Скільки сантиметрів у карася

0 Comments

Карась сріблястий

В даній статті ми спробуємо дати відповіді на запитання: Де ловити карася? На що клює карась? Як спіймати великого трофейного карася? Що це взагалі за риба така?

Назва: в народі зветься карась. Карасик – молода особина, лапоть – великий екземпляр
лат. Carassius gibelio – срібний карась
англ. Crucian, що цікаво: в англійській мові слово Cricial означає “вирішальний”, “критичний”, “найважливіший”
правильна назва рідкісного золотого карася лат. Carassius carassius.

Чисельність і причини її зміни: дана риба є найбільш розповсюдженою в наших краях. Чисельність постійно лише збільшується. Пташками ікра переноситься у найвіддаленіші калюжі. Наприклад у Рівненському зоопарку є водойма для білого лебедя, розміром 20х30 метрів, так ось там живуть карасики.

Срібний карась – більш довший за золотого, росте трохи швидше і виростає набагато крупнішим. Як це не прикро, але срібний карась як і всі речі, що нас зараз оточують також made in china! Вони прийшли до нас з Китаю, басейну річки Амур. Їм тут так сподобалось, що вони витіснули корінних жителів наших водойм – золотих карасів. Да так, що поставили останніх на грань зникнення.

Карась гібридний це схрещені між собою карп та карась срібний. Оскільки ікра карасів _може_ бути заплідненою молоками інших риб, то відповідно бувають гібриди карасів з іншими видами. Це дуже цікава тема для дослідження, пізніше обов’язково розпишу тут про диплоїдних і триплоїдних карасів.
Гарна стаття щодо того, як відрізняти карасів між собою. На жаль вимагає знання бусурманської мови.

Карась золотий – природний абориген наших водойм, якого лишилось дуже й дуже мало. Як його просто відрізнити від срібного: золотий карась має круглішу форму тіла, хвостовий плавник не так сильно розділений навпіл як срібний, біля цього плавника на хвості є чорна пляма(особливо у молоді), у нього потужна товста спина, тичинок в жабрах меньше ніж в срібного(23–33 проти 39–50), очі в нього більше схожі на очі лина, він може вижити в геть поганий водоймах. Увага! Даний вид знаходиться в Червоній Книзі України, будь ласка не винищуйте його.
рекордних золотих карасів.

Особливості біології та наукове значення: Зазвичай в уловах рибалок переважають особини вагою до 120 грам. Великими вважають риби вагою в 500 грамів, якщо ж вага перевалює за кілограм сміло можете вважати таку рибу трофейною. Хоча науково відомо, що карась може досягти вагу і в 5 кілограмів(таких риб на Україні мабуть немає). Є одна особливість карасів: якщо в озері їх наплодиться величезна кількість і кормова база дуже обмежена – стають тугорослими і не виростають більшими долоньки, в такому розмірі стають статево зрілими, приводять таке ж потомство. Причому це можуть бути особини лише жіночої статі, ікринки яких стимулюють до розвитку сім’я інших риб, про що буде написано нижче.
Карась витривалий до кисневого режиму. Під час промерзання водойм і літнього висихання озер перебуває у мулі на глибині понад 0,5 м. Нереститься у травні–липні(найбільш інтеснивно у нашій місцевості в середині-кінці травня). Досягає статевої зрілості у віці 2–3 років, плодючість становить майже 115 тис. ікринок. Їх відкладають трьома-чотирма порціями при температурі води не нижче 18°С на рослинність, на глибині близько 0,5 м.

Ось такі звичні для українців срібні карасі дійсно здатні виживати, будучи замороженими. І легко повертатися до життя після такої “зимівлі”. Карась, який пролежав кілька днів у морозильній камері, при переміщенні його в воду для розморожування через якийсь час відтаває, оживає і спокійно плаває у наданій йому для цього господарській посуді. Не страшно карасю, якщо в заморній водоймі він ненароком буде вморожений в лід – і в такому незручному стані він спокійно зможе дожити до весни, якщо, звичайно, не будуть серйозно пошкоджені органи травлення і кровообігу. Крім того карась виживає при високих температурах, у тому числі й в гарячих джерелах при +40. Взагалі карасі – ті ще пристосуванці. Розмножуватися вони можуть навіть у фонтані. Адже ця риба – гермафродитна, у разі браку особин однієї зі статей може стати самцем або самкою.

Місця проживання: Живе всюди, де є вода. Особливо полюбляє озера та ставки. Присутній у всіх річках, окрім верхів’ї гірських. Не цурається канав, меліоративних каналів і навіть болот. Виживає там, де інші риби гинуть. Де ловити карасів? В озерах їх потрібно шукати в мулистих та тінистих місцях, на границях відкритої води та водоростей. В річках любить затоки й плеса, особливо мулисті місця де є водорості та кувшинки. Карасів ловлять лише з дна.

Спосіб життя та загальна інформація: Ми свідомо не розділювали в цій секції карасів на золотих та срібних. Причини прості: ці риби дуже схожі між собою, а й золотого карася майже не залишилось, він попадається вкрай рідко :(. Якщо знаєте ще місця де є можливість поборотись зі справжніми українськими карасями – пишіть в коменти.

Карасі невибагливі, живуть всюди, їдять все підряд, розмножуються навіть без заплідення ікринок sic! Хто не вірить, читайте про гіногенез. Доречі, може хто не знав, золоті акваріумні рибки – це одна з форм карася :), так що казка про бабу й розбите корито приймає нове значення, карась – володар водяного царства 🙂
Вік карася можна визначити по кількості кілець на його лусці, прямо як на пеньку спиляного дерева. Росте ця риба вкрай помалу, потрібно не менше п’яти років, щоб карасі виросли до столового розміру. А трофейні кілограмові екземпляри мають десятирічний вік, отак-то.
Прикольна особливість карася ще в тому, що будучи пійманими очі у них починають жалібно дивитись вниз.
Є дуже цікаве пристосування у карасів: якщо ви витягнули з води крупного карася, а він своєю формою дуже круглий з височенною спиною – це означає, що у водоймі є хижаки, особливо щука. Карась знову ж таки адаптується під оточуюче середовище(прямо як Alien), якщо є хижак то наш герой починає швидко рости вверх, щоб його було важче зцапати.

Хочу написати, що карась – це риба майбутнього. Якщо станеться ядерна війна, глобальне похолодання (чи навпаки парниковий ефект і потепління), в нас вріжеться комета або Земля налетить на свою небесну вісь – все живе винищеться. Але в водоймах залишиться жити знаєте хто? Вірно, карась. Ця риба переживе всіх і вся, тому це риба майбутнього.

Харчування: карасі дуже особливий вид риб. По класиці жанру вони найбільш активно харчуються на ранкових та вечірніх зорях.
З власного досвіду можу підтвердити, що саме в цей час є шанс впіймати трофейні екземпляри. Але у більшості випадків карасі клюють тоді, коли їм щось перемикне в голові. Наприклад автор даної статті неодноразово був свідком, коли рівно о восьмій ранку у всіх рибалок на березі майже одночасно починали працювати фідери, також потрапляв на риболовлю, коли риба почала прокльовуватись після 10-ї.
В літературі пишуть, що ловити дану рибу вночі немає сенсу – заперечую, особисто бував саме на нічних рибалках карасів, причому вдень і зранку кльов був гіршим. Але на тій же водоймі на тому ж місці через декілька тижнів вночі не бачив жодного клювання!
Карасі дуже привередливі щодо харчування, в цьому плані на мою особисту думку – це є найзагадковіші риби нашого краю. Одного дня вони чудово ловляться на одну насадку, а іншого подавай їм щось інше. Мало того, таке переключення може статись продовж одного дня! На кожній окремій водоймі потрібно шукати свій “ключик”.
Харчуються вони здебільшого бентосними організмами, також зоопланктоном. А ще є одна особливість, по якій можна визначаити, що на водоймі стовідсотково є гарні карасі: унікальне чавкання в камишах – це карасі смокчуть солоденькі пАгони.

Прикормка: повинна містити в собі печиво, краще топлене молоко. Безумовний лідер в якості принади на карасі в народі – це макуха (расова москальска назва “жмых”) – відчавлені від олії залишки зернят соняшника, її як кидають просто розмоченою водою, так і цілими спресованими шматками, також запарюють. Ми з власного досвіду рекемендуємо в якості принади для карася додавати також кукурудзяну крупу та вівсянку(краще мелену). Звичайно в якості прикормки люди в більшості своїй використовують різноманітні каші(пшоняна, кукурудзяна, горохова, вівсяна і тому подібні), ми ж проти такого підходу. Прикормка має роздрадувати карасів, пробудити у них звірячих апетит! Мій рецепт прикормки

Ароматизатори та атрактанти: карась любить запах анісу, ванілі. Експерементально встановлено, що даній рибі більше подобаються солодкі принади. Якщо ви ловите на горох, то ніяких інших запахів використовувати не потрібно! Горох сам по собі несе унікальних запах, який риба любить і добре чує. В принаду ніколи не завадить додати трішки свіжої, нерафінованої, а краще чавленої десь в селі олії. Також карасі люблять запах часнику, його додають прямо в мастирку, або ж спочатку пальцями шуршать по зрізаному зубку часнику, а потім цими ж пальцями насаджують хробака. Ми також ловили карасів на просте тісто, в яке додавали трішки меду. До перловки чудово імпонує карвалол і кориця. Також говорять, що карасі люблять запах керосину та навіть змазки WD-40, нажаль з цими інгредієнтами ми ще не експерементували, пробуйте – напишете в коментарі результати 🙂

Наживка: Улюблена природня їжа це личинки різних комах та ніжні пагони рослин(як вже писалось вище). Рекомендовані насадки тваринного походження це:

  • мотиль – личинка комара-довгунця. Ні в’якому разі не насаджуйте панчохою! Лише проколоти “голову”, і нехай вісить та скорочується на гачку;
  • опариш – личинка м’ясної мухи. Теж ніколи не насаджуємо повністю, лише під голову. “Головою” називаємо чорну цятку на одному з кінчиків;
  • хробаки. Гнойові черв’яки звичайно мають більшу перевагу над дощовими. Тут вже нарешті можна насаджувати панчохою, на весь гачок :).

Карасі також дуже люблять рослинні насадки на основі каш та круп:

  • на першому місці тут безумовно є мастирка – націльнальна рибна принада, яка заслуговує на окремо на цілу статтю. Мабуть кожен знає, що це таке, але все-таки напишемо, що це повністю розварений горох в який замішується манка до консистенції пластиліну;
  • манна бовтушка – серкет приготування простий як двері, але складний у виконанні. Щоб у вас вийшла гарна бовтянгка потрібно безперестанку калатати манку з водою не менше 10 хвилин, рекомендую всі 15. Тоді манка буде тянутись за палочкою сантиметрів 5;
  • тісто й простий хліб. Одного разу був свідком, як сам та сусідні риболові тягали лише “п’ятачків” – карасиків до долоньки, наживка і хробак і мастирка і опариш. Тут один кмітливий рибалка пом’яв хліб і нацепив на гачок: через три хвилини в його садку б’єьться солідний лапоть! Також одного разу ми рибалили на платному ставку, і до обіду зловили до п’яти карасів, все було дуже сумно й неприємно, і тут моєму другу приходить в голову ідея ловити фідером на тісто. Яке ж було наше здивування коли карась “пішов”, до кінця дня ми набомбили по 5 кілограм риби;
  • перловка, її краще запарювати в термосі, так, щоб посередині залишалась суха прожилочка. Ця насадка може принести прекрасні результати;
  • консервована солодка кукурудза – ловляться карасі тільки крупнішого розміру;
  • горох. Якщо вже карась і клює на варений горох, то теж тільки крупний;
  • варена пшениця. Увага, зараз буде маленька хитрість: як спіймати великого карася? Краще коли пшениця схрещена з житом сорту третикале – це потрібно в тому випадку, коли у водоймі дуже багато карася розміром з палець і він зовсім не дає спокою, так от для того щоб виманити самих крупних особин я колись в селі ловив і кормив розпареним третікалом, на звичайну поплавочну вудочку – результат за ранок або вечір від 1-го до 3-ох карасів вагою від 700 до 900 грам.

Виважування та поведінка на гачку: дуже екстримальні. Потрібно неспішно втомити крупного карася і старатись не форсувати події, тому що губи в нього тонкі, і повідки він рве за милу душу. Після вдоху свіжого повітря можливе заспокоєння і покіра. Карасі до останнього боряться за свою свободу, намагаються завести снасті в корчі, сильно опираються виважуванню. Тому діставати їх з води одне задоволення :). Навіть перебуваючи в садку вони не зупиняються і шукають будь яку можливість вибратись звідти. Автор даного допису одного разу втратив весь улов, коли крупний карась зумів відкрити залізний садок з середини!

Методи і снасті лову:

Фідер

Місця ловлі. Насправді все дуже відносно і від водойми до водойми сильно відрізняється. Але з мого досвіду треба просто вірити в правильно обране місце. Зазвичай не потрібно кидати за хмари свою снасть, карасі ловляться на будь-якій відстані від берега. Ловіть так, щоб вам було зручно.

Тактика

  • на відміну від ляща, карася кормом на місце поставити неможливо;
  • потрібно просто вгадати зі смаком та запахом прикормки і тоді вже можна сипати й сипати;
  • тому я рекомендую все дізнатись про конкретну водойму в людей, що тут ловлять постійно і тоді експерементувати з кормом;
  • коли ви точно знаєте які саме смакові забаганки в тутешнього карася, то робимо так: 10 годівниць зі старту ловлі, потім по таймеру навіть без клювань перезакидаємо снасть з новою порцією корму. Коли починаються клювання, то стараємось вже кидати дуже точно в те саме місце;
  • якщо все робити правильно, то розмір риби зростає, а клювання стають набагато впевненішими – почнається конкурентна боротьба на дні за вашу наживку. Саме в цей час в корм можна додавати крупну фракцію: перловку, горох, кукурудзу, рублених хробаків ч що там ви дізнались про водойму.

Наживки та насадки: я просто валю карася на опариша.

Поплавкова вудка

в процесі розробки

Літня мормишка

автор – Тарас Кватерчук

Місця ловлі. Це можуть бути зарості прибережної рослинності і високі підмиті береги річок з «обраткою», абсолютно «голі» дамби ставів (куди карась виходить харчуватись нитчастими водоростями і дрібними молюсками). Карася можна впіймати фактично будь-де. Корисно буде стати на місце, яке щойно звільнив рибалка полавочник і висипав у воду чимало прикормки – часто буває так, що пасивна мастика чи тісто не викликає у карася інтересу, а парочка жвавих мотилів на гачку відразу дають результат.

Тактика. Важливо пам’ятати наступне:

  • карась часто до останнього не наважується на покльовку, тому якщо є шанс на його клювання – проводку варто робити аж до самої поверхні води, навіть якщо глибина в місці лову дуже велика;
  • ця риба не любить різких і поривчастих (не природних) рухів мормишки, тому впродовж всієї проводки слід тримати однаковий темп;
  • часто карасі навіть дуже солідні стоять під самим берегом (особливо навесні – гріються), тому спершу обловлюємо весь прибережний очеретик , навіть якщо глибина там 15-20 см і відстань від берега 20-30 см.

Наживки та насадки. В порядку результативності:

  1. Мотиль (40%), в першу чергу мотиль працює навесні і у проточних водоймах;
  2. Черв’як (25%), це вже типово ставкова наживка, він повинен бути середнього розміру, червоного кольору, і його кінці мають вільно звисати;
  3. Перловка (20%), так, так не дивуйтесь одягаємо на мормишку парочку середніх перловчин і легеньку плавну проводку на підйом – часто така насадка працює в тих ставах де карася багато, вага його 100-300гр. і де його постійно кормлять;
  4. Опариш (15%), рідко використовую його в чистому вигляді, як правило в комбінації з мотилем або шматочком черв’ячка чи п’явки;
  5. Ну і звичайно безмотилка (підсадка на гачок шматочку білого мікропору чи пінопласту).

Снасть. Варто пам’ятати, що там де є карась частенько клює і короп, тому жилка краще товстіша – 0.12- 0.14. Мормишка краще вертикальна, а не прив’язана під кутом, зеленого, зелено-сірого, чорного, або чорно-червоного кольору. Кивок повинен чітко показувати покльовку «на підйом» (75% усіх клювань). Корисно мати забродні чоботи – для того аби прогулятись вздовж прибережного очерету.

Цікаві факти:

  • найбільші карасі клюють там, де їх не очікуєш, на невеличких болітцях, де здавалося крім жаб нікого немає;
  • карась досить добре клює на безмотилку, тому частенько потрапляє в прилові разом з окунями і пліткою, проте ціле-направлено на безмотилку його ловлять рідко, а дарма;
  • найбільший карась якого мені доводилось виловити мав вагу десь 1300грам і спокусився темно-бронзовою мормишкою з підсадкою черв’яка при ловлі окуня-трав’яника;
  • частенько у самий спекотний час доби карась підіймається під поверхню води там де дерева лежать у воді, нависають верби чи росте латаття, де його можна побачити і спробувати упіймати опустивши під носа мормишку із соковитим мотилем.

Невірна розкладка: rhfhcm hb,fkrf

Як правильно ловити карася?

Чи пам’ятаєте ви свої перші виходи на риболовлю? Це було на сільському ставку, де ви проводили все літо, перебуваючи на канікулах у бабусі з дідусем. Саме там ви зрозуміли, що ставок не лише для того, щоб у ньому купатися, а і класне місце посидіти з поплавчанкою. Саме там ви вперше спробували, що таке рибалка на карася. Потім ви подорослішали і цей вид риболовлі продовжив бути вашим улюбленим, а може ви тимчасово стали спінінгістом, але як перше кохання забути неможливо, так само і перших карасів ви не забудете. Ловля карася не відпускає. Потім ви знову повернетесь до вудочки або фідера, і своєї вимостки в очеретах.

Які існують карасі та де їх ловити

Перед тим, як ловити карася, варто згадати, що тих карасів є два види: золотий та срібний. Золотий в наших водоймах зустрічається вкрай рідко, і він занесений до Червоної книги України. А от срібний карась, завезений до нас півстоліття тому з Далекого Сходу, розплодився у такій кількості, що іноді стає домінантним видом і займає нішу інших мирних риб, виїдаючи їх кормову базу. Сріблястий карась є не вибагливим до умов проживання та дуже швидко розмножується. Нерест карася може відбуватися в три етапи, бо дуже залежний від температури води. За нормальних умов починає відкладати ікру на початку травня, а завершити може в середині червня. При цьому навіть під час нересту інтенсивно клює, іноді навіть активніше, ніж до нересту.

Де живе карась і де успішно його можна ловити? Я зустрічав його у всіх типах водойм і абсолютно в кожному регіоні України. Єдине обмеження для нього – то гори Карпати і їх круті гірські річки з льодяною водою та неймовірно сильною течією. Карась найчастіше обирає непроточні ділянки річок, мілкі озера з великою кількістю водної рослинності та великим шаром мулу на дні. У випадку суворої зими, коли весь шар води в такому озері замерзає, карась просто закопується в муляку і єдиним з риб виживає в цій водоймі. Тому він просто не має конкурентів саме в таких типах водойм. Хоча останнім часом його кількість стрімко зростає на фарфатерних ділянках швидких і повноводних річок типу Десни. Він там займає нішу ляща, стоїть поруч з ним і виїдає його кормову базу.

Приманки та наживки на карася

А зараз будемо розбиратися, на що клює карась, тобто з тим, що у нас на гачку. Будемо копати поле під назвою «наживки та насадки на карася». А копати нам таки доведеться, проте переважно не поле, а купу перегною в пошуках червоних гнойових хробаків. Якщо ви живете в місті й не маєте можливості накопати собі хробаків, то придбайте їх на риболовному ринку або в риболовних магазинах на виїздах з міста. Там же ви придбаєте й інші популярні сезонні наживки: опариш – влітку, мотиль – взимку і навесні. Коли чіпляєте їх на свій гачок не заморочуйтесь і не маскуйте жало гачка хробаком. То є міф з нашого дитинства, що якщо лишити відкритим жало, то клювати буде гірше. Головне правильно зберігати всіх цих хробаків, бо вони вибагливі до температури, вологості та наявності кисню.

Тепер будемо розбиратися з насадками. Найпопулярніший варіант вашого дитинства – це ловля карася на хліб. Хліб мав бути білим зі скоринкою, його трохи зволожували і розминали між пальцями до консистенції м’якого пластиліну. Наступними за популярністю були і є: перловка, горох, манка, суміш гороху та манки (мастирка), картопля. З коропової ловлі зайшли такі насадки, як кукурудза на волосяному монтажі, а також дрібний насадковий пелець і поп-апи. Останні 10 років шаленої популярності набули пуфіки – це такі кульки зі спіненого тіста. А попередником пуфів була ловля карася на пінопласт. Тобто ці круглі кульки різного розміру, що ми добували з пресованих брикетів, якими ущільнювали коробки з побутовою технікою. Що пуфіки, що пінопласт, пофарбовані в різні яскраві кольори, є рухомими і це дуже добре, бо гачок з насадкою підіймається над замуленим дном і знаходиться в легкому доступі у карася. При цьому пуфіки можна додатково обробити різними пахучими речовинами типу спреїв та діпів, а ось пінопласт на себе ці аромати не приймає і тому пуфікам програє. Якщо говорити про аромати, які дуже до вподоби карасю, то в лідерах буде часник. Одним з популярних запитів у Google є «ловля карася на часник», при цьому новачків дивує, що сам часник ніколи не використовується, а лише ароматизатори з його запахом. В ТОП-5 ароматів по карасю входять:

  • аніс
  • коріандр
  • часник
  • карамель/ваніль
  • макуха

Основні снасті для лову карася

Наступним питанням буде розібратися, на що ловити карася, і тут мова вже про снасть. Тут на вибір є велике різноманіття снастей, але в більшості випадків це дуже бюджетна народна риболовля, а саме: ловля на поплавочну вудочку, на вудочку з боковим кивком, на фідер, на гумку, на «вбивцю карася», на мормишку з криги, руками.

Ловля карася руками – то окремий найбюджетніший вид добування цієї риби. Він практикувався в селах у сезон теплої води. Дуже хоробрі хлопці, які пхали руки по лікоть у нори під берегами ставків та малих річок, і там лапали тих карасів, ризикуючи сунути пальці в зуби якійсь тварині, що в тій норі живе. Також цим займались дорослі й діти, коли спекотним бездощовим літом пересихали ставки чи канави. Тоді замурзані чортенята лазили по муляці, немов ті павуки, і намагалися босою ногою намацати там карася або руками його відчути, перегрібаючи кубометри того липкого багна.

У сезон відкритої води у нас стоїть основний вибір між класичною донною ловлею з фідерним вудлищем і ловлею з поплавочним вудлищем. При цьому на фідерному вудлищі можна використати класичний фідерний монтаж типу інлайн або патерностер, можна фідером закинути «вбивцю карася», а можна класичний флет фідерний монтаж. Тут вибір варто робити, відштовхуючись від умов ловлі та характеру берегової лінії. Якщо берега зарослі очеретами, то однозначним пріоритетом буде ловля карася на поплавок. Іноді варто попередньо облаштувати місце ловлі, викосивши галявину діаметром метр серед щільної трави, і почати її завчасно підгодовувати. Якщо простір між очеретами дуже обмежений, то результативнішою буде ловля карася з боковим кивком. Причому для ловлі в очеретах або серед густої трави, як на класичний поплавок, так і на боковий кивок, варто використовувати потужні вудочки, жилку з запасом міцності, гачки з міцної проволоки.

Карась – риба потужна і пре, як локомотив до укриття, тож спинити його ви маєте потужним комплектом. Робочий діапазон глибин для ловлі карася на вудку в очеретах від пів метра до 2-х метрів. Якщо обирати між класичним поплавочним вудлищем з глухою оснасткою і болонським вудлищем з кільцями, я б обрав болонське. Воно дозволяє ловити в більшому діапазоні місць і за потреби переоснащується під боковий кивок. Щодо оснастки вудлища, то для стартового набору достатньо жилки 0,2 мм без повідця, поплавка вантажністю від 1 до 3 г, набору дробинок вагою 0,1-0,3 г. Дробинки розносимо по всій довжині жилки між поплавком та гачком, найлегшу дробинку, так званий підпасок, фіксуємо не менше, ніж за 10 см до гачка. Ну а на гачок номером 8-10 за міжнародною нумерацією, чіпляємо щось із вище перелічених насадок чи наживок.

Цілеспрямована ловля карася на фідер з класичними фідерними оснастками, типу патерностер та інлайн, не дуже популярна, оскільки ті, хто обирає такий спосіб, ловлять на течії, або на місцях з твердим дном. А там карась це не основна цільова риба. Але якщо на великій затоці або озері ви не маєте відповідних прибережних точок для поплавочної ловлі, а карась там 100% є, то в хід варто пускати саме фідер. Він дозволить вам працювати навіть на дистанціях до 100 метрів, і в руках риболова-спортсмена здатен обловити навіть місцевого експерта з «вбивцями карася».

Свого часу багато галасу наробила снасть «вбивця карася». На етапі, коли всі ловили карася на поплавчанку, ця снасть давала певні переваги, оскільки це принципово відмінна від поплавка донна ловля. А ще багатьох охочих приваблювала велика кількість гачків і відповідно можливість одночасно піймати декілька карасів. Снасть складається з однієї пружини або декількох, послідовно поєднаних через вставки з жилки довжиною 20 см. Завершується ця конструкція грузилом краплеподібної форми, а на кожній пружині закріплено по одному чи по декілька гачків. Пружини бувають різних форм та розмірів, а ваги грузил в межах 10-70 г. Щодо кількості гачків, то вона залежить від вашої жадібності. Проте за актуальними правилами риболовлі на одного риболова дозволено не більше 7 гачків сумарно на всіх снастях. Пружину забивали мастиркою, липкими кашами або сумішами каші з сухарями, а на гачки чіпляли пінопластові кульки. Але з часом на гачку опинилася класична наживка на карася – опариш, спінене тісто (воно ж пуфіки), перловка. Якщо врахувати, що на цій снасті карась найчастіше самозасікався, то для простого невибагливого риболова це була мрія. Ти жбурнув декілька закидушок з тими «вбивцями», через певний період часу дістав намисто зі сріблястих або золотистих риб, набив повне відро і пішов додому смажити їх чи тушкувати у сметані. Проте з розвитком в Україні фідера, уловистість «вбивці» дещо потьмяніла, і водночас з класичним фідерним монтажем риболовля набагато цікавіша й азартніша.

Лов карася в залежності від сезону

Якщо говорити про сезони ловлі, то активність карася починає зростати після скресання криги й поступово доходить до свого максимуму в період найбільшого прогріву води. Багато початківців не знають, що ловля карася весною – це не початок травня, а середина чи кінець березня, бо в цей час він сидить в глибині очеретів і просто треба змінити підхід до вибору точки ловлі. У цей період він часто буває примхливим і може не клювати через дуже товсту жилку, або через те, що мотиль не достатньо свіжий. А ось в травні карась майже не вередує, тож починайте ловити всім асортиментом насадок на чистих та відкритих ділянках ставків, трохи далі від щільних заростей трави. Пік активності карася на мілких водоймах, які швидко прогріваються, – це найчастіше початок червня, для глибоких водойм – кінець червня. Потім на однаково високому рівні тримається до середини серпня. У цей період поплавочна та фідерна ловля є однаково успішними.

Після нічних похолодань і скорочення тривалості світлового дня активність карася спадає, і восени він може мігрувати в інші частини водойми, тому ви будете змушені багато часу присвятити пошукам його нової улюбленої акваторії та підбору наживки чи насадки. Ловля карася восени найбільш продуктивна фідерним вудлищем, бо він часто може мігрувати на віддалені або глибші ділянки водойм, і поплавковою вудкою ви його там не дістанете. Ловля карася взимку результативна на озерах під час тривалої відлиги серед зими або в період останньої криги. У такий період варто ловити карася на мормишку з великим пучком мотиля, і за такої умови не варто економити на жилці. Основна проблема в тому, що ловля ведеться на малих глибинах, і тонка павутинка 0,08 мм або не якісна жилка від не зрозумілого бренду просто не встигнуть чи не зможуть замортизувати потужні ривки карася.

Якщо говорити про добовий розклад активності карася, то в період теплої води – це весь світлий період доби, у холодні періоди року теплі полуденні години дадуть більше шансів на клювання.

Усі ці рекомендації є справедливими для риболовів-початківців та диких водойм з невеликою щільністю популяції карася. Для риболовів-спортсменів і комерційних водойм шлях до завжди повного садка з карасями у будь-який сезон буде набагато простішим. Якщо для вас важливішим є процес, а результат – другорядним, то ви можете з одною вудочкою чи одним фідерним комплектом ловити 10 років, мати певний результат, отримувати естетичне задоволення від краси природи та медитувати, споглядаючи поплавок або вершинку фідера. Вам не треба паритись над оновленням парку снастей чи перебором безлічі насадок, вудочок, спорядження. Якщо ви заточені для досягнення результату, то раджу підписатись на декількох риболовів-спортсменів на YouTube, дослухатись до їхніх порад, брати приклад снастей, підбору місць ловлі й тактики підгодовування та утримання риби на точці лову.