Пероїд у перепелів

0 Comments

Популярні породи перепелів з описом та фото: яєчні, м’ясні, м’ясо-яєчні

Розведення перепелів – порівняно молодий, але досить-таки розповсюджений напрямок серед птахівників. Популярність вирощування перепелів у домашніх умовах обумовлена ​​невибагливістю птахів до умов утримання, догляду та годування. Щоб даний напрямок птахівництва приносив прибуток, необхідно правильно підібрати породу для розведення. Розглянемо більш детально зовнішні якості та продуктивні характеристики м’ясних, яєчних і м’ясо-яєчних порід перепелів.

Класифікація порід перепелів

Ефективність домашнього або промислового розведення перепелів залежить від правильності обраної породи. Представників родиниФазанові можна умовно класифікувати на декоративні, лабораторні та продуктивні різновиди. Так, найбільш цікавими в фінансовому аспекті вважаються останні. Отже, для розведення в домашніх умовах та на птахофермах підходять наступні групи і породи перепелів:

1. Яєчні: японські, англійські чорні, англійські білі, мармурові, смокінгові.

Розглянемо кожну породу більш детально.

Японська порода

Однією з найпопулярніших серед птахівників вважається порода японських перепелів. Птах відрізняється високою життєздатністю, невибагливістю у догляді та проживанні. Рекомендований спосіб розведення – утримання в клітках. Такий варіант можна застосовувати навіть для розведення птахів на балконі або лоджії. Підлоговий спосіб вирощування японської породи застосовують нечасто.

Годувати представників японської породи потрібно два-три рази на добу. Досвідчені птахівники рекомендують використовувати мішанки, до складу яких входять пшенична, ячна та кукурудзяна крупи. Також можна давати рубану зелень, подрібнену варену печінку або приготовану на пару морську рибу. Якщо планується годування комбікормом, рекомендуємо використовувати суміші з високим вмістом протеїну.

Перепели японської породи відрізняються плямистим коричнево-сірим забарвленням, яке має максимальну схожість із дикими птахами. Застосовується метод утримання сім’ями, коли на одного самця припадає 4-5 самок. Самки починають нестися на 45-50 день. Середня заплідненість становить 90%, виводимість – на рівні 70%.

  • Показники несучості – 250-320 яєць/рік
  • Середня вага яйця – 10-12 грамів
  • Середня вага самця – 100-130 грамів
  • Середня вага самки – 130-150 грамів
  • Чиста вага тушки – близько 100 грамів

Англійська біла

Виведена в Англії порода перепелів привертає увагу білосніжним забарвленням. Однак невелика кількість пір’їнок темно-коричневого, сірого або чорного кольору не рахується відхиленням від стандарту. Цей різновид перепелів віддає перевагу утриманню в клітках. Для підвищення життєздатності птахів рекомендовано регулярне чищення та дезінфекція підстилок. Англійська біла порода полюбляє вологе повітря – до 70%. Температура повітря повинна бути в діапазоні + 17. + 22 градуси. Занижений температурний режим призводить до проявів хвороб та загибелі молодняку. Висока температура повітря в перепелятнику – одна з характерних причин низької несучості.

Нести яйця англійська біла перепілка починає на 35-37 день. Також варто відзначити високу виживаність пташенят даного різновидуперепелів – близько 90%.

  • Показники несучості – 290-310 яєць/рік
  • Середня вага яйця – 10-13 грамів
  • Середня вага самця – 160 грамів
  • Середня вага самки – 190 грамів
  • Чиста вага тушки – 140-170 грамів

Англійська чорна

Головна відмінність англійської чорної породи перепелів від білої –забарвлення. Для представників даного різновиду характерне чорно-коричневе оперення. Добре розвинені крила дозволяють птахам переміщатися в просторі на далекі відстані. Саме тому для цієї породи рекомендоване утримання в клітках або вольєрах.

Англійські чорні перепела мають спокійний, поступливий характер, тому можуть жити в одному пташнику з іншими птахами. Щоб яйця там’ясо були максимально якісними та смачними, годувати чорних англійських перепелів потрібно зерновими культурами, молочними продуктами, м’ясними субпродуктами, вітамінно-мінеральними добавками. Одна з переваг породи – високі показники життєстійкості. Виживання пташенят досягає позначки 85%.

  • Показники несучості – 280-290 яєць/рік
  • Середня вага яйця – 10-14 грамів
  • Середня вага самця – 170-260 грамів
  • Середня вага самки – 200-300 грамів
  • Вага готової тушки – 170-260 грамів

Мармурова порода

Мармурові перепела не зустрічаються в природному середовищі. Вони виведені шляхом опромінення рентгенівськими променями насінників японських самців. Наступним покоління вдалося зберегти стандарти нововиведеної породи. Мармурові перепела відрізняються цікавим забарвленням пір’я: світло-сірий колір доповнює сизо-блакитний відтінок. При переплетенні пір’їнок створюється візуальний ефект мармуру.

Представники цієї породи часто страждають кишковими інфекціями. Попередити захворюваність можна шляхом регулярної дезінфекції кліток та відстеженням якості води в поїлках. Досвідчені птахівники рекомендують зрідка додавати в воду слабкий розчин марганцівки. Годувати мармурових перепелів потрібно чотири рази на добу. Причому сухі корми необхідно відокремлювати від вологих. У раціоні обов’язково повинні бути злакові та бобові культури, зелень, овочі, м’ясо та м’ясопродукти, вітаміни та мінерали.

  • Показники несучості – до 320 яєць/рік
  • Середня вага яйця – до 18 грамів
  • Вага самця – 150-180 грамів
  • Вага самки – 180-200 грамів

Смокінгова порода

У результаті селекційного схрещування білого та чорного різновидів англійського перепела була виведена нова порода, яка отримала назву смокінгова. Назва птиці походить від характеру оперення: грудка, живіт та передня стінка шиї пофарбовані в гарний білосніжний колір, спинка, хвіст та крила – в темно-коричневий.

Для гарної несучості породи застосовують спосіб утримання в клітках. Птахи на вільному вигулі несуться значно гірше. Зверніть увагу, що смокінгова порода перепела відрізняється швидким обміном речовин. Саме тому для годування пернатих краще використовувати заводський комбікорм для перепелів-несучок. Додатково в раціон вводять відварні та подрібнені коренеплоди, капусту та гарбуз. Добова норма споживання корму одним птахом – приблизно 35-40 грамів.

  • Показники несучості – 260-280 яєць/рік
  • Середня вага яйця – 10-12 грамів
  • Вага самця – 180-200 грамів
  • Вага самки – 200-220 грамів

Естонська порода

При схрещуванні породи фараон та японського перепела бувотриманий естонський різновид. Забарвлення птаха вийшломаксимально наближеним до «дикого»: жовто-вохристий із темними коричневими смужками. Також до характеристик породи варто віднести лякливість птахів. Дану особливість необхідно враховувати при визначенні місця для організації пташника.

Естонська порода комфортно почуває себе в клітках. Місткість перепелятника – приблизно 6 особин на 1 кв.метр. Тривалість світлового дня позначається на несучості птахів. Рекомендуємо дотримуватися показника 15-16 годин. Годують перепелів мішанками із зернових культур, круп, рубаної зелені та відварних овочів. У раціон обов’язково вводять мінеральні добавки та премікси. В середньому на одну птицю потрібно 30-35 грамів корму на добу.

  • Показники несучості – до 300 яєць/рік
  • Середня вага яйця – до 12 грамів
  • Середня вага самця – 170 грамів
  • Середня вага самки – 200 грамів

Маньчжурська порода

Маньчжурська порода поєднує в собі продуктивність яєчної та м’ясної груп. Окрім високих показників продуктивності, варто відзначити й інші переваги породи. Наприклад, маньчжурські перепели невибагливі до умов утримання та догляду, невимогливі в годуванні, стійкі до вірусних та інфекційних захворювань. Годування типове для представників даного різновиду родини Фазанові: подрібнена кукурудза, горох, пшениця, просо, сочевиця, рубана зелень, відварна картопля, морква, буряк, капуста, м’ясні та рибні відходи, мінеральні добавки.

Пір’я перепелів маньчжурської породи жовтого та коричневого відтінків. Переплетення цих двох кольорів надає птаху красивого золотистого забарвлення.

  • Показники несучості – до 220 яєць/рік
  • Середня вага яйця – до 16 грамів
  • Максимальна вага самця – до 300 грамів
  • Максимальна вага самки – до 400 грамів
  • Чиста вага тушки – 250-280 грамів

Техаська порода

Отримана в результаті схрещування Фараонів техаська порода відноситься до м’ясного різновиду. М’ясо цієї птиці рекомендоване для дієтичного харчування та дитячого раціону. Середня вага чистої тушки становить 260 грамів. Однак в історії породи відомі випадки, коли тушка техаського перепела важила понад 500 грамів!

Забарвлення техаської перепілки – білосніжне. Допускаються невеликі чорні вкраплення на голові. Чорне або темно-коричневе пір’я на шиї татулубі вважається відхиленням від стандарту. Представники техаської породи малоактивні та малорухливі. Пернаті відрізняються спокійним, врівноваженим, поступливим характером. Оптимальним середовищем для утримання вважається сарай площею 10-15 кв.метрів.

  • Показники несучості – 200-280 яєць/рік
  • Середня вага яйця – 14 грамів
  • Максимальна вага самця – 360 грамів
  • Максимальна вага самки – 470 грамів
  • Середня вага тушки – 260 грамів

Порода фараон

Порода фараон була виведена американськими селекціонерами. Коричневе пір’я з чорними та білими вкрапленнями нагадуєзабарвлення «диких» перепелів. Цей різновид відноситься до м’ясного напрямку. При належному утриманні та правильному годуванні середня вага тушки сягає 200 грамів. Фараони віддають перевагу утриманню в клітках. Причому висота клітки не повинна перевищувати 30 см. Оптимальна вологість повітря в приміщенні становить 65-70%, температура повітря – від +18 до +22 градусів, світловий день – 17 годин.

Основою раціону є комбікорми. Однак годування перепелів породи фараон має бути збалансованим. Птахам регулярно дають рубану зелень, пророщену пшеницю та просо, терту моркву, листя капусти, відварені та порізані коренеплоди, подрібнений черепашник, крейду такухонну сіль.

  • Показники несучості – 220-280 яєць/рік
  • Середня вага яйця – до 16 грамів
  • Середня вага самця – 200-260 грамів
  • Середня вага самки – 300-320 грамів

Представлені в статті породи перепелів яєчного, м’ясного та м’ясо-яєчного напрямків підходять як для домашнього, так і для промислового розведення. Дотримання описаних правил утримання, догляду та годування допоможуть досягти більш високих показників продуктивності птахів.

Технологія вирощування перепелів

Як показує практичний досвід фермерських господарств, у наш час вирощування перепелів здійснюється кількома способами: клітковим і підлоговим. Найпоширенішим з них, як у межах дрібних приватних господарств, так і великих виробництв, є клітковий спосіб.

Кліткова технологія вирощування перепелів

  1. Максимально ефективне використання площі.
  2. Скорочення трудових і матеріальних витрат на виробництво.
  3. Збільшення виходу продукції.

За такого способу утримання, як правило, дорослих перепелів використовуються клітки, виготовлені з різних матеріалів:

Дерев’яні клітки (з дуба, бука, клена та інших твердих порід деревини). З метою захисту матеріалу від вологи, цвілевих грибів, жуків, які точать деревину, клітки з дерева обробляють антисептичним розчином.

Металеві клітки (зі сталі, алюмінію, дюралю). Найдовговічніші в експлуатації і гігієнічні, прості в очищенні і дезінфекції.

Комбіновані клітки (з металу і дерева, дерева і полікарбонату та в інших поєднаннях).

За типом клітки поділяються на одиночні, одноярусні або багатоярусні. Розміри і тип кліток підбирають з урахуванням площі приміщення, а також кількості та господарського призначення пташиного поголів’я, яке збираються вирощувати.

Якщо планується утримувати невелику зграю (12-25 птахів), підійде найпростіший варіант кліток – одноярусний. Застосування багатоярусних конструкцій доцільне для вирощування перепелів у більших обсягах (50-300 птахів).

Компонуючи багатоярусні конструкції у ширину, можна спорудити кліткову батарею у межах розмірів пташника.

Молодняк у віці до 3-4 тижнів розміщують у клітках з сітки, розмір ланок на підлозі і на стінках якої становить 10х10 мм. Висота першого ярусу клітки – 65-80 см над підлогою. При цьому кожен ярус має знаходитися на висоті 20-25 см від сітчастої підлоги. На перші 5-7 днів підлогу вкривають щільним папером (бажано гофрованим), який щодня змінюють.

Іноді використовують підлоги з сітки з розміром ланок 5х5 мм. Щоб уникнути виходу пташиного молодняку ​​через щілини й отвори змінну підлогу та деталі кліток ретельно підганяють.

Поки у самок перепелів не розпочалася яйцекладка, птахів пересаджують до групових або індивідуальних кліток для дорослої або батьківської зграї. У таких клітках передбачені: сітчаста підлога, розташована під нахилом (кут від 7 до 10 градусів), відсік для збору яєць і годівниця. Клітки для відгодівлі перепелів не мають нахилу підлоги чи відсіку для яєць всередині, тому якість отриманих яєць при розміщенні у них птиці буде гіршою. Ось чому для вирощування м’ясних перепелиних порід (за винятком самців) потрібно вибирати укомплектовані відсіком для збору яєць клітки.

Схема годування перепелів комбікормами ТМ «Feedlife»

ПоказникиПК 5 – 41
молодняк
ПК 6 – 41
молодняк, гроувер
ПК 3 – 8
ремонтний молодняк
ПК 1 – 24
несучка, продуктивний період
Жива вага (г)8 – 80108 – 160130 – 160140 – 190
Вік (тижнів)1 – 34 – 65 – 67 – 52
Середньодобова норма комбікорму (г/гол)4,00 – 13,0014,00 – 16,0016,00 – 17,0022,00 – 30,00
Витрата комбікорму за період відгодівлі (кг/гол)0,1780,3150,2248,375
Середньодобовий приріст (г)3,402,502,1035,40
Потреба корму на од. продукту2,476,067,50—-
Яйценосність за рік (шт.)—-—-—-280 – 300

Майте на увазі, що правильні умови вирощування перепелів – запорука продуктивності пташиного господарства. Тому для отримання гарних результатів ставтеся до питання максимально серйозно.

Технологія підлогового вирощування перепелів

У порівнянні з клітковим способом технологія підлогового вирощування застосовується набагато рідше, оскільки має суттєві недоліки:

  1. Трудомісткість.
  2. Висока собівартість продукції.
  3. Зниження показників збереження поголів’я.