Який антибіотик сильніший за меропенему

0 Comments

Меронем (Meronem) ATC-класифікація

допоміжна речовина: натрію карбонат безводний.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій або інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Карбапенеми. Код АТХ J01D H02.

Фармакологічні властивості

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу стінок бактеріальних клітин у грампозитивних і грамнегативних бактерій шляхом зв’язування з білками, що зв’язують пеніцилін (PBP).

Як і для інших бета-лактамних антибактеріальних засобів, показники часу, при яких концентрації меропенему перевищували мінімальні інгібуючі концентрації (МІС) (Т>МІС), вказували на високий ступінь кореляції з ефективністю. На доклінічних моделях меропенем продемонстрував активність при концентраціях у плазмі крові, що перевищували МІС для інфікуючих мікроорганізмів приблизно на 40% від інтервалу дозування. Це цільове значення не було встановлено клінічно.

Бактеріальна резистентність до меропенему може виникнути у результаті: (1) зниження проникності зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій (у зв’язку зі зниженням продукування поринів), (2) зниження спорідненості з цільовими PBP, (3) підвищення експресії компонентів ефлюксного насоса та (4) продукування бета-лактамаз, які можуть гідролізувати карбапенеми.

У Європейському Союзі були зареєстровані вогнища інфекції, спричинені бактеріями, стійкими до карбапенемів.

Перехресна резистентність між меропенемом і лікарськими засобами, що належать до класів хінолонів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів, з урахуванням цільових мікроорганізмів відсутня. Тим не менше, бактерії можуть проявляти резистентність до більш ніж одного класу антибактеріальних препаратів у випадку, коли залучений до дії механізм включає непроникність мембрани клітин та/або присутність ефлюксного(-их) насоса(насосів).

Граничні значення МІС, що були визначені у ході клінічних досліджень Європейським комітетом з визначення чутливості до протимікробних препаратів (EUCAST), наведені нижче.

МікроорганізмЧутливий (S), (мг/л)Резистентний (R), (мг/л)
Enterobacteriaceae≤ 28
Види Pseudomonas≤ 28
Види Acinetobacter≤ 28
Streptococcus, групи А, В, C, GПримітка 6Примітка 6
Streptococcus pneumoniae 1≤ 22
Інші стрептококи 2≤ 22
Види Enterococcus
Види Staphylococcusпримітка 3примітка 3
Haemophilus influenzae 1,2 та Моraxella catarrhalis 2≤ 22
Neisseria meningitidis 2,4≤ 0,250,25
Грампозитивні анаероби, крім Clostridium difficile≤ 28
Грамнегативні анаероби≤ 28
Listeria monocytogenes≤ 0,250,25
Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів 5≤ 28

1 Граничні значення меропенему для Streptococcus pneumoniae та Haemophilus influenzae при менінгіті становлять 0,25/л мг/л (чутливі) та 1 мг/л (резистентні).

2 Штами мікроорганізмів зі значеннями МІС, вищими за граничні значення S/R, є дуже рідкісними або про них на даний час не повідомлялося. Аналізи щодо ідентифікації та протимікробної чутливості по відношенню до будь-якого такого ізоляту необхідно повторити, і якщо результат підтверджується, ізолят направляється до експертної лабораторії. До того часу, поки є дані про клінічну відповідь для верифікованих ізолятів з МІС, вищими за поточні граничні значення резистентності (позначено курсивом), ізоляти мають реєструватися як стійкі.

3 Чутливість стафілококів до карбапенемів прогнозується, виходячи з даних чутливості до цефокситіну.

4 Граничні значення відносяться тільки до менінгіту.

5 Граничні значення, не пов’язані з видами мікроорганізмів, були визначені в основному, виходячи з даних ФК/ФД, і не залежать від розподілу МІС окремих видів. Вони призначені для використання по відношенню до видів, не зазначених у таблиці та виносках. Граничні значення, не пов’язані з видами, базуються на наступних дозах: граничні значення EUCAST застосовуються до меропенему по 1000 мг 3 рази на добу внутрішньовенно протягом 30 хвилин як найнижчої дози. Розглядалися дози по 2 г 3 рази на добу при важких інфекціях і при проміжних/резистентних граничних значеннях.

6 Бета-лактамна чутливість стрептококових груп A, B, C і G прогнозується, виходячи з чутливості до пеніциліну.

«–» Проведення аналізу щодо визначення чутливості не рекомендується, оскільки вид є поганою мішенню для проведення лікування лікарським засобом. Ізоляти можуть бути визначені як резистентні без попереднього тестування.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для окремих видів, тому бажано спиратися на місцеву інформацію стосовно резистентності мікроорганізмів, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності, коли рівень поширеності резистентності мікроорганізмів на місцевому рівні є таким, що користь від застосування лікарського засобу, принаймні по відношенню до деяких видів інфекцій, викликає сумніви, слід звернутися за консультацією до експерта.

Нижче перераховуються патогенні мікроорганізми, виходячи з клінічного досвіду і терапевтичних протоколів лікування захворювань.

Зазвичай чутливі види

Enterococcus faecalis 7

Staphylococcus aureus (метицилін чутливий) 8

Види Staphylococcus (метицилін чутливий), у тому числі Staphylococcus epidermidis

Streptococcus agalactiae (група В)

Група Streptococcus milleri (S. anginosus, S. constellatus та S. intermedius)

Streptococcus pyogenes (група А)

Види Peptostreptococcus (у тому числі P. micros, P. anaerobius, P. magnus)

Група Bacteroides fragilis

Види, для яких набута резистентність може бути проблемою

Enterococcus faecium 7,9

Види Acinetobacter Burkholderia cepacia

За своєю природою резистентні мікроорганізми

7 Види, які виявили природну проміжну чутливість.

8 Усі метицилін-резистентні стафілококи є резистентними до меропенему.

9 Показник резистентності > 50% в одній або кількох країнах ЄС.

Сап і меліоїдоз: використання меропенему у людей базується на даних чутливості до B. mallei і B. pseudomallei in vitro і на обмежених даних у людей. Лікарі повинні спиратися на національні та/або міжнародні консенсусні документи, що стосуються лікування сапу і меліоїдозу.

У здорових людей середній період напіввиведення з плазми крові становить приблизно 1 годину; середній об’єм розподілу становить приблизно 0,25 л/кг (11-27 л); середній кліренс становить 287 мл/хв при застосуванні препарату у дозі 250 мг, зі зниженням кліренсу до 205 мл/хв при застосуванні препарату у дозі 2 г. При застосуванні препарату у дозах 500, 1000 і 2000 мг, що вводили у вигляді інфузії протягом 30 хвилин, середні значення Cmax відповідно становлять приблизно 23, 49 і 115 мкг/мл; відповідні значення AUC становили 39,3, 62,3 і 153 мкг×год/мл. Після проведення інфузії протягом 5 хвилин значення Cmax становлять 52 і 112 мкг/мл при введенні препарату у дозах 500 і 1000 мг відповідно. При введені кількох доз препарату кожні 8 годин пацієнтам з нормальною функцією нирок накопичення меропенему не спостерігалося.

У ході проведення дослідження з участю 12 пацієнтів, яким вводили меропенем у дозі 1000 мг кожні 8 годин після проведення хірургічної операції з приводу інтраабдомінальних інфекцій, були виявлені значення показників Cmax і періоду напіввиведення, які відповідають показникам здорових людей, але більший об’єм розподілу (27 л).

Середнє значення зв’язування меропенему з білками плазми крові становило приблизно 2% і не залежало від концентрації препарату. Після швидкого введення препарату (5 хвилин або менше) фармакокінетика є біекспоненціальною, але це є набагато менш очевидним після 30-хвилинної інфузії. Було виявлено, що меропенем добре проникає у деякі рідини та тканини організму, включаючи легені, бронхіальний секрет, жовч, спинномозкову рідину, тканини статевих органів жінки, шкіру, фасції, м’язи і перитонеальні ексудати.

Меропенем метаболізується шляхом гідролізу бета-лактамного кільця, утворюючи мікробіологічно неактивний метаболіт. В умовах in vitro меропенем демонструє знижену сприйнятливість до гідролізу під дією дегідропептидази-І (ДГП-І) людини порівняно з іміпенемом і потреби в одночасному застосуванні інгібітора ДГП-І немає.

Меропенем у першу чергу виводиться у незміненому вигляді нирками; близько 70% (50-75%) дози препарату виводиться у незміненому вигляді протягом 12 годин. Ще 28% виділяється у вигляді мікробіологічно неактивного метаболіту. Виведення з калом являє собою лише близько 2% від дози. Виміряний нирковий кліренс та ефект пробенециду показують, що меропенем піддається як фільтрації, так і канальцевій секреції.

Порушення функції нирок зумовлює появу високих показників AUC у плазмі крові і триваліший період напіввиведення для меропенему. Спостерігалося збільшення показників AUC у 2,4 раза у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (КК) 33-74 мл/хв), у 5 разів — у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (КК 4-23 мл/хв) і в 10 разів — у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі (КК 80 мл/хв). Показники AUC мікробіологічно неактивного метаболіту з відкритим кільцем також значно підвищувалися у пацієнтів з порушенням функції нирок. Корекція дози препарату рекомендується пацієнтам з помірним та тяжким порушенням функції нирок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Меропенем виводиться шляхом гемодіалізу з кліренсом, що був під час проведення гемодіалізу приблизно в 4 рази вищий, ніж у пацієнтів з анурією.

Дослідження з участю пацієнтів з алкогольним цирозом печінки показує відсутність впливу захворювання печінки на фармакокінетику меропенему після застосування повторних доз препарату.

Дослідження фармакокінетики, проведені з участю пацієнтів, не виявили значних фармакокінетичних відмінностей порівняно зі здоровими особами з аналогічною функцією нирок. Популяційна модель, розроблена на основі даних 79 пацієнтів з інтраабдомінальною інфекцією або пневмонією, показала залежність основного об’єму від маси тіла, кліренсу креатиніну і віку.

Діти

Дослідження фармакокінетики у немовлят і дітей з інфекцією при застосуванні препарату у дозах 10, 20 і 40 мг/кг продемонстрували значення Cmax, що наближаються до значень, виявлених у дорослих після застосування препарату у дозах 500, 1000 і 2000 мг відповідно. У ході проведення порівняння були виявлені фармакокінетичні характеристики між дозами препарату і періодами напіввиведення, подібні до таких, що спостерігалися у дорослих, у всіх, крім наймолодших пацієнтів ( MIC 60% по відношенню до P. aeruginosa у 95% новонароджених, які народилися передчасно, і у 91% доношених новонароджених.

Пацієнти літнього віку

Дослідження фармакокінетики у здорових осіб літнього віку (65-80 років) показали зниження кліренсу плазми крові, що корелює зі зниженням кліренсу креатиніну, пов’язаним з віком, а також незначне зниження нениркового кліренсу. Корекція дози препарату не потрібна пацієнтам літнього віку, за винятком випадків помірного і тяжкого порушення функції нирок.

Препарат застосовувати дітям віком від 3 місяців.

Показання

Меронем показаний для лікування таких інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців:

  • пневмонії, у тому числі негоспітальної та госпітальної пневмонії;
  • бронхолегеневих інфекцій при муковісцидозі;
  • ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів;
  • ускладнених інтраабдомінальних інфекцій;
  • інфекцій під час пологів і післяпологових інфекцій;
  • ускладнених інфекцій шкіри і м’яких тканин;
  • гострого бактеріального менінгіту.

Меронем можна застосовувати для лікування пацієнтів з нейтропенією і лихоманкою при підозрі на те, що вона спричинена бактеріальною інфекцією.

Лікування пацієнтів з бактеріємією, яка пов’язана або може бути пов’язана з будь-якою з зазначених вище інфекцій.

Слід враховувати офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Підвищена чутливість до будь-якого іншого антибактеріального засобу групи карбапенемів.

Тяжка підвищена чутливість (наприклад анафілактичні реакції, тяжкі реакції з боку шкіри) до будь-якого іншого типу бета-лактамного антибактеріального засобу (наприклад пеніцилінів або цефалоспоринів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами, крім пробенециду, не проводили.

Пробенецид конкурує з меропенемом щодо активного канальцевого виведення і таким чином пригнічує ниркову екскрецію меропенему, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та підвищення концентрації меропенему у плазмі крові. Слід проявляти обережність у випадку одночасного застосування пробенециду з меропенемом.

Потенційний вплив меронему на зв’язування з білками інших препаратів або метаболізм не вивчався. Проте зв’язування з білками настільки незначне, що взаємодії з іншими сполуками з урахуванням цього механізму можна не очікувати.

Особливості застосування

Одночасне застосування антибіотиків з варфарином може посилювати його антикоагулянтний ефект. Було зареєстровано багато повідомлень про підвищення антикоагулянтного ефекту пероральних антикоагулянтних препаратів, у тому числі варфарину, у пацієнтів, які одночасно отримують антибактеріальні препарати. Ризик може змінюватися залежно від виду основної інфекції, віку і загального стану пацієнта, таким чином внесок антибактеріальних препаратів у підвищення рівнів МНВ (міжнародного нормалізованого відношення) оцінити важко. Рекомендується проводити частий контроль рівнів МНВ протягом та одразу після одночасного застосування антибіотиків з пероральним антикоагулянтом.

Усі дослідження лікарських взаємодій проводили тільки у дорослих.

При виборі меропенему як засобу лікування слід брати до уваги доцільність застосування антибактеріального засобу групи карбапенемів, враховуючи такі фактори як тяжкість інфекції, поширеність резистентності до інших відповідних антибактеріальних засобів, а також ризик вибору препарату щодо бактерій, стійких до карбапенемів.

Резистентність видів Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa та Acinetobacter

У Європейському Союзі резистентність до пенемів Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa і Acinetobacter варіюється. При призначенні препарату рекомендується враховувати місцеву резистентність цих бактерій до пенемів.

Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, повідомлялося про випадки серйозних, а іноді з летальними наслідками, реакцій підвищеної чутливості (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Пацієнти, у яких в анамнезі зареєстровані випадки підвищеної чутливості до карбапенемів, пеніцилінів або інших бета-лактамних антибіотиків, можуть також мати підвищену чутливість до меропенему. Перед початком терапії меропенемом слід провести ретельне опитування щодо попередніх реакцій підвищеної чутливості до бета-лактамних антибіотиків.

При виникненні тяжкої алергічної реакції застосування препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів.

Повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна алергія з еозинофілією і системними симптомами (DRESS-синдром), мультиформна еритема та гострий генералізований екзантематозний пустульоз, у пацієнтів, які отримували лікування меропенемом (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи ознак та симптомів, що свідчать про ці реакції, меропенем слід негайно відмінити і розглянути альтернативне лікування.

Коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків

При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі меропенему, були зареєстровані випадки коліту, пов’язаного із застосуванням антибіотиків, і випадки псевдомембранозного коліту, ступінь тяжкості яких може варіювати від легкого до такого, що становить загрозу життю. Тому важливо прийняти до уваги можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування меропенему виникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути питання про припинення лікування меропенемом та застосування специфічного лікування, спрямованого проти Clostridium difficile. Не слід призначати лікарські засоби, які пригнічують перистальтику кишечнику.

Під час лікування карбапенемами, у тому числі меропенемом, рідко повідомляли про судоми (див. розділ «Побічні реакції»).

Контроль функції печінки

У зв’язку з ризиком розвитку печінкової токсичності (порушення функції печінки з холестазом і цитолізом) під час лікування меропенемом слід ретельно контролювати печінкові функції (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки: під час лікування меропенемом у пацієнтів з уже існуючими захворюваннями печінки слід ретельно контролювати печінкові функції. Коригування дози препарату не потрібне (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Сероконверсія прямого антиглобулінового тесту (реакція Кумбса)

Лікування меропенемом може призвести до виникнення позитивної прямої/непрямої реакції Кумбса.

Одночасне застосування меропенему і вальпроєвої кислоти/вальпроату натрію/вальпроміду не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Меронем, 500 мг: цей лікарський засіб містить 45 мг натрію на флакон об’ємом 500 мг, що еквівалентно 2,25% максимальної добової дози натрію для дорослої людини (2 г), рекомендованої ВООЗ.

Меронем, 1000 мг: цей лікарський засіб містить 90 мг натрію на флакон об’ємом 1000 мг, що еквівалентно 4,5% максимальної добової дози натрію для дорослої людини (2 г), рекомендованої ВООЗ.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо застосування меропенему вагітним жінкам відсутні або їх кількість обмежена.

Дослідження на тваринах не виявили прямих або опосередкованих ефектів репродуктивної токсичності. У якості запобіжного заходу бажано уникати застосування меропенему під час вагітності.

Повідомлялося, що невелика кількість меропенему проникає у грудне молоко людини. Меропенем можна застосовувати при лактації лише у випадках, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили.

При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами рекомендується дотримуватися особливої обережності, враховуючи можливість розвитку головного болю, парестезій або судом, про які повідомлялось при застосуванні меропенему.

Спосіб застосування та дози

Наведені нижче таблиці містять загальні рекомендації щодо дозування лікарського засобу.

Доза меропенему і тривалість лікування залежить від виду збудника хвороби, тяжкості захворювання та відповіді на лікування.

Меронем при застосуванні у дозі до 2 г тричі на добу у дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг та у дозі до 40 мг/кг тричі на добу у дітей може бути особливо доцільним при лікуванні деяких видів інфекцій, спричинених менш чутливими видами бактерій (наприклад, види Enterobacteriaceae, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter), або при дуже тяжких інфекціях.

Необхідно дотримуватися додаткових рекомендацій щодо дозування при лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю (див. нижче).

Рекомендовані дози для дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг

ІнфекціяОдноразова доза для введення кожні 8 годин
Пневмонія, у тому числі негоспітальна та госпітальна пневмонія500 мг або 1 г
Бронхолегеневі інфекції при муковісцидозі2 г
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів500 мг або 1 г
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції500 мг або 1 г
Інфекції під час пологів і післяпологові інфекції500 мг або 1 г
Ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин500 мг або 1 г
Гострий бактеріальний менінгіт2 г
Лікування пацієнтів з фебрильною нейтропенією1 г

Меронем зазвичай слід застосовувати у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю від 15 до 30 хвилин.

Крім того, дози препарату до 1 г можна вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції протягом приблизно 5 хвилин. Дані з безпеки, що підтверджують введення дорослим препарату у дозі 2 г у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції, обмежені.

Порушення функції нирок

Рекомендовані дози препарату для дорослих та дітей з масою тіла більше 50 кг, якщо кліренс креатиніну у пацієнтів становить менше 51 мл/хв

Який антибіотик сильніший за меропенему

В Україні зареєстровано понад 20 лікарських препаратів з діючою речовиною меропенем. Їх виробляють у формі порошку для розчину для ін’єкцій з різним дозуванням у флаконах та різним пакуванням. За даними порталу Prozorro, медичні заклади цьогоріч закуповували 13 різних марок цього антибіотика.

Ми провели аналіз договорів на закупівлю фармацевтичної продукції, укладених з початку 2020 року, щоб побачити динаміку цін та кількості закуплених препаратів в регіональному розрізі.

Закупівлі до і після оголошення карантину

Як відомо, в березні Кабінет Міністрів України спростив процедуру закупівлі певних категорій товарів і послуг, які першочергово необхідні для боротьби з пандемією коронавірусної хвороби. 20 березня затвердили відповідну постанова, яка містила серед іншого перелік препаратів, необхідних для лікування хворих. Слід відзначити, що в першій редакції постанови у списку ліків не було меропенему, цей антибіотик включили туди лише 8 квітня. А з 11 квітня його можна було офіційно закуповувати через спрощену процедуру звітування.

Проте вже до того часу багато лікарень почали активно купувати меропенем саме через так звані “звіти COVID-19”. Ми нарахували 22 закупівлі, де заклади охорони здоров’я включали до специфікації меропенем до 10 квітня.

Якщо глянути на загальні цифри за перше півріччя, то бачимо, що в більшості регіонів саме з оголошенням карантину лікарні почали активно купувати цей антибіотик. Якщо до березня через Prozorro закупили приблизно 17 тисяч флаконів з порошком, то вже з середини березня до липня запаси медзакладів поповнилися на більше як 114 тисяч флаконів.

Важливо також відзначити, що меропенем застосовують не лише при пневмонії, а також при різноманітних інфекційних захворюваннях. Водночас з інфографіки можемо чітко побачити, як зросла кількість закупівель цього лікарського засобу саме задля лікування коронавірусних пацієнтів.

Найбільше меропенему закупили в Запорізькій області — понад 25 тисяч флаконів, а найменше придбали в Київській та Луганській областях. Водночас у Києві, Кіровоградській та Чернігівській областях заклади охорони здоров’я поповнили склади цим препаратом ще до оголошення карантину. До слова, половина областей майже не купувала меропенем до березня. Тут також варто додати, що деякі регіони цим антибіотиком забезпечують через благодійну допомогу. Наприклад, лікарні Кіровоградщини так отримали 14000 флаконів.

Купуємо бо потрібно чи аби було?

Ще цікавіше виглядає ситуація з закупівлями препаратів, якщо накласти дані про загальну кількість закуплених ліків на кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19 (ПЛР-тестування) станом на 1 липня 2020 року.

З інфографіки видно, що загальна кількість закуплених флаконів меропенему не дуже корелює з кількістю хворих на коронавірус. Якщо Львівська, Харківська, Івано-Франківська області та Київ закономірно закупили антибіотику більше за інші регіони, то Запорізька, Миколаївська та Донецька області на їх фоні виглядають як такі, що закупили більше, ніж було насправді потрібно. У цих трьох областях кількість хворих, а тим більше важких пацієнтів, менша, порівняно з іншими регіонами.

Левову частку антибіотику в Запорізькій області закупила одна лікарня — Запорізька міська лікарня №9. Заклад вирішив “підстрахуватися” настільки, що придбав 22500 флаконів МЕПЕНАМу (препарат з діючою речовиною меропенем) на приблизно 7 млн гривень, а це більше, ніж запас 13 разом взятих областей з кінця графіка. Чи багато це?

Якщо глянути на 22500 флаконів з іншого боку, на курс лікування одного хворого меропенемом потрібно приблизно 40 флаконів (7-10 днів терапії). Такою кількістю антибіотика можна пролікувати приблизно 560 важкохворих. Слід мати на увазі, що цей підрахунок є дуже умовний, без врахування багатьох факторів. Втім така кількість препарату може бути виправданою лише за найгіршого сценарію розвитку пандемії в Запоріжжі.

А що з цінами?

Щоб краще зрозуміти, як заклади охорони здоров’я закуповують меропенем, ми також проаналізували ціни, за якими закуповувалися різні препарати, які його містять.

Раніше у ЗМІ вже виходили матеріали про завищені ціни на “COVID-закупівлях” цього антибіотика. Так, DOZORRO писало про те, як відділ охорони здоров’я Сумської міської ради придбав МЕРОБОЦИД з ймовірною переплатою у 100-200 тисяч гривень, НашіГроші.Запоріжжя виявили переплату на закупівлі Херсонської міської клінічної лікарні цього ж препарату на загальну суму 91 тисяч гривень. До слова, запорізькі журналісти також виявили переплату на зазначеній вище закупівлі 22 тисяч флаконів МЕПЕНАМу Запорізькою міською лікарнею №9. За їх підрахунками, цей препарат можна було придбати безпосередньо в українського виробника на 3,4 млн гривень дешевше.

Ми, своєю чергою, відібрали ціни трьох найбільш поширених на ринку публічних закупівель препаратів, щоб отримати порівнювані дані. Загалом ми знайшли 148 закупівель лікарнями антибіотиків МЕПЕНАМ, МЕРОБОЦИД та Меропенем-Віста. Це дві третіх від усіх відібраних закупівель меропенему на Prozorro. Відсортувавши ці ліки за дозуванням у 1000 мг на один флакон, вдалося отримати дані про ціну антибіотика протягом першого півріччя.

Як видно з графіка, після включення меропенему до списку ліків для боротьби з коронавірусом, ціна на антибіотики дещо стабілізувалася. До того ціни на всі три препарати були більш розкидані, і вартість одного флакону могла відрізнятися на 100 гривень, а то й більше.

Цікаво виглядають тенденції в ціні кожного препарату. Так, бачимо, що на початку року доволі дешево купували МЕРОБОЦИД. Цей антибіотик виробляє Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод. У лютому його найбільше продавало ТОВ “Бадм-Б” за ціною 215-225 грн. З оголошенням карантину ціни на МЕРОБОЦИД пішли вгору, аз кінця травня знову почали знижуватися. Що цікаво, сам виробник “Борщагівський ХФЗ” продає свою продукцію приблизно на 20-50 грн дорожче, ніж дистриб’ютори. Найдорожче цей препарат закупила Миколаївська обласна база спеціального медичного постачання — понад 6000 флаконів по 297 гривень.

Приблизно стільки ж разів лікарні купували МЕПЕНАМ, який виробляє ПАТ “Київмедпрепарат”. Ціна на цей антибіотик в середньому коливається в межах 280-320 гривень. Проте ми пам’ятаємо вже про сумнозвісну закупівлю Запорізької лікарні №9, які купили МЕПЕНАМу на 7 мільйонів по 319 грн за флакон. Сам виробник продає свій препарат приблизно за тими ж цінами, що й дистриб’ютори.

Насамкінець кілька слів про італійський антибіотик Меропенем-Віста (виробник — Факта Фармасьютісі С.П.А., Італія). Його найбільше купували з початку року, незважаючи на те, що ціна на цей препарат вища ніж на вітчизняні аналоги (знайдено 58 таких закупівель). Найбільшим постачальником Меропенему-Віста для українських лікарень є ТОВ “АТ-ФАРМА”, яке тримає найнижчі ціни на ринку. Так, якщо в інших постачальників ціна на італійський антибіотик починається від 365 грн за флакон, то “АТ-ФАРМА” тримає її на рівні 290 грн, що чітко видно на інфографіці (зелений колір). Також цікаво, що на початку карантину ця фірма продала кільком територіальним медичним об’єднанням МВС по 200 флаконів Меропенему-Віста за ціною 157-168 грн за флакон.

Підсумовуючи, можна сказати, що з початком пандемії попит на меропенем значно зріс, з часом ціни на цей антибіотик в закупівлях лікарень стабілізувалися. Проте, деякі з закупівель викликають питання як до постачальників ліків, так і до деяких закладів охорони здоров’я. У будь-якому разі сподіваємося, що потреба лікарень у меропенемі з кожним днем буде знижуватися.