Бсбд що таке

0 Comments

Функції систем керування базами даних

До основних функцій, що виконуються системами керування базами даних відносяться:

  • безпосереднє керування даними у зовнішній пам‘яті;
  • керування буферами оперативної пам‘яті;
  • керування транзакціями;
  • ведення журналу або протоколу виконаних операцій в базі даних;
  • підтримка мов баз даних.
2. У чому полягає суть безпосереднього керування даними у зовнішній пам‘яті?

Як відомо, для збереження даних та роботи з ними, у базі даних потрібно мати в наявності постійні запам‘ятовуючі пристрої (носії інформації), наприклад магнітні диски (жорсткі диски).

Носії інформації потрібні у 2-х випадках:

  • для зберігання безпосередніх даних самої бази даних;
  • для службових цілей. Наприклад, для забезпечення швидкого доступу до даних з допомогою індексів.

Як правило, система керування базами даних використовує власний механізм роботи з пристроями зовнішньої пам‘яті (зовнішніми запам‘ятовуючими пристроями). Для кожної СКБД характерною є робота з файловою системою того чи іншого пристрою зовнішньої пам‘яті. Користувач не повинен задумуватись над особливостями роботи СКБД на нижньому рівні.

Для забезпечення безпосереднього керування даними у зовнішній пам‘яті сучасні СКБД:

  • мають власну систему найменування об‘єктів;
  • можуть використовувати можливості існуючих файлових систем (запам‘ятовуючих пристроїв);
  • можуть використовувати низькорівневі операції при роботі з зовнішніми запам‘ятовуючими пристроями.
3. Що означає керування буферами оперативної пам‘яті?

Однією з важливих характеристик системи керування базами даних є швидкість обробки інформації в базі даних. Швидкість обробки інформації суттєво залежить від розміру бази даних.

Щоб підвищити взаємодію користувача з базою даних, використовується так звана буферизація даних в оперативній пам‘яті. Для цього в оперативній пам‘яті створюється буфер (кеш) з даними, які на даний момент використовуються. І обмін інформацією здійснюється через цей буфер. Оскільки, швидкість читання з оперативної пам‘яті значно вище за швидкість читання з зовнішніх запам‘ятовуючих носіїв, то таким чином забезпечується пришвидшення роботи з базою даних.

4. Що називається транзакцією? У чому полягає суть керування транзакціями?

При роботі з будь-якою базою даних виконується нескінчена послідовність операцій. Якщо послідовність операцій об‘єднана в єдине ціле (з точки зору СКБД), то ця послідовність називається транзакцією.

У цьому випадку важливим є успішне виконання транзакції. Якщо транзакція виконується успішно, то система керування базами даних фіксує всі зміни даних з допомогою інструкції COMMIT. Зміни заносяться у зовнішню пам‘ять.

Якщо хоча б одна з операцій транзакції закінчується невдало, то транзакція вважається невиконаною. У цьому випадку відбувається відкіт транзакції, який ще називається ROLLBACK. При відкоті транзакції база даних повертається у стан, що був до початку виконання транзакції.

5. Для чого потрібне керування транзакціями в базі даних?

Підтримка транзакцій є важливою умовою для логічної цілісності бази даних. Це стосується як однокористувацьких і багатокористувацьких СКБД.

Задачею механізму транзакцій є вплив на користувача таким чином, щоб він відчував себе єдиним користувачем СКБД. Навіть у випадку, коли з СКБД паралельно працює велика кількість користувачів. Фактично, транзакція є одиницею активності користувача по відношенню до бази даних.

6. Що таке серіалізація транзакцій і серійний план транзакцій?

Серіалізація транзакцій потрібна під час паралельного виконання транзакцій. Вона використовується в багатокористувацьких базах даних. Серіалізація транзакцій це: планування роботи паралельних транзакцій таким чином, щоб при паралельному звертанні ці транзакції виконувались послідовно одна за одною.

Для забезпечення серіалізації транзакцій будується серійний план транзакцій. В ідеальному випадку, при доброму серійному плані транзакцій, користувач не відчує присутність інших транзакцій в базі даних. Можливе тільки невелике уповільнення роботи з базою даних.

Рис. 1. Приклад серіалізації транзакцій у випадку 3-х користувачів

7. Що відбувається, якщо дві транзакції хочуть доступитись до одного й того ж об‘єкту бази даних?

Така ситуація є конфліктною і може виникнути в багатокористувацькій базі даних. У цьому випадку відбувається відкіт (ROLLBACK) однієї з транзакцій. Це необхідно для забезпечення серіалізації в базі даних.

8. Для чого потрібна журналізація або ведення протоколу в базі даних?

Журналізація або ведення протоколу виконаних команд необхідна для відновлення останнього узгодженого стану БД після апаратного або програмного збою.

Журналізація є необхідною для забезпечення надійності зберігання даних у зовнішній пам‘яті (на носіях інформації).

Апаратні збої виникають внаслідок:

  • миттєвої зупинки комп‘ютера (наприклад, вимкнення живлення, “зависання” операційної системи). Такий апаратного збою ще називають “миттєвий” збій;
  • втратою інформації на носіях зовнішньої пам‘яті. Такий вид збою називається “жорсткий збій”.

Програмні збої – це, як правило, помилки в самих програмах. Програмні збої можуть виникати як в користувальницьких програмах, так і в самій СКБД.

Журналізація служить додатковою інформацією, яка полегшує відновлення інформації в базі даних. У базі даних ведеться журнал змін.

9. Які вимоги до зберігання журналу змін бази даних?

Журнал ведення змін до бази даних ведеться особливо надійно. Журнал змін є недоступний для користувачів СКБД. Часто ведеться дві копії журналу змін, які розміщуються на різних носіях.

10. Що представляє собою стратегія “упереджувального” запису при веденні журналу змін?

Стратегія упереджувального запису (Write Ahead Log – WAL) є своєрідним правилом, суть якого полягає в наступному: перед тим, як змінити об‘єкт бази даних, попередньо в журналі треба сформувати запис про зміну даного об‘єкта.

Якщо дотримуватись цієї стратегії, то після будь-якого збою можна відновити базу даних з допомогою журналу, оскільки запис про зміни в БД вже сформований.

11. Що таке локальний журнал транзакцій? Яка відмінність локального журналу транзакцій від загальносистемного?

Локальний журнал транзакцій відображає операції модифікації бази даних, виконаних в даній (конкретній) транзакції. Ведення такого журналу є найпростішим випадком для відновлення БД у випадку збоїв. Щоб відновити БД після збою достатньо здійснити відкіт транзакції шляхом виконання операцій транзакції у зворотному порядку (від початку до кінця), які записані в локальному журналі.

Ведення локального журналу транзакцій підтримується в деяких СКБД.

Загальносистемний журнал відрізняється від локального журналу транзакцій тим, що в ньому описуються операції, виконані усіма транзакціями, а не тільки конкретною транзакцією. У загальносистемному журналі записи, що відповідають одній транзакції, зв‘язані між собою з допомогою списку. При виникненні збою, відбувається відновлення всіх операцій заданої транзакції у зворотному порядку (від кінця до початку).

12. Які основні заходи виконуються СКБД при “м‘якому” збої?

“М‘який збій. Це випадок, коли відбулась миттєва зупинка комп‘ютера. Приклади “м‘яких” збоїв:

  • вимкнення живлення комп‘ютера (апаратний збій);
  • “зависання” операційної системи;
  • помилки програмування програм, що взаємодіють з базою даних.

При “м‘якому” збої можуть бути відсутні:

  • об‘єкти, які були модифіковані транзакціями, але ці транзакції ще не завершились на момент збою (змінені об‘єкти незавершених транзакцій);
  • об‘єкти, які на момент збою розміщувались в буфері оперативної пам‘яті і які були модифіковані завершеними транзакціями. Але ці об‘єкти, в результаті збою, ще не встигли зберегтись на зовнішніх носіях, а отже, зникли безслідно. Як відомо, інформація з оперативної пам‘яті при виключенні живлення зникає безслідно;

Якщо стався “м‘який” збій, то СКБД виконує такі основні кроки:

  • відкат незавершених транзакцій;
  • відтворюються операції завершених транзакцій, які ще не встигли зафіксуватись у зовнішній пам‘яті (зникли безслідно з буферу оперативної пам‘яті).
13. Які основні заходи виконуються при “жорсткому” збої?

Жорсткий збій характеризується втратою інформації на носіях зовнішньої пам‘яті.

У цьому випадку, для відновлення бази даних використовують:

  • журнал операцій;
  • архівну копію бази даних. Архівна копія бази даних – це повна копія бази даних, яка була зроблена на деякий момент ведення журналу. Якщо вдало створюється архівна копія бази даних, то на даний момент, попередні операції в журналі фіксуються і новий облік в журналі починається з цієї позиції.

Важливим тут є наявність самого журналу.

14. Що таке надлишковість даних?

Надлишковість даних в базі даних є те, що крім самих даних в базі даних зберігається ще й інша потрібна інформація. Ця інформація використовується системою керування базами даних.

Наприклад. Для забезпечення надійності в базі даних, ведеться журнал змін бази даних. Для збереження самого журналу потрібно також місце на зовнішніх носіях. Таким чином, база даних, крім самих даних зберігає ще й іншу інформацію (журнал, зв‘язки між таблицями, тощо). Це і є надлишковість даних.

15. Що собою являє функція підтримки мов баз даних?

Будь-яка СКБД повинна підтримувати мови баз даних. Це означає, що для роботи з даними в базі даних, повинні використовуватись спеціальні мови. Ці мови називаються мовами баз даних (наприклад, SQL, MDX, SPARQL, FoxPro, PL/Perl і т.д.).

Для сучасних баз даних в основному виділяються дві мови:

  • мова визначення схем даних (Schema Definition Language, SDL). Ця мова використовується для визначення логічної структури бази даних;
  • мова маніпулювання даними (Data Manipulation Language, DML). Така мова містить набір операторів маніпулювання даними (додавання, видалення та зміна даних) та вибірки даних з бази даних.

Для сучасних реляційних баз даних стандартною мовою використання є мова SQL (Stuctured Query Language). Ця мова дозволяє визначати схему даних та маніпулювати цими даними.

Зв’язані теми

БДЧР – ВАРНА

План за управление на риска от наводнения на Черноморски район за басейново управление 2022 – 2027 г. Басейнова дирекция „Черноморски район“ публикува План за управление на риска от наводнения на Черноморски район за басейново управление 2022 – 2027 и национална програма за изпълнението му, приет с Решение №944/29.12.2023 г. на Министерски съвет.

СИГНАЛИ ЗА КОРУПЦИЯ

Последни новини

БДЧР и РИОСВ – Варна и отбелязаха Световния ден на влажните зони

Днес експ ерти от Басейнова дирекция „Черноморски район“ и Регионалната инспекция по околната среда и водите-Варна бяха гости на мероприятие с деца от II -ра група в ЦДГ „Звездичка“, гр. Варна. Малчуганите се запознаха с обитателите във влажните зони, включително и с видове в териториалния обхват на РИОСВ – Варна, обитаващи Дуранкулашко и Шабленско езеро. След беседата децата се забавляваха с тематични гатанки, песни и танци. В края на мероприятието малките природолюбители получиха награди, а детската градина беше наградена с грамота за участието си в инициативата.

Световният ден на влажните зони се отбелязва всяка година на 2 февруари. На тази дата през 1971 г. в иранския град Рамсар, разположен на брега на Каспийско море е приета международната Конвенция за влажните зони, известна като Рамсарска конвенция.

С темата всяка година се акцентира на разнообразните ползи на влажните зони за човечеството и природата. Темата за 2024 година е „Влажните зони и благосъстоянието на човека“ .

Срокът за подаване на декларации по чл. 194б от ЗВ е до 31 януари 2024 година, а за заплащане на таксите до 15 февруари 2024 година

Важно! Напомняме, че с изменения в чл.194б от Закона за водите, публикувани в Държавен вестник бр. 98/27.11.2018 г., басейновите дирекции нямат задължението да уведомяват писмено титулярите на разрешителни за размера на дължимата такса. При декларирането на размера следва да се имат предвид единичните стойности на таксите за 2021 година, които са посочени в ТАРИФА за таксите за водовземане, за ползване на воден обект и за замърсяване в сила от 1 януари 2017 г. Образците на декларации са публикувани тук

Заплащането на дължимата такса следва да се извърши до 15 февруари 2024 г. по банков път или чрез ПОС терминално устройство, с което БДЧР разполага, като след тази дата се дължат законни лихви за забавяне. ВСИЧКИ ТАКСИ, ГЛОБИ И ДРУГИ ПОСТЪПЛЕНИЯ ПО ЧЛ.194, АЛ. 1, Т. 1-3 ОТ ЗАКОНА ЗА ВОДИТЕ СЕ ПРЕВЕЖДАТ:

  • по банков път на сметка: IBAN : BG48 STSA 9300 3131 7388 01, BIC STSABGSF, „БАНКА ДСК ЕАД”
  • чрез ПОС-терминално устройство в касата на БДЧР, ул. „Александър Дякович“ №33, гр. Варна

Допълнително напомняме, че срокът за подаване на доклади по чл. 48, ал. 1, т. 12 от ЗВ е 31 март 2024 г.

02.01.2024 г.

БДЧР проведе обучения за действия при наводнения съгласно изискванията на Плана за управление на риска от наводнения

Басейнова дирекция „Черноморски район“ (БДЧР) проведе обучения за действия при наводнения в съответствие с изискванията на плановете за управление.

В програмата от мерки на Плана за управление на риска от наводнения (ПУРН) на Черноморски басейнов район е заложено изпълнението на мярката „Провеждане на обучителна и информационна кампания по проблемите свързани с наводненията“. В изпълнение на този ангажимент БДЧР проведе обучения и срещи с отговорните институции в периода 4-6 декември във Варна, Шумен и Бургас.

Мярката предвижда провеждане на специално организирани събития за получаване на знания, информация и изграждане на умения в случай на наводнение. В проведените обучения участие взеха представители на областни, общински администрации, ДАМТН, РИОСВ, ДПУСЯ, Напоителни системи, РЗИ, РДПБЗН, ОДБХ, ОД “Земеделие” и др. С тези дейности се постига подобряване на подготвеността и реакциите на населението при бедствие, както и се прецизират отговорностите на компетентните органи според Националната програма за изпълнението на ПУРН в Черноморския басейнов район. Мярката обхваща освен 34 броя райони със значителен потенциален риск от наводнения (РЗПРН) и останалата територия на БДЧР. В дневния ред на срещите бяха включени и партньори на басейновата дирекция – проф. Н. Лисев, община Бургас и др., които представиха своя професионален опит и добри практики. С акцент към обединяване на усилията си за превенция и устойчиво управление на риска от наводнения, Директорът на БДЧР – инж. Явор Димитров закри тазгодишната кампания.

БДЧР организира събития по изпълнението на мярка: „Провеждане на обучителна и информационна кампания по проблемите свързани с наводненията“ с код PREP39-REAC86.

В Програмата от мерки на Плана за управление на риска от наводнения на Черноморски басейнов район е заложено изпълнението на мярка: „Провеждане на обучителна и информационна кампания по проблемите свързани с наводненията“ с код PREP39-REAC86.

Дейността предвижда провеждане на специално организирани събития за получаване на знания, информация и развитие на умения в случай на наводнение – обучително- информационни кампании във всички общини в обхвата на БДЧР, като с приоритет са тези, попадащи в РЗПРН.

Осигурява се изпълнението на национален приоритет №4 Подобряване на подготвеността и реакциите на населението, Цел 4.1 Повишаване на подготвеността на населението за наводнения и на отговорностите на компетентните органи в Националната програма за изпълнението на ПУРН в ЧБР.

Повече информация за ПУРН и мерките е налична на официалната страница на БДЧР на следните линкове: https://www.bsbd.bg/bg/page_purn_bsbd.html и https://www.bsbd.bg/bg/purn_2016-2021.html.

Информираме Ви, че датите за провеждане на срещите са:

– 4 декември 2023 г. в гр. Варна, хотел „Голдън Тюлип“;

– 5 декември 2023 г. в гр. Шумен, хотел „Рубо“;

– 6 декември 2023 г. в гр. Бургас, хотел „Аква“.

41 проекта на ученици са класирани във втора фаза на 15-ото издание на конкурса „Посланици на здравето“

  • Министерството на околната среда и водите е традиционен партньор за провеждането на националния ученически конкурс

41 проекта на ученици от 1-ви до 12-ти клас от цялата страна са класирани от втора фаза в XV-то издание на Националния ученически конкурс „Посланици на здравето“. Конкурсът се организира в рамките на Националната програма за превенция на хроничните незаразни болести 2021-2025 г. по инициатива на Министерството на здравеопазването.

Освен Министерството на околната среда и водите, партньори на конкурса са и Министерството на образованието и науката, Министерството на културата, Министерството на младежта и спорта, Държавната агенция за закрила на детето, Регионалният офис на Световната здравна организация в България, Българският младежки Червен кръст и Националният център по обществено здраве и анализи.

В проектите са реализирани интерактивни дейности за ограничаване на рисковите за здравето фактори, които включват: спортни прояви – състезания и турнири; туристически и еко походи; ролеви игри; дебати и дискусии; сътрудничество и работа в екип; разработени са сайтове и електронни книги за здравословен начин на живот и хранене; почистване на замърсени райони в различни населени места в страната и др.

Според регламента от тези 41 проекта 8 са класирани в категорията от 1-ви до 4-ти клас; от 5-ти до 7-ми клас – 16 проекта, и от 8-ми до 12-ти клас – 17 проекта. Класираните проекти са приложени в таблици по възрастови групи.
Всеки от партньорите класира във всяка възрастова група по три призови места – за 1-во, 2-ро и 3-то.

Министерството на здравеопазването и Българският младежки Червен кръст връчват и по една специална награда. Класираните участници ще получат грамоти и предметни награди, които ще бъдат изпратени до директорите на техните училища.

Започва „Зелена олимпиада 2023“ – образователната еко инициатива с подкрепата на МОСВ

  • Онлайн форматът дава възможност за участие на деца и младежи от всички населени места в страната
  • Платформата е активна за регистрация и решаване на тест до 10 декември 2023 г.

Да научат децата повече за природата и нейното опазване – това е целта на Зелената олимпиада. Децата и младежите се състезават онлайн със знанията си, а за победителите има атрактивни награди. Инициативата се организира от 2011 г. от „Академика БГ“ и ежегодно се подкрепя от Министерството на околната среда и водите.

За тазгодишното издание е подготвена богата гама от въпроси, свързани с растения, животни, изчезващи видове и български природни и национални паркове. След регистрация в онлайн платформата, виж тук, всеки участник получава въпроси от затворен тип, като последният е отворен – необходимо е да се напише кратко есе. По него ще се определят крайните победители. Наградите са три таблета – по един за победителя от начален, среден и горен курс.

Платформата е активна за регистрация и решаване на тест от днес, 10 ноември 2023 до 10 декември 2023 г. Победителите ще бъдат обявени на 14 декември 2023 г. на сайта на олимпиадата.

„ Зелена олимпиада “ под патронажа на министъра на околната среда и водите се утвърди като най-масовата онлайн образователна инициатива, която стимулира децата и младежите да затвърждават знанията си за природата и нейното опазване и допринася за формирането на екологична култура, а състезателният й характер ги стимулира да търсят информация за това. Онлайн форматът дава възможност за участие на деца и младежи от всички населени места в страната.