Покрокова схема виготовлення екструдера для кормів своїми руками

Екструдер – це дорогий апарат для приготування комбікормів, незамінний «помічник» у невеликому присадибному господарстві і на великій фермі. Вартість приладу дуже висока для багатьох господарів, але кожен фермер може зробити екструдер для кормів своїми руками, використовуючи спеціальні схеми і підготувавши всі необхідні матеріали. Процес складання агрегату не можна назвати простим, але використовуючи детальні інструкції можна зробити його власноруч, заощадивши круглу суму грошей.

Зміст матеріалу

Що являє собою екструдер

Екструдером називається пристрій, призначений для переробок зерна і овочів для комбінованого корму. Така сировина набагато краще засвоюється в шлунково-кишковому тракті сільськогосподарських тварин і птахів.

Обробка зернової сировини в екструдері здійснюється за допомогою максимальних температур, а також пресування, яке здійснюється під тиском 50 атмосфер. На виході надходить продукт, який зовні нагадує невеликі кукурудзяні палички розміром 3-4 см, з щільною і упругою текстурою. На ринку представлені різні моделі екструдерів, які відрізняються за потужністю та обсягом вихідної продукції. Для домашнього господарства цілком достатньо агрегату, продуктивність якого становить 30-50 кг/год. Вартість цього приладу – від 50 500 рублів. Використовуючи детальні інструкції та креслення, зерновий екструдер своїми руками зробить кожен господар, непогано заощадивши при цьому.

Саморобний агрегат дозволяє не тільки пресувати рослинну сировину для тварин, а й переробляти зерна, знезаражувати комбікорм і проводити його термообробку, змішувати кілька продуктів в єдину суміш.

Механізм роботи та пристрійПеред самостійною збіркою приладу потрібно детально вивчити принцип роботи та пристрій екструдера, а також підготувати всі необхідні матеріали та комплектуючі.

Конструкція приладу складається з таких частин:

• рами – використовується як основа;
• двигуна;
• ременів;
• приводів;
• ємності для навантаження;
• манжетів;
• редукторів;
• шайби;
• леза різного;
• блоку для управління;
• шнекового конвеєра, що нагнітає;
• шнека, оснащеного відокремленим приводом;
• ємності (бака);
• ключа регулювання.

У саморобному агрегаті основна роль відводиться шнековому нагнітаючому вузлу, який монтується всередину циліндра. Завдяки блоку з гострими лезами готовий корм набуває форму подовжених «ковбасок».

Особливості конструкції та матеріалиШнек для кормового екструдера складається із зовнішньої і внутрішньої частин, що підігрівають шайб і нагрівального шнека. Вузли встановлюються поверх шпилок з різьбою лівого типу, зверху прикриваються корпусами з металу. За рахунок шпонок обороти прямують від основного валу у напрямку до комбінованого шнека. Дуже важливо надійно зафіксувати всі елементи на рамі.

На корпусній рамі розташований отвір, до якого прикріплюється приймальна частина. З внутрішнього боку поздовжньо розташовані пази, які забезпечують змішування всіх компонентів корму на поздовжньому боці осі. З вихідного боку фіксується регулятор, що складається з вихідного корпусу, матричного блоку, а також леза, придавленого до матричного блоку пружинними деталями.

Для створення екструдера для кормів своїми руками потрібно підготувати все необхідне:

• мотор потужністю 2,2 кВт;
• комплект шестеренок з ЮМЗ або інших тракторних коробок;
• пружини по 8 мм;
• штоки з перетином 50 мм;
• зварювальне обладнання.

Контролювати температуру агрегату зручно за допомогою термопари, зафіксованої на рамі. Більшість саморобних моделей грануляторів працюють за рахунок електронапруги, значно рідше використовуються прилади, що функціонують від бензину.

Як зробити екструдер для кормів своїми рукамиДля виготовлення екструдера для кормів своїми руками буде потрібно чимало сил і в

Як зробити саморобний екструдер своїми руками

Багато містять на своєму обійсті значне поголів’я тварин . У таких випадках гостро постає проблема переробки кормів – апетити у “підопічних” чималі, і комбікорм готується дуже часто. Для цього потрібно ще й обладнання, а промислові зразки коштують чимало. Але вихід все ж є-зібрати зерновий екструдер своїми руками.

Опис і призначення

–>Цей механізм призначений для переробки сировини (зерна, соломи і т.д) в «легкий» корм для тварин. Необхідними умовами для отримання подібних продуктів є високий тиск і велика температура.

Така специфіка роботи накладає відбиток на всю конструкцію. Серед основних деталей і вузлів значаться:

• Рама (вона ж станина), яка буде тримати весь апарат;
• Приймальний бункер;
• Привід у вигляді ременя;
• Двигун;
• Редуктор;
• Шнек;
• Фієра;
• Ніж;
• Циліндр;
• Манжета;
• Регулювальний ключ;
• Шайби;
• Щиток управління.

Звичайно, промислові зразки більш складні і продуктивні, але власнику подвір’я буде досить і саморобного варіанту. Якщо під рукою є досить потужний електродвигун, то можна отримати до 40 кг якісної суміші на годину.

Принцип роботи

Дізнавшись, для чого призначений екструдер, і як він може допомогти в підготовці кормової бази, придивимося до самого процесу обробки.

Більшість екструдерів (як заводських, так і саморобних) відрізняється своєю універсальністю. крім зернової маси, в якості сировини для переробки підійдуть:

• Жито і соя;
• Шрот і макуха, отримані від цих культур;
• Рибна і м’ясне борошно.

важливо! при роботі корпус прогрівається практично відразу – будьте обережні, не торкайтеся до нього.

Тобто, агрегат може “видавати” будь-який комбікорм, а це вже пряма економія — не потрібно кожні вихідні скуповувати мішки на ринку, досить просто засипати пшеницю або сою з наявних запасів. До того ж, така їжа легше засвоюється тваринами (що добре позначається на цифрах приросту).

Переробка стартує з того, що потрапило в бункер сировину подається до нагнітає шнеку, розігрівають Шайби якого розм’якшують зерно. Шнек, обертаючись, переміщує продукти на фієру. Саме там відбувається термообробка і основна опресовування.

Останній етап-прохід через диск, керований рукояттю (змінюючи положення, можна виставити потрібну величину фракції). До нього пружиною підчеплений невеликий валик з ножем, який нарізає отримані «ковбаски». Вони виходять через отвори у вигляді тонкого (до 3 см) щільного джгута. Відзначимо, що це характерно для великих, промислових агрегатів. У саморобних же вихід налагоджений прямо з фієри.

Екструдер, призначений для приготування кормів, вигідно відрізняється тим, що в справу можна пустити навіть лежале і трохи взопревшее зерно — при такій термообробці цвіль ” нейтралізується» .

Як зробити своїми руками

Зібрати такий апарат в домашніх умовах можна. Для цього знадобляться відповідні деталі і слюсарні навички (хоча знайомство з токарями теж бажано). Почнемо з підготовки «заліза».

Матеріали та інструменти

Насамперед підбирають електродвигун . Тут потрібен мотор на 4 кВт (1400 об/хв) — для роботи з побутовою електромережею на 220 V це оптимальний варіант. Менш потужний “движок” з такими навантаженнями не впорається.

чи знаєте ви? Принцип екструзії активно застосовують в харчовій промисловості. Кукурудзяні палички і макарони отримують саме таким шляхом.

Часто для таких цілей беруть старі мотори, які не використовувалися роками, припадаючи пилом в кутку. В цьому випадку агрегат доведеться капітально оглянути — корпус розбирають, перевіряють стан ротора, обмотки і підшипника.

Не завадить і елементарна Діагностика. Простий тест “на обертання”: спробуйте розкрутити ротор вручну (тільки на непідключеному двигуні). Якщо із зусиллям, але все ж пішло-проблем немає. У свою чергу, тугий хід може бути результатом засмічення або непридатності мастила в підшипниках (або використання невідповідної).

Переконавшись в справності мотора, поставте кожух на місце і спробуйте включити. Прислухайтеся-гул повинен бути рівним, без ріжучих вухо «підклинювання». Їх наявність вказує на люфт підшипників або розбиту обойму.

З двигуном розібралися. крім “серця”, вам знадобляться такі компоненти:

• Залізний куточок (25 і 35 мм);
• Вал під шнек;
• Сталевий дріт (діаметром 10 мм);
• Прутки( 8 мм);
• Труба (для корпусу);
• Заготівля під фієру;
• Різьбовий перехід;
• Муфта з контргайкою на вихід;
• Букса з двома підшипниками (63х18 в діаметрі);

важливо! заготовлені підшипники бажано протерти перед установкою. Для цього згодиться ганчірка, змочена гасом або бензином.

• Два шківа( передавальне число¼);
• Оцинковане залізо під бункер;
• Конденсатори (4 робочих на 8 мКф і 2 пускових по 280 мКф);
• Вилка і вимикач.

Процес виготовлення

Алгоритм дій на початку збірки буде наступним:

• Першою готується рама. Куточки підрізають за розміром, виставляються і проварюються. У нашому випадку підстава “станини” має габарити 40х80 см.верхня площадка під корпус — 16х40.
• Потім на раму виставляють ніжки (40 см). Приваривши їх до основи, переходять до з’єднання з «верхівкою». Сантиметрах в 5 під нею ставляться парні перемички.
• Для кріплення двигуна доведеться варити ще одну рамку з того ж куточка. В її стійках робляться довгасті прорізи, завдяки яким буде регулюватися натяг ременя. Її остаточно кріплять тільки після того, як виставлені обидва вала.

Зробити раму можна і самому, а далі починаються більш складні роботи (в тому числі і токарні). труднощі стосуються, в основному, виготовлення шнека :

• На одному з країв вала (довжиною 42 см і діаметром 27 мм) на токарному верстаті виточується 2-сантиметровий конус з кутами в 45°. Йому відводиться роль кінчика.

чи знаєте ви? у 1963 році під Костромою була закладена лосеферма! Тварин було небагато, вони періодично розбігалися, і тоді до пошуків підключали місцеве населення. Дивно, але експериментальне ГОСПОДАРСТВО працює і понині.

• На підставу вала, щільно затиснутого в тисах, накручують дріт-«десятку». Це і будуть гвинти. Її доведеться виставляти під потрібним кутом, приварювати і акуратно підрівнювати гребені «болгаркою». Без помічника це майже нереально.
• Перший виходить від необробленого верстатом валика. Від першого до другого гвинта має бути близько 25 мм (якщо міряти по центру гребеня) — саме сюди потрапляє сировина. Розрив між другим і третім буде тим же.
• П’ять центральних витків ставляться з інтервалом в 20 мм;
• В 2-2,5 см від них щільно «склепують» відразу два шматки дроту — заготовку розігріваючої Шайби. Підрівнявши її поверхню,» болгаркою ” роблять злегка косі неглибокі розрізи (по всьому колу, з кроком в 1 см).
• Від краю Шайби виступатиме шнек виносної частини, після якого з розривом в 20 мм йдуть ще три. На таку роботу може піти цілий день.

З циліндром теж доведеться повозитися.

Виставити прутки просто так «» на око ” не вийде. Щоб уникнути перекосу, пошукайте трубу – «сороковку» (у неї зовнішній діаметр 48 мм). На обидва її кінця ставляться хомути, які будуть затискати прутки. Але є ще один нюанс. Ще до» обварки ” кілька прутків доведеться обрізати так, щоб вийшло завантажувальний вікно (3х2 см), яке буде знаходитися в 3 см від одного з країв.

важливо! в якості робочого майданчика вибирається рівна поверхня. Нахил в будь-яку сторону протипоказаний – в такому випадку апарат або перегріється, або буде «молоти» вхолосту .

Вал повинен виходити з циліндра з запасом — його повинно вистачити для установки шківа. Все виставлено і підігнано – можна варити. Будьте готові до того, що заготівля нагріється і просяде, і вибити її з труби буде непросто. Щоб полегшити завдання, беріть трубу достовірніше, а в разі потреби приварити до стінки корпусу п’ятак, по якому доведеться сильно бити кувалдою.

Коли циліндр охолоне, його очищають від іржі. Потім вставляють готовий шнек. Між стінками і гвинтами повинно залишатися не більше 1 мм.конусний край вала буде виходити повністю. Саме туди буде приварюватися підходяща по діаметру різьблення (тут — «на 50») довжиною 2 см.

Окрема тема-виготовлення фиеры . Це складна токарна робота. Справа в тому, що одним кінцем вона повинна вдягатися на конусний край вала (доведеться робити аналогічну виїмку по центру). Не забувайте і про зовнішній різьбі, якої вся деталь буде накручуватися на циліндр. а ось її параметри:

• Довжина — 80 мм;
• Діаметр ” стику» – 49 мм;
• Внутрішній отвір – 15 мм.

чи знаєте ви? літні люди, напевно, пам’ятають заборону на утримання худоби в передмістях, що діяв на початку 1960-х рр.

Не забувайте і про підшипники , які доведеться набивати на вал. Опресовування вимагає акуратності і установки опорних втулок. Враховуйте, що вони дещо ускладнюють обслуговування підшипника, отже, обойми повинні бути «свіжими».

Для невеликого господарства буде достатньо звичайного засипного бункера з оцинкованого заліза. В його основі — клепаний квадрат (16х16 см). Відрахувавши від його верху 14 см, зробіть внизу передньої стінки рівномірний вигин. Потім підганяється задня стінка і робиться отвір, яке повинно заходити в віконце на корпусі.

З верхньою станиною його з’єднують «ніжки» з куточка 25 мм, приварені під кутом. До них бункер приклепують з обох сторін, попередньо просвердливши отвори.

Остаточний монтаж пов’язаний з електрообладнанням :

• Всі робочі компенсатори поміщають в один блок і споюють послідовно. З пусковими та ж історія.
• Потім обидва дроти з першого робочого виводять.
• На Середньому і нижньому болті моторної «колодки» вже повинні бути закріплені вільні кінці від вилки. Один з вільних проводів від конденсатора чіпляють за верхній болт, а другий виводиться на пусковий «кондей».
• На перший робочий «кондей» припаюють провід від вимикача пускових (другий вже з’єднаний з ними).

важливо! всі конденсатори потрібно “упакувати” в дерев’яні шухлядки. Звичайно ж, після роботи їх накривають, щоб туди не потрапляла волога.

Фінальний акорд-установка і» вивішування ” шківів, які повинні стояти строго вертикально і без найменших перекосів відносно один одного. Якщо все зійшлося, можна тестувати і починати роботу. Перші» прогонки ” робляться на м’якому сировину на кшталт макухи.

Зробити або купити?

Ми привели приклад того, як можна зібрати екструдер будинку, і цього «мануала» вистачить, щоб зрозуміти, що це таке, і чи варто братися за виготовлення самому.

На користь такого рішення наводять такі аргументи:

• Дешевизна;
• Можливість “підігнати” агрегат під свої потреби, вибравши відповідний розмір;
• Простота в обслуговуванні;
• Нескладна електричний ланцюг без безлічі колодок і штекерів;
• Економія на купівлі комбікормів (в хід йдуть домашні запаси);
• Непогана продуктивність.

• Трудомісткість збірки, яка вимагає інструменту і навичок;
• Прискорений нагрів циліндра, від якого страждають майже всі»саморобки”;
• Незахищена проводка.

Висновки нехай кожен робить сам, виходячи зі своїх міркувань. Нам залишається лише констатувати, що екструдер буде відмінною підмогою невеликого подвір’я з «рукатим» господарем. А ось фермеру з великим розмахом знадобиться стабільно працююче (і дороге) заводський виріб.

Тепер ви знаєте, чим корисний екструдер, і з чим пов’язано його виготовлення. Сподіваємося, ви правильно розрахуєте конструкцію, зібравши довговічний апарат. Успіхів у господарстві!