§ 10. Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи

1. Третинний сектор економіки включає транспорт, торгівлю, туризм, наукову діяльність та освіту, фінансову діяльність, комп’ютерне програмування, інформаційні послуги. Це складова економіки будь-якої держави, яка не виробляє кінцевого продукту.

Третинний сектор — це підприємства й установи, які надають послуги не лише іншим підприємствам, а й кінцевим споживачам (транспортування, розподіл і продаж товарів від виробника до споживача, боротьба зі шкідниками). Товари як продукти харчування можуть бути перетворені в процесі надання послуг, як це відбувається в ресторанній індустрії. Але основна увага тут приділяється людям, які обслуговують клієнта.

Наведіть приклади галузей третинного сектора економіки та визначте, які конкретні послуги вони надають.

2. Сфера послуг Європи охоплює понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг. Що він вищий, то більше розвинута й краще організована ця сфера. Навіть у субрегіоні Східна Європа сфера послуг переважає виробничі галузі господарства. Саме тут вона за останній період розвивалася найінтенсивніше, особливо якщо врахувати дуже низький її початковий рівень розвитку, який дістався в спадщину від радянської системи господарювання.

Темпи приросту ВВП у третинному секторі економіки європейських країн значно випереджають темпи приросту ВВП у вторинному секторі (у середньому — понад 4 % проти 2,5 %). Більшість європейських країн знаходиться на стадії постіндустріального суспільства. Найефективніше сфера послуг розвивається в найрозвинутіших країнах Західної Європи. Це передусім країни «великої сімки», найбагатші малі держави, а також такі карликові країни, як Монако, Андорра, Сан-Марино, Ліхтенштейн.

До сфери послуг належать: а) послуги сфери обслуговування: зв’язку, телекомунікації, ремонту цифрової та побутової техніки, страхування, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунальні, будівельні, електро-, газо-, тепло-, водопостачання й каналізація, транспортні та технічного обслуговування транспорту, побутові послуги (кравецькі, перукарські, послуги прибирання та ремонту); б) послуги соціальної сфери: юридичні, фінансові, консалтингові, охоронні, медично-санаторні, освітні, перекладачів, оренди, готельні, туристичні, розваг і відпочинку (мал. 19).

Мал. 19. а) офіс туризму, м. Ліон (Франція); б) один із готелів мережі «Hilton», м. Баку (Азербайджан); в) готель Бурдж-аль-Араб, м. Дубай (ОАЕ)

Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія приймають найбільшу у світі кількість туристів, для яких головною є сфера послуг. Та й сам туризм належить до третинного сектора економіки. Останнім часом інтенсивно розвивається рекреація та туризм у країнах Центральної та Східної Європи. Передусім це стосується країн, що мають вихід до морів, у яких є гірські системи, придатні для цілорічного рекреаційно-туристичного використання.

Назвіть держави Європи, природні умови яких дають можливість приймати значні туристичні потоки протягом року.

Проаналізуйте дані таблиць 7 і 8. Зробіть висновки щодо внеску туристичної галузі в економіку країн Європи.

Таблиця 7

Іноземний туризм: кількість туристів*

6. Велика Британія

За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО).

Таблиця 8

Іноземний туризм: кількість фінансових надходжень*

У місцевій валюті

7. Велика Британія

9. Гонконг (Китай)

* За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО).

До переорієнтації рекреаційно-туристичних потоків у Центральній та Східній Європі, Ізраїлі, Туреччині, а також збитків у сфері послуг цих регіонів призвели війна в Сирії, анексія Росією українського Криму, до речі, на Кримському півострові ця галузь занепала.

У країнах Європи, насамперед Західної, відбулася кардинальна зміна функцій сфери послуг. Цим же шляхом ідуть і країни інших європейських субрегіонів. Якщо раніше абсолютно домінувало побутове обслуговування населення, орієнтоване на задоволення потреб місцевого населення, то нині все більше починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо.

3. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту. Найбільш розвинута ця галузь, звичайно, у субрегіоні Західної Європи. Головним внутрішнім видом транспорту є автомобільний. У країнах Західної Європи багато родин має не один, а декілька автомобілів. Чудові автомагістралі й невеликі відстані роблять цей вид транспорту провідним у перевезенні пасажирів. Деякий час уважали, що залізничний транспорт у Європі не витримає конкуренції з автомобільним. Однак цього не сталося. Він донині залишається важливим для перевезення вантажів. Упровадження швидкісних потягів, будівництво залізничних тунелів дають можливість цьому виду транспорту конкурувати з автомобільним у перевезенні пасажирів.

Добре розвиненим у Європі є й річковий транспорт. З Північного моря річками й каналами можна потрапити до Середземного та Чорного морів. Реально можливо з Києва допливти річками й каналами, наприклад, до Парижа.

У міжконтинентальних перевезеннях вантажів основну роль відіграє морський транспорт. Навіть ті країни, які не мають безпосереднього виходу до моря, але знаходяться недалеко від великих портів інших держав, мають власний флот, який приписаний до портів інших держав. Наприклад, флот Чехії приписаний до польського Щецина та німецького Гамбурга, флот Швейцарії складається з 49 суден і приписаний до віртуального порту міста Базеля. Вони не тільки виконують морські перевезення вантажів, а й курсують Рейном. У Великій Британії 90 % вантажообігу забезпечує морський транспорт, а в Ісландії та Ірландії — майже 100 %. У Європі знаходяться найбільші порти світу, такі як Роттердам, Антверпен, Гамбург, Гавр, Марсель, Трієст, Констанца, Тулон тощо. Регіон має густу мережу трубопроводів і повітряних ліній. Аеропорти Лондона, Парижа, Амстердама, Франкфурта-на-Майні належать до найбільших у світі.

У середині 90-х років XX ст. стало зрозуміло, що необхідно цілеспрямовано формувати в Європі міжнародні транспортні коридори (МТК). Вони мають перетворитися на своєрідні «кровоносні судини» господарського організму об’єднаної Європи. їхнє завдання — поєднати різні види транспорту в одну систему й бути географічно найкоротшими та найсприятливішими для масових перевезень людей і вантажів. І в 1994 р. на острові Крит на Другій загальноєвропейській транспортній конференції було заплановано реалізувати цю ідею.

4. Зв’язки України з країнами Європи розширюються через вступ у дію в повному обсязі угоди про асоціацію з ЄС. У вивченні цього питання перше місце належить географії. Значні обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави належать сусіднім країнам, тобто країнам ЄС, Білорусі, Польщі, Угорщині, Росії.

Поясніть, чим для України вигідне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

Характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України з розвиненими державами Європи є перевага імпорту над експортом, хоча з року в рік ці показники змінюються. Це явище притаманне для торгівлі з Німеччиною, Норвегією, Францією, Швейцарією.

Україна відправляє до європейських країн велику кількість продукції рослинництва (пшеницю, кукурудзу), м’ясо, олію, кондитерські вироби, продукцію видобувної та металургійної промисловості — руди, чавун, прокат, продукцію хімічної промисловості тощо. Натомість із розвинутих країн Європи ми отримуємо полімерні матеріали, пластмаси, машини, обладнання, у тому числі електротехнічне, транспортні та фармацевтичні засоби тощо.

Сальдо — різниця між надходженнями та витратами за певний проміжок часу.

The balance is the difference between revenues and expenses over a certain period of time.

Проаналізуйте дані діаграми (мал. 20) і назвіть країни Європи, українське сальдо зовнішньої торгівлі з якими додатне.

Мал. 20. Діаграма країн з найбільшим додатнім для України сальдо торгівлі товарами (у млн дол. США) на І квартал 2017 р.

Найбільші обсяги зовнішньої торгівлі характерні для Великої Британії, Швейцарії та Кіпру. Швидше за все це пов’язано з банківськими операціями й послугами з переказу валюти, бо Кіпр і Велика Британія є офшорними зонами, а у Швейцарії знаходяться великі світові банки.

Досить значні зв’язки між країнами Європи та нашою державою й у сфері туризму та рекреації. Найбільшу кількість українських туристів протягом року приймають Болгарія, Польща, Чехія, Хорватія, Чорногорія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія тощо. Деякі громадяни України мають у європейських країнах нерухомість, власні заощадження, спільний з європейськими компаніями бізнес тощо.

Третинний сектор економіки становить понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Це — підприємства й установи, які надають послуги іншим підприємствам і споживачам. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг.

До сфери послуг належать послуги сфери обслуговування та соціальної сфери. У країнах Європи відбулася кардинальна зміна їхніх функцій. Нині починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо. Європейські країни, що мають вихід до морів, цілорічно надають туристичні послуги.

Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту, де знаходяться великі аеро- та морські порти, формуються міжнародні транспортні коридори, чотири з яких проходять Україною. Найбільші обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави припадають на сусідні країни: країни ЄС, Білорусь, Росію.

1. Покажіть на карті країни, де третинний сектор економіки найбільше розвинений.

2. У яких країнах Європи розташовані найбільші морські порти й аеропорти? Столиці яких європейських країн зв’язують міжнародні транспортні коридори регіону?

3. За допомогою додаткових джерел доберіть інформацію про сучасні освітні послуги, які надають основні центри освіти й науки регіону.

4. За допомогою додаткових джерел інформації визначте види європейських туристичних послуг, найцікавіших для вас.

5. Поясніть причини нерівномірності економічного розвитку третинного сектора економіки країн і субрегіонів Європи.

6. Спрогнозуйте позитивні ознаки та ризики вступу України до ЄС на прикладі розвитку торговельних відносин.

Корисна інформація!

Більшість країн регіону досягла високого рівня «зрілості» територіальної структури та сформувала так звану Центральну вісь розвитку, яка з півночі на південь становить приблизно 1600 км, утворює головне ядро її територіальної структури розселення та господарства. Вона обмежена умовною лінією Манчестер-Гамбург-Венеція-Марсель. У її межах знаходяться велика частина Англії, захід Німеччини, північ і схід Франції, Швейцарія, Північна Італія. Щільність населення на території осі в 6 разів більша, ніж поза нею. Тут розміщені два найбільших європейських мегалополіси — Англійський та Рейн-Рурський, інші великі агломерації, 2/3 промислового потенціалу Західної Європи й основні промислові центри.

Формування Центральної осі — складний та довготривалий процес. Нині тут розміщені штаб-квартири й основні підприємства компаній, що працюють у сфері електроніки, нафтохімії, лазерної, медичної та робототехніки, військові концерни, тонке й точне верстатобудування. Виокремлюється багато промислових районів, наприклад, Штутгарт з провідними підприємствами концернів «Даймлер-Бенц» (автомобілі, військова продукція) і «Роберт Бош» (електроніка, автоматичні системи управління) і Франкфурт-на-Майні, де концентруються найбільші банки, фармацевтика, електронно-транспортне машинобудування.

Географічний малюнок осі посилює інтернаціоналізація виробництва в рамках інтеграційних процесів Євросоюзу через утворення транскордонних економічних зон Бельгія-Нідерланди-Німеччина, Франція-Німеччина-Люксембург, Франція-Німеччина-Швейцарія. Одне з найбільш типових явищ для них — щоденні транскордонні потоки працівників-фронтальєрів (живуть в одних, а працюють в інших сусідніх країнах), основна частина яких працює в Люксембурзі.

✅Третинний сектор економіки: значення і основні галузі

Економіка як інструмент в будь-якій державі визначає її значимість і успішність у світі. Це поняття охоплює всі види господарської діяльності соціуму, спрямовані на задоволення основних запитів і потреб держави. Для зручності економіку поділяють на кілька відгалужень. Найбільшу нішу займає третинний сектор економіки і його галузі.

Економічна теорія

Пізнавальна функція науки полягає у вивченні взаємодії всіх елементів господарської діяльності: розподіл ресурсів, їх споживання або обмін, суб’єктів виробництва, накопичений досвід. Згідно з наявною сьогодні теорії, суспільство веде економічний розвиток від первинного до вторинного сектора. У світовій економіці прийнята тривимірна конструкція:

• Первинний сектор названий так, оскільки це основа будь-якого виробництва: видобуток ресурсу, сировини. Сюди відноситься і переробка матеріалу в придатний для подальшої роботи напівфабрикат.
• Вторинний – це розділ діяльності, який видає готовий до вживання продукт. Наприклад: будівництво, легка і важка промисловість.
• Третинний розділ – послуги. Сектор, який виробляє нематеріальні блага – пасажирські та вантажні перевезення, розваги і так далі.

Оскільки сервісний розділ економіки занадто об’ємний, економісти виділяють ще один підсектор – четвертинний. Це теж послуги, але пов’язані з плануванням і організацією. Наприклад: Фінанси, дослідження ринку, інформаційні ресурси.

Інші вчені пішли ще далі і визначили п’ятіркову категорію сервісу, виділивши сюди послуги освіти, культури, тобто продукт, вироблений некомерційними підприємствами. Але оскільки не всі економісти згодні з такою моделлю, то в більшості випадків використовується трьохсекторний варіант.

Опис третинного сектора

У більшості країн світу саме третинний розділ економіки є домінуючим, тому що послуги потрібні в будь-якій сфері, в тому числі в промисловій. Сировина для виробництва, як і кінцевий продукт, потрібно доставити до місця призначення. Тобто потрібні транспортні послуги, розподіл і зберігання товару.

Кожна галузь економіки потребує фахівців, яких потрібно навчити. Товари і продукти потребують споживача, тобто необхідна реклама, вивчення ринкового попиту. Сервісна сфера включає галузі, які дають Знання, Ефективність, допомагають поліпшити умови праці та відпочинку, здоров’я.

Першим завданням третинного сектора є взаємодія людей, що надають послуги, і клієнтів. Якість роботи сфери має велике значення в розвинених країнах, оскільки попит на послуги різного роду зростає разом з добробутом громадян. Наприклад, все більше зростає частка рекреаційної діяльності, тобто забезпечення дозвілля. Більшість галузей господарства, так чи інакше, залучені в надання послуг з санаторного лікування, туризму або іншого виду відпочинку.

Приклади галузей

Третинний сектор економіки в розвинених країнах називають основним пунктом доходу. Це не дивно, оскільки Послуги надаються і юридичним, і фізичним особам. Щоб краще в цьому розібратися, потрібно розглянути, які галузі входять до складу сектора:

• сфера розваг – азартні ігри, івент-фірми, спортклуби;
• Засоби масової інформації – телебачення, друковані видання;
• ресторанний і готельний бізнес, туризм;
• охорона здоров’я – лікарні, пансіонати, санаторії;
• освіта та наука;
• IT-технології;
• консалтинг – вивчення ринку, тенденцій, цін;
• франчайзинг-передача прав на бренд, дозвіл використовувати торгову марку;
• побутові послуги – ремонтні майстерні, перукарні та салони краси;
• переробка відходів життєдіяльності;
• банки та фінансові послуги;
• юридичні консультації та багато іншого.

Вплив прогресу

Науково-технічний прогрес сьогодні є об’єктом уваги як приватних осіб, так і великого бізнесу. Вплив нових технологій, телекомунікацій, розвиток IT-сфери дозволив утворити нову систему комбінації наявних у виробництва ресурсів: підвищити рентабельність і мінімізувати витрати. Перш за все, це глибоке впровадження автоматизації, що підвищує продуктивність, здатність конкурувати на світовому ринку, відповідно поповнювати бюджет. В результаті зайнятість населення в третинному секторі зросла до 70%, в той час, як в первинному вона впала до 10%.

Проблеми нематеріального виробництва

Підприємства, що працюють у сфері послуг, стикаються з деякими проблемами. Оскільки послуги нематеріальні, їх не можна помацати, багато клієнтів не розуміють, як формується ціна на продукт. Адже в цій ситуації виробник бере плату, але не надає гарантію, як в будь-якому матеріальному виробництві. Вихід у сфери послуг один – якість.

Досягти якості можна, наймаючи на роботу професіоналів, якщо і без досвіду, то з високим рівнем знань.

Тут виникає друга проблема: чим вище рівень знань у співробітника, тим на більшу оплату своєї праці він розраховує. Що абсолютно справедливо, і заощадити компанії не вдасться. Оскільки оплата праці працівників займає левову частку вартості послуги, фірма піднімає ціну. Однак враховуючи високу конкуренцію, якість наданого продукту має відповідати його вартості.

Рівень розвитку у світі

Економіку, в якій третинний сектор займає домінуюче становище, називають постіндустріальною. Практично весь західний світ і європейські країни демонструють зростання сфери послуг в економічній діяльності. Згідно зі спостереженнями вчених економістів на цьому шляху лідирують США, Великобританія, де в секторі зайнято 70% населення.

Сервісні галузі зменшують колись сильну залежність суспільства від аграрного сектора, видобувного і переробного корисні копалини. Завдяки комп’ютерним технологіям, телекомунікаціям зменшується використання природних матеріалів, удосконалюються інструменти праці, підвищується рівень безпеки робітників.

Попри те що для міжнародної торгівлі більше підходить матеріальне виробництво, імпорт-експорт послуг користується не меншим попитом.

Та ж Великобританія, наприклад, є лідером у сфері страхування та юридичних послуг на світовому ринку. Німеччина славиться якістю медичного обслуговування, а Франція високим розвитком фундаментальних досліджень і туризмом.

Розвиток третинного сектора призводить до соціального благополуччя населення. Поліпшується якість життя: різноманітність дозвілля, побутове обслуговування, охорона здоров’я та освіта.