  Пархи картоплі вражають найчастіше поверхню бульб, через що псуються зовнішній вигляд, насінні й смакові якості картоплі та втрачається її здатність довго зберігатися. При сильному ураженні картопля стає непридатною для їжі. На ділянках, заражених пархами, не можна вирощувати картоплю як мінімум 4-5 років.

  Картоплю вражають такі види пархів: звичайні, горбкуваті (ооспороз), чорні (ризоктоніоз), сріблясті й порошисті. Звичайні пархи проявляються невеликими й неглибокими виразками неправильної форми на поверхні бульб. З розвитком хвороби плями розростаються, а іноді й зливаються, і вкриваються корковими утвореннями. При викопуванні картоплі на бульбах можна розгледіти павутинчастий наліт, який зникає, щойно вони підсохнуть.

  Порошисті пархи виникають при інфікуванні збудником бульб, коренів і столонів через вічка й ранові ділянки. На коренях утворюються галли у вигляді білих наростів неправильної форми, з часом вони темніють, а поверхня бульб вкривається бородавчастими пустулами, які при дозріванні картоплі перетворюються на виразки з пиловою масою коричневого кольору. При зберіганні хворі бульби часто вражаються фітофторозом і сухою гниллю.

  Сріблясті пархи можна розпізнати на бульбах під час збирання або вже в сховищі. Виглядають вони як малопомітні матові світло-коричневі плями різної форми і величини. Розвиток хвороби відбувається ближче до весни: уражена тканина стає ніби втиснутою й набуває металевого блиску. При сильному ураженні відбувається зморщування шкірки від втрати бульбою вологи.

  Горбкуваті пархи, або ооспороз, вражають картоплю в полі, в період росту бульб, проте виявити симптоми хвороби можна буде тільки вже під час зберігання. На поверхні бульб утворюються круглі пустули, що не відрізняються за кольором від шкірки. Вони можуть бути втиснутими, опуклими або плоскими. Пустули розростаються й утворюють ділянки, що нагадують ураження фітофторозом, але тільки без гнилі під шкіркою.

  Чорні пархи, або ризоктоніоз – найнебезпечніший з усіх видів картопляних пархів, що призводить до зниження врожаю на 20 %. Він губить бульби, скручує верхівкові листя, вкриває цвіллю прикореневі частини рослини й викликає гниль і подальшу загибель пагонів.

  Щоб уникнути зараження картоплі пархами, слід використовувати тільки якісний і здоровий посадковий матеріал, який перед посадкою потрібно обробити препаратами Фіто Плюс, Ровраль або Аквафло. Якщо ви внесете в ґрунт бор, марганець і мідь, це значною мірою знизить ризик захворювання картоплі пархами. Важливим профілактичним заходом є дотримання сівозміни: чергуйте вирощування картоплі на ділянці з вирощуванням бобових культур, а якщо у вас немає можливості змінювати ділянку під картоплю, то хоча б не використовуйте в якості добрива свіжий гній.

  Ґрунт із зсувом у лужний бік необхідно підкислити розчином 2 столових ложок сульфату амонію в 10 л води – цим складом поливають ділянку з картоплею під час цвітіння, витрачаючи на кожен кущ по літру розчину. За два тижні перед збиранням картоплі скосіть бадилля – це зміцнить шкірку бульб.

  Аби підвищити врожайність і придушити розвиток пархів, у період бутонізації обробіть картоплю розчином Циркону. Тижні через два або три обприскайте картоплю розчином одного пакетика препарату Фіто Плюс у 3 л води – це знизить ступінь ураженості бульб пархами.

  Ну і, звичайно, краще вирощувати сорти, стійкі до захворювання: Аспія, Скороплідний, Альфа, Леді Розетта, Ментор, Ніколя, Превалент, Патронес, Елемент, Поляна, Явір, Веста, Дара, Ракурс, Тирас, Рів’єра, Улюбленець, Резерв, Джерело, Вісник, Вармас, Раменський, Вільня, В’ятка, Жуковський ранній, Бежицький, Брянська новинка і багато інших.

  Засоби від пархів

  Для лікування рослин від пархів використовують фунгіциди, які належать до третього або четвертого класу небезпеки, оскільки вони не формують стійких з’єднань, що проникають крізь шкірку й накопичуються в плодах. Якому з них віддати перевагу, залежить від багатьох чинників, тому кожен вирішує для себе це питання самостійно. Ми ж нагадуємо вам, що в боротьбі з пархами застосовують препарати Хорус, Скор, Райок, Стробі, Абіга-Пік, Фітофлавін, бордоську суміш і мідний купорос.