Чи можна Дезрініт при нежиті

0 Comments

Зміст:

Нежить: лікувати чи не лікувати?

Вважається, що нежить можна не лікувати — мовляв, мине сам. Але все ж більшість ставиться до цього симптому не так легковажно, як може здатися.

Компанія Mili Healthcare опитала своїх читачів у facebook і з’ясувала: понад 70% користувачів вважають, що не варто « відпускати» ситуацію, коли йдеться про нежить. Лише 25% впевнені в правдивості висловлювання про сім днів або тиждень, які минатиме нежить незалежно від того, лікують його, чи ні. Але хто правий? Чи небезпечний звичайний застудний риніт?

Як зрозуміти, чи потрібно лікувати нежить

Скарги на закладеність носа і неможливість вільно дихати доводиться чути так само часто, як нарікання на головний біль або біль у спині. Нежить — перша ознака запального процесу при респіраторній вірусній інфекції або алергічній реакції. Але найчастіше закладеність носа — перший вісник застуди.

Відрізнити простудний нежить від алергії досить легко. Якщо нежить супроводжують головний біль, температура, першіння в горлі, кашель, то, найімовірніше, ви «підхопили» вірусну інфекцію. У цьому випадку стан і відчуття будуть змінюватися, як і інтенсивність виділень з носа. Натомість при алергії характер нежитю зазвичай довго залишається однаковим — тече з носа, бувають напади чхання, але голова при цьому не болить, температури немає, і властивою для застуди слабкості – теж. Дискомфорт створює переважно закладеність носа, і так триває або до прийому антигістамінного препарату, або до моменту, коли можна буде « сховатися» від впливу алергену. При алергії стан також можна полегшити за допомогою судинозвужувального препарату проти закладеності носа. Наприклад, оральні краплі Мілі Носік містять і судинозвужувальний, і протиалергічний компоненти, що дозволяє ефективно лікувати нежить будь-якого походження у дітей та дорослих.

Відрізнити простудний нежить від алергії досить легко. Якщо нежить супроводжують головний біль, температура, першіння в горлі, кашель, то, найімовірніше, ви «підхопили» вірусну інфекцію.

І при застуді, і при алергії зазвичай потрібне симптоматичне лікування нежитю. При алергічному риніті слід звернутися до лікаря-алерголога, який запропонує комплексне лікування, тобто, не тільки боротьбу з симптомом, а й, наприклад, специфічну імунотерапію, яка допоможе знизити чутливість до алергену в майбутньому. Особливо важливо своєчасно почати лікування алергії у дітей, адже вона може з часом посилитися і призвести до розвитку бронхіальної астми. Що стосується простудного нежитю, то без лікування ( або при неправильному лікуванні) можуть виникнути ускладнення: отити, синусити, гайморити. Отити частіше розвиваються у дітей, а дорослим можуть загрожувати синусит, гайморит, фронтит. Якщо ви понад 10 днів не можете самостійно впоратися з нежитем, зверніться до лікаря, який призначить відповідне лікування.

4 причини, чому нежить не минає

1. Ви застосовуєте невідповідний препарат. Як правило, ніхто через звичайний нежить не записується на прийом до лікаря. Переважно всі прямують одразу до аптеки і купують « що-небудь від нежитю». Вам можуть дати якісний, ефективний препарат, але саме в вашому випадку він може не підходити. Причин закладеності носа багато, тому краще спочатку з’ясувати, чому тече з носа, а потім починати лікування.

2. Зловживання судинозвужувальними препаратами. Користуватися препаратами для зняття набряку носа рекомендується не більше 4−5 днів. Якщо за цей час нежить не минає, може розвинутися звикання до препарату, тому якщо необхідно продовжити лікування, його замінюють на препарат з іншою діючою речовиною. Але такі рішення слід ухвалювати разом із лікарем.

3. Активне застосування « народних методів». Чого тільки не начитаєшся в інтернеті. «Фахівців» із народної медицини, які лікують швидко і недорого, в мережі більше, ніж достатньо. Але ефективність засобів, які активно розхвалюють на форумах і в рекламі, сумнівна. Краще не експериментувати з лікуванням і не марнувати час, а одразу звернутися до лікаря і лікуватися препаратами, які мають доведену ефективність.

4. Постійне перебування в сухому, непровітрюваному приміщенні. Дуже часто відчуття закладеності носа виникає під час опалювального сезону, коли обігрівачі та батареї опалення працюють на повну, пересушуючи повітря в житлових і робочих кімнатах. Комфортний для людини рівень вологості – 40−60%. При таких показниках і носу дихається легше. В опалювальний сезон частіше провітрюйте приміщення і підтримуйте оптимальний рівень вологості.

Як лікувати нежить правильно?

Щоб швидко вилікувати нежить, необхідно спочатку визначити його причину. Найчастіше це симптом алергії або ГРВІ. У боротьбі з алергічним ринітом допоможе лікар-алерголог. Виявити причину хронічного риніту може оториноларинголог ( ЛОР) після ретельного огляду, адже причиною нежитю може бути, наприклад, давня травма носа або викривлена ​​носова перегородка.

Навіть якщо ви впевнені, що причина нежитю — ГРВІ, не поспішайте вдаватися до самолікування, тим більше, приймати антибіотики. При вірусних інфекціях вони, як правило, не потрібні. Призначити такий препарат може тільки лікар. Зазвичай необхідність в призначенні антибактеріальних препаратів виникає за умови розвитку ускладнень.

Основні рекомендації для правильного лікування нежитю:

  • Вживайте якомога більше рідини під час лікування застуди. Заварюйте собі чай з лимоном і травами, варіть компоти, морси, пийте просто чисту воду у великих кількостях. Це сприяє розрідженню слизу і зволоженню слизової, допомагає організму швидше позбутися збудника хвороби.
  • Не допускайте пересушування повітря в приміщенні. Частіше провітрюйте кімнату, де ви спите або довго працюєте. Щоб не виникало хронічного нежитю, підтримуйте вологість в приміщенні на рівні 50−60% в будь-який час року.
  • Не зловживайте судинозвужувальними препаратами. Препарати для звуження судин носа можна застосовувати не більше 4−5 днів поспіль, дотримуючись дозування за віком і рекомендовану частоту застосування.
  • Використовуйте для зволоження слизової носа і верхніх дихальних шляхів небулайзер.
  • Обирайте якісні судинозвужувальні препарати, які відповідають віку, якщо йдеться про лікування дитини.

Як обрати відповідні краплі від нежитю

Вибір судинозвужувального препарату, який допоможе полегшити дихання, залежить від віку. Дорослим можна застосовувати препарати в будь-яких формах — спреї та краплі в ніс, оральні краплі. Важливо дотримуватися інструкції, не порушувати дозування і частоту застосування препарату. Що стосується дітей, обирати і застосовувати можна тільки спеціальні форми препарату, в яких передбачена можливість дозувати ліки відповідно до віку та ваги дитини, а також використовується дозволена в педіатрії діюча речовина.

Наприклад, малюкам до року не можна використовувати спрей для носа. Що стосується діючих речовин, то як судинозвужувальний компонент оптимальними є фенілефрин або оксиметазолін.

Крім того, закапати дитині ніс — процедура не з легких. Здавалося б, це проста маніпуляція, яку батьки проводять для того, щоб полегшити малюкові дихання і дати можливість нормально їсти й спати. Але ж ні, дитина виривається, плаче, через що ніс набрякає сильніше і дихати стає ще важче. Саме тому краще обирати форму випуску препарату, яка підійде навіть таким вразливим діткам. Зокрема, для тих, кому вже є 4 роки, розроблений препарат у формі оральних крапель, тобто, крапель від нежитю, які потрібно капати в рот, а не в ніс. Це Мілі Носік, який містить фенілефрин ( для звуження судин слизової носа) і хлорфенірамін ( для зменшення алергічної реакції). Мілі Носік можна приймати як сироп, у нього приємний смак, препаратом легко лікуються навіть найбільш примхливі та вередливі дітки. Пам’ятайте, що застосування препарату повинно проводитися тільки у відповідності з інструкцією!

Мілі Носік: нежить вмить проходить — носику не шкодить!

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.

Як лікувати нежить правильно: найефективніші ліки від усіх видів риніту

Риніт буває гострий та хронічний. Може супроводжуватися нежитем чи просто закладеністю. А причиню риніту можуть бути віруси, бактерії або алергени. Тому лікування хворого носа буде відрізнятися у кожному випадку. Ми розповідаємо про ліки проти бактеріального та вірусного риніту, антисептики для носа, морські розчини для промивання, судинозвужувальні засоби, спреї від алергічного риніту та інше.

Зміст :

Як лікувати нежить правильно й безпомилково підібрати ліки від риніту, адже в аптеках можна знайти сотні медикаментів, які лікують нежить?

Дізнайтеся з цієї статті, які види риніту бувають і якими препаратами їх найефективніше лікувати.

Що таке риніт: головні симптоми й види риніту

Риніт — це запалення й набряк слизової оболонки носа. Народна назва даного захворювання — нежить. Його можуть викликати патогенні мікроорганізми (віруси, бактерії) і алергени.

Коли алерген, бактерія чи вірус потрапляє в носові пазухи, він подразнює слизову оболонку носа, і з носа починає виділятися прозорий слиз. Він затримує патогенні мікроорганізми та допомагає вимивати їх з носових ходів, таким чином не даючи їм рухатися далі вглиб дихальних шляхів. Колір слизу протягом хвороби може змінюватися від прозорого, білого до жовтого або зеленого.

Іноді спостерігається одночасна наявність виділень слизу та закладеність носа. Цей стан виникає, коли кровоносні судини, які розташовані в слизовій оболонці носа, запалюються і ускладнюють дихання.

Нежить, викликаний алергенами, може супроводжуватися сльозотечею та свербінням. Але які ж загальні симптоми риніту, за якими точно можна визначити наявність захворювання?

У риніту такі симптоми:

  • часте чхання;
  • слизові виділення з носових ходів;
  • відчуття печіння або сухості в носі;
  • закладеність у вухах;
  • закладеність носа, а саме відсутність можливості вільно дихати;
  • головний біль;
  • відсутність запахів.

Під час нежитю може проявлятися як один з них, так і кілька симптомів одночасно. Їх лікуванням повинен займатися виключно лікар. Однак перед тим, як виписати дієві ліки, він повинен визначити, який вид нежитю в пацієнта.

Види риніту

Існує безліч класифікацій риніту. Щоб в них не заплутатися, ми пропонуємо до вашої уваги дві основні.

Перша й найпоширеніша класифікація — це розподіл за характером перебігу :

1. Гострий риніт . Він буває інфекційного та неінфекційного походження (вазомоторний). У першому випадку нежить виникає внаслідок запалення слизової оболонки, яке провокують віруси або бактерії. Через запальний процес порушується дихання. У другому випадку причина гострого риніту — порушення регуляції тонусу дрібних судин.

Для гострого риніту характерні 3 стадії:

  • стадія сухого риніту (тривалість від 2-х до 48-ми годин);
  • стадія серозних виділень (тривалість 2-4 дні);
  • стадія гнійних виділень (можуть з’являтися після 4-го дня протікання хвороби).

2. Хронічний риніт . Для нього характерна тривала закладеність носа. До хронічного риніту може призвести неефективне лікування гострого риніту, тривалий вплив різних патогенів, проблеми з кровообігом у судинах слизової оболонки носа. При наявності такого виду нежитю періодично виникає закладеність носа та слизові виділення з носової порожнини.

Друга й не менш поширена — це класифікація видів нежитю, відповідно до природи виникнення риніту :

  • алергічний (провокують різні види алергенів);
  • інфекційний риніт (викликають віруси та бактерії);
  • змішаний.

Знання виду риніту полегшує процес вибору дієвих медикаментів для його лікування.

Як лікувати риніт: препарати для різних видів

Боротьба з цим захворюванням повинна бути спрямована на усунення патогена, який потрапив у носові ходи й призвів до нежитю. Тому існує кілька груп препаратів, кожна з яких допомагає при певному виді риніту.

Ліки від риніту, викликаного бактеріями

Збудниками є бактерії. У такому випадку пацієнту допоможуть тільки антибактеріальні назальні засоби. Інші медикаменти не вплинуть на бактерії і будуть неефективними. Тому, якщо у вас з’явився бактеріальний нежить, слід проконсультуватися з лікарем, який за допомогою дослідження встановить, яким саме патогеном викликаний риніт. Після чого вам буде призначено відповідне лікування та виписані необхідні ліки.

Антибактеріальні препарати при риніті можуть мати різну форму випуску, а саме:

  • краплі в ніс;
  • назальні спреї;
  • спеціальні мазі.

Як правило, лікар виписує медикаменти в зручній для кожного пацієнта формі.

Ефективні ліки від бактеріального риніту:

Препарати від риніту, спровокованого вірусами

Противірусні препарати від нежитю спрямовані на знищення вірусів. Вони не нададуть ніякого ефекту, якщо риніт викликаний бактеріями або алергенами. Противірусні препарати від нежитю перешкоджають просуванню вірусних частинок у дихальні шляхи, тим самим зупиняючи розвиток вірусної інфекції.

Дієві противірусні краплі в ніс і спреї:

Крім того, з носових пазух можна вимивати віруси за допомогою назальних медикаментів на основі морської солі. Вони також називаються зволожуючими препаратами при риніті.

До засобів для промивання носа відносяться:

Також існують судинозвужуючі медикаменти для лікування нежитю. Вони жодним чином не впливають на віруси, бактерії та алергени, проте застосовуються при сильній закладеності носа.

Це симптоматичні ліки, головним ефектом яких є полегшення носового дихання. Вони зменшують набряк слизової оболонки носа шляхом звуження просвіту судин.

Найефективніші судинозвужуючі краплі в ніс:

Для лікування вірусного риніту препарати повинен підбирати лікар, враховуючи індивідуальні особливості кожного пацієнта й ступінь тяжкості перебігу хвороби.

Ліки від алергічного риніту

Алергічний риніт виникає внаслідок контакту з алергеном. Він проявляється у вигляді запалення слизової оболонки носа.

Дане захворювання можуть спровокувати:

  • пилок дерев, злакових і бур’янів;
  • деякі продукти харчування;
  • пил;
  • кліщі;
  • деякі медикаменти;
  • укус комахи або контакт з нею;
  • алергени, що містяться в слинних і сальних залозах деяких тварин.

По ряду характерних ознак можна визначити, що в пацієнта почався алергічний нежить. При його появі слід негайно проконсультуватися з лікарем. Якщо в людини алергія має сезонний характер, наприклад, на цвітіння деяких рослин, то вона може вже заздалегідь знати, який саме препарат допомагає їй найкраще.

У алергічного риніту симптоми можуть бути наступними:

  • назальна обструкція (утруднення дихання через закупорку слизом носових ходів, спровоковану алергеном);
  • свербіж у носових пазухах;
  • чхання;
  • сльозоточивість очей;
  • ринорея (рясні слизові виділення з носової порожнини).

На даний момент існує багато ліків від риніту, викликаного алергенами. Однак найпопулярнішими є антигістамінні препарати системної та локальної дії.

Під час алергії в організмі людини збільшується вироблення спеціальної речовини гістаміну, у результаті чого з’являються симптоми алергії. Антигістамінні лікарські засоби системної дії, тобто, що приймаються перорально (всередину), знижують вироблення гістаміну та полегшують симптоми захворювання. Вони бувають трьох поколінь.

Перше покоління антигістамінних досить ефективне, однак медикаменти з цієї групи діють короткостроково та можуть надавати великий перелік побічних ефектів, включаючи седативний.

Антигістамінні препарати 1-го покоління:

Друге покоління антигістамінних більш вдосконалене. Препарати з цієї групи мають менше побічних ефектів, наприклад, седативна дія практично не виражена. А їх дія може тривати до 24-х годин.

Антигістамінні препарати 2-го покоління:

Ще прийнято виділяти антигістамінні препарати 3-го покоління, однак фармацевти підкреслюють, що це не зовсім вірно. Лікарські засоби цієї групи — це представники 2-го покоління, але більш вдосконалені. Їх швидше можна віднести до спеціальної підгрупи антигістамінних препаратів 2-го покоління, які дуже ефективні, діють тривалий час і практично не мають побічних ефектів.

Антигістамінні препарати 3-го покоління:

Ще виділяють гормональні препарати від алергічного риніту, які застосовуються локально (впорскування в ніс), основною діючою речовиною яких є синтезовані гормони надниркових залоз (кортикостероїди).

До гормональних протиалергічних засобів відносять:

Дані препарати дуже ефективні при постійному застосуванні, а також на початку лікування до старту сезонної алергії, допомагають практично повністю уникнути назальних алергічних проявів.

Чим лікувати алергічний нежить, антигістамінними або гормональними засобами, вирішує лікар, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта і перебіг його хвороби.

Зверніть увагу! Для лікування риніту потрібно точно знати причину, через яку він виник, тобто, визначити патоген, який його спровокував. Зробити це може тільки профільний лікар-алерголог, тому самолікування може бути неефективним і навіть завдавати шкоди здоров’ю.

Як лікувати нежить: топ-5 місцевих назальних засобів для лікування риніту

Які препарати застосовувати при нежитю? Звичайні судинозвужувальні спреї? А у яких випадках підійдуть глюкокортикостероїди? І коли потрібні антибактеріальні краплі у ніс? Наші медичні експерти називають топ-5 найкращих назальних засобів при нежитю.

Зміст :

Риніт вважається одним із найпоширеніших захворювань, що призводять до значного погіршення якості життя. Риніт можна визначити як запалення слизової оболонки носа, і він зазвичай класифікується на алергічний чи неаллергічний риніт. Було підраховано, що алергічний риніт має високу поширеність від 10 до 40% населення загалом, тоді як вважається, що тільки неалергічний вражає понад 200 мільйонів людей у всьому світі.

Що таке риніт?

Нежить — це симптом безлічі хвороб, при якому виникають рясні виділення слизу з носа. Це може бути викликане морозним повітрям, застудою, грипом чи алергією. Лікування може бути різним залежно від причини, що спричиняє риніт.

Коли у людини риніт, внутрішня частина носа, зокрема слизова оболонка, запалюється, викликаючи симптоми, схожі на застуду, такі як свербіж, закладеність носа, нежить та чхання.

Є кілька видів риніту. Найбільш поширені гострий риніт, який зазвичай викликається вірусним захворюванням, алергічний або сезонний риніт, а також неалергічний або цілорічний риніт. Алергічний риніт виникає, коли алергени у повітрі викликають вивільнення гістаміну в організмі.

Риніт може супроводжуватися ще декількома назальними симптомами, наприклад, закладеністю, чханням, свербежем, набряклістю слизової оболонки носа.

Нежить може бути викликаний чим завгодно, що дратує чи запалює тканини носа. Інфекції, такі як застуда та грип, алергії та різні подразники можуть викликати нежить. У деяких людей виникає хронічний нежить без видимої причини — стан, званий неалергічним або вазомоторним ринітом.

Рідше нежить може бути викликаний поліпами, стороннім тілом, пухлиною або мігренеподібними головними болями.

Також ще до деяких причин нежитю відносяться:

  • гострий або хронічний синусит (інфекція носа та носових пазух);
  • алергії;
  • плач (сльози течуть по слізним каналам, а далі потрапляють у носову порожнину);
  • синдром Черджа-Стросса (захворювання кровоносних судин, яке обмежує приплив крові до органів та тканин) або васкуліт (хвороба, що уповільнює приплив крові);
  • застудні та грипозні захворювання;
  • коронавірусна хвороба (COVID-19);
  • надмірне використання протинабрякових назальних препаратів (виникнення звикання до місцевих судинозвужувальних засобів);
  • викривлення перегородки;
  • сухе повітря;
  • гормональні зміни у організмі;
  • забруднення навколишнього середовища;
  • деякі ліки, такі як ті, що використовуються для лікування високого кров’яного тиску, еректильної дисфункції, депресії, судом та інших станів;
  • носові поліпи (доброякісні утворення на слизовій оболонці носових ходів);
  • бронхіальна астма;
  • вагітність;
  • багато захворювань бактеріального та вірусного походження;
  • тютюновий дим.

Як ніс захищає організм?

Процес дихання починається через ніс, а далі повітря дихальними шляхами потрапляє в легені. Він допомагає фільтрувати, зволожувати, нагрівати або охолоджувати повітря, що проходить через нього, щоб воно потрапило в легені чистим.

Слизова оболонка носа покриває область усередині та складається з безлічі слизових залоз. Коли бактерії, алергени, пил або інші шкідливі частинки потрапляють у ніс, слиз утримує їх у носовій порожнині, не даючи їм проникнути далі по дихальних шляхах прямісінько у легені. Слиз містить антитіла чи ферменти, які вбивають небажані бактерії та віруси.

Вистилання слизової оболонки також включає вії — крихітні волосоподібні структури. Вії постійно перебувають у русі і переміщують зібрані шкідливі частки і слиз, у якій вони опинилися, в задню частину глотки. Потім вона проковтується та руйнується соляною кислотою у шлунку. Коли температура зовнішнього повітря стає низькою, цей темп сповільнюється. Часто слиз залишається в носі, внаслідок чого може випливати назовні.

Таким чином виходить, що слизова оболонка носа виконує захисну функцію дихальної системи.

Найчастіше нежить супроводжується закладеністю носа через велике скупчення слизу. Пов’язано це з тим, що ніс має велику мережу кровоносних судин із клапанами, які відкриваються та закриваються. Коли ніс стимулюється будь-яким подразником, нервова система також стимулюється, у результаті відкриваються клапани й у ніс потрапляє більше крові. Це викликає набряк носових ходів, через що стає трудно дихати.

Види риніту

Риніт — це захворювання, яке включає безліч різних підтипів і в основному використовується для опису різновидів назальних симптомів, таких як закладеність носа, ринорея (виділення з носа), чхання та свербіж, які з’являються в результаті запалення та дисфункції слизової оболонки носа.

Широко поширені три різні групи ринітів:

  • алергічний риніт;
  • неалергічний неінфекційний риніт;
  • інфекційний риніт.

Однак ці фенотипи динамічні і можуть переходити один до одного. Для класифікації фенотипу можуть використовуватись різні критерії, включаючи:

  • тяжкість захворювання: легка, помірна, тяжка;
  • характер симптомів: сезонні, багаторічні, уривчасті, постійні;
  • переважаючий симптом: виділення з носа чи набряклість;
  • можливий тригерний фактор (алергени, інфекційні агенти та ін.);
  • відповідь на лікування: контрольована або неконтрольована.

Алергічний риніт

Він визначається як IgE-опосередкована реакція гіперчутливості 1 типу на спектр вдихуваних алергенів навколишнього середовища. Алергічний риніт характеризується ринореєю, закладеністю носа, свербінням у носі та чханням, які виникають більше однієї години протягом двох або більше днів поспіль.

Алергени, пов’язані з алергічним ринітом, — це білки, які надходять з частинок, що переносяться повітрям, включаючи пилок, пилових кліщів, фекалії комах, лупу тварин і цвіль. Звичайними супутніми захворюваннями, пов’язаними з алергічним ринітом, є астма та кон’юнктивіт.

Клінічний прояв хвороби є результатом імунологічних та біохімічних явищ. Алергени вдихаються, накладаються на слизову оболонку носа і дифундують (проникають) у тканини носа. Внаслідок цього виникає місцева алергічна реакція, що проявляється рядом комплексних симптомів.

Неалергічний риніт

Він виникає без клінічних проявів ендоназальної інфекції та системного алергічного запалення.

Його можна розділити на 6 підгруп:

  1. Лікарський риніт.
  2. Гормональний риніт.
  3. Старечий риніт або риніт людей похилого віку.
  4. Смаковий риніт.
  5. Професійний риніт.
  6. Ідіопатичний (вазомоторний) риніт.
  7. Атрофічний риніт.

Медикаментозний риніт поділяється на три підгрупи: місцевий запальний, нейрогенний та ідіопатичний.

Місцевий запальний тип : нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть спричинити гостру назальну запальну реакцію. Це пов’язано з їх механізмом дії. Пригнічення вироблення простагландинів (гормоноподібних речовин) може викликати звуження бронхів, набряк слизової оболонки та гіперсекрецію, а також звуження судин.

Нейрогенний тип : дихальні шляхи іннервуються симпатичними, парасимпатичними та сенсорними волокнами, які розташовані поруч із кровоносними судинами та секреторними залозами слизової оболонки носа.

Нейрогенний тип зустрічається із симпатолітичними препаратами, такими як антагоністи адренорецепторів альфа- та бета-, які викликають зниження симпатичного тонусу, що призводить до розширення судин, закладеності носа та ринореї. Селективні інгібітори фосфодіестерази-5 (препарати для лікування еректильної дисфункції), такі як силденафіл, тадалафіл та варденафіл, також можуть викликати риніт нейрогенного типу завдяки своїм судиннорозширювальним властивостям.

Медикаментозний риніт характеризується рикошетом закладеності носа після надмірного вживання назальних деконгестантів. Існує дві групи назальних деконгестантів, відповідальних за цей стан: симпатоміметичні аміни (кофеїн, бензедрін, амфетамін, мескалін, фенілпропаноламін, псевдоефедрин, фенілефрин і ефедрин) та імідазоліни (оксиметазолін, нафазолін, ксилометазолін).

Симпатоміметичні аміни призводять до пресинаптичного вивільнення норадреналіну, який зв’язується з постсинаптичними альфа-рецепторами, що призводить до звуження судин. Вони також є агоністами бета-рецепторів та викликають вазодилатацію (розширення судин) після припинення альфа-ефекту. Імідазоліни є постсинаптичними агоністами альфа-2, що спричиняють звуження судин, а також знижують рівень ендогенного норадреналіну за рахунок механізму негативного зворотнього зв’язку.

Коли назальні судинозвужувальні використовуються протягом тривалих періодів часу, вони можуть викликати зворотню закладеність носа та кілька гістологічних змін слизової оболонки носа з більш вираженим набряком епітелію, плоскоклітинною метаплазією та гіперплазією бокалоподібних клітин носа.

Крім назальних протинабрякових засобів, медикаментозний риніт також може бути викликаний кокаїном.

Лікування медикаментозного риніту складається з відміни відповідального препарату та призначення інтраназального кортикостероїду або його комбінацію з антигістамінним препаратом, якщо інтраназальний кортикостероїд не є ефективним сам по собі.

Ідіопатичний лікарський риніт : викликається декількома класами ліків, включаючи бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (препарати від високого кров’яного тиску), блокатори кальцієвих каналів (засоби для лікування серцево-судинних проблем) та нейролептики. Багато хто з них немає подібних патофізіологічних механізмів.

Гормонально-індукований риніт включає риніт під час вагітності та риніт, пов’язаний із менструальним циклом.

Риніт під час вагітності з’являється протягом останніх двох місяців вагітності, проходить протягом двох тижнів після пологів та частіше зустрічається у курців.

Передменструальний риніт пов’язаний з передменструальними симптомами на циклічній основі, що повторюється. Вважається, що симптоми гормонально-індукованого риніту опосередковані підвищеним рівнем естрогену, що провокує закладеність носа через нагрубання судин, хоча точний механізм не встановлено. Існують також інші ендотипи за участю бета-естрадіолу, який підвищує вироблення H1-рецепторів гістаміну на епітеліальних та ендотеліальних клітинах носа, викликаючи міграцію еозинофілів (клітини крові).

Також гормонально-індукований риніт пов’язаний з підвищеним рівнем гормону росту людини та гіпертрофією слизової оболонки носа. Нарешті захворювання щитовидної залози можуть бути пов’язані з формами гормонального риніту, але без певних наукових доказів.

Риніт літніх або старечий риніт визначається як прозора рідка передня ринорея, яка не пов’язана з конкретним пусковим фактором і, як належить, обумовлена ​​холінергічною гіперреактивністю та віковими анатомічними змінами носа. Вони викликають атрофію колагену, дегенерацію сполучної тканини та слизових залоз та ослаблення перегородкового хряща. Передбачається, що такі зміни призводять до закладеності носа, сушіння та зменшення потоку з носа, що може призвести до місцевої атрофії слизової оболонки носа, утворення кірок та симптомів атрофічного риніту.

Смаковий риніт — це неалергічний, незапальний тип риніту, що характеризується гострим початком водянистої або слизової ринореї, спровокованої прийомом гарячої та гострої їжі.

Професійний риніт пов’язаний з такими назальними симптомами, як закладеність носа, ринорея, свербіж у носі та чхання, спричинене впливом певних агентів на робочому місці. Він вважається загальним терміном, що включає алергічні, неалергічні, викликані подразниками та нейрогенні ендотипи. Тому його важко класифікувати за певними критеріями в підгрупах.

Ідіопатичний або вазомоторний риніт є найпоширенішим серед усіх видів. “Вазо” означає кровоносні судини, а “мотор” відноситься до нервів, які іннервують тканину носа та кровоносні судини. Іноді це називають ідіопатичним неалергічним ринітом.

Вазомоторний риніт — це хронічний риніт, який характеризується періодичними епізодами чхання, рідким дренажем з носа (ринорея) та закупоркою кровоносних судин слизової оболонки носа. Мабуть, спостерігається гіперчутлива реакція на подразники, такі як суха атмосфера, забруднювачі повітря, гостра їжа, алкоголь, сильні емоції та деякі ліки. Дійсно, будь-які тверді частинки в повітрі, включаючи пилок, пил, плісняву або шерсть тварин, можуть турбувати людей з цим типом риніту, навіть якщо вони насправді не мають алергії на ці речовини.

Атрофічний риніт поділяється на первинний та вторинний. Для обох груп характерні утворення кірок, непрохідність, неприємний запах із рота, гнійні виділення з носа, сухість та носова кровотеча. Слизова оболонка носа та атрофія залоз характерні для первинного атрофічного риніту, який в основному вражає людей, що живуть у регіонах із сухим та теплим кліматом. Патофізіологічні механізми вивчені недостатньо. Сухість носа та відсутність слизового секрету сприяють зростанню бактерій та колонізації слизової оболонки ними (найпоширеніші бактерії: Klebsiella ozaenae, Staphylococcus aureus, Proteus mirabilis, Escherichia coli ). Вторинний підтип викликається хірургічним видаленням слизових оболонок тканин, травмою або гранулематозними захворюваннями і характеризується сморідом, кірками та закладеністю носа.

Інфекційний риніт

Інфекційний риніт може бути спровокований вірусними чи бактеріальними агентами. Причиною такого риніту може бути застуда або інфекція верхніх дихальних шляхів (переважно різні види синуситів (запалення носових пазух)).