УЗД молочних залоз – коли краще робити і як підготуватися

Рак молочної залози – це найпоширеніше онкологічне захворювання у світі. Пальпація молочної залози та мамографія не завжди дозволяє поставити точний діагноз, оскільки структура молочної залози у кожної жінки унікальна. Тому фахівці рекомендують регулярно проводити УЗД молочних залоз. Під час цієї процедури лікарі вивчають структуру та розмір тканин, а також виявляють пухлини, кісти та інші утворення в ділянці грудей. Насамперед таке обстеження рекомендується жінкам старше 40 років, оскільки у них підвищений ризик появи раку молочних залоз.

У цій статті ми пояснимо, що таке УЗД, в чому плюси цього дослідження і розповімо, коли краще робити УЗД молочних залоз. Ця інформація допоможе жінкам своєчасно записатися на прийом до лікаря та діагностувати небезпечні патології на ранніх стадіях.

Що таке УЗД молочних залоз?

Так називається діагностичне дослідження, під час якого лікарі впливають на молочні залози ультразвуковими хвилями. Ці хвилі проходять через тканини організму та відбиваються. Спеціальне обладнання приймає відбитий сигнал і його основі створює на екрані зображення внутрішніх органів. Це дозволяє побачити пухлини та інші можливі новоутворення.

Щоб просканувати молочні залози ультразвуковими хвилями, лікарі проводять спеціальним датчиком в області грудей пацієнток. Перед цим вони обробляють шкіру на вибраній ділянці гелем. Це підвищує точність діагностики.

Щоб зробити узд молочних залоз, підготовка не потрібна. Також це дослідження має багато інших плюсів.

Переваги та недоліки УЗД молочних залоз

Порівняно з іншими видами апаратної діагностики УЗД:

• – займає менше часу;
• – дозволяє отримати докладну інформацію про тканини;
• – немає протипоказань.

Крім того, виконувати цю процедуру можна за необхідності. Між двома сеансами діагностики не слід робити паузи. Якщо потрібно провести повторне УЗД, його можна виконати відразу після першого дослідження.

Завдяки відсутності протипоказань у пацієнтів дуже великий вибір, коли робити УЗД грудей. Наприклад, жінки можуть пройти діагностику під час вагітності чи грудного годування. Однак слід пам’ятати, що цей аналіз дає найбільш точні результати, коли його виконують в оптимальні фази менструального циклу.

Також важливо зазначити, що ціна УЗД молочних залоз не дуже висока. Тому будь-який пацієнт може пройти не лише одне дослідження, а й навіть кілька тестів за короткий проміжок часу.

Серед мінусів УЗД молочних залоз зазвичай називають складність перевірки глибоко розташованих тканин. Наприклад, у жінок із надмірною вагою. Іноді діагностика дає неоднозначний результат, через що потрібно провести додаткові тести.

Коли потрібно виконувати УЗД молочних залоз?

Щоб отримати призначення на цю процедуру, можна звернутися до мамолога, гінеколога або терапевта. Фахівець пояснить, коли робити узд молочних залоз найзручніше. Це дослідження рекомендують проводити:

• – при больових відчуттях у молочних залозах;
• – під час комплексного обстеження;
• – при отриманні травм у ділянці грудей;
• – під час діагностики гінекологічних патологій (як додатковий метод);
• – при порушенні симетричності грудей;
• – перед виконанням процедури ЕКЗ;
• – для підтвердження мастопатії;
• – при виборі оральних контрацептивів;
• – під час реабілітації після пластичної операції;
• – після виявлення злоякісних або доброякісних утворень у яєчниках та матці;
• – під час діагностики пухлин та кіст;
• – при збільшенні пахвових та надключичних лімфовузлів;
• – для перевірки стану грудей під час вагітності та грудного вигодовування;
• – при нерівності, почервонінні та інших змін молочних залоз;
• – для перевірки ефективності лікування дисгормональних патологій.

За деяких факторів лікарі автоматично спрямують пацієнта на УЗД молочних залоз. В інших випадках жінці потрібно самостійно звернутися по допомогу. Наприклад, якщо в районі грудей виникли нерівності або болючі відчуття.

Як підготуватися до УЗД молочних залоз?

Підготовка до узд молочних залоз зазвичай не потрібна. Принаймні це стосується заборони на прийом певних препаратів або дотримання суворої дієти. Якщо пацієнт регулярно приймає ліки, це не вплине на точність дослідження. У той же час воно дуже сильно залежить від того, на який день циклу випадає узд молочних залоз. Коли для діагностики обрано правильний день, це дозволить отримати максимально достовірний діагноз.

Для жінок з регулярним циклом ультразвукове сканування молочних залоз зазвичай проводять у період з п’ятого по дванадцятий день циклу. Рівень гормонів у цей період дозволяє отримати більш точні результати дослідження. А ось під час овуляції результати діагностики менш достовірні. У період менопаузи ультразвукове дослідження можна пройти будь-якого дня.

Як виконують УЗД молочних залоз?

Пацієнтка роздягається до пояса і лягає на спину. Лікар обробляє ділянку грудей спеціальним гелем і прикладає до неї ультразвуковий датчик.

Що показує УЗД молочних залозпід час сканування?

На екрані відображаються тканини, від яких відобразився ультразвуковий сигнал. Іноді лікарю потрібно краще візуалізувати ущільнення та новоутворення. Для цього він вводить у вени пацієнтки контрастну речовину, завдяки якій набагато легше виявити пухлини у молочних залозах.

Якщо у лікаря виникли підозри, що виявлені ущільнення можуть бути злоякісними новоутвореннями, він призначить додаткові дослідження. Наприклад, проведе пункцію та візьме зразок пухлини на аналіз.

Важливо не тільки знати, як часто можна робити узд, але і з якою регулярністю його потрібно виконувати. Усім жінкам старше 40 років рекомендується проходити цю діагностику щорічно. Якщо пацієнтка приймає гормональні контрацептиви, нещодавно зробила аборт або має схильність до раку молочної залози, їй корисно виконувати УЗД молочної залози двічі на рік.

• м. Київ, вул. Б.Гмирі, 2
• м. Київ, вул. С. Данченка, 1
• м. Київ, вул. Радунська, 8/13
• м. Київ, вул. Введенська, 29/58
• м. Вишневе, вул. Освіти, 19
• с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, 26
• м. Ірпінь, вул. Г. Сковороди, 23
• с. Новосілки, вул. Олександрівська 1
• м. Київ, вул. Драгоманова, 2б
• м. Київ, вул. Ю. Здановської (Ломоносова) 50/2
• м. Бровари, вул. Київська, 247
• м. Київ, вул. Є. Чавдар, 13
• Скоро відкриються

Рак молочної залози

Рак молочної залози є одним з найбільш поширених злоякісних захворювань жінок у всього світу. Адже щороку рівень захворюваності та смертності через цю патологію стрімко зростає. У цій статті ми розповімо про рак грудей, симптоми та методи лікування захворювання. Дізнайтеся про фактори ризику, як вчасно розпізнати рак та чи можливо запобігти цьому захворюванню.

Що таке рак молочної залози?

Рак молочної залози — це захворювання, що виникає через переродження здорових клітин в тканинах грудної залози на злоякісні клітини під дією різноманітних етіологічних чинників. Характерною біологічною ознакою РМЗ є відносно повільний ріст первинної пухлини, але вираженна її здатність до раннього лімфогенного та гематогенного метастазування. Тобто розповсюдження ракових клітин на лімфатичні вузли та внутрішні органи. Основною причиною смерті хворих на РМЗ є ускладнення, що спричиняють віддалені метастази.

Види раку молочної залози

Усередині молочної залози містяться часточки,молочні протоки, кровоносні та лімфатичні судини, зв’язки, сполучна та жирова тканина. Часточки – це структури,які виробляють грудне молоко. Протоками грудне молоко потрапляє від часточок до соска.

З огляду на анатомічну будову рак молочної залози поділяється на дві загальні категорії: інвазивний рак та неінвазивний.

Неінвазивний рак (in situ) – рак локалізований тільки в протоках або часточках.

До неінвазивних відносяться:

• Часткова карцинома LCIS — локалізується в частках, що виробляють молоко.
• Протокова карцинома DCIS — локалізується тільки в протоках та не поширюється на інші ділянки.
• Рак Педжета – форма внутрішньопротокового РМЗ, з ураженням шкіри ареоли та самого соска.

Інвазивний рак – це пухлина яка проростає поза межі проток або часточок у навколишні тканини або прилеглі лімфатичні вузли..

Серед інвазивних форм раку виділяють такі типи:

• Часткова карцинома ILC — клітини починають мутувати в одній часточці, а потім поширюються на інші ділянки поблизу.
• Протокова карцинома IDC — клітини мутують у протоках та призводять до запалення оточуючих тканин.
• Метапластична карцинома
• Нейроендокринна карцинома
• Великоклітинна карцинома

Також виділяють декілька менш поширених видів раку молочної залози, проте вони є досить агресивними:

• Запальний РМЗ IBC — блокує діяльність лімфатичних вузлів та викликає сильний набряк молочної залози. Симптоми притаманні цій формі раку — почервоніння грудей, біль та свербіння.
• Рак молочної залози з метастазами . У процесі метастазування ракові клітини відокремлюються від початкової (первинної) пухлини й рухаються по кровоносних або лімфатичних судинах до віддалених місць. Потрапляючи в інші ділянки, ракові клітини можуть утворювати вторинні пухлини. Частіше за все РМЗ метастазує у кістки, легені,печінку, хребет або мозок.

Чим небезпечна онкологія грудей?

Рак молочної залози у жінок займає перше місце по захворюваності у світі – щорічно діагностується близько 1 млн випадків раку молочної залози. Основною проблемою своєчасної діагностики є ігнорування пацієнток профілактичних оглядів та скринінгових обстежень. За рекомендаціями МООЗ жінки вікової категорії 40-45 років мають проходити скринінг щорічно. При наявності сімейного або спадкового анамнезу РМЗ скринінг рекомендовано розпочинати з 30-35 років. Так, як на ранніх етапах хвороби клінічні симптоми раку грудей відсутні.

Фактори ризику розвитку раку молочної залози

Загроза виникнення захворювання на рак грудної залози є у кожної жінки. Існує безліч факторів ризику, наявність яких підвищують ймовірність жінки захворіти на РМЗ. Важливо розуміти, що присутність одного або декількох факторів не кажуть про те, що жінка захворіє на рак. Так само і відсутність усіх наведених факторів не вберігає від захворювання.

До поширених факторів ризику відносять:

• Вік. Ймовірність захворіти на рак грудей збільшується для жінок у віці 40+.
• Початок менструації до 12 років.
• Пізній початок менопаузи, у віці після 55 років.
• Перша вагітність після 30 років.
• Ризик захворіти на РМЗ збільшується, якщо жінка ніколи не народжувала.
• Спадковість. Наприклад, якщо мама або сестра була хвора на РМЗ, ризик захворіти на рак грудей у такої жінки теж зростає.
• Раніше перенесена хвороба. Якщо ви вже мали рак однієї молочної залози, існує велика ймовірність того, що хвороба почне розвиватися в іншій молочній залозі.
• Генні мутації BRCA1 і BRCA2.

Причини виникнення

Складно встановити, що саме і в який момент може стати спусковим гачком для розвитку раку грудей. Захворювання можуть спровокувати зовнішні чинники, як-от екологія, вплив радіації, неякісне харчування, зловживання алкоголем, паління тощо. До внутрішніх чинників відносять відсутність вагітності та грудного вигодовування, неконтрольоване вживання гормонів. Супутні захворювання, такі як хвороби щитоподібної залози, фіброаденоми здатні спровокувати розвиток раку.

Тому важливо робити регулярні скринінги, що дозволять виявити початкові змини в клітинах та розпочати активне лікування. Особливо це стосується жінок, які перебувають у групі ризику.

Симптоми раку грудей

Як виглядає рак молочної залози ? На жаль, це захворювання на початкових стадіях має прихований перебіг і не проявляється візуальними змінами. Ось чому лікарі постійно закликають жінок регулярно проходити профілактичні огляди мамолога.

У будь-якому разі, низка симптомів вказує на розвиток небезпечної хвороби. Варто терміново звернутись до лікаря, якщо ви помітили в себе один із симптомів.

Симптоми раку молочної залози:

• Наявність у залозі безсимптомного, безболісного, нерухомого ущільнення вузлового характеру;
• Безболісний рухомий, щільний лімфатичний вузол (вузли) у пахвовій ділянці;
• Зміна форми грудей;
• Набряк у вигляді лимонної кірочки або деформація вираженні тільки на одній молочній залозі.
• Деформація соска або його втягнення;
• Патологічні виділення із соска;
• Рани, тріщини на сосках;
• Неприємні постійні відчуття в зоні молочної залози та пахвових ділянок

Рак молочної залози має симптоми , що не завжди супроводжуються больовими відчуттями. Наявність болю зазвичай вказує на прогресування хвороби.

Стадії раку молочної залози

Ступінь поширеності пухлинного процесу в організмі пацієнтки оцінюють на підставі встановлення стадії хвороби. Остання має вирішальне значення для вибору адекватної лікувальної тактики, визначення прогнозу захворювання, оцінки результатів лікування, уніфікованого обміну інформацією про хворих та проведених наукових досліджень.

Класифікація раку молочної залози

Найбільшого розповсюдження набула класифікація злоякісних пухлин за системою TNM, розробленою Міжнародним протираковим союзом. За допомогою даної класифікації визначається оцінка стану пацієнтки, встановлюється клінічний діагноз та виконується підбір персоналізованої схеми лікування.

Міжнародна класифікація базується на оцінці трьох параметрів:

• T(tumor) – це розміри й ступінь місцевого поширення первинної пухлини;
• Тх – недостатньо даних для оцінки первинної пухлини;
• Т0 — пухлина клінічно не визначається;
• Tis – рак in situ(LCIS), внутрішньопротокова карцинома іn situ(DCIS), хв.Педжета;
• Т1 — розмір пухлини до 2 см;
• Т2 — розмір пухлини від 2 до 5 см;
• Т3 — розмір пухлини понад 5 см;
• Т4 — пухлина будь якого розміру з поширенням на прилеглі тканини.
• N(nodulus) – характеристика стану реґіонарних лімфатичних вузлів;
• N0 — метастази у регіональні лімфовузли відсутні;
• N1 — наявність метастазів у 1-3 рухомих пахвових лімфовузлах;
• N2 — метастази в пахвових лімфовузлах які спаянні між собою;
• N3 — метастази в підключичних лімфовузлах.
• M(metastasis) – наявність або відсутність віддалених метастазів;
• М0 — віддалені метастази відсутні;
• М1 — наявність віддалених метастазів.

Як визначається стадія раку молочної залози?

Для того, щоб визначити стадію раку лікар проводить низку досліджень. Обстеження перед постановкою діагнозу може включати наступні дослідження:

• Фізичне обстеження;
• Ультразвукове дослідження;
• МРТ, КТ;
• Аналізи крові;
• Біопсія.
• Патогістологіний аналіз пухлини
• Імуногістохімічний аналіз пухлини

Стадія та вибір схеми лікування базується на оцінці наступних даних:

• Розмір пухлини;
• Ступінь інвазії в прилеглі тканини та лімфовузли
• Відсутність або наявність метастазів у внутрішніх органах або кістках;
• Наявність у клітинах білка, що є рецептором до прогестерону, естрогену або білку HER-2.

Як поширюється рак грудей?

Рак молочної залози в кожної окремої жінки поширюється по-різному. Навіть у двох жінок з однаковим типом раку протокол лікування буде різним тому, що він залежить від індивідуальних особливостей організму.

Загалом, виділяють три способи, якими захворювання поширюється тілом:

• Розповсюдження через пряму інвазію прилеглих тканин;
• Розповсюдження через кровоносну та лімфатичну системи;
• Метастазування в кістки та життєво важливі органи.

Методи лікування

За рекомендації МООЗ України підбір персоналізованої схеми лікування призначається мультидисциплінарною комісією. План лікування раку молочної залози визначається стадією захворювання, даних про біологічні особливості пухлини та об’єктивною оцінкою загального стану хворої ( МРТ, ПЕТ-КТ, сканування кісток).

Залежно від вищеперерахованих даних, пацієнтці може бути показана хіміотерапія, хірургічне втручання ,променева терапія, гормонотерапія та тангентна терапія за потребою для боротьби з раком молочної залози.

​​Хіміотерапевтичне лікування

Хіміотерапія передбачає використання препаратів, що дозволяють вплинути на поділ злоякісних клітин та зменшують розмір пухлини. Терапія є елементом комплексного лікування раку молочної залози. Її призначають до операції, щоб зменшити розмір пухлини та провести органозберігаюче оперативне втручання. Хіміотерапія після оперативного втручання потрібна для того, щоб запобігти рецидиву та метастазування.

Кількість курсів хіміотерапії та їх періодичність, назва препарату та дозування визначається для кожної пацієнтки індивідуально.

Променева терапія

Променева терапія — пригнічує ріст ракових клітин шляхом використання високоенергетичних хвиль. Зазвичай терапію призначають жінкам, що вже перенесли операцію з видалення грудей, або у яких рак поширився на лімфовузли. Після операції зі збереженням молочної залози також показана променева терапія, тому що вона дозволяє значно знизити ризик рецидиву в частині залози, що залишилась.

Гормональна терапія

Гормональна терапія є ефективною при лікуванні раку, що є гормонально-позитивним. Наприклад, РМЗ, який має рецептори до прогестерону та естрогену. Гормони підживлюють ріст ракової пухлини, а гормональна терапія дозволяє блокувати вплив цих гормонів.

Хірургічне втручання

Сучасні протоколи лікування раку молочної залози включають наступні типи операцій:

• Лампектомія — органозберігаюча операція, при якій видаляється тільки пухлина та тканини навколо неї. При великих розмірах пухлини лікар може призначити курс хіміотерапії та видалити пухлину після того, як вона стане меншою.
• Квадрантектомія- видалення квадранту молочної залози.
• Мастектомія — повне видалення молочної залози.

Також при оперативному лікуванні РМЗ широко застосовується принципи онкопластичної хірургії. При даних видах оперативних втручань онкологічна частина операції ( видалення безпосередньо пухлини) доповнюється різноманітними видами пластики, для збереження форми та об’єму молочних залоз, враховуючи що радикальність операції залишається незмінною.

При ураженні реґіонарних лімфатичних вузлів при раку молочної залози застосовується лімфаденоктомія. За відсутності клінічного ураження лімфовузлів використовується метод біопсії « сигнального лімфовузла» для запобігання лімфостазу верхньої кінцівки. В МЦ Родина виконується метод ІСG технології біопсії «сигнального» лімфовузла.

Реконструкція молочних залоз

Реконструкція молочних залоз — дуже важлива операція, адже вона дозволяє вирішити не тільки естетичну проблему. Відновлення грудей повертає пацієнтці впевненість у собі, що позитивно впливає на результат лікування.

Реконструкція молочних залоз може проводитись одразу після мастектомії. Тобто операція виконується у два етапи, якщо онкологічна ситуація дозволяє це зробити. Спочатку лікар видаляє пухлину та навколишні тканини, а потім встановлює імплант.

У деяких випадках реконструкцію можливо зробити тільки після завершення курсу лікування. Для відновлення грудей використовується імплант та тканини з інших ділянок тіла.