Як перенести по складах слово бібліотека

Вітер, ша, Ні, дме, ти, Та, сильний

• Що ви віднесли до першої групи? (Вітер, дме, сильний)
• Як можна назвати те, що ви віднесли до першої групи? (Слова)
• Доведіть, що це слова. (Вони мають зміст.)
• Що ви віднесли до другої групи? (ша, Та, ти, Ні)
• Як називається те, що ви віднесли до другої групи? (Склад)
• Чим відрізняється склад від слова? (Слово щось означає, а склади нічого не означають.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ

Тема нашого уроку «Склад». Ми будемо ділити дво-трискладові слова на склади, визначати кількість складів у слові.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

• Що можна скласти зі складів? (Слова)
• З яких складів можна скласти слово. (Тиша)
• Запишіть це слово і поділіть на склади. (Ти — ша)
• Доповніть інші склади до слів. (Ніна, Таня)
• Чому зі складами Ні, Та ви утворили імена? (Склади написані з великої букви — отримали імена.)
• Запишіть ці слова і поділіть на склади.
• Отже, що таке склад? (Склад — частина слова.)

Учитель може дати пораду, як легше розділити слово на склади.

• Уявіть собі, що вам потрібно дуже голосно і повільно прокричати слово, щоб було чутно далеко. Наприклад, вам потрібно назвати ім’я переможця у змаганні. Як ви тоді вимовите імена: Марина, Саша, Наташа? (Діти вимовляють імена, скандуючи.)
• Згадайте, коли люди можуть вимовляти слова по складах.

2. Робота за підручником

Вправа

Учні додають до частин слів склади так, щоб утворилися слова, визначають, скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові, роблять висновок і перевіряють його, користуючись правилом: «Скільки в слові голосних, стільки і складів».

• Пригадайте прислів’я, у якому вживаються слова синиця, журавель. (Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі. Журавлі прилетіли — весну принесли. Синиця шкоду робить, а журавель відповідає.)
• Дайте загальну назву словам кожного стовпчика.

Вправа
Учні читають слова і називають ті, які не можна поділити на склади. Списують спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, три склади; підкреслюють склади, які позначено однією буквою.

• Поміркуйте, чому слова грак і шпак не можна поділити на склади.

Візьміть до уваги!
У кожному складі обов’язково є голосний звук. Саме він і утворює склад.

Слова переносяться з рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за.

Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис, орел.

Вправа
Учні списують слова, поділяючи їх рисками для переносу.

• У яких словах є склади, яких не можна залишити в рядку або перенести?
• Визначте слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Візьміть до уваги!
Односкладові слова не поділяються для переносу.

Вправа

• Які з поданих слів можна перенести.
• Поясніть, чому решта слів не ділиться для переносу.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

• Що таке склад? (Склад — частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря.)
• Як дізнатися, скільки в слові складів? (Потрібно знати, скільки в слові голосних звуків. У слові стільки складів, скільки голосних звуків.)

Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах, українська мова

Повернутись на сторінку Українська мова

Добавить комментарий

© zubrila.com, 2014–2023. При цитуванні матеріалів zubrila.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу admin%zubrila.com.

Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

В одному з посібників слово сьогодні розбито на склади так: сьо-год-ні. Але як же перенос? Адже виходить, що від кореня відривається буква.

Спершу пригадаємо, що таке склад. У вузівському підручнику сказано, що склад є фонетична мовна одиниця, «яка характеризується фізіологічними й акустичними властивостями, але не виражає будь-якого значенням (див.: М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. Курс сучасної української літературної мови, ч. І, вид. 3. К., «Вища школа», 1972. с. 149). Визначаючи у слові склади, ми не беремо до уваги, чи належить певний звук до кореня, до префікса чи до суфікса: «Поділ слова на склади не зв’язаний ні з поділом на фонеми, ні з поділом на словотворчі частини (корінь, суфікс, префікс), ні з виділенням у слові його основи та закінчення» (там же).

Обґрунтовуючи поділ на склади слова сьо-год-ні, можна послатися на таке правило: «Якщо між голосними стоїть кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього складу, а решта – до наступного: сон-це, кіш-ка, роз-діл, коб-за, міс-то, віс-ті, гос-трий, рід-ний, Ган-на» (там же, с. 150).

З рядка в рядок слова здебільшого переносять складами. Здебільшого, але не завжди, бо для переносу враховуються значущі частини, з яких слово складається. Адже відомо, що не можна відривати букви від односкладового префікса, не можна залишати при префіксі початкову частину кореня, якщо вона не становить складу, не можна кореневий приголосний переносити разом із суфіксом, який починається на приголосний. Отже, поділ слова на частини для переносу не завжди збігається із поділом його на склади за фізіологічно-акустичними ознаками.

Слово сьогодні історично утворилося з двох слів. В «Українському правописі» (К., Вид-во АН УРСР, 1960) сказано, що при переносі «складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу, напр.: восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний), громо-гласний (а не громог-ласний)» – с. 65. У слові сьогодні приголосний д є початком другого кореня і самостійного складу не утворює, краще його не відривати від кореня. Проте у слові сьогодні компоненти слова не збігаються з уживаними тепер в українській мові формами. У таких випадках допускається і поскладовий перенос слів (див.: К. И. Былинский, Н. Н. Никольский. Справочник по орфографин и пунктуации. М, 1970, с. 89), тобто краще переносити сьо-го-дні, хоч можливо й сьо-год-ні.

МЕНЮ

• Науки
  • Мовознавство
  • Літературознавство
  • Психологія
  • Історія
  • Культурологія
  • Літературознавчі статті та праці
  • Мовознавчі праці
  • Педагогічні праці
  • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

  Нові записи

  • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
  • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
  • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
  • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
  • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
  • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
  • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
  • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
  • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
  • Історія України: Український шлях до незалежності

  Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

  Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

  Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!